Інформації про оточуючий світ завдяки зору. Звідси зрозуміло, що сприйняття кольору є одним з найважливіших чинників естетичного впливу



Дата конвертації15.08.2018
Розмір85.3 Kb.
ТипІнформації

УДК 7.05: 766
І.А. Лисюк, студентка

Національний авіаційний університет (Київ, Україна)
ВПЛИВ КОЛЬОРУ НА СПРИЙНЯТТЯ АРХІТЕКТУРНОГО

СЕРЕДОВИЩА

Розглянуто вплив кольорів на свідомість людини у проектуванні архітектурних об’єктів.
Постановка проблеми. Людина сприймає до 90% інформації про оточуючий світ завдяки зору. Звідси зрозуміло, що сприйняття кольору є одним з найважливіших чинників естетичного впливу.

Сучасний стан типового міського середовища характеризується гнітючим ахроматизм, що обумовлено застосуванням уніфікованих колористичних рішень. З-поміж сірої маси іноді проглядає зухвала строкатість, породжена випадковістю колірних сполучень або дисгармонійним поєднанням палітр. У такій ситуації колір витупає як фактор руйнування цілісності та естетики середовища.

Грамотне використання фактору кольору може, навпаки, призвести до позитивних ефектів – пом’якшення помилок у організації урбаністичного середовища, виділення окремих ансамблів і споруд, покращення психологічного комфорту, навіть зростання загального культурного рівня. Але для цього необхідне проведення досліджень сприйняття кольору у рамках системи чинників комфорту, як з точки зору психології сприйняття, так і архітектурної та дизайнерської практики.
Аналіз досліджень і публікацій. Проблема сприйняття кольору, значення окремих кольорів, їх впливу на психологічний стан людини розглядалося на протязі багатьох століть [1-6].

Спроби розробити теорію кольору сягають часів Платона. Колір як фізичне явище розглядав І.Ньютон. Символізм окремих кольорів пробували розкрити Й.В. Ґете, П.О. Флоренський, О.О Потебня. У психології визначенням характеристик кольорів займався М. Люшер.

У архітектурі значення символічного середовища розглядав К. Лінч [2], К. Александер дав оцінку кольору з психологічної точки зору, Б. Лассюс, Ж. Філласьє, Ж.-Ф. Ланкло, М. Альбер-Ванель обґрунтували методики кольорового проектування. Серед вітчизняних вчених колористикою міста займався А.В.Єфімов, експериментальні дослідження формоутворюючих властивостей кольору проводили Г.Є. Русанов, В.Й. Кравець та інші. Спроба цілеспрямованого використання кольору була зроблена при проектуванні житлового масиву Троєщина у м. Києві.

У таких традиційних системах дизайну, як фен-шуй [5] та васту, впливу кольору приділялася велика увага.

Усі ці дослідження мали на меті визначення окремих оригуючристик кольору або окремих аспектів впливу кольорів, не маючи при цьому системного характеру. Зокрема, не визначалася вага внеску кольору у загальний стан психологічного комфорту, формування та символіку архітектурного середовища, оригуючи та лікувальні властивості кольору тощо.

Тому у подальших дослідженнях доцільно розглянути колір як один із факторів організації складних систем, до яких відносяться і окремо взяте житло, і міське середовище в цілому, приділяючи належну увагу використанню кольору як засобу управління психологічним станом людини у реальному часі («динамічне житло» [7]).


Мета статті. Дана публікація є постановочною. Її конкретною ціллю є визначення недостатньо досліджених проблем у фізиці і психології сприйняття, розкритті символіки кольорів, методиці досліджень, практиці архітектурного проектування, а також обговорення можливостей розв’язання цих проблем.
Основна частина.

1. Уточнимо, насамперед, поняття кольору [3].

Колір – це властивість тіл викликати визначені зорові відчуття у відношенні із спеціальним спектральним складом та інтенсивністю відображеного або випроміненого випромінювання. Людським оком сприймаються світлові коливання з довжиною хвилі від 380 до 760 нм (1 нм = 10-9 м). Кольори спектру чергуються в такій послідовності: червоний, оранжевий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Їх поєднання, зміна насиченості та контрасту впливає на загальну картину побаченого. Око людини має неоднакову чутливість до хвиль різної довжини. Найбільшу чутливість зафіксовано у області жовто-зелених променів. Очевидно, що структуризація кольорів не має фізичного підґрунтя (частоти світових хвиль утворюють неперервний, а не дискретний ряд), і має бути пояснена на основі законів самоорганізації складних систем.

2. Розглянемо емоційне сприйняття палітри кольорів.

Емоційний вплив кольору на людину дуже різноманітний. Колір може заспокоювати, хвилювати, радувати, печалити, пригнічувати й веселити. Викликати відчуття теплоти й холоду, бадьорості й втоми, розширювати та звужувати простір, стимулювати зір, мозок, нерви; допомагати лікуванню хворих.

Червоний колір – збуджуючий, гарячий, енергійний, життєрадісний; він стимулююче впливає на мозок, сприяє збільшенню мускульної напруги, підвищенню тиску крові та ритму дихання.

Оранжевий – яскравий, викликає радість, провокує або подразнює. Сприяє покращенню перетравлення їжі та прискорення руху крові.

Жовтий – стимулює зір, мозок, нерви, створює веселість, заспокоює нервовий стан.

Зелений – колір природи, спокою, свіжості, заспокоює нервову систему. Сприяє пониженню тиску крові за рахунок розширених капіляр.

Голубий – світлий, свіжий і прозорий. Впливає так само як і зелений. Лікувальний колір, полегшує хворобливий стан.

Фіолетовий – пишний і благородний; позитивно діє на серце і легені. Колір втоми та смутку.

Коричневий – теплий; створює спокійний настрій, виражає стійкість та міцність предметів.

Сірий – холодний, діловий, смутний, створює апатію та сум.

Білий – легкий, холодний, благородний. Символ чистоти, добре поєднується з іншими кольорами.

Чорний – темний, важкий, різко понижує настрій. У невеликій кількості застосовується для контрасту та почуття утаємничості.

Відзначимо також, що сприйняття кольору залежить від розташування поверхні відносно глядача, у свою чергу, може вплинути на візуальну оцінку розмірів приміщення і температури повітря.



Проте описане вище сприйняття кольорів при урахуванні етнічних та культурних факторів може виявитись спірним. У різних народів по-різному сприймається значення одного і того ж кольору. Крім того, кольори мають символічне, досить часто релігійно обумовлене значення. Як правило, у архітектурному проектуванні культурний контекст враховується недостатньо. Отже, в цьому напрямі необхідні дослідження, зокрема, визначення відносної ваги психологічних, етнокультурних та символічних складових емоційного впливу.

3. У кольорознавстві усі кольори поділяються на дві групи [3]:



  • ахроматичні (білий, чорний та відтінки сірого);

  • хроматичні (спектральні кольори зі всіма відтінками та переходами).

Хроматичних кольорів велика кількість, проте людське око здатне відрізняти лише обмежену кількість, приблизно 300 відтінків. Пояснення цьому також слід шукати у закономірностях самоорганізації складних систем.

Хроматичний колір характеризується тоном, світлістю та насиченістю.

У кольорознавстві важливе значення має кольоровий та яскравий контрасти. Кольоровим контрастом називається зміна кольору, яка відбувається внаслідок його сусідства з іншими кольорами. Яскравим контрастом називається зміна яскравості або світлості кольору під дією сусідніх кольорів. Яскравий контраст математично виражається не різницею яскравості, а відношенням їх різниці до більшої яскравості:

при



,

де і – коефіцієнти яскравості двох предметів, що порівнюються;



– яскравий контраст, який завжди менший одиниці.

4. На сприйняття середовища впливають фізичні, психологічні, архітектурні, колористичні фактори, повнота переліку і відносна вага яких мають бути визначені з позицій теорії систем.

Знаючи фізичні та психологічні характеристики кольорів враховуючи етнокультурні та символічні аспекти, можна цілеспрямовано впливати на свідомість людини. Наведемо деякі приклади.

Для фарбування основної площі фасадів традиційно підбирають суміш світлих або середньонасичених тонів, а всі деталі, які виступають, фарбують сумішшю білого кольору; цоколь – таким же кольором, що й стіни, але більш насиченим. Подібне фарбування робить фасад виразнішим. Всі виступаючі архітектурні деталі чітко виглядають на кольоровому фоні фасаду, прикрашаючи його. Якщо фасад пофарбувати в один колір, він втратить свою привабливість. Цілком слушним здається дослідження, направлене на обґрунтування інших колористичних схем, із іншим впливом, особливо у контексті не однієї будівлі, а ансамблю у цілому.

Колір впливає на сприйняття людиною звуку та простору. В приміщеннях, опоряджених у холодні зеленкувато-сині кольори, звуки здаються більш гучними, ніж у приміщеннях з теплими яскраво-червоними кольорами. Проте довге перебування в оточенні одного кольору, навіть такого «заспокійливого», як зелений, може призвести до втоми. Це пояснюється тим, що людина звикає до нього і її стомлює одноманітність. При опорядженні інтер'єру це слід враховувати і на одноманітному фоні стін робити кольорові вставки у вигляді окремо розміщених оздоб або опоряджувати стіни в різні кольори, а у виробничих приміщеннях фарбувати обладнання в інші кольори. Тоді при переведенні погляду з одного предмета на інший відчуття одноманітності зникає і зорова втома знімається. Щоб зменшити відчуття одноманітності у житловому приміщенні, стіни якого пофарбовані в один колір, в ньому розміщують меблі, колір оббивки яких відрізняється від кольору стін, або меблі з різнокольоровою оббивкою. При цьому питання вибору кольорових схем у залежності від функціонального призначення приміщення та стилю дизайну потребує подальших досліджень.

Колір візуально збільшує або зменшує розміри. Приміщення із стінами світлого ненасиченого кольору, наприклад білого, здається більш просторим, ніж таке саме приміщення із стінами темного насиченого кольору. Традиційна рекомендація, яка випливає з цього – малогабаритні приміщення (кухні, ванни тощо) не слід облицьовувати плитками чорного, темно-синього або темно-зеленого кольору. Однак при цьому не враховуються інші ефекти, наприклад, емоційні. Тому для цілеспрямованого управління психологічним станом, необхідно визначати відносну вагу цих складових, визначити яку можна на основі системного підходу.

5. Колір може виконувати і інші, додаткові, функції, зокрема, сигнальну, створення ілюзій, динаміки тощо. Окремо виділимо лікувальну здатність кольору. Але, нажаль, на сьогоднішній день це маловивчені можливості, для широкого застосування яких у майбутньому потрібні додаткові дослідження.

6. Як було показано вище, проектування колористичного середовища є багатофакторною оптимізаційною задачею із неоднорідними і змінними критеріями оптимізації. Це потребує розробки спеціальних засобів відображення даних експериментів, психологічних портретів, факторів організації складних систем та динаміки процесів. У [9,10] аналізувалися можливості традиційних моделей, і був зроблений висновок про їх недостатність. Було також запропоновано три класи моделей для дослідження складних систем, а також спеціальний епюр для наочного відображення психологічних характеристик. Перспективним видається адаптація цього апарату для задач проектування штучного середовища із функцією управління психологічним станом людини.


Висновки. Таким чином, розглянуто основні психологічні та фізичні аспекти сприйняття кольору людиною, а також його впливу на психологічний стан людини. Виявлено певну кількість питань, що потребують подальших досліджень, а також обґрунтовано можливі методи їх проведення. Розглянуто питання про застосування геометричних методів моделювання і проектування колористичного середовища і показано, що перспективним є застосування моделей і методів, основаних на хвильовій моделі і теорії самоорганізації С-простору.
Список літератури
1. Зайцев А. Наука о цвете и живопись.– М.,1986. - 256с.

2. Линч К. Образ города: пер. с англ. под ред. А.В. Иконникова, пер. В.Л. Глазычева. – М.: Стройиздат, 1982 г. – 328 с.

3. Черкесова І.Г. Кольорознавство. Колір у декоративно- прикладному мистецтві й дизайні: навчальний посібник / І. Г. Черкесова. - Миколаїв: Вид-во "Іліон", 2008. - 156 с.4.

4. Волков А.П., Жоголь Л.Я. Цвет в интерьере промышленных зданий.-К.: Будівельник, 1980.-34 с.

5Россбах С. Фэн-шуй: искусство композиции. - Л.: Инициатива, 1996.  - 187 с.

6. Цвет в производственной среде (Метод. указания).- М.,1967.-283 с.

7. Лурия А.Р. Ощущения и восприятия.-М.:Изд.МГУ,1985

8. Ковальов Ю.М., Башта Е.Т.,Джурик Е.В., Шевель Л.В. Динамическое жилище – концепция жилища будущего // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Спецвипуск. Доповіді третьої Кримської науково-практ. конф. «Геометричне та комп’ютерне моделювання: енергозбереження, екологія, дизайн», 2006.-№ 4(30).-С.280-284

9. Ковальов Ю.М., Товбич В.В., Панько О.М. Система оцінювання якості житла: приклад практичного застосування //Технічна естетика і дизайн.-Вип.5.-с.116-124

10. Ковальов Ю.М. Хвильова модель С-простору: сучасний стан і перспективи, ст. Геометричне та комп’ютерне моделювання, 2007.-Вип.19.- С.57-83 8.
Отримано 10.03.2009, ХГУПТ, Харьков

 І.А. Лисюк, 2009.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка