Карта джерела географічних знань, їх зміст І призначення. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах



Скачати 74.79 Kb.
Дата конвертації15.01.2018
Розмір74.79 Kb.


Клас 8
Тема: Карта – джерела географічних знань, їх зміст і призначення. Способи

зображення географічних об’єктів та явищ на картах.


Мета: повторити, поглибити і систематизувати знання учнів про географічні карти та їхні види, способи зображення географічних об’єктів; удосконалити практичні вміння й навички розпізнавати різні види карт, користуватися картами для отримання географічної інформації; виховувати бережливе ставлення до джерел географічної інформації.
Тип уроку: розширення знань, умінь та навичок.
Опорні поняття: географічна карта, атлас, генералізація, географічні інформаційні системи (ГІС).
Обладнання: підручник, атласи, фізична карта світу, фізична карта України, мультимедійне обладнання.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Географічний потенціал закладено в кожній людині ще від початку людської цивілізації. Первісна людина повинна була вміти орієнтуватися у просторі, малювати примітивну карту місцевості, помічати закономірності, які відбуваються в природі з року в рік, бути географом.

Сьогодні ви маєте можливість реалізувати географічний потенціал, закладений у вас як людину цивілізовану. А наприкінці уроку перевіримо, як вам це вдалося.

Усім бажаю доброго настрою, творчої праці, взаємопорозуміння, хорошого спілкування.

А для того, щоб ефективніше працювати на уроці пропоную вам аутотренінг на вивчення нового матеріалу (учні повторюють за вчителем)


  • У мене гарний настрій!

  • Я з радістю здобуваю нові знання!

  • Мені все під силу!

  • Я відмінно вивчу новий матеріал!

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

  1. Індивідуальна робота з картками (Троє учнів отримають картки)

  2. Математичний практикум (Двоє учнів на дошці розв’язують географічні задачі)

А) Визначте різницю в місцевому часі між крайніми точками України за умов, що східна точка – 40° 13´сх.д., західна точка –22° 09´сх.д.

Б) Визначте місцевий час крайньої західної точки України, якщо Сонце зійшло над її крайньою східною точкою о 5 год 12хв.



  1. Прийом «Незакінчені речення»

  • Україна є найбільшою державою……… (Європи)

  • Її площа…… (603,7тис. км²)

  • Крайньою північною точкою є………… (с.Грем’яч)

  • Державний кордон – це………

  • Україна межує із…….. країнами.

  • Це………….

  • Географічним центром Європи є……….

  • Місцевий час від поясного часу тим, що……. (місцевий час – це час на кожному конкретному меридіані Землі, а поясний час – це час у межах одного годинного поясу )

  • Територія України розташована у межах…….. Поясніть?

  • Час що діє на території всієї України називають……. (київським)

  • Називають київським тому, що………. (Бо серединний меридіан другого годинного поясу проходить поблизу Києва)

  • Крайньою південною точкою є…….. (мис Сарич)

Перевірка математичного практикуму, закінчення індивідуальної роботи з картками

  1. Міні-конкурс «Знавець карти»

(На слайдах демонструються контури географічних об’єктів, переможець має право носити бейджик «Знавець карти» до наступного уроку)

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Приваблива мета»

На сьогодні не має жодної науки про Землю, яка змогла би обійтися без карт. Видатний географ, океанограф, картограф Ю. Шокальський сказав, що «карта є тим дивним знаряддям вивчення земної кулі, яке тільки одне може надати людині дар передбачування». Перші карти з’явилися ще в давні часи. Вони мали вигляд картографічних малюнків на стінках печер, кам’яних плитах, єгипетському папірусі, китайських шовкових тканинах, бересті, мідних скіфських вазах. Сучасні методи географічних досліджень теж пов’язані з картами: за їх допомогою будуються математичні й комп’ютерні моделі. Звичайні карти й атласи – це не просто яскраві ілюстрації, а джерело точної інформації, вікно в навколишній світ. Той скарб доступний не всім, а лише тим, хто знайомий з основами дивовижної науки картографії. Вивчаючи географічні курси в попередніх роках, ви робили перші кроки у світ картографії. Продовжимо навчатися бачити в картах навколишній світ та його зміни з часом і в просторі.



ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Карти – джерела географічних знань

Істотними компонентами географічної інформації є карти й атласи.

  • Що таке географічна карта?

Карта – це зменшене та узагальнене зображення земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків.

Карта – це одна з моделей дійсності, тому залежно від того, що потрібно змоделювати в конкретному випадку, створюють різні види карт.

Систематизований збірник географічних карт, об’єднаних певною ідеєю, типом географічної основи, змістом і способами зображення географічних явищ та об’єктів, називають географічним атласом. Узгодженість елементів географічної основи дає можливість порівнювати окремі території, зображені на картах атласу. До географічних атласів включають текстову частину, діаграми, графіки, таблиці, покажчик географічних назв.

Прийом «Ротаційні (змінні) четвірки»


  • Які види карт вам відомі з попередніх курсів?

  • Які географічні карти розрізняють за масштабом, змістом, охопленням території, за призначенням?

(Проходять ротації учасників із відповідних питань)

Географічний практикум

Розгляньте карти атласу України та наявні стінні карти. Визначте їхні види за охопленням території, змістом, масштабом.



  • Навіщо карти класифікують?

(Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту, яка потрібна для виконання певного завдання тобто сприяє генералізації – одній із головних географічних проблем)

Генералізація (від фран. «той, що узагальнює, головний») – процес відбору головного, істотного, без зайвих деталей, та його цілеспрямоване узагальнення.

(Словникова робота)

Тому види карт мають залежно від своєї генералізації певну особливість неоднаковий ступінь докладності зображення земної кулі.

Останнім часом відбулися кардинальні зміни, які дозволили доповнити поліграфічні або рисовані карти їхніми комп’ютерними версіями. З’явився навіть особливий термін – геоінформаційні системи (ГІС), якими позначають особливі електронні географічні карти – багатошарові зображення, часто тривимірні, із текстовим і звуковим супроводженням.

ГІС – це автоматизовані системи зберігання, аналізу, подання просторових даних у вигляді тексту, карт, графіків, таблиць тощо.

(Словникова робота)

ГІС використовують для складання географічних карт, реєстрів природних ресурсів, інженерних пошуків і проектування, розробки управлінських рішень.



Хвилинка відпочинку

Бачу, що ви стомились! Відпочиньмо разом. Сядьмо зручно, поглянемо в красу природи, заплющивши очі, та уявімо (під музику):



  • як ми вдихаємо чисте повітря, вітерець гладить наше волосся;

  • нам услід усміхається сонечко і тече струмок, ніби розмовляє з нами;

  • наші руки торкаються рослин, і ми чуємо мелодійні голоси птахів;

  • де живемо ми – неповторна краса!

А зараз прокидаймось, любі друзі, від цих прекрасних емоцій. Думаю, що всі ми б хотіли, щоб ця краса ніколи не була зміненою, а залишалася такою чудовою.

  1. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах.

На географічних картах об’єкти та явища зображають не у фотографічному відтворенні, а за допомогою картографічних знаків, які називають умовними знаками. Деякі з них ми вивчали в 6 класі.

Робота в малих групах

(Один учасник з кожної групи презентує своє завдання, а саме: масштабні,

позамасштабні, лінійні та пояснювальні умовні знаки).


(Розповідь учителя)

V. Закріплення нового матеріалу

Прийом «Пошта»

(Сприяє організації навчально-виховного процесу з метою формування навичок моделювання дослідницького діалогу, який передбачає уміння правильно конструювати питання і добирати адекватну відповідь).



Прийом «Мікрофон»

V. Підсумок уроку

Заключне слова учителя

  • Найважливішим джерелом географічних знань є карта;

  • Географічні карти дають уявлення про земну поверхню загалом або окремі її частини;

  • За допомогою карт розв’язують наукові й практичні завдання під час геологічних і географічних досліджень, планування і проектування будівництва, у морській і повітряній навігацій, космічних польотах, військовій справі;

  • Основні ознаки класифікацій карт – масштаб, територіальне охоплення, зміст та призначення;

  • Особливості кожної групи карт відбивають ступінь їхньої генералізації, тобто докладності зображення;

  • Географічні об’єкти та явища зображають на картах за допомогою умовних знаків. Умовні знаки є стандартними та єдиними для всіх карт.

А зараз давайте перевіримо, чи реалізували ви свій географічний потенціал.

На маленьких жовтих кружечках напишіть своє ім’я. Відповідно до своїх успіхів їх потрібно прикріпити на різнокольорових аркушах, що вивішено на дошці.

Усі, хто реалізував свій географічний потенціал, прикріплять кружечок зі своїм іменем на червоний аркуш.

Усі, хто частково реалізував свій географічний потенціал, має над чим подумати, прикріплять свій кружечок до зеленого аркуша.

Кому не вдалося реалізувати свій географічний потенціал, чесно прикріплять

свій кружечок до синього кольору.



Я думаю, ви об’єктивно оцінили свою роботу на сьогоднішньому уроці. Дякую за співпрацю.

VІІ. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати матеріал параграфа 4.

  2. Робота з картою.

  3. Відповідати на запитання 4-7,с.33 (усно).

4Скласти міні-твір «Як я провів літні канікули» із використанням умовних знаків.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка