Життя І творчість Григорія Сковороди,морально-етичні ідеали філософа,поета,просвітителя



Скачати 75.23 Kb.
Дата конвертації14.04.2019
Розмір75.23 Kb.
ТипУрок

УРОК 2

Тема: Життя і творчість Григорія Сковороди,морально-етичні ідеали філософа,поета,просвітителя.

Мета:ознайомити учнів із життям і творчістю видатного письменника,допомогти усвідомити ідейно-художні особливості його творів; розвивати відчуття слова,допитливість учнів,виразне читання творів давньої літератури,їх аналізу,висловлювання власної думки щодо прочитаного;виховувати прагнення до самопізнання та самовиховання відповідно до загально прийнятих морально-етичних норм.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь

Обладнання:портрет Г.С.Сковороди,виставка творів Г.С.Сковороди різних років видань,картки для роботи в групах.

ХІД УРОКУ :

І.Мотивація навчальної діяльності учнів

Вступне слово вчителя.

Піти,піти без цілі і мети…

Вбирати в себе вітер,і простори,

І ліс,і лан,і небо неозоре.

Душі лише співають: «Цвіти,цвіти!»

Аж власний світ у ній почне рости,

В якому будуть теж сонця і зорі,

І тихі води,чисті і прозорі.

Прекрасний шлях ясної самоти.

Іти у сніг і вітер,в дощ і хугу

І мудрості вином розвести тугу.

Бо,може,це нам вічний заповіт,

Оці мандрівки дальні і безкраї,

І ,може,іншого шляху немає,

Щоб з хаосу душі створити світ.

Юрій Клен

Багато див у хмарі матері природи. Але найбільше – поява людини у світ. Цю таїну не дано розгадати до кінця. Для чого ми приходимо у цей чудовий і водночас складний, незбагненний світ?

Багата та земля,що народжує філософів і поетів.

Благословенні ви,сліди,

Не змиті вічності дощами,

Мандрівника Сковороди

З припорошілими саквами,

Що до цілющої води

Простує,занедбавши храми.

Так писав про видатного українського письменника М. Рильський.

Щоб пізнати секрет щастя,Григорію Сковороді довелося блукати десятки років. Милуючись українськими краєвидами,п ючи красу українських ночей,збираючи прохолодну росу,п ючи воду із старовинних джерел,він ішов у світ,при цьому не втрачаючи самого себе.

Пройти ще раз стежками майстерності поетичної думки Г.Сковороди такою є тема нашого уроку.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.Презентація учнів «Стежками Г.Сковороди»

2.Повідомлення учнів (під час виступів учні записують основні положення пропонованих повідомлень)



Повідомлення 1.

Про дитячі роки майбутнього письменника і філософа відомо мало. Сковорода зростає серед трудового народу і чудової природи рідного краю. Його дитячу уяву вражали зелені простори і лісова тишина, густо порослі чагарниками береги річки Многи ,спів птахів ,шелест трав. Змалку він виявляв нахил до музики і пісні. Від людей праці вчився шанувати труд і трудівника,виховувався на народних переказах,думах,піснях,що їх розносили тоді по Україні кобзарі і лірники. Не випадково письменник у своїх філософських творах не раз посилається на враження дитинства.



Повідомлення 2.

3 грудня 1722 р. у с.Чорнухи в козацькій родині Сави і Палажки народився Григорій . Непересічні здібності виявились в хлопця дуже рано: він грав на сопілці,яку подарував кобзар. За тодішнім звичаєм батьки віддали його спочатку в науку до дяка,а потім у Чорнуську церковно- парафіяльну школу,де він швидко виявив здібності до науки,співу і музики,був солістом у церковному хорі. Якось у село зайшов мандрівний дяк з Києво-Могилянської академії,розказував учням про чужі краї, про різні природні явища, чудернацькі науки. Гриць вирішив стати освіченим,розумним мандрівником.



Сценка. Зустріч зі Сковородою.

Заходить Григорій,грає на флейті.

Перший учень. Добрий день, Григорію Савичу. Ми почули,що ви завітали у наші краї.

Другий учень. А можна вас ,щось спитати?

Сковорода. Звичайно,друже.

Другий учень. Ми часто сперечаємось з товаришем. Хочемо почути вашу думку. Нас цікавить,тільки ви правильно зрозумійте,що таке любов.

Сковорода. Гм, любов? Любов! Це почуття не лише найсолодше і найприємніше,а й животворне. Міцна і вічна любов виникає із спорідненості дум, які зміцнюють доброчесність. Але прекрасною є та любов, яка є істинною і міцною, яка не породжується тлінними речами,тобто багатством. Хто любить,той щасливий.

Перший учень .Григорію Савичу, а що таке щастя? Як досягти його?

Сковорода. Шукаймо щастя на своїй землі, а не за морями. Повне щастя найперше не в досягненні якогось результату,а в самому процесі за покликанням. Людина не може бути щасливою,якщо діє всупереч природі. Пізнання природи – це пізнання Бога.

Другий учень. Скажіть,учителю,а як навчитись пізнавати себе?

Сковорода. Від природи,як матері,легесенько доспіває наука. Сокола навчили швидко літати,але не черепаху. Орла в одну мить навчили дивитись на сонце й забавлятися ,але не сову. Всяке діло доспіває,коли природа керує,серце тоді насичується,коли освічується. Тільки не перешкоджай природі.

Тихо лунає соната 14 Бетховена (два учні сидять ззаду,а Сковорода виходить на передній план)

Сковорода. Я ходив по світу,пізнаючи життя. Мене називають філософом,а життя – це і є сама філософія. Мене запитують,чи щасливий я. Так,бо жив у гармонії з собою,моя доля і творчість не роздільна, жодного разу я не зрадив своїм ідеалам, тому «світ ловив мене , та не впіймав». У спокої думок,у радуванні серця, оживлення душі – ось надра щастя.

Повідомлення 3.

Навчався Сковорода у Києво- Могилянській академії з перервами 10 років.

Розповідь про Києво-Могилянську академію.

Повідомлення 4.

Наступні 25 років (аж до смерті) Григорій Савич вів мандрівний спосіб життя, яке збагачувало його новими знаннями про становище трударів,посилювало демократичність світогляду. Особливе значення мали для нього зустрічі й розмови з учасниками гайдамацького руху під керівництвом Гонти й Залізняка,перекази про повстання в селі Турбаях та інших місцевостях України.

Не маючи сімї ,власного пристанища й постійного прибутку,Григорій Савич перебував у самій гущі народу. Він жив то в одних,то в інших знайомих селян чи дрібних шляхтичів по селах,та пасіках,в лісах,степах. Тут писав він філософські праці та художні твори. Все його майно вміщалося в торбі: найпотрібніші речі,рукописи, книжки,за поясом – сопілка, в руках – посох,на плечах – селянська свита. Він обійшов майже всю Україну,Воронежчину, Курщину, Орловщину,побував під Москвою,в Приазовї та інших місцях. Багато разів світські й церковні чиновники,знаючи про його високу освіченість і різноманітні таланти,пропонували його вигідні посади,чини,багатство,але Сковорода завжди відмовлявся.

У середині 1794 року, хворий і знесилений,Григорій Савич прибув у село Пан-Іванівка (тепер Сковородинівка) на Харківщині. Якось до господаря зібралися гості послухати повчань філософа.Він був веселим, цікаво розповідав про свої пригоди. А потім вийшов . Знайшли його тільки надвечір – на узвишині біля діброви копав глибоку й довгу яму. Закінчивши роботу,він виклав дно ями дубовим листям з рідних Чорнух. Потім він повернувся до своєї кімнати,умився,одягнув чисту сорочку, поклав у голови книжки та рукописи, ліг і вкрився свитиною. Заснувши,він більше не прокинувся. Сталося це 29 жовтня 1794року. Згідно з його власним заповітом на надмогильному камені висічено: «Мір ловил меня,но не поймал».



Повідомлення 5.

Твори Сковороди – одна з визначних сторінок в історії української літератури

Глибоко ліричні,сповнені філософських роздумів,вони служили інтересам трудового народу. Перебуваючи на Херсонщині,Сковорода написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень»,учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байки Езопові» (1760)

У 1766 р. філософ написав «Вхідні двері до християнської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс. Розмова про те : взнай себе! І «Симфонія,названа книга Асхань про пізнання самого себе».

Упродовж 1769-1774 рр. Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду,названу двоє, про те, що блаженним бути легко»,і «Діалог,чи Розмова про стародавній світ»,а також твори: «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті»(«Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова,звана алфавіт,чи Буквар світу». Збірник «Байки харківські»- перші 15 з них написані в 60-х роках,решта – в 1774 р.

Твори «Суперечка архістратига Михайла з сатаною про те:легко бути благим», «Про Біса з Варсавою» були написані в 1783-1784рр.

У 1785 р. Сковорода обєднав тридцять віршів,написаних у різний час,у збірку «Сад божественних пісень».

У 1787р. він написав «Вдячного Евродія» і «Убогого Жайворонка»,а в 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Імя йому – Потоп зміїний».



Повідомлення 6.

Григорій Савич замислювався над тим,як допомогти своєму народові. Тому він вирішує здійснювати просвітницьку діяльність серед народу: в дохідливій формі пояснював людям різні явища життя суспільства і природи,викладав свої філософські та педагогічні ідеї; у вільний час учив грамоти селянських дітей.

Філософ –просвітитель твердив,що навчання допоможе швидше й точніше виявити природні задатки кожної людини,сприятиме успішному оволодінню знаннями і уміннями, необхідними для продуктивної праці, корисної собі й суспільству.

У педагогічних поглядах Г.Сковороди було багато спільного з тим,які висловлювали інші просвітителі.



«Мозкова атака». Відповіді на запитання.

Філософія – це…

Хто такі філософи…

Назвіть відомих вам філософів….

Чим вони запам’яталися….

Повідомлення 7.

Як і всім просвітителям, філософії Сковороди був властивий пантеїзм(вчення,що ототожнює Бога і природу,тобто стверджує,що світ є двоєдиним – органічним злиттям Духа і матерії). Основним предметом філософії,твердив Сковорода,є людина,її внутрішній світ і діяльність,інтереси й прагнення,здоровя і щастя.

Ідею «пізнай себе самого»,висунуту давньогрецькими філософами (Сократом,Платоном та ін..) ще за пятсот років до нашої ери,Сковорода підніс і розвинув далі. Пізнати себе людині потрібно для того,щоб виявити здібності,закладені в неї самою природою,усвідомити свої фізичні й розумові можливості та особливості характеру. Це дасть змогу обрати відповідний рід трудової діяльності – «сродну працю». Трудитися слід для того,щоб забезпечити свої духовні й тілесні потреби і приносити користь суспільству. Саме процес виконання «сродної праці» та усвідомлення того,що результати її високоякісні,корисні суспільству й собі,роблять людину щасливою.

Г.Сковорода був співцем праці. Він бачив у ній основу і смисл життя. «Жизнь и дело есть одно и то же», - твердив він.

Свої філософські твори Г.Сковорода писав так,що вони були зрозумілі не тільки освіченим людям,а й неосвіченим – будили їхню свідомість, учили думати, змушували замислюватися над різними явищами життя.

Вважаючи,що пробудження народу відбудеться поступово – в міру підвищення рівня освіти й моральної досконалості. Г.Сковорода не дає відповіді на запитання про те ,хто керуватиме новим суспільством, якою може бути «його структура».

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправ «Мікрофон»

На запрошення Катерини ІІ переїхати до Петербурга(ближче до двору) відповів : «Скажіть цариці, що я не покину України – мені…

Ким називали Григорія Сковороду…

Ким був Сковорода? Сучасні словники й енциклопедії іменують його…

Мені запам’яталося…

V. Домашнє завдання



Вивчити біографію Г. Сковороди,вміти розповідати про його християнські морально- етичні ідеали;підготувати карту мандрів Сковооди.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка