Інформації на ринку інформації. Мета уроку: розширити знання про загальні ознаки ринків виробничих ресурсів; навчити учнів розрізняти об'єкти та суб'єкти ринку інформації; розвивати економічне мислення



Скачати 98.43 Kb.
Дата конвертації12.06.2019
Розмір98.43 Kb.
ТипІнформації

Урок 11.

Тема: «Ринки виробничих ресурсів. Економічний кругообіг з урахуванням ринків продуктів та виробничих ресурсів. Ціни ринків виробничих ресурсів. Функціонування ринку інформації. Попит і пропонування інформації. Рівноважна ціна інформації на ринку інформації».

Мета уроку: розширити знання про загальні ознаки ринків виробничих ресурсів; навчити учнів розрізняти об'єкти та суб'єкти ринку інформації; розвивати економічне мислення.

Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Мозковий штурм.

Поясніть зміст відомого висловлювання: «Хто володіє інформацією, той володіє світом».



ІІІ. Виклад нового матеріалу.

Крім ринку речей та послуг, на якому реалізуються продукти кінцевого споживання, у ринковій економіці є ще ринок виробничих ресурсів. На ньому купуються особливі товари – праці, земля, капітал та інформація, які призначені для використовування у виробництві. Згадаємо



Модель кругообігу товарів, ресурсів і грошей.




4 Ринок 6

3 ресурсів 5




Домогосподарства Підприємства




1 7 8

2 Ринок

товарів

У даній моделі:



Під домогосподарством в економіці розуміють одиницю (людини або сім'ю), яка з одного боку є власником економічних ресурсів, а з іншою – споживачем товарів і послуг.

Підприємство – установа у вигляді фабрики, заводу, ферми, шахти і т.д. яке виконує одну або декілька функцій по виробництву товарів і послуг.

Фірма – організація, яка володіє і веде господарську діяльність на підприємстві, вона може мати мережу магазинів, фермерських господарств і ін.
1 – споживчі витрати (у грошовій формі);

2 – товари і послуги;

3 – грошові доходи (зарплата, рента, відсоток, прибуток);

4 – економічні чинники (праця, земля, капітал, підприємницька здатність);

5 – витрати (витрати підприємства на закупівлю чинників виробництва);

6 економічні ресурси;

7 – виручка від продажу;

8 – товари і послуги.

Легко побачити, що малий круг – це кругообіг грошей в економіці, а великий – кругообіг ресурсів і вироблюваних з них товарів і послуг.

Кожному ресурсу відповідає особливий дохід. Дохід є ціною, що формується на кожному ринку. Цей зв'язок зображено на схемі.
Рента





Процент
На схемі різні ринки виробничих ресурсів - землі, праці, капіталут інформації - подані як сегменти (частки) одного великого ринку виробничих ресурсів. Таке подання є обґрунтованим, оскільки всі чотири ринки мають деякі спільні ознаки.

На кожному з чотирьох ринків унаслідок взаємодії попиту та про­понування формується особлива ціна. Вона одночасно є ціною купівлі виробничого ресурсу для підприємця-виробника і доходом власника цього ресурсу. Ціною ринку праці стає заробітна плата, ринку землі - земельна рента, ринку капіталу - процент, ринку інформації - ціна інформації.



Які спільні риси мають різні ринки виробничих ресурсів?

По-перше, товари, що на них продаються (земля, праця, капітал, інформація), призначені для виробничого використання під час створення речей та послуг. Наприклад, якщо фермер бере в оренду землю, най­має працівників, одержує в банку кредит та збирає інформацію про задо­волення попиту на овочі в конкретному регіоні, то він робить це заради виробництва овочів, а не для задоволення власних споживчих потреб.

По-друге, на всіх ринках виробничих ресурсів покупцями є під­приємці - виробники, які організовують виробництва, а продавцями -кпасники ресурсів. Наприклад, людина не може продати землю як виробничий ресурс, коли вона їй не належить.

По-третє, попит на ринках землі, праці, капіталу та інформації ви­значається попитом на товари кінцевого споживання. Наприклад, у разі збільшення попиту на цукор зростатиме і попит на працю інже-норів-технологів, робітників, що мають знання та досвід для роботи на цукрових заводах. За зменшення попиту на цукор попит на таких фа­хівців, відповідно, скорочуватиметься.

По-четверте, виробничі ресурси взаємно доповнюють одне одно­го і водночас можуть взаємозамінюватись. Зі зміною технологій може скорочуватись використання одних ресурсів, а інших - збільшуватись. Наприклад, У результаті впровадження індустріальних технологій у сільському господарстві скорочується попит на працю і зростає попит на капітал. За взаємозамінності ресурсів зміна ціни одного ресурсу впли­ватиме на попит на інший. Наприклад, подорожчання праці може спо­нукати підприємців збільшувати попит на засоби виробництва (капітал).

Незважаючи на те що існують об'єднувальні ознаки для різних рин­ків виробничих ресурсів, їм властиві і суттєві відмінності.



. «Особливості ринків чинників виробництва».
Дотепер ми говорили про процеси, що відбуваються на ринках товарів і послуг, на яких фірми виступають як продавці, а домашні господарства — як покупці вироблюваної фірмами продукції. На ринках чинників виробництва (ресурсів), навпаки, продавцями є домашні господарства — власники чинників, а покупцями — фірми, що здійснюють процес перетворення чинників виробництва в товари і послуги.

Ринки чинників виробництва підкоряються тим же принципам, що і ринки товарів і послуг. Ринкова ціна ресурсів є рівноважною, такою, що складається під впливом попиту і пропозиції на той або інший ресурс.


Ринки чинників виробництва і ринки послуг чинників виробництва.
Слід мати на увазі, що розрізняються самі чинники виробництва і послуги, що надаються цими чинниками. У якості чинників виступають: праця, яка невіддільна від особи працівника, земля, як елемент реального капіталу, тобто виробничі будівлі, споруди, верстати, устаткування, матеріали і т.п. Кожний з чинників, виступаючи як елемент виробничого процесу, надає певні послуги. Величина ціни цих послуг обумовлює доходи власників чинників виробництва.
ЗАРОБІТНА ПЛАТНЯ (W) - ціна послуг праці, дохід найнятих робітників.

ПРИБУТОК (П) — ціна послуг особливого виду праці — підприємницької діяльності, дохід підприємців.

РЕНТА (R) — ціна послуг землі, дохід власників землі.

ВІДСОТОК (і) — ціна послуг капіталу, дохід власників капіталу.
Тому проблема ціноутворення на послуги чинників виробництва тісно пов'язана з проблемою ринкового розподілу доходів власників цих чинників.

Чинники виробництва можуть відчужуватися від своїх власників на певний термін. В цьому випадку виникає ринок послуг чинників виробництва. На ринку послуг праці працівник наймається на роботу на обумовлений період часу, на ринку послуг землі на той або інший термін здаються в оренду земельні ділянки; на ринку послуг капіталу здаються в тимчасове користування елементи реального капіталу.

Якщо чинники виробництва надають послуги своїм власникам, то вони не виступають на ринку. Так, підприємець може сам трудитися у власній фірмі, використовуючи ділянку землі, що належить йому, виробничі приміщення, устаткування і т.п. В цьому випадку заробітна платня, земельна рента і відсоток привласнюються самим власником ресурсів. Таке положення справ характерно для малого бізнесу.



Ціни послуг чинників виробництва є інтервальними величинами, розмірність яких виражається в рублях, доларах і т.д. в одиницю часу. Так, встановлюються, наприклад, місячні ставки заробітної платні, річні ставки земельної ренти або відсотка. Їх називають прокатними оцінками.

На ринках самих чинників виробництва здійснюються процеси купівлі-продажу ресурсів, що назавжди відчужуються від своїх власників. Такими є ринки землі або ринки елементів реального капіталу. Об'єктами продажу тут поступають ділянки землі, виробничі приміщення, верстати, сировина і т.п. Ринок праці, строго кажучи, існував при рабовласництві. Він не може мати місце в умовах юридичної свободи людини. Кажучи про ринок праці, ми матимемо на увазі ринок послуг праці, як це звичайно прийнято.

На чинники виробництва, які є реальним капіталом, встановлюються певні ціни, які є моментними величинами. Їх розмірність виражається в рублях, доларах і т.д. за верстат, виробничу будівлю або земельну ділянку на даний момент часу.

Похідний попит

Особливістю ринків чинників виробництва є те, що ресурси не поступають в особисте споживання. Тому, на відміну від кривої попиту на товари і послуги, яка

будується виходячи з системи переваг окремих індивідів, крива попиту на ресурси визначається об'ємами попиту, що пред'являються фірмами. Попит на чинники виробництва є похідним попитом.
ПОХІДНИЙ ПОПИТ - попит на чинники виробництва, залежний від попиту на товари і послуги, вироблювані фірмами, що використовують ці чинники.

Попит на ресурси залежить від:



Попиту на готову продукцію;

Технології, яку фірма обирає для виробництва продукції;

Співвідношення продуктивності і ціни ресурсу.

Наприклад, попит на бавовнозбиральні комбайни залежить від попиту на виляск, який, у свою чергу, визначається попитом на бавовняні тканини. Виноград коштує дорожче картоплі не тому, що перший вирощується на дорожчих землях, а, навпаки, земля, придатна дли обробітки винограду, коштує дорожче землі, використовуваної під картоплю, унаслідок вищої ціни винограду.

При оцінці ресурсів велику роль грає чинник часу.



Що таке ринок інформації та які він має особливості?

Наприкінці XX ст. людство вступило в інформаційну еру. Її ключовою ознакою є те, що економічний та соціальний розвиток кожне країни, її місце у світі визначаються інформаційними ресурсами. Той хто розпоряджається більшою за обсягом і точнішою інформацією! (знанням) про технології, ринкові ціни, наміри виробників і споживачів виробничі ресурси тощо, має значні переваги. Світовими лідерам стали країни, які, володіючи науково-технічною інформацією, ви робляють і продають наукомістку продукцію, пов'язану з сучасним Інтернет-комп'ютерними технологіями (ІКТ).


Обсяги продажу на світовому ринку наукомісткої продукції сьогодні приблизно оцінюються у 3 трлн доларів. Більше від половини цього ринку - це наукомістка продукція трьох країн - США (23%), Німеччини (17,7%) та Японії (13,3%)

Вартість інформації - це один з важливих елементів витрат сучасного виробництва.

На ринку інформації крім звичайних носіїв інформації - книжок, журналів, каталогів тощо - продаються особливі товари. Це так звані знаки, в яких інформація закодована. До особливих товарів належать патенти, ліцензії, ноу-хау, проектна документація, комп'ютерні програми, магнітні звукофіксатори, дослідні зразки.

Інформаційний продукт має особливості, які відрізняють його від усіх інших продуктів.

По-перше, після використання цього продукту його запас не змен­шується. Наприклад, якість комп'ютерної програми не погіршується зі збільшенням її користувачів.

По-друге, після збільшення кількості споживачів корисність інфор­мації (якщо вона не є конфіденційною) не стає меншою. Зокрема, ко­рисність статистичної інформації про динаміку курсу валюти не змен­шується від того, що вона стає доступною більшій кількості людей.

По-третє, корисність значної частини інформації більшою мірою, ніж для інших товарів, залежить від часу її одержання. Наприклад, для трговців цінними паперами корисність інформації може суттєво іменшуватися навіть за хвилину.

По-четверте, відшкодування витрат на створення багатьох видів інформації за кошт її безпосередніх користувачів значно усклад­нюється, оскільки важко або неможливо обмежити її споживання лише певним колом осіб-платників. Це стосується, наприклад, реклами на вулицях, економічних новин на радіо, телебаченні тощо.

Пропонування інформаційного продукту формується окремими особами (авторами, винахідниками), науково-дослідними установами, консалтинговими фірмами, державними органами статистики та ін.

На сучасному ринку інформації крім її безпосередніх виробників працюють посередники, які також визначають пропонування інфор­маційного продукту. Це - власники інформаційних мереж, засобів ко­мунікацій, рекламних агенцій.

Пропонування з боку виробників інформації формується з урахуванням можливості відшкодування витрат на її створення. На таке відшкодування розраховують і виробники інформації, і посередники ринку інформаційних товарів.



Попит на інформаційний продукт, що має виробничу цінність, в інформаційному суспільстві виникає з боку всіх економічних суб'єк­тів. Він залежить від очікуваного приросту доходу в результаті вико­ристання інформації.

Рівноважна ціна на ринку інформації має узгодити інтереси споживачів і виробників інформаційного продукту в певний момент часу. Вважається, що реальна ціна ринку інформації більшою мірою, ніж ціна їнших ринків, відхиляється від рівноважної. Наприклад, споживачі ін­формації, для яких вирішальним є чинник часу, виявляють готовність платити за неї значно завищену ціну. Навпаки, у разі коли важко обмежити коло споживачів інформації, її ціна може бути штучно за­нижена.

Ринок інформації: об'єкти купівлі-продажу, суб'єкти ринку

На нинішньому етапі розвитку науково-технічного про­гресу внаслідок поглиблення та розвитку міжнародних еко­номічних зв'язків, коли все більш складною і різноманітною стає структура виробництва країн, великого значення набу­ває своєчасна і точна інформація з того чи іншого питання. У зв'язку з цим сформувався та існує ринок інформації як сукупність економічних відносин з приводу збирання, опра­цювання, систематизації інформації та продажу її кінцевому споживачу.



Об'єктом купівлі-продажу на ринку інформації є інформацій­ний ресурс. До нього належить сукупність знань: документальних, речових відомостей і даних, потрібних і достатніх для створення нового конкурентноздатного виробу.

Інформація — це рідкісне благо, оволодіння яким вимагає пев­них витрат. Між виробником і споживачем на ринку інформації стають посередники, основна функція яких полягає у збиранні, опрацюванні та продажі різноманітної інформації. За цей вид послуг посередники беруть плату у формі комісійних. Особливою ціною на ринку інформації є плата за рекламу. В Україні ринок інформації лише почав формуватися і потреби в ньому стають дедалі відчутнішими.

ІУ. Закріплення отриманих знань.

1. Установіть відповідність між ринками й товарами, які на них продаються.

1. Ринок праці А. Комбайн

2. Ринок землі Б. Проектна документація

3. Ринок капіталів В. Орне поле

4. Ринок інформації Г. Кошти в сумі, необхідний для купівлі комбайна

2. Укажіть, що з переліченого є товаром на ринку інформації

а) комп'ютери;

б) послуги праці програмістів;

в) гроші для придбання комп'ютера;



г) комп'ютерні програми.
У. Домашнє завдання: 1. опрацювати матеріал конспекту.

2. Написати есе про ринок інформації в Україні.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка