Григір Тютюнник "Ласочка"



Скачати 61.37 Kb.
Дата конвертації14.01.2019
Розмір61.37 Kb.
ТипУрок


Урок позакласного читання
Тема: Оповідання про тварин.

Опрацювання оповідання Г. Тютюнника "Ласочка", „Бушля”.


Мета уроку: Поглибити знання учнів про відомого письменника Г.Тютюнника, ознайомитися з його оповіданнями „Ласочка”, „Бушля”, розкрити причинно - наслідкові зв'язки дружніх стосунків людини і звіра, вчити із розумінням ставитися до "братів наших менших"; вдосконалювати уміння швидко орієнтуватися у тексті, складати словесні малюнки до твору; формувати потребу читати дитячі книжки ; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.

Хід уроку.
I. Організаційний момент.
1. Пролунав дзвінок

Починається урок

Працюватимем старанно


Щоб почути у кінці

Що у нашім 2 класі

Учні - просто Молодці.
II. Відпрацювання умінь орієнтуватися в дитячих книгах.
1.Виставка книг , які містять оповідання про тварин.

Учні готують виставку книг на тему: „Твори про тварин.”

Вчитель робить виставку творів українських письменників про твариин.
- Назвіть книги,представлені на виставці.

- Хто взяв участь в оформленні виставки?

- Про що вони розповідають?

- Чому ви гадаєте, що ця книга про тварин ? ( По малюнку на обкладинці , по змісту).

- Які книжки лежать у вас на партах?

- Поясніть, як ви вибирали книжки до уроку?


2. „Представлення книги”.

Представлення книги за пам'яткою(фронтальне опитування)

Пам'ятка”Представлення книги”.


  1. Автор.

  2. Заголовок.

  3. Художник- ілюстратор.

  4. Серія, ріквидання, видавництво.

  5. Уривок, який сподобався найбільше.

  6. Рекомендації для однокласників:що порадив би...

Запитання по прочитанному оповіданню О. Копиленка „Їдальня для птахів”.

-Назвати головних героїв.

-Яку добру справу зробили вони ?
III.Оголошення теми уроку і ознайомлення з оповіданням Г.Тютюнником „Ласочка”.

1.Розповідь про автора.
- Діти! Сьогодні я хочу запросити вас на зустріч із відомим дитячим українським письменником-Григіром Тютюнником (показ. Портрет).

Тютюнник Григір (Григорій) Михайлович народився 5 грудня 1931 року в селі Шалівці на Полтавщині в селянській сім’ї.

Голод 33-ого не обминув і Тютюнників - забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити. Говорити, навіть сміятися.

Коли Григору було 6 років він залишився без батька. Але усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити сім’я дядька.

Почалася Велика Вітчизняна війна, знову голод. В автобіографії письменник згадував: "Я їв тоді картопляну зав'язь, жолуді, пробував конину". В одинадцять років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Добирався два тижні, довелося від голоду навіть просити милостиню. А вдома,хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.

Потім було навчання у ремісничому училищі, куди Григір пішов тому, що там давали сяку - таку одежину і 700 г глевкого хліба в день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у сорок сьомому році. Працював на заводі, колгоспі, на будівництві, служив на флоті, вчився в Харківському Університеті, вчителював у вечірній школі шахтарського краю. А потім ще й важка хвороба - туберкульоз легенів. Всі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу.

Майже більше половини написаного Григором Тютюнником - про дітей, яких він любив по-особливому. Пішов із життя 6 березня 1980 року.

Сьогодні ми прочитаємо одне з його оповідань відгадавши загадку:


Відгадування загадки.

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться.

Як зовуть її?...

(Лисиця)
2.Розгляд книги.

Опрацювання оповідання Г. Тютюнника "Ласочка".
-Уважно розгляньте книгу.Про що „говорить”обкладинка?Прочитайте звернення автора до читачів.

-Що порадив вам Г.Тютюнник?

-Що містить титульна сторінка?
3. Читання твору вчителем. „ Читання з передбаченням”.
- Читання вчителем до слів : „А весною,коли крига скресла і сонце вгріло,одніс Арсен човна на річку,полагодив вудки...”

-Як на вашу думку, розвивалися події далі ?


4.Словникова робота.

- Поясніть значення слів:

ожеледь (тонкий шар льоду на поверхні землі і на деревах),

скімлення (протяжне, жалібне звучання).


5.Колективне обговорення прочитаного.

Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.


Руханка.
6.Робота в групах.

Створіть „Асоціативний кущ” на задану тему. Характеристика героїв оповідання.
Перша група.

Завдання 1.

* Яким ви уявляєте рибалку Арсена? Яка у нього зовнішність? Який характер?





.

Завдання 2.

*Визначити настрій твору.(Радісний чи сумний).


Друга група.

Завдання 1.

- Подумайте, якою була Ласочка?




Завдання 2.

* Де і коли відбуваються події ?


1.Мікрофон.
- Який твір читали?

- Чому у нього така назва?

- Який цей твір за жанром: оповідання, казка чи науково -популярний твір? Доведіть свою думку.

- Яка головна думка твору?

- Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор ніби закликає: шануйте, оберігайте природу, товаришуйте з «братами нашими меншими» і це стане окрасою вашого життя.
7. Словесне малювання.
-Який малюнок ви б намалювали до цього оповідання ?
8. Розвиток зв'язного мовлення.
- Пофантазуйте, як можна продовжити цю історію.
IV.Самостійне читання оповідання Г.Тютюнника „Бушля” про себе.
1. Словникова робота.

Бушля (бусол, лелека, чорногуз).



V.Фронтальна бесіда по прочитаному.
- Яке оповідання ви прочитали ?

- Про кого цей твір ?

- Хто така бушля ?

- Де і коли відбувалися події ?

- Чому кричали бушля і дід Арсен?

- Як в селі називають діда Арсена ?

- Чому навчає нас цей твір?

3)А зараз подумки перенесемося до театральної студії.

Юні актори підготували інсценізацію до оповідання Сухомлинського «Бабусин борщ»

Інсценізація оповідання «Бабусин борщ».

Автор. У бaбyci дві онучки. Живуть вони у великому місті, а на літні канікули приїхали в гості.

Онучки.

Бабусю,найбільше нам хочеться вашого борщу: мама розповідала, що ви варите смачний-пресмачний борщ.

Автор. Зварила бабуся борщ . Та от біда. Забувати стала. Поки ва¬рила, - двічі посолила. Поставила на стіл дві миски бор¬щу та и припрошує онучок.

Бабуся. Онученьки ,йдіть ось і борщик зварила - зi свіжими помідорами, ка-пустою i сметаною.

А чи солила - й не пам'ятаю... Стара вже... Посолю.

Сідайте. От сіль у сільниці - добавляйте coбi на смак.

Автор. З'їли дівчатка по ложці борщу. Ой, який же солоний!

Зглянулись між собою, усміхнулись непомітно. Лож¬ка за ложкою - виїли та ще попросили.

Онучки Ой який смачний.

Бабуся. А чи солила ж я борщ?

Ніна. Ми й не помітили.

Оля . Такий смачний, що про сіль i не подумала.

- Значить, солила,— з полегкістю зітхнула бабу¬ся. - А завтра це діло вам доручу: боюся, що забуду посолити.

Онучки.

- Добре, бабусю, - і знову зглянулись. I непомітно всміхнулись.

Вчитель. – Чи сподобалась вам поведінка дівчаток, адже вони сказали неправду? Чому вони це зробили?

(Так, вони сказали неправду, але вчинили по-доброму. Дівчатка проявили повагу до старенької, рідної людини. )

-То чому нас навчає це оповідання?

VI. Підсумок.

- Коли людина любить природу, допомагає їй і не відчуває своєї зверхності над нею, то зможе почути і мову рослин, тварин.

Це нелегко, однак любов до природи теж вища ознака людського милосердя.

Г. Тютюнник писав: «Кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвіду… Найдорожчою метою для мене завжди були і залишаються - доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах…»


VII. Рекомендації.

- Діти, якщо вам сподобалися оповідання Г. Тютюнника ви можете прочитати й інші товори в цій книжці - збірці.



- Наступна тема позакласного читання „Зима - білосніжка”.

- По цій темі ви можете прочитати казки, оповідання, вірші. (Рекомендований лист).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка