Фантастика



Скачати 66.54 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір66.54 Kb.

Фантастика

Фантастика – (з грецької – здатність уявляти)

1) спосіб художнього творення, в основі якого лежить нереальне, уявне, чарівне, надприродне

2) різновид художньої літератури, твори, які описують події нереальні, насправді неіснуючі
Джерела фантастики

Фантастика виникла ще в античні часи, джерела її в фольклорі, в міфах.

Давньогрецький філософ Лукіан («Правдива історія») писав про дзеркало, в якому видно всі міста і народи (телевізор); йому належить і опис одної з галактичних воєн.



Продовження розвитку фантастичної літератури можна знайти у готичних романах.
Фантастика як жанр літератури

Фантастика — це особливий, своєрідний жанр літератури, який спонукає людей замислюватися над життям, його перспективами, реаліями і цілями.

Фантастика як жанр літератури

Засновники фантастичної літератури: Едгар Аллан По (1809-1849), Жуль Верн (1838-1905), Герберт Веллс (1866-1946)

Наукова фантастика

Фентезі

наукове передбачення майбутнього+ дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки

твори з казковими, магічними чи міфологічними мотивами (Дж.Р.Р.Толкін «Володар перснів», «Гобіт», Дж.К.Роулінг Серія книжок про Гаррі Поттера, Льюїс Клайв «Хроніки Нарнії», Діана Джонс «Мандрівний замок Хаула», Корнелія Функе «Чорнильне серце»)

Соціальна фантастика

Утопія

Антиутопія

суспільні проблеми (людина у суспільстві майбутнього)

майбутнє безтурботне, ідеальне

майбутнє темне, страшне, загрозливе

Зарубіжні письменники-фантасти: Карел Чапек, Айзек Азімов, Рей Бредбері, Олександр Беляєв, Аркадій і Борис Стругацькі, Кліфорд.Саймак, Станіслав Лем, Роджер Желязни, Олдос Гакслі, Джордж Орвелл, П'єр Буль

Українські письменники-фантасти: О. Бердник, Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді (Д.Е.Громов і О.С.Ладижевський)

Особливість фантастичної літератури: створення дивного і незвичайного світу, в який людина в буденному житті потрапити не може.
Наукова фантастика

Наукова фантастика — різновид художньої літератури, основною темою якої є дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки.

Художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства.

Функція наукової фантастики – наукове передбачення майбутнього.

У науково-фантастичних творах описуються космічні польоти, перебування на інших планетах, переміщення в часі в майбутнє або минуле; технології майбутнього, нові наукові принципи, незвичні політичні або соціальні системи

Герої: роботи, мутанти, прибульці, тварини, які внаслідок генетичних експериментів або іншого збігу обставин стали розумними тощо.

Тема - дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки.

Проблеми: «людина і природа», «людина і Всесвіт», «людина і суспільство», «людина і добро (зло)»

Змальовуючи фантастичні картини майбутнього, письменники-фантасти розкривають реальні проблеми сучасного суспільства, порушують вагомі морально-філософські питання. До таких, зокрема, належать книжки Веллса, Бєляєва, Бредбері, Азімова, Шеклі, братів Стругацьких та інших.



Риси науково-фантастичної літератури

1.Нереальність художнього світу, образів, ситуацій

2.Осмислення протиріч розвитку науки і техніки та їх впливу на суспільство

3.Опис вигаданих науково-технічних відкриттів, машин

4.Художній прогноз майбутнього людини і всієї цивілізації

Напрями розвитку наукової фантастики:


  • соціально-філософський — П'єр Буль «Планета мавп»; брати Стругацькі «Важко бути богом», «Кульгава доля»; Рей Бредбері «451° по Фаренгейту»);

  • стосунки з позаземними цивілізаціями — Г. Уеллс «Війна світів»;

  • відповідальність людей за наслідки наукових відкриттів — Г. Уеллс «Людина - невидимка»;

взаємовідносини людини і природи — Г. Уеллс «Острів доктора Моро».
Соціальна фантастика

Соціальна фантастика - один з жанрів наукової фантастики, в якій порушуються суспільні проблеми, аналізуються протиріччя суспільного буття та їх наслідки; висловлено роздуми (або припущення) щодо теперішньої та подальшої долі суспільства, людської цивілізації, Усесвіту. У деяких творах поєднуються ознаки наукової та соціальної фантастики (наприклад, утворах Г. Уеллса, Р. Бредбері та ін.).

Характерні ознаки соціальної фантастики:

• розкриття гострих конфліктів (зовнішніх і внутрішніх):

• створення фантастичних ситуацій і образів, що актуалізують проблеми сучасного світу:

• увага до духовного стану особистості, суспільного устрою, засад людської цивілізації:

• перенесення часу в інший вимір (майбутній або минулий: створення особливих часових параметрів):

• фантастичний простір, але він має окремі прикмети реальності (у ньому можна впізнати деякі факти та явища суспільства, соціальні відносини):

• складність персонажів, їхні моральні випробування, внутрішні зміни:

• незавершеність сюжету та характерів персонажів (вони можуть мати подальше продовження):

• поєднання різних засобів художньої оповіді (від імені автора й персонажів, описи, діалоги, монологи тощо):

• переосмислення митцями минулого та теперішнього, прогнози майбутнього.


Утопія та антиутопія

Утопія — твори, які зображують майбутнє гарним, безтурботним, ідеальним, що в реальності такого бути не може.. (Томаса Мора «Утопія»)

Антиутопія – твори, які зображають майбутнє людства темним і страшним, загрозливим для людини («1984» Джордж Орвелл, «Дивний новий світ» Олдос Хакслі)

Фентезі

Фентезі – направлення в англо-американській фантастиці, виникло в 40-50 рр. ХХ ст. – це розповіді про дива, які не стосуються ні світу науки, ні потойбічного світу. Ці твори створюються з основою на міфологічні, казкові образи, сюжети. («Володар перснів» Р. Толкіна та серія книжок про Гаррі Поттера Дж. К. Ролінґ.)

Герої фентезі — гноми, гігантські дракони, мутанти, ельфи, орки
Про роботів

Згадки про штучно створених істот, попередників роботів, містяться ще у найдавніших легендах про Атлантиду. Машини, які імітували функції живих істот, створювали такі вчені, як Архіт Терентський, Дмитро Фалерський, Птоломей Філадельф, Леонардо да Вінчі, Іван Кулібін та ін. У XVIII ст. людиноподібних автоматів стали називати «андроїдами» за іменем швейцарського винахідника Анрі Дро, котрий зробив багато автоматичних ляльок — писаря, музикантку, рисувальника тощо.

У XX ст. з розвитком науково-технічного прогресу проблема машин-автоматів вийшла на перший план. Однак чим більше механізмів створювали вчені, тим більше письменники й філософи замислювалися над наслідками «машинізації» суспільства. Уперше новий термін «робот» увів у літературу чеський письменник Карел Чапек у п’єсі «R.U.R», прем’єра якої відбулася в 1921 р. в Празі. Карел Чапек назвав роботами не машини, а живих людей із плоті й крові, тільки створених на спеціальній фабриці. Письменник показав, які проблеми можуть виникнути при зіткненні людства з машинами. Переклавши на роботів всі справи і проблеми, люди деградують, вироджуються. Роботи повстають та знищують людство. Слабка надія на спасіння виникає в кінці п’єси: двоє роботів, пізнавши любов, відроджують людський рід.

Попервах у чернетках п'єси Р.У.Р. для опису людиноподібних пристроїв Чапек використовував запозичене з латини слово laboři (від латинського labor - робота). Але наспраді слово вигадав не зовсім Карел Чапек, а його брат-художник Йожеф, з яким Карел поділився сумнівами щодо звучання слова "лаборжі". "То назви їх просто "роботами", - сказав Йожеф, не відриваючись від мольберту. Основою новотвору послугувало знайоме і нам слово "robota". Проте чеською воно насамперед означає не просто будь-яку працю взагалі, а надзвичайно важкий, каторжний труд; панщину.


Літературні премії письменників-фантастів

Премія Ж.Верна

Аполло (фр. Prix Apollo) - щорічна літературна премія, присуджується з 1972 по 1990 роки за кращий науково-фантастичний роман, виданий французькою мовою у попередній рік. Більшість романів-лауреатів були переведеними з англійської мови та раніше виданими в США або Великобританії. Заснував премію Жак Садуль (фр. Jacques Sadoul) - французький письменник і упорядник кількох антологій творів у жанрі наукової фантастики. Як пояснював Жак Садуль, назва премії дано на честь американської космічної програми Аполлон, а конкретно, в честь місії Аполлон-11: Таким чином була створена премія Apollo, з назвою, даним в честь Apollo 11, який першим доставив людини на Місяць; фактично, це ім'я було обрано з-за деяких шансів бути поміченим журналістами.

Премія «Не́б’юла» (англ. Nebula Award) — щорічна літературна премія у галузі фантастичної літератури, яку присуджує Американське товариство письменників-фантастів. Ідею нагороди запропонував Ллойд Біггл-молодший у 1965 році. Джуді Бліш розробив дизайн нагороди: прямокутний блок прозорого пластику, усередині якого знаходиться кристал кварцу і срібляста спіральна туманність, звідки і походить назва премії - "зоряна туманність".

Премія Г'юґо (Hugo Award) — літературна премія в області наукової фантастики, заснована в 1953 році. Названа на честь Гернсбека Г'юґо — засновника першого науково-фантастичного журналу "Захоплюючі історії" (Amazing Stories). Премія присуджується щорічно за найкращі твори в жанрі фантастики та фентезі, опубліковані англійською мовою в попередньому році. Номінанти та переможці обираються за результатами голосування зареєстрованих учасників Всесвітнього конвенту любителів фантастики WorldCon (тому премію вважають «читацькою»). Лауреатам вручається статуетка, яка зображає злітаючу ракету.


Химинець А.А. http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/7_klas/fantastichna_literatura_dopomoga_uchnju/16-1-0-868



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка