Картографічні проекції. Способи картографічного зображення



Скачати 84.74 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір84.74 Kb.

Тема: Картографічні проекції. Способи картографічного зображення.

Мета: повторити, розширити і систематизувати знання учнів про картографічні проекції та види спотворень; удосконалити практичні уміння і навички розпізнавати картографічні проекції та визначати види спотворень на географічних картах.

Обладнання: фізична карта України, атласи, демонстраційні плакати з різними видами картографічних проекцій.

Тип уроку: розширення знань, умінь та навичок.

Структура уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань І вмінь учнів

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

IV. Вивчення нового матеріалу


  1. Способи побудови картографічних проекцій.

  2. Картографічні спотворення на географічних картах.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів експрес-тести.

Із переліку запропонованих ознак і характеристик оберіть по дві правильні для кожного поняття.

1) Масштаб:

а) є об'ємною моделлю Землі;

б) показує, у скільки разів відстань на карті менша, ніж від повідна дійсна відстань на місцевості;

в) позначається умовною лінією на карті або глобусі;

г) буває числовим, іменованим і лінійним.

2) Картографічна генералізація:

а) є процесом відбору основного змісту при складанні карт;

б) її ступінь залежить від масштабу карти;

в) визначає відстань у градусах від екватора до певної точки;

г) складається з полуденної лінії.

3) Тематична карта:

а) відображує різнобічні характеристики території;

б) використовує спосіб якісного фону;

в) відображує особливості окремих природних компонентів (галузей господарства);

г) може бути одночасно і топографічною.

4) Місто Одеса віддалене від екватора:

а) на516°;

б) 5162 км;

в) 46,5°;

г) 5728 км.



Географічний тренінг.

Визначте, якими є за змістом і за масштабом такі карти атласу України: «Адміністративно-територіальний устрій», «Фізична карта», «Геологічна будова», «Чорне та Азовське моря», «Господарство».



IІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Вступне слово.

Як ви вже знаєте, картографія (від грец. «хартес» – аркуш папірусу та «графо» – пишу) – це наука, що охоплює вивчення, проектування, створення та використання картографічних творів. Однак картографія не тільки наука. Це також і технології створення: найрізноманітніших видів карт: від атласів і глобусів до баз цифрових даних.

Створення карт є дуже складною роботою. Адже будь-яка карта – це проекція земної кулі на площину. Спробуйте вирівняти на площині столу шкурку з цілого апельсину, не розірвавши її, – можливе завдання. А картографам потрібно в найкращий спосіб спроектувати» дійсну сферичну поверхню планети на площину таким чином, щоб кожній точці на земній кулі відповідала лише одна точка на карті. Це дуже важливо, бо картами користуються не лише учні на уроках або вчені, а й люди, від роботи яких часто залежить життя багатьох людей: льотчики, моряки, будівельники, водії тощо. Для того щоб карти були якомога більш точними, при їх побудові використовують математичні способи. Пригадаємо, як на практиці відбувається побудова карт та які спотворення виникають під час проектування.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Способи побудови картографічних проекцій.

Картографічні проекції – це математичні засоби зображення на площині сферичної поверхні земної кулі.



Завдання.

Розгляньте в атласі різні способи перенесення меридіанів і паралелей градусної сітки глобуса на площину (карту) і назвіть, які додаткові геометричні поверхні при цьому використовують.

Отже, за видом допоміжної поверхні розрізняють циліндричні, конічні та азимутальні картографічні проекції.

Створюючи карту за допомогою циліндричної проекції, земну поверхню переносять на уявний циліндр. Якщо його вісь збігається з віссю Землі, то проекцію називають нормальною, а якщо перпендикулярна до неї, — поперечною. Перша з них використовується для карт світу, материків І країн, що розташовані в низьких (близьких до екватора) широтах. Характерною ознакою цих карт є те, що паралелі й меридіани на них є прямими лініями. Поперечна циліндрична проекція використовується для створення топографічних карт.





Циліндрична проекція

У конічних проекціях як допоміжна фігура никориетовується один або кілька конусів. Якщо вісь конуса збігається з віссю Землі, то проекцію називають нормальною і використовують для зображення материків та країн, що розташовані в середніх широтах. Градусну сітку таких карт утворюють меридіани у вигляді прямих ліній та паралелі, що є дугами концентричних кіл. Для створення карти світу використовують кілька допоміжних конусів, і таку проекцію називають поліконічною.





Конічна проекція

Азимутальними називають такі картографічні проекції, на яких поверхня Землі проектується з певної точки на площину. Якщо допоміжна поверхня дотична до полюса, то проекцію називають нормальною, н якщо до екватора, – поперечною. Перші використовують для зображення територій у приполярних широтах. Характерною ознакою їх градусної сітки є меридіани у вигляді прямих ліній, що виходять з однієї точки, і паралелі у вигляді концентричних кіл. В азимутальних поперечних проекціях зображуються карти півкуль та територій у приекваторіальних широтах. Екватор на карті є прямою лінією.





Пряма азимутальна проекція

У наш час використовують і умовні проекції, які отримують шляхом розрахунків на комп'ютерах без застосування допоміжних поверхонь. Однак жодна з них не дає можливості створити таку карту, де б зовсім не було спотворень.



2. Картографічні спотворення на географічних картах.

Картографічні спотворення – де порушення геометричних властивостей об'єктів земної поверхні (довжини ліній, кутів, форм і площ) при їх зображенні на карті. Про характер і ступінь спотворень на карті можна скласти уявлення, порівнюючи картографічну сітку 3 градусною сіткою глобуса. Якщо на картах форма І розмір клітинок між сусідніми паралелями та відрізками меридіанів неоднакові, — це є ознакою спотворення форм і площ. На спотворення довжини ліній і неоднаковий масштаб у різних частинах карти вказують різні величини відрізків меридіанів між паралелями.

На дрібномасштабних картах спотворення кутів характеризуються відхиленням кутів між меридіанами і паралелями від 90°, а також спотвореннями обрисів островів та півостровів, морів і заток порівняно з їхнім зображенням на глобусі.

За характером спотворень картографічні проекції поділяють на рівновеликі, рівнокутні, рівнопроміжні довільні.

У рівновеликих проекціях дуже сильно спотворюються кути і форми, але масштаби площ всюди однакові. Карти, що виконані в рівновеликих проекціях, використовуються для визначення площ земельних угідь, лісів, держав.



Рівновелика проекція

Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути та форми малих об'єктів, але дуже спотворюють площі. Використовуються ці карти для прокладання маршрутів суден, літаків тощо. їхня зручність полягає в тому, що лінія, яка перетинає всі меридіани під одним кутом, зображується на них прямою.





Рівнокутна проекція

Рівнопроміжні проекції – це такі проекції, у яких відсутні спотворення довжин ліній за одним із головних напрямків – або за меридіанами, або за паралелями.

У довільних проекціях спотворюються і кути, і площі, і довжини ліній, але рівномірно.



Рівнопроміжна проекція

Отже, як правило, на дрібномасштабних картах є тільки окремі точки або лінії, де немає спотворень (лінії нульових спотворень). Масштаб, указаний на карті, є середнім, тому за його допомогою не можна точно визначити відстань. Однак завдяки картографічній сітці всі спотворення на карті, якими б значними вони не були, не впливають на точність відображення географічного положення об'єкта відносно і екватора і початкового меридіана.



V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Географічний практикум.

Розгляньте карти атласу України та атласу «Географія материків і океанів. 7 клас». Визначте, у яких проекціях виконані карти, які спотворення вони мають.



Запитання.

  1. Що таке картографічна проекція? Чому виникає необхідність у їх використанні?

  2. Як розрізняються картографічні проекції за видом допоміжної поверхні?

  3. Що є характерною рисою циліндричної нормальної проекції? Для створення карт яких територій вона використовується?

  4. Як утворюються конічні проекції? У чому полягають їхні особливості? Для створення яких карт їх використовують?

  5. Які картографічні проекції називають азимутальними? Чим вони відрізняються від інших картографічних проекцій? Які карти утворюються за їх допомогою?

  6. Чому при створенні географічних карт неможливо уникнути спотворень ?

  7. Які види картографічних проекцій розрізняють за характером спотворень?

  8. Які спотворення мають рівновеликі картографічні проекції? Для яких карт використовують ці проекції?

  9. У чому полягають особливості рівнокутних картографічних проекцій? Де їх використовують?

10. У чому переваги довільних проекцій?

VІ. Підсумок уроку

Заключне слово.

  • При побудові карт використовують математичні способи перенесення точок земної поверхні на площину – картографічні проекції;

  • картографічні проекції за характером спотворень бувають рівнокутні,
    рівновеликі (рівноплощинні), рівнопроміжні, довільні, за допоміжними геометричнами поверхнями – циліндричні, конічні, азимутальні;

  • розрізняють такі види спотворень: довжини ліній, форм, кутів і площ;

  • градусна сітка карти математично точно передає положення будь-якої
    точки земної поверхні.

VII. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

  2. Розглянути карти, створені в азимутальних, циліндричних і конічних
    проекціях, і визначити місця, у яких немає спотворень.

  3. Скласти кросворд (десять запитань) за темами «Географічні карти» і
    «Картографічні проекції».




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка