Календарне планування із світової літератури 5 клас



Сторінка1/3
Дата конвертації14.04.2019
Розмір0.62 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3





Календарне

планування

із світової

літератури
5 клас

2013-2014 н.р




Погоджено

на засіданні МО

Голова МО

Перевірено

Заступник

директора

з НВР


Затверджено

Директор школи

Календарне планування із світової літератури

складене відповідно до програми:

  • для 5 класу - "Світова література 5-9 кл". Авторський колектив: О.М. Ніколенко (керівник колективу), К.В. Таранік-Ткачук, С.П. Фоміна, О.В. Ревнивцева, Т.П. Сегеда, Н.В. Онищенко. Програма затверджена наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664



Підручники:

5 кл. -
Світова література

Календарне планування на 5 клас

ЛК - «Література і культура»

ЕК - «Елементи компаративістики»

ТЛ - "Теорія літератури"

УС - «Україна і світ»

5 клас ( 2 год. на тиждень, 70 год на рік)



Тема







Вступ. Фольклор



Вступ. Література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства. Роль книги в сучасному житті. ТЛ. Світова література









Фольклор. Його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів. ТЛ. Фольклор









Прислів’я, приказки, загадки. Пряме та переносне значення прислів'я. ТЛ. Загадки, приказки, прислів'я, пісні. ЕК. Схожість і відмінність малих жанрів фольклору різних народів (на рівні окремих компонентів тексту).









Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Народна пісня. Література і фольклор. ЛК. Зв'язок фольклорних жанрів із культурними традиціями різних народів і національностей. УС. Спільні для українського і зарубіжного фольклору (малих жанрів) теми, сюжети, образи, художні особливості.









Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їх характерні ознаки. ЛК. Казкові образи й сюжети у творах мистецтва (живопис, кіно, музика, мультиплікація)









КР № 1 Фольклорні жанри







Казки народів світу



Індійська народна казка «Фарбований шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей.

Р.М. (у) Виразне читання і майстерність розповіді казки









Філософський зміст казки "Фарбований шакал". ТЛ. Алегорія. УС. Типологічно подібні образи в зарубіжних і українських казках (Фарбований Шакал – Фарбований Лис).









Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик». Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образах Іссумбосі. ЛК. Національний колорит японських казок. УС. Типологічно подібні образи в зарубіжних і українських казках (Іссумбосі – Хлопчик-Мізинчик)









Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці.









Значення фантастичних елементів у казці "Пензлик Маляна"









Чарівний світ арабських казок. Історія створення зб. "Тисяча і одна ніч"









Арабська народна казка «Сіндбад-Мореплавець» (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці. Втілення в образі Сіндбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами. ЛК. Національний колорит казок і засоби його створення.









Брати Грімм — відомі збирачі німецьких народних казок. Значення діяльності братів Грімм у збиранні й збереженні фольклору. «Пані Метелиця».









Р.М.(п) Персонажі казки "Пані Метелиця" як носії моральних цінностей. Складання порівняльної характеристики образів пасербиці та Рідної доньки









Своєрідність конфлікту казки «Пані Метелиця». ТЛ. Антитеза у казці ЕК. Спільні елементи зарубіжних казок (теми, образи, особливості будови).









КР №2. Казки народів світу







Літературна казка



Літературна казка, її особливості. Шарль Перро — основоположник європейської літературної казки. Збірка «Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями».









ПЧ 1. Ш.Перро «Попелюшка». Поетизація працьовитості та скромності в казці. Характеристика образу Попелюшки









Олександр Пушкін. Знайомство з поетом. Вступ до поеми «Руслан і Людмила». Традиції народної казки та багатство авторських образів у вступі до поеми "Руслан і Людмила"









Виразне читання напам’ять вступу до поеми «Руслан і Людмила».









О.Пушкін «Казка про рибака та рибку». Засудження людських вад у казці. ЕК Зв'язок з народною казкою. ЛК. Мультиплікаційні версії. ТЛ. Автор, оригінал і переклад.









Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). Знайомство з казкарем. Найвідоміші казки Андерсена.









Г.К.Андерсен "Соловей". Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці Протиставлення в казці справжньої краси та штучної красивості.









Соловей як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі імператора. Перемога мистецтва над смертю









Оскар Уайльд (1854-1900). Знайомство з письменником. Казки О.Уайльда. Коментоване читання казки "Хлопчик-зірка"









О.Уайльд «Хлопчик-зірка». Казкові персонажі, їх характеристика. Внутрішня та зовнішня краса людини. Основний конфлікт.









Еволюція образу головного героя. Шлях до відродження душі головного героя. Символічний зміст назви твору.









ПЧ 2. О.Уайльд "Щасливий принц"









КР № 2 Літературна казка. Казки Ш.Перро, О.Пушкіна, Г.Андерсена, О.Уайльда









Повторення вивченого у І семестрі









Підсумковий урок







Природа і людина



Джон Кітс (1795-1821)- англійський поет-лірик. Сонет «Про коника та цвіркуна». ТЛ. Початкове поняття про вірш. Пейзаж.









Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…»). ЛК. Пейзаж у літературі й інших видах мистецтва









Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі. ТЛ. Епітет, метафора









Виразне читання поезії напам'ять









ПЧ 3. Зображення любові до природи у віршах Алкмана «Сплять усі верховини гірські...» та М. Ю. Лєрмонтова «Горные вершины»









Генріх Гейне (1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної природи у вірші. ЕК Зв'язок із фольклором (пісня).









Виразне читання поезії напам'ять









Ернест Сетон-Томпсон (1860-1946) - натхненний співець природи. "Лобо - володар Курумпо". Історія створення твору









Ернест Сетон-Томпсон «Лобо» Авторські спостереження за світом природи. Утвердження любові до всього живого.









"Лобо" Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору. ТЛ. Тема, ідея









КР № 3 Природа і людина. Твори Дж.Кітса, Й.Гете, М.Лєрмонтова, Г.Гейне, Е.Сетона-Томпсона







Світ дитинства



Марк Твен (1835-1910). Знайомство з письменником. Історія задуму й створення повісті «Пригоди Тома Сойєра».

ТЛ. Повість УС. Українські перекладачі творів Марка Твена ЛК. Втілення сюжетів творів Марка Твена у кіно, живописі, графіці та інших видах мистецтва. Популярність образів улюблених книг серед дітей різних країн.









РМ (п) Світ дитинства у повісті «Пригоди Тома Сойєра». Складання простого плану до розділу "Чудовий маляр"









Витівки ігри та пригоди героїв повісті. ЕК Бешкетники, яких знають у всьому світі – Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Ставлення автора до своїх героїв









Світ дорослих і світ дітей у повісті. Провідні ідеї твору (дружба, кохання, людяність та ін.).









Елеонор Портер (1868-1920). Знайомство з письменницею. Всесвітньо відомий роман-бестселер «Поліанна». ТЛ. Роман УС Українські перекладачі творів Е.Портер. ЛК. Втілення сюжетів творів Е. Портер у кіно, живописі, графіці та інших видах мистецтва.









Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на життя міста.









Поліанна та її друзі. Художні засоби розкриття образу Поліанни. ЕК Том Сойєр і Поліанна. Порівняльна характеристика героїв на рівні рис характеру









Ідея радості життя й відкриття світу у творі.









КР № 4 Контрольний твір за творами Марка Твена та Е.Портер







Сила творчої уяви



Льюїс Керролл (1832-1898). «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської» доби. ТЛ. Початкові поняття про фантастику. Поглиблення понять про казку (літературну), повість









Образ Аліси, світ її уяви і захопливі пригоди.









Персонажі, які оточують героїню.









Особливості художньої мови твору. Елементи казки у творі. ЛК. Втілення сюжету повісті-казки Л. Керрола «Аліса в Країні Див» у різних видах мистецтва (кіно, мультиплікація, музика та ін.). Продовження книги («Аліса в Задзеркаллі»). УС. Переклади й видання книг Л. Керрола.









Марина Іванівна Цвєтаєва (1892-1941). «Книги в червоній палітурці». Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М.І. Цвєтаєвої. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.). Образ ліричної героїні, котра любить читати. Роль літературних і музичних асоціацій у творі. ТЛ. Поглиблення понять про вірш.









ПЧ 4. Джанні Родарі "Казки по телефону"









КР № 5 Сила творчої уяви. Твори Л.Керролла, М.Цветаєвої, Дж.Родарі







Сучасна література. У колі добрих героїв



ЛК. Твори сучасного мистецтва (література та кіно) для дітей і про дітей. УС. Сучасні літературно-художні видання (журнали, газети, інтернет-видання)









Роальд Дал (1916-1990) - автор "найсмачнішої" сучасної казки "Чарлі і шоколадна фабрика"









Чарівний і повчальний світ казки Р.Дала «Чарлі і шоколадна фабрика».









Образи дітей, які стали володарями "золотих квитків"









РМ (у) Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Сенс зображення цих пригод









Доброта і щирість - секрет перемоги Чарлі Беккета. ТЛ. Персонаж і герой літературного твору. ЛК. Порівняння твору з кіноверсіями









КР. № 6 Сучасна література. У колі добрих героїв. Р.Дал "Чарлі і шоколадна фабрика"









Узагальнення і систематизація вивченого. "Лиш у труді живе людина"









Узагальнення і систематизація вивченого. "Знання вогонь не спалить, вода не забере"









Завдання на літо. "На березі надій і сподівань"









Підсумковий урок








Рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури у

5 класі

2013-2014 н.р.
Додаток 2 до листа

Міністерства освіти і науки України

від _24.05. __2013 №_1/9-368

Головною метою вивчення світової літератури у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:



  • формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

  • виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

  • відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

  • давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

  • навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

  • розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);

  • формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;

  • виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,

  • відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.

Об’єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.

У 2013-2014 навчальному році вивчення світової літератури у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

5 клас за новою навчальною програмою розпочинає новий етап літературної освіти – прилучення до читання (5-7 класи), який продовжує етап літературного читання, що здійснювався у початковій школі. У зв’язку із підготовкою школярів до входження в сучасний світ і життя в умовах інформаційного суспільства необхідно залучити сучасні інформаційні технології для формування якостей творчого читача (Інтернет-портали бібліотек, сайти письменників і т.д.).

Згідно з новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається реалізація чотирьох змістових ліній: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.

З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі з 5 класу закладено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в українських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо – за умови достатньої підготовленості учнів і вчителя).

У програмі збільшено варіативний компонент (20% – 14 годин із 70 на рік): резервний час (6 годин), уроки розвитку мовлення (4 години), уроки позакласного читання (4 години), коли вчитель може обрати твір із переліку додаткової літератури, розподілити додаткові години у межах розділу або теми, врахувавши свої уподобання, інтереси учнів, особливості й рівень підготовки класу.

Новий розділ «Сучасна література» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг творів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме формуванню поваги до книги).

У рубриці «Україна і світ» збережено українські культурні цінності в умовах глобалізованого світу, утвердження пріоритетів нашого суспільства: мораль, патріотизм, толерантність, проблеми, знання української мови та іноземних мов, входження в мультикультурний світ.

Вивчення світової літератури у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:


  • Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

  • Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2013.

Представлені підручники відповідають вимогам нової програми зі світової літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

У підручнику авторського колективу Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. реалізовано змістові лінії нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти – емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культурологічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів, у тому числі з інших країн.

У виданні представлено найкращі класичні, а також зроблено нові переклади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та іноземних мов.

Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення художніх текстів.

У сучасний період обсяг інформації довкола учня постійно збільшується, це стосується й інформації щодо художньої літератури. У зв’язку з цим головне завдання підручника зі світової літератури – дати базові знання, основну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх вчитися, тобто працювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книгу, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здобутки різних країн, що сприяє розширенню кругогляду молоді.

Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і поширюється з допомогою інших супровідних видань для учнів і вчителів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника (робочий зошит, зошит для контрольного оцінювання, хрестоматії художніх творів (мовами оригіналів та в українських перекладах) із відповідним методичним супроводом, дисками додаткових мультимедійних матеріалів, навчально-методичними матеріалами для вчителів).

Дидактичний матеріал у підручнику Волощук Є.В. структурований за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника – художній текст – вияскравлення контексту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами. Великі за обсягом твори подані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.

У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта інших презентуються у рубриці «Літературний навігатор», яка включає стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостійного опрацювання.

Для ефективної реалізації визначених Державним стандартом та навчальною програмою змістових ліній літературної освіти була розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня», «Довідка Кота Вченого», «Авторитетна цитата», «Український мотив», «У світі мистецтва».

Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань за завдань, серед яких є такі, що розраховані на роботу в парах та групах.



Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року, подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.



Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Контрольні роботи у формі:

2

3

3

3

3

3

3

3

3

3

  • контрольного класного твору;

-

1

1

1

1

1

1

1

1

1

  • виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Уроки розвитку мовлення* (РМ) у+п

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

  • Уроки позакласного читання (ПЧ)

2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи

Класи

10

11

10

11

10

11

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ




Рів. стандарту

Академ. рівень

Профільний рівень

Контрольні роботи у формі:

2

2

2

2

3

3

3

3

4

4

4

4

  • контрольного класного твору;

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

  • виконання інших

завдань (тестів, відповідей на запитання)

1

1

1

1

2

2

2

2

3

3

3

3

Уроки розвитку мовлення*(РМ) у+п

2

2

2

2

2

2

2

2

3

+2п



3

+1п



3

+2п



3



+1п



  • Уроки позакласного читання (ПЧ)

1

1

1

1

2

2

1

1

2

2

2

2

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

  • У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю зі світової літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Можливі види контрольних робіт

  • тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант;

  • анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо;

  • письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення

  • складання оповідання (казки) за прислів’ям;

  • добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

  • введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

  • усний переказ оповідання, епізоду твору;

  • твір-характеристика персонажа;

  • написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

  • написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

  • твір-опис за картиною;

  • складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

  • підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

  • складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

  • написання реферату;

  • ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

  • написання листа авторові улюбленої книжки;

  • інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури

Рівні навч. досягнень учнів

Бали

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початко-

вий

1

Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.

2

Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.

3

Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній

4

Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.

5

Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.

6

Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

Достатній

7

Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.

8

Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.




9

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

Високий

10

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.

11

Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.

12

Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

Рівень

Бали

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

Грамотність

орфографічні пунктуаційні помилки

лексичні, граматичні і стилістичні

Початковий



1

Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16

і більше


9-10

2

Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3

Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

Середній


4

4

Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю;

розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися



9-10

7-8

основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10

7-8

5

За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

6

За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

Достатній

7

Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4

5-6

8

Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1

(негруба)



Високий

10

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту

1

3


11

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати

обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю



1 (негруба)

2


Високий

1 (негруба)

2


12

Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю


1


  1. Види оцінювання

  2. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми. Формами поточного оцінювання є виконання учнями різних видів усних і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах тощо.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно відповідь або виконану роботу).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.01.2012 № 16 «Про затвердження програми для зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури» з 2012–2013 навчального року запроваджується ЗНО зі світової літератури. Програму зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства від 23.12.2004 р. № 1/11-6611) та програм для профільного навчання учнів 10–11 класів (рівень академічний, наказ Міністерства від 28.10.2010 р. № 1021). Програма надрукована у фахових видання і розміщена на сайтах Міністерства і Українського центру оцінювання якості освіти.

Перелік головних вимог щодо перевірки зошитів зі світової літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількості, призначення та особливостей оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.



_____________________________________________________________

Методичний лист Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580

Ведення класного журналу

Відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» (Інформаційний збірник МОНУ. – № 16–17. – 2008. – С. 40-46) поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів. Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної. Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т. д. Відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-15. – 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка