Хід заходу ведучий ( Лємєшова Карина, Світличний Микола)



Скачати 142.54 Kb.
Дата конвертації05.02.2019
Розмір142.54 Kb.

Ми діти твої, Україно!

ХІД ЗАХОДУ

Ведучий 1 .( Лємєшова Карина, Світличний Микола) Сьогодні поговоримо з вами про нашу рідну Батьківщину — Україну!

Мовимо тільки «Україна» — і розгорнуться перед поглядом прозорі води Дніпра-Славути, і розкинуться навкіл лани широкополі, і розхлюпочеться багатство зелених лісів. Подивиться

на тебе з пагорба весела сільська вулиця, складуться в міські квартали нові сучасні будинки.

І перед очима постане вся велич, багатство та героїчна історія нашої Батьківщини.



Ведучий 2

Над землею сонце встало,

Путь-дорогу осіяло.

Добрий ранок, Чорне море,

Добрий день, Карпатські гори!

Над землею пісня лине.

Це для тебе, Україно!

Гарна путь, славна путь —

Українські діти тут.

Звучить пісня у виконанні Колісніченко К. «Україна»



Ведучий1. Ми сьогодні здійснимо цікаву мандрівку нашою рідною Україною. А допоможе нам ось це чарівне дерево — дерево роду, всього нашого українського народу.

Ведучий 2 . Колись давним-давно на нашій рідній землі знайшли люди маленьку насінину, зігрівали її своїми руками. Та й вирішили дати їй життя — посадили. Опинившись

у ґрунті, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. Із землі пробився ніжний паросток, який

із часом виріс у розкішне дерево, яке й об’єднало всі народності України в єдину родину.

Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ви, діти, його гілочки,

такі різні, талановиті, неповторні.

Найбільше багатство нашої держави — це ви, діти. Ви зміцнюєте нашу державу Укра­їну, робите її ще багатшою.



Ведучий 1. Здрастуй, земле чарівниця!

Ведучий 2. Щирі люди, доброго вам дня!

Ведучий 1. Хочемо низько ми вам поклонитись!

Ведучий 2. Бо всі ми України рідної сім’я!

Ведучий1

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі — Україна,

А ми — її доньки й сини.

Ведучий 2

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють.

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми маємо,

Її Україною звуть.

Історична гілочка ( Нагорна Анастасія, Задніпряний Денис)

Ведучий 1. Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати іс­торію свого народу.

Ведучий 2

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиска моя,

Ще не вмерла і не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Твій Богдан й вінценосна Софія ,

Повернулись до тебе з віків.

Ще не вмерла й не вмре твоя мрія,

Як не вмер солов’їний твій спів.

Ведучий 1 . Давайте згадаємо основні етапи розвитку нашої української держави:

1. Київська Русь;

2. Країна перебувала в складі іноземних держав (Литви, Речі Посполитої, Австрійської, Російської імперії);

3. Козацькі часи;

4. Входила до складу СРСР;

5. 24 серпня 1991 р. — проголошення незалежності України.



Ведучий 2. Славетна наша земля своїми синами і доньками. Людьми, які завжди дбали про свою Батьківщину і приносили їй славу. Серед них І. Франко. У цьому році виповнюється 160 років із дня народження великого Каменяра. Ми не можемо назвати , мабуть, жодної ділянки людського духу, у якій би не працював Іван Франко і в якій він не був великий.

Демонстрація відеоролика

Географічна гілочка (Медун Дмитро, Мачуліна Карина)

Ведучий 1. Карино, скажи, будь ласка, яка країна є найбільшою в Європі?

Ведучий 2. Україна! Дмитре, перерахуй країни-сусіди нашої держави.

Ведучий 1. Назви моря, що омивають Україну.

Ведучий 2. Чорне мора та Азовське. Які гори розташовані в Україні?

Ведучий 1. Карпати та Кримські гори. Назви найбільші річки нашої держави.

Ведучий 2. Дніпро, Черемош, Прут, Інгулець, Південний Буг… Яке місто є столицею нашої держави?

Ведучий 1. Київ! Скільки обласних центрів ти знаєш?

Ведучий 2

Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори і долини,

Різні трави, різні квіти.

Та одна лише країна,

Найрідніша нам усім, —

То чудова Україна,

Наш гостинний, любий дім.

Ведучий1

Живемо в своєму краї,

Де хатина материнська,

Де пісні кругом лунають,

Лине мова українська.

Вміють з вітром гомоніти

І тополя, і калина.

Тут наш дім, ми — твої діти,

Наша рідна Україно!

Ведучий2

Україно рідна! Україно мати!

Ми про тебе пісню будемо співати.

Звучить пісня Наталії Валевської «Моїй Україні» у виконанні Швиденко Т.
Гумористична гілочка ( Лємєшова Карина, Нагорна Анастасія)
Ведучий 2. А як наші предки вміли сміятися, жартувати, пританцьовувати !

Ведучий 1. Бо ж українська душа споконвіку любила веселитися, забуваючи життєві негаразди і прикрощі. А що може бути кращим, як зібратися разом, щоб пожартувати. А взагалі — свято, воно для всіх свято. Хай весела вдача ніколи не покидає вас.

Ведучий 2. — У нас в гостях куми Петро і Панько.

— Куме, а чому ти не поїхав на село до матері? Ти ж їй обіцяв!

— Не зміг! Загадав я у понеділок поїхати у вівторок, подивився у середу, що у четвер не поїду, чого ж мені їхати у п’ятницю, коли субота та неділя у мене вихідні?

— Синок подав про себе звістку?

— Аякже… Маю вже невістку

— Листом чи телеграфом повідомив?

— Онуку передав через знайомих.

— Скажи мені, що б ти робити став, якби я зараз дав тобі, приміром, макітри три вареників із сиром?

— Ого, якби ж! Я їв би, їв би, їв би, їв би, їв… А ті, що з’їсти був би неспроможний, узяв та понадкусював би кожний!

— Оце ви вже при моїй пам’яті років 20 садите картоплю на одному місці. І родить! А кажуть, що треба робити сівозміну.

— А ми сівозміну робимо. Один рік баба садить картоплю, а на другий рік — я.

— Знаєте, куме, мені цієї ночі так боліли зуби, що я аж на стіну дерся. Якщо так буде надалі, то вже не знаю, що робити.

— А ви приставте на цю ніч до стіни драбину.

— Я недавно в лотерею виграв добру суму.

— Перестань ти говорити про ту лотерею.

— Що ви, куме, я ділюся радістю своєю.

— Нащо мені радість ваша?
Де ви куме так навчились?
Краще б, куме, ви зі мною
Грішми поділились.

— Перегорнув оце днями синів щоденник і ледь не знепритомнів.

— Що – багато двійок нахапав?

— Та ні, виявляється, він уже в 6 класі…

— Ну, а старший твій в інституті на першому чи на третьому курсі?

— Мабуть, на третьому, бо харчів бере з дому втричі більше, ніж брав спочатку.



Ведучий 1. Якщо у вас, не дай Боже, запалення хитрощів або інша недуга, поспішіть на прийом до лікаря.

Пацієнт 1: Лікарю, що мені робити? Дружині щоразу гірше…

Лікар: А п’явки не допомогли?

Пацієнт 1: Та ні. Три ледве з’їла, а більше не хоче.

Лікар: На що скаржитесь?

Пацієнт 2 : Проблеми з очима.

Лікар: (обстежуючи). У вас не просто захворювання очей. У вас нервовий розлад, ознаки жовтяниці, ожиріння серця, порушення кровообігу. Раджу вам…

Пацієнт 2 : Почекайте, лікарю. Подивіться, будь ласка, друге око, це у мене штучне.

Пацієнт 3: Ви, здається, вириваєте зуби без болю?

Лікар: Так, без болю.

Пацієнт 3 : А кому не буде боляче: мені чи вам?

Лікар: Надіюсь, що нікому.

Пацієнт 3 : У скільки це коштуватиме?

Лікар: 10 гривень.

Пацієнт 3 : 10 гривень за 5 хв.? Так дорого?

Лікар: Якщо хочете, то я можу тягнути зуб довше.

Лікар : На що скаржитесь?

Пацієнт 4 : Нездужаю.

Лікар: Вам необхідно кинути курити.

Пацієнт 4: Я й так не курю, лікарю.

Лікар: І ні каплі спиртного?

Пацієнт 4: Я ніколи не пив і не п’ю.

Лікар: Вам потрібно вживати лише вегетаріанську їжу.

Пацієнт 4: Я й так не їм м’ясне.

Лікар: І солодкого теж.

Пацієнт 4 : Мене від солодкого нудить.

Лікар: Ну, хоча б макарони їсте?

Пацієнт 4: Макарони їм.

Лікар: Так ось запам’ятайте: з сьогоднішнього дня я забороняю вам їсти макарони. Ясно?

Пацієнт 4: Ясно.

Пацієнт 5: Лікарю, чому ви сказали, щоб я висунула язик? Я давно це зробила, а Ви на нього навіть не дивитесь?

Лікар: Так. Мені в тишині зручніше знайомитися з історією Вашої хвороби.

Лікар: Дихайте! Не дихайте! Дихайте! Не дихайте! Не дихайте! Не дихайте!

Не дихайте! Виносьте! Наступний!



Ведучий 2: Завітаймо до школи на урок української мови.

Учитель: Доброго дня, діти, сідайте. Відкрийте свої зошити, я хочу бачити ваші домашні завдання. (дивиться і до учня):

Завтра хай в школу прийде твій дід.



Учень 1. Ви хочете сказати – тато?

Учитель: Ні, саме дід. Я хочу показати йому, які помилки робить його син в твоїх домашніх завданнях.

Учитель: Ну, а ти, Максиме, чому два дні не приходив до школи?

Учень 2: Та позавчора ішов через річку, крізь лід провалився в холодну водичку. Весь день після того лежав і хворів, а мама аж двох привела лікарів.

Учитель: Так то ж позавчора. А де був учора?

Учень 2: А вчора… Якраз біля вашого двору, у школу йдучи ,я з лікарем стрівся. Ну, думаю, вчитель наш теж провалився.

Учитель: Зараз проаналізуємо написані вами твори.

Що ж кажу, Юро, тобі я

Намалював ти нісенітниць

У домашнім творі.

Вже кінчаєш клас десятий,

Мислити не вмієш

Я просила ж написати,

Як, про що ти мрієш.

А що вийшло? Ти надряпав

Лиш одну сторінку.

Ось ти пишеш: «Я мєчтаю

Підшукати жінку,

Щоб для мене підходящі

Мала внєшні дані

Щоб робила в гастрономі

Чи у ресторані

Із такою буде класна

У сім’ї житуха»

Я читаю і у мене червоніють вуха

Це такі нікчемні мрії в хлопця молодого

Ти один лиш дописатись

Можеш до такого.



Учень 3: — Чом один? Це в якому смислі…

Я писав, а батько збоку

Підбрасував мислі.

Символічна гілочка ( Нагорна Анастасія, Задніпряний Денис)
Ведучий 1. Пригадаймо символи нашої держави. Наприклад, герб-тризуб. Що він означає?

Наш герб-тризуб —

Це воля, слава, сила.

Наш герб-тризуб,

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Ведучий 2 . Ще один державний символ — синьо-жовтий прапор.

Прапор — це державний символ,

Він є в кожної держави, ..

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маємо,

Синє небо, жовте жито.

Прапор свій оберігаємо —

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаймо гордо,

Ми з ним дружні і єдині,

Ми навіки є народом

Українським в Україні.



Ведучий 1 . Ще один державний символ — Державний Гімн України. На Слова

П. Чубинського та музику М. Вербицького.

Слова палкі, мелодія врочиста —

Державний гімн ми знаємо усі,

Для кожного села, містечка, міста —

Це клич один з мільйонів голосів.

Це клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.



Ведучий 2. Є й національні, народні символи пов’язані з нашою державою .

У рідному краї і серце співає.

Лелеки здалека нам пісню несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигой дують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви, в саду — материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Ведучий1

Калина цвіте, верби тихо шумлять,

Пісні солов’їні у гаї дзвенять.

Край рідний!

Каштани цвітуть — веселковий розмай.

Моя Батьківщино! Ти мій отчий край!

Горджуся тобою, ти в серці моїм.

Звучить пісня Федишина «Цвіте калина» у виконанні Швиденко Т.

Гілочка «Рідне село» ( Лємєшова Карина, Світличний Микола)

Ведучий 1. Для кожного з нас Україна, перш за все, земля наших предків. І розпочинається

вона із села, де ви народилися та живете, де вас огортають любов’ю й турботою найрідніші

у світі люди; з вулиці, де знайоме кожне деревце та будиночок.

Ведучий . У сиву давнину тут кочували скіфи, сармати, арії.

У др. п. XIX століття для прискорення заселення півдня України царський уряд закликав сюди іноземців: німецьких колоністів поміщиків Фальц-Фейнів

Ведучий 2. У 1922 на землях помістя Кам’яне виникло село, яке називалось Кузьмопавлівка (за іменем першого жителя села Бабенка Кузьми Павловича). Жителями ставали вихідці із сіл Золота Балка, Кострома, Великі Гирла, Михайлівка

Ведучий . У 1924 році побудували невеличку школу на дві класні кімнати. У селі вже була одна вулиця з 50 хатинами – землянками.

Ведучий .Наприкінці 20–х років новоолександрівці хотіли перейменувати своє село. У 1927 році відбулися загальні збори саме з цього питання. Де було вирішено перейменувати село на честь Тараса Григоровича Шевченка, так як їм не подобалася назва Новоолександрівка . Але Херсонський окружний виконком відмовив у проханні в зв’язку з тим, що на той час вже багато сіл було перейменовано в честь українського “Кобзаря”. І залишилось наше село Новоолександрівкою.

Ведучий 1. 29 лютого 1944 року село було визволено від німецько-фашистських загарбників.

У 1977 році засновано Новоолександрівську сільську раду, на території якої побудували 200 будинків, де проживало до двох тисяч громадян

Ведучий . У 1985 році реконструйовано середню школу, добудувавши спортивний зал, їдальню, майстерню, класні кімнати, навчальні кабінети.

Ведучий2 . У кожного міста чи села є своя візитка. Для Одеси – це Дерибасівська, для Києва – Хрещатик, а для нашого села – “Усор”. Це унікальна перлина Нововоронцовського району, невід’ємно пов’язана з селом Новоолександрівка, відома далеко за межами району.

Ведучий 1. У час духовного відродження нашого народу все уважніше вдивляємося в його історію, усе частіше звертаємося до нашого минулого.

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де пройшло її дитинство з дивоцвітом-казкою, у затишній батьківській оселі, згадує традиції і звичаї, що шанувалися із діда-прадіда.



Ведучий 2

Я з того краю, де ростуть смереки.

Я з того краю, де живуть лелеки,

Я з того краю, де сопілка грає,

Я з того краю, де журби немає,

Я з того краю, де росте калина.

Мій рідний краю, я — твоя дитина.

Ведучий 1

Новоолександрівко, село дитинства мого,

Босоніж біжу до джерельця твого.

І мрію, щоб село жило і цвіло!



Швиденко Тетяна

Новоолександрівка рідна моя!

Серед мережив осіннього дива,

Випливають крізь туман чудеса .

Мальовнича, чарівна, красива,

Новоолександрівка рідна моя.

Вона оспівана піснями гарними,

Зачарована осінніми барвами.

Омивається хвилями річеньки,

Повесні травами уквітчана.

В лісі тиша панує вразлива ,

Ллється дзвінко піснями пташини.

Мелодійно ставочок хлюпоче,

Юне серце бентежить дівоче.

Над селом журавлів зграя,

Барви осені зустрічає.

Моє серце, краса неповторна.

Крізь життя пронесу всю любов,

І до школи й до отчого дому,

Поринатиму знову і знов.

Ведучий 2 . Батьківщина — це не тільки наша держава, село, де ми народилися і живемо, це і наша родина також. Але родина, це не лише родичі: це і наш клас, і школа. Родина — це весь український народ.
Родинна гілочка (Медун Дмитро, Мачуліна Карина)

Ведучий 1

Коли на світ з’являється дитина,

Свій перший крик віддавши висоті,

Завжди радіє щиро вся родина

І щастя їй бажає у житті.

Ведуть у світ дороги і стежини,

І день новий над світом устає.

Ну що ми в цьому світі без родини?

Вона одна нам сили додає!

В родині зайвих не бувало зроду,

Тут поруч всі — і сиві, і малі,

І без родини не бува народу,

Як не буває неба без землі.

Ведучий 2

За сина батько і сестра за брата,

В одній родині села і міста,

Бо в нас у всіх одна країна-мати —

То наша Україна золота!

Ми всі — одна сім’я, єдина ми родина,

У кожнім нашім «я» — частинка України.

Ми всі — одна сім’я, єдина ми родина.

Мільйони різних «я», а разом — Україна.

На фоні пісні «Діти України» демонстрація слайдів «Наша родина» (фото педпрацівників та учнівського колективу)

На сцену виходять усі ведучі

Ведучий 1

Бо рідний край — це наша Україна,

Найкраща в світі, дорога земля.

Ведучий 2

Для нас вона, як матінка, — єдина.

Її ліси, озера і поля,

Ведучий 3

Степи і гори, ріки і долини

Відчути прагнуть теплоту долонь...

Ведучий 4

Я все віддам для блага України —

Тепло душі і серденька вогонь!

Ведучий 5

Я буду вчитись, щоб знання здобути,

Нові зробити в світі відкриття.

Ведучий 6

Аби корисним своїй державі бути,



І щоб прекрасним в нас було життя.

Фінальний танок


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка