Ii. Форми навчання природознавству



Сторінка1/4
Дата конвертації10.01.2018
Розмір0.72 Mb.
  1   2   3   4

Звірі”

До тих пір поки ми не знаємо своєї країни і поки ці знання не поширяться в масі народу, ми не будемо в змозі користуватися і тими з вербами, які налає нам природа й населення навої країни, і будемо бідні, тому, що - нехлюї. Тому-то, природознавство як учбовий предмет має пропедевтичний характер, тобто метою його є підготовка учнів до вивчення елементарних курсів ботаніки, зоології, фізичної географії, анатомії, фізіології, інших предметів наступних класів.

Вивчення природознавства в початковій школі дає можливість розв’язати освітні і виховні завдання в єдиному процесі.

А саме:

- розширити елементарні знання учнів про предмети і явища приро­ди; !



- розкрити у доступній формі зв’язки між неживою і живою природою, трудовою діяльністю людей;

- озброїти дітей матеріальним підходом до вивчення природи і, первинним атеїстичним знанням;

- виховувати любов до рідної країни.

Виходячи з мети курсу, а це - комплексне пізнання природи і суспільства, специфіка природознавства - його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.

Озброїти учнів знаннями - значить створити в їх свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв’язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.

Отже, вже в початкових класах повинно мати місце нагрома­дження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань нерозрізнення, а об'єднаних провідною ідеєю - ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.

Вивчення природознавства має велике значення у вихованні в учнів суспільної активності, ініціативи, набутті навичок бережливого ставлення до природи та в психологічній підготовці до виконання корисних справ.

В учнів зростає відповідальність, почуття гордості за те, що й вони брали участь у важливих для країни справах.




II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Організовуючи спостереження за явищами навколишньої дійсності і безпосередню практичну діяльність молодших школярів, насамперед слід дбати про розвиток їхніх розумових сил, викликаючи у дітей потребу міркування, спонукаючи робити висновки, узагальнення. Найперші "помічники" у цьому для вчителя - добре сформульовані, продумані пізнавальні завдання, спрямовані на розширення і збагачення уявлень, понять дітей про живу і неживу природу, ознайомлення із суспільним життям, працею дорослих в освоєнні соціального досвіду, виконанні перших суспільне - значущих обов’язків

У поборі різних типів розвивальних завдань за основу ж взято ті логічні операції, без яких виконання їх неможливе порівняння, узагальнення, класифікацію, встановлення причинне -наслідкових зв’язків.

Перші дотики розуму і почуття дитини по навколишнього світу повинні бути турботливими і ласкавими. В.О.Сухомлинський писав : "Як важливо не попустити, щоб шкільні двері відгородили від свідомості дитини навколишній світ!". Саме нього ми, вчителі і маємо посягнути у своїй роботі з учнями.

Розвитку в учнів спостережливості сприяє також систематичний контроль за виконанням завдань.
2. ДОСЛІДНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА

У процесі вивчення природознавства необхідно приділити велику увагу дослідно-практичній роботі учнів. Саме в цих умовах є можливість виховувати у дітей дослідницький підхід по здобування знань, збуджувати в них інтерес по природи.

Учні вчаться самі одержувати знання, обґрунтовувати свої відповіді, набувати умінь і навичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головне спостерігати явища, розкривати причини, що зумовлюють їхню зміну. Мислення учнів спрямовується на аналіз і синтез. Під керівництвом вчитель вони вчаться виділяти в предметах істотні ознаки, встановлювати між ними подібність, узагальнювати, робити висновки. Дослівно-практична робота сприяє вихованню в учнів повільної уваги, спостережливості, розвитку діалектичного мислення.

На уроках проводять демонстраційні та фронтальні посліпи. У першому випадку вчитель або учень демонструє дослід, який можна показати підчас вивчення нової теми, повторення та закріплення матеріалу або опитування. У другому - вчитель дає завдання, а учні виконують.

Піп час досліду слід обов’язково підтримувати тісний контакт з учнями, щоб вони не тільки зрозуміли зміст матеріалу, а й вчилися розповідати про те, що вони спостерігають. Важливо також у потрібну хвилину спрямувати увагу учнів на пізнання суті досліду.

3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРІАЛОМ

Чуттєве сприймання відіграє велику роль у пізнавальній діяльності учнів молодших класів. Саме з ними тісно пов'язана робота з роздатковим матеріалом. Це можуть бути рослини, зібрані піп час екскурсій, гербарій, колекції комах, вологі препарати, предмети неживої природи, роздавальні картки тощо.

Щоб дітям легше було визначити істотні ознаки предметів, які вивчаються, бажано піп час роботи додержуватись певної послідовності у її виконанні, яка буде для учнів планом їхніх дій.

Роздавальні картки можна використовувати піп час фронтальної роботи з класом, для самостійних занять учнів, для ущільнення опитування, письмових, контрольних робіт тощо.



4. РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ.

Широко використовують технічні засоби навчання. За допомогою їх можна вивчати віддалені предмети і явища природи, за якими в даний момент важко спостерігати в природі. Кольорові зображення викликають у дітей позитивні емоції, інтерес, що полегшує усвідомлення нового матеріалу. Демонстрування кінофільмів дає можливість показати явища в динаміці й розвитку.

Особливо зручно користуватись слайдами. На екрані учням можна показати збільшене кольорове зображення предмета, явища.

Методика роботи із слайдами така сама, як із таблицями чи репродукціями картки. Це може бути складання коротких оповідань учнями, виділення істотних ознак в об'єктах, які вивчаються, проведення ігор та інше.

Доцільно для активізації пізнавальної діяльності учнів перед переглядом діафільмів чи кінофільмів давати їм такі завдання: коротко описати предмети, явища за змістом кадрів, виділити істотні ознаки, з’ясувати, як пристосувалися рослини і тварин по життя в певному середовищі, розвити причини явищ, взаємозв'язків у природі тощо.

Після перегляну екранних засобів можна проводити не тільки бесіду, а й письмову самостійну роботу.

На уроках природознавства треба ширше використовувати грамзаписи. Увага та інтерес дітей значно зростають, коли учні прослуховують музику, співи птахів, короткі оповідання і вірші.

5. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ

Відповідно дошкільної програми з природознавства побудовано за сезонним принципом. У ньому показано природу і працю людей за порами року, то дає вчителеві можливість поєднувати вивчення статей із спостереженнями учнів, ширше використовувати в навчанні місцевий матеріал.

Система запитань і завдань, що міститься в підручнику допоможе краще учням ознайомитись з предметами та явищами природи. Робота з малюнками а підручнику може бути різноманітною. Наприклад - можне пати завдання учням розглянути їх та сказати, що зображено на них, порівняти малюнки, знайти спільні ознаки та істотні відмінності скласти оповідання за малюнком з використанням своїх спостережень. Користуючись малюнком, розповісти про розвиток рослини чи комахи, виділити істотні ознаки в предметах і явищах, які вивчаються.

У підручнику вміщено кольорові таблиці з якими учні повинні працювати піп час вивчення тем "Рослини", "Тварини", “Охорона рослин".

Перед статтями вміщено запитання і завдання для виявлення життєвого досвіду учнів. активізації їх пізнавальної діяльності: здобутих знань перед тим, як ознайомлювати з новою темою, щоб створити проблемну ситуацію і зацікавити на запитання.

Важливо навчити другокласників самостійно працювати з підручником у класі і вдома. Потрібно привчити дітей давати повні відповіді на запитання, пов’язувати зміст прочитаного з власними спостереженнями і поповнювати його. Слід рекомендувати учням вибирати із статей матеріал по поставлених запитань. Тоді вони краще запам’ятають основний матеріал по поставлених запитань і навчаться працювати з текстом.

Але робота з підручником не передбачає різноманітну пізнавальну діяльність учнів. Тому пропонуємо використання різноманітних форм роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів на прикладі теми "Звірі " при вивченні різних пір року.

III. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ І ФОРМ РОБОТИ.
На уроках природознавства вчитель в поєднанні з іншими методичними прийомами може використовувати різноманітні загадки, цікаві завдання, кросворди, вірші, казки, оповідання про звірів: проводити ігри, ігри - подорожі, вікторини, хвилинки цікавого тощо, залежно від. мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін.

Все це дуже зацікавлює дітей, дає їм більш поширені знання, вони краще і швидше запам’ятовують матеріал.

В іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання.

Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи розвиток умінь, порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні ознаки їх, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.

При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою.

Наприклад, вчитель називає звірів, серед них треба виділити тих звірів, які впадають в зимову сплячку. Подібні ігри допомагають не тільки виявити знання, а. й виробляють уважність.

Дуже цікавими є ігри - подорожі. Наприклад, вивчаючи тему " Звірі весною", можна провести цікаву "подорож" в весняний ліс. Піп час подорожі використовують стінні таблиці і картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів, натуральні об’єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже гра і світ цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри або використанням цікавого матеріалу знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам’ять.

Для розвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони дають не повний але досить точний опис предметів або явиш природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на різних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегідь підбирає їх відповідно до теми і мети вивченого матеріалу і визначає на якому етапі доцільніше їх використати. Можна використовувати загадки на початку викладання нового матеріалу, як цікаве введення в світ того предмета або явища, про які йтимуться на уроці загадки доцільно включати у різноманітні форми роботи.

На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень і навіть казок. Уривки з прози або вірші можна, також використовувати на початку уроку, що підвищує інтерес учнів по виучуваного матеріалу або для закріплення знань.

За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснюються на основі податкового матеріалу / загадки, оповідання, цікаві завдання, вірші, скоромовки, приказки тощо/, ознайомити учнів з звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодією з природою навколишнім світом, показати, яку користь приносять звірі, як люди становляться по них, а також за допомогою цих форм роботи і узагальнити знання учнів про звірів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи, по наших чотириногих друзів.

Форми роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів можна використовувати на всіх етапах уроку: при подачі нового матеріалу, вивченні, узагальненні матеріалу з метою закріплення і узагальнення здобутих знань, також для поглиблення і розширення їх.

А також використання природної допитливості дитини є одним з найперших обов'язків учителя.

Ознаками захоплення дітям даною темою стають приклади учнівських робіт, що демонструються по класній кімнаті.

IV. 1 КЛАС

Дослідженнями психологів та педагогів доведено, що при застосуванні ефективних методів навчання в дітей молодшого шкільного віку спостерігається високий рівень узагальнення й абстракції і знатність оволодівати знаннями теоретичного характеру.

Ефективна робота при вивченню понять потребує своєчасного введення термінів, за допомогою яких було б можливе формування визначень різних понять. Для міцного і осмисленого засвоєння знань дуже важливо не тільки ознайомлювати дітей з окремими поняттями, а й показувати учням їх групи, класи, категорії в їх підпорядкуванні, тобто підводити до ознайомлення з системою понять.

Так, вже в першому класі діти знайомляться із поняттям “звірі ", але в системі понять про тварин , яку можна подати у такому вигляді: поняття "тварини" як найбільш загальне в цій системі об’єднує менш загальні - "свійські і дикі тварини", "звірі", "птахи", "риби", "комахи". У понятті "птахи" у свою чергу об’єднуються поняття "перелітні і зимуючі птахи", у понятті "звірі" / в другому класі / - поняття "рослиноїдні , хижі усеїдні"

Далі, в першому класі, діти знайомляться з темою "Звірі" посезонно, але в системі понять про тварин.
1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.
У підручнику "Віконечко" матеріалу до даної теми дуже мало і його можна використати лише як наочність - це зображення різних тварин. Тому для вчителя відкривається велике поле діяльності.

Так, при вивченні нового матеріалу для того, щоб фор­мувати в учнів поняття "звірі", слід використати метод порівняння.


Фрагмент уроку.
Мета: познайомити дітей із зовнішньою будовою тварин; формувати поняття "птахи", "звірі"; збагачувати знання учнів про тварин лісу; виховувати дбайливе ставлення до тварин; розвивати довільну увагу, мислення.
Вивчення нового матеріалу.

1. актуалізація знань про тварин.



  • Діти, дідусь Лісовичок (казковий герой уроку) хотів би почути від вас назви відомих вам тварин.

  • А де ви їх бачили? Що ви знаєте про їх повадки?

(Названі учнями тварини вчитель демонструє перед класом -це малюнкові зображення і пропонує назвати суттєву (головну ознаку), за якою вони розрізняють тварину.)
2. Розповідь вчителя з використанням наочності.

  • Далі Лісовичок пропонує розглянути таблицю із зображенням цих тварин. Назвіть їх. /Лисиця, дятел, бджола. (Додаток №5)

  • Все це тварини (повторили).

Ви знаєте, що світ тварин, що населяє нашу планету різноманітний. Вони живуть на суші, в землі, деякі пристосувалися до життя у воді. Ось погляньте уважно на лисицю. Опишіть її, яка вона, з яких частин складається? (Голова, хвіст, кінцівки, тулуб).

-Вірно, та слід пам'ятати, що частини тіла всіх тварин відрізняються розмірами, формою, окрасом. Погляньте в підручник на стор. 50 і порівняйте їжачка та ведмедя.


3. Вчити учнів поняттям "комахи", "птахи", "звірі". Завдання: розгляньте на таблиці лисицю, назвіть її суттєві ознаки; розгляньте дятла. Порівняйте цих тварин. Чим вони відрізняються між собою? Розгляньте і порівняйте за зовнішнім виглядом лисицю і білку. Що між ними спільного і що їх відрізняє
4. Закріпити прийоми класифікації тварин та комах, птахів, звірів.
На дошці вчитель прикріплює зображення різних тварин, а учні класифікують їх.

До звірів слід віднести: лося, їжака, тому що їх тіло вкрите шерстю (голками), вони народжують малят і вигодовують їх молоком.

До птахів - зозуля, її тіло вкрите пір'ям, має дзьоб, крила.

До комах - мурашку, бджолу. Вони мають шість ніг.

На підсумок можна використати гру (Хто тут зайвий ?) -дітям пропонується знайти "зайву" тварину і пояснити свій вибір.

Щоб такі уроки не були сухуватими слід використовувати додатковий матеріал.

1. Вводити хвилинки-цікавинки, де діти самі знаходять цікавий матеріал і повідомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповів про відмінність між зайцем-русаком та зайцем-біляком.

2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кігтики, пухнастий хвіст, у дуплах, парашут, дітоньки, додому, свято, злий змій, хлопчик-чарівник.

3. Кращий декламатор вірша про звірів.

4. Розгадування малюнкових кросвордів (додат. №4).

Дані види роботи не дають учням бездумно слухати лише вчителя, а й включають їх у навчальний процес, розвивають допитливість, спостережливість, прагнення бути кращим знавцем рідної природи.

При вивченні теми " Тварини зимою, їх охорона" важливо з'ясувати, чому одні звірі впадають в сплячку, а інші - ні.

Для цього слід роздивитися таблиці, на яких зображені звірі в тому оточенні, в якому вони живуть. Наприклад, ведмеді ласують малиною, лисиці підкрадаються до здобичі, заєць обгризає кору дерев чи кушів, миша бігає коло стогу сіна. І вже потім провести бесіду. На підсумок слід провести гру " Хто тут зайвий ? " / На дошці написані назви звірів: лисиця, їжак, вовк, білка./

2. Також можна провести сюжетно - рольові ігри, де беруть участь самі діти. Наприклад:

Вчитель: Змінилось життя тварин з приходом зими. Ось яку розмову вдалося підслухати між сорокою та ведмедем.

- Ей, Ведмідь, спиш, чи що?



  • Хррр ? .. Заснеш з такою...Чого тобі, скрекотуха ?

  • Та ось не зрозумію я, чому тебе Ведмедем звати? Ну, заєць -біляк, ну птиця глухар - це зрозуміло. А от Ведмідь...

  • Ну що таке Ведмідь ?

  • Ох-хо-хо ? Безтолкова ти птиця. “Мед-відь " -' значить той, що " мед куштує" .Знаю, де мед в лісі схований, тому і ведмідь. Зрозуміло ? Ох птиця, спокою не має. Тільки сон солодкий почав снитися, ніби в лісі дуплисте дерево, а в дуплі мед. І ніхто про те не знає, один я. Ведмідь, знаю. І, ніби-то... Прр. хрр ?

Вчитель: чому ведмідь взимку спить ?

2. Заєць і летюча миша.

- Привіт, Вухан - летюча миша ?

- Привіт, Заєць - довгі вуха ?

- Як живеш - поживаєш ?

- Краще всіх живу - горя не знаю ?

- Та як живеш - поживаєш ?

- Краще всіх живу - горя не знаю ! Та як же так тобі вдається ?

- Це простіше простого. Коли мені погано, зима там прийшла чи дощ, вітер - я на бокову. Сплю та бачу солодкі сни. Деякий рік місяців з 10 просплю.



  • Ну, брат, тут я тобі не товариш! Я так не можу. Якщо й сплю, то й то з відкритими очима. Вчитель: Які ще звірі впадають в сплячку ?

3. Синичка та білочка.

- Ти чого. Білко, з гнізда не виходиш?

- Я Синичко, тепло бережу. На волі-то холодно, я вхід в гніздо мохом затулила, всі щілини позамазувала. Боюся надвір й ніс висунути.

- А що ж ти їси ?

- Та в мене з літа сухі грибочки запасені, да горішки, ла жолуді, Ось морози й відсиджу.

Вчитель: Як зимує Білочка? Чому вона не впадає в сплячку.
4. З а є ц ь т а с н і г у р.

- Заєць білий, куди бігав?

- До села.

- Чому ?


- Трохи сіна підібрати, качан капусти в городі знайти, зелені пощупати.

- І найшов ?

- Як би не так! Сіно піп снігом, зелень під снігом, ж в городі собаки!

- А тепер куди?

- Кору з осики здеру.

- Та вона ж, мабуть, гірка?

- Солодка! Вчора не їв, сьогодні не їв - солодка!

Вчитель: Що їсть Заєць взимку?


Такі розмови допоможуть дітям зрозуміти, що одні звірі зимою сплять, інші запасають корм, треті ведуть активний спосіб життя.

Для закріплення та систематизації матеріалу проводяться тестові завдання, роздаються картки.

І-1. Взимку всі тварини впадають в сплячку


  1. Білочка запасає на зиму корм.

  2. Заєць веде активний спосіб життя.

  3. В сплячку впадають:

ІІ- Запитання до картки:

1. Які звірі впадають в сплячку?

2. Чому білочка не впадає в сплячку?

3. Що їсть заєць взимку?

4. Чому ведмідь взимку спить?
Зашифровані відповіді.

1. Узимку йому не знайти їжі: сніг закриває рослини, ховаються тварини.

2. Ведмідь, їжак, борсук.

3. Ця тварина запасає на зиму корм.

4. Молоді гілочки кущів, кору дерев.

Т е м у "Тварини весною” доцільно провести в природі, де вчать дітей спостерігати за тваринами безпосередньо, порівнювати їх. Наприклад, спостерігаючи за птахами дотримуємося плану:

1. Роздивіться птаха.

2. Назвіть його.

3.Яка у нього голова? Дзьоб?

4.Який тулуб, крила, хвіст?

5.Чим вкрите тіло?

6. Якого кольору пір’я.?

7. Як співає?

8.Що змінилося в житті птахи з приходом весни? А от звірів побачити не завжди вдається, та про зміни, які прихопить весною в їхнє життя, учнів слід познайомити.

Фрагмент екскурсії.



М е т а: поглибити знання учнів про звірів весною, їх пристосування по умов життя в навколишньому середовищі про зміни в поведінці з приходом весни, на основі відомостей з народної зоології та світоглядних уявлень про тварин, розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього вміння розповідати; виховувати любов до природи рідного краю, бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Пояснення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя на тему: світоглядні уявлення про тварин.

- В українців були свої погляди на створення світу та всього живого на землі - ось наприклад, ходить така легенда в народі про створення світу.

" Одного разу пав Бог Лукавому пучку землі і звелів, щоб він кинув цю пучку на порожнє місце. Кинув Лукавий і з неї утворилася та земля, на якій ми тепер живемо. З тієї пучки, яку дав йому Бог, Лукавий не забув і для себе приховати трошки землі під нігті. Як тільки відійшов від нього Бог, одразу виколупав з-під нігтів порошинки землі і кинув їх " на простір ". Та з того праху не вийшло землі, а постали з нього всі нечисті тварини, які й розлізлися по всій землі.

Потім Бог став населяти землю різними створіннями: відразу ж зліпив із землі людину, дмухнув на неї - і вона стала ходити і розмовляти, потім створив усіх інших тварин і звірів усіх по парі, щоб вони могли плодитися".

Цікаві легенди створив наш народ про тварин, які здавна живуть поряд з людиною. Так наприклад, коня, за велінням Бога, створив янгол з диявола за те, що він витягнув із ясел, де ховався маленький Іісус, сіно, і таким чином відкрив переслідувачам Спасителя. За це кінь і понині не може наїстися.

А ось про створення вовка ходить інша легенда. Її вам розкаже Андрій (учень класу).

" Якось чорт з'явився до Бога й каже: "Люди зовсім не доглядають за своєю худобою, і вона робить шкоду. Треба зробити так, щоб людина на майбутнє боялася пускати її саму". Бог велів чортові зліпити з глини вовка. Чорт хутенько побіг, зліпив вовка і привів його до Бога. Бог знайшов вовка завеликим (той був завбільшки з доброго коня) і визнав, що його слід обстругати. Чорт узявся обстругувати вовка, і з великих стружок наробив шершнів, і маленьких мух, а з найменших - комарів. Він обстругав вовка до таких розмірів, яким ми його бачимо нині, й пустив. Вовк страшенно розлютився від нестерпного болю і сказав Богові, що їстиме не лише худобу, а й людей.


Розповідь вчителя про зміни вовка весною.

2. Робота з наочним матеріалом для поглиблення знань.

- Багатими були знання українців про оточуючий світ, повадки хижих звірів.

Ось погляньте на малюнок ведмедя. Який він? Опишіть його.

- Що він робив взимку? Чому ?

Так, про ведмедя у людей склалося уявлення, як про звіра шкідливого, але розумного й такого, що порівняно рідко нападає на людей.

До речі, у квітні ведмеді виходять з барлогу та не самі, а з малятами, які народилися взимку.

- У кінці березня у кублі, вистеленому сухою травою, мохом, народжуються сліпі мишенята. Через два тижні вони прозріють, швидко ростуть, і вже в кінці квітня виповзають з нори, гріються на сонечку. Дивлячись на цей малюнок опишіть лисичку словами-прикметниками: руда, довгохвоста, хитра, насторожена, красива.

- Погляньте на верхівку сосни, ви побачите повітряного акробата. Хто це ? (Білочка).

- А от про зміни, які відбуваються у білочок весною розповість Мишко, він дуже гарно підготувався.

У квітні народжуються малята у білки. Вони зовсім безпомічні, сліпі й голі. Перші дні мати не залишає гнізда, годує і гріє білченят. Прозрівають вони через п'ять тижнів. Покидають гніздо у двомісячному віці.


  • Молодець! Пригадайте віршик, який ми вивчали про білочку. Як він називається? Розкажіть його.


Білочка, восени.
На гіллячках, на тоненьких

поки день ще не погас,

сироїжки та опеньки

білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

так їх тулить на сосні,

і міркує: а нехай - но,

ще побудуть тут мені!

Поки пні іще хороші,

поки є іще тепло,

а як випадуть пороші,

заберу їх у дупло.

Буде холодно на дворі,

сніг посиплеться з дубів,

буде в мене у коморі

ціла в'язочка грибів.

Але білочці не спиться.

Дятел тукає тук-тук,

Щоб не вкрала їх лисиця

Або хитрий бурундук.

Ліна Костенко.

А-ну, відгадайте;

Звірок маленький,

Взимку біленький,

Влітку сіренький,

По полю стриб-стриб,

По снігу тик-тик.

/ Заєць /

У полі ще сніг лежить, а в зайчихи вже народилися зайченята, схожі на маленькі сірі грудочки. Зайченята народжуються зрячими. Тіло їх вкрите густою теплою шерстю. З перших годин життя вони можуть бігати. Відразу після народження зайчиха, нагодувавши досита малят, покидає їх. Малята кілька днів можуть бути без їжі. Зайчиха-мати годує і своїх, і чужих дітей.

Бесіда для осмислення і узагальнення нового матеріалу.

- Про яких звірів ми говорили сьогодні ?

- Як змінюються зовнішній вигляд звірів навесні ?

- У яких звірів навесні народжуються малята ?

- Які звірі вигодовують своїх малят ? А Зайчиха ?

- Коли і чому звірі пробуджуються від зимової сплячки ?

пробуджуються навесні ?



V. 2 КЛАС
Уроки природознавства покликані виховувати в учнів повагу по праці людей, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища, як важливого фактора існуванню людини.

Найбільш доступним для учнів початкових класів є місцевий матеріал. Тому в основі вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий принцип, який орієнтує вчителя на ознайомлення учнів з об'єктами природи своєї місцевості.

У другокласників елементарні уявлення і поняття з цього розділу сформовано в першому класі у курсі ознайомлення з навколишнім. Виходячи з цього, метою кожного уроку в другому класі є: актуалізація засвоєних знань і вмінь їх розширення, поглиблення й застосування піп час різноманітних завдань.

Проілюструємо це на конкретних прикладах. Так, на уроці з теми "Тварини - частина живого природи серед інших понять формуються поняття "травоїдні", "хижі", " усеїдні" на основі знань отриманих в 1-му класі. Для того, щоб розширити саме поняття, можна використати завдання такого типу : учитель показує дітям малюнки відомих і невідомих звірів і пропонує назвати їх. Звірі, з якими учні зустрілися вперше, вчитель називає сам, звертає увагу на особливості будови, повідомляє про середовище їх існування та користь для людини і природи. На засвоєння ж понять учні можуть виконувати завдання за зразком або ж у новій навчальній ситуації.

Наприклад, травоїдні тварини - це ті, для яких основною їжею є рослини і т.п. Слід використати схеми типу :

РОСЛИНА - ТВАРИНА - ТВАРИНА

ДУБ - ДИКИЙ КАБАН- ВОВК

Розмежовуються поняття “свійські" та "дикі" тварини. У другому класі діти ознайомлюються з такими темами про звірів:

" Звірі восени "

" Звірі взимку "

" Звірі весною та їх охорона”

Те, що пропонується у підручнику при вивченні цих тем, не дає учням в повній мірі краще ознайомитись з поняттям "звірі", пізнати існуючі в природі взаємозв'язки і закономірності, учні не так глибоко з'ясують причини змін у житті звірів в різні пори року. Матеріал підручника не повністю зацікавлює дітей, не дає їм повні знання про тварини. Те, що дається у підручнику - це тільки краплина матеріалу у морі цікавого, захоплюючого.

Для того щоб у дітей розвивалось мислення, естетичний смак, інтерес по природи, до навчання, необхідно використовувати на. уроках додатковий матеріал.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка