Йому вклоняється у шані Україна я слів його не можу повторити



Дата конвертації06.01.2018
Розмір445 b.


Йому вклоняється у шані Україна

  • Я слів його не можу повторити,

  • Але й забути їх не можу, ні!

  • Вони в душі немов засохлі квіти.

  • То ж він сказав у найчорніші дні

  • Доріг сибірських порохом укритий:

  • “А все-таки поперед нас вогні!”

  • М. Рильський


В. Г. Короленко –

  • видатний письменник, гуманіст, громадський діяч. І. Бунін назвав його “живою совістю російського народу”.



Походження і дитинство

  • Володимир Короленко народився 1853 р. в Україні, в м. Житомирі. Перші свідомі враження дитинства були пов'язані з життям в тихому українському містечку, де батько майбутнього письменника служив повітовим суддею. Галактіон Короленко походив зі старовинного роду українських козаків. Він відзначався непідкупною чесністю, за що шанували його прості люди. Мати Евеліна Осипівна була полячкою. Багатодітна сім'я Короленків жила дуже скромно.



Житомирський дім, в якому народився і провів дитячі та ранні юнацькі роки В.Короленко, з 1972 року — музей



Навчання

  • Вчився Короленко в житомирській гімназії, після переведення батька в Рівне — в Рівненській гімназії.

  • У 1866-1871 рр. В. Короленко навчається в реальній гімназії в м. Рівне. Канікули гімназист Короленко проводив у селі свого дядька - Гарний луг, чудові краєвиди якого полонили юне серце на все життя. В цей період майбутній письменник захоплюється українською народною культурою, зачитується творами Т. Шевченка, особливо його вразила поема "Гайдамаки". 1871 р. після закінчення гімназії Короленко переїздить до Петербурга і на 29 років залишає Україну.

  • Після закінчення Рівненської гімназії Короленко вступив до Петербурзького технологічного інституту (1871), але через матеріальні нестатки мусив залишити навчання. Йде працювати коректором та намагаєтся знайти собі роботу в видавнацтві географічних карт. 1874 року він перейшов до Петровської хліборобської та лісової академії у Москві (сьогодні Тімірязєвська академія).







На фото "Серед рідних і друзів": Н. Ф. Анненский, Ф. Д. Батюшков, В. Г. Короленко, Е. С. Короленко, С. В. Короленко, Н. В. Короленко, Е. О. Скуревич. Фото, Петербург (1900)



Літературна діяльність

  • Початком літературної діяльності В. Г. Короленка вважається 1879 р., коли на сторінках петербурзького журналу «Слово» з'явились «Епізоди з життя шукача». Наступні твори вийшли друком лише через шість років. Володимиру Галактіоновичу було дозволено оселитися у Нижньому Новгороді. Співчуттям до знедолених і покривджених сповнені його роздуми. Пронизливий вітер свободи пробуджує соціальну свідомість героїв оповідань «Яшко», «Убивець», «Сон Макара», «Соколинець» та ін. На папір лягяють рядки про наболіле, пережите й вистраждане.

  • Нижегородське десятиліття (1885–1895) — час найактивнішої літературної та громадської діяльності письменника — справедливо назване сучасниками «епохою Короленка»



У 1886 р. вийшла його перша книга «Нариси та оповідання», яка дістала захоплений відгукА. П. Чехова.

  • У 1886 р. вийшла його перша книга «Нариси та оповідання», яка дістала захоплений відгукА. П. Чехова.

  • Інші твори: «Ліс шумить» (1886), «На затемненні» (1882–1892), «Річка виграє», «Ат-Даван» (1892), «Парадокс» (1894), «Марусина заїмка» (1899 — 2-га ред. 1903), «Сон Макара» (1885), «Упоганім товаристві» (1885)

  • В останні роки життя (1906—1921) Короленко працював над великим автобіографічним твором автобиографическим «Історія мого сучасника», який мав узагальнити все, що він пережив систематизувати філософські погляди писателя. Твір залишився незавершеним, письменник помер, працюючи над його четвертим томом.





Вшанування пам’яті

  • В 1922 році Харківській державній науковій бібліотеці присвоєно ім’я Короленка.

  • В 1961 році російському державному драматичному театру Удмуртії в Іжевську присвоєно ім’я В. Г. Короленка, який виступав як захисник удмуртських селян в Мултанській справі. Про події справи був поставлений спектакль «Російський друг».

  • В 1973 році на батьківщині письменника в Житомирі установлений пам’ятник (скульптор В. Вінайкін, архітектор Н. Іванчук).

  • Імя Короленка присвоєно Полтавському педагогічному інституту, Чернігівській обласній бібліотеці, школам в Полтаві і Житомирі, Глазівському державному педагогічному інституту.

  • Ім’я було присвоєно пасажирському теплоходу СССР.

  • В 1977 році мала планета 3835 була названа Короленко.

  • В 1978 році до 125-річчя письменника установлений пам’ятник біля дачі в селі Хатки Шишакського району Полтавської області.

  • В 1990 році Союз письменників України запровадив літературну премію імені Короленка для кращого російськомовного твору України.

  • Чимало вулиць в багатьох містах колишнього СССР названо в честь Короленка; вулиця Короленка є також і в Тель-Авіві.



Музей Короленка в Полтаві



Інтер’єр: вітальня





Інтер’єр: робочий стіл



Для вшанування пам’яті було навіть випущено дві поштові марки, присячені Короленку



“Сліпий музикант”

  • Справжнім тріумфом став твір — «Сліпий музикант» (1886). У повісті В.Короленко з великим знанням людської психології, по-філософськи підходить до розв'язання вічної проблеми людини і суспільства. Простежуючи долю сліпонародженого хлопчика, він підводить читача до думки про те, що природним покликанням людини є не тільки боротьба за власне щастя. Повноту й гармонію життя можна відчути лише усвідомивши себе кровною часточкою народу, подолавши почуття егоїзму.



Короткий зміст твору

  • На південному Заході України, в сім'ї багатих сільських поміщиків Попельских, народжується сліпий хлопчик. Спочатку ніхто не помічає його сліпоти, лише мати здогадується про це по дивному виразу обличчя маленького Петруся. Лікарі підтверджують страшну здогадку.

  • Петрусь любить слухати гру конюха Иохима на дудці. Свій чудовий інструмент конюх зробив сам; нещасна любов надихає Юхима на сумні мелодії.


















Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка