European Credit Transfer System ects інформаційний пакет 2010/2011 Напрям „ географія”



Сторінка8/27
Дата конвертації23.10.2017
Розмір5 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27

НЕ 4.1. Інтерференція світла.

НЕ 4.2 . Дифракція світла.

НЕ 4.3 . Поляризація світла.

НЕ 4.4 . Будова та властивості атома і атомного ядра.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Бушок Г. Ф., Півень Г.Ф.. Курс фізики. - К.: Вища школа, ч.І,ІІ,1969-1972.

  2. Венгренович Р.Д., Стасик М.О. Курс фізики. Ч2 Чернівці: ЧНУ, 2008І.М.Кучерук, І. Т. Горбачук. Загальна фізика. Київ.: Вища шкода, 1990.

  3. Венгренович Р.Д., Стасик М.О., Давидович В.О., Лопатню І.О. Курс фізики. Ч1 Чернівці: ЧНУ, 2007

  4. Волькенштейн В. С.. Сборник задач по общему курсу физики. М.: Наука, 1969.

  5. Грабовский Р. Й.. Курс физики. М.: Высшая школа, 1974.

  6. Зисман Г.А., Тодес О.М. Курс общей физики. М.: Наука,, т. І-1 II, 1968.

  7. Матвеев А. Н.. Общий курс физики. М.: 5т.1993.

  8. Савельев И. В.. Курс общей физики. М.: Наука, т.І-1 II, 1968-1982р.

  9. Трофимова Т.И., Павлова З.Г.. Сборник задач по курсу физики с решениями. М.: Высшая школа, 2003.-600 с.

  10. Трофимова Т.И.. Краткий курс физики.:М.,Выс. Школа, 2001.

  11. Чертов А. Г., Воробьев А. А.. Задачник по физике. М.: Высшая школа, 1988.

  12. Яворський Б. М., Детлаф А. А., Милковська Л. Б., Сергеєв Г. П.. Курс фізики. - К.: Вища школа, т.1-111,1970.

ДИСЦИПЛІНА «ХІМІЯ З ОСНОВАМИ ГЕОХІМІЇ»

І частина

Кількість годин (кредитів): 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю – іспит



І. Пояснювальна записка

Мета вивчення дисципліни – сформувати розуміння основ хімії як науки про перетворення речовин необхідні в географічних дослідженнях, пов’язаних із глобальним потеплінням клімату і еволюцією всієї природи. Надати студентам базові знання про будову атома, молекул та можливі міжмолекулярні взаємодії як основу для формування матеріалістичного світогляду. Створити для майбутніх викладачів наукову і методичну базу, що дасть їм можливість використати отримані знання в своїй професійній діяльності.

Завдання вивчення дисципліни

  • Сформувати у студента базові знання про властивості і хімічні перетворення неорганічних (мінеральних) речовин у природних середовищах.

  • Показати взаємозв’язок багатьох галузей промисловості із хімією (металургія, машинобудування., транспорт, промисловість будівельних матеріалів, сільське господарство, медицина тощо).

  • Сформувати екологічне мислення та розуміння природи основних джерел антропогенного забруднення довкілля.

  • Навчити студентів проводити обчислення за рівняннями реакцій, що відбуваються у водному середовищі та газовому стані.

Компетенції, якими повинен оволодіти студент:

Студент повинен знати:

  • основні визначення (атом, молекула, моль, молярна маса, реакція нейтралізації тощо);

  • особливості фізичних і хімічних властивостей кислот, основ, солей, оксидів та їх класифікацію;

  • структуру, властивості і застосування основних електролітів у техніці, медицині, біології, охороні оточуючого середовища;

  • природу фізико-хімічних перетворень електролітів у водних розчинах (диспергування, електролітична дисоціація, гідроліз, розчинність тощо).

Студент повинен уміти

  • працювати з навчальною, науково-популярною, монографічною літературою і поточною науковою ІНТЕРНЕТ-інформацією з хімії;

  • виконувати в лабораторних умовах практичні роботи по одержанню та дослідженні властивостей хімічних сполук

  • вміти розрахувати концентрацію розчинів (масову частку, молярну концентрацію)

  • підбирати коефіцієнти (урівнювати) для окисно-відновних реакцій.

Методика викладання та методи навчання: лекції, лабораторні роботи, семінари, консультації (індивідуальні, групові).

Оцінювання: контрольні роботи, тестове опитування, письмовий іспит.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. хімія з основами геохімії

НЕ 1. Атомно-молекулярне вчення. Основні закони хімії: закон Авогадро, закон сталості складу, закон кратних відношень, закон еквівалентів. Основні газові закони.

НЕ 2. Класи неорганічних сполук. Основні класи неорганічних сполук: оксиди, кислоти, основи та солі.

НЕ 3. Хімічна кінетика. Хімічна рівновага. Поняття про гомогенні та гетерогенні процеси. Вплив концентрації на швидкість гомогенних процесів. Виведення закону діючих мас. Залежність швидкості хімічної реакції від температури. Рівновага, принцип Ле-Шательє.

НЕ 4. Будова атома. Періодичний закон. Хімічний зв’язок. Теорії будови атома. Постулати Бора. Періодичний закон. Порядок заповнення електронних орбіталей. Метали та неметали в періодичній системі. Типи хімічного зв’язку.

НЕ 5. Розчини. Уявлення про дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем. Розчини. Способи вираження концентрації розчину (масова частка, молярна концентрація).

НЕ 6. Електролітична дисоціація. Гідроліз солей. Теорія електролітичної дисоціації. Значення розчинів сильних і слабких електролітів у природі. Вода. Іонний добуток води. Водневий показник. Добуток розчинності. Процес гідролізу. Іонні реакції.

НЕ 7. Електрохімія. Окисно-відновні процеси. Електрохімічні властивості розчинів Електрохімічний ряд напруг. Гальванічний елемент.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: „Перун”. 1998. С.480.

  2. Григор’єва В.В., Самійленко В.М. - Загальна хімія: К.: Вища школа, 1991. – 431с.

  3. Левітін Є.Я., Бризицька А.М., Клюєва Р.Г. Загальна та неорганічна хімія. – Вінниця: „Нова книга”, 2003. – 468 с.

  4. 44Глінка М.Л. Загальна хімія. - К.: Вища школа, 1982. - 607 с.

  5. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. Л.: Химия. 1985. 270 с.

  6. Середа І.П. Конкурсні задачі з хімії: для вступників до вузів. Навч. посібник. - 2-ге видання, перероб. і допов. К.: Вища школа. 1995. – 256с.

  7. М.Фримантл. Химия в действии. В 2-х частях.-М.:Мир.-1991.

ІІ частина

1. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни.

Метою викладання геохімії ландшафту є визначення зв’язку між хімією, геохімією та ландшафтом. Предметом вивчення геохімії є хімічні елементи та їх міграція.

1.2. Завдання вивчення дисципліни.

Завдання курсу навчитись виявляти закономірності поширення хімічних елементів у природі, міграцію елементів, засвоїти методику та методологію проведення хімічного аналізу води.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

При вивченні курсу студент повинен оволодіти:

Поняття ландшафт з позиції геохімії ландшафту. Елементарний геохімічний ландшафт, його морфологічні особливості. Типи елементарних ландшафтів за умовами міграції. Геохімічні спряження. Басейнові ландшафтно-геохімічні системи. Поняття “геохімічний ландшафт ”.

Кларки основних сфер географічної оболонки. Середній хімічний склад ландшафту. головні і другорядні елементи.

Міграція хімічних елементів в ландшафті. Види міграції. Біогенна, фізико-хімічна, механічна, техногенна міграції.

Фактори формування та закономірності територіальної диференціації геохімічних ландшафтів. Азональні та зональні фактори.

Геохімія окремих елементів у ландшафті. Геохімічна класифікація елементів. характеристика поширення та міграції хімічних елементів у ландшафті.



Геохімічна класифікація ландшафтів. Принципи геохімічної класифікації ландшафтів. Таксономічні одиниці, діагностичні ознаки.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ.2. Основи геохімії.

НЕ 2.1. Предмет хімії та геохімії історія розвитку, методологія, прикладні питання.

НЕ 2.1.2 Історія виникнення та розвитку геохімії ландшафту

НЕ 2.1.3. Визначення концентрації іонів водню (величини рН)

НЕ 2.2. Поняття про геохімічні системи. Розповсюдженість хімічних елементів у оболонках Землі (Кларки) Геохімічні системи. Середній хімічний склад (кларки) елементів у природних системах (літо-, гідро-, атмосферах).

НЕ 2.2.1 Середній хімічний склад ландшафту. Головні та другорядні елементи ландшафту.

НЕ 2.2.2 Визначення загальної лужності.

НЕ 2.3. Водна міграція хімічних елементів у ландшафтній сфері. Властивості води. Методи хімічного аналізу води Класи водної міграції Інтенсивність водної міграції. Геохімічні бар’єри.

НЕ 2.3.1. Визначення загальної жорсткості .

НЕ 2.3.2. Види міграції хімічних елементів

НЕ 2.4. Біогенна міграція. Кількісні характеристики біку. Геохімія фотосинтезу. Розпад органічної речовини. Біогенна акумуляція хімічних елементів та мінералоутворення.

НЕ 2.4.1. Визначення вмісту хлор-іону титруванням азотно-кислим сріблом.

НЕ 2.4.2 Класи водної міграції. Класи елементарних ландшафтів.

НЕ 2.5. Техногенна міграція. Техногенез. Техногенез та зміна стану геосфер під його впливом. Геохімічні аномалії та біогеохімічні ендемії.

НЕ 2.5.1. Визначення нітратів і нітритів.

НЕ 2.5.2. Біогенна акумуляція хімічних елементів у ґрунті.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения. – М. , 1965.

  2. Вернадский В.И. Проблемы биогеохимии. – М., 1980.

  3. Глазовская М.А., Касимов С.Н. Ландшафтно-геохимические основы фонового мониторинга природной среды. //Вест. Моск. Ун-та. – 1987, сер. 5, геогр., - № 1. – С. 11-17.

  4. Глазовская М.А. Геохимические основы типологии и методики исследований природных ландшафтов. Изд. МГУ, 1964.

  5. Глазовская М.А. Техногенез и проблемы ландшафтно-геохимического прогнозирования. Вестник МГУ, 1968. №8.

  6. Гуцуляк В.М. Геохімія ландшафту. Чернівці: Рута, 1994.

  7. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану території. Київ: Либідь, - 1998.

  8. Перельман. Геохімія ландшафту. М.: Висшая школа, 1973.

Дисципліна «Загальне землезнавство»

Кількість годин (кредитів): 108 (3)

Форма контролю іспит

1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Метою викладання загального землезнавства є дослідження природних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування географічної оболонки Землі.



1.2 Завдання вивчення дисципліни.

Вивчення основних закономірностей існування та розвитку географічної оболонки Землі, її динаміки, компонентів, історії розвитку, засвоєння базових методів фізико-географічних досліджень.



1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення курсу студент повинен:



  • Знати й розуміти систему географічних наук;

  • Знати історію розвитку знань про Землю та історію основних географічних відкриттів;

  • Знати основні теорії походження Землі та її до геологічного етапу розвитку;

  • Знати і розуміти межі ГО та границі геосфер;

  • Вільно володіти номенклатурою географічних назв у заданому обсязі, уміти їх показувати на картах різної розмірності.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Вступ. Основні умови та фактори існування та розвитку географічної оболонки

НЕ 1.1.Система географічних наук. Об’єкт, предмет та методи дослідження. Природничо-суспільний, суспільно-економічний, природничий та наскрізний блоки. Прикладні науки, що входять до них. Об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження загального землезнавства.

НЕ 1.2. Історія розвитку загального землезнавства. Історія розвитку фізичної географії. Основні етапи розвитку ідей фізичної географії.

НЕ 1.3. Астрономічні умови розвитку Землі та географічної оболонки. Земля у Всесвіті та Сонячній системі. Форма та розміри Землі.

НЕ 1.4. Рухи Землі у Всесвіті Вплив рухів Землі на розвиток географічної оболонки. Вплив космічної речовини. Сонячно-земні зв’язки.

НЕ 1.5. Геофізичні умови розвитку ГО. Геофізичні поля. Гравітаційне поле та гравітаційні процеси. Електромагнітне поле Землі та магнітосфера.

НЕ 1.6. Енергетика поверхні Землі.Енергетика поверхні Землі. Загальні термодинамічні умови на Землі.

НЕ 1.7. Основні ендогенні процеси. Основні ендогенні процеси. Тектосфера та тектонічні рухи.

НЕ 1.8. Основні екзогенні процеси. Основні екзогенні процеси.

НЕ 1.9. Геохімічні умови розвитку ГО. Склад Землі та геосфер. Динаміка й трансформація речовини геосфер. Основні геохімічні процеси. Радіоактивність геосфер.

НЕ 1.10. Номенклатура географічних назв. Євразія, Пн. Америка, Пд. Америка.

ЗМ 2. Еволюція Землі та її ГО. Структура та динаміка географічної оболонки.

НЕ 2.1.Еволюція Землі та її ГО. Зародження Землі. До геологічний етап розвитку.

НЕ 2.2. Добіогенний, біогенний та антропогенний етап розвитку.

НЕ 2.3.Загальні риси структури ГО. Межі ГО. Взаємодія компонентів у ГО. Речовина ГО. Саморегуляція ГО.

НЕ 2.4. Структура та характеристики атмосфери, гідросфери та літосфери.

НЕ 2.5.Вертикальні та горизонтальні структури ГО.Основні види горизонтальних та вертикальних структур ГО.

НЕ 2.6.Ландшафтна сфера Землі. Структура ландшафтно сфери Землі. Дослідження ландшафтів.

НЕ 2.7.Динаміка ГО. Енергетика ГО. Динаміка атмосфери, гідросфери, біосфери.

НЕ 2.8.Кругооберти. Кругооберти, циркуляція, ритміка, функціонування геосистем.

НЕ 2.9.Номенклатура географічних назв. Африка, Австралія і Океанія, Антарктида, Світовий океан.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство. - К.: Либідь, 2000. - 464 с.

  2. Введение в физическую географию / Марков К.К., Добродеев О.П., Симонов Ю.Г. и др. - М., 1978.

  3. Геренчук К.И., Боков В.А., Черванев И.Г. Общее землеведение. - М.: Высшая школа, 1984. - 255 с.

  4. Жекулин В.С. Введение в общую географию. - Л., 1989.

  5. Исаченко А.Г. География сегодня. - М., 1979.

  6. Мильков Ф.Н. Общее землеведение. - М.: Высшая школа, 1990.

  7. Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней. - М.: Мысль, 1985.

  8. Физическая география для подготовительных отделений вузов / Под ред К.В. Пашканга. - М.: Высшая школа, 1991.

  9. Физико-географический атлас Мира (ФГАМ). – М., 1964. – 200 с.

ДИСЦИПЛІНА «Геологія загальна та історична»

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – іспит.

1. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни

Мета даного курсу – ознайомлення студентів з основними властивостями Землі, речовинним складом, будовою та історією розвитку структур земної кори, формування знань про роль геодинамічних процесів у формуванні рельєфу материків та океанів, оволодіння студентами практичних навичок визначення тектонічних і геологічних структур (на місцевості та картою), уміння студентами використовувати набуті знання при вивченні курсів: землезнавство, геоморфологія, ґрунтознавство, регіональна фізична географія.

Окрім того, студенти повинні знати й визначати у польових умовах класи гірських порід і мінералів, уміти користуватися гірничим компасом, складати стратиграфічні колонки, читати тектонічні та геологічні карти.



1.2. Завдання вивчення дисципліни

  • Знати роль геологічної науки та її місце серед природничих наук та наук про землю;

  • На підставі розрізнених методів дати характеристику внутрішньої будови Землі та речовинного складу різних оболонок;

  • Вміти аналізувати різні типи земної кори та розпізнавати її головні структурні елементи за будовою та по карті;

  • Вірно трактувати різні гіпотези походження структур земної кори;

  • Давати характеристику геодинамічних процесів, згрупувавши їх за джерелами енергії, які їх спричинюють;

  • Обґрунтовувати роль кожного з процесів у формуванні геологічних структур та форм рельєфу;

  • Знати методи встановлення абсолютного та відносного віку гірських порід;

  • Давати характеристику різним геологічним етапам розвитку структур земної кори.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • Розрізняти різні типи земної кори за структурними схемами й мегаформами рельєфу;

  • Навчитись вміло застосовувати методи геологічних досліджень;

  • Визначати мінерали та гірські породи за їх властивостями у польових умовах;

  • Вміти аналізувати сильні й слабкі моменти у різних гіпотезах про формування структур земної кори;

  • за графічними схемами розпізнавати форми плікативних та диз’юнктивних дислокацій;

  • давати характеристику інтрузивному та ефузивному магматизму;

  • характеризувати роль та значення різних екзогенних геологічних процесів у формуванні відкладів й створенні різних форм рельєфу;

  • вміти розпізнавати різні фації відкладів;

  • характеризувати геохронологічну і стратиграфічну шкали.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Будова Землі та методи пізнання внутрішньої будови

НЕ 1.1. Об’єкт, предмет та методи дослідження. Зв’язок з іншими науками. Об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження геології. Метод актуалізму. Спостереження візуальні та інструментальні. Польові та дистанційні методи. Місце цих наук в системі наук про Землю.

НЕ 1.2. Внутрішня будова Землі та методи ї пізнання. Відмінність оболонок Землі за фізичними параметрами. Будова і склад земної кори. Метод сейсмічного зондування. Характеристика фізичних параметрів Землі на різних глибинах та на поверхні (температура, тиск, сила тяжіння, густина). Головні хімічні елементи земної кори. Характеристика головних породотвірних мінералів. Гірські породи, їх генезис та діагностика.

НЕ 1.3. Типи земної кори. Типи земної кори та їх географічна приуроченість

НЕ 1.4. Структурні елементи земної кори. Головні структурні елементи земної кори

НЕ 1.5. Основні гіпотези про походження структур земної кори. Контракційна гіпотеза, пульсаційна теорія, теорія піднять. Положення теорії тектоніки плит.

ЗМ 2. Геодинамічні процеси (ендогенні та екзогенні).

НЕ 2.1. –2.2. Група ендогенних процесів. Поняття про геодинамічні процеси. Взаємозв’язок та взаємообумовленість геодинамічних процесів. Класифікація процесів за джерелами енергії. Тектонічні рухи земної кори та деформація гірських порід. Плікативні дислокації. Складки, їх елементи та класифікація. Диз’юктивні дислокації. Типи розривних порушень. Поняття про магматизм та землетруси. Інтрузивний та ефузивний магматизм. Зони ВЗБ. Сейсмічні явища. Шкали оцінки інтенсивності землетрусів.

НЕ 2.3. –2.6. Вивітрювання, кори вивітрювання. Геологічна робота вітру. Група екзогенних процесів. Геологічна діяльність поверхневих та підземних вод. Карст і карстові процеси. Геологічна діяльність покривних та гірських льодовиків. Геологічна робота озер і боліт.

НЕ 2.8. Седиментація відкладів та формування гірських порід. Поняття про діагенез та фації відкладів. Етапи діагенезу. Морські та континентальні фації, їх види.

ЗМ 3. Історична геологія.

НЕ 3.1. Поняття про абсолютний та відносний вік. Дофанерозойський етап розвитку Землі та земної кори. Об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження історичної геології. Геохронологічна шкала. Головні геологічні події архею та протерозою.

НЕ 3.2. Палеозойський етап. Розвиток структур земної кори у палеозої. Зміни у кліматі та в біосфері.

НЕ 3.3. Мезокайнозойський етап. Головні геологічні події мезозою і кайнозою.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Алисон Д., Палмер Д. Геология. М.: Мир, 1984.

  2. Біленко Д.К. Основи геології та мінералогії. Вид. 3-тє. К.: Вища школа, 1973.

  3. Борголов И.Б. Курс геологии. Уч.пособие. - М.: Агропромиздат, 1989.

  4. Иванова М.Ф. Общая геология с основами исторической геологии. Уч. 4-е изд., перераб. и дополн. М.: Высшая школа, 1980.

  5. Короновский Н.В., Якушова А.Ф. Основы геологии. М.: Высшая школа, 1991.

  6. Павлинов В.Н., и др. Основы геологии.- М.: Недра, 1991.

  7. Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія: Підручник. – К.: Либідь, 2003. – 480 с.

  8. Стецюк В.В., Ковальчук І.П. Основи геоморфології: Навч. Посіб. / За ред. О.М. Маринича. – К.: Вища шк., 2005. – 495 с.

  9. Якушова А.Ф., Хаин В.Е., Славин В.И. Общая геология. Изд-во МГУ, !988.

  1. Бондарчук В.Г. Геологія для всіх. – К.: Радянська школа, 1970. – 295 с.

  2. Гурский Б.Н. Историческая геология с элементами палеонтологии. Минск, Вышейшая школа, 1979.

  3. Загальна та історична геологія. Методичні вказівки до проведення лабораторних занять. Частина 1 /Укл. Чернега П.І. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 28с.

  4. Іванов Л.Л. Короткий курс мінералогії. Харків, Дніпропетровськ ВРНГ УСРР, технічне видавництво, 1932. – 350 с.

  5. Лазаренко Е.К. Курс минералогии. Государственное издательство технической литературы Украины.Киев,1951. – 687 с.

  6. Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник.–К.:Наук. думка, 1975.–772 с.

  7. Минералы Украины: краткий справочник/ Щербак Н.П., Павлишин В.И., Литвин А.Л. и др.; отв.ред. Щербак Н.П.; АН УССР. Ин-т геохимии и физики минералов. – К.: Наукова думка, 1990. – 408 с.

  8. Ушаков С.А., Ясаманов Н.А. Дрейф материков и климаты Земли. - М.: Мысль,1984.

ДИСЦИПЛІНА «Метеорологія і кліматологія»

Кількість годин (кредитів): 108 год.(3 кредити)

Форма контролю – іспит.

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1. Мета і завдання дисципліни

Курс метеорології та кліматології має за мету вивчення основних фізичних властивостей атмосфери та умов кліматотворення в земних умовах. Він передбачає формування у студентів фундаментальних знань про:

- будову атмосфери та її якісні характеристики;

- атмосферні процеси та явища, їх природу й наслідки;

- розподіл метеорологічних величин у просторі й часі;

- метеорологічний моніторинг;

- різноманіття кліматів Землі, їх географію; причини змін і коливань клімату.

1.2. Основне завдання курсу:

1) сформувати у студентів чіткі поняття і уявлення про властивості атмосфери Землі як невід'ємного елементу географічного середовища, що разом із іншими складовими географічної оболонки (формами земної поверхні, гідросферою, біогенними компонентами) визначає умови життєдіяльності людини, різноманіття природних умов;

2) навчити студентів розуміти природу атмосферних явищ, їх фізичну сутність, міру впливу на інші природні процеси, на екологічний стан довкілля;

3) ознайомити студентів з методами спостережень за станом атмосфери, метеорологічними приладами, навчити виконувати метеорологічні спостереження;

4) вивчити географічний розподіл кліматичних елементів, з’ясувати особливості формування кліматів Землі та їх різноманіття.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

Упродовж вивчення курсу студент повинен:

а) знати і розуміти основні поняття метеорологічного й кліматологічного змісту, сутність завдань метеорології та кліматології як наук, їх практичну значимість;

б) знати особливості будови атмосфери, особливості розподілу метеовеличин у просторі й часі, розуміти та вміти пояснювати хід атмосферних процесів, природу атмосферних явищ;

в) вивчити методи спостережень за станом атмосфери, уміти виконувати елементарні метеоспостереження, аналізувати їх результати, складати опис погоди;

г) знати чинники кліматотворення, вивчити особливості кліматів Землі, уміти складати кліматичні характеристики, працювати з кліматичними картами.



ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Будова та фізичні властивості атмосфери.

НЕ.1.1. Метеорологія і кліматологія як науки. Об’єкт, предмет та методи досліджень.

Зміст метеорології і кліматології як наук, завдання, методи. Сучасні методи спостережень за станом атмосфери, їх практичне значення.. Атмосферний моніторинг. Структура метеорологічної мережі. Особливості роботи метеостанції. Метеорологічний майданчик і метеоприлади.

НЕ 1.1.1. Історія розвитку метеорології і кліматології. Особливості історичного розвитку метеорології і кліматології як наук. Основні етапи розвитку, відкриття, видатні вчені-метеорологи та кліматологи. Історія вітчизняної метеорології і кліматології

НЕ 1.1.2. Метеорологічний майданчик і метеоприлади. Метеорологічна станція. Поняття про метеорологічну станцію та метеоспостереження. Метеорологічні прилади, спостереження за станом атмосфери.

НЕ 1.2.Повітря й атмосфера. Склад і властивості атмосферного повітря. Фізичні властивості атмосфери, причини її вертикального розшарування та горизонтальної неоднорідності. Термічна стратифікація атмосфери та її метеорологічні наслідки. Атмосферний тиск, закономірності його змін з висотою. Зональний розподіл тиску.

НЕ 1.2.1. Атмосферний тиск. Спостереження за атмосферним тиском. Методи визначення атмосферного тиску (АТ). Барометри. Барограф. Формула Бабіне.

ЗМ.2. Тепловий і водний режим атмосфери

НЕ 2.1.Сонячна радіація й атмосфера. Сонячна радіація в атмосфері. Радіаційні характеристики клімату, радіаційний баланс.

НЕ 2.1.1. Методи спостережень за станом неба та складовими сонячної радіації. Спостереження за тривалістю сонячного сіяння та станом неба. Геліограф.

НЕ 2.2. Тепловий режим атмосфери. Теплообмінні процеси в атмосфері. Тепловий режим атмосфери, ґрунту, водойм. Тепловий баланс земної поверхні. Температура повітря й ґрунту.

НЕ 2.2.1 Методи визначення температури повітря і ґрунту.

Спостереження за температурою повітря й ґрунту. Метеорологічні термометри. Термограф.



НЕ 2.3. Вода в атмосфері.

Характеристики вологості повітря. Випаровування, конденсація та сублімація водяної пари в атмосфері. Хмари й атмосферні опади. Атмосферні явища.



НЕ 2.3.1. Методи визначення вологості повітря.

Спостереження за вологістю повітря. Психрометр. Гігрометр. Гігрограф.



НЕ 2.3.2. Спостереження за станом неба, хмарами, атмосферними опадами.

Спостереження за хмарами, атмосферними явищами приземного шару повітря, опадами, сніговим покривом.. Плювіограф. Опадомір. Візуальні спостереження за наземними гідрометеорами.



НЕ 2.3.3. Атмосферні явища. Природа атмосферних явищ. Тумани. Наземні гідро метеори. Оптичні явища в атмосфері. Пилові бурі. Смерчі. Електричні явища.

ЗМ 3. Циркуляція атмосфери. Клімати Землі.

НЕ 3.1. Баричне поле і вітер. Баричне поле атмосфери: динаміка в просторі й часі. Баричні системи. Циклони й антициклони: особливості виникнення, розвитку, кліматотвірний вплив. Погода в циклоні й антициклоні. Циклони й антициклони на картах погоди.

НЕ 3.1. 1.Поле вітру і його характеристики. Спостереження за вітром. Роза вітрів. Флюгер. Анеморумбометр. Анемометри.

НЕ 3.2. Атмосферна циркуляція. Повітряні течії в атмосфері. Рух і трансформація повітряних мас. Загальна схема циркуляції атмосфери та її типи.

НЕ 3.2.1. Місцева циркуляція атмосфери. Гірсько-долинна, бризова циркуляція, фени, бора, інші види місцевих вітрів

НЕ 3.3. Клімати Землі. Чинники й процеси кліматотворення. Вплив земної поверхні на процеси кліматотворення. Закономірності розподілу елементів клімату. Географія і особливості кліматів Землі. Класифікації кліматів.

НЕ 3.3.1. Кліматичні пояси та кліматичні області Землі. Характеристики кліматів Землі: арктичного, субарктичного, антарктичного, субантарктичного, помірного, субтропічного, тропічного, субекваторіального, екваторіального та окремих кліматів (пасатного, мусонного, середземноморського тощо).

НЕ 3.3.2. Побудова графіків ходу метеовеличин та опис погоди календарного місяця за даними навчальної метеостанції ЧНУ. Хід температур повітря й грунту, відносної вологості повітря, опадів, атмосферних явищ. Визначення амплітуд температур, розрахунок середніх величин. Аналіз змін метеовеличин упродовж місяця.,

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Метеорологічні спостереження в стаціонарних умовах: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл. О.В. Моргоч. – Чернівці: Рута, 2003. – 24 с.

  2. Метеорологія та кліматологія: Методичні вказівки до вивчення теоретичного курсу / Укл. О.В. Моргоч. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – 24 с.

  3. Моргоч О.В..Метеорологія і кліматологія: історія розвитку. Конспект лекції. -Чернівці: Рута, 2003. - 48 с.

  4. Практика з метеорології та кліматології: Методичні вказівки / Укл. О.В. Моргоч. – Чернівці: ЧНУ, 2002. - 20 с.

  5. Алисов Б.П., Дроздов О.А., Рубинштейн Е.С. Курс климатологии: В 2 ч. – Л.: Гидрометеоиздат, 1952. – 487 с.

  6. Антонов В.С.Короткий курс загальної метеорології. Навчальний посібник. -Чернівці: Рута, 2004. - 336 с.

  7. Атмосферний тиск: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл. О.В.Моргоч. - Чернівці: Рута, 2003. - 24 с.

  8. Волошина А.П., Евневич Т.В., Земцова А.И. Руководство к лабораторним занятиям по метеорологии и климатологии / Под. ред. С.П. Хромова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. – 141с.

  9. Климатология / Дроздов. О.А., Васильев В.А., Кобышева Н.В., Раевский А.Н., Смекалова Л.К., Школьный Е.П. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – 568 с.

  10. Метеорологічні прилади, методи спостережень, вимірювань та їх обробка. Навчальний посібник / За ред. В.С.Антонова. – Чернівці: Рута, 2004. – 108 с.

  11. Метеорологічні прилади: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл. О.В. Моргоч. – Чернівці: Рута, 2004. – 24 с.

  12. Метеорологія. Практикум / П.І.Колесник. – К.: Вища шк., 1986. – 175 с.

  13. Хромов С.П. Метеорология и климатология для географических факультетов.- Л., Гидрометеоиздат, 1983. – 455 с.

ДИСЦИПЛІНА „Загальна гідрологія”

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – іспит



І. Пояснювальна записка

Мета вивчення курсу: сформувати теоретичні уявлення, знання та деякі практичні навички майбутніх спеціалістів-географів в області використання, збереження та відновлення водних ресурсів та водних об’єктів, розуміння місця та ролі води у природі та суспільстві.

Основні завдання курсу:

  • скласти уяву про найбільш загальні закономірності гідрологічних процесів на Землі;

  • показати роль, місце та значення природних вод у географічній оболонці (біосфері);

  • ознайомити студентів з основними географо-гідрологічними та екологічними особливостями різних типів водних об’єктів;

  • розкрити сутність гідрологічних процесів з позицій фундаментальних законів фізики та інших наук;

  • показати значення гідрологічних знань для вирішення питань використання та охорони вод;

  • сформувати у студентів вміння використовувати набуті знання при вирішенні важливих практичних питань опису водних об’єктів та аналізі процесів, що в них відбуваються.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання

В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену



ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Основи гідрології. Гідрологія кріосфери та підземних вод

НЕ 1.1 Наука про природні води. Історія гідрологічних досліджень. Сучасна гідрологія. Методи гідрологічних досліджень. Класифікація водних об’єктів. Поняття про колообіги води. Схема колообігу води у природі. Коефіцієнт вологообігу. Схема внутрішньоматерикового вологообігу. Гідрологічний режим; тепловий, температурний режим; льодовий режим; режим переміщення наносів; морфологічний режим; гідрохімічний режим; гідробіологічний режим; режим використання.

НЕ 1.2 Гідрологія льодовиків. Утворення льодовиків. Загальна характеристика льодовиків. Баланс і режим льодовиків

НЕ 1.3 Гідрологія підземних вод. Класифікація підземних вод. Артезіанські води. Підземні води у тріщинуватих та закарстованих породах. Структура підземної гідросфери. Підземний стік.

Поняття про витрату води. Основні методи визначення витрат води. Побудова графіка поперечного перерізу потоку. Розрахунок площ геометричних фігур. Визначення часткових витрат води. Визначення загальної витрати води. Хімічні елементи, що можуть знаходитися в морських водах. Мінералізація та солоність води (їх межі). Поняття „мінералізація” природних вод. Властивості і процеси природних вод залежно від мінералізації Твердість води. Агресивність. Лужність. Процеси, що зумовлюють міграцію хімічних речовин та елементів. Основні групи домішок у природних водах. Головні іони (аніони, катіони). Класифікація природних вод за хімічним складом та мінералізацією.



НЕ 1.4 Річки, річкові системи та їх басейни. Загальні відомості про річки та річкові системи. Річкові водозабори. Рух води у річках. Побудова графіка ходу поплавків. Розрахунок часткових витрат води. Розрахунок фіктивної та фактичної витрати води.Кріосфера; сезонна снігова лінія; кліматична снігова лінія; хіоносфера; льодовик; морена. Зони льодоутворення. Їх характеристика. Основні види руху льодовиків. Основні типи льодовиків. Класифікація покривних льодовиків. Живлення льодовиків. Основні явища та процеси, пов’язані із льодовиками.

ЗМ 2. Гідрологія поверхневих вод суші. Розвиток гідросфери

НЕ 2.1 Формування стоку води у річках. Водний баланс. Процеси формування та кількісні характеристики стоку води у річках. Провідні аспекти вивчення стоку.

НЕ 2.2. Формування русел річок. Поняття про русловий процес (руслоформування). Структура русел. Типізація та класифікація русел. Поняття про коефіцієнт шорсткості Шезі. Розрахунок швидкості потоку за формулою Шезі. Побудова порівняльної таблиці швидкостей. Зворотній розрахунок коефіцієнта Шезі. Побудова графіка залежності. Побудова порівняльної таблиці коефіцієнтів Шезі. Структура підземної гідросфери. Рух підземних вод. Підземний стік. Основні природні явища та процеси, що пов’язані з підземними водами. Основні особливості хімічного складу підземних вод Режим підземних вод. Гідрогеологічні зйомки.

НЕ 2.3. Гідрологія озер. Морфологія озер. Льодотерміка озер. Динаміка озер. Водний режим озер. Гідрохімічні процеси та седиментація озер. Класифікація водосховищ. Морфологічні процеси. Динаміка та водний режим. Екологічні проблеми.

НЕ 2.4. Гідрологія особливих та штучних водних об’єктів. Лавини і сніговий покрив. Селі. Канали. Болота. Побудова гідрографу стоку річки за річний період. Розчленування гідрографу за джерелами живлення.

НЕ 2.5 Антропогенний етап розвитку природних вод. Зміна загальної динаміки вод гідросфери Землі. Вплив людини на склад та колообіги домішок. Зміни водних об’єктів. Екологічні проблеми Світового океану. Поняття про утворення та основна характеристика річкових наносів. Побудова інтегральної кривої розподілу гранулометричного складу наносів. Руслова ерозія. Основні категорії наносів. Основні способи руху твердих частинок. Аналіз гідрохімічного режиму річки. Розрахунок середньодобових витрат і стоку розчинених речовин. Побудова графіка зміни мінералізації та витрат води протягом року.

Основна література до курсу:

  1. Алексеевский Н.И. Гидрофизика. М.:Издательский центр „Академия”, 2006. – 176 с.

  2. Богословський Б.Б., Самотин А.А., Соколов Д.П. Общая гидрология. – Л.:Гидрометеоиздат, 1984. – 422 с.

  3. Винников С.Д., Проскуряков Б.В. Гидрофизика. – Л.:Гидрометеоиздат, 1988. – 348 с.

  4. Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. – Л.:Гидрометеоиздат, 1973. – 462 с.

  5. Карасев И.Ф., Васильев А.В., Субботина Е.С. Гидрометрия. – Л.:Гидрометеоиздат, 1991. – 376 с.

  6. Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г. та ін. Загальна гідрологія. –К.:Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.

  7. Лучшева А.А. Практическая гидрология. – Л.:Гидрометеоиздат, 1976. – 440 с.

  8. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология – М.:Высшая школа, 1991. – 368 с.

  9. Спицын Н.П., Соколова В.А. Общая и речная гидравлика. – Л.:Гидрометеоиздат, 1990. – 359 с.

  10. Чеботарев А.Н. Общая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1975. – 544 с.

  11. Чеботарев А.Н. Гидрологический словарь. – Л.:Гидрометеоиздат,1978. – 308 с.

  12. Ющенко Ю.С., Гринь Г.І. та ін. Загальна гідрологія: Навчальний посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 368 с.

ДИСЦИПЛІНА «Основи океанології»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (1,5 кредити)

Форма контролю – залік



І. Пояснювальна записка

Мета курсу: сформувати у студентів теоретичні уявлення про основні процеси в океанах та морях, структуру та історію океанологічних досліджень, географію та геоекологію Світового океану; створити навички виконання практичних завдань по вивченню океанологічних процесів та характеристик.

Основні завдання: скласти уяву про основні закономірності океанологічних процесів; показати роль, місце і значення Світового океану у географічній оболонці (біосфері); ознайомити студентів з основними географічними закономірностями розвитку океанів та морів, а також з геоекологічною проблематикою стосовно цих об’єктів; формування вмінь використовувати набуті знання при вирішенні важливих практичних завдань опису океанологічних об’єктів та аналізу процесів, що в них відбуваються.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), практичні роботи, модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання.

В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного заліку.



ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Основні відомості про Світовий океан і морську воду.

НЕ 1.Історія вивчення, поділ та історія розвитку Світового океану.

НЕ 2..Дно Світового океану. Мезоформи різних ділянок дна океану.

НЕ 3.Берегові та донні екзогенні процеси. Донні відклади.

НЕ 4. Гідрохімія океанів і морів. Солоність морських вод і баланс солей. Розподіл солоності. Інші домішки у морській воді.

НЕ 5. Теплові, оптичні та акустичні властивості морських вод. Розподіл та зміни температури морської води. Тепловий баланс.

НЕ 6. Оптичні та акустичні властивості морських вод.

НЕ 7. Густина та пов’язані з нею характеристики морських вод. Вертикальна стійкість та перемішування морських вод. Водні маси океану.

ЗМ 2. Режим, динаміка та природа Світового океану.



НЕ 1. Водний баланс Світового океану.

НЕ 2. Рівнева поверхня та її коливання. Причини утворення морських течій. Класифікація морських течій. Циркуляція вод океану.

НЕ 3. Закономірності розвитку вітрових хвиль. Довгі хвилі.

НЕ 4. Припливи в океанах і морях. Океан – складова географічної оболонки.

НЕ 5. Регіони океану. Екологія океану.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Богданов Д.В. География Мирового океана. - М., 1978.

  2. Богданов Ю.А., Каплин П.А., Николаев С.Д. Происхождение и развитие океана.- М., 1975.

  3. Волошин 1.1., Чирка В.Г. Географія Світового океану. - К., 1996.

  4. Гембель А.В. Общая география Мирового океана: Учебное пособие для географических специальностей вузов. - М., 1979.

  5. Егоров Н.И. Физическая океанография. - Л., 1974.

  6. Леонтьев О.К. Физическая география Мирового океана. - М., 1982.

  7. Леонтьев О.К. Дно океана. - М., 1968.

  8. Марчук Г.І., Каган Б.А. Динаміка океанських припливів. -Л., 1991.

  9. Мировой водный баланс и водные ресурсы Земли. -Л., 1974.

  10. Муратов М.В. Происхождение материков и океанических впадин. - М., 1975.

  11. Некрасов А.В. Енергія океанських припливів. - Л., 1990.

  12. Некрасов А.В. Припливні хвилі в окраїнних морях. - Л., 1975.

  13. Опарин А.И. Возникновение жизни в океане // Океанография / Под ред. Л.А. Зенкевича. - М., 1965.

  14. Ржонсницький В.Б. Припливні рухи. - Л., 1979.

  15. Степанов В.Н. Природа Мирового океана. - М., 1982.

  16. Строкина Л.А. Тепловой баланс поверхности океанов. - Л., 1989.

  17. Суховий В.Ф. Моря Мирового океана. - Л., 1986.

  18. Хільчевський В.К. Гідрохімія океанів і морів: Навчальний посібник. - К., 2003.

  19. Шепард Ф.П. Морская геология. - М., 1976.

  20. Шуйський Ю.Д. Основні риси рельєфу дна Світового океану. - Одеса, 1998.

ДИСЦИПЛІНА “Ґрунтознавство з основами географії грунтів”

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – іспит



І. Пояснювальна записка

Мета і завдання дисципліни – вивчити морфологію, склад, властивості, режими ґрунтів і методи підвищення їх родючості та охорони їх від деградації, а також фактори ґрунтотворення, схему ґрунтотворного процесу й основні типи ґрунтів України. Як результат вивчення ґрунтознавства студент повинен знати:

зональні закономірності ґрунтотворення;

діагностичні ознаки ґрунтів;

агрогенетичні властивості ґрунтів;

сучасні агротехнологічні прийоми підвищення родючості та охорони ґрунтів;

головні типи ґрунтів України.



Студент повинен уміти:

проводити лабораторні аналізи ґрунтів;

діагностувати елементарні ґрунтові процеси та типи ґрунтотворення;

користуватись матеріалами ґрунтових та агрохімічних досліджень;

розробляти методи мінімалізації факторів, що лімітують родючість ґрунтів та методи їх охорони;

визначати тип ґрунту на вищих таксономічних рівнях;

порівнювати властивості та рівень родючості головних типів ґрунтів України.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Морфологічна будова, властивості ґрунтів та ґрунтові режими

НЕ 1.1. Предмет і завдання ґрунтознавства. Ґрунтознавство та його основні розділи. Поняття про ґрунт, його місце та роль у природі й діяльності людини. Історія розвитку ґрунтознавства. Розвиток ґрунтознавства в Україні. Ґрунтовий покрив як об’єкт землекористування

НЕ 1.2 Фазовий склад та морфологічна будова ґрунту. Фазовий склад ґрунту.Морфологічна будова ґрунту. Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів

Ґрунтовий профіль, ґрунтові горизонти та їх індексація



НЕ 1.3. Мінералогічний та гранулометричний склад ґрунтів та ґрунтотворних порід. Первинні мінерали. Вивітрювання гірських порід. Вторинні мінерали.Ґрунтотворні породи та їх категорії. Гранулометричний склад ґрунтів, класифікація механічних елементів. Класифікація ґрунтів за гранскладом.

НЕ 1.4. Органічна речовина ґрунту та роль біоценозів в гумусоутворенні. Джерела гумусу в ґрунті. Груповий та фракційний склад гумусу.Хімічні та колоїдно-хімічні властивості гумусу. Сучасні концепції гумусоутворення в ґрунтах. Будова колоїдної міцели гумусових речовин. Активний та пасивний гумус. Значення гумусу в ґрунтотворенні та родючості ґрунтів.

НЕ 1.5. Ґрунтові колоїди, поглинальна здатність та фізико-хімічна характеристика ґрунтів. Склад і властивості ґрунтових колоїдів. Значення ґрунтових колоїдів. Поглинальна здатність ґрунту та її види. Ємність поглинання і склад обмінно-поглинутих катіонів різних типів ґрунтів.Ґрунтово-поглинальний комплекс. Кислотність, лужність та буферність ґрунту.Теоретичні основи хімічної меліорації ґрунту

НЕ 1.6. Фізичні властивості та структура ґрунту. Загальні фізичні властивості ґрунту. Фізико-хімічні властивості ґрунту. Агрономічне значення структури. Утворення структури. Втрата та відновлення структури

НЕ 1.7. Водний режим ґрунту та його регулювання. Значення води в ґрунті. Форми води в ґрунті. Вологоємність ґрунту та її види. Доступність ґрунтової води для рослин. Основні типи водного режиму. Хімічний склад і динаміка ґрунтових розчинів

НЕ 1.8. Ґрунтове повітря та окислювально-відновні процеси в ґрунтах. Форми ґрунтового повітря. Повітряно-фізичні властивості ґрунтів. Повітрообмін ґрунту. Склад ґрунтового повітря. Окислювально-відновні процеси у ґрунтах, показники Еh i rH2. ОВ-режим ґрунту. Роль ОВ-процесів у ґрунтотворенні та формуванні родючості

НЕ 1.9. Поживний режим ґрунту, його регулювання та фотоіндикація. Поняття про поживний режим ґрунту. Форми азоту в ґрунті та їх значення для живлення рослин. Сполуки фосфору в ґрунті та їх доступність рослинам. Калійний режим ґрунту. Шляхи регулювання поживного режиму

ЗМ 2. Родючість ґрунтів, ґрунтотворний процес та ґрунти України

НЕ 2.1. Система підвищення родючості ґрунту та продуктивності агроценозів. Фактори та умови ґрунтової родючості. Види родючості. Проблема окультурювання ґрунтів, та підвищення їх родючості.

НЕ 2.2. Компоненти географічного середовища як фактори ґрунтоутворення. Поняття про фактори ґрунтотворення. Клімат як фактор ґрунтотворення, його характерні особливості.

Водний режим ґрунтів. Теплові властивості й тепловий режим ґрунтів. Роль у ґрунтотворенні материнської породи і рельєфу місцевості. Роль живих організмів у ґрунтотворенні. Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтотворенні.



НЕ 2.3. Ґрунтотворний процес та елементарні ґрунтові процеси (ЕГП). Загальна схема ґрунтотворного процесу. Поняття про ґрунтотворення. Стадії розвитку ґрунту. Поняття про елементарні ґрунтові процеси. Групи елементарних ґрунтових процесів. Типи ґрунтотворення.

НЕ 2.4. Ґрунтовий покрив України. Загальна схема будови ґрунтового покриву України. Земельні ресурси України. Ґрунти Полісся (дернові, підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти). Ґрунти Лісостепу (сірі лісові, чорноземи опідзолені, вилугувані та типові). Ґрунти Степу (чорноземи звичайні та південні, каштанові грунти). Інтразональні та азональні ґрунти (болотні, алювіальні та засолені ґрунти, солонці і солоді). Ґрунти Карпатської буроземно-лісової області та гірського Криму (буроземи та коричневі грунти).

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Ґрунтознавство Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О.Горін, М.І.Лактіонов та ін.; за ред. Д.Г. Тихоненка. – К. Вища освіта, 2005. – 703 с.

2. Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство: Підручник – Чернівці: Книги-ХХІ, 2008 – 400 с.

3. Назаренко І.І., Польчина С.М., Дмитрук Ю.М., Смага І.С., Нікорич В.А. Ґрунтознавство з основами геології: Підручник – Чернівці: Книги-ХХІ, 2006 – 501 с.

4. Полупан М.І., Соловей В.Б., Кисіль В.І., Величко В.А. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості грунтів України: Навчальний посібник. – К.: Колообіг, 2005. – 304 с.

5. Чорний І.Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства. – К.: Вища шк., 1995. – 240 с



ДИСЦИПЛІНА «ГРУНТОЗНАВСТВО З ОСНОВАМИ Географія ґрунтів»

(2 частина)



І. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни. Дисципліні “Географія ґрунтів і земельних ресурсів” в циклі наук про Землю належить важлива методологічна роль. Мета курсу – не тільки закласти знання про певне коло понять і явищ, а й показати на конкретних прикладах загальний зв’язок і взаємодію між компонентами географічної оболонки, які призводять до формування особливого природно-історичного тіла – ґрунту; розкрити сутність ґрунту як головної складової земельних ресурсів, з’ясувати проблеми їх використання та збереження.

1.2. Завдання вивчення дисципліни. Поряд з розглядом загальних закономірностей географії ґрунтів, важливо показати роль окремих факторів у диференціації ґрунтового покриву. Студенти повинні знати основні типи ґрунтів України і світу, вміти пояснити їх приуроченість до певних природних умов, уявляти, наскільки забезпечені зональні типи ґрунтів теплом і вологою, і які меліорації необхідні для підвищення їх родючості. На завершення курсу повинні бути показані основні завдання, що стоять перед географією ґрунтів у зв’язку з обліком земельних фондів, їх оцінкою, охороною ґрунтів від ерозії, забруднення та інших несприятливих процесів.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни. Студент повинен знати і розуміти основні поняття і закономірності географії грунтів і земельних ресурсів. На практичних заняттях студенти повинні навчитися читати ґрунтові карти, знати принципи їх складання і способи зображення. На основі співставлення серії карт компонентів природи і теоретичних знань про зв’язок ґрунтів з факторами ґрунтоутворення, вміти скласти комплексний профіль з показом не тільки ґрунтів, але й інших компонентів ландшафту.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ І. Теорія та методологія ландшафтознавства

НЕ 1.1. Вступ до курсу [1,2,4,5,9,10,11,12]. Зміст, історія і завдання географії ґрунтів.

НЕ 1.2.1. Фактори і географічне поширення ґрунтів [1,2,4,8,11]. Основні фактори: клімат, біота, ґрунтотвірні породи і рульєф, вік ґрунту і господарська діяльність людини. Розвиток і еволюція ґрунтів.

НЕ 1.2.2. Закономірності географічного поширення ґрунтів. Загальні закономірності географічного поширення ґрунтів, структура ґрунтового покриву.

НЕ 1.2.3 Класифікація ґрунтів [2,4,9]. Завдання і принципи сучасних класифікацій. Система таксономічних одиниць класифікації ґрунтів: рід, клас, тип, підтип, рід, вид, різновид (ґрунтова відміна).

НЕ 1.2.4. Ґрунтово-географічне районування [1,2,4,9,11,12]. Зміст і завдання грунтово-географічного районування. Система таксономічних одиниць. Схеми грунтово-географічного районування світу й України.



ЗМ ІІ. Географія ґрунтів і земельні ресурси світу

НЕ 2.3.1. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси тундрової і лісотундрової зон [1,2,4,11,12]. Географічне поширення зон. Чинники і процеси ґрунтоутворення. Ґрунти, їх будова і властивості, класифікація. Структура ґрунтового покриву. Земельні ресурси, проблеми їх раціонального використання і охорони.

НЕ 2.3.2 Ґрунтовий покрив і земельні ресурси лісових зон помірного поясу. Підзолисті, дерново-підзолисті, мерзлотно-тайгові, болотні, бурі лісові.

НЕ 2.3.3. Ґрунтовий покрив лісостепової і лучно-степової зон. Сірі лісові, чорноземні та чорноземоподібні ґрунти.

НЕ 2.3.4. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси зон сухих степів, напівпустинь і пустинь. Каштанові, бурі, сіро-бурі та сіроземи. Солончаки, солонці, солоді. Вплив людини на засолення ґрунтів.

НЕ 2.3.5. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси зон вологих субтропічних і тропічних обл. Червоноземи і жовтоземи, коричневі, червоно-коричневі, червоно-бурі та злитоземні ґрунти саван, фералітні ґрунти вологих тропіків.

НЕ 2.4.1. Ґрунтовий покрив континентів [1,2,4,11,12]. Ґрунтовий покрив Євразії, Африки, Північної і Південної Америки, Австралії.

НЕ 2.4.2 .Земельні ресурси світу [1,2,4,11,12]. Загальні відомості про земельні ресурси світу, земельний фонд світу та ступінь його використання.

НЕ 2.4.3. Охорона ґрунтів [2,3,4,7,11,12]. Принципи раціонального землекористування. Завдання охорони ґрунтів.

ЗМ ІІІ. Ґрунтовий покрив та земельні ресурси України

НЕ3.5.1. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси зони мішаних лісів [9,10,12]. Географічне положення зони. Умови ґрунтоутворення. Ґрунти, їх будова, властивості. Структура ґрунтового покриву. Земельні ресурси, проблеми їх використання і охорони.

НЕ 3.5.2. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси лісостепової зони [9,10,12]. Географічне положення зони. Умови ґрунтоутворення. Ґрунти, їх будова, властивості. Структура ґрунтового покриву. Земельні ресурси, проблеми їх використання і охорони.

НЕ 3.5.3. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси степової зони. Географічне положення зони. Умови ґрунтоутворення. Ґрунти, їх будова, властивості. Структура ґрунтового покриву. Земельні ресурси, проблеми їх використання і охорони.

НЕ 3.5.4. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси гірських областей України [9,10,12]. Висотна поясність і умови ґрунтоутворення й поширення ґрунтів, їх будова і властивості, структура ґрунтового покриву. Гірські бурі лісові, дерново-буроземні, гірські лучні і чорноземні ґрунти.

НЕ 3.5.5. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси Чернівецької обл. [6,12]. Чинники і процеси ґрунтоутворення. Ґрунти і земельні ресурси області. Проблеми їх раціонального використання і охорони.


ІІІ. Література до вивчення курсу


  1. Глазовская М.А. Общее почвоведение и география почв. - М.: Высшая школа, 1981.

  2. Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения. - М.: Просвещение, 1976.

  3. Добровольский В.В., Гришина А.А. Охрана почв. - М.: Изд - во Моск. ун - та, 1985.

  4. Добровольский В.В., Урусевская И.С. География почв. - М.: Изд - во Моск. ун - та, 1984.

  5. Карпачевский Л.О. Зеркало ландшафта. - М.: Мысль, 1985.

  6. Кучинский П.А., Яневская Л.П. Почвы Черновицкой области и определение потребности их в удобрениях. - Львов: Каменяр, 1965.

  7. Никитин Е.Д. Жизнь и будущее почв. - М.: Знание, 1979.

  8. Почвоведение / Под ред. И.С. Кауричева. - М.: Колос, 1985.

  9. Почвы Украины и повышение их плодородия / Под ред. Н.И. Полупана. – Киев: Урожай, 1988.

  10. Природа Украинской ССР. Почвы / Н.Б.Вернандер и др. – Киев: Наук. думка, 1986.

  11. Розов Н.Н., Строганова М.Н. Почвенный покров мира. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979.

  12. Чорний І.Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства. - К.: Вища школа, 1995.

ДИСЦИПЛІНА „БІОГЕОГРАФІЯ”

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – іспит



І. Пояснювальна записка

Біогеографія присвячена вивченню одного із основних компонентів природно-територіальних комплексів. Це єдина дисципліна, в якій студенти знайомляться з живими компонентами ландшафту. У результаті вивчення цього курсу студенти повинні отримати уяву про основні історичні і екологічні фактори, визначаючі поширення живих організмів на поверхні суші і у водах океанів.



Дисципліна включає відомості про флористичну і фауністичну географію, а також про географію рослинних суспільств і тваринного населення. Одна із цілей дисципліни – показати єдність органічного світу планети, зв’язок її рослинного і тваринного світу, а також залежність рослинного і тваринного населення від факторів фізико-географічного середовища і від дії людини

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Вступ. Поняття про біосферу.

НЕ 1.1. Вступ до курсу. Флора, фауна, біота.Предмет біогеографії. Основні поняття: фауна, флора, біота, рослинний покрив, тваринний світ.

НЕ 1.2. Поняття про біосферу. Границі, маса живої речовини в біосфері її продукція. Роль організмів в кругообігу основних елементів біосфери.

НЕ 1.3. Еволюція життя на Землі. Сучасні уявлення про виникнення життя. Погляди Д.Холдейна, Д.Бернала, А.І. Опаріна. Основні положення теорії еволюції Ч.Дарвіна – А.Уоллеса.

НЕ 1.4 Різноманітність організмів в біосфері. Система органічного світу. Основні систематичні одиниці: вид, рід, родина, порядок (загін), клас, тип. Нижчі і вищі рослини. Систематика тваринного та рослинного світу.

НЕ 1.5 Біоценоз та його властивості. Характерні особливості біоценозів. Ознаки біоценозів. Стадії НЕ 1.6 Ареал виникнення, динаміка, класифікація біоценозів. Поняття про ареал. Типи ареалів. Центри ареалів. Охорона видів. Центри походження культурних рослин та свійських тварин.

НЕ 1.7. Флористичне районування суші Землі. Основні засади флористичного районування суші Землі. Характеристика флористичних царств, областей та підобластей, їх основні ендемічні та спільні таксони. Історія формування і розвитку флористичних царств.

НЕ 1.8 Фауністичне районування суші Землі. Основні засади фауністичного районування суші Землі. Характеристика фауністичних царств, областей та підобластей, їх основні ендемічні та спільні таксони. Історія формування і розвитку фауністичних царств.

ЗМ 2. Основні типи біомів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка