І. Стимулювання навчальної діяльності як наукова проблема



Сторінка3/6
Дата конвертації25.10.2017
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4   5   6

Розділ II. Методика стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у практиці сучасної початкової школи
2.1 Загальна характеристика стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у практиці роботи вчитель початкових класів
З метою вивчення проблеми стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у масовому педагогічному досвіді нами проаналізовано методичні посібники для вчителів початкових класів, журнальні публікації, проведено спостереження та аналіз уроків учителів початкових класів.

Нами проаналізовано ряд підручників для початкових класів. Аналіз даних підручників дав можливість зробити висновок про те, як саме зміст сприяє стимулюванню навчальної діяльності учнів. Наприклад, аналіз підручника «Буквар»(автори М. Вашуленко, Н.Скрипченко) показав, що подано 66 різноманітних ілюстрацій, які вчитель може використовувати для проведення розповідей, бесід. Створенню ситуації зацікавленості сприяють завдання, вірші, загадки, творчі завдання, яких в підручнику вміщено в достатній кількості. Так, наприклад, при вивченні буква “я” стимулюючу роль відіграє загадка:

Я багато підіймав,

бо велику силу мав,

без утоми я трудився,

будівельникам згодився.

У підручника з математики для першого класу (автор М.Богданович ) подано цікаві завдання, схемі, таблиці, які сприяють створенню ситуацій зацікавленості на уроках математики.

Наприклад, завдання № 2



  1. Заповнити цікаві квадрати









0




17










10

5




19




15










1

20




  1. Завдання №4


Збільшити на 8:

2

10

8

0

12

9





Зменшити на 6:



20

6

14

12

9

10

3. Завдання № 6



Розв’язати задачу за схемою.
3 кг
Зміст матеріалу підручника з української мови для 2 класу (автори М.Білецька, М.Вашуленко) теж певним чином сприяє створенню ситуації зацікавленості. Наприклад, вправа 231 (часті):

Прочитайте в особах народну усмішку.

ЗАВЗЯТІ ПРАЦІВНИКИ


  • Грицьку, що ти робив сьогодні ?

  • Нічого.

  • А ти, Павле ?

  • Та я був коло нього.

Нами проаналізовано окремі навчально-методичні посібники для вчителів

початкових класів. Треба відзначити, що на сьогодні видано багато посібників, в яких наводяться різноманітні приклади використання ігор у навчальній діяльності молодших школярів.

Цікавий і змістовний ігровий матеріал з української мови подано в посібнику А.Гамалій “ Ігри та цікаві вправи з української мови для 1- 3-х класів ”, який призначається для використання як на уроках, так і в позаурочний час. Вчитель може до кожної теми добирати і систематично використати мовні ігри та вправи в тісному зв'язку з уроками мови ( письма).

Автори посібника “ Математичні ігри в 1-х класах ” М.Микитинська, Н.Мацько розглядають питання організації і управління ігровою діяльністю молодших школярів у процесі засвоєння математичних понять. Особлива увага приділяється проблемам розвитку творчих здібностей учнів, їх пам'яті, уваги, уяви. Описується зміст, дидактична і виховна мета ігор, даються методичні рекомендації щодо ігор на різних етапах уроку. Пропонуються матеріали для оформлення математичного куточка, а також система цікавих задач і вправ.

Цікаво і насичено допоможе провести уроки з предмету „ Я і Україна „ посібник, підготовлений Н.Будною, в якому розкрито такі способи стимулювання навчальної діяльності, як ігри, загадки, кросворди, хвилинки – цікавинки, вікторини. Так із 34 розробок уроків, поданих у посібнику, на 28 із них наведено різні способи стимулювання навчальної діяльності. Наприклад, при вивченні теми “Тварини навколо нас” автор рекомендує провести гру

Брей - ринг”, яка в свою чергу сприяє формуванню інтересу дітей і закріпленню знань. Клас ділять на дві команди, вибирають одного учня, який буде ведучим, а суддею - вчитель. Ведучий викликає від кожної команди два учні і пропонує їм вибрати конверти з питаннями. Учні дають відповіді на питання з вивченого матеріалу. Вчитель - суддя рахує очки кожної команди. Перемагає та із команд, яка набрала більше очок. Результати спостереження уроків у початкових класах показали, що вчителями початкових класів використовуються такі методів і прийомів, що сприяють стимулюванню навчальної діяльності.

До посібників, у яких, нашу думку, досить вдало розкрито використання ігор, належать „ Уроки математики у 1 класі чотирирічної школи" (автори М.Козак , О.Корчевська , К.Маланюк ), “Уроки навчання грамоти (читання) у 1 класі" ( автори Г.Сапун , М.Пачашинська).

Заслуговують на увагу посібники „ Цікаве мовознавство для молодших школярів", „120 розповідей про письменників"( автори Я.Кодлюк, Г.Одинцова ). Вони містять пізнавальні мовознавчі матеріали, подані у доступній формі, цікаві завдання і вправи з основ письма, завдання-жарти, усмішки, цікаві розповіді про письменників, використання яких допоможе вчителеві викликати в учнів інтерес до письма не лише як до навчальної дисципліни, а й як самобутнього явища.

Автори пропонують учням такі цікаві вправи:


  • Назвати числівник, який наказує.

  • Прочитати слова:

Г 1 а пі 2 л Ві 3 ло

За 3 мка пер 6 мі 100

пі 100 лет 100 янка 7 я

ві 3 на 100 ляр по 3 вожили

100 рона 3 буна

В даному посібнику вміщено завдання-плутанини, які сприяють формування інтересу до навчання. Наприклад, утворити нові слова, використовуючи числове значення літер:

1432 3214 32415

КІНО ТІЛО КУЧКА

(коні) (лото) (курча)

Матеріали посібника “ Уроки математики у 1 класі чотирирічної початкової школи ” ( автори М.Козак, О.Корчевська ,К.Маланюк) допоможуть учителеві визначити шляхи формування інтересу до навчання, які можна використати на конкретних уроках . Наприклад, під час вивчення теми „ Додавання і віднімання в межах 10" доцільно використати гру Спіймай другий доданок”. Вчитель називає число, наприклад 18. Це сума. Один учень називає будь-яке менше число, наприклад 13. Це перший доданок. Другий учень називає інший доданок (5). Якщо число названо правильно, всі учні плещуть в долоні.

Вивчаючи тему “Додавання числа частинами”, учитель може використати математичний диктант, гру “Сходинки, які сприяють розвитку пізнавальних інтересів школярів.

Аналіз журнальних публікацій свідчить про те, що вчені, методисти приділяють значну увагу висвітленню питань організації гри на уроках у перших класах.

Так, наприклад, цікаву розробку уроку „ Подорож з кімнатними рослинами" пропонує А.Кмець. У цій розробці використано декілька дидактичних ігор. Наприклад, гра “Де чий дім ?” 3-4 учні одержують картинки, на яких зображено квіти, які їм уже знайомі. Почувши слово ведучого : Ростуть на клумбах, у лісі та ін.”, школярі повинні піднести вгору картку із зображенням відповідної рослини. Наприкінці гри у них залишаються тільки картки із зображенням кімнатних рослин. Цікавою у цій розробці є гра

Казковий кімнатний магазин”. Завітаємо до магазину “Квіти”. Але це незвичний магазин. У ньому кожний покупець повинен описати рослину, яку хоче придбати, та ще й так, щоб продавець не помилився. Розраховуватися за покупку теж нелегко: треба розповісти, як доглядати за щойно придбаною рослиною.

У розробці у року “Місто Природоград, вулиця Творець" А.Кмець пропонує гру Пастух і мисливець”. Змагаються по 2 - 3 учні від кожної команди. Частина їх буде пастухами, решта - мисливцями. Ведучий називає тварин. Домашня - в долоні плещуть “пастухи”, дика – “мисливці”.

П.Мельничук пропонує включати ігрові елементи на уроках образотворчого мистецтва. Адже, як переконливо доводить практика, сприйняття і відчуття кольору найкраще розвивається у дітей в грі. Тому, наприклад, під час ознайомлення з теплими і холодними кольорами варто запропонувати шестиліткам намалювати дві картини – “У гостях у сонечка У гостях у Снігової Королеви”. Сюжети картинок діти придумують самі.

А для розвитку творчої уяви він рекомендує вправи у вигляді ігор - загадок. Учитель пропонує дітям домалювати різноманітні деталі.

Подивіться, у мене тут багато аркушів паперу. На кожному з них - певна фігура. Для цього додайте до фігури все, що захочете, але так щоб вийшов малюнок".

На сьогодні видано вже велику кількість навчальних посібників, уміле використання яких допомагає формувати інтерес до навчання в учнів першого класу.

Якщо у дітей дошкільного віку гра є провідним видом діяльності, то у житті учнів початкових класів вона займає менше місце, хоча продовжує впливати на їх розвиток.

Гра допомагає розвитку сприймання, уваги, інтересів, мислення, сприяє розвиткові ініціативи, активності, викликає позитивні емоції, без яких ігрова діяльність неможлива [15, с. 228].

Специфічним методом навчання дітей є дидактичні ігри та вправи. Особливість дидактичних ігор в тому, що вони допомагають краще засвоювати важкий матеріал.

Сутність дидактичних ігор полягає у вирішенні пізнавальних задач, які представлені у цікавій формі. Саме вирішення пізнавальної задачі пов'язане із розумовим зусиллям, із перемогою над труднощами. Одночасно розвивається логічне мислення дітей. Засвоюючи і уточнюючи в дидактичній грі матеріал, діти вчаться спостерігати, порівнювати, класифікувати предмети за певними ознаками; вправляти пам'ять, увагу; вчаться застосовувати чітку і точну термінологію; проявляють винахідливість.

Значення дидактичних ігор для розвитку дітей полягає у тому, що в процесі ігрової діяльності поряд із розумовим розвитком здійснюється фізичне, естетичне і моральне виховання [25, с. 3].

Завдяки грі легше відбувається входження в навчальну діяльність. В ході гри здійснюється налаштовування всіх функцій, які забезпечують успішне виконання цієї діяльності.

Гра потребує від дитини довільної уваги, адже за законами гри треба бути уважними [39, с. 83].

Включення ігор та ігрових завдань разом з іншими методами і прийомами у навчальний процес на уроці та в позаурочний час допомагає забезпечити зміну діяльності учнів, підтримати інтерес до нового матеріалу, зосередити увагу дітей на виконанні пізнавальних дій.

Не менш важливий у використанні дидактичних ігор взаємозв'язок у роботі вчителя та вихователя групи продовженого дня. Дидактичні ігри, проведені у позаурочний час також повинні забезпечувати розвиток дітей [32, с. 3].

Існують фактори, які обумовлюють увагу:

1) сила вражень, сильний звук, яскраве світло захоплюють пізнання;

2) емоційний тон вражень і думок.

Щоб забезпечити ці фактори вчителю просто необхідно використовувати дидактичні ігри [61, с. 104].

У процесі розвитку можливе виховання мимовільної та довільної уваги. Основною умовою виховання довільної уваги є наявність інтересу і емоцій, які у значній мірі залежать від навчального матеріалу і способів його подачі. Важливу роль відіграє наочність, якість пояснень вчителя (багатство змісту і емоційне насичення розмови, динамічність). Дуже велике значення має й активність самих учнів.

Важливим засобом виховання мимовільної уваги є вся організація навчальної діяльності школярів. Важливо, щоб в учня виникав інтерес не лише до самої роботи, але й до результатів діяльності.

Необхідно поставити перед учнями чіткі вимоги, враховуючи, що завдання повинно бути посильним, але не дуже легким. Правильна організація уроку, яка забезпечує включення у роботу всіх учнів, значно сприяє вихованню уваги [45, с. 354].

Ніхто не може заперечити того, що у початкових класах співіснують дві провідні діяльності - ігрова та навчальна. Це означає, що життя дітей у школі та вдома пронизане грою.

Увага учнів початкової школи є ще нестійкою, її необхідно формувати, і найкраще це робити у процесі дидактичної гри.

В ігровій діяльності складаються сприятливі умови для розвитку інтелекту дитини, для переходу від наочно-образного мислення до словесно-логічного.

Важлива роль гри у розвитку психічних процесів пояснюється тим, що вона озброює дитину доступними для неї способами сприймання.

Особливо важливе місце займає дидактична гра та ігрові прийоми у навчальному процесі молодших школярів, адже становлення і розвиток їхньої навчальної діяльності відбувається у період ще слабких довільних процесів: уваги, сприймання, пам'яті тощо. Деякий програмовий матеріал потребує від дитини значних вольових зусиль та багаторазового виконання різних варіантів вправ для його засвоєння. Саме тоді гра, запобігаючи психічному перевантаженню дитини, і допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше й міцніше, ніж будь-який інший педагогічний засіб.

Дидактичні ігри будуть ефективними, якщо їх використовують систематично, послідовно, дотримуючись головного принципу дидактики: "від простого до складного". Спочатку необхідно ознайомити дітей з ігровим матеріалом, застосовуючи його в повсякденній індивідуальній та груповій роботі, підготовчих вправах, а згодом і під час занять. Треба обов'язково заохочувати дітей до частого використання знайомих ігор у вільний час, адже це дає їм можливість закріпити вже набуті навички, шукати нові можливості перемогти та пограти з різними партнерами. Доцільно вводити в педагогічний процес дидактичні ігри різних видів не лише з усіх розділів програми, а й з кожної теми зокрема [57, с. 20].

Сучасні умови характеризуються гуманізацією навчального процесу, спрямованістю на розвиток його найкращих якостей і формування всебічно розвиненої особистості.

Реалізація цієї задачі потребує нового підходу до навчання і виховання дітей. Навчання повинно бути розвивальним, спрямованим на формування пізнавальних інтересів і здібностей дітей.

У зв'язку з цим особливого значення набувають ігрові форми навчання.

Дидактичні ігри дають можливість розвивати в учнів увагу і пам'ять, позитивно впливають на розвиток винахідливості. Більшість ігор потребує не лише розумових, але й вольових зусиль: організованості, витримки.

Головне, щоб гра органічно поєднувалась із серйозною, наполегливою працею, щоб гра не відволікала від навчання, а навпаки, сприяла розумовій роботі.

Удосконалення процесу навчання - об'єктивна закономірність розвитку освітньої галузі. Навчання можна вважати ефективним у тому випадку, коли воно базується на прогресивних педагогічних ідеях та технологіях, відбувається у напрямку максимальної реалізації освітніх завдань при оптимально напруженій і синхронній діяльності викладачів та учнів. Окрім того, успішна організація навчального процесу залежить від відповідності форм і методів навчання психологічним особливостям та функціональним можливостям учнів певної вікової категорії.

У психологічній та методичній літературі пропонується значна кількість ефективних методів і прийомів, які позитивно впливають на навчальний процес. Одним із них є гра як домінантна та провідна діяльність дітей молодшого шкільного віку. На думку Д.Ельконіна, на межі дошкільного й шкільного віку гра є основним видом діяльності у житті учня. З психологічної точки зору, цей вік характеризується високою активністю, яка шукає форми та шляхи реалізації. Зрештою, виявляється, що саме гра залишається провідною формою життєдіяльності дітей цього віку, компенсуючи недоліки та обмеженості реального життя.

Гра, як зазначається у психологічному словнику, - це довільна діяльність, яка відображає у специфічній умовно-узагальненій формі ставлення людини до світу, людей, до самої себе і має за мету самовираження індивіда, формування у нього певних типів соціальної поведінки та активізацію біологічних та інтелектуальних можливостей особистості. Окрім того, ігри, що використовуються у навчальному процесі, сприяють формуванню в учнів навичок та вмінь застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності.

Думки про значення гри для розвитку особистості можна знайти у працях видатних філософів, педагогів і психологів.

У своєму дослідженні О.Леонтьєв дійшов висновку, що в процесі діяльності дитини виникає суперечність між бурхливим розвитком потреби взаємодіяти з предметами, з одного боку, та способами реалізації цієї взаємодії - з іншого. Дитина прагне до певних дій, але при цьому не володіє тими операціями, які потрібно здійснювати відповідно до реальних предметних умов реалізації цих дій. Ця суперечність може бути усунута лише в одному виді діяльності, а саме - у грі. Тільки в ігровій діяльності необхідні операції можуть бути замінені іншими операціями, а її предметні умови іншими предметними умовами, причому зміст самої дії зберігається.

За твердженням деяких учених, зокрема, Л.Божович, П.Гальперіна, О.Запорожця, гра є провідною діяльністю у молодшому шкільному віці, завдяки якій у психіці дитини відбуваються значні зміни, формуються якості, які готують перехід до нового, вищого рівня розвитку. В ігровій діяльності розвиваються й перебудовуються пізнавальні психічні інтереси, зароджуються нові види діяльності, з'являються елементи навчання Л.Виготський вважає, що використання ігрових методів в початковій школі відповідає природним особливостям дітей цього віку, а отже, сприяє ефективності навчання. Такої ж точки зору дотримується й Д.Ельконін. Він указує на те, що завдяки використанню форм діяльності, які поєднують у собі навчальні й ігрові елементи, можна істотно підвищити ефективність процесу навчання молодших школярів.

Науковці одностайні, стверджуючи, що учні початкової школи не мають природної мотивації до вивчення будь-якого навчального предмета, у тому числі й іноземної мови. Гра цілком реально може виступати певним каталізатором, поштовхом до навчання, адже без мотиву не може відбуватися жодний вид діяльності.

З початком навчання у школі різко змінюється соціальне становище дитини, що, безумовно, впливає на її психологічний стан. Гра як звична діяльність у цьому віці допомагає їй подолати скупість, сором'язливість і страх. На наше переконання, саме ігрові форми навчання найбільше сприяють адаптації дитини до нових умов і соціалізації молодшого школяра у шкільне середовище.

Передовий педагогічний досвід показує, що окремі вчителі початкових класів вміло й доцільно використовують на уроках ігри та ігровий матеріал.

Учитель-методист Д.Гриб на уроках математики пропонує застосовувати розв'язування прикладів в ході гри Хто швидше” абоРиби”. Для “Риб” потрібно приготувати таблицю з малюнком озера, на якому є прорізи, в них вставлена з картону рибка. На зворотній стороні рибки записуємо вирази. Рибку “ піймає ” той, хто зуміє правильно розв'язати їх. Аналогічно проводяться ігри

Зірви огірок ” , “ Чарівна гілка ” , “ Чарівна квітка ”.

На уроках математики при закріпленні лічби в межах десяти Д.М. Гриб пропонує дітям вирушити до саду по яблука”. Діти прихоплюютькошики” у ліву руку, а правоюзривають яблука і лічать від одного до десяти, а потім перекладають у кошик з лівої руки у праву і починають виймати яблука по одному у зворотному порядку.Граючись малюки засвоюють абстрактні математичні поняття. Пожвавлює уроки виконання віршованих задач - це своєрідний відпочинок після напруженої роботи.

Наприклад:

У магазині хлопчик плаче,

Полічить не може здачу;

Дві копійки в нього й п ять,

Скільки буде? Як узнать ?

Цікаві вправи та ігри запропонував Д.Гриб на різних етапах уроку. Учитель - методист добирає їх залежно від завдань, знань учнів. Для розвитку їхньої уваги до звукового складу слова він практикує “ мовні загадки ”, як - от утворити нове слово, замінивши літеру ( ніч, піч, річ ), (пліт, плід).

В початкових класах, вважає старший вчитель школи - гімназії № 19 м. Києва Н. Паскаль, тільки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається.

Вивчаючи спорідненні слова, вона пропонує дітям гру „ Лото". Кожен учень має картку, розкреслену на 6 або 9 клітинок . У кожній клітинці різні слова. Учитель - ведучий має набір слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти повинні оголошені слова виділити на власній картці, якщо вони співпадають, задумане слово розривається. Виграє той, хто скоріше всіх закриє всі слова. А тепер задумайтеся, яку роботу виконав кожен учень? А дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться - пізнає нове, запам'ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки.

Таким чином, аналіз методичної літератури та масового педагогічного досвіду показав, що проблема стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів знайшла належне відображення в передовому педагогічному досвіді та в більшості методичних та навчальних посібників для вчителів та учнів, проте окремі учителі початкових класів не завжди вміло використовують можливості змісту підручників, навчальних посібників, методів навчання з метою стимулювання навчальної діяльності молодших школярів.
2.2 Методика експериментального дослідження та його результативність
Гіпотезу нашого дослідження, суть якої полягає у тому, що ефективність засвоєння знань значно підвищиться, якщо у процесі навчання використовувати такі методи стимулювання навчального матеріалу, як методи емоційного стимулювання, створення ситуації успіху в навчанні, сприятливого морально-психологічного мікроклімату, заохочення.

На контакту вальному етапі дослідження було проаналізовано психолого-педагогічну і методичну літературу з проблеми дослідження, навчальні посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкових класів, проведено анкетування вчителів Яблунівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, Сухоставської загальноосвітньої школи I ступеня, Копичинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2, відвідано уроки вчителів початкових класів сформульовано гіпотезу та завдання дослідження.

Результати анкетування дозволяють робити такі висновки:
Таблиця 2



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка