Хід уроку Організація класу до уроку



Скачати 69.82 Kb.
Дата конвертації18.01.2018
Розмір69.82 Kb.

Тарас Шевченко Драма «Назар Стодоля». Характеристика героїв п’єси.«І мертвим, і живим, і ненародженим …» українська література 9 кл.

Мета: ознайомити учнів із твором, навчити сприймати текст художнього твору з інсценування, допомогти усвідомити його ідейно-художні особливості, естетичну привабливість; розвивати навички вдумливого читання, аналізу драматичних творів, висловлювання власної точки зору щодо прочитаного, творчого сприйняття художнього тексту, образного мислення, виховувати повагу до мови і культури.



Хід уроку

Організація класу до уроку. (Стиха лунає музика).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Епіграф: Ніколи не схиляй голови.

Іди вперед і не зупиняйся!

Борися і відчувай: ти – Людина!

І.Нечуй – Левицький.

2. Вступне слово вчителя.

Існує чудова легенда. Коли народжується дитина, Господь Бог благословляє її у білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудра буде, на серце – милосердною буде, на руки – майстер – золоті руки. І такою дитиною, я вважаю, котрій поклав Господь руку на серце, голову та руки, був Т. Шевченко, над вивченням творчості якого ми продовжуємо з вами працювати. Серед учнів нашого класу є теж творчі особистості, майстри художнього хисту. Тож пропонуємо вашій увазі презентацію власних віршів учениць - наших «перших ластівок».

Оголошення теми та мети.

Робота над новим.

Учитель

П’єса «Назар Стодоля» була написана в 1843-1844 роках російською мовою, але згодом Шевченко переклав українською всі репліки, монологи й діалоги, залишивши російськомовними тільки ремарки. Автограф твору до нас не дійшов, тому основним вважається текст, надрукований у 1862 році в журналі «Основа».

Ще в 1845 році учасники аматорського гуртка Медико-хірургічної академії зробили постановку п’єси.

Якщо в «Гайдамаках» Шевченко лише побіжно торкнувся незгод між старшинською верхівкою і січовою «голотою», то сюжет драми «Назар Стодоля» побудований на конфлікті між цими прошарками козацтва. Тут з більшою виразністю виявилося правильне розуміння письменником історичного минулого, його критична оцінка стосунків між станами за часів Гетьманщини. У п’єсі цей соціальний конфлікт розгортається в побутовому плані – як зіткнення протилежних характерів. В основу образу Кичатого покладено не його суспільне становище, а негативні риси вдачі. Тому науковці переважно схиляються до думки, що даний твір – соціально-побутова драма.



Літературний диктант ( двоє учнів працюють з індивідуальними картками). Перевірку знань здійснює учениця – консультант, оголошуючи отримані учнями оцінки.

Завдання учням.

Індивідуальна картка


  1. Назвіть події з життя Шевченка, що сталися в ці дати.

1814р. –

1838 р. –

1840 р. –

1843 – 1845 рр. –

1847 – 1857 рр. –

1861 р. –



  1. Визначте роль у долі Шевченка таких людей:

Енгельгардт –

К. Брюллов –

І.Сошенко –

Є. Гребінка –

П.Куліш –



Колективна бесіда

  • Що породило конфлікт між головними дійовими особами? Обґрунтуйте своє твердження.

  • Доберіть з тексту матеріал для характеристики Хоми Кичатого, усно схарактеризуйте цей образ.

  • До яких заходів удається Стеха, щоб добитися одруження з сотником? Поясніть, які обставини могли сприяти розбещенню сільської дівчини-наймички.

  • Прослідкуйте, як Назар бореться за своє щастя.

  • Яку роль у розв’язанні конфліктів п’єси відіграв Гнат?

  • Виявіть ознаки романтизму в цій п’єсі (тема, персонажі, обставини, описи всіх видів тощо).

  • Назвіть реалістичні моменти в творі. (Цілком реалістичними є образи Хоми, Стехи, опис сватання, вечорниць та інші побутові сцени.)

Узагальнення до діаграми Вена

  • Зіставте образи Галі і Наталки, Назара і Петра, Гната й Миколи: чим подібні й чим відрізняються. Виявіть в них, зокрема, спільні типові риси.

Наталка

Галя


(Наталка – бідна, розумна, спостережлива, роботяща, вірна, здатна за себе постояти, рішуча, чесна, пряма, нелицемірна. Галя – життєрадісна, простодушна, безтурботна і довірлива, прагне волі у почуттях і діях, чесна, безпосередня і справедлива.

Петро – бідний, вірний, нерішучий, дуже поважає Терпилиху. Назар – сміливий, вміє постояти за свою гідність, поетичний, пристрасний.

Микола – наймит, енергійний, спостережливий, життєрадісний, дотепний, вірний товариш. Гнат – стриманий, енергійний, одчайдушний, готовий на смерть за побратима.)

  • Визначте, за допомогою яких художніх деталей створюється національний колорит. А історичний?

  • Яке враження справила на вас драма Шевченка?

Мозкова атака

В «Назарі Стодолі» не зображуються історичні події, чому ж тоді цю п’єсу називають історичною?

У класі можна повісити такий плакат:

1. Кажіть усе, що спадає на думку.

2. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.

3. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.

4. Розширення запропонованої ідеї заохочується.

Учитель

У п’єсі не зображено конкретних подій минулого та реальних осіб, їх учасників, - вони створені уявою автора. Однак твір позначений яскравим історичним колоритом: тут діють представники різних прошарків козацтва; про Запорізьку Січ мовиться, як про існуючу; згадуються запорозькі порядки, Братський монастир у Києві тощо.

Викриваючи й засуджуючи антигуманний, потворний характер шлюбу з розрахунку, Шевченко доводить, що сім’ю слід будувати на взаємній любові, довірі, духовній близькості людей.

«Займи позицію»

Як ви думаєте, Кичатий обдурить Стеху чи хитрій ключниці таки вдасться примусити Кичатого з нею одружитися?

Учитель

За свідченням П.Куліша, драма «Назар Стодоля» закінчувалася вбивством Кичатого. Готуючи п’єсу до вистави в Медико-хірургічній академії, автор (можливо з огляду на цензуру) надав розв’язці мелодраматичного характеру, що було притаманне багатьом п’єсам того часу.

П’єса відзначається високими сценічними якостями: чіткістю в окресленні характерів, яскравою мовою, напруженістю в розгортанні дії. Саме це в поєднанні з реалізмом, народністю забезпечило п’єсі стійкий успіх у читача і глядача.

Твір Шевченка справив помітний вплив на розвиток драматургії і театру другої половини 19 ст. його художні надбання використовували в своїй творчості драматурги пізнішого часу. П’єса постійно входила до репертуару аматорських і професійних труп; великою популярністю користується і в сучасного глядача, за сюжетом її створено кінофільм.

Робота над твором «І мертвим, і живим, і ненародженим».

Твір «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє» Тарас Григорович написав 15 грудня 1845 року. Він тематично споріднений з усіма названими вище поемами. Шевченко продовжує роздуми про долю України, її народу, відновлення державності, збереження української мови. 


На сьогоднішньому уроці ми будемо й далі вчитися аналізувати поетичний твір.
За один урок опрацювати твір, який я вважаю найважливішим у програмі всієї української літератури, напевно, нам не вдасться, але ми будемо старатися, щоб на наступному уроці виділити час для написання роздуму. 
Часто цей твір називають «Послання». Пригадайте, який жанр називають посланням? Хто з письменників звертався до цього жанру? 
Ми вивчали «Послання до єпископів» Івана Вишенського. Послання – це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї чи декількох осіб. Шевченко звертається своїм посланням до багатьох.
. Перш ніж аналізувати твір, доцільно розглянути алегоричність його назви. Є дві версії. 
- Перша. У Миколи Гоголя є поема «Мертві душі», яку ви будете вивчати пізніше. «Мертвими» Гоголь називає поміщиків. Дехто вважає, що і Шевченко також мертвими називає українських поміщиків-кріпосників. Живі – це інтелігенція, про яку поет говорить найбільше, дає їй досить глибоку, вичерпну характеристику. Ненароджені – то простий народ, «брати незрячі, гречкосії», поневолені, політично пасивні.
- Друга. Послання охоплює минулий («мертвим»), теперішній («живим») і майбутній («ненародженим») часи, а разом – це вічність, що поширюється і на нас з вами. 
Зачитайте епіграф до твору. Як ви його розумієте?
Якщо людина – істота Божа, то її потрібно любити так, як і Бога. Шевченко натякає на панів, які говорять, що вони люблять народ і в той же час «деруть» з нього шкуру.

Опрацювання твору Т. Шевченка «І мертвим, і живим…». Виразне й усвідомлене читання поезії.


Тема: показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних та морально-етичних поглядів.. Ідея: утвердження віри народу в перемогу над класовим ворогом; різке засудження схиляння співвітчизників перед буржуазною культурою Заходу; заклик до вивчення кращих здобутків світової науки, культури й літератури.
Основна думка:
а) Учитесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цу
райтесь…
б) правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати,
спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути
в єднанні з ним;
в) інтелігенція України повинна бути разом із народом, просвітити його, написати українську історію і зберегти куль
туру.
Жанр: посланіє-звернення до представників панівного класу.
(Послання — віршований або прозовий твір, написаний у формі
листа чи звернення до однієї або багатьох осіб.)
Ліричний герой і автор у творі.
Починається послання зображенням соціального стану України як колонії Росії. Образ України і в наступних частинах залишається провідним.
Від чийого імені ведеться розповідь?
Розповідь веде ліричний герой. У ньому неважко пізнати самого поета.
І смеркає, і світає,
День Божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочиває. 
У початкових рядках йдеться про плин часу. Минають години, дні і роки, а становище українського народу змінилось?
Становище українського народу залишається таким же нестерпним. І це змушує ліричного героя задуматися над долею його, проаналізувати причини такого критичного стану.
Одна з особливостей композиції твору полягає в тому, що автор часто перериває розповідь ліричними відступами у формі авторських реплік, коментарів, вставок, звертань, з яких постає і образ самого поета.
Ліричний герой заявляє про себе одразу, відверто, від імені «Я». 
Тілько я, мов окаянний,
Рубрика «Пошук і факти».
Відповідно до варіанту учні виділяють факти і обґрунтовують їх, відповідаючи на питання: «Від чого Т. Шевченко у творі «І мертвим, і живим…» застерігає (варіант І), у чому дорікає (варіант ІІ), до чого закликає (варіант ІІІ).
Підсумок уроку.

Домашнє завдання


Вивчити уривок напам’ять



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка