Хворост Таміла Василівна, вчитель вищої категорії



Скачати 109.83 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір109.83 Kb.
ТипСценарій

Хворост Таміла Василівна, вчитель вищої категорії,

Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5

Сценарій відкритого виховного заходу «Дякую, мамо, за життя!»

(для учнів 3 – 4 класів)



 Мета: розширити й поглибити знання учнів про походження свята Матері, її значення в житті кожної людини; розвивати творчі, декламаторські, акторські, вокальні, танцювальні здібності учнів, культуру мовлення, поведінки учнів на сцені перед аудиторією; виховувати в учнів повагу та любов до матері, бережливе ставлення до берегині людського роду.

Обладнання: кліп «Мамы просто ждут нас», кліп «Мама, будь всегда со мною рядом!» з фотографіями матерів, фонограми пісень і танцю, листівки «Дякую, мамо!», святково прикрашений зал.

Технічне оснащення: мультимедійний проектор, комп’ютер.

Хід свята

Весна – найпрекрасніша пора року.

З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи;

зодягаючись у зелень, квітнуть дерева;

гаї перегукуються голосним пташиним співом.

Люблю весну, та хто ж її не любить,

Коли життя цвіте, як пишний сад.

І, мов у сні, шепочуть листя-губи,

І квіти шлють солодкий аромат.
У травні, коли буяє зелень і квіти,

коли дзвенить у блакиті пташиний спів,

теплий весняний вітер приносить свято Матері.
Велике і прекрасне слово – Мати.

Від нього все на світі. Навіть світ.

О, як їй легко на руках тримати

Дитину, як найвищий заповіт.

 

Матусю, мамо, люба наша ненько,



Тобі на свято квіти ми несем.

Ти наше сонце, матінко рідненька,

Ти над усе для нас, ти над усе.
 Мама …Рідна і прекрасна, оспівана поетами, увічнена художниками.

В усіх народів, в усі віки, жінка – матір була уособленням святості, ніжності і любові.

Її  мудрість  поважали  в сім’ї, прислухалися до порад, в яких  знаходили   спокій  і надію…
У житті кожного з нас мама займає найголовніше місце.

Перше, що ми бачимо з’явившись на світ – це мамині ласкаві  очі,

чуємо – мамин лагідний голос.

Слово, яке вперше вимовляємо – мама…


Слово "мама" росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева,

сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці рідна рука.

Зі звуку-сльозинки народжується на світ святе слово "мама", яке вимовляє дитина.

Але цю мить не вловити, як і не вловити того дня,

коли вперше над колискою нахилилась мати.

Це мить і це вічність, бо мама живе з нами вічно.


Мама- це найрідніша людина,

Маму ніхто не замінить мені.

Мама- це подарунок від Бога,

Кожній дитині, що живе на землі.

 

За все, що маю дякую я Вам,



Моя матусю золота.

Ви мій найбільший в світі скарб

Для Вас співаю нині я.
Пісня «Мама, без ума тебя люблю я!»

____ А чи знаєте ви, коли і де було започатковано свято День Матері? Це родинне свято має свою біографію, що сягає початку XX століття, коли молода американка з Філадельфії Анна Джервіс звернулася до законодавців з пропозицією присвячувати один день року вшануванню матерів, символізуючи його кольорами квітів. Ті, в кого матері живі, мали припнути до одягу рожеву квітку, а в кого вже залишили цей світ - білу. 1914 року Конгрес США ухвалив постанову про святкування Дня Матері, обравши для цього травень - час весняного буяння квітів. Після першої світової війни його почали відзначати і в європейських країнах - Швеції, Норвегії, Австрії.

 ____ В Україні День Матері широко почали відзначати з 1929 р. Цього дня в церквах правили молебні за здоров'я матерів і за упокій померлих. З усіх-усюд з'їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх найсмачнішими стравами, очищала свяченою водою. Під матусиною вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші й зерно - "Щоб у добрі та спокої довіку бути."

 _____ Усі почесті цього дня - Матері. їй традиційно дарували ложку і сон-траву - символи життєвої снаги та спокою. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам'яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки - вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку - від серця.

____ Цього дня маленькі діти дарували матусям усе те, що заздалегідь виготовляли власноручно (малюнки, іграшки, вишиванки, вирощені ними квіти). А ще діти писали своїм мамам листи-сповіді, в яких винилися та давали обіцянку виправитися.

 ____ Наші любі, добрі мами. Ми хочемо вибачитися перед вами за те,

що іноді засмучуємо вас. Ні, ми не можемо пообіцяти, що жодного разу не завинимо,

але з цього дня намагатимемося якомога менше завдавати вам клопоту.

____ Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки

і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей

і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.
Легенда про матір

Жили колись люди у селищі тихім,

Близ Чорного моря. Давно це було…

Жили вони дружно, щасливо і мирно,

Аж поки у селище лихо прийшло.

Жили вони з того, що рибу ловили.

От якось у морі рибалки були,

Аж грянула буря, нахлинули хвилі…

Усіх потопили, човни залили…

Нептун реготав, це чудовисько люте!

Загинули в морі усі рибаки.

У селищі плакали сироти-діти,

Невтішні дружини, сини – юнаки.

Настала пора братись хлопцям до діла.

Взялись за роботу: зробили човни,

Сплели собі сіті і вийшли у море –

Тепер рибаками зробились сини.

Нептун розізлився: «Не дам я вам риби!

Усіх потоплю у безодні морській!»

І знову на морі зчинилася буря.

«Я знищу ваш рід непокірний людський!»

Тоді матері вийшли разом до моря,

Прекрасні і сильні красуні – жінки,

Звернулись до вітру: «Неси нашу силу

До наших синів!» І зробились слабкі.

А вітер відніс їхню силу до хлопців

І встояли ті! А Нептун лютував!

Вночі, коли хлопці втомившись заснули,

Він сплутав їх ноги і руки зв’язав.

Нептунові дочки, негарні як батько,

Сказали про це матерям юнаків.

«Якщо віддасте нам красу вашу, - кажуть, -

То ми їх розв’яжем!» Зраділи жінки.

Зів’яла краса та їх, змарніли обличчя,

Та радість бриніла в серцях матерів

А лютий Нептун дочок – зрадниць проклявши

І вигнавши з дому, від гніву кипів…

«Нічого – казав він – по-моєму буде!

Я цих юнаків потоплю все одно!

Вони заблукають у темряві ночі,

Наткнуться на скелі й потраплять на дно!

Зробилося темно, не видно нічого…

І знову на берег прийшли матері.

«Світіть яскравіше синам нашим, зорі!

Освітлюйте шлях їм, немов ліхтарі!

Хай вам допоможе очей наших світло!»

І зорі додому синів привели!

Заради синів все найкраще, що мали,

Усе, що могли, матері віддали…

Шануй свою матір, люби її міцно,

І знай: свою силу, здоров’я, життя –

Все краще, що має, від щирого серця

Готова віддати вона за дитя!

Кліп «Мами просто ждут нас!»

______ Мама і дитина – єдине, нероздільне. Скільки ніжності в очах матері,

скільки радості й тривоги за майбутнє своєї дитини.

Мама

Лиш відкрию очки сонні –

Мама скаже: «Здрастуй, доню!»

Де така ще мама є?

Мама – сонечко моє.
А коли болить голівка,-

Мама в мене перший лікар.

Де така ще мама є?

Мама  - сонечко моє.


Не шкодує мама часу,

Все розказує про Спаса.

Де така ще мама є?

Мама – сонечко моє.


Добре з мамою нам жити,

Як же мами не любити?

Де така ще мама є?

Мама – сонечко моє.


Коли буває важко на душі,

Промов, матусю, хоч півслова -

І згасне біль, розсіються дощі,

І сонце усміхнеться знову.


Кохана мамо, ти – найкращий друг,

Моя пораднице єдина.

Я мовчки притулюсь до твоїх ніжних рук -

В очах побачу небо синє…


В народі кажуть: "Яка мама, така й доня". Мама наказувала доні: "Тримай хаточку, як у віночку, і рушнички вишиті на кілочку. Тримай відерця чистенькі і водиці повненькі". Споконвіку славились українські дівчата і жінки — чепурні, роботящі, добрі й привітні.
Танець поварят «Варись кашка»
____  Коротке слово - мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Усе життя  із серця б’є великим невичерпним джерелом безкорисна любов до своїх дітей.

Усе її життя – це безмежна  любов і самопожертва, пробачення провин. Мама створена з добра і любові, з терпіння і великої  мудрості. ЇЇ золоті руки можуть виконати будь-яку роботу. Ким тільки не може бути мама! Та головне, що усе це вона робить з великою радістю для своїх діток, не чекаючи нагороди.


 Автор'>Інсценізація «Рахунок для мами»

Автор: Богданчик сидить за столом і щось старанно записує у зошит.

Мама: Що ти пишеш, сину?

Богдан: Рахунок для тебе.

Мама: Цікаво, цікаво! (хоче підглянути)

Богдан: Побачиш, коли я допишу.

 Автор: Хлопчина списав цілий листок, простягнув його мамі і вона почала його читати.



Мама: (читає) Рахунок для мами Богдана, який зробив деяку роботу по господарству і хоче отримати за це певну суму грошей, а саме:

2 рази приніс молоко – 3 грн.

4 рази прибрав у кімнаті – 9 грн.

2 рази помив посуд – 6 грн.

5 разів почистив взуття – 2грн.

3 рази допомагав накривати на стіл – 7грн.

Це разом – 27 грн.

Автор: Мати уважно прочитала цей дивний рахунок, взяла олівець і сказала:

Мама: Я напишу тобі свій рахунок.

Богдан: Твій рахунок?

Мама: Так, невеличкий.

Богдан: Ну, добре, почекаю.

Автор: Мама не довго сиділа над своїм рахунком справилася дуже швидко і віддала синові.

Учень (читає)

Рахунок  Галини Віталіївни синові Богданчику:

12 років для тебе варила їсти – 0 грн.

12 років для тебе прала – 0 грн.

50 штанів і курток, сорочок зашила – 0грн.

100 ночей просиділа біля тебе, коли ти хворів – 0 грн.

Усе разом – 0 грн.

Автор: Хлопець уважно прочитав мамин рахунок  і був  здивований:

Богдан: Але, мамо, чому ти скрізь  написала  0 грн. 0 коп..?

Мама: Тому що мати для своєї дитини все робить просто так. Але, якщо ти хочеш, я можу тобі дати ті 27 грн., які ти заслужив.

Автор: Богданчик підхопився  зі свого місця, підбіг до матері, обняв її. і сказав:

Богдан: Ні, ні, мамо… Я не хочу жодної копійки…Прости мені…Я все зрозумів.

Автор: Мама поцілувала сина. Вона ж його любила більше  всіх на світі.
 Ведуча 1: Мама і дитина – єдине, нероздільне. Скільки ніжності в очах матері, скільки радості й тривоги за майбутнє своєї дитини. Для наших мам ми назавжди залишаємося  єдиними і неповторними. Для вас, дорогенькі матусі, звучить наша пісня.
Пісня «Мама, будь всегда со мною рядом»
Мама! Найдорожче слово в світі!

Де б не був ти,

Що б ти не робив,

Та вона твій шлях завжди освітить

Ніжним серцем, відданим тобі.

В дні сумні

Та в дні на щастя щедрі
Мама буде у житті твоїм,

Тож живи, як мама,

Щиро й чесно,

І, як мама, лиш добро твори.

Спасибі мами за роботу, 
За руки ваші і турботу, 
За те, що кожен день і час 
Ви так турбуєтесь про нас.

За доброту, за ніжність до нас 


Ми дуже вдячні вам в цей час. 
От тому вся дітвора 
Бажає мамам всім добра.

Клип «Моя мама…»

Дякую мамі, що народила
Дякую татові, що маю сили
Дякую Боже, тобі, за Вкраїну
Милу і рідну мою Батьківщину.
Три найсолодші літери в житті - 
Як колискову, що співала мати
У стомленному самозабутті - 
МИР на землі ти повинен зберігати.


Миру в Україні - бути!
Миру хочуть добрі люди
І дорослі, і малі
Прагнуть миру на Землі!


Пісня «Мир без войны»
Мир на землі — це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ,
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний, дивовижний світ.

Мир на землі — це росяні світанки,


Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на землі — це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.

Мир на землі — це дім і мама, й тато,


Й любові стільки — просто через край!
Це та земля, де щастя є багато
І в кожній хаті — хліба коровай.

Це та земля, де сміх і пісня лине,


А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар — щастя і любов.

Хай літають завжди журавлі,         
Колоски видзвонюють налиті,         
Ми за те, щоб мир був на землі         
Для усіх дітей на цілім світі.         
Пісня «Я рисую этот мир»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка