European Credit Transfer System ects інформаційний пакет 2010/2011 Напрям „ географія”



Сторінка14/27
Дата конвертації23.10.2017
Розмір5 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   27

“Основи маркетингу”


Кількість годин (кредитів): 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік



І. Пояснювальна записка

1. Мета навчальної дисципліни - сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань з маркетингу та вміння застосовувати їх практично з метою аналізу маркетингових можливостей, обрання стратегій маркетингу та розробки маркетингового комплексу.

2. Головні завдання курсу:


  • засвоїти теоретико-методологічні основи маркетингу;

  • оволодіти аналізом маркетингових можливостей та методикою маркетингових досліджень;

  • оволодіти інструментарієм стратегічного маркетингу та навиками практичного їх застосування

  • Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • знати основні закони та закономірності маркетингу;

  • розуміти та творчо осмислювати сучасні маркетингові стратегії товарної, цінової, комунікаційної політики організацій та формування сучасних каналів розподілу;

  • оволодіти практично методикою розробки маркетингового комплексу .

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Наукові засади маркетингу та маркетингових досліджень



НЕ 1.1. Мета, завдання та особливості сучасного маркетингу. Сутність, завдання, основні етапи становлення та розвитку маркетингу. Сучасні маркетингові концепції. Види маркетингу. Принципи маркетингу. Функції маркетингу.

НЕ. 1.2. Маркетингове середовище. Сутність та складові маркетингового середовища. Мікро середовище фірми та його основні чинники. Макросередовище та його основні складові


НЕ 1.3. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації. Концепція системи маркетингової інформації. Складові системи маркетингової інформації. Система збору внутрішньої звітності. Система збору поточної зовнішньої інформації. Система маркетингових досліджень. Система аналізу маркетингової інформації.

НЕ 1.4. Споживчі ринки та поведінка покупців. Споживчі ринки та купівельна поведінка споживача. Модель купівельної поведінки. Чинники, що впливають на купівельну поведінку індивідуальних споживачів. Процес прийняття рішення про купівлю індивідуальних споживачів. Ринки організованих споживачів та поведінка компаній –покупців. Відмінності ринку підприємств від ринку споживачів. Види закупок. Модель купівельної поведінки компанії-покупця. Процес прийняття рішення про купівлю компанії покупця.

НЕ 1.5. Цільовий маркетинг. Сутність цільового маркетингу та його основні етапи. Рівні сегментації ринку. Принципи сегментування споживчого ринку, ринків організованих покупців, міжнардних ринків. Ефективність сегментування. Оцінка та вибір цільових ринків. Недиференціований маркетинг, диференційований маркетинг, концентрований маркетинг. Сутність, види та фективність позиціювання.

ЗМ 2. Стратегічний маркетинг


НЕ 2.1. Товарна політика компанії. Сутність товару та його рівні. Класифікації товарів споживчого призначення, виробничого призначення. Особи, місця та ідеї, як вид товару. Рішення про окремі товари. Марочна назва та марочні стратегії товару. Рішення стостовно упаковки, маркування, супутніх послуг товару. Товарний асортимент та номенклатура. Критерії вибору товару та соціальна відповідальність. Маркетинг послуг.

НЕ 2.2 Розробка нового товару та маркетингові стратегії на етапах життєвого циклу товару

Сутність поняття “новий товар”. Етапи створення нових товарів. Прискорена процедура розробки нових товарів. Етапи життєвого циклу товару. Вибір маркетингових стратегій на етапах життєвого циклу товару.



НЕ 2.3.Задачі та стратегії ціноутворення. Чинники, що впливають на процес ціноутворення. Основні підходи до ціноутворення. Встановлення ціни на нові товари. Ціноутворення у межах товарної номенклатури. Коригування цін. Зміни цін. Державна політика у сфері ціноутворення

НЕ 2.4. Управління каналами розподілу та товароруом. Поняття каналів розподілу. Внутрішня структура та принципи функціонування каналів розподілу. Рішення про структуру каналу розподілу. Рішення про управління каналом. Товарорух та управління логістикою. Методи розповсюдження товарів: гуртова та роздрібна торгівля

НЕ 2.5 Інтегровані маркетингові комунікації. Комплекс просування товарів. Інтегровані маркетингові комунікації. Розробка комплексу просування: характеристика, стратегії, соціально-етичні проблеми. Реклама: визначення цілей, бюджету, рекламна стратегія, оцінка ефективності. Зв’язки з громадськістю.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Абчук В. Азбука маркетинга. – С.-П.:Союз, 1998. – 270 с.

  2. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг: Загальний курс. –К., С.-П., М.: Видавничий дім “Вільямс”, 2001. – 608 с.

  3. Близнюк С.В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення та розвитку. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2009.- 400 с.

  4. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.

  5. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Уч.посібник. – К.: Лібра, 1996. – 384с.

  6. Ілляшенко С.М., Баскакова М.Ю. Маркетингові дослідження: Навч.поісбник. – К.: Центр навч.літератури, 2006. – 192 с.

  7. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. – С.-П.: Питер, 1998. – 887 с.

  8. Логістика: Навч. посібник./ О.М.Тридід, Г.М. Азаренкова, С.В.Мішина, І.І. Борисенко. – К.: Знання, 2008. – 566 с.

  9. Луцій О.П. Основи маркетингу. – К.: Вид.-во Європейського університету фінансів.

  10. Маркетинг/ За ред. А.І. Кредитова. – К.: Україна, 1994. – 399 с.

  11. Маркетинг/ За ред. Романова А.Н. – М.: Банки и биржи, 1997. – 560 с.

  12. Маркетинг: Методичні вказівки до семінарських занять / Укл. М.Т.Гостюк. – Чернівці: Рута, 2002. – 20 с.

  13. Примак Т.О. Маркетингові комунікації. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

  14. Прокопенко О.В., Троян М.Ю. Поведінка споживачів. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 176 с.

  15. Промисловий маркетинг: теорія та господарські ситуації: Підручник/За ред. Старостиної А.О. – К.: 1997. – 316 с

  16. Харис А.И. Основы маркетинга. – К.: УМКВО, 1992. – 140 с.

  17. Щербань В. М. Маркетинговий менеджмент: Навч посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2006. – 204 с.

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА І АУДИТ”

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

Опис. Експертологія – новий науковий напрямок екологічних досліджень. Експертизи в природокористуванні Мета та завдання екологічної експертизи Форми екологічної експертизи Об'єкти та суб'єкти екологічної експертизи використання водних ресурсів. Види екологічної експертизи. Теоретичні основи геоекологічного обгрунтування проектів. Географічні основи екологічних експертиз. Основні методи оцінок впливу на оточуюче середовище. Етапи геоекологічного обгрнтування проектів. Методи екологічних експертиз. Еколого-географічна експертиза розміщення, розширення та реконструкції водогосподарських підприємств. Експерт екологічної експертизи. Фінансування екологічної експертизи. Правові основи екологічної експертизи в Україні. Участь громадськості в екологічній експертизі

Цілі та завдання: Дисципліна має на меті дати студентам поняття про екологічну паспортизацію, про види екологічної експертизи, навчити знаходити “вузькі” місця в проектуванні інженерних споруд, оволодіти основними методами оцінки можливого впливу на середовище. Завдання курсу навчити студенті методам і прийомам проведення експертизи, виконувати розрахунки, оформляти Екологічний паспорт підприємства, звіт ОВНС, Заяву про очікувані наслідки, прогнозувати поведінку екосистеми в умовах певної невизначеності, передбачати можливі негативні наслідки впливу діяльності людини на середовище, збирати матеріали і вести роботу з громадськістю.

Передумова Необхідне володіння основами екології, економіки природокористування, екологічного права.

Бібліографія :

  1. Андрейцев В.И. Правовое обеспечение экологической экспертизы проектов. – К.: Будівельник, 1990. – 168 с.

  2. Географическое обоснование экологических экспертиз. / Под ред. Г.В.Звонковой. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. 208 с.

  3. Методические указания по экологической экспертизе проектов строительства / реконструкции народохозяйственных объектов и согласованию выбора земельных участков для их размещения органами Госкомприроды УССР. – К.: Изд-во Госкомприроды УССР, 1982. – 38 с.

  4. Позаченюк К.А. Введение в геоэкологическую экспертизу: междисциплинарный подход, функциональные типы, об’ектные ориентации.-Симферополь:Таврия, 1999, -413 с.

ДИСЦИПЛІНА „ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ”

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка: Професійно-орієнтована дисципліна складається зі вступу та двох розділів.

Мета та завдання. Метою навчальної дисципліни – формування у студентів здатності коректно і творчо застосовувати набуті після прослуховування курсу знання та навички при проведенні, аналізуванні та оцінюванні результатів геофізичних, геохімічних, біогеографічних і ландшафтних моніторингових досліджень.

Основні завдання навчальної дисципліни:



  1. ознайомлення з вихідними поняття про географічний моніторинг, формування уявлень про його структуру, принципи організації, просторову та функціональну ієрархії;

  2. отримання навичок застосування комплексу методів досліджень геосистем при проведенні моніторингу та контролю стану навколишнього середовища, оволодіння засобами та приладами для здійснення географічного моніторингу;

  3. формування уявлення про способи аналізування та оцінювання стану геосистем за результатами моніторингу.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

НЕ.1. Предмет, об’єкт, методи і основні завдання географічного моніторингу. Географічний моніторинг у системі природничих наук. Основні поняття та терміни. Структура та зміст курсу.

НЕ.2. Принципи, способи та методи організації географічного моніторингу. Рівні та види географічного моніторингу. Типи станцій спостережень. Функціональні елементи системи географічного моніторингу. Планування спостережень та розробка програми географічного моніторингу. Функціональні завдання субєктів державної системи моніторингу навколишнього середовища в Україні.

НЕ.3. Сучасний стан мережі станцій геосистемного моніторингу в Україні. Міжнародний досвід з організації та проведення географічного моніторингу (США, Канада, Західна Європа, Росія).

НЕ.4. Методика проведення моніторингових досліджень. Теоретичні засади моніторингових досліджень компонентів геосистеми та геофізичних процесів і явищ. Методика проведення геофізичних, геохімічних, біогеографічних і ландшафтних моніторингових досліджень. Методи досліджень екологічного стану геосистеми. Статистичний та графічний аналіз результатів моніторингових досліджень. Картографування результатів моніторингових досліджень. Оцінка екологічного стану навколишнього середовища за результатами географічного моніторингу. Прогнозування та регулювання стану геосистеми на основі даних моніторингових досліджень.



ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічний моніторинг: Навч. посібник. – К.: Наук. світ, 2001. – 205 с.

  2. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: “Простір М”, 1998. – 356 с.

  3. Долина Л.Ф. Мониторинг окружающей среды и инженерные методы охраны биосферы. – Днепропетровск, 2002. – 285 с.

  4. Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля: Навч. посібник. – Рівне: ВАТ “Рівн. друкарня, 2000. – 504 с.

  5. Мельник А.В., Міллер Г.П. Ландшафтний моніторинг. – К.: Вища шк., 1993. – 152 с.

  6. Моніторинг природних комплексів / С.І. Кукурудза, Н.О. Гумницька, М.С. Нижник та ін. – Львів: Вид. Львів. держ. унів., 1995. – 142 с.

  7. Экологический мониторинг / Под ред. Д.Б. Гелашвили. – Н. Новгород: Изд-во ННГУ, 2000. – 427 с.

  8. Новиков В.И. и др. Методы исследования качества воды водоемов. - М.: Медицина, 1990.

  9. Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 200 с.

  10. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 560 с.

ДИСЦИПЛІНА «ГЕОГРАФІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – екзамен

І. Пояснювальна записка

Мета викладання дисципліни: розглянути сутність прогнозу та прогнозування зміни навколишнього осередку, різноманітні аспекти і підходи до прогнозування сучасних географічних, еколого-географічних та прогнозно-інформаційних систем і їх компонентів. Вивчити основні методи суспільно-географічного прогнозування.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про суиність прогнозування; познайомитись з системою, принципами та значенням прогнозування; розглянути концепції майбутнього людства; охарактеризувати кризи і антикризові технології в контексті суспільного прогнозування; розглянути теоретико-методологічні підходи географічного прогнозування; оволодіти методичними засадами прогнозування зміни навколишнього середовища; навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретично-методологічні підходи до вивчення питання географічного прогнозування

НЕ 1.1. Прогнозування зміни навколишнього осередку. Розробка питань прогнозування в країнах світу. Основні напрями географічного прогнозування. Ситуаційні прогнози. Комплексний еколого-географічний прогноз. Складання прогноз – заключення.

НЕ 1.2. Загальні особливості прогностичного аналізу природного осередку. Прогноз та прогнозування. Комплексний фізико-географічний прогноз. Основні види географічного прогнозу. Достовірність та верифікація географічного прогнозу.

НЕ 1.3. Геоінформаційний проноз як метод сучасної оцінки природних умов. Прогностика. Геоінформаційний прогноз. Відмінності між географічним, геоекологічним та геоінформаційним прогнозами. Геоінформаційно – прогностична система. Числовий ряд.

НЕ 1.4. Екологічне прогнозування: структура. Форми та методи. Екологічне прогнозування, складові екологічного прогнозування. Роль інформаційних ресурсів при проведенні екологічного прогнозування. Роль людини при проведенні екологічного прогнозування.

НЕ 1.5. Прогнозування розвитку глобальних явищ сучасності. Протиріччя в екосистемі ″Людина – суспільство – природа ″. Глобальне моделювання світової економіки. Поновлювальні природні ресурси і екологія. Проблеми боротьби з опустелюванням і збезлісенням.



ЗМ 2. Методичні засади прогнозування зміни навколишнього середовища

НЕ 2.1. Прогнозування стану навколишнього середовища. Базові методики прогнозування стану довкілля. Прогнозування якості довкілля. Класифікація прогнозів та методів прогнозування. Метеорологічні та гідрологічні прогнози.

НЕ 2.2. Дефініції прогнозування природно-господарських комплексів. Основні та оптимальні виразники прогнозування. Структурні рівні прогнозування. ″Навколишній осередок″. Прогнозування при вивченні питань використання при вивченні природних умов та ресурсів.



НЕ 2.3. Передпрогнозна еколого-географічна орієнтація на використання природних умов та ресурсів. Вплив галузей народного господарства на навколишне середовище. Основні забруднювачі навколишнього середовища. зміни природних умов. Еколого – гігієнічна оцінка техногенно перевантажених територій. Оптимальна норма викидів.

НЕ 2.4. Використання моделі авторегресії для прогнозування природних процесів по рядах спостереження. Ряди спостереження. Математичні прийоми при проведенні прогнозної оцінки зміни природних умов. Модлювання.

НЕ 2.5. Історія і стан прогнозування на сучасному етапі. Прогнозування в СРСР. Поточний стан прогнозування в Україні.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

        1. Ананичев К.В. Проблемы окружающей среди, енергии и природних ресурсов. Международний аспект. М.: Прогресс, 1974

        2. Бережних Т.В., Хам′янова Н.В. Свойства группирования серий лет повышения и понижения гидрометеоелементов и его прогнозное значение. Модели природной систем. Новосибирск: Наука. 1978.

        3. Богобоящий В.В., Чурбанов К.Р., Палій П.Б, Шмандій В.М. Принципи моделювання та прогнозування в екології. Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.

        4. Бокс Дж. Джекинс Г. Анализ временних рядов, прогноз и управление. Вып. 1. М.: Мир, 1974.

        5. Вешнев С.М. Основы комплексного прогнозирования. М.: Наука, 1977.

        6. Емельянов А.Г. Комплексное физико-географическое прогнозирование изменений природы. – Калинин, - 1980.

        7. Емельянов А.Г. Теоретические основы комплексного физико-географического районирования. – 1982.

        8. Звонкова Т.В. Геграфическое прогнозирование. М,: Высшая школа, 1987.

        9. Кілінська К.Й. Деякі особливості прогнозного аналізу ґрунтового покриву (на прикладі території Карпато - Подільського регіону ), Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.. 138. Географія, 2002.

        10. Кілінська К.Й. Основи географічного прогнозування. Навч –метод. Посібник. Чернівці: „Рута”, 2003.

        11. Преображенский В.С. Географическое прогнозирование и прогноз факторов порождающих природоохранние проблемы.- Региональний географический прогноз – управление природопользованием. Наука, М.: 1989.

        12. Прогноз географічний. – Географічна енциклопедія України. – К.: Українська енциклопедія, 1993, т.3.

Дисципліна „ОСНОВИ ГЕОГРАФІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ”

Кількість годин (кредитів): 54 год. (1,5 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – сформувати знання про понятійний апарат і способи моделювання, оволодіти основами картографічного ландшафтно-гідроекологічного модельного районування території; навчити студентів застосовувати набуті знання та навички при моделюванні факторів динаміки та стійкості геосистем та екологічного стану геосистем і тенденцій його зміни, враховуючи відгуки систем на антропогенне навантаження.



1.2. Головні завдання курсу:

  • Ознайомитись з вихідними поняттями про модель і моделювання навколишнього середовища;

  • Оволодіти теоретичними основами моделювання стійкості природних геосистем до антропогенних навантажень;

  • Отримати навички застосування комплексу кількісних показників і методів моделювання стійкості природних геосистем;

  • Ознайомитись з основами еколого-стохастичного методу моделювання динаміки та стійкості природно-технічних геосистем;

  • Оволодіти методами моделювання поширення забруднень у навколишньому середовищі;

  • Навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • Ознайомитись із основними методами моделювання в фізичній географії і економіко-географічних дослідженнях, типами і класифікацією моделей

  • Вивчити теоретичні основи моделювання стійкості природних геосистем до антропогенних навантажень, форми, способи і прийоми моделювання.

  • Оволодіти методологією моделювання поширення забруднень у навколишньому середовищі, вивчити загальні алгоритми типових методично-оптимізаційних та методично-прикладних рішень при екологічній реабілітації довкілля.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література []

ЗМ 1. Моделі та їх класифікація

НЕ 1.1. Моделювання як методологія пізнання. Види моделювання. Характеристики моделей. Особливості моделювання в географії. Значення моделювання в географії [2,3,5].

НЕ 1.2. Блокові моделі геосистем. Побудова блокових моделей. Модель геосистеми. Елементарні блокові моделі: модель системи з прямим перетворенням, розширена блокова модель процесу творення промислових відходів. Промислова модель Пікчера-Харта. Блокова модель «Енергія-гроші-цивілізація» [3,5,8].

НЕ 1.3. Математичне моделювання. Роль і місце математичного моделювання в географії. Етапи математичного моделювання. Математичні способи побудови моделей. Аналіз властивостей математичної моделі. [2,4,8].

НЕ 1.4. Математико-картографічне моделювання соціоекоситеми. Джерела і передумови розвитку методів математико-картографічного моделювання. Завдання соціоекологічного моделювання. Математико-картографічна модель оптимального функціонального зонування СЕС [1,6,7].

ЗМ 2. Моделі соціально-економічного прогнозування

НЕ 2.1. Тенденції розвитку сучасного світу в умовах глобалізації. Основні тенденції розвитку сучасного світу як виклик глобалізації. Глобалізація: поняття, концепції, підходи. Соціокультурні та політичні аспекти глобалізації в контексті західних глобалістів [3,4,7].

НЕ 2.2. Кризи і антикризові технології в контексті соціально-економічного прогнозування. Коротка характеристика основних концепцій кризи. Класифікація соціальних криз та їх характеристика. Концептуальне пояснення причин кризи і шляхів її подолання. Сучасна криза українського суспільства[1,2,4]

НЕ 2.3. Моделювання і прогноз природних і техногенних катастроф. Основні визначення і поняття фізичної теорії катастроф. Механізм катастроф і їх математичне моделювання. Прогноз катастроф. Еколого-математичний моніторинг потенційно небезпечних об’єктів [1,6,7].

НЕ 2.4. Основи моделювання стану довкілля. Історія розвитку основ моделювання стану довкілля. Завдання моделювання стану довкілля на сучасному рівні [5,6,8].

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Армад А.Д. Информационные модели природних комплексов. – М.: Наука, 1975. – 126 с.

  2. Быков А.А. Моделирование природоохранной деятельности. Уч. Пособие. – Москва: Изд-во Госкомэкологии России, 1998.

  3. Богобоящий В.В., Чурбанов К.Р. та ін. Принципи моделювання та прогнозування в екології: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216с.

  4. Глівенко С.В., Соколов М.О., Теліженко О.М. Економічне прогнозування: Навч.посіб. – 3-тє вид., доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 207с.

  5. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. – К.: Либідь, 1995. – 233с.

  6. Козаченко Т.І., Пархоменко Г.О., Молочко А.М. Картографічне моделювання: Навчальний посібник. – Вінниця: Атлас, 1999. – 328с.

  7. Самойленко В.М. Математичне моделювання в геоекології: Навчальний посібник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. – 206с.

  8. Самойленко В.М. Ймовірні математичні методи в геоеклогії: Навчальний посібник. К.: Нша-Центр, 2002. – 404с.


«ПЕДАГОГІКА»

54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – екзамен
ДИСЦИПЛІНА «Основи викладання географії»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

Метою вивчення курсу "Основи викладання географії в школі" є досконале оволодіння студентами різних методичних прийомів викладання географії, опанування наявної системи засобів навчання, отримання уявлення про особливості сучасних форм навчання, вміння творчо застосовувати передові педагогічні технології.

Завданнями дисципліни є навчити студентів планувати роботу вчителя географії, складати тематичні та поурочні плани— конспекти різних типів уроків (в т.ч. нестандартних, в різних класах);

визначати мету уроку, підбирати необхідне обладнання для проведення уроку з географії та позакласної роботи.

Належну увагу приділити формуванню навиків і вмінь роботи з картографічним матеріалом, підручником та додатковою літературою в процесі навчання географії. В процесі викладання географії в школі звернути увагу на патріотичне, екологічне та трудове виховання.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення курсу студенти мають набути таких компетенцій: знання про сутність основ викладання географії як науки та навчальної дисципліни в системі підготовки вчителя; особливості та вимоги до створення навчально-методичного забезпечення даного курсу; теоретичні основи щодо організації навчального процесу при викладанні географії; особливості та специфіку викладання окремих курсів географії; уміння підбирати на основі аналізу зміст уроку з географії, уточнювати його тип; здійснювати систему оцінювання знань, умінь та навичок учнів у процесі вивчення географії в школі.



ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Вступ. Методика викладання географії як наука.

НЕ 1.1. Методика викладання географії як наука. Історія розвитку шкільної географії та методики її викладання. Вступ. Методика викладання шкільної географії як наука. Звязок методики викладання географії з іншими науками. Предмет, зміст, теоретичні основи, завдання методики викладання географії. Історія розвитку шкільної географії в Україні. Сучасна шкільна географія в зарубіжних країнах.

НЕ 1.2. Основні принципи навчання географії в школі. Поняття про принципи навчання географії. Характеристика окремих принципів навчання.

НЕ 1.3. Методи навчання географії в школі. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву. Характеристика методів навчання на основі їх внутрішньої психологічної дії. Робота з картографічним матеріалом, глобусом і контурними картами. Топографічний та географічний диктанти. Інноваційні методи навчання. Компютерне навчання географії.

ЗМ 2. Методичні особливості викладання окремих курсів географії в школі

НЕ 2.1. Форми організації навчально-виховного процесу з географії. Вимоги до уроку, як основної форми навчально-виховного процесу. Складання календарного плану роботи. Складання календарно-тематичних планів роботи вчителя. Підготовка вчителя до уроку та його планування. Типи уроків з географії та їх особливості. Методичні рекомендації щодо використання окремих структурних компонентів.

НЕ 2.2. Можливості навчально-методичного комлексу в курсах шкільної географії. Позакласна робота з географії. Склад навчально-методичного комплексу з географії. Методика роботи зі складовими навчально-методичного комплексу. Цілі,методи, та форми позакласноїроботи з географії.

НЕ 2.3. Особливості навчання та виховання учнів в курсах шкільної географії. Топоніміка у вивченні географії. Виховання патріотизму та національної свідомості на уроках з географії. Екологічне виховання при вивченні географії.

НЕ 2.4. Методичні особливості вивчення окремих курсів географії в школі. Природознавство (5 клас). Загальна географія (6 клас). Географія материків та океанів (7 клас). Географія України (8-9 клас). Економічна та соціальна географія світу (10 клас). Географія в опорнихсхемах та картосхемах.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический слдоварь. – М : Мысль, 1983-415с.

  2. Васильчик В.Г. Кожен урок - незвичайний: Посібник для вчителя. -Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2003. - 196 с.

  3. Кобернік С.Г.,Коваленко Р.Р., Надтонка О.Д. Практикум з курсу „Економічна і соціальна географія світу". 10 клас. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2002. - 56 с.

  4. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі : Навчально-методичний посібник. К.: Стафед - 2. 2000. - 320 с.

  5. Методика обучения географии в средней школе: Под.ред. Л.М. Панчешниковой. - М.: Просвещение, 1983. - 320 с.

.Вибіркові навчальні дисципліни

Цикл дисциплін самостійного вибору ВУЗу

ДИСЦИПЛІНА «Географія будівельної індустрії України»

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

Мета курсу: сформувати у студентів теоретико-методологічні поняття про будівельну індустрію, як галузь господарства і географічної науки. Засвоїти методичні підходи до економіко-географічних досліджень будівельно-індустріальних комплексів.

Основні завдання: вивчити теоретичні положення розвитку і формування будівельної індустрії як галузі географічної науки, природні та соціально-економічні чинники розвитку цієї галузі. Вивчити структурну організацію будівельної індустрії на прикладі території України.

Методика викладання та методи навчання: У процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Науково-теоретичні основи вивчення географії будівельної індустрії. Географічні дослідження будівельної індустрії в Україні і зарубіжних країнах. Науково-теоретичні основи вивчення географії будівельної індустрії. Географічні основи формування мінерально-сировинної, промислово-матеріальної і матеріально-технічної баз будівельної індустрії. Сучасне поняття процесу будівництва. Географічні особливості продукції будівництва. Географія мінеральних ресурсів будівельної індустрії.

ЗМ2. Структурна організація будівельно-індустріальних комплексів. Роль інвестицій споживацького чинника в розвитку будівельної індустрії. Умови та чинники розвитку будівельно-індустріального комплексу України. Географічні основи спеціалізації, концентрації, кооперування та комбінування в будівельній індустрії. Виробничо-галузева база будівельної індустрії України. Структурна організація будівельної індустрії. Проблеми розвитку будівельної індустрії України та шляхи їх розв’язання. Сировинна база будівельної індустрії України. Проблеми охорони природи і будівництво. Будівельна індустрія України та проблеми розвитку національної економіки.

У процесі вивчення дисципліни студент зобов'язаний навчитися орієнтуватись в теоретичних та практичних питаннях географії будівельної індустрії; вміти давати економіко-географічну характеристику основним компонентам природних ресурсів, економіко-географічну характеристику галузевій структурі та окремим галузям будівельної індустрії.



ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Алымов A.M. Минеральные ресурсы Украины и проблемы комплексного их исполь­зования. – К.: Наук. думка, 1987. – 187 с.

  2. Бурка В. Особливості формування мінерально-сировинних ресурсів промисловості будівельних матеріалів України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 120: Географія. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 96-100.

  3. Бурка В. Вплив рельєфу на освоєння території України будівельною індустрією // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 167: Географія. – Чернівці: Рута 2003. – С. 171-176.

  4. Бурка Й., Бурка В. Основні напрями та проблеми розвитку географії будівельної індустрії в Україні. Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць: у 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.3. – С.71 – 73.

  5. Бурка Й.А. Територіальна структура будівельної індустрії України // Науковий вісник Чернівецького університету: Вип. 49. Географія. – Чернівці: Рута, 1999. – С. 107 – 111.

  6. Бурка Й.А., Бурка В.Й. Мінерально-сировинна база промисловості будівельних матеріалів України. Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. - Чернівці: Рута, 2000. – С. 92-95.

  7. Бурка Й.А. Географія будівельної індустрії України: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2000. – 100 с.

  8. Бурка Й. Основи географії будівельної індустрії України. – Чернівці: Рута, 2001. – 175 с.

  9. Давиденко О.П. Розвиток і розміщення основних галузей промисловості будівельних матеріалів Української РСР. – К.: Наук. думка, 1972. – 220 с.

  10. Іщук С.І. Промислові комплекси України. Наукові основи територіальної організації: Навч. посібник. – К.: Вид-во Паливода А.В., 2003. – 248 с.

  11. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: У 3 ч.: Підручник. – К.: ВД "К.-М. Академія"; Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.

  12. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібник. – Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.


ДИСЦИПЛІНА «методи географічних досліджень»

Кількість годин (кредитів): 135 (4)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   27


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка