Хід виховної години



Скачати 117.97 Kb.
Дата конвертації21.03.2019
Розмір117.97 Kb.

Рокитнянська ЗОШ І – ІІ ст. № 5


Підготували та провели учні 3 класу

Вчитель: Мовчан Л. М.
2015 рік

Виховна година



Подорож до країни «Фразеологія»

МЕТА: дати учням загальні відомості про фразеологізми; дослідити походження окремих фразеологізмів, місце їх застосування у повсякденному мовленні українців; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення, образне мислення, пізнавальний інтерес, творчу активність; виховувати шанобливе ставлення до скарбниці усної народної творчості, допитливість, спостережливість.

ОБЛАДНАННЯ: комп’ютер, мультимедійний проектор, слайдова презентація, картки із завданнями, словники.

Використана література: Фразеологічний словник школяра / В. А. Забіяка, І. М. Забіяка.- К.: Освіта, 2007; Кожуховська Л. П. Шкільний фразеологічний словник української мови. – К.: Торба, 2001; вірші Г. Бойка та Д. Білоуса.


  • Доброго дня, дорогі друзі!

Сьогоднішня виховна година допоможе нам зробити ще один крок, щоб знову дізнатися про щось нове у нашій рідній українській мові.

Отож, відправляємося у подорож до країни «Фразеологія». (Слайди 1 і 2)



  • Я приготувала для вас випробування, хочу перевірити, як ви засвоїли попередні уроки, чи готові дізнатись про щось нове.

Вашими вірними друзями мають стати: (записано на дошці) (Слайд 3)

  • уважність і кмітливість;

  • швидкість мислення;

  • винахідливість;

  • витримка і взаємодопомога.

Гра «Мікрофон»

  1. З чого складається наше мовлення? –( З речень.)

  2. Які бувають речення за метою висловлювання? – (Розповідні, питальні, спонукальні.)

  3. А з чого складається речення? – (Із слів.)

  4. В якому значенні можна вживати слова? – (В прямому і переносному (приклади)

  5. Які слова називаються синонімами? (Слайд 4)

  6. Які слова називаються антонімами? (Слайд 5)

  7. Які слова називаються омонімами? (Слайд 6)

Наука про слово – це? – (Лексикологія.)

Що за диво - наша мова!

Слово горнеться до слова,

Слово з словом в’яжеться,

Мудра казка кажеться,

Казка чи билиця…

Мова – чарівниця.


  • Наша мова не потребує, щоб її вихваляли. Вона говорить сама про себе: ніжна, милозвучна. Тільки вмій нею користуватись. Насамперед це народні пісні, колискові, казки, прислів’я, загадки, а ще фразеологізми, які прийшли до нас із сивої давнини.

  • А що ж таке фразеологізми? Щоб відповісти на це запитання скажіть, чи можна зробити з мухи слона? (Малюнки: муха, слон) (Слайд 7)

  • Звичайно, будь-хто скаже, що не можна. Тільки в казках можна щось на щось чи на когось перетворити.

  • Але так може вважати лише людина, яка не знає про фразеологізми, тобто сталі, влучні вислови (вирази).

Народ скаже, як зав’яже, а слово народу завжди правдиве.

Ось за допомогою таких влучних виразів можна не тільки зробити з мухи слона, тобто щось перебільшити; але й поїсти березової каші за власні провини; почуватися на сьомому небі від похвали, або від того, що одержав гарну оцінку; ловити ґав – бути неуважним і стати білою вороною серед ровесників… А хто може сказати, що це значить, бути білою вороною? (Слайд 8)



Діти зачитують вірш Дмитра Білоуса

Біла ворона

1. Не в шовках-оксамиті 5. Нині знаю я, звідки,

В тридцять третьому році, - Між усякої тварі,

В білій маминій свиті Хоч буває це зрідка,

Я сидів на уроці. Білі є екземпляри.
2. Відчували судому 6. Білий крук чи лисиця –

У нетопленій школі Їм бракує пігментів.

Якось біг я додому В світі їх – одиниці

Поміж верби й тополі. Між усіх континентів


3. І почув тої миті 7. Тому скрізь по країнах,

З двору діда Софрона Без межі і кордону –

«Не щастить цьому Миті: Скрізь на різко відмінних

Він – як біла ворона!» Кажуть: біла ворона!


4. В пору ту світанкову

Не сягала уява,

Звідкіля в нашу мову

Залетіла та ґава.


- На перший погляд це дивно. Але наскільки красивішою, образнішою, багатою є мова людей, які влучно, дотепно вживають фразеологізми.

Тож працюємо і мотаємо на вус. – Як ви розумієте цей вислів?

- Послухайте про «Що каже бабуся Маруся»

– Сашко не грюкай: уже пізно, сусіди сплять, - сказала мама.

А Сашко грюкає.

– Припини стукіт! – гукнув батько.

А Сашко стукає.

–Як об стіну горохом, - говорить бабуся Маруся. – Йому хоч кілок на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..

Стукає…

Сказано – зроблено! Бабуся забрала у внука молоток і заховала.



– Віддай, бабусю!

– Завтра. А зараз молотка тобі не бачити, як своїх вух!

Сашко похнюпив носа.

– Я машину ремонтую…

А бабуся Маруся:

– Ти що, з неба впав? Пізно вже, всі сплять.

– Не всі. Ми не спимо.

– Досить воду у ступі товкти. Мерщій у ліжко!

Батько сказав:

– Яка у нашої бабусі багата мова! Що не речення – крилатий вислів або приказка.

А бабуся відповідає:

– Кашу маслом не зіпсуєш!

- Які фразеологізми ви запам’ятали? (Слайд 9)


  1. Кожен фразеологізм має своє пояснення. Пропоную з’єднати фразеологізми і пояснення до них (на дошці).

До фразеологізмів правого стовпчика доберіть пояснення з лівого.

Пекти раків

Рукою подати

Кіт наплакав

Намотати на вус

Води в рота набрати

Розбити глек

Душа в п’ятах

Байдики бити

Накивати п’ятами


Посваритися

Перелякатись

Мовчати

Втекти


Близько

Ледарювати

Мало

Червоніти



Запам’ятати

(Слайд 10)

  1. Вставте у фразеологізми замість крапок потрібне число.

  • Знати, як своїх … пальців (5)

  • втекти за … земель (3 і 9)

  • іти на всі … сторони (4)

  • і … слів докупи не зв’яже (2)

  • зігнувся у … погибелі (3)

  • працювали до … поту (7)

  • має … п’ятниць на тиждень (7) (Слайд 11)

  1. Підібрати фразеологізми до картинок (показ слайдів 12-16).

(Слайд 17) Тлумачення фразеологізмів у поезії Д. Білоуса.

(Слайд 18) Ні пуху ні пера
Коли ви на екзамен

виходите з двора –

вам зичить голос мамин:

“ Ні пуху ні пера! ”

І все оте: і усміх,

і мамині слова –

надією на успіх

у серці ожива.


Та зичення все ж дивне:

хто так бажав? Кому?

Не ствердне, позитивне,

а навпаки. Чому?


Ловець колись на звіра

а чи на птаха йшов,

близькі ж боялись щиро

зурочити улов.


Тож зичучи ловцеві

удачі і добра,

казали молодцеві:

“ Ні пуху ні пера! “


Та цей дотепний вислів

ще й досі не відмер

і не лише мисливців

стосується тепер.


Отож у цьому сенсі,

бажаючи добра,

я всім кажу від серця:

Ні пуху ні пера! “





Зарубай на носі (Слайд 19)
Гриць катався на льоду,

не спитавшись мами,

та й потрапив у біду:

шурхнув з ковзанами.

Мамин гнів хлоп’я мале

пам’ятає й досі

“ Бить не битиму, але

зарубай на носі! “

Дивно це було сприймать

хлопцеві малому:

“ Як? На носі зарубать?

Ще й собі самому?”

Може, нині смішно вам

в теплім дружнім колі.

Гриць тепер сміється й сам –

Гриць давно вже в школі.

В літгурток він став ходить

і знайшов розгадку:

ніс походить від носить

в даному випадку!

Бо носили в правіки

за собою всюди

палички і дощечки

неписьменні люди.

І як ми в записники

все заносим з вами,

так вони – на дощечки,

звані в них носами.

Отже, вираз виник там,

а зберігся й досі.

Це, читачу, й ти затям,

зарубай на носі!




4.А зараз послухаємо, як фразеологізми вживаються у віршах Г. Бойка (Слайд 20)

Г. Бойко «Про діда Веремія»

Це дідусь хороший мій, звуть його так – Веремій.

Так він дивно розмовляє, що попробуй – зрозумій!

В цирку був я з дідусем – ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя на швидкім велосипеді…

Я крутивсь, дідусь спитав: - Ти прийшов ловити ґав?

Аж піднявся я із лави: та які ж у цирку Ґави?

Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій.

Грались ми з Рябком кудлатим, посварилися із братом.

Брат мовчав і я мовчав, а дідусь обох повчав:

- Так до бійки недалеко! Що це ви розбили глека?

Братик, плачучи, сказав: - Глека я не розбивав…

Ну й дідусь мій Веремій! Що він каже, зрозумій.

Ми були біля криниці, з неї я хотів напиться.

Нахиляюсь, гнуся, гнусь – до води ж не дотягнусь…

А дідусь мій: - Що? Попив? Шилом патоки вхопив?

Знов мені не зрозуміло: тут – ні патоки, ні шила!

Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій.

- А ви розумієте дідуся?

- А чому онук його не зрозумів?


Г. Бойко «Отакий у мене ніс»

Не задовгий, не кирпатий,—


Я звичайний маю ніс.
Та мені він так багато
Неприємностей приніс…
Де я тільки не буваю,
Що я тільки не роблю,—
Через ніс отой страждаю,
Різні прикрощі терплю.

По сніжку біжать санчата:


Будем з гірки ми з’їжджати.
От і гірка, ми рядком
На санчатах із Рябком
Полетіли, покотились
І... в заметі опинились.
А дружків аж сміх бере:
— Гляньте! Носом він оре!

Дав я Петрикові м’яч,


А тепер мені — хоч плач:
Він м’яча не повертає
І щодня мене питає:
— Хочеш? Завтра поверну! —
І отак — усю весну...
Мама каже: — То, виходить,
Він тебе за носа водить?

Взяв я вудку і — до річки,
З братом сів на бережку.
Та не ловляться плотвички,
Не тріпочуть на гачку.
Я нічого не спіймав,
Біля вудки задрімав.
Тут почув я голос брата:
Щось ти носом став клювати!

Ось дідусь струга кілок.—


Робить вулик для бджілок.
Я підказую йому:
Що до чого, як, чому...
А дідусь мені ласкаво:
— Йди до саду, погуляй...
Як не знаєш добре справи,
Свого носа не встромляй!

Я образився до сліз:


— Ну і дався вам мій ніс!
Не ступив ніде ні кроку,
Щоб із ним не мав мороку.
Я терплю від нього й досі... —
А дідусь: — Не треба сліз!
Зарубай собі на носі, 
Що не винен в цьому ніс!


  1. Мініатюра – жарт

«На уроці рідної мови»

Сьогодні на уроці мови ми вивчали фразеологізми. Наталка підготувалася найкраще, отримала дванадцять балів і трохи задерла носа. Павлик і Івась, як завжди, били байдики і не слухали вчителя, за що одержали одиниці. Марія Петрівна в кінці уроку сказала: «Вчиться, хлопчики, бо без знань вас і кури засміють».



  1. Конкурс «Хто швидше». (Слайд 21)

Завдання. Хто швидше і правильніше закінчить розпочату приказку, прислів’я, фразеологізм, той і виграє.

  • 1. Хто людей питає, той... (і розум має).

  • 2. По роботі… (пізнають майстра).

  • 3. Згода дім будує, а... (незгода руйнує).

  • 4. І чужому научайтесь,... (й свого не цурайтесь).

  • 5. У всякого своя доля,.. (і свій шлях широкий),

  • 6. Не лізти за словом... (до кишені).

  • 7. Не чекати з моря… (погоди).

  • 8. Як об стінку... (горохом).

  • 9. Дивитися, як баран... (на нові ворота).

  • 10. Горить земля під... (ногами).



  1. Гра «Відгадай, що це…» (Слайд 22)

  1. На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини (вітер);

  2. Вони не квіти, а червоніють і в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо довірливі; в одне може залетіти, а в друге вилетіти (вуха);

  3. Ним можна клювати, як дзьобом, коли спати хочеться; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути, особливо куди не слід (ніс);

  4. Скільки його не годуй, а він все одно в ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його не боятися, то в ліс не ходити (вовк);

  5. Що означає вислів «після дощику в четвер»? (Ніколи).

- А хочете знати чому так кажуть?

Ще здавна люди вірили, що є легкі та важкі дні. Понеділок – важкий день, бо він присвячується богині – Місяця, ночі і темного царства. Відомо, що семиденний тиждень тісно пов'язаний із планетами. Кожній із них відповідав один день тижня, який і отримав планетне ім’я.

Якщо понеділок пов’язували з місяцем, то четвер із Перуном, язичницьким богом війни, сонця, родючості. Перун був покровителем землеробства, відав дощами, громами. Кожного четверга Перунові приносили жертву і просили, щоб послав дощ. Але проходили четверги, а на небі не було жодної хмаринки. Так і народився іронічний вислів «після дощичку в четвер», тобто ніколи.

В нас українська мова промениста,

Доступна й лагідна,

Весела і дзвінка.

Багата, як земля,

Джерельно-чиста

І тепла, наче мамина рука.

Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова,

Бо рідну мову треба добре знати,

Вона чудова, ніжна і жива.

Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці.

Її ми дуже любимо усі.

Сова вчителя.

- Наша виховна година засвідчила, що мова – наша гордість, краса і сила. Бережімо рідну мову, плекаймо її. Ми – великий народ, і мова наша, мова Шевченка – воістину мова великого народу.



  • Чи сподобалася вам виховна година?

  • Що найбільше сподобалось?

  • Що ж таке фразеологізм?

  • Чи будете ви ними користуватись?

Тепер вузлик на пам'ять (на слайді 23):

Любі діти!

Вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову. (Слайд 24)




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка