Інформаційний пакет факультету прикладної математики



Сторінка7/9
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.18 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
ТЕМА 1. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ.

Оцінка ефективності використання. Етапи роботи з оцінки. Індекси продуктивності. Основні класи кількісних індексів. Класифікація робіт з оцінки. Методи оцінки. Вибір індексів продуктивності для діалогових систем.



ТЕМА 2. ВИМІРЮВАЧІ.

Основні класи вимірювачів. Загальні відомості про електричні вимірювання. Засоби, методи вимірювань. Похибки вимірювань.



ТЕМА 3. ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ.

Електромеханічні, електронні аналогові та цифрові вимірювальні перетворювачі. Цифрові вимірювальні прилади. Основні характеристики цифрових приладів. Цифрові прилади для вимірювання електричних величин. Цифрові прилади для вимірювання постійних напруг і струмів. Основні технічні дані.



ТЕМА 4. МІКРОПРОЦЕСОРИ В ЦИФРОВИХ ПРИЛАДАХ.

Основні функції мікропроцесорних пристроїв, що застосовуються в цифрових приладах при вимірюванні, обробці даних, управлінні, індексації. Мультіметри, логери, цифрові вольтметри, амперметри. Основні технічні дані. Осцилографи. Умови використання. Основні характеристики.



ТЕМА 5. ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ХАРАКТЕРИСТИК КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ.

Монітори для збору даних про функціонування комп’ютерів і комп’ютерних систем. Основні характеристики апаратних моніторів. Роботи по збору даних з використанням фіксованого апаратного монітору. Приклад вимірювання коефіцієнта використання пристроїв комп’ютерної техніки. Похибки вимірювань. Інтерпретація даних вимірювань. Технічні характеристики деяких комерційних апаратних вимірювачів з фіксованою програмою. Метод експериментального дослідження комп’ютерних систем засобами програмних і мікропрограмних вимірювачів. Приклад роботи програмного монітора. Програмні вимірювальні засоби, закладені в операційних системах. Загальна характеристика систем збору і обробки інформації про обчислювальний процес. Комплекс програм вимірювань характеристик використання комп’ютерів і окремих пристроїв.



ТЕМА 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБОРУ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ.

Програмно-апаратні засоби збору статистичних даних про роботу багатомашинного комплексу. Засоби збору статистичних даних про роботу багатомашинного комплексу з допомогою програмного монітору, блок-схема алгоритму. Інформаційно-обчислювальні системи. Методи оцінки характеристик обчислювальних систем: порівняння, моделювання, експериментальне дослідження. Методи оцінки ефективності локальних обчислювальних мереж та їх компонентів. Ефективність експериментальних методів.



  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – підручники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Электрические измерения: Учеб. пособие для ВУЗов/ Под ред. д-ра техн. Наук В.Н.Малиновского. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 416 с., ил.

  2. Теоретические основы информационно-измерительной техники. Орнатский П.П. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Вища школа, 1983.- 455 с.

  3. Т.С.Ратхор. Цифровые измерения. АЦП/ЦАП. М.: Техносфера, 2006. – 392 с.

  4. Пейч Л.И., Точилин Д.А., Поллак Б.П. LabView для новичков и специалистов. – М.: Горячая линия-Телеком, 2004. – 384 с.: ил.

  5. Батоврин В.К., Бессонов А.С., Мошкин В.В., Папуловский В.Ф. LabView: практикум по основам измерительных технологий: Учебное пособие для ВУЗов. – М.: LVR Пресс, 2005. – 208 с.: ил.

  1. МОВА

Українськa, російськa.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

При вивченні курсу “Вимірювання в комп’ютерних системах“ виконується індивідуальна робота за загальною тематикою “Створення віртуальних інструментів у середовищі LabView”.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Вимірювання в комп’ютерних системах”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру за такі види робіт:



  1. Модульна контрольна робота (МКР) поділяється на дві контрольні роботи тривалістю по 1 акад. годині.

Максимальна кількість балів за кожну роботу: 20балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів):

20 балів × 2 КР = 40 балів.



  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 6 лабораторних робіт.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 10 балів.



Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-3 балів;

- оптимальність складання програми: 0-3 бали;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-1 бал;

- оформлення протоколу: 0-1 бал.

Додаткові бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, максимальна кількість додаткових балів за всі лабораторні роботи: 5 балів.



Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів):
10 балів × 6 лаб. робіт = 60 бали.

Заохочувальні бали нараховуються за:

- модернізації завдань, виконання завдань із удосконалення

дидактичних матеріалів з дисципліни: 0 -10 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Необхідною умовою допуску до заліку є відсутність заборгованостей з лабораторних робіт та зарахування контрольної роботи.

Залік виставляється відповідно до таблиці.


Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

зараховано

85-94

В

75-84

С

65-74

D

60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

не зараховано

Рейтинг за семестр < 35

F

не допущено

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Реєстрація на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію здійснюється відповідними співробітниками деканату.


Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-03 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ В КОМП’ЮТЕРНІЙ ІНЖЕНЕРІЇ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



за вільним вибором студентів




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Романкевич Олексій Михайлович, професор




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс „Науково-дослідна діяльність у комп’ютерній інженерії” – це спеціальний курс у схемі системотехнічної підготовки студентів спеціальностей 7.091501 „Комп’ютерні системи та мережі”, 7.091503 „Спеціалізовані комп’ютерні системи” та 7.091502 „Системне програмування”. Дисципліна «Науково-дослідна діяльність у комп’ютерній інженерії» (НДДКІ) ґрунтується на всіх дисциплінах, що вивчаються студентами протягом навчання в інституті і проводиться у вигляді лекцій та наукових семінарів.

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ




Семестр

Код кредитного модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год.у тижні)



СРС

Модульні контр.роб. (кількість)

Індивід.завдання (вид)

Семестрова атестація (вид)

Лекції

Практичні/

семінарські



Лабораторні/

комп’ютерний практикум



9

НП-03

2/72

18

18

-

36

1

-

Залік




  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

Метою дисципліни є одержання студентами перших навичок науково дослідної роботи, вміння робити доповідь з її результатів, брати участь в роботі наукових семінарів та оформлення результатів у вигляді наукових робіт. Особлива увага приділяється саме доповідям, написанню анотацій та заключних частин. Теми доповідей студентів як правило вибираються з напрямку майбутньої дипломної чи магістерської роботи.



  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

РОЗДІЛ 1

Тема 1.1.Загальні принципи і методи проведення фундаментальних та прикладних науково дослідних робіт, організація їх виконання в інститутах НАН України, галузевих інститутах, методика організації наукової роботи в вищих учбових закладах.

Тема 1.2. Основні напрямки сучасної науки та наукоємного виробництва стосовно КІ.

Тема 1.3. Задачі та методи формування наукових кадрів у розвинених країнах світу та в Україні.

Тема 1.4. Основні цілі та задачі магістратури і аспірантури. Екзамени.

Тема 1.5. Підготовка, представлення та захист дисертації з технічних дисциплін.

Тема 1.6. Спеціалізовані ради щодо захисту кандидатських та докторських дисертацій, їх функціонування. Вища атестаційна комісія України.

Тема 1.7. Представлення наукових результатів у вигляді публікацій. Стаття, її оформлення. Журнали вищого рейтингу (з КІ) в Україні.

Тема 1.8. Наукові конференції, семінари, симпозіуми. Обмін інформацією на протязі проведення конференцій.

Тема 1.9. Представлення наукових результатів на наукових конференціях різного рівня. Тези доповідей.

Тема 1.10. Патентування технічних результатів дослідження. Патенти, мета, задачі, оформлення патентів в Україні і в світі.

  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – підручники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Список літератури залежить від обраної теми наукового дослідження та підбирається для кожного студента індивідуально.

Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.



  1. МОВА

Українська, російська.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

В дисципліні „Науково-дослідна діяльність у комп’ютерній інженерії” вся робота виконується за індивідуальною тематикою, яка співпадає з тематикою майбутньої кваліфікаційної роботи студента.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Мережні інформаційні технології”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру, та екзаменаційних балів.

Семестрові бали нараховуються за:


  1. Модульний контроль (МКР), який складається з двох контрольних робіт.

Максимальна кількість балів за одну контрольну роботу: 30 балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів): 60 балів.

  1. Робота на практичних заняттях.

Бали нараховуються за: результуючу доповідь з наукового дослідження (під керівництвом викладача), максимум - 40 балів.

Разом за практичні заняття (максимальна кількість балів): 40 балів.
Заохочувальні бали нараховуються за:

- модернізацію завдань із удосконаленням дидактичних матеріалів з дисципліни: 0 - 10 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Екзаменаційні бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр або сума балів за залікову роботу

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

Зараховано



85-94

В

75-84

С

65-74

D

60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

Не зараховано

Рейтинг за семестр < 40

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Порядок реєстрації на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію – згідно нормативних документів НТУУ «КПІ».

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-12 КОМП'ЮТЕРНІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус
кредитного модуля

обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Сулема Євгенія Станіславівна, к.т.н., доцент




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дисципліна “Комп'ютерні системи автоматичної ідентифікації” є однією із професійно-орієнтованих дисциплін підготовки студентів за спеціальністю 7.091503, 8.091503 “Спеціалізовані комп`ютерні системи” денної форми навчання. Викладенню дисципліни повинні передувати дисципліни „Теорія інформації та кодування”, „Програмування”, „Системне програмування”, „Прикладна теорія цифрових автоматів”, „Комп‘ютерна схемотехніка” та „Автоматизація проектування комп‘ютерних систем” бакалаврської підготовки.

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Форма навчання

Семестр

Всього кредитів / годин

Розподіл навчального часу за видами занять

Види контрольних заходів

Семестрова атестація

лекції,
акад.год.

лаб.роботи,
акад.год.

СРС

МКР

РР

Денна

10

2 / 72

18

18

36

+

+

зал




  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

Метою дисципліни є вивчення принципів роботи, методів та теоретичних основ розробки та застосування засобів автоматичної ідентифікації одиниць обліку. Як результат навчання за курсом “Комп'ютерні системи автоматичної ідентифікації” студенти повинні:

- ЗНАТИ принципи подання інформації у машиночитаному вигляді,

- ВМІТИ розробляти структуру системи автоматичної ідентифікації та коди для подання інформації,

- ОВОЛОДІТИ практичними навичками для розробки та застосування комп‘ютерних систем автоматичної ідентифікації.



  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

ТЕМА 1. АВТОМАТИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОДИНИЦЬ ОБЛІКУ

Призначення систем автоматичної ідентифікації (САІ). Поняття одиниці обліку/контролю. Огляд систем комп‘ютерної ідентифікації. Приклади використання САІ.

Життєвий цикл одиниці обліку/контролю. Технологічні етапи. Вимоги до систем автоматичної ідентифікації (САІ). Функції САІ.

Бази даних комп‘ютерних САІ. Узагальнена структура бази даних САІ.



ТЕМА 2. ПРИНЦИПИ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ У СИСТЕМАХ АВТОМАТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

Історична довідка щодо створення та удосконалення машиночитаних способів подання інформації. Графічні відмітки. Стилізовані шрифти. Штрихові коди. Проблеми використання машиночитаних способів подання інформації.

Штриховий код як спосіб машиночитаного подання інформації. Елементи штрихового коду. Штрих-кодовий символ. Структура штрих-кодового символу. Символіка штрихового коду. Характеристики штрихових кодів. Класифікація штрихових кодів. Огляд існуючих штрихових кодів. Методики побудови штрихових кодів.

Класифікація двомірних штрихових кодів. Стекові штрихові коди. Матричні штрихові коди. Порівняльна характеристика стекових та матричних штрихових кодів. Технічні особливості обробки двомірних штрихових кодів.

Аналіз можливих ушкоджень штрихкодових позначок. Побудова одномірних штрихових кодів з виявляючою та коректуючою здібністю знаків. Використання кодів Хемінга та Рида-Малера. Способи підвищення завадостійкості двомірних штрихових кодів.

ТЕМА 3. АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

Огляд зчитувачів штрихових кодів. Стаціонарні зчитувачі. Стіл-сканер. Щілинний зчитувач. Портативні зчитувачі. Лазерний сканер. ПЗЗ-сканер. Оптичний олівець.

Класифікація декодерів. Алгоритм роботи декодера. Структура апаратного декодера штрихових кодів.

Компоненти комп‘ютерної САІ. Технічні вимоги до САІ. Характеристики САІ. Узагальнена структура САІ.



  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Інформаційно-методичне забезпечення дисципліни включає підручники, що знаходяться в НТБ.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

1. "Штриховые коды в системах обработки информации", Арманд В.А., Железнов В.В. – М: Радио и связь, 1989.

2. “Штрихові коди та їх застосування”, Тарасенко В.П., Дичка И.А., Голуб В.И. – К: ”Корнійчук”, 2000.

3. “Анализ способов представления информации в виде штриховых кодов”, Дичка И.А., Сулема Е.С. – Вісник НТУУ „КПІ”. Інформатика, управління та обчислювальна техніка, К: „Век+”, Вип.. 31, 1998.

4. “Кодирование информации (двоичные коды)”, Березюк Н.Т., Андрушенко А.Г., Мощицкий С.С. – Харьков: Вища школа, 1978

5. “Построение штриховых кодов с повышенной помехоустойчивостью”, Дичка И.А., Сулема Е.С. – Сборник «Радиоэлектроника и информатика», Харьков: ХТУРЭ, №1, 1998

6. “Створення автоматизованої контрольно-пропускної системи із застосуванням штрихового кодування інформації“, Дичка І.А., Сулема Є.С. – „Наукомісткі технології подвійного призначення”: Тези доп. науково-практичної конференції, К: КВІУЗ, 1994.

7. “Штриховые коды и автоматизация бухгалтерского учета при производстве и продаже товаров”. – «Бухгалтерский учет», 1988, №11.


Індивідуальне консультування виконується у вигляді щотижневих консультацій.


  1. МОВА

Українська.


  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

В дисципліні „Комп'ютерні системи автоматичної ідентифікації” передбачені індивідуальні завдання у вигляді:

  1. розрахункової роботи,

  2. лабораторних робіт.

Мета розрахункової роботи (РР) – набуття студентами практичного досвіду з розроблення штрихових кодів з оптимізованими параметрами.

Результат виконання РР використовується у комплексній лабораторній роботі на етапі створення програмного модуля кодування / декодування даних.

В циклі лабораторних робіт передбачається розробка пакета програм для автоматизації обліку. Одиниця обліку та галузь використання системи обирається студентом самостійно. Пакет програм повинен включати програму кодування вихідної інформації та друкування штрихкодової позначки, програму декодування зчитаної з штрихкодової позначки інформації та драйвер ПЗЗ-сканера.

Розробці програми кодування вихідної інформації повинна передувати розробка способу подання інформації у машиночитаному вигляді на прикладі розробки одномірного штрихового коду, що виконується як розрахункова робота.

Мова реалізації та середовище розробки пакета програм обираються студентами самостійно.

Апаратне забезпечення системи автоматичної ідентифікації, що розробляється, складається з персонального комп‘ютера, ПЗЗ-сканера для зчитування одномірних штрихових кодів та блоку живлення для нього.




  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Комп'ютерні системи автоматичної ідентифікації”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру за такі види робіт:



  1. Модульна контрольна робота (МКР), яка включає 2 запитання (задачі).

Максимальна кількість балів за відповідь на кожне запитання: 10 балів.

Критерії оцінювання:

5 балів – рішення вірне;

3-4 бали – у рішенні є помилки, але хід рішення вірний;

0-2 бали – немає рішення або рішення невірне.

Максимальна кількість балів за МКР:


5 балів × 2 запит. = 10 балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів): 10 балів.

  1. Розрахункова робота (РР).

Максимальна кількість балів за РР: 10 балів.

Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту РР: 0-13 балів;

- творчій підхід до виконання завдання: 0-13 бали;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0 або 10 балів;

- оформлення протоколу: 0-1 бал.

Разом за РР (максимальна кількість балів): 37 балів.

  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 6 лабораторних робіт.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 8 балів.



Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-3 балів;

- оптимальність складання програми: 0-3 бали;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-1 бал;

- оформлення протоколу: 0-1 бал.

Додаткові бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, максимальна кількість додаткових балів за всі лабораторні роботи: 5 балів.



Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів):
8 балів × 6 лаб. робіт + 5 балів = 53 бали.

Штрафні бали нараховуються за:

- невідвідування лекцій: –1 бал за кожну пропущену
(без поважної причини) лекцію;


Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Необхідною умовою допуску до заліку є семестровий рейтинг не менше 40 балів. В іншому разі студент повинен виконати додаткову роботу та підвищити свій рейтинг.

При семестровому рейтингу не менше 60 балів, студент отримує залік (відповідно до таблиці).

Якщо студент за семестр отримав від 40 до 59 балів або бажає підвищити свій рейтинг, він складає залік, при цьому його семестровий рейтинг анулюється, після чого бали нараховуються за результатами виконання залікової контрольної роботи, яка включає 5 запитань. Кожне запитання оцінюється 0-20 балами.



Критерії оцінювання кожного запитання залікової роботи:

17-20 – вірна та змістовна відповідь;

13-16 – відповідь змістовна, але має незначні недоліки;

9-12 – відповідь неповна;

5-8 –- відповідь містить помилки;

0-4 – немає відповіді або відповідь невірна.

Максимальна кількість балів за залікову контрольну роботу: 100 балів.

Залік виставляється відповідно до таблиці.



Сумарний рейтинг за семестр або сума балів за залікову роботу

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

зараховано

85-94

В

75-84

С

65-74

D

60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

не зараховано

Рейтинг за семестр < 40

F

не допущено

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Порядок реєстрації на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію – згідно нормативних документів НТУУ «КПІ».
Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-13 ПРОЕКТУВАННЯ СКС НА ПЛІС

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля









(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор







(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет







(назва)

Кафедра







(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

  2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

  3. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  4. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  6. МОВА

  7. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

  8. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

  9. ОРГАНІЗАЦІЯОпис кредитного модуля (дисципліни)

НП-14 ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СКС

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Зайцев Володимир Григорович




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дисципліна “Програмне забезпечення СКС - це обов’язкова дисципліна у системі підготовки студентів по спеціальності 7.091.503 базового освітнього напряму 050.103 “Програмна інженерія”. Передумовою успішного вивчення даної дисципліни є володіння навичками програмування та алгоритмізації, які отримані під час вивчення дисциплін першого року навчання – “Програмування” та “Структури даних та алгоритми”, а також курсу “Операційні системи”.

Курс визначено для вивчення студентами фундаментальних концепцій та принципів створення програмного забезпечення спеціалізованих комп’ютерних систем, моделювання функціонування та оцінки його часових характеристик.

Зважаючи на те, що на даний момент обчислювальна техніка знаходить широке застосування у контролі та управлінні технологічними процесами, використовується за спецпризначенням як обчислювальні блоки автоматичних пристроїв, а також те, що не зважаючи на різновиди використаних архітектур, суттєвим є вирішення задачі побудови СКС за оптимальним співвідношенням вартість\швидкодія і засоби побудови залишаються незмінними, стало можливим побудувати навчальний процес за принципом “від загального до конкретного”, відокремлюючи деталі реалізації від основних ідей і методів створення програмного забезпечення спеціалізованих комп’ютерних систем (ПЗ СКС).

Базою для вивчення даного курсу слугують знання, які були отримані студентами на попередніх курсах, передбачених навчальними програмами для спеціальності 7.091.503.




  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

    Семестр

    Код кредитного модуля

    Всього (кред./год)

    Розподіл за видами занять

    (всього год./год.у тижні)



    СРС

    Модульні контр.роб. (кількість)

    Індивід.завдання (вид)

    Семестрова атестація (вид)

    Лекції

    Практичні/

    семінарські



    Лабораторні/

    комп’ютерний практикум



    9

    НП-13

    3,5/126

    36

    -

    18

    72

    1

    -

    Залік

  2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

В результаті вивчення даного курсу студенти мають опанувати:

- особливості архітектури СКС та управляючих обчислювальних машин;

- склад та особливості функціонування ПЗ СКС у системах реального часу;

- застосування моделей систем масового обслуговування (СМО) для вивчення прцесів функціонування СКС ;

- особливості моделей випадкових процесів з дискретним та неперервним часом;

- поняття та основні характеристики ланцюгів Маркова;

- поняття потоку подій, простіші потоки та їх властивості;

- неперервні ланцюги Маркова із дискретним станом, граничні вірогідності стану;

- основні характеристики випадкового процесу “загибелі та розмноження”;

- постановку задач теорйї моделей систем масового обслуговування (СМО);

- основні характеристики моделей СМО з відмовами;

- основні характеристики моделей СМО з чеканням;

- оцінку часових характеристик функціонування ПЗ СКС за допомогою замкнутих моделей СМО;

- вивчення немарковських моделей СМО за допомогою методу вкладених марковських ланцюгів;

- оцінку часових характеристик виконання програм СКС за допомогою моделей випадкових процесів;

- моделі взаємодії СКС із зовнішним середовищем;

- практичні навики застосування моделей випадкових процесів та СМОдля оцінки часових характеристик ПЗ СКС.



  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка