Інструкція з організації книжкових виставок



Скачати 165.81 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір165.81 Kb.


Організація виставкової роботи в бібліотеці
Провідне місце у структурі бібліотечно-інформаційної діяльності займає виставкова робота. Як сказано в "Довіднику бібліотекаря.-СПб, 2002"- "Бібліотечна виставка – це публічна демонстрація спеціально підібраних та систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, рекомендованих користувачам для перегляду та ознайомлення".

Завдання і мета виставок – максимально розкрити фонди бібліотеки або її структурного підрозділу, привернути до них якнайбільше користувачів, а також надати якнайбільше інформації з тієї чи іншої теми.

Обсяг, характер, зміст і оформлення виставок залежать від широти проблемної галузі і матеріально-технічних можливостей бібліотеки. Виста­вок не повинно бути багато.

Увага! Фахівці радять:

– в одному місці і в один час, за однією темою має функціонувати лише одна виставка

– оптимальна кількість виставок для невеликої публічної бібліотеки – від 15 до 25 на рік
Кожна виставка має бути розташована у зручному місці, на видноті. Її оформлення мусить зацікавити відвідувача, примусити зупинитися біля стендів, зняти книгу з виставки, погортати її, переглянути ілюстрації, зміст, передмову, замислитися, зрадіти чи засмутитися або просто відпочити.

Варто пам'ятати, що на виставці не повин­но експонуватися абсолютно все, що є у бібліотеці з цього питання. Важливо також дати зрозуміти користувачеві, що це не музейна експозиція, і книги на виставці можна переглядати, читати.



Методика підготовки та організації книжкових виставок.
1. Вибір теми виставки.(Тема повинна бути актуальною, визначатися важливими подіями сучасності, відповідати потребам читачів: до пам’ятної дати; на допомогу навчальному процессу; популяризації досягнень науки та культури і т.п.; ).

2. Визначення читацького призначення виставки.( Дорослі, молодь, юнацтво, діти);

3. Визначення виду книжкової виставки.(Виставка-персоналія; виставка однієї книги, статті; виставка -вікторина до масового заходу; виставка - дискусія і т.п. – нижче приведені приклади різновидів виставок);

4. Прийняття рішення про терміни і місце оформлення книжкової виставки.

5. Формулювання заголовка та підрозділів.( Заголовок повинен бути простим, коротким, зручним для сприйняття; використовуються рекомендації методичних центрів, бібліографічні покажчики та ін.)

6. Перегляд, відбір та групування літератури у відповідності до структури виставки.

( Використовуючи бібліографічні покажчики, картотеки, каталоги, відбираються книги і періодичні видання по темі.)

7.Візуальний перегляд книг до заключного відбору матеріалів для експозиції. Бібліографічний опис, анотування найбільш цінних видань. Підготовка бібліографічних списків.

8. Підбір текстів звернень до читачів, цитат.(При підборі текстів та цитат використовувати твори видатних державотворців, державні документи, статті з газет і журналів, вислови діячів науки і культури.Тексти і цитати повинні бути закінченими по змісту, короткими, виразними, не потрібно довільно скорочувати цитати. Наводячи цитату, необхідно вказати джерело).

8. Прийняття рішень про принцип систематизації літератури.( Принцип систематизації може бути тематичним, хронологічним, логічним, географічним та ін.)

9.Пошук ілюстрованого матеріалу в альбомах, журналах, комплектах репродукцій, плакатах, афішах та ін.

10. Підбір цифрових та інших фактичних матеріалів за допомогою словників, довідників, енциклопедій та ін. довідкових матеріалів.

11. Вибір місця розташування виставки, інтер’єру, речових елементів, кольорових композицій та ін. елементів оформлення.

12. Оформлення назв заголовка, розділів, текстів і цитат.


13. Розміщення матеріалів на стенді і оформлення виставки.

14. Реклама виставки. Це і анонси в місцевих мас-медіа, яскраві оголошення в бібліотеці, листівки та флаери для розповсюдження в публічних місцях за допомогою волонтерів.

15. Повідомлення читачів про виставку (оголошення, запрошення, інформація по радіо, в газеті та ін.).

16. Підготовка усних форм експонованої літератури (бесід, оглядів, інформацій на радіо).

17. Систематичне наповнення новими надходженнями експозиції виставки.

18. Облік книговидач з виставки.


Пам’ятка з оформлення книжкових виставок
І. Вимоги до виставки.

Виставка повинна:



  • справляти цікаве зорове враження на читача, щоб приваблювати, направляти увагу читача в потрібному руслі,

  • бути зрозумілою читачам,

  • акцентувати увагу на конкретних аспектах теми (проблеми),

  • впливати на особистість користувача

ІІ. Технічне оснащення виставки.

  • Компонування матеріалу.

  • Оформлення текстів і ілюстрацій.

  • Підготовка стендів, вітрин, полиць.

  • В елементах дизайну оснащення доцільно враховувати пропорції, колористичні та інші особливості документів, які експонуються. Виставка повинна бути оформлена з урахуванням естетичних вимог, оригінально, нестандартно, приваблювати увагу читачів. На виставці для підсилення окремих акцентів можна використовувати квіти, етнографічний матеріал тощо.

ІІІ. Вимоги до оформлення виставок.

  • Дотримання закону обмеження (не більше трьох) у матеріалі, деталях, кольорі, формі.

  • Основа статичної композиції – симетрія. Наприклад, колірні плями доцільно повторити три рази. Крім того, симетрія передбачає наявність певного композиційного центру виставки - цитата, ілюстрація, предмет тощо.

  • Забезпечення вільного простору між угрупуваннями елементів.

  • Взаємозв'язок розділів забезпечується їх логічною послідовністю і частковою повторюваністю.

  • Дотримання оптичної рівноваги шляхом правильного розміщення великих, важких, темних форм відносно малих, легких і світлих.

  1. Вибір заголовку та цитат виставки.

  • Основна ідея бібліотечної виставки полягає в її заголовку.

  • Вибір заголовку бібліотечної виставки здійснюється після того, як буде визначена основна ідея та підібрана література, так як в процесі підбору літератури може змінитися концепція виставки, і заголовок перестане відповідати змісту.

  • Заголовок повинен бути яскравим та виразним (існує безліч збірників афоризмів, поетичних антологій, які дають змогу підібрати назви та цитати до різних тематичних виставок)

  • Обсяг заголовка не повинен перевищувати п’яти слів. Тому навіть віршовані цитати-заголовки слід вибирати короткі або при необхідності скорочувати їх.

  • Заголовок виставки опосередковано відображає цільове та читацьке призначення виставки.

  • Оригінальність заголовка, відсутність запозичень, особиста фантазія автора виставки дають змогу найбільш повно відобразити і життєву позицію бібліотекаря, і його бачення проблеми, якій присвячена виставка.




  • Необхідно з обережністю підходити до використання багатозначних заголовків, буде це цитата, чи оригінальне висловлювання.

  • Використання рекламних прийомів: інтригуючий заголовок виставки приваблює увагу користувача.

  • Заголовки та цитати слід оформляти виразно та нетрадиційно, використовуючи в різноманітних сполученнях форму звитків, овалів, зображених розгорнутих книг та ін.

  • В окремих випадках можна фігурно обрізати край цитати, що в поєднанні з кольоровим тоном може викликати незвичний зоровий ефект.

2. Об’ємна організація візуального середовища:

  • Наскрізні обойми (цитатні, образотворчі, портретні, фото-атрибутивні) являють собою ланцюжок тематичного матеріалу, змонтованого за допомогою вузьких паперових смужок по краях. Інший елемент – розрізана ілюстрація, частини якої можуть бути зміщені, щоб підкреслити об’єм. Ефекти просвічування, вітражності при оформленні оживлять візуальний простір виставки.

  • Об’ємні носії інформації в вигляді склеєних кубів, паралелепіпедів, шарів, конусів, пірамід, на яких на різних рівнях і планах можна закріпити цитати, ілюстрації, портрети.

  • Підвісні цитати – на нитках або стрічках, обрамлені у вишукані рамки, створять враження легкості і руху усієї експозиції.

  • Фігурне розташування книжкового та образотворчого матеріалу – розташування в вигляді віяла, гармошки, дугою, виступами, в похиленому вигляді і т. і.

3. Композиційні методи, які дають змогу добитися більшої виразності текстової частини та виставки:

  • Збільшення (зменшення) об’єкту. Змінення масштабу спонукає по-новому подивитися на звичне. Не слід захоплюватися зменшенням – масштабна картина, зменшена до розмірів поштової марки, погано сприймається.

  • Фрагментування. Виділення одного із елементів композиції (малюнка, слова заголовка та ін.) дає змогу придати йому відособленість і самоцінність.

  • Монтаж. Сполучення елементів одного походження, різнорідних компонентів, додавання дзеркального відображення (використовують, коли необхідно підкреслити порівняння матеріалу, представленого в різних розділах).

  • Зміна фактури: створення ілюзорної рельєфності; зміна кольору, напрямку штрихування; горизонтальне або вертикальне розтягування об’єкту.

4. Мова бібліотечної виставки передбачає визначену послідовність викладення: перший розділ виставки носить настановний характер – він пояснює послідуючі. Якщо в першому розділі заявлено про щось, то в послідуючих розділах представлена література, яка підтверджує це.

5. Гармонійне поєднання світлих та темних, однотонних та ілюстрованих обкладинок книг.

6. Ступінь відмінності об’єкту від фону:



  • виділення книг за допомогою розмірних та кольорових співвідношень (книга більшого або меншого формату серед рядка рівних за розмірами, біла обкладинка або обкладинка з яскравим малюнком серед однотонних обкладинок);

  • розміщення книг в розгорнутому вигляді;

  • показ текстів та ілюстрацій;

При необхідності звернути увагу на видання і конкретну статтю у ньому, до книги роблять закладку або карточку, на якій вказано, що в ній пов’язано з темою виставки.

7. Експонування періодичних видань:

  • журнали слід показувати на виставці розгорнутими на тій сторінці, де починається стаття, яка рекомендується;

  • газети слід ставити так, щоб було добре видно заголовок статті, яка рекомендується.

8. При оформленні виставки потрібно прагнути до стильової єдності:

  • кольорове вирішення і вибір шрифтів повинні підпорядковуватися характеру теми;

Велике значення має підбір кольору і кольорових поєднань. Бажано використовувати при оформленні не більше трьох кольорів, інакше виставка стане не яскравою, а строкатою.
У багатоколірних композиціях випадкові кольори можуть викликати неспокій і порушення єдності композиції. Виняток становлять виставки, де строкатість виправдана назвою («Різноколірні сторінки», «Строкаті фантазії», «Новорічний калейдоскоп», «Весела мозаїка»).

 Існують три основні кольори: червоний, синій, жовтий, - і додаткові: зелений, помаранчевий, фіолетовий, які служать для виділення основних кольорів.

Найвдаліше поєднуються:

• білий на синьому;

• білий на червоному;

• білий на зеленому;

• червоний-біло-синій;

• чорний з жовтим;

• чорний з помаранчевим;

• чорний із золотим;

• чорний з срібним.

Колір може створити певний настрій. Відомо, що зелений і синій кольори заспокоюють, червоний і жовтий – збуджують, темно-фіолето­вий – пригноблює. А ще сприйняття кольору залежить від віку. Підлітки, наприклад, віддають перевагу контрастним поєднанням – синій і помаранчевий, червоний і зелений, жовтий і фіолетовий. Люди літні, навпаки, частіше вибирають гамму приглушених  тонів.

Є кольори, які здатні зорово наближати предмети. Якщо для фону вибрати холодні відтінки, а для об'єктів, розташованих на передньому плані  - теплі, то можна досягти ефекту «наближення» важливої інформації. Якщо необхідно виділити або «наблизити» певну книгу або статтю, можна помістити її на підставку червоного, помаранчевого або охристо-жовтого кольору.

Дизайнери пропонують використовувати і таку властивість поєднання кольорів: два контрастні кольори, розташовані поруч, взаємно підсилюють один одного; родинні кольори – ослабляють. Так, зелений колір здається яскравішим у поєднанні з червоним. При штучному освітленні (а в бібліотеках воно переважає) білі, сірі і зелені кольори предметів жовтішають, сині дуже темнішають, фіолетові темнішають та червоніють, тіні предметів різко обкреслені. Предмети, які  знаходяться у тіні, погано помітні про світлі.



  • в оформленні текстів (фон, колір, шрифти) і ілюстрацій повинна бути єдність: оформлення однакових по значенню матеріалів повинно бути однотипним.

Дуже важливо при оформленні виставки правильно підібрати шрифт для заголовка і розділів. Шрифт є істотним елементом стилю. Він повинен відповідати змісту виставки. Наприклад, якщо виставка присвячена історії України або усній народній творчості (казкам, прислів'ям, приказкам, загадкам), то краще заголовок написати шрифтом, стилізованим під старослов'янський. Якщо виставка пропонує матеріал про середньовіччя, про феодалів, про лицарів, то можна для її оформлення вибрати готичний шрифт. На виставці про війну, буде доречний строгий рубаний шрифт, а на виставках, присвячених поезії або жанру любовного роману, - легкий вензельний.

Шрифт краще всього сприймається глядачем, коли той знаходиться на відстані, пропорційному його розміру. Чим більший шрифт, тим, відповідно, більше має бути віддалення від нього глядача.

9. Музичний супровід створює систему естетичних асоціацій, пов’язаних із світом звуків, характерних для тої чи іншої теми виставки.

На створення позитивного образу виставки працюють і художні аксесуари, так звані ай-стопери, тобто елементи, що відразу кидаються в очі, повз яких важко пройти. Вони перетворюють книжкові-виставки у виставки-інсталяції. За своїм призначенням подібні предметним: картини, колажі, плакати, яскраві ілюстрації, фотографії, макети, муляжі, а також декоративні елементи: драпування, квіти, сувеніри, які характеризують основні моменти та допомагають кращому розкриттю теми виставки . При цьому важливо пам’ятати: в оформленні не повинно бути жодного випадкового предмета і всі вони разом не повинні затуляти книгу.

Ай-стопером може бути оригінальний (краще, короткий – не більше 4-5 слів) заголовок, який зупинить погляд або парадоксальністю – «Добрий день, мій любий враже» для виставки з проблем толерантності; або цікавою інтригою - «Аромати в житті жінки»; або підкресленою
гіперболою – «Наймудріша книга нашого фонду» («Найбільша», «Найменша», «Наймодніша», «Найстильніша і т. ін.); або добрим гумором – «Ні пуху, ні пера» (виставка на допомогу абітурієнтам), «Книги наші – закладки ваші» (виставка забутих речей, які читачі використовують як закладки);

Навіть слово із заголовку слугуватиме ай-стопером, якщо використати його як наскрізний образ. Цитати – ще один знаковий аксесуар виставки (поруч із заголовком, текстовими рубриками, анотаціями) – теж «заграють на фоні якогось зображення (фото, малюнок ).

На виставці «Адресати лірики О. С. Пушкіна» були представлені виключно копії листів поета до коханих жінок, портрети, вірші та деякі речі – символи романтичних почуттів та знаки епохи: старовинна жіноча рукавичка, віяло, гусяче перо, свічка.

Сучасна виставка не обмежується лише представленням документів з фонду бібліотеки. Наявність фактографічної інформації, посилання на інші ресурси, в т.ч. інтернет, звертання та питання до читачів ( в разі виставки-вікторини, виставки-кросворда) роблять її засобом комунікації та сприяють розширенню співпраці бібліотеки з її користувачами.

Бібліотека з перших днів свого існування й донині використовує книжкові виставки як дієву форму показу книг, що супроводжується розкриттям їх змісту, допомагає читачам у пошуку й привертає увагу до нових видань. Серед форм виставок бібліотекарі використовують виставки новинок та тематичні, окремих видань та віртуальні.

Удосконалення даної форми робити повинно бути в полі зору бібліотеки постійно. Як відомо, ефективна книжкова виставка - та, яка відповідає вимогам та запитам користувачів.



Види виставок різноманітні як за змістом, так і за оформленням і розподіляються на декілька груп.

Перша група книжкові виставки інформаційного характеру. Це експозиції новинок і “забутих” книг або видань, що рідко запитуються або взагалі не користуються попитом.

Постійно діючі виставки оформляються з найбільш важливих, “вічних” тем або з метою безперервного моніторингу нових надходжень літератури.



Виставка “забутих” книг – експонування документів, що з тих чи інших причин зовсім або майже не користуються попитом у читачів, хоча за своїм змістом становлять великий інтерес і потребують актуалізації. Такі виставки збагачують уяву користувача щодо літератури, підвищуючи його культур­ний і професійний рівень, відновлюють “зв'язок поколінь”, сприяють збереженню соціальної пам'яті.

Вони можуть бути названі так:



  • І знову класика з полиць іде до нас;

  • Що читали у XX столітті (з підрозділами на кожне десятиріччя);

Жанрові виставки, що акцентують увагу читача на творах одного літературного жанру [повісті, любовному (дам­ському романі), фантастиці, фентезі, детективі тощо].

Друга група тематичні виставки, що охоплюють документи та матеріали певної тема­тики. Розрізняють такі тематичні виставки:

  • виставка, що присвячується актуальним проблемам сучасності;

  • виставки до певної пам'ятної чи знаменної дати;

  • постійно діючі виставки-календарі, присвячені пам'ят­ним, ювілейним, історичним датам, що змінюються через пев­ний період часу;

  • виставки-персоналії, виставки-портрети, присвячені життю і діяльності видатних людей;

Творчість і фантазія бібліотекарів безмежна, і зараз створено дуже багато

різновидів книжкових виставок:

* ОЗВУЧЕНА ВИСТАВКА -Увазі відвідувачів пропонуються записи оглядів літератури та інших текстів, або музичне оформлення;

* ВИСТАВКА-КРОСВОРД, ВИСТАВКА-РЕБУС, ВИСТАВКА-ЧАЙНВОРД - наявність невеликого кросворду, ребусу, або чайнворду по темі виставки, оформлення їх крупним планом, розгадки до яких можна знайти в експонованій літературі;
* ВИСТАВКА-ВІКТОРИНА - передбачає наявність запи­тань на окремому плакаті і експозицію літератури, що допоможе знайти відповіді на запитання, (користувач шукає відповіді на питання і письмово їх оформляє); Запитання можуть бути різного ступеня складності, але мають ураховувати категорію читачів, для якої оформлено виставку; Обов’язково необхідно написати яскраве звернення до користувачів із запрошенням до участі у вікторині. Закінчити можна таким текстом:

“Якщо Ви відповіли на всі питання вікторини, Ви – “скарбниця знань”. Якщо відповіли на 10-15 запитань, Ви – знавець (літератури, мистецтва), якщо на 5-9 запитань – запишіться у відділ (назва відділу). Не відповіли на жодне – все одно Ви молодець, бо не пройшли осторонь нашої виставки-вікторини”.

* ВИСТАВКА ОДНОГО ПОРТРЕТУ- наявність портрету чи репродукції і літератури про цю людину;

* ВИСТАВКА ОДНІЄЇ КНИГИ - з яскравим плакатом та рекомендаційною анотацією, яка містить  інформацію, наприклад, про автора книги, його життя та творчість; про історію створення книги; про прототипів героїв твору, їх долю; літературний аналіз твору, розповіді про нього видатних людей; про екранізацію твору, розповіді режисерів та акторів  про роботу над фільмом;

* ВИСТАВКА ОДНОГО ЖАНРУ -детективи, фентезі, авантюрний роман, поезія і т.п.;

* ВИСТАВКА ОДНОГО АВТОРА( ПЕРСОНАЛІЯ)- до ювілеїв письменників; привертає увагу користувачів до особистості, спонукає якнайбільше дізнатися про людину.  Традиційно виставка містить розділи,  в яких йдеться про життя особистості, її діяльність, творчий доробок;

*ВИСТАВКА-БЕНЕФІС ЧИТАЧА – «Кращий читач року»- по формуляру кращого читача року; Мета –привернення уваги до книг завдяки близькім інтересам однолітків.Обов’язкові елементи: формуляр читача, аналіз читання(періодичність відвідування, любимі автори, жанри, кількість прочитаних книг за галузями знань), звернення до читачів й самі видання;

*ВИСТАВКА-ГЕРБАРІЙ- гербарії, книжки, періодичні видання про ці рослини;

*ВИСТАВКА-ІКЕБАНА- наявність композиції із квітів, а ще книжок та статтей по квітникарству, віршів та уривків з художніх творів, присвячених квітам. Буде непогано, коли виставку доповнити списком картин в жанрі натюрморту, пейзажу, або ж самими картинами;

*ВИСТАВКА-ПОРАДА - поради фахівців з будь-якої цікавої читачам теми;

*ВИСТАВКА-ДОВІДНИК, ВИСТАВКА-СЛОВНИК - пояснює значення  будь-яких термінів та понять,  представляє додаткову інформацію про них. Назвами розділів виставки стають поняття та їх визначення, поряд розміщуються книги, статті періодичних видань, які мають  докладну інформацію про поняття. Наприклад: інаугурація, імпічмент.

*ВИСТАВКА-ХОББІ- поряд з книгами, де читач може знайти додаткову інформацію про його захоплення, експонуються предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями з книг і зроблені руками читачів;

*ВИСТАВКА-ЗНАЙОМСТВО- про місцевого діяча, відому людину;

*ВИСТАВКА-ПРЕЗЕНТАЦІЯ - реклама, прем’єра нової книги. Ці виставки можуть також поєднувати літературу про окремого народного майстра чи окремий вид народної творчості з популяризацією самих виробів і, можливо, подальшою їх реалізацією читачами бібліотеки;

*ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ – інформація читачів про нові документи – книги, диски, періодичні видання, відеоматеріали, які надійшли до бібліотеки. Частіше ці виставки універсальні за змістом, тому порядок розміщення документів може бути систематичним (за ББК). Наприклад: «Новинки з книжкової полиці», « Все нове – для Вас!».

*ВИСТАВКА-ДОС’Є - фактичні дані про щось;

*ВИСТАВКА-ЕКСПОЗИЦІЯ - репродукції, фактографічні дані, історичні повісті ;

*ВИСТАВКА-ВЕРНІСАЖ- передбачає демонстрацію картин і репродукцій ; супроводжується експозицією літератури про художників – авторів представлених творів живопису, про творчість місцевих художників, про напрями у мистецтві;

*ВИСТАВКА-КАЛЕНДАР-до знаменних, пам’ятних, народних, професійних свят, подій, днів;

*ВИСТАВКА-КАЗКА - (готується з дітьми); діти ілюструють сюжети до казок, виготовляють з пластиліну казкових героїв, будують казкові замки. Все це, разом с текстом казки, оформляється в єдиний композиційний ряд виставки.

*ВИСТАВКИ-ІМЕНА - цикл виставок: «Олександр», «Анна», «Володимир» і т.п. Їх мета – познайомити читачів з історичними особами, що носять ці ім’я, поетами і письменниками, літературними і героями Біблії. Такі виставки розширять кругозір сьогоднішнім Аннам, Володимирам,Тетянам та іншим - бо для кожного його ім’я – особливий знак. Доцільно організовувати до ювілейних дат, до Днів ангела. ( значення цього імені, твори по видатних людей);

*ВИСТАВКА-ЗАПИТАННЯ - цікаві питання по певній тематиці, книги, що відповідають на запитання, задане у заголовку експозиції;

*ВИСТАВКА-ДИСПУТ- диспут між читачами з метою розкриття проблем соціального розвитку підлітків;

*ВИСТАВКА-ПОЛЄМІКА, ВИСТАВКА-ДИСКУСІЯ- представляють видання, де відображено різні погляди на певну тему, і спонукають читача до дискусії;

Наприклад: Виставка – дискусія „Переосмислення: „за” чи „проти”? - присвячена питанням релігії. Релігія і сучасність: протистояння чи партнерство? Хто є людина? Точка зору науки й релігії і т.п.;

*ВИСТАВКА-РОЗДУМ передбачає:



  • Вибір цікавої для користувачів теми (для широкої аудиторії чи групи);

  • Наявність декількох точок зору на дану тему (представлено відповідну літературу).

  • Текстове звернення до користувачів, у якому пропонується взяти участь в обговоренні. Можна зробити кольорові індикатори різних точок зору.

*ЕКСПРЕС - ВИСТАВКА – позапланові, оперативні, пов'язані з виникненням злободенних проблем, появою актуальних доку­ментів, соціально значущих цікавих публікацій, що вимагають громадських відгуків;

* ВИСТАВКА-ПАРКАН . Це зображений на картоні умовний паркан, на якому вміщено звернення до читачів: „Виставка оформлена для тих, хто бажає висловитися та поділитися думками. Приймаються повідомлення про прочитані книги”. Розділи виставки можуть бути: „Читачі рекомендують”, „Консультує книга”, „Об’яви”, „Пропозиції бібліотеці”.

* ВИСТАВКИ-ПОДОРОЖІ - Характерним для такої виставки буде те, що ко­жен її розділ - це маршрут подорожі. В кожнім розділі повинна бути представлена науково-попу­лярна та художня література, цікаві статті з періо­дичних видань. В останньому розділі радимо розм­істити завдання по маршруту. Це можуть бути: скла­дання карт маршрутів, написання щоденників подо­рожі, фантастичних оповідань про польоти до далеких зірок, до інших галактик, про зустрічі з іншими істотами, про пережите, проекти космічної техніки майбутнього, що потім розміщуються у цьому ж розділі.

Термін дії виставки. Навіть якщо виставка унікальна, але стоїть надто довго, вона стане звичною частиною інтер’єру і не викликатиме читацького інтересу. Практика показує, що цікавість до КВ зникає уже через 15-20 днів. Навіть якщо виставка постійнодіюча, необхідно обновляти її: змінювати газети, журнали, доповнювати новими книгами, експонатами. У перший день експонування виставки бажано провести її презентацію, запросивши якнайбільше користувачів.

«Обирати книги для свого та чужого читання – не тільки наука, а й мистецтво», - писав відомий бібліотекознавець М. Рубакін. Дійсно, треба мати чималі знання і творче мислення, щоб книжкова виставка, ця найпоширеніша форма роботи публічних бібліотек надихнулась новими ідеями щодо змісту, яскравих експозиційних рішень, концептуальних підходів.

Але ж саме за їх допомогою бібліотекарі влаштовують книгам «оглядини», щоб привернути увагу, підтримати інтерес, викликати емоції, і, нарешті, осмислити рішення щодо вибору книги.

Бібліотечні виставки – це й своєрідна візитна картка бібліотеки. По них судять не тільки про фонд, але й про стиль роботи бібліотеки в цілому.



Коноваленко Н.М., заст.директора ЦБС





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка