Хоменко Анна Федорівна



Скачати 35.93 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір35.93 Kb.

Хоменко Анна Федорівна

вчитель початкових класів НВК №1 «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад I ступеня» м. Умань Черкаської області.


Тема. Літературні казки

Мета: Ι 1. Формувати компетентність вміння вчитися.

2. Загальнокультурну компетентність

3. Соціальну компетентність

ΙΙ Предметні компетентності


  1. Практично ознайомити учнів з новим автором

літературних казок – Василем Чухлібом та його творами

  1. Спонукати дітей пильніше оглядати світ навколо себе, бачити його в деталях.

  2. Виховувати інтерес і бережливе ставлення до природи.

Матеріал до уроку: Василь Чухліб «Заячий холодок», портрет автора

Словникова робота: капловухий – з висячими вухами; ложе – лігво, насурмонившись – надувшись, розсердившись.

Хід уроку

Ι Організація учнів до уроку

ΙΙ Актуалізація опорних знань

«Який твір називається казкою?»

Презентація біографії В. Чухліба

ΙΙΙ Робота над вивченням нового матеріалу

За методикою «Казка – відчинись» - ׀ крок – розвиток уяви

а) слухання казки з закритими очима для уявлення образу. Після прослуховування:

- Яким ви уявили зайця?

б) доповнення образу новими деталями, яким вони його бачать – колір, матеріал, форму;

в) уявити місце дії – ліс, але незвичайний, а замість дерев – заячий холодок;

г) знайомство з героями: капловухий заєць, зайчатка та

старий Заєць-дід – які вони?, їх рухи, настрій?

ΙΙ крок - «памˈятні кадри», перші малюнки – вчитель, а далі – роблять учні

(аналізувати і виділити головне, визначити суть схеми

одним реченням – план казки; отримують опорну схему для переказу;

ΙΙΙ крок – 5 запитань до героя-зайця

1 Яке було головне захоплення у зайця?

2 Навіщо він хотів заволодіти усім заячим холодком?

3 Яким же нам видався заєць за характером?

4 Чи домігся він того, щоб оволодіти всім лісом?

5 Звідси – мораль (жадібний))



׀˅. Далі – з ТРВЗ: Прийоми фантазування

  1. Інверсія (зробити навпаки):

Заєць став щедрим

    1. Дід-заєць із зайчатами: злими, жадібними

  • Як змінилася казка?

    1. Збільшення – зменшення.

Як би збільшити зайця – що буде?

    1. Прискорення – затримка.

Якби на Землі перестали існувати зайці – що було б?

˅. Метод фантастичних проблем

Зникли раптом всі ліси – де ховатись зайцям?

«Емпатія» - Якби ви були зайчиком



  • Де тобі краще жити? З ким би ти хотів дружити?

  • Про що мрієш?

  • Навіщо багато бігаєш?

  • Де відпочиваєш?

  • Хто твої друзі? Хто вороги?

  • Що ти найбільше любиш?

˅׀.Різновиди читання

(Прислівˈя, приказки, загадки, фразеологізми: «Далеко куцому до зайця», «Дрижить, як осиковий лист», «заяча душа»)

˅׀׀. Підсумки уроку. Оцінювання.
Тема. Літературні казки

Мета: Ι а)Формувати компетентність, вміння вчитися;

б) загальнокультурну компетентність;

в) соціальну компетентність

ΙΙ Предметні компетентності. Вдосконалювати вміння учнів споглядати оточуючий світ, пізнавати його через найкращі зразки літературних казок. Виховувати бажання глибше спілкуватись з природою та оберігати її.

Матеріал до уроку: В.Чухліб «Вітер і Вихор», для додаткового читання оповідання-мініатюра «Туманець»

Словникова робота: огудиння – повзучі стебла; покушпелив – помчав; принишкли – затаїлись, притихли.

Хід уроку

Ι Організація учнів класу до уроку

ΙΙ Актуалізація опорних знань



  • Творчість якого автора ми вивчаємо?

  • З якими творами ви вже знайомі?

ΙΙΙ Мотивація навчальної діяльності

׀˅. Робота над темою уроку

  1. Читання казки підготовленими учнями

  2. Словникова робота

  3. Членування тексту на окремі частини-мікротеми:

а) Вітер; б) Вихор

4. Стилістичний експеримент:

Знайдіть дії: а) Вітру; б) Вихору

Вітер – «дрімав», «подався» до моря, пригнав хмару

5. Читання під «лінгвістичним мікроскопом»

Вихор – вилетів, позвˈязував (огудиння), схопив (бриля), закружляв, покушпелив по дорозі, розгулював, підняв сторчма все живе, розігнався і зойкнув…

6. Спостереження за морфологічним складом речень

7. Уявлення описаних картин, їх словесне малювання

8. Зіставлення художніх образів Вітру і Вихора

9. «Оксюмарон» - Вітер

Добрий – злий

Лагідний – колючий(морозний)

Грайливий – хазяйновитий

Злий Вітер – смерч – зносить все живе на шляху; колючий – морозний вітер, хазяйновитий – приводить все до порядку (чом, Вітриську, розходився, хазяйнуєш у саду?)

10. «Лімерики»

Вітер і Вихор – майже рідня

Вітер для дощику хмари… (зганяв)

Вихор із ранку до темної … (ночі)

В пустощах-танцях – навіть спати… (не хоче)


  • Нема щоб допомогти Вітрові!

«Що було б… якби той Вітер

Переплутав все на світі

Замість хмар нагнав би зір?

Здивувався б Вихор – ні!



  • Ех, нічим пустунів не здивуєш!

˅. Вправи на різновиди читання:

а) вибіркове за запитаннями до тексту;

б) читання в особах з метою передати голосом життєдайну силу Вітру та руйнівну – Вихору.

- Кому ви співпереживали, співчували у творі? Кого засуджували? Чому?



˅׀. Для додаткового опрацювання – діти читають оповідання «Туманець»

  • Що спільного в цих творах?

  • Що відмінного?

  • Чого навчають ці твори?

˅׀׀׀. Підсумки уроку

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка