Фантастика
Фантастика – (з грецької – здатність уявляти)
1) спосіб художнього творення, в основі якого лежить нереальне, уявне, чарівне, надприродне
2) різновид художньої літератури, твори, які описують події нереальні, насправді неіснуючі
Джерела фантастики
Фантастика виникла ще в античні часи, джерела її в фольклорі, в міфах.
Давньогрецький філософ Лукіан («Правдива історія») писав про дзеркало, в якому видно всі міста і народи (телевізор); йому належить і опис одної з галактичних воєн.
Продовження розвитку фантастичної літератури можна знайти у готичних романах.
Фантастика як жанр літератури
Фантастика — це особливий, своєрідний жанр літератури, який спонукає людей замислюватися над життям, його перспективами, реаліями і цілями.
Фантастика як жанр літератури
|
Засновники фантастичної літератури: Едгар Аллан По (1809-1849), Жуль Верн (1838-1905), Герберт Веллс (1866-1946)
|
Наукова фантастика
|
Фентезі
|
наукове передбачення майбутнього+ дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки
|
твори з казковими, магічними чи міфологічними мотивами (Дж.Р.Р.Толкін «Володар перснів», «Гобіт», Дж.К.Роулінг Серія книжок про Гаррі Поттера, Льюїс Клайв «Хроніки Нарнії», Діана Джонс «Мандрівний замок Хаула», Корнелія Функе «Чорнильне серце»)
|
Соціальна фантастика
|
Утопія
|
Антиутопія
|
суспільні проблеми (людина у суспільстві майбутнього)
|
майбутнє безтурботне, ідеальне
|
майбутнє темне, страшне, загрозливе
|
Зарубіжні письменники-фантасти: Карел Чапек, Айзек Азімов, Рей Бредбері, Олександр Беляєв, Аркадій і Борис Стругацькі, Кліфорд.Саймак, Станіслав Лем, Роджер Желязни, Олдос Гакслі, Джордж Орвелл, П'єр Буль
Українські письменники-фантасти: О. Бердник, Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді (Д.Е.Громов і О.С.Ладижевський)
|
Особливість фантастичної літератури: створення дивного і незвичайного світу, в який людина в буденному житті потрапити не може.
Наукова фантастика
Наукова фантастика — різновид художньої літератури, основною темою якої є дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки.
Художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства.
Функція наукової фантастики – наукове передбачення майбутнього.
У науково-фантастичних творах описуються космічні польоти, перебування на інших планетах, переміщення в часі в майбутнє або минуле; технології майбутнього, нові наукові принципи, незвичні політичні або соціальні системи
Герої: роботи, мутанти, прибульці, тварини, які внаслідок генетичних експериментів або іншого збігу обставин стали розумними тощо.
Тема - дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки.
Проблеми: «людина і природа», «людина і Всесвіт», «людина і суспільство», «людина і добро (зло)»
Змальовуючи фантастичні картини майбутнього, письменники-фантасти розкривають реальні проблеми сучасного суспільства, порушують вагомі морально-філософські питання. До таких, зокрема, належать книжки Веллса, Бєляєва, Бредбері, Азімова, Шеклі, братів Стругацьких та інших.
Риси науково-фантастичної літератури
1.Нереальність художнього світу, образів, ситуацій
2.Осмислення протиріч розвитку науки і техніки та їх впливу на суспільство
3.Опис вигаданих науково-технічних відкриттів, машин
4.Художній прогноз майбутнього людини і всієї цивілізації
Напрями розвитку наукової фантастики:
-
соціально-філософський — П'єр Буль «Планета мавп»; брати Стругацькі «Важко бути богом», «Кульгава доля»; Рей Бредбері «451° по Фаренгейту»);
-
стосунки з позаземними цивілізаціями — Г. Уеллс «Війна світів»;
-
відповідальність людей за наслідки наукових відкриттів — Г. Уеллс «Людина - невидимка»;
взаємовідносини людини і природи — Г. Уеллс «Острів доктора Моро».
Соціальна фантастика
Соціальна фантастика - один з жанрів наукової фантастики, в якій порушуються суспільні проблеми, аналізуються протиріччя суспільного буття та їх наслідки; висловлено роздуми (або припущення) щодо теперішньої та подальшої долі суспільства, людської цивілізації, Усесвіту. У деяких творах поєднуються ознаки наукової та соціальної фантастики (наприклад, утворах Г. Уеллса, Р. Бредбері та ін.).
Характерні ознаки соціальної фантастики:
• розкриття гострих конфліктів (зовнішніх і внутрішніх):
• створення фантастичних ситуацій і образів, що актуалізують проблеми сучасного світу:
• увага до духовного стану особистості, суспільного устрою, засад людської цивілізації:
• перенесення часу в інший вимір (майбутній або минулий: створення особливих часових параметрів):
• фантастичний простір, але він має окремі прикмети реальності (у ньому можна впізнати деякі факти та явища суспільства, соціальні відносини):
• складність персонажів, їхні моральні випробування, внутрішні зміни:
• незавершеність сюжету та характерів персонажів (вони можуть мати подальше продовження):
• поєднання різних засобів художньої оповіді (від імені автора й персонажів, описи, діалоги, монологи тощо):
• переосмислення митцями минулого та теперішнього, прогнози майбутнього.
Утопія та антиутопія
Утопія — твори, які зображують майбутнє гарним, безтурботним, ідеальним, що в реальності такого бути не може.. (Томаса Мора «Утопія»)
Антиутопія – твори, які зображають майбутнє людства темним і страшним, загрозливим для людини («1984» Джордж Орвелл, «Дивний новий світ» Олдос Хакслі)
Фентезі
Фентезі – направлення в англо-американській фантастиці, виникло в 40-50 рр. ХХ ст. – це розповіді про дива, які не стосуються ні світу науки, ні потойбічного світу. Ці твори створюються з основою на міфологічні, казкові образи, сюжети. («Володар перснів» Р. Толкіна та серія книжок про Гаррі Поттера Дж. К. Ролінґ.)
Герої фентезі — гноми, гігантські дракони, мутанти, ельфи, орки
Про роботів
Згадки про штучно створених істот, попередників роботів, містяться ще у найдавніших легендах про Атлантиду. Машини, які імітували функції живих істот, створювали такі вчені, як Архіт Терентський, Дмитро Фалерський, Птоломей Філадельф, Леонардо да Вінчі, Іван Кулібін та ін. У XVIII ст. людиноподібних автоматів стали називати «андроїдами» за іменем швейцарського винахідника Анрі Дро, котрий зробив багато автоматичних ляльок — писаря, музикантку, рисувальника тощо.
У XX ст. з розвитком науково-технічного прогресу проблема машин-автоматів вийшла на перший план. Однак чим більше механізмів створювали вчені, тим більше письменники й філософи замислювалися над наслідками «машинізації» суспільства. Уперше новий термін «робот» увів у літературу чеський письменник Карел Чапек у п’єсі «R.U.R», прем’єра якої відбулася в 1921 р. в Празі. Карел Чапек назвав роботами не машини, а живих людей із плоті й крові, тільки створених на спеціальній фабриці. Письменник показав, які проблеми можуть виникнути при зіткненні людства з машинами. Переклавши на роботів всі справи і проблеми, люди деградують, вироджуються. Роботи повстають та знищують людство. Слабка надія на спасіння виникає в кінці п’єси: двоє роботів, пізнавши любов, відроджують людський рід.
Попервах у чернетках п'єси Р.У.Р. для опису людиноподібних пристроїв Чапек використовував запозичене з латини слово laboři (від латинського labor - робота). Але наспраді слово вигадав не зовсім Карел Чапек, а його брат-художник Йожеф, з яким Карел поділився сумнівами щодо звучання слова "лаборжі". "То назви їх просто "роботами", - сказав Йожеф, не відриваючись від мольберту. Основою новотвору послугувало знайоме і нам слово "robota". Проте чеською воно насамперед означає не просто будь-яку працю взагалі, а надзвичайно важкий, каторжний труд; панщину.
Літературні премії письменників-фантастів
Премія Ж.Верна
Аполло (фр. Prix Apollo) - щорічна літературна премія, присуджується з 1972 по 1990 роки за кращий науково-фантастичний роман, виданий французькою мовою у попередній рік. Більшість романів-лауреатів були переведеними з англійської мови та раніше виданими в США або Великобританії. Заснував премію Жак Садуль (фр. Jacques Sadoul) - французький письменник і упорядник кількох антологій творів у жанрі наукової фантастики. Як пояснював Жак Садуль, назва премії дано на честь американської космічної програми Аполлон, а конкретно, в честь місії Аполлон-11: Таким чином була створена премія Apollo, з назвою, даним в честь Apollo 11, який першим доставив людини на Місяць; фактично, це ім'я було обрано з-за деяких шансів бути поміченим журналістами.
Премія «Не́б’юла» (англ. Nebula Award) — щорічна літературна премія у галузі фантастичної літератури, яку присуджує Американське товариство письменників-фантастів. Ідею нагороди запропонував Ллойд Біггл-молодший у 1965 році. Джуді Бліш розробив дизайн нагороди: прямокутний блок прозорого пластику, усередині якого знаходиться кристал кварцу і срібляста спіральна туманність, звідки і походить назва премії - "зоряна туманність".
Премія Г'юґо (Hugo Award) — літературна премія в області наукової фантастики, заснована в 1953 році. Названа на честь Гернсбека Г'юґо — засновника першого науково-фантастичного журналу "Захоплюючі історії" (Amazing Stories). Премія присуджується щорічно за найкращі твори в жанрі фантастики та фентезі, опубліковані англійською мовою в попередньому році. Номінанти та переможці обираються за результатами голосування зареєстрованих учасників Всесвітнього конвенту любителів фантастики WorldCon (тому премію вважають «читацькою»). Лауреатам вручається статуетка, яка зображає злітаючу ракету.
Химинець А.А. http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/7_klas/fantastichna_literatura_dopomoga_uchnju/16-1-0-868
Поділіться з Вашими друзьями: |