European Credit Transfer System ects інформаційний пакет 2010/2011 Напрям „ географія”



Сторінка23/27
Дата конвертації23.10.2017
Розмір5 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27

В зв’язку з цим виробнича практика передбачає наступні завдання: разом з науковим керівником визначити об’єкт і сформулювати тему дослідження, розробити детальну програму практики; зібрати надійну й достовірну інформацію про об’єкт дослідження, достатню і рівнозначну для аналізу й узагальнення процесів та явищ, їх динаміку й розвиток згідно завдань програми; в разі недоступності або недостатності інформації про об’єкт дослідження чи його діяльність звернутися до натуральних обстежень об’єктів та процесів, що становлять інтерес дослідника. Провести анкетування або бесіду з керівництвом або відповідальними особами з питань, які можуть розкрити суть явищ, проблем і планів діяльності об’єкта дослідження; у процесі практики використання економічні, екологічні статистичні дані, на базі яких скласти пояснювальні записки та графічні матеріали відповідно до програми дослідження з обраної теми.

Зміст практики. На першому етапі складається програма дослідження, яка визначає його проблему, об’єкт і предмет; висувається головна мета та завдання практики. Другий найвідповідальніший етап, що полягає у збиранні та обробці інформації на підставі статистичної звітності, складених анкет чи паспортів досліджуваних об’єктів. Камеральна обробка охоплює вивчення і систематизацію матеріалів у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, карт і написання тексту з окремих питань у первинному варіанті.


Керівник практики: Бурка Йосип Андрійович, к.геогр. н., доцент;

Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії, екскурсії.

Оцінювання: диференційований залік.

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

Шифр дисципліниНП. 4.2

Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 108; 3 кредити.



Вибіркова.

Мета та завдання практики. Метою практики є дати можливість студентам застосовувати знання, вміння та навички, отримані у процесі навчання в університеті в педагогічній діяльності в загальноосвітніх школах.

Виходячи із цього основними завданнями практики є вивчення досвіду провідних працівників освіти, які викладають географію у загальноосвітніх та спеціалізованих школах. Завданням педагогічної практики є набуття навичок педагогічної роботи у загально-освітніх школах, навичок проведення навчально-вимховної роботи у класних колективах, географічних гуртках та клубах тощо.


Зміст практики. Педпрактика студентів IV курсу ділиться на дві частини: пасивна практика – 2 тижні та активна практика – 2 тижні.


Пасивна практика. Складання індивідуального плану роботи, ознайомлення з планом виховної роботи класного керівника, планом роботи географічного гуртка, тематичним планом. Визначення графіку проведення пробних та залікових уроків.

Активна практика. Скласти план-конспект 3-4 пробних та 2 залікових уроків та провести їх. Провести у якості класного керівника один позакласний захід. Дати письмово характеристику на клас та одного учня.



В. Бібліографія:

  1. Байназарова О.О., Байназаров А.М. та ін. Загальна географія. 6 клас. Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2003. – 272 с.

  2. Васильчик В.Г. Кожен урок – незвичайний: Посібник для вчителя. – Кам’янець-Подільський: Абетка – Нова, 2003. – 196 с.

  3. Довгань Г.Д., Кругла Н.Я. та ін. Фізична географія України. 8 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2002. – 272 с.

  4. Кобернік С.Г.,Коваленко Р.Р., Надтонка О.Д. Практикум з курсу „Економічна і соціальна географія світу”. 10 клас. - Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002. – 56 с.

  5. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі : Навчально-методичний посібник. К.: Стафед – 2. 2000. – 320 с.

  6. Корнєв В.П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2003. – 320 с.

  7. Кругла Н.Я., Довгань Г.Д. Економічна і соціальна географія світу. 10 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2002. – 192 с.

  8. Методика обучения географии в средней школе: Под.ред. Л.М. Панчешниковой. – М.: Просвещение, 1983. – 320 с.

  9. Обод М.Л. Економічна і соціальна географія України. 9 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2003. – 350 с.

  10. Періодичне видання „Основи економіки та географії в школі”.

  11. Шипович Є.Й. Методика викладання географії . – К.: “Вища школа”. 1981- 176 с.

Керівник практики: Грицку Вероніка Степанівна, к.геогр. н., доцент;

Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії, екскурсії.

Оцінювання: диференційований залік.
Цикл дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”

Дисципліна «Цивільна оборона»

Кількість годин: 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік



Мета викладання дисципліни – це теоретична й практична підготовка студентів з питань організації захисту населення; вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дією зброї масового ураження.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, модульні контрольні роботи, тести.

Оцінювання: В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (складання тестових завдань, проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі письмового заліку.
У результаті вивчення курсу студент має набути такі компетенції:

а) знати:

характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу; способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження; порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин;

призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю;

методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії; основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС; основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні Н С.

б) уміти:

практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження; оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії; керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності.
Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМ. 1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах ;

НЕ 1.Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей;

НЕ 2.Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях;

НЕ 3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях.
ЗМ. 2. Організація навчання населення з цивільного захисту, методика проведення занять з цивільного захисту.

НЕ 1.Організація і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.

НЕ 2. Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ (ЦЗ).


  1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859 - IV, 24 червня 2004.

  2. Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 152 с.

  3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - 2-ге видан., перероблене і доповнене. - К.: Знання - Прес, 2003. - 455 с.


«ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»
36 год. (1 кредит)

Форма контролю – екзамен



Мета вивчення дисципліни - дати студентам необхідний рівень знань про систему управління охороною праці в галузі, стан умов праці в галузі, психофiзичнi фактори умов працi, психологiю безпеки працi, . медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень, основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Особливої уваги заслуговує формування у студентів навичок з безпеки життєдіяльності з основами професійної підготовки під час проведення експедиційних досліджень.

Основними завданнями та компетенціями, що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни є:

  • розгляд соціально-економічного значення охорони праці в галузі;

  • засвоєння знань щодо системи управління охороною праці в галузі;

  • вільне оперування основними термінами та поняттями з дисципліни;

  • розгляд психологічних аспектів підготовки географа для безпечного проведення експедиційних досліджень;

  • вміння аналізувати, узагальнювати теоретичний матеріал з основних проблем порушених в межах курсу;

  • формування практичних навичок з безпеки життєдіяльності під час проведення експедиційних досліджень.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання.

В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ НА ВИРОБНИЦТВІ”



НЕ 1.1. Предмет, структура, зміст і мета курсу „Охорона праці в галузі”.

Змiст поняття «охорона працi в галузi”. Соцiально-економiчне значення охорони працi. Мета i завдання курсу „Охорона працi в галузi”, обсяг, змiст i порядок його вивчення.



НЕ 1.2 Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування.

Система управління охороною праці в галузі. Функції та структура СУОПГ. Організація робіт з ОП. Планування заходів з ОП, Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ.



НЕ 1.3 Фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія в галузі.

Поняття про фізіологію та гігієну праці як систему органiзацiйних, гiгiєнiчних та санiтарно-технiчних заходiв.

Стан умов праці в галузі. Завдання аналізу умов праці. Деякі професійні захворювання, характерні для працівників галузі. Оцінка шкідливої дії шуму, вібрації, ультразвуку на організм людини.

НЕ 1.4 Виробничий травматизм і професійні захворювання в галузі.

Травмонебезпечні виробничі фактори та стан травматизму в галузі. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Причини травматизму і захворювання на виробництві.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ГЕОГРАФА З ОСНОВАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ”



НЕ 2. Безпека життєдіяльності туриста з основами професiйної підготовки.

Особливостi безпечного експедицiйного менеджменту. Органiзацiя роботи з охорони працi та безпечного руху по розчленованiй мiсцевостi.



НЕ 2.2. Професійна психологічна підготовка туриста як умова безпечного проведення експедиційних досліджень

Фiзiологiчна та психологiчна основа трудового процесу. Психологiя безпеки працi. Пристосування людини до навколишнiх умов в процесi праці. Індивiдуальна психологiчна пiдготовка. Групова експедицiйна пiдготовка. Спецiальна психологiчна пiдготовка.



НЕ 2.3. Охорона здоров’я в польових умовах

Медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень. Перша медична допомога. Побут, харчування, постачання. Лiкувально-профiлактичне харчування.



НЕ 2.4. Критичнi ситуацiї та їх подолання.

Основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Психологiчний аспект екстремальних ситуацiй i катастроф. Аварiйне спорядження. Засоби надання першої допомоги. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування. Основнi принципи надання першої допомоги: правильнiсть, доцiльнiсть дiї, швидкiсть, рiшучiсть, спокiй. Способи реанiмацiї.



Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
  1. Бедрiй Я.І., Джигирей В.С., Кидасюк А.І. та iн. Охорона працi:Навчальний посiбник. - Львiв: ПТВФ «Афiша», 1997. 258 с.

  2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник.-Вид.3-є, переробл. доп. – Львів: УАД, 2006.-336 с.


  3. Катренко Л.А., Пiстун I.П. Охорона працi в галузi освiти: Навчальний посiбник. - Суми: Унiверситетська книга, 2001. - 339 с.

  4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профiлактична медицина. Загальна гігієна з основами екологiї. - К.: Здоров’я, 1999. - 694 с.

  5. Геренчук К.., Раковська Е.М., Топчiєв О.Г. Польовi географiчнi дослiдження. - К., 1975.

  6. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Безпека життєдiяльностi географа з основами професiйної пiдготовки. - Кив, 1998. - 126 с.

  7. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм. - К: Вища шк., 1994. - 191 с.

  8. Крачило М.П. Органiзацiя роботи з географiчного краєзнавства i туризму.- Київ: УМКВО, 1988. - 200 с.

  9. Коструб А.А. Медицинский справочник туриста. М., 1990.

Дисипліна «Медична географі»

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю: іспит
Мета медичної географії – сприяти проведенню заходів, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я населення та підвищення продуктивності праці; на профілактику різних хвороб, а також раціональну організацію медичного обслуговування населення на конкретній території.

Завдання медичної географії – вивчення властивостей географічного середовища в процесі їх впливу на здоров’я населення. При цьому потрібно вивчати вплив як окремих компонентів середовища (клімату, грунтів, вод, рослинності, тваринного світу), так і медико-географічних властивостей природно-територіальних і природно-виробничих комплексів.

Модуль 1. Основні напрямки та методи наукових досліджень Вступ. Історія розвитку медичної географії. Основні напрямки наукових досліджень Мета, предмет i завдання курсу «Медична географія”, обсяг, змiст i порядок його вивчення. Хронологія розвитку медико-географічних досліджень, основні напрямки досліджень. Методи медико-географчних досліджень. експедиційні методи. Стаціонарні методи медико-географічних досліджень. Камеральна робота з медико-географічними показниками.

Чинники географічного середовища і здоров’я людини. Природні та антропогенні чинники виникнення хвороб та їх класифікація. Геохімічні чинники. Геофізичні чинники

Обчислення інтенсивних показників захворюваності населення. Захворюваність та смертність населення -Самостійна робота)

Обчислення стандартизованих показників захворюваності населення

(Загальна медична географія світу (робота В.О.Шевченко, В.М.Гуцуляка, Г.Л. Нечипоренко)

Адаптація організму людини Адаптація людини до екстремальних умов навколишнього середовища

Основні методи медико-географічних досліджень Складання карт захворюваності населення. Шкала перемінних інтервалів.

МОДУЛЬ 2. Географія, значення та проблеми медичної географії Географія окремих хвороб людиниЕндемічні хвороби (воло, флюороз, анемія). Географія хвороб.- Уровська хвороба, уролітіаз, подагра, міопія, главкома.- Серцево судинні хвороби. Нозогеографія.- Злоякісні новоутворення. Нозогеографія злоякісних хвороб -Передумови водно­нітритної інтоксикації. - Хвороби, пов’язані з особливостями харчових режимів.

- Інфекційні та паразитичні хвороби (клішовий енцефаліт, чума, лихоманка, туляремія, бруцельоз, холера, та ін.).

Нозогеографія світу


  1. Загальні особливості (природні ті соціально-економічні фактори, розвиток епідем-географічного напряму) інфекційних та паразетарних хвороб;

  2. Основні закономірності географічного поширення епідеміологічних явищ;

  3. Епідеміолого-географічне районування світу;

  4. Епідеміологія як наука.

Світові нозоареали окремих інфекційних хвороб

Визначення кореляційних залежностей між захворюваністю і факторами довкілля. Сітка контрольних точок.

а) Обчислення коефіцієнта кореляції захворюваності раком шкіри і сонячного радіацією;

Медико-географічні особливості окремих регіонів світу. 1. Медико-географічні особливості України 2. Медико-географічні особливості Чернівецької області Значення та проблеми медичної географії в Україні Значення медичної географії в Україні. (Аналіз реферативних журналів "Медицинская географія») самостійна робота.

Складання карт медико-географічних захворювань.Обчислення коефіцієнта кореляції між захворюваністю раком шкіри і температурою повітря;

Обчислення коефіцієнта кореляції між захворюваністю раком шкіри і сильними вітрами;

Обчислення коефіцієнта кореляції між захворюваністю раком шкіри і швидкістю вітром;

Обчислення коефіцієнта кореляції між захворюваністю раком шкіри і засухами;

Обчислення коефіцієнта кореляції між захворюваністю раком шкіри і пиловими бурями

ІІІ. Література до вивчення курсу


  1. Авцын А.А. Введение геогроафическую паталогию. 1972 г. (фундаментальная робота).

  2. Гуцуляк В.М., Шевченко В.А. Методичні вказівки до практичних занять з методичної географії і екології. – Чернівці: ЧДУ, 1991.-38с.

  3. Гуцуляк В.М. Медична географія. – Чернівці: Рута, 1997.-72 с.

  4. Ковальский В.В. Геохимическая єкология, 1962.

  5. Шошин А.А. Основы медицинской географии,1962.

  6. Чаклин А.В. Медицинская география, М.:, 1977.

  7. Шевченко В.О., Гуцуляк В.М., Нечипоренко Г.Л. Загальна медична географія світу. – К:, 1998.-17с.

  1. Гуцуляк В.М. Геохімія ландшафту. Чернівці: Рута, 1994.-82 с.

  2. Лазарев В.П. Введение геогигиену, 1966.

  3. Медецинская география. Реферативный журнал.

  4. Мерков А.М., Чаклин А.В. Статистическое изучение злокачестввеных новообразований ( учебное пособие ). – М.:Госизд. Мед.литература.

  5. Принцыпи и методы медико-географического картографирования.-Иркутск, 1968.

  6. Прохов Б.Б. Медико-географические особености територии (текст) Атлас Тюменской области.-М.,1976.

  7. Фельдман Е.О: Медико-географические исследования Молдавии. Кишинев,1977.

  1. Авцын А.А. Введение геогроафическую паталогию. 1972 г. (фундаментальная робота).

  2. Гуцуляк В.М., Шевченко В.А. Методичні вказівки до практичних занять з методичної географії і екології. – Чернівці: ЧДУ, 1991.-38с.

  3. Гуцуляк В.М. Медична географія. – Чернівці: Рута, 1997.-72 с.

  4. Ковальский В.В. Геохимическая єкология, 1962.

  5. Шошин А.А. Основы медицинской географии,1962.

  6. Чаклин А.В. Медицинская география, М.:, 1977.

  7. Шевченко В.О., Гуцуляк В.М., Нечипоренко Г.Л. Загальна медична географія світу. – К:, 1998.-17с.

ДИСЦИПЛІНА «ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ КАРПАТ І ПОДІЛЛЯ»

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю: іспит

1. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни

Сучасне природокористування є основною причиною природної та господарської видозмін навколишнього природного середовища (НПС), яке в останні роки набуває особливого статусу глобально зміненого (“global change”) – геоекологічного. Як наслідок розширюється і поглиблюється "світове" розуміння охорони природи, виникає необхідність інтегрованого дослідження природно-господарських, екологічних і соціальних явищ та процесів. Це завдання офіційно озвучується в 1992 році на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро – “Порядок денний ХХ1 століття”. Word Summit у Йоганнесбурзі (2002 рік) і є яскравим доказом акцентуації питань на урівноваження „здоров’я” НПС – середовища, близького до природного та раціонально зміненого господарськими процесами. Предмет „Географія Карпато-Подільського регіону” спрямований на засвоєння конструктивних положень сучасного географічного аналізу території Українських Карпат (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька територіально-адміністративні області) і Подільської височини (Тернопільська, Хмельницька і Вінницька територіально-адміністративні області). Зміст дисципліни націлений на виявлення сучасних аспектів природно-господарської різноманітності та екологічного стану території.



1.2. Завдання вивчення дисципліни

Для виявлення географії Карпато-Подільського регіону вирішуються наступні завдання:



  • узасадження погляду про регіональність природно-господарської різноманітності та проведення її ретроспективної характеристики – основи до прогнозування господарських процесів;

  • виявлення геокомпонентних властивостей КПР та природно-господарської різноманітності;

  • проведення еколого-географічного аналізу сучасного природокористування КПР;

  • поглиблення теоретико-методологічних засад еколого-прогнозної оцінки природно-господарської різноманітності шляхом виявлення а) методологічних підходів до оцінки стану НПС, б) оцінки як показника сучасного стану природно-господарської різноманітності; визначення важливості просторового аналізу природно-господарської різноманітності; окреслення основних підходів до вивчення екологічного стану території;

  • виявлення сутності прогнозу, як методу дослідження природно-господарської різноманітності;

  • створення перспективної моделі природно-господарської різноманітності КПР в контексті державних та регіональних інтересів.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни

1. Чітко уявляти об’єкт дослідження – територія Карпато-Подільського регіону України.

2. Орієнтуватися у сучасних предметних напрямках географічної науки та методах її дослідження, що апробовані для території Карпато-Подільського регіону..

3. Обґрунтувати теоретико-методологічні та методичні виміри екологічного стану природно-господарської різноманітності.



4. Використовувати новітні методи дослідження, зокрема азагальнонаукові (ретроспективний, системний, структурний), бдисциплінарні (аналіз літературних джерел, природних аналогій, картографічний, статистичний, польових фізико-географічних дослід­жень), в) міждисциплінарні (моделювання, математичного картографування, головних компонентів, автопрогноз), ін.

5. Використовувати рейтингові оцінки (індексну, бальну, експертну),і комп’ютерні програми, зокрема MATHEMATICA (для розрахунків власних векторів дослідження), STATISTICA (для складання прогнозних моделей), Microsoft Excel (для розрахунків окремих властивостей геокомпонентної структури), MAТCAD (для обчислення власних значень методу головних компонентів), використовувати матеріали Державного комітету статистики України, щорічників „Довкілля України”, фондові джерела Державного архіву України, нормативно-правові документи.

Завдання курсу “Географія Карпато-Подільського регіону (КПР)”. Дослідження Карпато–Подільського регіону у працях М.С. Андріанова, В.Г. Бондарчука, А.Т. Ващенка, Л.І. Воропай, М.О. Куниці,К.І. Геренчука, І.Д. Гофштейна, Л.М. Кудріна, П.М. Цися, М.М. Койнова, В.В. Онікієнка, О.І. Шаблія, О.Т. Діброви та ін. 12, 22, 30, 51, 55, 82, 96.

Джерела географічної інформації про територію КПР. Перші історико-географічні згадки про територію КПР. Методичні аспекти дослідження Карпато-Подільського регіону. Геополітичне положення КПР. 11, 12, 20, 21, 24, 30, 51, 118.

Геологічна будова Карпато-Подільського регіону. Корисні копалини. Паливні корисні копалини. Рудні корисні копалини. Нерудні корисні копалини. Мінерально-сировинні ресурси КПР. 6, 22, 25, 106.

Рельєф регіону. Вплив рельєфу на клімат КПР. 55, 59, 109, 113.

Кліматичні умови та ресурси КПР. Кліматоутворюючі чинники: сонячна радіація, циркуляція атмосфери, земна поверхня. Метеорологічні елементи. 10, 37, 51, 69.

Водні ресурси Карпато-Подільського регіону. Водні ресурси, їх значення і використання. Практичне використання термальних і підземних вод. 31, 51

Грунтово-рослинний покрив і тваринний світ. Диференціація грунтово-рослинного покриву і тваринного світу на рівнинних і гірських територіях. Різновидність ґрунтового покриву КПР. Земельні ресурси КПР. 2, 38, 61, 102.

Структура рослинного покриву території КПР.

Лучна і степова рослинність. Зміна рослинного світу під впливом господарської діяльності людини. 103.

Тваринний світ рівнинних і гірських територій. Мисливсько-промислове значення тваринного світу КПР.

Фауністичні ресурси КПР. Флористичні ресурси КПР. 51

Зміна природних умов під впливом господарської діяльності людини. Ландшафти і фізико-географічне районування Карпато-Подільського регіону. Класифікація природно-територіальних комплексів. Обґрунтування схеми фізико-географічного районування. Ландшафтні зони, краї, області, райони. 3, 51, 63, 64, 65, 73.

Географічні проблеми раціонального використання природних ресурсів і охорони природи в Карпато-Подільському регіоні. Поселенське природокористування.

Поселенські ландшафти КПР. 12, 23, 51, 90, 111.

Лісові ресурси КПР. Лісове природокористування. Лісогосподарські ландшафти. 14, 51, 119.

Рекреаційне природокористування. Рекреаційні природно-господарські ландшафти. 9, 17, 51. Характеристика територіально-адміністративних районів території КПР. Основні екологічні проблеми на території КПР. Антропогенні ландшафти КПР. 8, 51.

Екологічна оцінка стану навколишнього природного середовища КПР. ретроспективна характеристика процесів господарювання КПР. Інноваційні чинники сучасного розвитку території. 4, 5, 15, 26, 28, 70, 77, 79, 84, 85, 98

Антропогенне навантаження на територію КПР. Природно-господарські комплекси КПР. Просторовий аналіз процесів природокористування. Географічний паспорт територіально-адміністративних областей КПР. Основні види природокористування. 7, 18, 41, 43, 44, 51, 65, 71, 100.

Прогнозна оцінка зміни довкілля території КПР. Природно-господарська різноманітність КПР. Питання раціонального природокористування та охорони природи території КПР.

Природоохоронний фонд КПР. Природоохоронні ландшафти. 42, 51, 58.



Дисципліна «Географічні основи етногенезу»

Кількість годин (кредитів): 108 (3)

Форма контролю: залік

1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Метою курсу виступає виявлення специфічного об’єкту дослідження курсу, його особливостей та завдань, визначення історичної динаміки етнічних спільностей, простеження взаємодії етносів із ландшафтом, аналіз умов виникнення, чинників розвитку етносів, часового означення їхнього фазового поступу, розгляд історичних і природних передумов постави слов’ян та характеристика етапів розвитку українського етносу.



1.2 Завдання вивчення дисципліни.

  • вивчити основні теоретичні положення теорії етногенезу;

  • простежити географічні особливості етногенезу та роль природного чинника у розвитку етносів;

  • проаналізувати динаміку розвиту етнічних спільностей у взаємодії з ландшафтом;

  • охарактеризувати природні та історичні передумови, основні етапи становлення українського етносу.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення курсу “Географічні основи етногенезу” студент повинен:

  • знати основні поняття, теоретичні положення, історію розвитку етнологічної науки;

  • розуміти та вміти проаналізувати історико-географічні особливості заселення етнічної території українців;

  • розуміти і вміти аналізувати географічні особливості розвитку українського етносу.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ. 1 Етнос як об’єкт вивчення етнології. Основні категорії

НЕ 1.1. Етнологія – наука про етнос. Етнологія – як самостійна наука. Об’єкт і предмет вивчення етнології. Понятійно-термінологічне підґрунтя слова “етнос”, ключові поняття в теорії етносу. Ієрархія етнічних спільностей.

НЕ 1.1.1. Структура етносу. Основні теорії ієрархії етносів. Суб- та суперетноси.

НЕ.1.1.2 Визначення оптимальної етнічної території українців та інших етносів. Визначення коефіцієнта етнічної спільності українців. Визначення коефіцієнта етнічної спільності етносів світу. Побудова картографічних моделей розподілу коефіцієнта етнічної спільності.

НЕ1.2. Етнос – як системна цілісність і об’єктивна реальність. Питання існування етносів. Етнос і відчуття часу. Етнічні процеси та взаємовідносини між етносами.

НЕ 1.2.1. Поняття етнічності та основні підходи до його розуміння. Сучасні підходи до визначення етнічності Проблема етнічності у вітчизняній етногеографічній науці.

НЕ 1.3. Взаємодія етносів і ландшафтів у межах етноценозів. Взаємовідносини етносів і ландшафтів. Їхня роль у виникненні етнічних спільностей. Значення поєднання ландшафтів для етносів. Становлення антропогенних ландшафтів.

НЕ 1.3.1. Етногенез і біосфера Землі. Основні положення концепції етногенезу Л.М. Гумільова.

НЕ1.3.2. Вибіркова характеристика етнічного складу населення країн світу за кількістю у ньому етнічних груп.. Визначення соціоетнічної густоти. Визначення етнічної різноманітності населення країн.

НЕ 1.4. Природні умови і демографічні аспекти етносу. Взаємодія довкілля й окремих елементів відтворення населення: народжуваності, смертності, захворюваності, тривалості життя. Принципи демографічної адаптації етнічних спільностей до умов їхнього існування. Демографічні критерії оцінки життєздатності етносів і стійкості етно-екологічних систем.

НЕ 1.4.1. Етнолінгвістична класифікація народів світу. Класифікація народів світу за мовною ознакою. Географічні та історичні особливості поширення мовних сімей.

НЕ 1.4.2. Етнічні демографічні процеси. Етнічні демографічні процеси до ХХ ст. Етнічні демографічні процеси у ХХ – поч.ХХІ ст.

ЗМ 2. Етногенез: етапи, процеси та властивості

НЕ 2.1. Утворення етносів: Особливості початку розвитку етносів. Необхідна умова етнічного прологу і подальшого етнічного процесу.

НЕ 2.1.1. Поняття ментальності та його основні типи. Ментальність та архетипи. Типи ментальності

НЕ 2.1.2. Релігійний склад населення світу. Конфесійна класифікація народів світу. Географічні та історичні особливості поширення основних світових релігій.

НЕ 2.2 Пасіонарність та її роль в етногенезі. Пасіонарії, субпасіонарії. Природа пасіонарності. Пасіонарний поштовх. Етнічне поле, його ритм.

НЕ 2.2.1. Етнос і культура. Культура та її етнічні функції. Сучасні світова культура й етнічні культури.

НЕ 2.2.2. Антропологгічна класифікація народів. Великі раси: історико-географічні особливості поширення. Перехідні та змішані раси.

НЕ 2.3. Розвиток етнічної системи. Зміна пасіонарності із ходом етнічного процесу. Вік етносу. Негативні значення в етногенезі.

НЕ 2.3.1 Географічний чинник у становленні етнічного стеоретипу й образу. Сутність етнічного стеоретипу та його географічне підґрунтя. Етнічний обра

НЕ 2.3.2 Народи Європи. Етногенез та етнічна історія Європи. Етнічна характеритика народів Європи. Регіональні особливості традиційно-побутової культури народів Європи

НЕ 2.4 Характеристика фазової динаміки етносів. Фаза пасіонарного підйому і перегріву. Особливості фазових переходів (зміщень). Фаза надламу і фаза інерції та її своєрідність. Винятковість фази обскурації. Розвиток етносу після кінця (меморіальна фаза, гомеостаз).

Н.Е. 2.4.1.Етнічна ідентичність та стеоретип поведінки. Етнічна ідентичність та її ознаки. Етнічна психологія.

НЕ 2.4.2 Народи Азії. Етногенез та етнічна історія Азії. Загальна характеристика азіатського регіону та його народів

ЗМ 3. Географічні основи етногенезу українського народу

НЕ3.1 Зародження українського етносу. Питання витоків (джерел) слов’яноукраїнської прабатьківщини. Загальний огляд проблеми походження українців

НЕ3.1.1. Народи Америки. Етногенез та етнічна історія. Державні утворення Центральної та Південної Америки. Сучасний етнічний склад

НЕ 3.2 Слов’яноукраїнська етнічність археологічних культур та початок розвитку українського етносу. Особливості зародження праслов’янських етнічних рис у мезолітичну та неолітичну добу. Початок розвитку українського етносу протягом енеоліту, бронзової та залізної доби.

НЕ 3.2.1 Трипільська культура та її роль в становленні українського етносу. Географічні особливості появи і поширення трипільців на території України. Особливості традиційно-побутової культури трипільців.

НЕ 3.2.2 Народи Африки та Австралії. Етногенез та етнічна історія Африки та Австралії. Етнічна характеристика народів Африки та Австралії. Регіональні особливості традиційно-побутової культури народів Африки та Автралії.

НЕ 3.3 Постава сучасної української нації та оптимальної етнічної території. Фаза підйому, Акматична фаза. Фаза надламу.

НЕ 3.3.1 Менталітет українського народу. Історична ретроспектива становлення українського менталітету. Особливості українського менталітету.

Н.Е. 3.3.2 Характеристика етнічного складу населення України а кількістю етнічних груп. Соціоетнічна густота поселень України. Етнічне різноманіття України.

ІІІ. Література до дисципліни

  1. Бромлей Ю.В. Очерки теории єтноса. – М., 1983.

  2. Бромлей Ю.В. Современные проблемы этнографии. – М.,1984.

  3. Гумилёв Л. Этногенез и биосфера Земли. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990.

  4. Народы мира: историко-этнографический справочник // Под ред. Ю.В. Бромлея. – 1988

  5. Нельга О.В. Теорія етносу. Курс лекцій. – К., 1997.

  6. Страны и народы. Науч.-попул.геогр.-этногр. изд. в 20-ти т./Под. ред. С.И. Брук и В.В. Покшишевского. – М.: Мысль, 1978. – ТТ.1-20

  7. Хоптяр Ю.А. Етнологія: Навчальний посібник . – Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2005. – 144 с.

  8. Юрій М.Ф. Етнологія: Навчальний посібник. – К.:Дакор, 2006. – 360 с.

  9. Географічна енциклопедія України: в 3 т. - К.: Укр. рад. енциклопед., 1989-1990. - Тт. 1,2.

  10. Географія українських і суміжних земель. - Краків-Львів: Українське видавництво, 1943.

  11. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. - Париж-Нью-Йорк: Молоде життя, 1955-1984. - ТТ. 1-10.

  12. Заставний Ф.Д. Українські етнічні землі. - Львів: Світ, 1993. - 176 с.

  13. Петров В. Походження українського народу. - К.: МП “Фенікс”, 1992. - 192 с

  14. Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України: Монографія. – Чернівці: Рута, 2004. – 382 с.

  15. Круль В.П. Краєзнавство: історична географія. Конспект лекцій /За ред. Я.І. Жупанського. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – 107 с.

  16. Українська народність: нариси соціально-економічної і етно-політичної історії. - К., 1990 Юрій М. Етногенез та менталітет українського народу. – К.: Либідь, 1996. – 272 с

  17. Пономарьов А. Українська етнографія. – К.: Либідь, 1994. – 320 с.

  18. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України. – К.: Либідь, 1996. – 272 с.

  19. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К.: Наукова думка, 1991.

  20. Петров В. Походження українського народу. – К.: МП “Фенікс”, 1992.

  21. Українська народність: нариси соціально-економічної і етно-політичної історії. – К., 1990.

  22. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняхов І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К.: Либідь, 1992

Дисципліна «Геоекологічні проблеми природокористування»

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік
І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – у результаті вивчення курсу „Геоекологічні проблеми природокористування” студент повинен освоїти наукові основи раціонального природокористування та суть геоекологічних проблем, які при цьому виникають, з’ясувати причини виникнення цих проблем та можливі шляхи їх розв’язання. Він повинен отримати чітке уявлення про зв’язок курсу з іншими дисциплінами учбового плану.

1.2. Головні завдання курсу:

- скласти уяву про основні геоекологічні проблеми природокористування;

- показати роль, місце і значення геоекології в розрізі географічних наук;

- ознайомити студентів з основною геоекологічною проблематикою об’єктів природокористування;

- формування вмінь використовувати набуті знання при вирішенні важливих практичних завдань природокористування з точки зору геоекології.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]

ЗМ 1. Основні відомості про геоекологію та природокористування

НЕ 1.1. Вступ [5-7,10,13] Предмет дисципліни „Геоекологічні проблеми природокористування”. Завдання дисципліни „Геоекологічні проблеми природокористування”. Види природних ресурсів. Класифікація природних ресурсів за різними ознаками . Будова географічної оболонки та основні джерела енергії оболонки



НЕ 1.2. Географічна екологія. Аспекти екології [1-3,11,15,21-22]

Геоекологія як міждисциплінарна галузь знань. Географічні аспекти екології. Економічні аспекти екології. Соціальні аспекти екології. Прикладна екологія.



НЕ 1.3. Нерівномірність приросту населення Землі та природних ресурсів [1,6,8,11-17,19]

Динаміка приросту населення. Зростання використання природних ресурсів. Взаємовідносини суспільства і природи.



НЕ 1.4. Земельні ресурси [4-7,10,11,15,18, 19,21]

Використання земельних ресурсів. Геоекологічні проблеми землекористування. Ерозія грунтів. Негативні наслідки використання земельних ресурсів.



НЕ 1.5.Антропогенний вплив на ґрунтовий покрив. [4-7, 10,11,18-21]

Джерела забруднення грунтів. Види забруднення грунтів. Деградація грунтів. Ерозія, засолення і заболочення земельних ресурсів.



НЕ 1.6. Ресурси надр Землі [4,6,8,10,11,16,21]

Види використання корисних копалин. Геоекологічні проблеми використання корисних копалин. Види та джерела забруднення. Запаси мінеральних ресурсів Землі



ЗМ 2. Геоекологічні проблеми використання природних ресурсів

НЕ 2.1. Геоекологічні проблеми при використанні паливно-енергетичних ресурсів [6-10,16,21]

Використання твердого палива. Використання рідкого палива. Використання природного газу

Паливно-енергетичні ресурси Землі.

НЕ 2.2. Використання кліматичних ресурсів [4-6,10,15,21,22]

Використання кліматичних ресурсів - Використання агрокліматичних ресурсів. Забруднення атмосферного повітря.



НЕ 2.3. Використання рекреаційних ресурсів [5-11,15,19,21]

Характеристика природних ресурсів, які використовуються з рекреаційною метою. Основні регіони зосередження рекреаційних ресурсів. Антропогенне навантаження на рекреаційні ресурси.



НЕ 2.4. Використання водних ресурсів [5-11,19-22]

Водогосподарський кадастр. Види забруднення водних ресурсів. Джерела забруднення. Заходи по запобіганню забруднення водних ресурсів.



НЕ 2.5. Використання біологічних ресурсів [5-11,19-22]

Види біологічних ресурсів. Геоекологічні проблеми використання біологічних ресурсів. Охорона біологічних ресурсів


ІІІ. Література до вивчення курсу


  1. Алексеенко А.А., Кейсевич А.Р. Последняя цивилизация.,К.,1997.

  2. Васюта О.А., Васюта С.І., Філіпчук Г.Г. Екологія і політика. - Чернівці., Зелена Буковина.- 1998.-Т.1-2.

  3. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста.- М.: Наука, 1998.

  4. Географические аспекты перехода к устойчивому развитию стран ., Киев – Москва, 1999.

  5. Кирилюк М.І. Еколого-географічні основи сталого розвитку. Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Випуск 80. Географія .- 2000.

  6. МилановаЕ.В., Рябчиков А.М. Использование природных ресурсов и охрана природы. Учебник.,М.: ВШ, 1986.

  7. Медина В.С. Охорона природи., Київ.: Вища школа, 1970.

  8. Небел Б. Наука об окружающей среде.- М.: Изд.-во Мир.- Т.1,2, 1993.

  9. Основы геоэкологии.//Под ред. В.Г. Морачевского .- СПб, 1994.

  10. Петров К.М. Геоэкология. Основы природоиспользования.- СПб, 1994.

  11. Подобедов Н.С. Природные ресурсы Земли и охрана окружающей среды.-М., 1985.

  12. Проблеми сталого розвитку України.- Київ, 1998.

  13. Сытник К.М. и др.. Словарь - справочник по экологии.- К.:Наукова думка, 1994.

  14. Сталий розвиток суспільства. Тлумачний посібник.- Київ, 2001.

  15. Топчиев А.Г. Геоэкология. – Одесса “Астропринт”, 1996.

  16. Веснин В.В. Популярная экономика природопользования М.Наука 1991

  17. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природопользования М.: Асистент Пресс 1995

  18. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології К.:”Вища школа” 2001

  19. Миланова Е.В., Рябчиков А.М. Использование природних ресурсов и охрана природы. М.1986

  20. Небел Б. Наука об окружающей среде М.: Мир Т.1.2. 1995

  21. Топчиев А.Г. Геоекология. - Одесса. 1996

  22. Швиденко А.Й. та інші Екологічні основи природокористування. - Чернівці 1999.

Дисципліна «еКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ»

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

Мета курсу: ознайомити студентів із структурою суспільно-географічної районології, об’єктом, предметом, методами дослідження, зв’язками з іншими дисциплінами. Дискусійними поглядами різних вчених щодо питань виділення та класифікації виробничо-територіальних комплексів та суспільно-географічних районів.

Розкрити студентам історію формування вітчизняної суспільно-географічної районології, ознайомити з суспільно-географічного районоутворення, структурою суспільно-географічних районів, ієрархічними рівнями та проблемами комплексного розвитку суспільно-географічних районів. В умовах становлення нових економічних відносин.



Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання. Зокрема. Лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Змістовний модуль 1

ЗМ1. Значення суспільно-географічної районології, мета і завдання курсу. Об’єкт, предмет та методи дослідження. Історія формування суспільно-географічної районології та її періоди: описовий, практичний, теоретичний. Розробка наукових основ української та зарубіжної районології. Чинники суспільно-географічного районування. Стадії районоутворення. Розвиток уявлень про суспільно географічний район. Типізація суспільно-географічних районів. Географічний подія праці та його види. Спеціалізація суспільно-географічних районів. Інтеграційні процеси та зв’язки в суспільно-географічних районах.



Змістовний модуль 2.

ЗМ2. Структура суспільно-географічного району: галузева, функціональна, територіальна, інституційна. Принципи та критерії районування. Види суспільно-географічного районування. Ієрархічні рівні та типізація районів. Районування в зарубіжних країнах. Сучасні концепції районування. Проблеми комплексного розвитку суспільно географічних районів України на сучасному етапі. Економіко-географічна характеристика Донецького, Придніпровського. Північно-Східного, Столичного, Причорноморського, Центрально-Українського, Карпатського та Північно-Західного суспільно-географічного районів.

В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати основні поняття суспільно-географічної районології та уміти застосовувати їх на практиці.

Для якісного засвоєння курсу пропонується наступні джерела:

1. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь / Э. Б. Алаев. – М.: Мысль, 1983. – 350 с.

2. Багров Н. Региональная геополитика устойчивого развития / Николай Багров – К.: Либідь, 2002. – 256 с.

3. Голиков А. Введение в экономическую и социальную географию / Артур Голиков – Харьков: ХГУ, 1992. – 81 с.

4. Голиков А. Математический аппарат в географии и его использование в пространственных исследованиях / Артур Голиков, Игорь Черванев – Харьков: ХГУ, 1977. – 132 с.

5. Громыко Г. Л. Статистика / Л. Г. Громыко – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 408 с.

6. Дорогунцов С. І. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки: навч. посібник. / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко – К.: СТАФЕД – 2, 2001. – 143 с.

7. Жупанський Я. І. Соціально-економічна картографія: підручник для студентів географічних, топографо-геодезичних, економічних спеціальностей ВУЗів. – вид. 2-ге / Я. І. Жупанський, П. О. Сухий. – Тернопіль: Астон, 1997. – 274 с.

8. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва / С. І. Іщук. – К.: Вид-во Паливода А. , 2002. – 260 с.

9. Маергойз И. М. Территориальная структура хозяйства / И. М. Маергойз – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1986. – 304 с.

10. Методические основы географических исследований природных и общественно-територриальных комплексов: Сб. науч. трудов/ АН УССР. Гео­граф. о-во УССР: отв. ред. М.М. Паламарчук. – К.: Наук. думка, 1989. – 144 с.

11. Національний атлас України / голова редколегії Б. Є. Патон; гол. ред. Л. Г. Руденко. – К.: ДНВП Картографія, 2008. – 604 с.

12. Нагірна В. П. Суспільно-географічні аспекти регіонального розвитку України у руслі сучасних господарських проблем / В. П. Нагірна // Наук. зап. Тернопільського нац. педуніверситету. Серія: Географія. – Тернопіль, 2005. – № 2. – С. 38–42.

13. Немец Л. Н. Устойчивое развитие: социально-географические аспекты (на примере Украины): монография / Л. Н. Немец. – Х.: Факт, 2003. – 383 с.

14. Паламарчук М. М. Економічна і соціальна географія України з осно­вами теорії / М. М. Паламарчук, О. М. Паламарчук. – К.: Знання, 1998. – 415 с.

15. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії / Микола Данилович Пістун. – К.: Вища школа, 1996. – 231 с.

16. Розміщення і зональна спеціалізація сільського господарства в Українській РСР. – вид. 2-ге, доп. і перероб. / І. Жадан, М. Щур та ін.; за ред. П. Г. Дубінова. – К.: Урожай, 1979. – 292 с.

17. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України / Валерій Руденко – К.: ВД «К.-М. Академія»; Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.

18. Саблук П. Т. Демографічні проблеми українського села: наукова доповідь / П. Т. Саблук, К. І. Якуба. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 37 с.

19. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу / [уклад. П. О.Масляк, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко]. – К.: Лібра, 1996. – 328 с.

20. Топчиев А. Г. В поисках современной парадигмы географии / А. Г. Топчиев // Новые геогр. знания и напр. исследований. – К.: ИД Академпериодика, 2006. – С. 113-118.

21. Топчієв О. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: навч. посібник / Олександр Топчієв. – Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.

22. Тюнен И. Г. Изолированное государство / И. Г. Тюнен. – М.: Экономическая жизнь, 1926. – 322 с.

23. Шаблій О. Математичні методи в економічній географії / Олег Шаблій. – Львів: вид. при ЛДУ ВО Вища школа, 1984. – 136 с.

24. Шаблій О. І. Західноукраїнський район: економіко- і соціально-географічний аналіз / О. І. Шаблій // Пробл. соц.-екон. географії захід. регіону України. – К.: ІСДО, 1993.

25. Шаблій О. Основи загальної суспільної географії: підручник / Олег Шаблій. – Лівів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 444 с.

26. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії / О. І. Шаблій. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 744 с.

Оцінювання.

В процесі викладання курсу реалізується різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного контролю і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі письмового екзамену.


Дисципліна «тЕРИТОРІАЛЬНІ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ»

Кількість годин: 135 год. (4 кредити)

Форма контролю – залік

1.Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - полягає в поглибленому вивченні теоретичних основ курсу, чинників формування розселення, форм розселення, типів поселень, територіальних систем розселення.

1.2. Головні завдання курсу :

- дати студентам системне уявлення про предмет, теоретичні основи і завдання курсу;

- розкрити загальні поняття, вивчити форми і типи поселень;

- розглянути закономірності розселення в Україні;

- освоїти методику виділення територіальних систем розселення.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення дисципліни «Територіальні системи розселення» студент повинен:



Знати:

– методи описання, аналізу та прогнозу розселенських процесів;

– методи дослідження розселення;

– методи виділення елементів територіальних систем розселення.



Вміти:

- описувати розселенські процеси;

- аналізувати тенденції і чинники розвитку міських і сільських поселень;

- виділяти територіальні елементи систем розселення.



ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література
ЗМ 1. Теоретико-методологічні засади розселення

НЕ 1.1. Розселення як об’єкт соціально-економічних досліджень.

НЕ 1.2. Загальні закономірності та принципи розселення

НЕ 1.3. Трансформація розселення на рубежі століть.

НЕ 1.4. Методологічні та методичні засади дослідження розселення.

НЕ 1.5. Концептуальні засади, закономірності формування та розвитку міських поселень.

НЕ 1.6. Міста: сучасний стан і тенденції структурних трансформацій.

НЕ 1.7. Сучасні особливості місто утворення. Шляхи і напрями перспективного розвитку міст. Селища міського типу в структурі розселення населення.

НЕ 1.8. Сільське розселення в Україні та проблеми його розвитку.

ЗМ 2. Формування і структура територіальних систем розселення в Україні.

НЕ 2.1 Формування і структура систем розселення.

НЕ 2.2. Шляхи вдосконалення систем розселення.

НЕ 2.3. Локальні територіальні системи розселення.

НЕ 2.4. Етнічні аспекти розселення в Україні. Розселення українців. Національні меншини та ареали їх розселення. Проблеми розселення та облаштування депортованих народів.

НЕ 2.5. Стан навколишнього середовища в поселеннях України. Екологічна ситуація в містах. Екологічний стан сільських поселень.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ

Основна література:

  1. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. – Чернівці: Рута, 2003. – 392 с.

  2. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. – К.: Наукова думка, 1994. – 195 с.

  3. Доценко А.І. та ін. Розселення в Україні: проблеми і перспективи. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – 269 с.

  4. Доценко А.І. та ін. Регіональне розселення в Україні: стан і прогноз. – К.: РВПС України НАН України, 2007. – 376 с.

  5. Питюренко Е.И. Территориальные системы городских поселений Украинской ССР. – К.: Наукова думка, 1977. – 205 с.

Додаткова література

1. Демографический энциклопедический словарь /Редкол.: Валентей Д.И. (гл. ред.) и др. – М.: Сов.

энциклопедия, 1985. – 608с.

2. Заставний Ф.Д. Населення України.-Львів:Світ.-1993.-224 с.

3.Ковалев С. А., Ковальская Н.Я. География населения СССР.- М.: ИЗД-во Моск ун-та, 1963.-371с.

4. Корж О.В. Курс лекцій з демографії. – Тернопіль: Інфотехцентр, 1998. – 140с.

5. Крачило М.П. Географія населення: навчальний посібник. - Київ.: НМК ВО, 1992. – 180с.


  1. Курс демографии: Учеб. пособие/ А.Я. Боярский, Д.И. Валентей, А.Г. Вишневский и др.; Под ред. проф. А.Я.Боярского. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 391с.

  2. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України: пробний підручник для 8-9 кл. серед. шк.. – К.: Зодіак-ЕКО, 1998. – 432с.

  3. Медков В.М. Основы демографи: Учебное пособие. серия «Учебники и учебные пособия». – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2003. – 448с.

  4. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, 1998. – 415 с.

  5. Питюренко Е.И. Системы расселения и территориальная организация народного хозяйства. – К.: Наукова думка, 1983. –139 с.

  6. Пітюренко Ю.І. Розвиток міст і міське розселення в Українській РСР.- К.: Наукова думка.- 1977.- 205 с.

  7. Покщишевский В.В. Население и география. Теоретические почерки.- М.:Мысль,1978.- 315с.

  8. Прибиткова І.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів / І.М.Прибиткова. – К.: „АртЕк”, 1995. – 256 с.

  9. Соціально-економічна географія світу / за ред. С. Кузика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 256 с.

  10. Соціально-економічна географія України: Навч. Посібник / за ред. проф. Шаблія О.І. вид. друге, перероб. і доп. – Львів: Світ, 2000. – 680 с.

  11. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії.: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт.- 2001. – 560с.

  12. Хорев Б.С. Население страны: географические и демографические аспекты. – М.: Изд-во „Знание”, 1986. – 46 с.

  13. Шувалов Е.Л. География населения: учебное пособие для студентов геогр. спец. пед. ин-в. - Москва, “Просвещение”, 1977. – 160 с.

Дисципліна «нОВІТНІ НАПРЯМКИ ГЕОГРАФІЧНИХ НАУК»

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – іспит

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета та завдання даного курсу – у результаті вивчення курсу „Новітні напрями в географічній науці” студент повинен оволодіти знаннями про основні етапи розвитку географії та про новітні напрями в географічній науці, а також оволодіти основами актуальних глобальних проблем людства. Вияснити значення цих проблем у вирішенні соціально-економічного та екологічного розвитку суспільства на сучасному етапі.

Студент повинен отримати чітке уявлення про роль географічної науки у сприянні покращення умов життєдіяльності людства.



ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]

ЗМ 1. Вступ до дисципліни „Новітні напрямки геонауки”

НЕ 1.1. Вступ Етапи розвитку географії [16, 21, 25, 29, 30, 44]

Етапи розвитку географії. Предмет, об’єкт і завдання географії. Етапи розвитку географії. Значення географічних знань у вирішенні соціально-економічного розвитку суспільства і стабілізації екологічного стану навколишнього природного середовища.



НЕ 1.2. Географія новітнього часу. [3, 10, 11, 15, 29, 47]

Географія країн Західної Європи. Географія Північної Америки. Географія Росії.



ЗМ 2. Географічний аспект взаємодії суспільства і природи. Новітні напрямки в географічній науці

НЕ 2.1. Географічний аспект взаємодії суспільства і природи [1, 7, 10, 11, 28, 31, 35]

Вплив людини на неживу природу. Вплив людини на біосферу. Взаємозв’язок і взаємодія суспільства і природи.



НЕ 2.2.Новітні напрями в географічній науці [3, 15, 16, 24, 28, 29]

Математизація, екологізація, комп’ютеризація, інформатизація, прогнозування, інтеграція географії. Екологічна географія, суспільна географія, рекреаційна географія.


ІІІ. Література до вивчення курсу


  1. Анучин В.А. Основы природопользования.- Мисль, 1978.

  2. Виноградов Б.В., Кондратьев К.Я. Космические методы землеведения.-Л.: Гидрометеоиздат, 1971.

  3. Воронов А.Г. Медецинская география.-М., 1981.

  4. Гвоздецкий Н.А. Основные проблемы физической географии.-«Высшая школа», 1979.

  5. Григорьев А.А., Кондратьев К.Я. Космическое землеведение.-М.: Наука, 1985.

  6. Географічна енциклопедія України. Том 1,2,3.

  7. Герасимов И.П., Советская конструктивная география: задачи, подходы, результаты.-М.; 1976.

  8. Герасимов И.П. Экологические проблемы в прошлой, настоящей и будущей географии мира.- М., 1985.

  9. Геренчук К.І. Основні проблеми фізичної географії.- К.; 1969.

  10. Гильберт Уайт. География, ресурсы и окружающая среда.-М., Прогресс,1990.

  11. Голиков А.П. та ін. Вступ до економічної та соціальної географії.-К., 1996.

  12. Жекулин В.С. Введение в географию.-Лен. ун-та.,1989.

  13. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні.-Л.:Світ, 1997.

  14. Звонкова Т.В. Географическое прогнозирование.-М.; 1987.

  15. Исаченко А.Г. География сегодня.- М.;Просвещение., 1979.

  16. Исаченко А.Г. Развитие географических идей. – Мысль, 1971.

  17. Кац Я.Г., Рябухин А.Г., Трофимов Д.М. Космические методы в геологии.-М: МГУ,1976.

  18. Кондратьев К.Я. Спутниковая климатология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. Космос – Земле. – М.: Наука, 1981.

  19. Кравцова В.И. Космическое картографирование.- М.: МГУ,1977.

  20. Куприянов В.В., Прокачева В.Г. Спутниковая информация и изучение вод суши. – Л.: Гидрометеоиздат, 1976.

  21. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических откритий. Т.У.М.: Просвещение, 1986.

  22. Мелуа А.И. Космические снимки рассказывают. Киев.,Рад.шк., 1987.

  23. Молевко Г.Н. и др. Геология, география. Биографический справочник. – 1985.

  24. Мороз С.А., Онопрієнко В.І., Бартник С.Ю. Методологія географічної науки..-К.: Заповіт, 1997.

  25. Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней. – мысль, 1985.

  26. Новые взгляды на географическое образование. – М.: Прогресс, 1986.

  27. Пащенко В.М. Теоретические проблемы ландшафтоведения. – Наукова думка, 1983.

  28. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.; Вища школа, 1996.

  29. Саушкин Ю.Г. Географическая наука в прошлом, настоящем, будущем. – М.: Просвещение, 1980.

  30. Саушкин Ю.Г. история и методология географической науки. Курс лекций. – М.,1976.

  31. Саушкин Ю.Г. Экономическая география: история, теория, методы.

  32. Сидоренко А.В., Кондратьев К.Я., Григорьев А.А. Космические исследования окружающей среды и природных ресурсов.- М.: Знание, 1982.

  33. Ушаков С.А. и др. Дрейф материков и климаты Земли. Мысль., 1984

  34. Харвей Д. Научные объяснения в географии. – Прогресс, 1974.

  35. Цаффис И.Г. Рекреационная география СССР. 1979.

  36. Щербань Л. Основні напрями сучасних географічних досліджень у Київському університеті// Фізична географія та геоморфологія. – Міжвуз. зб. Віп. 16., -К., 1976.

  37. Альберт Гор. Земля у рівновазі . Екологія і людський дух, 2000 рік

  38. Стан світу 2000 рік

  39. Стан світу 2001

  40. Стан світу 2002

  41. Порядок денний на ХХ1 століття

  42. Геренчук К.И., Боков В.А., Черванев И.Г Общее землеведение. М.: „Высшая школа”, 1984 – 255 с.

  43. Богров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство. : „Либідь”, 2000 – 462 с.

  44. Олійник Я. Загальне землезнавство – К.: „Знання”, 2003 – 247 с.

  45. Введение в физическую географию/ Под.ред. К.К. Маркова. 2-е узд., перераб. и доп. / - М. : „Высшая школа”, 1978. – 191 с.

  46. Калесник С.В. Общие географические закономерности Земли. – М.: „Мысли”, 1970 – 283 с.

  47. Исаченко А.Г. География сегодня. – М.: „Просвещение”, 1979. – 192 с.

  48. Жекулин В.С. – Введение в географию. – Л.: „Издательство Ленинградского университета”, 1989. – 272 с.

  49. Мильков Ф.Н. – Общее землеведение – М.: „Высшая школа”, 1990. - 335

Дисципліна «інтелектуальна власність»

Кількість годин: 36 год. (1 кредит)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

1. Мета курсу -формування базових уявлень студентів про інтелектуальну власність, розкриття основних понять та об’єктів, що складають систему інтелектуальної власності, економічних аспектів, таких як оцінка та комерціалізація інтелектуальної власності, а також правової охорони і правового захисту в юрисдикційній та неюрисдикційній формах.

2. Основні завдання: орієнтуватись в питаннях сфери інтелектуальної власності та ефективно використовувати результати своєї творчої та технічної діяльності; розпізнавати порушення своїх прав на результат інтелектуальної діяльності та захищати їх; правильно оцінювати об’єкти інтелектуальної власності та отримувати від них комерційну вигоду; не порушувати прав інтелектуальної власності інших осіб.

Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ),

ЗМ1. Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини:

Основні поняття. Еволюція інтелектуальної власності в Україні. Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку дер­жави.

Система інтелектуальної власності:

Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності. Суб'єкти права інтелектуальної власності. Система законодавства України про інте­лектуальну власність. Державна система правової охорони інте­лектуальної власності. Міжнародна система інтелектуальної власності.

Охорона права на об'єкти інтелектуальної власності:

Мета і принципи правової охорони. Охорона прав на об'єкти промислової вла­сності. Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном. Паризька, Бернська та Римська конвенції і їх принципи.

Економіка інтелектуальної власності:

Особливості права інтелектуальної власності як товару. Інтелектуальна власність як нематеріальний актив. Мета і способи комерціалізації прав на об'єкти інтелекту­альної власності. Види ліцензійних договорів та платежів. Договори лізингу та франшизи. Оцінка вартості прав на об'єкти інтелекту­альної власності: підходи та методи. Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності.

Захист прав інтелектуальної власності:

Дії, що визнаються порушенням права ін­телектуальної власності. Категорії спорів. Форми і порядки захисту права інтелектуальної власності. Способи захисту права інтелектуальної власності: адміністративно-правовий, цивільно-правовий спосіб захисту та кримінальна відповідальність за порушення прав.

ІІІ. Література до вивчення курсу


  1. Понікаров В.Д., Єрмоленко О.О., Медведєв І.А. Авторські права та інтелектуальна власність. Підручник. Х: ВД "ІНЖЕК", 2008. - 304 с.

  2. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. – К.: “Інст. інтел. власн. і права”, 2005. – 108 с.

  3. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 336 с.

  4. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Популярно про інтелектуальну власність: абетка / За заг. ред. к.е.н. М.В. Паладія. – К.: ТОВ "Альфа-ПіК", 2004. – 56 с.

  5. Дроб'язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с


ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

Мета і завдання практики. Мета практики студентів V курсу полягає у набутті педагогічної майстерності, тобто набуття вмінь і навичок самостійної творчої роботи викладача географії. Студент–практикант вдосконалює знання методики викладання предмету, вміння підібрати найбільш ефективні методи і прийоми вивчення нового, закріплення і повторення попереднього матеріалу по різних класах. Особливу увагу при цьому придається набуттю вмінь і навичок роботи з підручником, картографічним матеріалом, додатковою літературою, статистичними матеріалами.

Студент–практикант під час цієї практики набуває вміння і навички використання інноваційних методів навчання, використання проблематичного методу, ділових ігор, застосування ТЗМ, ІОС, складання листів тощо.

На протязі всього періоду практики студент – практикант відчуває повну відповідальність за якість проведеної навчально- виховної роботи.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка