Іваненко Оксана Дмитрівна— українська письменниця, перекладачка



Дата конвертації17.01.2018
Розмір445 b.


Іваненко Оксана Дмитрівна— українська письменниця, перекладачка

  • Іваненко Оксана Дмитрівна— українська письменниця, перекладачка


Народилася майбутня письменниця в інтелігентній родині у Полтаві 31 березня (13 квітня) 1906. Будинок Іваненків знаходився неподалік від будиночка І.П.Котляревського.

  • Народилася майбутня письменниця в інтелігентній родині у Полтаві 31 березня (13 квітня) 1906. Будинок Іваненків знаходився неподалік від будиночка І.П.Котляревського.

  • Мати письменниці – учителька у дитячому притулку, батько – редактор газети.



був напрочуд доброю і щирою людиною, всім і завжди намагався допомогти, розрадити, поспівчувати…

  • був напрочуд доброю і щирою людиною, всім і завжди намагався допомогти, розрадити, поспівчувати…



Мила, працелюбна жінка, яка теж усім завжди намагалася допомогти. А ще влаштовувала вдома творчі вечірки, концерти, бо теж була людиною творчою. Такими ж вони виховували і своїх дітей – Дмитра та Оксану, які і прославили рід Іваненків.

  • Мила, працелюбна жінка, яка теж усім завжди намагалася допомогти. А ще влаштовувала вдома творчі вечірки, концерти, бо теж була людиною творчою. Такими ж вони виховували і своїх дітей – Дмитра та Оксану, які і прославили рід Іваненків.



«Я народилася в Полтаві,— писала у своїх спогадах Оксана Дмитрівна. — І’мя Тараса Шевченка з перших кроків було мені відоме і близьке. З малих років знала «Реве та стогне», «Заповіт», «Садок вишневий коло хати», тому що їх завжди співали і дорослі, і діти.

  • «Я народилася в Полтаві,— писала у своїх спогадах Оксана Дмитрівна. — І’мя Тараса Шевченка з перших кроків було мені відоме і близьке. З малих років знала «Реве та стогне», «Заповіт», «Садок вишневий коло хати», тому що їх завжди співали і дорослі, і діти.



Письменниця згадувала: „Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років... На щастя, вдома ніхто не звертав уваги, що крім ігор „в ляльки”, я дуже любила писати повісті. Псувала на своє писання безліч паперу, ... і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався „Гриб”.

  • Письменниця згадувала: „Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років... На щастя, вдома ніхто не звертав уваги, що крім ігор „в ляльки”, я дуже любила писати повісті. Псувала на своє писання безліч паперу, ... і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався „Гриб”.



Навчалася в гімназії, потім у робітничій школі.

  • Навчалася в гімназії, потім у робітничій школі.

  • У 16 років стає вихователькою дошкільного дитячого будинку і вступає до Полтавського інституту народної освіти.

  • Удень – робота в дитбудинку, ввечері – навчання в інституті.



У 1923 році Оксана перевелась до Харківського інституту народної освіти на факультет соціального виховання, а влітку працювала вихователькою в колонії імені Горького, якою керував видатний педагог А.С. Макаренко.

  • У 1923 році Оксана перевелась до Харківського інституту народної освіти на факультет соціального виховання, а влітку працювала вихователькою в колонії імені Горького, якою керував видатний педагог А.С. Макаренко.



1925 року у журналі „Червоні квіти” (нині „Однокласник”) було надруковано перше оповідання Оксани Іваненко „До царя”, а 1930 року вийшов перший збірничок її оповідань „Майка та жабка”, 1931 року — збірник „Ми ще невеличкі”.

  • 1925 року у журналі „Червоні квіти” (нині „Однокласник”) було надруковано перше оповідання Оксани Іваненко „До царя”, а 1930 року вийшов перший збірничок її оповідань „Майка та жабка”, 1931 року — збірник „Ми ще невеличкі”.



1926 закінчила факультет соціального виховання Харківського ІНО.

  • 1926 закінчила факультет соціального виховання Харківського ІНО.

  • 1931 — аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту.



1933 року з’явилася перша казка Оксани  Іваненко „Сандалики, повна скорість!”.

  • 1933 року з’явилася перша казка Оксани  Іваненко „Сандалики, повна скорість!”.

  • Згодом були написані нові казки: „Чудесна квітка”, „Казка про веселу Аль”, „Три бажання”.



„Пишучи казку, розповідає Оксана Іваненко, — я перевтілювалась абсолютно, жила мріями моїх героїв: пташок, комах, кисличок, берізки, верби. Я вже не могла думати про щось інше”.

  • „Пишучи казку, розповідає Оксана Іваненко, — я перевтілювалась абсолютно, жила мріями моїх героїв: пташок, комах, кисличок, берізки, верби. Я вже не могла думати про щось інше”.



1932—1939 працювала у видавництві «Молодий більшовик»,

  • 1932—1939 працювала у видавництві «Молодий більшовик»,

  • 1947—1951 — у журналі «Барвінок»



Втратила свого вірного друга – чоловіка (загинув у 1941).

  • Втратила свого вірного друга – чоловіка (загинув у 1941).

  • До того ж, у евакуації, на Уралі, де деякий час перебувала сім’я Оксани Іваненко, помер її батько.

  • Навесні сорок четвертого повертається у рідний Київ.



Про свої потаємні мрії О.Іваненко говорила: „Я всім завжди казала, що хочу бути вчителькою, але потаємною моєю мрією було написати і надрукувати хоч одну-однісіньку книжку в житті.

  • Про свої потаємні мрії О.Іваненко говорила: „Я всім завжди казала, що хочу бути вчителькою, але потаємною моєю мрією було написати і надрукувати хоч одну-однісіньку книжку в житті.



«Майка та жабка» (1930)

  • «Майка та жабка» (1930)

  • «Дитячий садок» (1931)

  • «Черевички» (1933)

  • «Лісові казки» (1934)

  • «Великі очі» (1936)

  • «Джмелик» (1937)

  • «Три бажання» (1940)

  • «Куди літав журавлик» (1947)

  • «Казки» (1958).



«Друкар книжок небачених» (1947)

  • «Друкар книжок небачених» (1947)

  • «Рідні діти» (1951)

  • «Богдан Хмельницький» (1954)

  • «Великий шум» (1967)



«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка)

  • «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка)

  • «Марія» (1973, 1988; про Марка Вовчка)



«Тургенєв» Андре

  • «Тургенєв» Андре

  • Моруа — книга про Івана Тургенєва та російську культуру 19 сторіччя з європейського погляду.

  • «Малахітова шкатулка» Павла Бажова — з російської (1979).

  • «Сліпий музикант», «Діти підземелля» Володимира Короленка — з російської.



Казки Ганса Крістіана Андерсена — з данської.

  • Казки Ганса Крістіана Андерсена — з данської.

  • Казки братів Грімм — з німецької.



Оксана Іваненко автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

  • Оксана Іваненко автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

  • Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).



Лауреат літературної премії імені Лесі Українки 1974 року за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки».

  • Лауреат літературної премії імені Лесі Українки 1974 року за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки».

  • Лауреат Шевченківської премії 1986 року за книгу «Завжди в житті».

  • Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.



Валерія Іваненко – з цим ім'ям вона увійшла в дитячу літературу. Воля – так звали її вдома. Лесею вона назавжди лишилася для друзів.

  • Валерія Іваненко – з цим ім'ям вона увійшла в дитячу літературу. Воля – так звали її вдома. Лесею вона назавжди лишилася для друзів.

  • 1951 закінчила Київський університет, 1952 викладала в ньому.

  • Від 1953 була прикута тяжкою хворобою до ліжка.

  • Якби не хвороба , Валерія Іваненко, напевне, зробила б у своєму житті щось значне і велике. Але навіть проживши всьго 42 роки, письменниця залишила по собі добру пам'ять – свої чудові твори для дітей.



17 грудня 1997 року на 92 році життя полинула у вічність душа славетної майстрині художнього слова – Оксани Дмитрівни Іваненко

  • 17 грудня 1997 року на 92 році життя полинула у вічність душа славетної майстрині художнього слова – Оксани Дмитрівни Іваненко



Інтернет-ресурси:

  • Інтернет-ресурси:

  • http://link.ac/2Aic9

  • http://link.ac/2Aid8

  • http://link.ac/2Aie8

  • http://link.ac/2Aig8




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка