Формування мовленнєвої компетенції під час виконання творчих завдань



Дата конвертації04.01.2018
Розмір445 b.
ТипДовідка


Формування мовленнєвої компетенції під час виконання творчих завдань

З власного досвіду учителя української мови і літератури

Лиги Г.В.


МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ-ЦЕ

  • вміння адекватно й доречно, практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, міркування тощо);

  • використовувати для цього як мовні, так і позамовні засоби (невербальну знакову систему) та інтонаційні засіб виразності мовлення. 



Спрямована на формування вмінь виконувати завдання на мовне вправляння:



Спробуємо створити асоціативний етюд за поезією М.Старицького «Виклик»

Довідка

Асоціативний - той, що має психологічний зв’язок між уявленнями, думками, почуттями, внаслідок якого одне уявлення, почуття спричинює інше.





Етюд -

невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, нерідко на тлі співзвучного пейзажу.

Етап 1









Етап 2:



Характерні особливості етюду:

  • коротка форма;

  • опис безпосереднього враження;

  • образність мови (художні засоби і прийоми – це найбільша окраса етюду).



М.Старицький «Виклик»

Небо незміряне всипане зорями,- Що то за божа краса!

Перлами ясними он під тополями

Грає краплиста роса.

Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки

Вмочиш у срібну росу:

Я тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько:

Тепло - ні вітру, ні хмар...

Я пригорну тебе щиро до серденька,

А воно гріє, як жар.

Ти не лякайся, щоб злоба підслухала

Тиху розмову твою:

Нічка приспала всіх, соном окутала -

Ані шелесне в гаю!

Сплять вороги твої, знуджені працею,-

Нас не сполохає сміх...

Чи ж нам, окраденим долею нашою,

Й хвиля кохання - за гріх?

 

Асоціативний етюд за поезією М.Старицького «Виклик»

Чи доводилось вам споглядати за магією ночі? Здається,ніби життя зупиняється:нечутно дзвінкого співу солов’я,не відчуваєш на собі поглядів інших людей,тиша і спокій панують усюди. Хочеться вічно спостерігати за незліченними вогниками у синьому безмежному небі. Уявляю:ось так сидиш під вінком калинового листя,поглядаєш на сонне житнє поле,легкий вітерець лоскоче щічки ніжніше пір’їнки,нічна прохолода починає всотуватися у тіло,наче вода в губку,а блідий місяць,ніби вівчар,наглядає за отарами зірок. Та вже через декілька годин на соковитій траві з’являються перші маленькі краплинки роси,що кришталевою чистотою виблискують,мов найдорожчі діаманти,і в них починають вигравати перші рожеві промінці вранішнього сонця.

Ось так минає ніч,починають розвіюватись її чари,і,здається,що ніби і не було

її ,цієї ночі,тихої та загадкової,та все ж з нетерпінням чекаєш наступного заходу сонця,сподіваючись знову відчути на собі магію нічного простору.

Автор Цупка Д.,учениця 11класа.

Ти справжній молодець!

А тепер спробуй вдома створити асоціативний портрет дитинства.

Успіхів тобі!



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка