«Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради Соціалізація дітей та учнівської молоді: управлінський аспект



Сторінка1/3
Дата конвертації26.10.2017
Розмір0.62 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3



Кафедра менеджменту освіти

Комунального вищого навчального закладу

«Херсонська академія неперервної освіти»

Херсонської обласної ради

Соціалізація дітей та учнівської молоді:

управлінський аспект

Випуск 1

Херсон 2014

Схвалено на засіданні кафедри менеджменту освіти

КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

(протокол №5 від 12.05.2014р.)

Укладачі: Кузьміч Т. А., Лозович О. Д.



Рецензент:

Назаренко Л.М., кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри менеджменту освіти

КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»



Соціалізація дітей та учнівської молоді: управлінський аспект. Випуск1. Мето-

дичний доробок / укладачі: Т. А. Кузьміч, О. Д. Лозович – Херсон: КВНЗ

«Херсонська академія неперервної освіти», 2014 - 50 с.

Перший випуск методичного доробку присвячений теоретичному аналізу наукових способів осмислення типів управління процесом соціалізації, процесом забезпечення необхідних умов створення "соціалізуючого простору", різних видів використання соціально-педагогічних методів у навчально-виховному процесі.



КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2014 рік

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………



Фертак Н. В. Школа – провідний інститут соціального виховання…………………….........................................................................

Максименко І. В. Шляхи формування соціалізованої особистості

випускника школи…………………………………………………………..



Пашкова Л.М. Створення моделі державно – громадського управління сільської школи як засіб практичного втілення узгодженої соціально орієнтованої освітньої діяльності………………………………………….

Гордійчук Н. В. Соціальне партнерство як управлінський засіб……….

Дмиш Л. М. «Школа життєтворчості особистості» як модель освітнього соціалізуючого простору…………………………………………………..

Макаренко Н.І. Формування соціальної компетентності учнів через громадянське виховання…………………………………………………..

Мурчук Т. А. Управління процесом формування предметів суспільно-гуманітарного спрямування комунікативних компетентностей учнів через систему викладання………………………………………………………..
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..


ВСТУП

Ми живемо в епоху глобальних соціальних трансформацій, і образ майбутнього містить в собі невизначеність. До ситуації подібної принципової невизначеності нам необхідно готувати нашу молодь вже сьогодні. Вона не просто повинна вміти «пристосовуватися» до мінливих умов, але й вміти самовизначатися в ситуації невизначених умов, зберігати культурну та історичну спадщину і дорожити цим надбанням, вміти робити обгрунтований вибір, розуміючи і приймаючи на себе пов'язаний з ним ризик, розуміти і створювати нові проекти розвитку.

Освіта потенційно є найпотужнішим чинником суспільних перетворень, засобом формування нового суспільного і соціокультурного укладу. Інтегральний ефект освіти - це соціалізація в широкому сенсі слова, що розуміється як формування у молодого покоління базових основ і самого способу існування в сучасному світі. Саме в освіті закладаються основи світогляду людини, його культурний і ціннісний багаж, рівень соціальних і професійних компетенцій. І, залежно від обраної стратеги соціалізації, інститут освіти може як виконувати функцію консервації застарілого суспільного укладу, так і ставати інструментом випереджаючого розвитку, створюючи специфічними для нього засобами потенціал соціальної модернізації країни.
  У нових умовах інноваційного розвитку країни тема соціалізації молоді та створення можливості управління соціальними проектами в молодіжному середовищі набувають особливої ​​уваги. Сьогодні необхідно усвідомлення можливостей інституту освіти в цьому плані,
створення адекватних засобів роботи з молодими людьми різного віку , визначення пріоритетних завдань.
  Сучасні виклики вимагають від молодого покоління здібностей активної і відповідальної участі в соціальному житті, здатності до соціального самовизначення і формування особистої позиції. Тому в основу створення сучасної стратегії соціалізації повинна бути покладена перспективна модель, що припускає включення молоді в процеси розвитку. Управління цим процесом набуває сьогодні важливого значення.

Метою методичного доробку є аналіз різноманітних управлінських форм створення соціального простору, форм і методів соціалізації на підставі різних інноваційних підходів до управління.



Фертак Наталя Володимирівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи

Ольгинської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Горностаївської районної ради

Херсонської області

Школа – провідний інститут соціального виховання

В наш час проблема включення особистості в систему суспільних відносин, в цілісну структуру навчально-виховного процесу є досить вагомою. Процес засвоєння особистісних якостей людиною на різних етапах її існування визначається поняттям „соціалізація”. Як і будь-який процес, соціалізація характеризується періодичністю та динамічністю протікання. А одним з головних періодів є процес навчання, а саме - в школі. Отже, під час створення соціально-педагогічних умов для успішної реалізації процесу соціалізації школяра необхідно наступне:

• сприяти формуванню повноцінного соціального розвитку школяра;

• забезпечити розробку та підтримку програм, призначених для школярів, щодо соціалізації особистості школяра.

Згідно із ст. 14 Закону України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” завданнями суб’єктів та тих, які повинні виконувати соціально-педагогічну роботу, є:

• надання різноманітних соціальних послуг, соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної, матеріальної та інших видів соціальної допомоги, консультування дітей та молоді;

• розроблення та здійснення системи заходів по створенню умов, достатніх для життєдіяльності різних категорій дітей та молоді;

• здійснення соціально-профілактичної роботи серед дітей та молоді, проведення системи заходів щодо запобігання негативним явищам та їх подолання;

• розроблення та здійснення реабілітаційних заходів щодо відновлення соціальних функцій, морального, психічного та фізичного стану дітей та молоді, пристосування їх до безпечних соціальних та інших умов життєдіяльності, а також надання допомоги дітям, молоді, які зазнали жорстокості та насильства, потрапили в екстремальні ситуації.

Виходячи із завдань необхідно реалізувати соціально-комунікативний потенціал особистості учня у навчально-виховному, створити сприятливі умови для повноцінного психологічного, соціального і духовного розвитку учнів. Формувати в них потреби до самовдосконалення.

Завданнями реалізації програми соціально-комунікативного розвитку особистості є :

1. Формування дружного, згуртованого класного колективу в атмосфері захищеності і довіри через поєднання індивідуального виховання, виховання в колективі, самовиховання.

2. Сприяння появі в учнів позитивного самоусвідомлення через пізнання власного «Я».

3. Допомога учневі у ствердженні як особистості через індивідуальне самовдосконалення та колективні форми творчої діяльності.

Також необхідно використовувати автобіографічний та біографічний метод за допомогою методики "Я і моє життя в образах та картинках", мета якої полягає у формуванні умінь молодших школярів відтворювати власний життєвий шлях і коригувати набутий досвід у відповідності із загальнолюдськими цінностями.

Одним із ефективних методів, які впливають на соціалізацію розвитку школяра – є ритмічна драматизація, яка передбачає узгоджені дії школярів. При цьому темп і вид рухів задаються спеціальними командами, декламацією вірша, музикою. Темп подачі інформації, логічні наголоси, паузи підказують школярам тривалість, динаміку, послідовність дій. У подальшому ритмічна драматизація стає підготовчим етапом до драматизації авторських і складених учнями сюжетів, імпровізаційної драматизації, а драматизація віршів включає:

• колективне створення пантомімічного образу віршованого тексту через пантомімічне зображення описаних у вірші подій, реальних і уявних об'єктів, явищ природи тощо;

• колективне створення словесного образу віршованого тексту через хорову декламацію;

• групове та індивідуальне творення словесно-пантомімічного образу віршованого тексту, перехід до міні-спектаклів.

Необхідно використовувати коррекційні методи в соціально педагогічній діяльності, як однієї з умов самовдосконалення особистості школяра, а саме метод рольової гри ( психодрами ).

Завданням психодрами як психокорекційного процесу є створення такого клімату в групі, у якому можливі максимальні прояви інсайту та катарсису (усвідомлення та відреагування за принципом «тут і тепер»).

Отже, використання соціально-педагогічних методів у навчально-виховному процесі, таких як біографічний метод, рольова гра, ритмічна драматизація, дають можливість школярам саморозкритися, виявити свої недоліки та переваги, адекватно себе оцінити.

Навчально-виховний процес зорієнтований на особистість, яка в результаті педагогічних впливів набуває знань, умінь і якостей самовдосконалення, досягає певного рівня розвитку компетентності: соціальної, полікультурної, інформаційної, комунікативної, а також компетентності саморозвитку, де очікуваним результатом буде – цілісна особистість, здатна до постійного самовдосконалення, яке залежить від поетапного формування якостей особистості в позаурочній діяльності:

• етика поведінки (1-4 кл.);

• самопізнання (5 кл.);

• самовиховання (6 кл.);

• самоосвіта (7 кл.);

• самоствердження (8 кл.);

• самовизначення (9 кл.);

• саморегуляція (10 кл.);

• самоактуалізація (11 кл.).

Література

1. Аніскіна Н.О., Дементьєва Л.М. Управління забезпечення саморозвитку особистості школяра // Виховна робота в школі. – 2006. - №8. – с.2-26.

2. Антонюк В.М. Педагогіка життєтворчості особистості // Виховна робота в школі. – 2006. - №9. – с.23-24.

3. Біленька О.М. Проблеми соціалізації соціально-комунікативної активності учня // Позакласний час +. – 2006. - №9 – с.34-54.

4. Войцнова А.І. Розвиток потреби у самоактуалізації як психологічний супровід формування громадянської позиції в старшокласників // Позакласний час +. – 2006. - №3. – с.58-70.

5. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 576с.

6. Георгі М.К., Сінюгін В.Г., Халін А.І. Діяльність класного керівника щодо психолого-педагогічної профілактики вживання наркогенних засобів // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. - №9. – с.39-56.

7. Грохульська Дж., Сойко Н. Карл Роджерс – концепція освіти // Шлях освіти. – 1997. - № . – с.24-27.

8. Закон України від 21 червня 2001 р. № 2558-ІН „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю".

9. Закон України „Про освіту” ( Відомості Верховної Ради (ВВР) , 1991, N 34, ст.451 ).

10. Коврижиних Ю., Смольникова Г. Збагачуємо емоційну сферу дітей // Дошкільне виховання. – 1997. - №2. – с.16-19.

11. Кузікова С.Б. Основи вікової психокорекції. Навчально-методичний посібник. - Суми: СумДПУ, 2001.-320с.

12. Лещенко М. П. Є у Полтаві така школа // Обдарована дитина. – 2002. - №1. – с.2-20.

13. Основи психології: Підручник за заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – Вид. 5-е, стереотип. – К.: Либідь, 2002. – 632с.

14. ПідласаІ.А. Життєвий шлях особистості в теорії психологи // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - №3. - с. 13-16.

15. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К., „Каравела”, 2000. – 248с.

16. Пономаренко Л.П. Белоусова Р.В. Основы психологии для старшеклассников: Методические разработки практических занятий. //Практическая психология и социальная работа. - 2001. №4. - с.26-30.

17. Смольська Л.М. Фактори дитинства, що впливають на успішність у дорослому віці.// Практична психологія та соціальна робота. – 2005. - №7.- с.8

18. Трухін І.О. Виховна робота з старшокласниками.// Практична психологія та соціальна робота. – 20004.- №8. – с.5-13.

19. Штепа О.С. Трансформація особистості у тренінгах особистісного зростання та способи її вимірювання .//Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - №3.- с.53-58.


Максименко Ірина Віталіївна,

заступник директора з навчально-виховної роботи

Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №52

з поглибленим вивченням української мови

Херсонської міської ради
Шляхи формування соціалізованої особистості випускника школи

Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях.

Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню компетентностей, таких як комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна, естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та шкільної практики особливого звучання набуває проблема обґрунтування сутності компетентнісного підходу в освіті. Значення цієї проблеми зумовлене тими докорінними змінами, що сталися в системі загальної освіти, де взято курс на гуманізацію і демократизацію, на формування особистості як найвищої цінності суспільства, на її соціалізацію.

Ця проблема стала предметом наукових розвідок І.Д.Беха, І.Г.Єрмакова, Л.М.Назаренко, О.І Пометун, О.В. Сухомлинської.

Соціалізація підростаючого покоління відбувається під впливом розвивального середовища, до якого можна віднести Всесвіт, державу, суспільство, етнос, ЗМІ. Але на дитину безпосередньо впливають такі інститути соціалізації, як сім’я, угрупування однолітків, різні неформальні об'єднання, молодіжні організації, школа та інші виховні заклади.

Соціалізація - це двосторонній процес, що включає в себе, з одного боку, засвоєння дитиною соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, з іншого боку – це процес активного відтворення системи соціальних зв'язків за рахунок активної діяльності й активного включення в соціальне середовище, реалізації себе як особистості, вплив на обставини та оточення.

Одним із найважливіших завдань освіти є виховання нового громадянина, орієнтованого на соціалізацію.

Концепція розвитку Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 52 з поглибленим вивченням української мови Херсонської міської ради здійснюється на основі української національної ідеї та особистісно-орієнтованої освіти, в основу яких покладено:

- ставлення до дитини як до суб’єкта життя, здатного до культурного саморозвитку;

- ставлення до педагога як до посередника між дитиною та культурою, здатного ввести його у світ культури і надати допомогу і підтримку кожній дитячій особистості в її індивідуальному самовизначенні у світі культурних цінностей;

- ставлення до освіти як до культурного процесу, рушійними силами якого є пошук особистісних змістів, діалог і співробітництво його учасників у досягненні цілей культурного саморозвитку;

- ставлення до школи як до цілісного культурно-освітнього простору, де живуть і відтворюються культурні зв’язки дітей і дорослих, відбуваються культурні події, здійснюються формування і виховання культурної людини.

Головне завдання, яке ставить перед собою педагогічний колектив – це забезпечення рівного доступу дітей та підлітків 6-18 років до отримання повної загальної середньої освіти. Для цього в школі створюється така педагогічна система, яка повинна забезпечити повноцінний розвиток особистості кожного учня за рахунок організації особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу, умови для самореалізації, творчого самовиявлення учнів у різних видах діяльності та міжособистісного спілкування.

Участь закладу у експерименті «Освітній моніторинг як механізм адаптивного управління загальною середньою освітою в школі» сприяло побудові адаптивної моделі управління, яка передбачає, що людина – це творча особистість, яка постійно ставить перед собою нові цілі і досягає їх своїми силами.

Впровадження експерименту «Розроблення системи змішаного фінансування для отримання загальної середньої освіти за потребою територіальної громади» та експериментального проекту «Управління навчально-виховною та науково-дослідницькою діяльністю учнів спеціалізованої школи №52» переросло в педагогічний досвід та професійну майстерність вчителів школи.

Заклад постійно втілює в життя одне з найважливіших завдань освіти – виховання нового громадянина, орієнтованого на соціалізацію.

Освітній простір, у якому підліток готовий взаємодіяти з соціумом, створюється різними чинниками.

• Змістом освіти, а саме: участю в експерименті «Інтегративно-діяльнісний підхід до формування інноваційного мислення учнями і вчителями за науково-педагогічним проектом «Росток»». З метою створення умов для розвитку активної діяльності школярів на основі інтеграції, диференціації й індивідуалізації навчання, врахування та забезпечення подальшого розвитку інтересів, нахилів, здібностей і на підставі діагностування, моніторингових досліджень щодо прогнозування та визначення профільності навчання, реалізації прав учнів на вибір відповідного профілю: в основній школі, у 8-9 класах, здійснюється допрофільне навчання шляхом створення класів з поглибленим вивченням української мови; для учнів старшої школи організовано профільне навчання за філологічним напрямом, профіль – українська філологія. Впровадження спецкурсів з української мови (для учнів 8-11 класів), факультативів «Уроки для стійкого розвитку» (передбачає формування у людей стійких, екологічно врівноважених навичок і стилю повсякденного життя), «Профілактика ВІЛ-інфекції та пропаганда здорового способу життя на засадах розвитку життєвих навичок», «Упровадження інноваційних технологій навчання».

• Соціально-психологічною службою, основним завданням якої є забезпечення процесу соціалізації учнів у навчально-виховній діяльності, захист їхнього психічного, фізичного, соціального і духовного здоров’я, сприяння педагогічно доцільному і безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження і педагогічна корекція вад та відхилень розвитку особистості. Для реалізації соціалізації учнів в освітньому середовищі використовуються різні види робіт: консультаційна, яка полягає в допомозі людині вирішити ті проблеми, з якими приходять до психолога; психодіагностична, включає виконання різних методик, тестів, опитувальників (на виявлення особових особливостей, міжособистісних відносин, пізнавальних процесів); психокорекційна робота направлена на подолання негативних явищ в учбовому закладі, в сім'ї, в соціальному оточенні і розвиток здібностей, формування особистості учня; профілактична робота, суть якої полягає в попередженні можливих негативних явищ в психологічному і особистісному розвитку учня. Соціально-психологічна служба та весь педагогічний колектив школи працює над профілактикою девіантної поведінки, попередження правопорушень, агресивності та жорстокості учнівської молоді.

• Бібліотечно-інформаційною підтримкою: роботою шкільної бібліотеки, яка прилучає учнів до читання й основного з умінь для покоління інформаційної ери – уміння самостійно здобувати знання, уміння вчитися протягом життя.

• Учнівським самоврядуванням. Створено шкільне об’єднання учнів «Крок», яке має свою структуру, сформовано виборні органи: Президент, голова Ради Громади, голови департаментів, розподілено обов'язки членів учнівської ради (робота ведеться за напрямками). Декілька років лідери учнівського самоврядування представляють школу у міському парламенті, і є постійними її лідерами. Щорічно (з 2002 року), в першу п’ятницю квітня, у школі проводиться День учнівського самоврядування, що сприяє розвитку лідерських навичок учнів, самостійність прийняття управлінських рішень, відповідальність за прийняті рішення, розкриття і реалізація своїх потенційних можливостей, популяризації професії вчитель.

• Діяльністю двох музеїв «Історія Херсонщини» та «Музею ім. Т.Шевченка», які покликані сприяти формуванню громадськості й патріотизму в учнів, розширенню світогляду й вихованню пізнавальних інтересів і здібностей, оволодінню практичними навичками пошукової, дослідницької діяльності, удосконаленню освітнього процесу. Музейне освітнє середовище виконує не тільки виховні функції, але і розвиває ініціативу, суспільну активність, надає більше можливостей для організації самостійної і творчої роботи школярів.

• Підключенням бібліотеки, навчальних кабінетів до мережі Інтернет, створення сайту школи. Доступ до мережі Інтернет відкриває шлях до глобальної всесвітньої інформаційної бази, кардинально змінює процес спілкування, що не може не вплинути на освітні процеси. За таких умов якісно новим стає механізм забезпечення можливостями використання телекомунікаційних технологій у системі навчання та доступу до комп’ютерної освіти навчального закладу. Єдине інформаційне середовище передбачає створення мережних спільнот як об’єднання педагогічних працівників, учнів та їх батьків, у якому паралельно з традиційним спілкуванням відбувається спілкування за допомогою інформаційної мережі Інтернет.

• Організацією соціальної благодійної діяльності.

Благодійний проект «З пам’яттю в серці, з добром у справах» (відзначений у 2010 році Дипломом міжнародного благодійного фонду «Україна 3000"). Мета проекту - привернути увагу суспільства до проблем ветеранів Великої Вітчизняної війни, надати їм адресну допомогу; формувати активну громадянську позицію, милосердя, поважне ставлення до старшого покоління у молоді, залучення їх до благодійної діяльності: створити постійно діючий загін волонтерів «Нащадки перемоги», активізувати його діяльність в сфері розвитку благодійництва через реалізацію власних соціальних ініціатив та колективно творчих справ.

Благодійний соціальний проект «Від щирого серця» (У 2009 році проект увійшов у 100 кращих проектів Всеукраїнського конкурсу благодійних проектів «Добро починається з тебе»). Мета проекту - допомогти онкохворим дітям та людям похилого віку; діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування (до цієї категорії дітей відносяться як учні нашого навчального закладу, так і діти, які перебувають у дитячих будинках та інтернатах міста Херсона); діти-інваліди, які також навчаються у школі або перебувають на навчанні вдома на території мікрорайону навчального закладу; діти з особливими потребами, які відвідують Херсонський реабілітаційний центр; діти, які тимчасово знаходяться на лікуванні в обласній дитячій клінічній лікарні.

• Системою національного виховання учнів. Національне виховання є одним із головних пріоритетів школи - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури. Педагогічний колектив школи спрямовує свою діяльність на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Національне виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

• Профорієнтаційною роботою. Підготовка молоді до свідомого вибору професії – важлива проблема з точки зору соціальних та психолого-педагогічних аспектів. Щоб запобігти помилок у виборі професії, практичний психолог школи веде систематичну роботу з профорієнтації з учнівською молоддю. Для ознайомлення учнів та їх батьків з професіями, які користуються попитом та затребувані ринком праці, в школі працює термінал служби зайнятості.

• Співпрацею з установами, громадськими організаціями, позашкільними закладами, закладами культури, підприємствами міста.

З учнями старших класів проведена методика дослідження ціннісних ставлень особистості (додаток А). Досліджено рівень прояву таких компетентностей: інтелектуальна зрілість (високий – 36%, достатній – 51%, середній – 13%), Я – по відношенню до себе (високий – 41%, достатній – 50%, середній – 9%), Я – по відношенню до близького оточення (високий – 49%, достатній – 47%, середній – 4%), Я – по відношенню до праці (високий – 43%, достатній – 46%, середній – 11%), Я – по відношенню до світу прекрасного (високий – 55%, достатній – 30%, середній – 15%), Я – по відношенню до природи (високий – 38%, достатній – 41%, середній – 21%), самопокладання відповідальності (високий – 39%, достатній – 52%, середній – 9%).

Школа пройшла досить велику кількість етапів інноваційних процесів та придбала не тільки необхідний досвід управління та впровадження інновацій, а й усвідомлення того, що всі нововведення мають цінність тільки тоді, якщо вони безперечно впливають на кінцевий результат діяльності, яким є випускник школи.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка