Іщенко Валентина Петрівна, заступник директора з виховної роботи, Родниківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Уманської районної ради взаємодія школи та сім’ї у вихованні дітей



Скачати 91.73 Kb.
Дата конвертації05.01.2018
Розмір91.73 Kb.

Іщенко Валентина Петрівна, заступник директора з виховної роботи, Родниківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Уманської районної ради
ВЗАЄМОДІЯ ШКОЛИ ТА СІМ’Ї У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ
Дана стаття присвячена питанню партнерських стосунків школи і батьків у вихованні дітей. Визначаються основні завдання взаємодії школи та сім’ї, форми роботи щодо їх реалізації. Окрім того, у статті наводяться вислови відомих педагогів для підкріплення своїх думок.
Соціально-економічні зміни, які відбуваються у житті нашої держави, потребують нового підходу до виховання молоді, до взаємовідносин школи та сім’ї. Труднощі виконання виховної функції значною мірою пов’язані з нівелюванням моральних, духовних, громадянських ідеалів у суспільстві.

Досягти суттєвих результатів у вихованні підростаючого покоління можливо лише спільними цілеспрямованими зусиллями педагогів і батьків, родин учнів. Тому важливо, щоб батьки розуміли, що тільки спільна кропітка повсякденна робота з дітьми дасть успішні результати.

У всі часи – функції сім’ї складалися навколо головної – виховання дітей. Через цю визначальну функцію людством прокладались шляхи підтримки основ економіки, культури, етики, збереження і відтворення народних звичаїв.

Відомий французький філософ Жан-Жак Руссо писав: «Виховання людини розпочинається разом з її народженням: перш, ніж говорити, перш, ніж чути, вона вже навчається. Досвід передує урокам» [5, с.157]. Не можна не погодитись з ним. Адже від свого дня народження дитину починають виховувати батьки.

Класики педагогічної науки і педагоги-практики постійно підкреслювали вирішальне значення сімейного виховання.

Згадаймо і слова знаного педагога і письменника В.О. Сухомлинського: «… починає дитина пізнавати світ людини з матері і батька. З того, як промовляє мати до неї, дитини, як ставиться батько до матері. З усього цього й складаються найперші уявлення та поняття про добро і зло» [7, с.417].

Саме в родині дитина засвоює основні поняття про Добро і Зло, формується система уявлень і ставлень до свого «Я», до людей, до світу.

Досвідчений педагог А.С.Макаренко вважав: «Насправді, головні основи виховання закладаються до п’яти років, і те, що ви зробили до п’яти років, - це 90% усього виховного процесу…» [2, с.288].

Досить актуально звучать слова В.О.Сухомлинського і сьогодні: «Час і батькам, і вчителям глибоко усвідомлювати, що ні школа без сім’ї, ні сім’я без школи не можуть справитися з найтоншими, найскладнішими завданнями становлення людини» [4, с.125].

І тому закономірно, що одним з основних завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні є «підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей» [ 8, c.7].

Як же забезпечити відповідальне ставлення батьків і родини до виконання своєї головної функції – виховної?

Ми вважаємо, що ефективність виховного впливу залежить від успішного функціонування усіх складових «педагогічного трикутника»: «батьки-дитина-вчителі» [4, с.20].

Наша школа – це, насамперед, відкрита виховна система, яка спрямована на виховання дитини як суб’єкта власного життя й успіху, оволодіння учнем життєвою компетентністю. Але цієї мети можна досягти лише завдяки партнерській взаємодії школи з батьками.

У «Концепції сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» наголошено: «Метою навчального закладу має бути здійснення такої політики, при якій батьки відчувають свою визначальну роль та відповідальну у справах учнівського та педагогічного колективів. Адже сім’я – це найважливіший соціальний замовник освіти» [1, с.8]. І далі: «Головними принципами спільної роботи школи і родини мають бути наступні:



  • пріоритетність сімейного виховання;

  • демократизм;

  • взаємоповага і взаєморозуміння;

  • всебічна гуманізація взаємовідносин педагогів і батьків;

  • спадкоємність і ретроспективність» [1, с.9].

Основними завданнями спільної діяльності школи і сім’ї з питань виховання, на наш погляд, є:

  1. інтеграція зусиль сім’ї і педагогів в діяльності щодо виховання дітей;

  2. підвищення психолого-педагогічної освіти батьків;

  3. створення системи просвітницької роботи, спрямованої на підвищення правової культури батьків;

  4. залучення батьків до організації навчально-виховного процесу та до виховної роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання;

  5. підвищення рівня поінформованості батьків з проблем формування здорового способу життя, профілактики асоціальної поведінки та поширення шкідливих звичок;

  6. презентація успішного досвіду сімейного виховання;

  7. надання психолого-педагогічної підтримки та допомоги проблемним сім’ям.

Реалізація першого завдання передбачає подолання стереотипного мислення у батьків про те, що виховання дитини – приватна справа: моя, мовляв, дитина – як хочу, так і виховую. Лише тоді, коли в родині та в школі дитина живе одними й тими самими ідеалами, цінностями, вона формується гармонійною особистістю, оскільки ще жодна школа не спромоглася виховати дітей всупереч їхнім батькам.

«Педагогічна освіта і просвіта батьків – це перша цеглина у фундаменті взаємодії педагогів і батьків. Якщо навчальний заклад належним чином налагоджує її, то значно зростають реальні шанси активної участі батьків у всіх справах навчального закладу» [4, с.51].

Для підвищення психолого-педагогічної культури батьків варто організовувати такі форми роботи: розробка пам’яток і порадників для батьків, проведення батьківських зборів, Днів відкритих дверей.

Класні батьківські збори – це універсальна форма роботи, яка дає змогу розв’язати цілий ряд завдань: організувати колектив батьків, надати їм психолого-педагогічну освіту та допомогу у вихованні дітей та ін. Це можуть бути: збори-бесіда, зустріч за «круглим столом», читацька конференція з обговорення педагогічної літератури, дискусія, дебати з проблем виховання дітей, семінар-тренінг тощо.

Окрім опрацювання з батьками основних нормативних документів щодо організації виховного процесу в навчальних закладах (Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України), кожному класному керівнику необхідно обов’язково знайомити батьків з головними положеннями Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

«Учіть батьків мистецтва виховання як найблагороднішої, найлюдянішої, найвищої творчості, як виконання високого громадянського обов’язку», - закликав В.О. Сухомлинський [4, с.124].

Важливим чинником ефективного навчання батьків є їхнє стимулювання. Воно має здійснюватись у формі підбадьорювання батьків і дітей, які на це заслуговують, підтримки розумних починань сім’ї, у вигляді різноманітних заохочень і відзнак.

Для підвищення правової культури батьків педагоги можуть використовувати такі форми роботи як брейн-ринг з правової тематики, лекція, бесіда, зустрічі з працівниками правоохоронних органів і т.п.

Якщо ми хочемо досягти значних результатів у виховній роботі, то ми маємо залучати батьків до навчально-виховного процесу. Це можуть бути такі методи і форми роботи: створення Піклувальної Ради та ефективна робота Батьківської Ради; співпраця батьківських комітетів класів з органами учнівського самоврядування; спільні засідання Батьківської ради з радою профілактики правопорушень серед учнів; надання допомоги дітям у реалізації навчальних і соціальних проектів; участь батьків у створенні портфоліо досягнень дитини; відкриті заняття для батьків.

Так на спільному засіданні ради з профілактики правопорушень серед учнів з Батьківською Радою школи були розглянуті такі питання як поведінка учнів школи під час навчально-виховного процесу та форми й засоби впливу на порушників дисципліни. Результатом цієї роботи стали рішення, які були спільно ухвалені трьома сторонами: педагогами, батьками та учнями (до складу ради з профілактики правопорушень серед учнів входить президент шкільного парламенту).

Плідна співпраця батьків з педагогами може бути з організації дозвілля дітей: допомога батьків у проведенні виховних заходів різної тематики, особливо - сімейних свят, конкурсів сімейної творчості, створення рукописних книг «Дерево мого роду» і т.д.

Уже традиційно у нашій школі батьки беруть активну участь в організації екскурсій для дітей. І що характерно: батьки із задоволенням відвідують разом з дітьми культурно-історичні пам’ятки нашої країни.

Суттєву допомогу батькам з підвищення рівня поінформованості з проблем формування здорового способу життя, профілактики асоціальної поведінки та поширення шкідливих звичок надають фахівці: педіатри, психологи, наркологи, соціальні педагоги, дільничні інспектори, працівники кримінальної міліції, зустрічі з якими організовує адміністрація школи.

Для поширення успішного досвіду родинного виховання класні керівники практикують такі форми роботи: конференції з обміну досвідом сімейного виховання, презентація матеріалів, журналів, газет про родинне виховання, сімейні вечори.

У початковій школі особливою популярністю користуються заходи до Дня 8 Березня – свята, родинні вогники, презентації малюнків дітей, вручення подарунків матерям, бабусям, сестрам, котрі діти виготовили власноруч (з паперу, з бісеру тощо).

Обмін досвідом виховання дітей у сім’ї найкраще сприяє критичному самоаналізу педагогічних дій батьків. При цьому слід завжди пам’ятати про такт у розмові з батьками, поважати їх самолюбство, збуджувати природний потяг до самовдосконалення, розвивати й заохочувати позитивні прагнення щодо кращого виховання своїх дітей.

У взаємодії і злагоді з батьками необхідно виховувати у дітей почуття честі роду, відповідальність за родину, усвідомлення історії сім’ї, як частини історії народу, вивчення образів і дій предків, турбота про продовження роду, збереження і примноження його добрих традицій.

«Посади трояндовий кущ біля школи» - таку назву мала спільна акція батьків, учнів і вчителів нашої школи. За ініціативи Батьківської Ради школи з 2 вересня по 1 листопада 2013 року було закуплено і висаджено біля школи більше 300 кущів троянд. Батьки, діти, вчителі – всі з ентузіазмом взялися за роботу. Сподіваємось, що влітку милуватимемося різнобарв’ям квітучих троянд на території школи.

Із глибоким розумінням беруть участь батьки учнів школи у благодійних акціях. Так, нещодавно потребувала матеріальної допомоги родина двох учнів школи, мати яких тяжко захворіла, - відгукнулись всі: і педагоги, і учні, і діти.

«Запалюйте вогники людяності, дорогі батьки,… запалюйте вогники щастя, мої товариші вчителі», - писав В.О.Сухомлинський, видатний педагог і батько [4, с.115].

Популярний нині педагог Ш.О.Амонашвілі у «Маніфесті гуманної педагогіки» пише: «Ніхто із нас – вчителів, вихователів, батьків – не є маленькою людиною, від якої мало що залежить. Не варто принижувати себе, тому що від нас залежить багато чого: ми є основна сила в світі освіти, і тому долі наших дітей у наших руках» [3, с.24].

Таким чином, знання батьками мети, завдань, змісту виховання, оволодіння методами виховної роботи, врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, ознайомлення із діяльністю школи, знайомство із позитивним досвідом виховання в інших сім’ях – все це допомагає їм у формуванні особистості власної дитини.

І вчителі, і батьки повинні чітко усвідомити, що виховання – загальна і вічна категорія. Без виховання немає суспільства, без нього воно перестає жити і розвиватися. «За великим рахунком усі наші біди, негаразди, горе і сльози – це один великий наслідок невихованості людей. У кожному явищі, від найдрібнішого до найбільшого, побачимо частку, сформовану або не сформовану вихованням. Нестача виховання обертається найгіршими наслідками. Якби хтось узявся порахувати, яку ціну ми платимо за невихованість, то ця цифра перевищила б усі збитки від усіх стихій і катастроф, що відбулися у світі» [5, с.149], – переконаний І.П.Підласий, доктор педагогічних наук, професор.

І насамкінець, на вході до Львівського університету викарбовано: «Щаслива країна, де виховані люди». Освічені народи у надлишку мають усе. Пам’ятаймо про це!




Cписок використаної літератури:


  1. Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина». – К., 2012. – (Схвалено Вченою радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 9 від 14 листопада 2012 року).

  2. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. – К.: Видавництво «Радянська школа», 1990. - 366 с.

  3. Манифест гуманной педагогіки/ [Всеукраинская культурно-образовательная ассоциация Гуманной Педагогики; Артемовский Центр Гуманной педагогики]. – Донецк: изд-во «Ноулидж» (донецкое отделение), 2011.- 43 с.

  4. Оржеховська В.М., Кириченко В.І., Ковганич Г.Г.:Взаємодія навчального закладу і сім’ї: стратегії, технології, моделі: Навчальний практико-зорієнтований навчальний посібник. – Х.: Видавництво «Точка», 2007. – 192 с.

  5. Підласий І.П. Спільна дія. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 224 с. – (Серія «Адміністратору школи»).

  6. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Видавництво «Радянська школа», 1978. – 260 с.

  7. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах. Том 5. – К.: Видавництво «Радянська школа», 1977. – 638 с.

  8. Указ Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка