Історія економічних учень як наука. Становлення економічної думки а. Аристотеля вважають „батьком” економічної науки, тому що він

а) вперше ввів у науковий оборот термін „економіка”;

в) вперше визначив, що джерелом багатства нації є зовнішня торгівля;

г) здійснив першу спробу макроекономічного аналізу.
Аристотель відносив до хрематистики:

а) землеробство і ремесло; б) торгівлю і лихварство;

а) працю у сільському господарстві;

б) працю у сфері послуг;

в) працю у сфері матеріального виробництва;

г) будь-яку працю, що приносить доход.

104. А. Сміт вважав, що поділ праці породжується:

а) природною схильністю людей до обміну;

б) спеціалізацією товаровиробників;

в) схильністю людей до співробітництва;

г) всі відповіді правильні.

105. А. Сміт вважав, що вартість товару визначається:

а) витратами праці та щедрістю землі;

б) витратами праці лише в межах простого товарного виробництва;

в) витратами праці на видобуток золота і срібла;

г) витратами праці незалежно від стадії розвитку економіки.
А.Сміт вважав, що роль держави в економіці повинна бути:

а) всеохоплюючою, держава повинна взяти на себе вирішення основних проблем економіки;

б) не ширше ролі „нічного сторожа”, держава тільки створює інституційні умови для розвитку економіки;

в) помірною, держава не втручається у підприємницьку діяльність, але контролює розподіл суспільного продукту;

г) активною, держава впливає на величину сукупного попиту, а відтак – на рівні виробництва, зайнятості та доходу.
Автором теорії утримання, яка започаткувала розгляд витрат як альтернативних, був:

а) Т. Мальтус; б) Ф.Бастіа; в) Ж. Б. Сей; г) Н. Сеніор.

а) Т. Кампанелла; б) Т. Мор; в) А. Сен-Сімон; г) Р. Оуен.

а) продуктивну працю, що створює матеріальні блага;

б) непродуктивну працю, яка створює послуги;

в) працю як витрати розумової, нервової і фізичної енергії;

г) працю, що є альтернативою дозвілля.
Автором теорії додаткової вартості був:

а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) К. Маркс; г) Т. Мальтус.

а) В. Петті; б) А. Сміт; в) Ф. Кене; г) К. Маркс.

а) К.Менгер; б) Ф.Візер; в) Е.Бем-Баверк; г) Г.Кассель.

а) К.Менгер; б) Е.Бем-Баверк; в) Ф.Візер; г) В.Парето.

а) В. Джевонс; б) Л. Вальрас; в) В. Парето; г)Дж. Б. Кларк.

а) математичної школи та інституціонального аналізу;

б) лондонської школи та функціонального аналізу;

в) кембриджської школи та неокласичного аналізу;

г) австрійської школи та граничного аналізу.
А. Маршалл довів, що ринкова ціна товару визначається:

а) суспільно-необхідними витратами праці;

б) витратами виробництва;

в) корисністю благ;

г) взаємодією попиту і пропозиції.
Аналіз фактора часу дозволив А.Маршаллу встановити, що:

а) у довгостроковому періоді переважний вплив на ринкову ціну чинить попит, у короткостроковому – пропозиція;

б) у короткостроковому періоді переважний вплив на ринкову ціну чинить попит, у довгостроковому – пропозиція;

в) незалежно від часового періоду попит і пропозиція чинять однаковий вплив на ринкову ціну;

г) незалежно від часового періоду ціна визначається витратами виробництва.
Автором теорії „економічного добробуту” був англійський економіст:

а) А.Маршалл; б) А.Пігу; в) В.Парето; г) В.Джевонс.

а) А.Маршаллом; б) В.Джевонсом; в) К.Менгером; г) В.Парето.

а) І.Фішер; б) Г.Ч.Кері; в) Дж.Б.Кларк; г) А.Маршалл.

Автором фундаментального в сучасній макроекономіці „рівняння обміну”, був:

а) М.Фрідмен; б) І.Фішер; в) Л.Мізес; г) Ф.Хайєк.

а) С.Кузнєц; б) Р.Харрод; в) Е.Хансен; г) М.Кондратьєв.

а) Ж.Б.Сею; б) Д.Рікардо; в) Т.Мальтусу; г) Ф.Бастіа.

а) Англія; б) Франція; в) Німеччина; г) Швейцарія.

72. „Батьком” трудової теорії вартості вважають:

а) В. Петті; б) А. Сміта; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбера.

238. Базовими положеннями кейнсіанської теорії стали:

а) концепція ефективного попиту;

б) концепція мультиплікатора інвестицій;

в) „основний психологічний закон”;

1. 
   формаційний метод;
   
2. 
   цивілізаційний;
   
3. 
   метод історії культур;
   
4. 
   всі відповіді вірні.
   

а) Стародавнього Китаю; б) Стародавнього Єгипту;

в) Стародавньої Греції; г) Стародавньої Індії.
20. В якої праці були сформульовані основні принципи керування людьми в Стародавній Індії:

а) „Лунь юй”;

б) „Гуань-цзи”;

в) „Артхашастра”;

д) „Закони”;

г) „Нікомахова етика”.

а) вартістю виробленого продукту;

б) тривалістю робочого дня;

в) кількістю праці, затраченої робітником;

г) мінімумом засобів до існування.

77. В. Петті вважають одним з перших економістів, який ще у XVII столітті зробив спробу створення:

а) моделі макроекономічного кругообігу;

б) системи національного рахівництва;

в) моделі економічного зростання;

г) системи соціального захисту.

а) соціології; б) демографічної статистики;

в) економетрії; г) економіки праці.
94. Визначивши поняття „щорічних” і „початкових авансів”, Ф. Кене започаткував поділ капіталу на:

а) основний і оборотний; б) постійний і змінний;

в) реальний і фіктивний; г) промисловий і торговий.
118. Вчення Д. Рікардо сучасники називали „системою розбрату і ворожнечі”, оскільки він встановив, що:

а) між заробітною платою і прибутком існує обернена залежність;

б) найманий робітник створює своєю працею вартість, більшу за його заробітну плату;

в) існує принципова протилежність класових інтересів підприємців і найманих робітників; г) всі відповіді правильні.

120. Визначення заробітної плати мінімумом засобів існування робітника та його сім’ї було характерне для:

а) Д. Рікардо; б) В. Петті; в) Т. Мальтуса; г) всі відповіді правильні.

а) невідповідності біологічної здатності людей до продовження роду та обмеженої здатності економіки забезпечити продовольчі ресурси;

б) невідповідності приватного і суспільного економічних інтересів;

в) невідповідності людських бажань та ресурсів для їх задоволення;

г) всі відповіді правильні
142. В історії економічної думки С. Сісмонді відомий як:

а) палкий критик капіталізму;

б) співець економічного романтизму;

в) критик економічного лібералізму;

г) всі відповіді правильні.

165. Відкриття двоїстого характеру праці, що, як вважали марксисти, зробило трудову теорію вартості науково довершеною, належало:

а) А. Сміту; б) Д. Рікардо; в) К. Марксу; г) А.Маршаллу.

166. Визначення капіталу як суспільного відношення між капіталістами і найманими робітниками, як самозростаючої вартості належить:

а) А.Сміту; б) А.Тюрго; в) Д.Рікардо; г) К.Марксу.

285. Відмінність інституціоналізму від неокласичної теорії полягає у:

а) твердженні, що ринок координує та спрямовує діяльність учасників економічних процесів;

б) твердженні, що рушійною силою ринкової економіки є механізм вільної конкуренції;

в) визнанні державного втручання в економіку небажаним;

25. Головним в методі Аристотеля є:

а) відокремлення досвіду від науки;

б) формування категорій науки;

в) пошук загального;

г) відокремлення досвіду від мистецтва.

а) визнання необхідності державного регулювання економіки;

б) дослідження переважно сфери обігу;

в) визнання дії об’єктивних економічних законів;

г) визнання зовнішньої торгівлі джерелом багатства.
235. Головна ідея кейнсіанства полягала у тому, що:

а) пропозиція створює свій власний попит;

б) ринкова система не є саморегульованою, для забезпечення повної зайнятості потрібне активне державне втручання;

в) ринкова система є саморегульованою і забезпечує відновлення рівноваги на рівні повної зайнятості;

г) всі відповіді правильні.
115. Головним завданням політичної економії Д. Рікардо вважав:

а) дослідження поведінки економічних суб’єктів;

б) визначення законів, які керують розподілом доходів;

в) аналіз раціонального розподілу обмежених ресурсів;

г) аналіз розвитку продуктивних сил суспільства.

213. Висхідним у неокласичній теорії було положення:

г) оптимальна структура споживання досягається за рівності граничних корисностей усіх благ.

а) К.Маркс; б) П. Самуельсон; в) Дж. М. Кейнс; г) А.Маршалл.

69. В.Петті і П.Буагільбер – основоположники теорії вартості яка визначається :

а) витратами праці (трудова теорія);

б) виробничими витратами (теорія витрат);

в) рідкістю блага (теорія граничної корисності);

г) граничною продуктивністю (теорія спадної віддачі).

1. 
   формаційного методу;
   
2. 
   логічного методу;
   
3. 
   історичного методу;
   
4. 
   цивілізаційного методу.
   

а) сфера обігу; б) оборотний капітал;

в) торговий капітал; г) торговельний баланс.
До представників меркантилізму належав:

а) А. Монкретьєн; б) А. Тюрго; в) П. Буагільбер; г) Ф. Кене.
До характерних рис зрілого меркантилізму можна віднести наступне:

а) здійснюється обґрунтування необхідності заохочення розвитку експортних галузей економіки, скасування заборони вивезення грошей за кордон;

б) джерело багатства нації вбачається у розвитку зовнішньої торгівлі, досягненні активного торговельного балансу;

в) дослідження переносяться зі сфери грошового обігу до сфери товарного обміну;

г) всі відповіді правильні.
Для класичної школи політичної економії характерний:

а) функціональний, переважно кількісний аналіз та суб’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;

б) переважаючий аналіз взаємозв’язків на мікроекономічному рівні;

в) причинно-наслідковий, якісний аналіз та об’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;

г) всі відповіді правильні.
До головних засад класичної школи політичної економії, згідно з визначенням К. Маркса, належать:

а) дослідження переважно сфери матеріального виробництва;

б) визнання дії і прагнення пізнати об’єктивні економічні закони;

в) розгляд проблеми цінності переважно з позицій теорії трудової вартості;

г) всі відповіді правильні.
Диференційна земельна рента за родючістю та місцерозташуванням вперше ґрунтовно досліджується:

а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбером.

а) сільське господарство;

б) промисловість;

в) відтворення і реалізація сукупного суспільного продукту;

г) продуктивна і непродуктивна праця.
До представників школи фізіократів належить:

а) А.Р.Тюрго;

б) А.Монкретьєн;

в) Т.Мен;

г) Ж.Б.Кольбер.
До теоретичних здобутків Ф. Кене належать:

а) вчення про чистий продукт;

б) модель господарського кругообігу;

в) перенесення аналізу зі сфери обміну до сфери виробництва;

г) всі відповіді правильні.
Для того, щоб підняти державу з найнижчої сходинки варварства до найвищого ступеня добробуту потрібні лише мир, необтяжливі податки та терпимість в управлінні, решту зробить природний плин подій” – вважав:

а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) А. Монкретьєн; г) Т. Мен.

Д. Рікардо вважав, що економічний розвиток суспільства у перспективі повинен загальмуватися внаслідок:

а) обмеженості ресурсів; б) дії закону спадної родючості землі;

в) зниження норми прибутку; г) всі відповіді правильні.
До представників старої історичної школи в Німеччині належать:

а) В.Рошер, Б.Гільденбранд, К.Кніс;

б) М.Вебер, Л.Брентано, В.Рошер;

в) Ф.Ліст, Л.Брентано, К.Бюхер;

г) К.Кніс, К.Бюхер, Г.Шмоллер.
До представників нової історичної школи в Німеччині належать:

а) В.Рошер, Б.Гільденбранд, К.Кніс;

б) М.Вебер, Л.Брентано, В.Рошер;

в) Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер;

г) К.Кніс, К.Бюхер, Ф.Ліст.
Додаткова вартість за К. Марксом є результатом:

а) зростання продуктивності капіталу;

б) неоплаченої праці найманих робітників;

в) зростання продуктивності капіталу і праці;

г) неоплаченого нормального прибутку капіталіста.
Для аргументації теорії додаткової вартості К. Маркс вводить в науковий оборот нові категорії:

а) товар – робоча сила;

б) постійний і змінний капітал;

в) необхідний і додатковий робочий час;

г) всі відповіді правильні.
Для характеристики впливу попиту та пропозиції на рівноважну ринкову ціну А.Маршалл застосував відому алегорію:

а) „невидимої руки”; б) „лез ножиць”;

в) „нічного сторожа”; г) „квіткового горщика”.
До положень кейнсіанської теорії не можна віднести:

а) дослідження функціональних залежностей основних макроекономічних змінних;

б) аналіз формування ефективного попиту, недостатність якого призводить до кризових явищ в економіці;

в) обґрунтування необхідності посилення державного втручання в економіку з метою забезпечення макроекономічної стабільності;

г) обґрунтування необхідності директивного планування і централізованого розподілу ресурсів в економіці.



Досліджуючи реальні ринкові структури, незалежно і одночасно прийшли до висновку, що монополія є ринковою ситуацією, яка не заперечує конкуренції, а лише змінює її форми:

а) Й.Шумпетер та Е.Чемберлін;

б) Й.Шумпетер та Дж.Хікс;

в) Дж.Робінсон та Й.Шумпетер;

б) пріоритет державної власності та державних господарських структур;

в) централізований розподіл ресурсів та суспільного продукту;

г) збільшення обсягів державних замовлень, закупівель і позик.

а) Й.Шумпетер, Е.Чемберлін, Дж.Робінсон;

б) Дж.Мут, Р.Лукас, Т.Сарджент, Н.Уоллес;

в) Р.Харрод, Е.Хансен, О.Домар, Н.Калдор;

г) А.Лаффер, М.Фелдстайн, Р.Манделл, М.Боскін.
Для інституціональних теорій характерне:

а) критичне ставлення до абстрактних теорій неокласиків;

б) прагнення до інтеграції економічної теорії з іншими суспільними науками;

в) невдоволеність недостатньою емпіричністю класичної та неокласичної теорій;

а) соціально-ринковий;

б) соціально-правовий;

в) кон’юнктурно-статистичний;

г) соціально-психологічний.
243. Дж. М. Кейнс вважав, що:

а) держава повинна використовувати урядові видатки і податки для зниження рівня безробіття;

б) економіка повинна розвиватися на основі централізованого планування;

в) ринковий механізм здатний самостійно, без урядового втручання забезпечити високий рівень зайнятості;

г) приватна власність та вільне підприємництво забезпечують високий рівень зайнятості.

244. Дж. М. Кейнс увів у науковий оборот термін:

а) мультиплікатор інвестицій; б) ліквідність;

в) гранична схильність до споживання; г) всі відповіді правильні.
111. Для того, щоб підняти державу з найнижчої сходинки варварства до найвищого ступеня добробуту потрібні лише мир, необтяжливі податки та терпимість в управлінні, решту зробить природний плин подій” – вважав:

а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) А. Монкретьєн; г) Т. Мен
Є.

304. Єдиним радянським лауреатом Нобелівської премії з економіки, присудженої йому за вклад в теорію оптимального використання ресурсів, був:

а) Ф.Кене; б) А. Сміт; в) П.Буагільбер; г) В.Петті.

163. Економістом, який увів нову категорію „товар робоча сила” і довів, що його виробниче споживання створює протягом робочого дня вартість більшу, ніж вартість самого „товару робоча сила”, був:

а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) К. Маркс; г) Т. Мальтус.
147. Економічні параметри суспільства майбутнього, визначені Т.Мором та Т.Кампанеллою – передбачали:

а) скасування приватної власності, ринку, товарно-грошових відносин;

б) всезагальну трудову повинність та зрівняльний розподіл благ;

в) жорстку державну регламентацію суспільного і навіть приватного життя;

г) всі відповіді правильні.

12.Економічна думка стародавнього світу характеризується:

1. 
   глибоким теоретичним аналізом тогочасної економічної системи;
   
2. 
   стосовно інших галузей знань;
   

г) формуванням перших економічних шкіл.

134. Ж.Б.Сей вважав, що:

а) праця, земля і капітал рівноправно беруть участь у процесі виробництва;

б) кожен фактор виробництва має власну продуктивність і створює відповідну частку продукту;

в) кожен власник фактора виробництва отримує відповідну до продуктивності фактора частку доход

г) всі відповіді правильні.

135. Ж.Б.Сей вважав, що за умов дотримання суспільством принципів економічного лібералізму:

а) виробництво забезпечує адекватне споживання;

б) виробництво породжує доходи, на які вироблені товари і послуги вільно реалізуються;

в) кризи надвиробництва неможливі;

г) всі відповіді правильні.
З.

30. Згідно з поглядами Аристотеля і Фоми Аквінського гроші – це:

а) товар, що не має корисних властивостей;

б) специфічний товар – загальний еквівалент;

в) результат домовленості між людьми;

г) все, що слугує обміну.

31. Згідно з поглядами Ф. Аквінського в основу визначення „справедливої ціни” товару покладено:

а) витратний принцип; б) морально-етичний принцип;