Життєвий І творчий шлях Ярослава Стельмаха. Ярослав Стельмах «Ловись, рибко!»



Скачати 61.88 Kb.
Дата конвертації20.01.2018
Розмір61.88 Kb.
ТипУрок

Життєвий і творчий шлях Ярослава Стельмаха. Ярослав Стельмах «Ловись, рибко!» (уривок з повісті «Найкращий намет»)
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Ярослава Стельмаха; допомогти усвідомити зміст твору; навчати оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати дослідницькі навички, інтерес до слова, навчати спостерігати за мовою персонажів; збагачувати словниковий запас; виховувати взаємоповагу.
Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовна розминка

1. Вправи для очей, вправи на дихання

— Жодна людина не може гарно читати, якщо в неї слабкі легені та очі.

Перевіримо готовність наших органів.

— Наберіть повітря: вдих — видих на звуки:

[а]; [о]; [з]; [к].

— Проведемо вправи для очей:

вгору — вниз — вгору; y

направо — вліво — праворуч; y

вгору — ліворуч — вгору — праворуч — вгору. y
2. Робота над скоромовкою

Жаба спала в жабуринні,

Жук — під кущиком ожини.

Пролітали журавлі

З ясним сонцем на крилі.

Г. Чубач
3. Завдання на розвиток пильності зору

м’яч


м’яч

м’ята


м’яч
4. Вправи на розвиток фонематичного слуху

— Яке слово довше?

Кущ — сад;

земля — паркан;

трава — кропива.
5. Гра «Поети»

На дошці записані рядки вірша А. Качана у довільному порядку. Учні мають встановити послідовність рядків, прочитати вірш.

Мокне вудка-закидалка (1)

А на березі рибалка (3)

В тихому ставочку, (2)

Сохне на пісочку. (4)

Та зненацька під водою (5)

Волосінь аж грає! (8)

Поплавець зникає, (6)

Гнеться вудлище дугою, (7)

— Про що йдеться у вірші? Чи доводилося вам вудити рибу? Розкажіть.

— Доберіть спільнокореневі слова до слова риба. (Рибний, риб’ячий, рибалка, рибалити, рибка, рибонька...)

— Чи знаєте ви, що таке вудлище, волосінь, поплавець?
IІI. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на кращий переказ оповідання за складеним дома планом.


IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Ми починаємо ознайомлення з творчістю письменника Ярослава Стельмаха. Це сучасний український письменник, який написав чимало цікавих творів для дорослих і дітей. На уроках ми опрацюємо уривок із повісті «Найкращий намет».



Повість — літературний художній розповідний твір, що посідає проміжне місце між оповіданням і романом.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Ярослав Михайлович Стельмах народився в Києві у сім’ї письменника. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Після закінчення середньої школи Ярослав навчався в Київському інституті іноземних мов. Займався перекладацькою діяльністю. А згодом почав писати і свої твори. У 1975 р. вийшла його перша книжка для дітей «Манок». Потім були повісті «Химера лісового звіра», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет»... Ярослав Стельмах відомий як драматург. Він написав чимало п’єс для дітей та юнацтва: «Привіт, синичко!», «Митькозавр із Юрківки» тощо.


2. Читання статті у підручнику (с. 121)

— Що ви дізналися про Ярослава Стельмаха?

— Чим захоплювався майбутній письменник у дитинстві?

— Твори яких жанрів писав Ярослав Стельмах?


3. Робота над оповіданням Ярослава Стельмаха «Ловись, рибко!» (с. 121–128)

1) Підготовча словникова робота.



Довідкове бюро

Донка — вудка для ловіння риби з дна водоймища;

Грузило — предмет, що його прикріплюють до волосіні, риболовної сітки і т. ін. для занурення їх у воду.

Спінінг — рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками.

Інвентар — тут: приладдя.

Казанок варить — тут: розумна голова.

Пройдисвіт — хитра, здатна на нечесні вчинки людина.
2) Читання першої частини оповідання.

— Учні читають текст уголос «ланцюжком».

— Де і коли відбувалися описані події?

— Хто розповів про подію: учасник чи сторонній спостерігач?

Прочитайте, яке оголошення висіло на дверях їдальні.

— Як реагували діти, прочитавши оголошення?

— Яка розмова відбулася між оповідачем і Митьком?

— Чому Ірина Василівна сердилася на хлопчиків?

— Де хлопці взяли вудочки?

— Прочитайте, чому скиглив Славко.

— Яка вудка дісталася Славкові? Чому?

— Чи зацікавило вас оповідання? Чим саме?

— Які епізоди викликали у вас усмішку?

— Хто з дійових осіб хвалькуватий?

— Як ви гадаєте, хто із хлопців стане переможцем змагань?
3) Читання другої частини.

Учні самостійно читають другу частину.

— Про яку пору доби йдеться у другій частині?

— Що придумав Митько?

— Кому ще спала на думку аналогічна ідея?

— Що спостерігали друзі?

— Який настрій був у Митька?

— Як ви гадаєте, чому учасники змагань з настанням темряви бігали до річки?


4) Аналіз учинків дійових осіб.

— Чи схвалюєте ви дії Митька?

— Чому хлопчик хотів перемогти?

— Що він робив для майбутньої перемоги?

— Чому Митько глузував зі Славка?

— Чому він сердився на Вітьку з Вовкою, на Генку?

— Як ви охарактеризували б Митька? (Хвалькуватий, самовпевнений, непосидючий, балакучий, ініціативний...) А оповідача? (Спокійний, довірливий...)
5) Читання за особами.

Учні працюють у парах. Одні пари готуються читати діалог Митька й оповідача, інші — діалог Митька і Славка, Митька й оповідача.


6) Читання третьої частини.

Учні читають текст уголос «ланцюжком».

— Де відбувалися змагання?

— Хто очолював колону?

— Чим здивував друзів Славко?

— Як поводилися учасники під час змагань?

— Чому ні в кого не клювало? Чому хвилювався Митько?

— Яку пораду дав хлопчикові Сергій Анатолійович?

— Чому розсердився оповідач? Хто спіймав пічкурика?

— Чому Сергій Анатолійович не став переможцем?

— Чому деякі учасники залишили змагання?

— Яке пояснення придумав Митько, щоб пояснити невдачу на змаганнях?

— Хто став переможцем? Як Славко упіймав рибу? Як відзначили переможця?
7) Спостереження за мовою твору.

— Проаналізуйте мову дійових осіб. Як вона їх характеризує?

— Які образні вислови вам запам’яталися?

— Поясніть вислови: підстрибнув від радості; знову заскиглив; держіть мене втрьох; риба догори животами спливе; прямісінька дорога на Тихий океан; звідки я такий розумний.

Прочитайте вислови, подані в «Читайлику». Поясніть, коли так кажуть.

— Які вислови вжиті у переносному значенні? Відшукайте їх у тексті й зачитайте.


8) Добирання заголовків до частин.

Учні переглядають кожну частину, згадують, про що в ній ідеться, добирають заголовки.


9) Робота за ілюстраціями. Переказ прочитаного.

— Розгляньте малюнки у підручнику.

— Які епізоди оповідання на них зображені?

— Кого з дійових осіб ви впізнали? Доводьте свої міркування рядками тексту.

Учні готують для переказу уривок оповідання, який найбільше сподобався, чи той епізод, який зображений на малюнку (завдання для слабших учнів).
10) Узагальнення.

— Хто з дійових осіб найдотепніший?

— З ким із героїв оповідання ви хотіли б поспілкуватися? Про що запитали б? Які поради дали б?

— Які висновки для себе ви зробили після читання твору?


VI. Підсумок уроку

— Чим вас зацікавило оповідання?

— Чи хочете ви дізнатися, як діти провели зміну в таборі?

— Що для цього потрібно вам зробити?


VII. Домашнє завдання

Переказувати оповідання за частинами.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка