Інформація про результати проведеного моніторингового дослідження стану організації національно-патріотичного виховання в освітньому середовищі загальноосвітнього навчального закладу



Скачати 265.07 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір265.07 Kb.
ТипІнформація


Аналітико-статистична інформація

про результати проведеного моніторингового дослідження

стану організації національно-патріотичного виховання в освітньому середовищі загальноосвітнього навчального закладу
Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 01.09.2016 №  433 – ОД  «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2016-2017 навчальному році» у період з 13.09.2016 по 04.10.2016 було проведено моніторингове дослідження стану організації національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Сумської області.

У моніторингу брали участь загальноосвітні навчальні заклади I-III ступенів усієї області.

Мета дослідження – обґрунтування та реалізація системної діагностики якості процесу національно-патріотичного виховання на рівні загальноосвітнього навчального закладу; отримання об’єктивної інформації про стан організації та проведення виховної роботи з питань національно-патріотичного виховання; здійснення порівняльного аналізу результатів дослідження; відслідковування розвитку цього напряму виховної роботи в досліджуваних містах і районах.

Для досягнення даної мети були поставлені завдання, які передбачали аналіз досліджуваної проблеми, розробку діагностики, проведення моніторингового дослідження, обробку й узагальнення отриманих результатів, надання рекомендацій стосовно поліпшення національно-патріотичного виховання на місцях.

Об’єкт дослідження – організація процесу національно-патріотичного виховання як складової виховної роботи у системі загальної середньої освіти.

Предмет дослідження ­– зміст національно-патріотичного виховання та організаційно-педагогічні умови, що забезпечують можливість формування й розвитку патріотичних почуттів, національної самосвідомості учнів.

Ураховуючи мету і завдання дослідження, була сформована вибірка, яка охоплювала всіх учнів 4-х та 10-х класів, заступників директорів із виховної роботи (осіб, які відповідають у закладі за виховну роботу) та всіх класних керівників указаних паралелей класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі – ЗНЗ) І-ІІІ ступенів. Для проведення дослідження був розроблений інструментарій, що містив чотири види анкет для різних груп респондентів. Питання анкет були розраховані на відображення різних аспектів досліджуваної проблеми. За результатами проведеного моніторингу отримано й проаналізовано фактичні дані.

У дослідженні взяли участь 5862 респондентів. Із них 311 – класні керівники 4-х і 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Більшість опитаних (61 % класних керівників) – працівники сільської місцевості, 39 % – міської. За стажем роботи: 63 % – це респонденти, педагогічний стаж роботи яких більше 20 років, 24 % –­ від 10 до 20 років, 10 % –­ від 3 до 10 років і 3 % ­– до 3 років (таблиця 1).

Таблиця 1

Стаж роботи класних керівників 4-х і 10-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів


Загальна кількість

респондентів



Стаж роботи

до 3 років

від 3 до 10 років

від 10 до 20 років

більше 20 років

311 (100 %)

12 (3 %)

30 (10 %)

73 (24 %)

196 (63 %)

Вищу категорію мають 45 % педагогічних працівників, 34 % – першу, 11 % – другу, 9 % – спеціалісти (таблиця 2).

Таблиця 2

Кваліфікаційні категорії класних керівників 4-х і 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів


Загальна кількість

респондентів



Категорії

спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

вища категорія

311 (100 %)

29 (9,5 %)

35 (11,5 %)

106 (34 %)

141 (45 %)

У моніторинговому дослідженні також взяли участь 130 заступників директорів із виховної роботи (особи, які відповідають у закладі за виховну роботу), серед яких 68 % працюють у закладах сільської та 32 % – міської місцевості.

Респонденти із числа педагогів обіймають такі посади в навчальному закладі: заступник директора з виховної роботи – 62 %; директор – 1 %, заступник директора з навчально-виховної роботи – 29 %, педагог- організатор – 8 %.

Серед педагогів 38 % мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст  вищої категорії»; 35 % – «спеціаліст І категорії»; 18 % – «спеціаліст  ІІ категорії»; 9 % – «спеціаліст» (таблиця 3).

Таблиця 3

Кваліфікаційні категорії заступників директорів

загальноосвітніх навчальних закладів


Загальна кількість

респондентів



Категорії

спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

вища категорія

130 (100 %)

12 (9 %)

24 (18 %)

45 (35 %)

49 (38 %)

Респонденти, педагогічний стаж яких більше 20 років складають 49 %, від 11 до 20 років – 33 %, від 3 до 10 років – 15 % і до 3 років – 3 % (таблиця 4).

Таблиця 4

Стаж роботи заступників директорів

загальноосвітніх навчальних закладів



Загальна кількість

респондентів



Стаж роботи

до 3 років

від 3 до 10 років

від 10 до 20 років

більше 20 років

130 (100 %)

4 (3 %)

20 (15 %)

43 (33 %)

63 (49 %)

Результати дослідження дозволили визначити, що у ЗНЗ області робота з національно-патріотичного виховання здійснюється комплексно – через навчальний процес і позанавчальну виховну роботу (за визначенням 100 % класних керівників, 100 % заступників директорів з виховної роботи, 85 % учнів десятих класів) (діаграма 1). Як правило, цим напрямом виховної роботи опікується весь педагогічний колектив (за визначенням 78 % опитаних заступників директорів).

Діаграма 1

Наявність роботи з національно-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів

У процесі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання, педагоги області спрямовують зусилля на виховання свідомого громадянина, патріота України. Відповіді опитаних класних керівників (100 %) і заступників директорів (100 %) свідчать про ґрунтовно розроблену, системну роботу навчальних закладів Сумської області щодо національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді.

Як відмітили 91 % і 97 % респондентів (тут і далі – класні керівники та заступники директорів, відповідно), у школах (ліцеях, гімназіях) систематично проводяться заходи національно-патріотичного спрямування, вивчається Державний гімн, історія та зміст державних символів, виховується повага до державної атрибутики (86 % і 85 % відповідей відповідно), вивчається історичне минуле нашої Батьківщини, героїчні сторінки сучасності (74 %, 80 %), проводяться масові заходи щодо ознайомлення з українською культурою та традиціями (74 % і 75 %), вшановується пам’ять про сучасних героїв-захисників України, загиблих за свободу, єдність, незалежність українського народу (73 %, 82 %), організовуються відвідування музеїв бойової слави, краєзнавчих музеїв різних міст України (70 %, 79 %), поїздки країною (65 %, 71 %), зустрічі з видатними діячами України (26 %, 29 %), проводяться військово-спортивні змагання, фестивалі-конкурси патріотичної пісні (62 %, 85 %). Але 3 % і 2 % респондентів (відповідно) зазначили, що у закладах проводяться лише окремі заходи патріотичного спрямування.

Для ефективності навчально-виховного процесу в кожному навчальному закладі мають бути програми та необхідні методичні матеріали з питань національно-патріотичного виховання. Проте, тільки 27 % класних керівників і 18 % заступників директорів вказали, що вони повністю ними забезпечені. Спираючись на результати анкетування, можна стверджувати, що підвищити рівень компетентності щодо організації роботи з національно-патріотичного виховання учнів, педагоги області мали змогу під час курсової перепідготовки на базі Сумського ОІППО (за відповідями 88 % класних керівників).

Основними завданнями, що висуваються для ефективного досягнення мети національно-патріотичного виховання учнів, педагоги області вважають формування любові до рідного краю (за відповідями 92 % класних керівників і 91 % заступників директорів), культурного спадку свого народу (83 %, 85 %, відповідно); виховання поваги до своїх національних особливостей (79 %, 84 %); духовно-моральних взаємин (61 %, 71 %); толерантного ставлення до представників інших національностей, ровесників, батьків, сусідів, інших людей (76 %, 78 %) (діаграма 2).

Діаграма 2

Основні завдання національно-патріотичного виховання учнів

Ці завдання реалізуються через такі напрями: героїко-патріотичне, морально-патріотичне, національно-патріотичне виховання та краєзнавчо-патріотична робота. За результатами проведеного анкетування встановлено, що 31 % класних керівників і 25 % заступників директорів здійснюють виховання саме в морально-патріотичному напрямі, оскільки вважають, що важливими для формування патріотизму є моральні засади особистості; 26 % і 32 % (відповідно) – національно-патріотичному, активно використовуючи у навчально-виховному процесі українську державну, національну символіку і фольклор, підтримуючи народні звичаї, традиції; 29 % і 24 % – краєзнавчо-патріотичному; 14 % і 19 % – героїко-патріотичному напряму, оскільки воно покликане об'єднати зусилля сім'ї, держави, громадських організацій для досягнення єдиної мети – формування патріотичної свідомої особистості (діаграма 3).

Діаграма 3

Напрями національно-патріотичного виховання у ЗНЗ



З метою національно-патріотичного виховання учнів в умовах полікультурного суспільства педагоги області використовують різні засоби. Більшість опитаних (80 % класних керівників і 90 % заступників директорів) застосовують проведення системи виховних позаурочних заходів, яка охоплює цикл народних, релігійних, родинних звичаїв і свят, збирання інформації про історію свого роду; введення краєзнавчого й народознавчого матеріалу в роботу з учнями (83 %, 87 %, відповідно); використання творів мистецтва, фольклору, художні вироби народної тематики (60 %, 58 %); виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність, табори праці та відпочинку, фермерські господарства, аукціони, ярмарки, індивідуальна трудова діяльність, розширення зеленої зони біля школи, упорядкування та догляд за подвір’ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя», «Біля мого будинку» (57 %, 76 %). Проте, у закладах не активно використовують сюжетно-рольові народні ігри, літературні конкурси (49 %, 44 %).

Ефективність національно-патріотичного виховання в системі виховної роботи класного колективу значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів і форм його організації. Найчастіше класні керівники і заступники директорів використовують уроки мужності (за визначенням 83 % і 93 % респондентів, відповідно), години спілкування (83 %, 81 %), зустрічі з учасниками АТО (76 %, 92 %), відвідування музеїв бойової слави (74 %, 80 %), бесіди (79 %, 62 %), військово-спортивні змагання (55 %, 89 %), акції (59 %, 75 %), ярмарки (56 %, 58 %), проекти (51 %, 55 %), конкурси патріотичної пісні, прози, поезії (42 %, 61 %).

Проведене анкетування виявило недостатню обізнаність у сучасних інноваційних формах та методах національно-патріотичного виховання учнів, невміння педагогами застосовувати їх у навчально-виховному процесі. Респонденти, в основному, називають традиційні усталені форми, не до кінця використовуючи потенціал сучасних, таких як: флешмоби (зазначили 41 % класних керівників, 44 % заступників директорів), тренінги (27 %, 37 %, відповідно), віртуальні мандрівки (26 %, 37 %), семінари (8 %, 19 %), аукціони (10 %, 13 %), дебати (5 %, 15 %), відкриті трибуни (5 %, 10 %) (діаграма 4).

Діаграма 4

Форми і методи роботи з національно-патріотичного виховання

у загальноосвітніх навчальних закладах

Анкетування показало, що як учителі (98 %), так і заступники директорів (100 %) у виховній роботі використовують приклади мужності й звитяги захисників України, як з історичного минулого, так і сучасності.

Усі опитані педагогічні працівники (100 % класних керівників і 100 % заступників директорів) намагаються підвищувати статус національно-патріотичного виховання за допомогою використання національних традицій (23 %, 16 %, відповідно); посилення ролі сім’ї (44 %, 22 %); проведення військово-патріотичної роботи, днів і місячників захисника Вітчизни, пошукових заходів, вахт пам’яті, військово-спортивних ігор і походів (19 %, 49 %); упровадження сучасного світового та вітчизняного педагогічного досвіду (8 %, 10 %).

Опитування виявило, що в процесі реалізації виховної роботи означеного спрямування виникають певні труднощі. Найчастіше вони з’являються через проблеми матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів (за визначенням 60 % класних керівників і 67 % заступників директорів); перевантаженість учнів навчальною діяльністю, що призводить до відсутності часу для участі у позакласній роботі (39 %, 49 %, відповідно); пасивну участь батьків у долученні до навчально-виховного процесу (29 %, 29 %).

У навчальних закладах реалізується волонтерська робота педагогами та учнями під керівництвом учителів (за відповідями 97 % класних керівників і 98 % заступників директорів). Цей вид діяльності здійснюється у декількох напрямах: соціальному (як зазначили 70 % і 75 % респондентів, відповідно), інформаційно-просвітницькому (25 %, 22 %), охоронно-захисному (3 %, 2 %), профілактичному (2 %, 1 %) (діаграма 5).

Діаграма 5

Напрями реалізації волонтерської діяльності

у загальноосвітніх навчальних закладах



Національно-патріотичне виховання учнів на сучасному етапі передбачає посилення ролі сім’ї, підвищення педагогічної культури батьків з питань означеного напряму. Більшість опитаних педагогів це розуміють і тому вважають за необхідне обговорювати питання національного родинного виховання на батьківських зборах (за визначенням 96 % класних керівників і 98 % заступників директорів). Батьки залучаються до планування (26 %, 26 %, відповідно) і проведення позакласних заходів національно-патріотичного спрямування (42 %, 45 %). Проте, 32 % і 29 % опитаних зазначили, що лише окремі батьки, у разі необхідності, беруть участь у заходах.

Педагоги зазначили, що робота з патріотичного виховання у класах (навчальних закладах) носить системний характер. Респонденти (класні керівники і заступники директорів) указали на те, що учні беруть участь у заходах патріотичного спрямування районного (міського), обласного, всеукраїнського рівнів.

Під час проведення роботи національно-патріотичного спрямування загальноосвітні навчальні заклади області співпрацюють зі значною кількістю громадських організацій. Учасниками дослідження було вказано назви 283. Серед них: дитячі та молодіжні громадські організації; обласне об’єднання товариства «Просвіта»; волонтерські центри (організації), благодійні фонди, які займаються волонтерською діяльністю на підтримку воїнів Збройних Сил України, Національної гвардії; районні (міські) організації (спілки, ради) ветеранів Другої світової війни та ветеранів праці; організації (ради) воїнів АТО; міжнародна організація Червоний хрест; центри соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді; організація «Жінки України»; організації українського козацтва; «Рада ветеранів педагогічної праці»; районні (міські, обласні) організації (спілки, ради, спільноти) воїнів-інтернаціоналістів, воїнів-афганців; патріотичні організації (клуби) та ін.

Окрім громадських організацій, відбувається активна співпраця з військовими частинами, прикордонними заставами, окремими військовослужбовцями, військкоматами, органами правопорядку, частинами МЧС, органами місцевого самоврядування. Учні відвідують районні (міські) музеї (історичні, краєзнавчі, народні, музеї бойової слави, художні), театри, кінотеатри, філармонію.

Налагоджена тісна співпраця між загальноосвітніми навчальними закладами та будинками, палацами творчості учнів, міськими (районними, сільськими) бібліотеками тощо. Відповіді педагогів свідчать про активну взаємодію навчальних закладів із питань виховання підростаючого покоління з різними громадськими організаціями, іншими установами.

У навчальних закладах, що брали участь у дослідженні, функціонують гуртки (клуби) національно-патріотичного спрямування, які позитивно впливають на формування патріотичних почуттів в учнів, утвердження у них національних та загальнолюдських цінностей, позитивних особистісних якостей.

У проведеному моніторинговому дослідженні брали участь 3475 учнів четвертих класів загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області. Із міст було 1330 учнів, 2145 – із сільської місцевості. Зокрема, 43 % – хлопців, 57 % – дівчат.

Молодший шкільний вік, як період становлення особистості, має свої потенційні можливості для формування вищих загальнолюдських і морально-духовних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Слід констатувати, що загалом учні 4-х класів налаштовані патріотично. Так, 95 % четверокласників вважають себе патріотами, 99 % респондентів пишаються тим, що вони є громадянами України, 99 % опитаних люблять свою країну. На думку молодших школярів, патріот – це людина, яка: готова захищати інтереси своєї Батьківщини ціною власного життя (за визначенням 56 % опитаних); наслідує національні звичаї й традиції (76 %); народилася та живе в Україні (58 %); готова відстоювати і захищати звичаї та традиції Батьківщини (36 %); спілкується українською мовою (48 %); працює на добробут своєї країни (30 %); інтереси своєї країни ставить вище за власні (сімейні) (9 %); відстоює інтереси своєї держави, захищає її від агресорів (60 %); знає історію країни (50 %); вболіває за проблеми України і радіє її успіхам (38 %). І лише 4 % не визначилися з поняттям «патріотизм».

Аналізуючи відповіді дітей на відкрите запитання «Батьківщина для мене – це…», можна зрозуміти, що поняття «Батьківщина» для переважаючої більшості є досить значущим. Для більшості – це рідна земля, домівка, країна (край) де живе, Україна, найкраще місце на землі, земля предків, родина.

Як видно з опитування, для значної кількості четверокласників (94 %) вбиратися у національний одяг, носити національну символіку є проявом патріотизму і лише для 6 % – це модна тенденція (діаграма 6).

Діаграма 6

Що означає вбиратися у національний одяг, носити національну символіку

(відповіді учнів 4-х класів)



Проведене дослідження дає змогу констатувати, що 95 % учнів четвертих класів задоволені тим фактом, що проживають в Україні. Для більшості респондентів (61 %) предметом гордості за свою країну, свій народ є місце де народилися й виросли, наша земля; наші пісні, свята, звичаї (36 %); прапор, герб, гімн (35 %); працьовитість, уміння господарювати (27 %); мова (21 %); наше минуле та історія (20 %); відомі люди (19 %); мужність, героїзм наших військових (18 %); рідна природа (17 %); пам'ять про предків (12%); перемоги спортсменів (11 %); література і мистецтво (7 %); душевні якості народу (6 %); релігія народу (3 %) (діаграма 7).

Діаграма 7

Що є предметом гордості за свою країну, народ

(відповіді учнів 4-х класів)


Найбільш позитивні емоції викликають у молодших школярів Державний Гімн України, Державний Прапор та вишиванка. Так, 85 % учнів зазначили, що під час виконання національного гімну відчувають гордість за Україну, упевненість (37 %), радість (30 %), піднесення (23 %).

У ході моніторингу досліджувалося ставлення учнів до мовного питання як маркера патріотичного налаштування особистості. Так, 97 % опитаних зазначили, що поважають українську мову, 78 % – нею спілкуються, а 90 % – читають художню літературу рідною мовою.

Дуже важливим на формування патріотичних почуттів є вплив родини, настанови та досвід батьків. Четверокласники (93 %) указали, що в їх родинах дотримуються звичаїв та традицій нашого народу. Прояви національно-патріотичного виховання у сім’ї учні відзначили наступними відповідями: батьки читають українські народні казки, співають українські колискові, народні пісні (46 %); вдома дотримуються більшості національних звичаїв та традицій (35 %); читають літературу українських авторів (42 %); спілкуються виключно українською мовою (45 %); вдома співають українських пісень (25 %); батьки розповідають цікаві історії про героїв України (36 %); їздять з родиною на екскурсії Україною (35 %); батьки сформували уявлення про поняття «Батьківщина» (20 %). Переважна більшість учнів (87 %) вважають, що служба в армії є обов’язком громадянина України.

У моніторинговому дослідженні брали участь 1946 учнів десятих класів. Це 1232 особи – жителі сільської місцевості, 714 – міської. Із них 53 % – дівчата, 47 % – хлопці.

Значна кількість опитаних (82 %) вважають себе патріотами України на підставі того, що намагаються своїми вчинками діяти на благо своєї країни (45 %); живуть в Україні (33 %); наслідують національні традиції (37 %); розмовляють українською (35 %); беруть активну участь у громадському житті (20 %); беруться за будь-яку можливість впливати на поліпшення добробуту держави (15 %).

Аналізуючи відповіді учнів на запитання «Що для Вас означає слово «Батьківщина»?», можна констатувати, що це поняття для десятикласників є таким же значущим, як і для четверокласників. Більшість зазначили, що «це рідний край, де я народився і живу»; «де народилися та живуть мої батьки і будуть жити мої діти»; «рідний куточок», «батьківська хата, мамині пісні», «моя рідна Україна», «це країна, яку любиш, поважаєш і пишаєшся», «найкраща, найрідніша земля, люди, природа», «це край, де коріння мого роду», «рідне серцю місце де живу і планую прожити повноцінне життя», «край, куди хочеться повертатись», «де на тебе завжди чекають»; «край, який люблю і за долю якого переживаю»; «це місце, де народились, живемо, бачимо своє майбутнє», «рідна земля, котру ми повинні охороняти і захищати від ворогів» та ін. Тобто, відповідаючи, учні не стільки намагались дати точне визначення, скільки вкладали в нього емоційний зміст, таким чином відображаючи своє ставлення.

Учні десятих класів вважають, що справжні патріоти повинні: дотримуватись національних звичаїв, традицій (46 %); знати історію своєї держави (52 %); відстоювати її інтереси і захищати від агресорів (54 %); розмовляти українською мовою (25 %); вболівати за проблеми України та радіти її успіхам (35 %). Як показало опитування, старшокласники (82 %) вважають, що носити вишиванку та речі з національною символікою – це патріотично і тільки 18 % зазначили, що це – данина моді (діаграма 8).

Діаграма 8

Що означає вбиратися у національний одяг,

носити національну символіку

(відповіді учнів 10-х класів)

Предметом гордості за свою країну, народ для старшокласників є місце, де народилися й виросли, наша земля (39 %); прапор, герб, гімн (37 %); пісні, свята, звичаї (36 %); мужність, героїзм наших військових (37 %); наше минуле та історія (35 %); мова (32 %); відомі люди (23 %); наша працьовитість, уміння господарювати (22 %); перемоги спортсменів (15 %); пам'ять про предків (14 %); рідна природа (13 %); література та мистецтво (12 %); душевні якості народу (6 %); релігія народу (5 %) (діаграма 9).

Діаграма 9

Що є предметом гордості за свою країну, свій народ

(відповіді учнів 10-х класів)

Окремо вивчалось питання: «Чи пов’язують десятикласники свої життєві перспективи з Україною?». Значна кількість опитаних (77 %) відчувають свою причетність до майбутньої долі рідного краю і 89 % задоволені тим фактом, що живуть в Україні (діаграма 10).

Діаграма 10

Чи задоволені тим фактом, що живете в Україні

(відповіді учнів 10-х класів)

Учасникам дослідження пропонувалось визначитись із найбільш привабливим варіантом проживання. Відповіді респондентів розподілились таким чином: більшість респондентів (39 %) бажають жити й працювати в Україні, оскільки це їх рідна земля, їх Батьківщина; 24 % – бажають жити й працювати в Україні з великою заробітною платою; 23 % – бажають влаштуватися на тимчасову роботу за кордоном, щоб мати можливість заробити грошей та забезпечити собі у подальшому гідний рівень життя в Україні; 13 % – бажають жити й працювати за кордоном, у країні з більш розвиненою економікою та стабільною соціально-політичною ситуацією, більшими можливостями для самореалізації; 1 % – байдуже, де працювати, головне, щоб був забезпечений (діаграма 11).

Діаграма 11

Де б хотіли жити і працювати

(відповіді учнів 10-х класів)

Широкий спектр емоцій в учнів викликають звуки національного гімну України. Найчастіше – це гордість (за визначенням 68 % респондентів), упевненість (24 %), піднесення (22 %), радість (13 %).

За визначенням 87 % респондентів, у загальноосвітньому навчальному закладі (класі) часто проводяться виховні заходи з формування поважного ставлення до історичного минулого свого народу, його звичаїв і традицій. У виховній роботі педагогами використовуються приклади мужності й звитяги захисників України, як з історичного минулого, так і сучасності (за визначеннями 83 % респондентів). Можливо тому, службу у Збройних силах України та інших військових формуваннях переважна більшість десятикласників (76 %) вважають обов’язком громадянина України.

У загальноосвітніх навчальних закладах області серед учнів, під керівництвом учителів, досить активно проводиться волонтерська діяльність (про що відмітили 84 % опитаних), а саме: збір коштів на допомогу українській армії (67 %); допомога і вітання зі святами ветеранів Великої Вітчизняної війни (52 %); участь в акціях «Напиши лист бійцю», «Подарунок до свята бійцю», «Лист пораненому», «Хвиля доброти» (54 %); моральна, психологічна, матеріальна підтримка воїнів-захисників Української держави, переселенців із Криму та зони АТО (26 %); відвідування і допомога пораненим бійцям із зони АТО у госпіталі (19 %).

Десятикласники, які брали участь в опитуванні, мали можливість висловити свою думку про те, наскільки важливо для кожного громадянина і особисто для них дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою, знання історії своєї держави, рідного села (міста), українських звичаїв та традицій (таблиці 5, 6).

Таблиця 5




Як Ви вважаєте, чи важливо для кожного громадянина

Варіанти відповідей

Дуже важливо


Важливо


Важливо в певній мірі


Зовсім неважливо


дотримання конституційних та правових норм

47 %

46 %

7 %



володіння державною мовою

32 %


54 %

13 %

1 %

знання історії своєї держави

22 %

64 %

14 %



знання історії рідного села (міста)

13 %

52 %

34 %

1 %

знання українських звичаїв та традицій

22 %

55 %

23 %


Таблиця 6




Особисто Ви

Варіанти відповідей

Так

Ні

Частково

намагаєтесь дотримуватись конституційних та правових норм

71 %

1 %

28 %

володієте українською мовою

87 %

1 %

12 %

знаєте історію рідного села (міста)


44 %

11 %

45 %

знаєте історію своєї держави

56 %

1 %

43 %

знаєте українські звичаї та традиції


70 %

2 %

28 %

Як показало дослідження, найбільший вплив на формування громадянських позицій старшокласників мають: сім’я (як зазначили 65 % опитаних); навчальний заклад (40 %); засоби масової інформації (25 %); соціально-політична ситуація в країні (23 %); друзі, однокласники (12 %); соціально-економічна ситуація в Україні (7 %), громадські організації (6 %) (діаграма 12).

Діаграма 12


Що (хто) впливає на формування громадянських позицій старшокласників

(відповіді учнів 10-х класів)



Важлива роль у формуванні патріотизму належить сім’ї. Її вплив є стабільно високим і вагомим для української ментальності. Відповіді учнів свідчать про те, що переважна більшість батьків (84 %) позитивно сприймають виховну роботу національно-патріотичного спрямування, яка проводиться у навчальних закладах, схвалюють і підтримують її, 8 % – беруть активну участь у заходах означеного напряму. І тільки 3 % вважають, що патріотичним вихованням має займатися лише сім’я, а навчальний заклад тут ні до чого, 5 % – не виявляють ніякої зацікавленості. Більшість опитаних десятикласників (62 %) указали, що в їх родинах національно-патріотичне виховання відбувається, і вони відчувають вплив на формування у них патріотичних почуттів: у сім’ях дотримуються більшості національних звичаїв та традицій (88 %); у дитинстві їм читали українські народні казки та співали українські колискові і народні пісні (45 %); батьки сформували уявлення про поняття «Батьківщина» (39 %); розповідають цікаві історії про героїв країни (34 %); спілкуються виключно українською мовою (31 %); разом подорожують Україною (28 %); читають літературу українських авторів (20 %); вдома співають українські пісні (10 %).

Анкетування показало, що в навчальних закладах проводиться широкий спектр дій національно-патріотичного спрямування:



  • заходи на підтримку військових з метою збору коштів, одягу, продуктів харчування; благодійні акції, ярмарки, концерти («Допоможемо бійцям АТО», «Допоможи солдату», «Діти воїнам АТО», «Врятуй життя бійця», «Хто, якщо не ми», «Підтримуємо збройні сили України», виготовлення маскувальних сіток тощо);

  • заходи, спрямовані на психологічну та моральну підтримку воїнів Збройних сил України, Національної гвардії, інших військових формувань (акції «Повертайтесь живими», написання листів, виготовлення оберегів, малюків, подарунків, «Подарунок до свята бійцю АТО», «Оберіг для воїна», «Квітка надії», «Напиши листа солдату», «Малюнок воїну АТО», «Тепло сердець – учасникам АТО», «Зігрій серце солдатові», «Підтримай солдата!», «Пасхальний кошик для воїна АТО», «Подарунок солдату», «Лист солдату», «Напиши листа захиснику України», «Валентинка солдату», «Лист подяки бійцю», концерти для воїнів АТО, відвідування воїнів у військових шпиталях тощо);

  • зустрічі з учасниками АТО та їх родинами;

  • заходи до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав (урочисті зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами, воїнами-афганцями, вечори пам’яті, урочисті лінійки тощо);

  • заходи до Дня Перемоги, вшанування героїв Великої Вітчизняної війни (урочисті лінійки, мітинги, зустрічі з ветеранами, конкурси-огляди строю та пісні, святкові концерти до Дня захисника Вітчизни, святкування Дня партизанської слави, походи «Партизанськими стежками» тощо);

  • заходи на підтримку ідеї миру (марш, хода, марафон, ланцюг миру, загальношкільна лінійка, флешмоби «Дітям потрібен мир», «Ми за мир в усьому світі», «У війни не жіноче обличчя», «Посмішки, заради яких варто жити», літературно-музичні композиції до Міжнародного дня миру тощо);

  • заходи на підтримку переселенців та жителів зони АТО (збір речей, продуктів харчування, коштів тощо);

  • заходи, що прославляють мужність та героїзм захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв (уроки мужності; вахти пам’яті; літературно-музичні композиції; години спілкування; загальношкільні лінійки; героїко-патріотичні вікторини; проекти: «Вклонімося героям АТО», «Герої не вмирають», «Хоробрі серця», «Краса і велич героїчних подвигів», «Я Волноваха», «Слава патріотам України», «Герої нашого часу», «Від берегині до амазонки», «Герої живуть поруч», «Вони країни славні сини», «Ніхто не забутий – ніщо не забуте», «Хай буде мир, хай більше не горить у пеклі війн твоє життя, людино!»; мітинги пам’яті жертв 7 липня 1942 року, до Дня пам’яті Героїв Крут; відкриття меморіальних дощок на честь загиблих воїнів АТО, випускників навчальних закладів, галереї воїнів тощо);

  • заходи до святкування Дня Соборності (лінійки, виховні години, диспути, живі ланцюги єдності, флешмоби, концерти тощо);

  • заходи до Дня Українського козацтва (свято Покрови), Дня Збройних Сил України, Дня Захисника Вітчизни (військово-спортивні та спортивні змагання: богатирські розваги, козацькі забави; спортивні змагання: «Козацькому роду – нема переводу», «Покрова – мати козацтва», «Козацькі розваги»; ігри: Джура, Сокіл, «Козачка року», «Нумо, хлопці», «Козацький гарт»; квести «Стежками козацької слави», «Нащадки козацької слави»; свято козацької пісні, посвята у козачата тощо);

  • заходи, спрямовані на підтримку ідей єднання, розуміння приналежності до України, українського народу, українських традицій («Україна, ти моя єдина», «Я – майбутній захисник України», «Державні символи України», «Україна – єдина країна», «Зродились ми великої години», «З відданістю Україні в серці», «Справжня україночка», «І на тім рушникові», «Ти для мене одна – Україно моя», круглі столи, класні години, години спілкування, перші уроки, «Україна – єдина країна», «Разом ми єдині», «Державні символи України», «Я, родина, Україна», флешмоб «Україно – вишиванко», «Лише у нас на Україні», паради вишиванок, інсталяція «З відданістю Україні в серці», брейн-ринг «Родинні звичаї та обряди», свято рідної мови, гра «Я люблю Україну», конкурси (фестивалі, марафони) патріотичної (української) пісні, українські вечорниці, проект «Подорож Україною» тощо);

  • заходи, присвячені вшануванню пам’яті Т.Г. Шевченка («Шевченківське свято», «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», «Шевченко – великий син українського народу», Шевченкові дні тощо);

  • заходи на вшанування жертв голодомору (акції, години спілкування, мітинг-реквієм «Запали свічку», «Чорні крила голодомору» тощо);

  • заходи до відзначення річниці Революції Гідності («Небесна сотня в вирій полетіла», «Зима, що нас змінила», «Герої Небесної сотні», «Сотні Небесні безсонно стоять над Майданом, з духами злоби ведуть боротьбу неустанно», «Не зорі падають з небес, зірки ідуть у небеса», лінійка-реквієм «Сила нескорених», «Небесна сотня на сторожі гідності», «А сотню вже зустріли небеса», перегляд фільму про Небесну сотню тощо);

  • заходи туристично-краєзнавчого, екологічного, народознавчого, етнографічного спрямування та багато іншого.

Висновки


  1. У загальноосвітніх навчальних закладах області робота з національно-патріотичного виховання здійснюється комплексно – через навчальний процес і позакласну виховну роботу.

2. У більшості навчальних закладів робота означеного спрямування носить системний характер (за визначенням 100 % класних керівників, 100 % заступників директорів, 85 % старшокласників). Як правило, цим напрямом виховної роботи опікується весь педагогічний колектив.

3. У процесі роботи з реалізації Концепції національно-патріотичного виховання, педагоги області спрямовують діяльність на виховання свідомого громадянина, патріота України.

4. Учні загальноосвітніх навчальних закладів області беруть активну участь у різних заходах національно-патріотичного спрямування районного

(міського), обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів.

5. У ході виховної роботи перевага надається традиційним, усталеним формам та методам роботи з учнями (керівники і заступники директорів використовують уроки мужності (за визначенням 83 % і 93 % респондентів відповідно); години спілкування (83 %, 81 %); зустрічі з учасниками АТО (76 %, 92 %); відвідування музеїв бойової слави (74 %, 80 %); бесіди (79 %, 62 %); військово-спортивні змагання (55 %, 89 %); акції (59 %, 75 %); ярмарки (56 %, 58 %); проекти (51 %, 55 %); конкурси патріотичної пісні, прози, поезії (42 %, 61 %). Педагоги не в повній мірі використовують у роботі з національно-патріотичного виховання потенціал таких сучасних форм, як: флешмоби (зазначили 41 % класних керівників, 44 % заступників директорів), тренінги (27 %, 37 %), віртуальні мандрівки (26 %, 37 %), семінари (8 %, 19 %), аукціони (10 %, 13 %), дебати (5 %, 15 %), відкриті трибуни (5 % і 10 %).

6. Під час проведення роботи національно-патріотичного спрямування навчальні заклади області активно взаємодіють із різними громадськими організаціями, іншими установами (названо 283 організацій, установ). У загальноосвітніх навчальних закладах області працюють гуртки (клуби) національно-патріотичного спрямування.

7. Педагоги області, для ефективного досягнення мети національно-патріотичного виховання учнів, ставлять і реалізують основні завдання: формування любові до рідного краю (за визначенням 92 % класних керівників і 91 % заступників директорів), культурного спадку свого народу (83 %, 85 %, відповідно), духовно-моральних взаємин (61 %, 71 %); виховання поваги до своїх національних особливостей (79 %, 84 %); толерантного ставлення до представників інших національностей, ровесників, батьків, сусідів, інших людей (76 %, 78 %). Ці завдання реалізуються через героїко-патріотичний, морально-патріотичний, національно-патріотичний та краєзнавчо-патріотичний напрями виховної роботи.

8. Педагоги області намагаються зміцнювати взаємодію сім’ї з навчальним закладом, підвищуючи педагогічну культуру батьків з питань національного родинного виховання на батьківських зборах (за визначенням 96 % класних керівників і 98 % заступників директорів), спільно плануючи (26 %, 26 %, відповідно) та проводячи заходи (42 %, 45 %) виховної роботи з національно-патріотичного напряму, активно залучаючи батьківську громадськість.

9. Відповіді педагогів, які брали участь у дослідженні, указують на недостатнє матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів для здійснення виховної роботи (за визначенням 60 % класних керівників і 67 % заступників директорів). Також тільки 27 % і 18 % (відповідно) відмітили, що навчальні заклади повністю укомплектовані програмами та методичними матеріалами з питань національно-патріотичного виховання.

10. Учні як четвертих, так і десятих класів налаштовані патріотично, вважають себе патріотами України (за визначенням 95 %, 82 %, відповідно) і беруть активну участь у заходах національно-патріотичного спрямування.

11. У проведенні виховної роботи загальноосвітні навчальні заклади активно підтримують волонтерський рух на допомогу воїнів Збройних Сил України, Національної гвардії, переселенців зі Сходу, Криму. Відбувається волонтерська діяльність серед учнів, під керівництвом учителів (за визначенням 97 % класних керівників, 98 % заступників директорів, 84 % учнів 10-х класів).

Координатор дослідження:

методист навчально-методичного відділу

моніторингу якості освіти та зовнішнього

незалежного оцінювання

Сумського ОІППО О.В. Курган






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка