European Credit Transfer System ects інформаційний пакет 2010/2011 Напрям „ географія”



Сторінка12/27
Дата конвертації23.10.2017
Розмір5 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   27

НЕ 4.5. Економіко-географічна характеристика Східної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.



НЕ 4.6. Економіко-географічна характеристика Південної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.



НЕ 4.7. Загальні відомості про регіон Австралія та Океанія. Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4.8. Австралійський Союз. Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4.9. Економіко-географічна характеристика Океанії. Склад та економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. Вид. 2-ге, доп., перероб. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 688 с.

  2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 688 с.

  3. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 704 с.

  4. Дергачев В. А. Мировая зкономика: зкономика зарубежных стран. – М.: Флинта, 2000. - 480 с.

  5. Економічна і соціальна географія світу. Підручник / За ред. Б. Яценка. – К.: Арт.Ек, 1997. – 246 с.

  6. Економічна і соціальна географія світу. Підручник. Вид.2-е / За ред. Є. П. Качана. – Тернопіль: Астон, 1999. – 368 с.

  7. Соціально-економічна географія світу / За ред. С. П. Кузика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 256 с.

  8. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ”

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – іспит



1. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни

Мета курсу - аналіз компонентної структури природного навколишнього середовища України, розгляд основних сучасних теоретико-методологічних положень фізико-географічного аналізу території, засвоєння теоретичних і практичних питань комплексного фізико-географічного аналізу території України, виявлення регіональних особливостей природних умов України, аналіз екологічних питань стану довкілля, виявлення структури природоохоронного фонду та раціональне використання і охорона природи.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

Для вивчення модуля „Фізична географія України” вирішуються наступні завдання:



  • аналіз компонентної структури природного навколишнього середовища України,;

  • розгляд основних сучасних теоретико-методологічних положень фізико-географічного аналізу території, засвоєння теоретичних і практичних питань комплексного фізико-географічного аналізу території України;

  • виявлення регіональних особливостей природних умов України;

  • аналіз екологічних питань стану довкілля;

  • виявлення структури природоохоронного фонду та раціональне використання і охорона природи.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни

1. Чітко уявляти об’єкт дослідження – територія України.

2. Орієнтуватися у сучасних предметних напрямках географічної науки та методах її дослідження, що апробовані для території України.

3. Обґрунтувати сучасні (новітні) теоретико-методологічні та методичні виміри вивчення природних умов і природних ресурсів України.



4. Використовувати новітні методи дослідження, зокрема а) загальнонаукові (ретроспективний, системний, структурний), б) дисциплінарні (аналіз літературних джерел, природних аналогій, картографічний, статистичний, польових фізико-географічних досліджень), в) міждисциплінарні (моделювання, математичного картографування), ін.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Історія дослідження природи України. Геополітичне положення в СЕГ

НЕ 1.1. Мета та завдання курсу ”Фізична географія України”. Виявити особливості та основні аспекти історичного аналізу природи України.

НЕ 1.2. Основні методологічні підходи до вивчення природних умов і природних ресурсів України Лекція. Виявити основні аспекти сучасного географічного аналізу. Визначення ролі і значення компонентного і регіонального аналізу території України. Виявити особливості ландшафтно-генетичного, ландшафтно-антропогенного та конструктивного підходів при вивченні природних умов України.

НЕ 1.3. Геополітичне положення України Виявити геополітичні аспекти України

НЕ 1.4. Історія геологічного розвитку України. Геологічна будова. Тектонічні структури. Корисні копалини Проаналізувати геологічну будову території України. Виявити основні геологічні структури України.

ЗМ 2. Фізико-географічна характеристика території України в СЕГ.

НЕ 2.1. Рельєф України. Основні форми рельєфу. Виявлення орографічних особливостей території України.

НЕ 2.2. Клімат України. Водні ресурси України Аналіз кліматотвірних чинників та метеорологічних елементів території України. Водні ресурси. Поверхневі і підземні води. Чорне та Азовське море.

НЕ 2.3. Виявлення історичних засад вивчення ґрунтового покриву України. Аналіз основних типів ґрунтового покриву. Виявлення переважаючих типів ґрунту Аналіз основних типів ґрунтового покриву України. Охорона ґрунтового покриву. Зміна властивостей ґрунтового покриву в процесі його господарського використання

НЕ 2.4. Основні типи рослинного покриву України.. Історичні засади вивчення ґрунтового покриву України. Рослинний покрив в голоцені.

НЕ 2.5. Аналіз схеми фізико-географічного районування. Типи ландшафтів.. Природні зони України. Схеми 1978, 1982, 2003 років фізико-географічного районування України. Основні таксономічні одиниці фізико-географічного районування.

НЕ 2.6. Аналіз екологічного стану території України. Забруднення компонентів природи. Виявлення екологічно критичних регіонів України. Стан забруднення довкілля

НЕ 2.7. Природоохоронні території України. Території природоохоронного фонду України.

НЕ 2.8. Питання охорони природи та раціональне природокористування Раціональне природокористування в межах природних зон.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Агрохимическая характеристика почв ССР. Украинская ССР. - М.: Наука, 1973.

  2. Бондарчук В.Г. Геологічна будова Української РСР. – К.: Рад. школа, 1963.

  3. Бондарчук В.Г. Геологія родовищ корисних копалин України. – К.: Наукова думка, 1966.

  4. Ващенко П.Г. Природні ресурси західних районів УРСР. – Львів, 1959.

  5. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – К.: Рад. школа. 1966.

  6. Геоботанічне районування Української РСР. – К.: Наук. думка, 1977.

  7. Генсірук С.А. Лісові ресурси України, їх охорона і використання. – К.: Наук. думка, 1973.

  8. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1990.

  9. Левковский С.С. Водные ресурсы Украины. – К.: Вища школа, 1979.

  10. Логвинов К.Т., Бабиченко В.Н., Кулаковская М.Н. Опасные явления погоды на Украине. – Л.: Гидрометеоиздат, 1972.

  11. Маринич О.М., Ланько П.І., Щербань А.І., Шищенко П.Г. Фізична географія Української РСР.-К.: „Вища школа”, 1984.

  12. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України.-К.: „Знання”-2003.

  13. Маринич О.М. Українське Полісся. – К.: Рад. школа, 1962.

  14. Мелиорация на Украине. – К.: Урожай, 1979.

  15. Новаковський Л.Я., Пилипенко М.А. Земельні ресурси Української РСР. – К.: Урожай, 1973.

  16. Основные черты тектоники Украины. – К.: Наук. думка, 1978.

  17. Природа Волинської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа. 1975.

  18. Природа Закарпатської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1973.

  19. Природа Львівської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.

  20. Природа Івано-Франківської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.

  21. Природа Тернопільської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.

  22. Природа Хмельницької області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.

  23. Природа Чернівецької області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1978.

  24. Природа України та її охорона. – К.: Політвидав України, 1975.

  25. Природа Українських Карпат. – Львів: ЛДУ, 1963.

  26. Природа Украинской ССР. Животный мир. – К.: Наук. думка, 1985.

  27. Природа Украинской ССР. Почвы. – К.: Наук. думка, 1986.

  28. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К.: Наук. думка, 1985.

  29. Природа Украинской ССР. Климат. – К.: Наук. думка, 1984.

  30. Природа Украинской ССР. Растительный мир. – К.: Наук. думка, 1985.

  31. Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. – К.: Наук. думка, 1987.

  32. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. – К.: Наук. думка, 1986.

дисципліна «ЕКономічна та соціальна географія україни»

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – іспит

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - вивчити матеріали про суспільно-географічне положення держави, природно-ресурсний потенціал розвитку її господарства і життєдіяльності населення, сучасні проблеми і перспективи народонаселення, розвиток і розміщення провідних галузей і міжгалузевих комплексів, суспільно-географічні райони, зовнішні зв’язки України.

1.2. Головні завдання курсу:

  • дослідження географічного положення України у політичному просторі Європи і в глобальних масштабах;

  • вивчення географічних особливостей розвитку українського народу, умов і чинників розміщення населення України, етнічної структури населення та геокультурних рис окремих регіонів країни;

  • дослідження природоресурсного потенціалу України з метою виявлення його структурних й регіональних особливостей і більш повного та раціонального використання у національногосподарському комплексі для його сталого розвитку;

  • географічний аналіз формування національного комплексу України у посттоталітарний період, виявлення шляхів його реструктуризації, розв’язання енергетичної, продовольчої, сировинної та інших національногосподарських проблем;

  • дослідження географії сфери послуг, ступеня забезпечення соціально-культурних потреб людей у різних регіонах;

  • дослідження проблем регіоналізації України, виходячи з об’єктивно складених історичних, природно-ресурсних, демографічних та соціально-економічних передумов із урахуванням розвитку України як суверенної соборної держави.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- предмет, зміст і методи економічної і соціальної географії України;

- знання особливостей суспільно-географічного положення України і його вплив на розвиток її економіки;

- природно-ресурсного потенціалу держави і проблем його освоєння;

- характеристик народу України, демографічних проблем і перспектив;

- територіальної організації господарства держави і її окремих регіонів;

- аналіз загальних закономірностей та регіональної диференціації економічних і соціальних процесів в Україні;

- вміння давати оцінку сучасного суспільно-географічного положення України та її природно-ресурсного потенціалу;

- викреслювати статево-вікову піраміду населення України і описувати її;

- характеризувати розвиток і розміщення провідних галузей і міжгалузевих комплексів і економічних регіонів;



- складати картосхеми та економіко- і соціально-географічні характеристики окремих регіонів України.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. основи соціально-економічної географії України

НЕ 1.1. Основи соціально-економічної географії. Предмет, теоретичні основи і завдання курсу. Походження назви «Україна». Розвиток вітчизняних аналітичних та синтетичних економіко-географічних і суспільно-географічних досліджень. Визначні українські економіко-географи. Територія, СГП, кордони, геополітика України, адміністративно-територіальний устрій.

НЕ 1.2. Природно-ресурсний потенціал України. Методика економічної оцінки ПРП. Характеристика компонентної структури ПРП. Влив природних умов і ресурсів на територіальну організацію господарства країни. Рівень забезпеченості господарства України природними ресурсами. Географічні проблеми раціонального природокористування.

НЕ 1.3. Населення і трудові ресурси України. Динаміка чисельності населення України у ХХ ст.. Демографічна характеристика населення України, регіональні особливості демографічних проблем. Географія міграцій населення. Міське розселення. Типи міських поселень. Урбанізація. Сільське розселення. Територіальні системи розселення. Трудові ресурси і територіальні особливості їх використання. Національний склад населення і його територіальні особливості. Географія української діаспори. Історико-етнографічне районування України.

НЕ 1.4. Сучасні проблеми розвитку господарства України. Проблеми забезпеченості господарського комплексу природними ресурсами. Особливості галузевої структури і проблеми структурних перетворень економіки. Матеріально-технічна забезпеченість та проблеми оновлення основних виробничих фондів. Дестабілізація господарських зв’язків з традиційними партнерами.

ЗМ 2. економічна і соціальна географія України

НЕ 2.1. Економічна географія України. Міжгалузеві національногосподарські комплекси. Особливості формування МНК. Паливно-енергетичний комплекс. Металургійний комплекс. Машинобудівний комплекс. Комплекс хімічної індустрії. Лісовиробничий комплекс. Будівельний комплекс. Комплекс легкої промисловості. Агропромисловий комплекс. Транспортний комплекс. Водогосподарський комплекс. Еколого-економічний комплекс.

НЕ 2.2. Соціальна географія України. Становлення соціальної географії України. Соціальна інфраструктура. Культурно-освітній комплекс. Соціально-побутовий комплекс. Рекреаційний комплекс. Географія соціального неблагополуччя. Науковий комплекс. Географія релігій. Соціально-географічні відмінності.

НЕ 2.3. Суспільно-географічні райони України. Основи суспільно-географічного районування. Комплексна характеристика суспільно-географічних районів України: Донецького, Придніпровського, Північно-Східного, Причорноморського, Столичного, Центрального, Північно-Західного, Подільського, Карпатського.

НЕ 2.4. Зовнішні зв’язки України. Загальні риси зовнішніх зв’язків України. Економічні та науково-технічні зв’язки. Політичні зв’язки.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.

2. Соціально-економічна географія України / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 2000. – 680 с.

3. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, 1998. – 415 с.

4. Географія Української РСР / За ред. М.Д. Пістуна і Є Й. Шиповича. – К.: Вища школа, 1982. – 303 с.

5. Економічна і соціальна географія України (матеріали для практичних і семінарських занять) / Жупанський Я., Березка І., Джаман В. та ін. – Тернопіль, 1998. – 318 с.



ДИСЦИПЛІНА Географія світового господарства

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – екзамен

І. Пояснювальна записка

Мета курсу: розкрити сучасний стан світового господарства. Викласти питання формування глобальної економічної системи, класичні теорії розміщення виробництва в ринковій економіці, основи територіальної організації світового сільського господарства, промисловості, транспорту, світової торгівлі та сфери послуг.

Основні завдання: навчити студентів давати економіко-географічну характеристику світового господарства в цілому та окремих його галузей і регіонів.

Методика викладання та методи навчання: У процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретичні основи географії світового господарства. Розвиток і становлення предмета і об'єкта географії світового господарства. Природно-ресурсний потенціал світу. Світове господарство – глобальна географічна система. Історичні особливості розвитку світового господарства.

ЗМ2. Галузева структура світового господарства. Промисловість світу, її галузева структура та розміщення.

Географія сільського господарства. Географія сфери послуг і туризм. Географія транспорту. Географія міжнародних економічних зв’язків. Проблеми розвитку світового господарства.

У процесі вивчення дисципліни студент зобов'язаний навчитися орієнтуватись в теоретичних та практичних питаннях географії світового господарства; вміти давати економіко-географічну характеристику основним компонентам природних ресурсів, економіко-географічну характеристику галузевій структурі та окремим галузям світового господарства.

ІІІ. Література до вивчення курсу:


  1. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор). М., 2001.

  2. Волошин І. І., Чирка В. Г. Географія світового океану. – К.: Перун, 1996. – 222с.

  3. Вольф М. Б., Дмитревский Ю. Д. География мирового сельского хозяйства. М., 1981.

  4. Вольф М. Б., Дмитревский Ю. Д. География мирового хозяйства. М., 1997.

  5. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К.: Либідь, 1996.— 320 с.

  6. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А., Шлихтер С. Б. География мирового хозяйства. – М.: Владос, 1999. – 400 с.

  7. Мироненко Н. С. Введение в географию мирового хозяйства. М., 1995.

  8. Романова Э. П., Куракова Л. И., Ермаков Ю. Г. Природные ресурсы мира. М., 1993.

  9. Соціально-економічна географія світу / За ред.. Кузика С. П. – Тернопіль: Підручник & посібник, 1998. – 256 с.: іл..

  10. Шлихтер С. Б. География мировой транспортной системы. Взаимодействие транспорта и территориальных систем хозяйства. М., 1995.

Дисципліна «Основи суспільної географії»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік



І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - розкрити суть об’єкту, предмету і структури суспільної географії. Висвітлити понятійно-термінологічний апарат суспільної географії, її закони, головні теорії, концепції і методи дослідження. Розкрити методичні схеми та методики досліджень основних компонентів суспільно-господарських комплексів і видів господарської діяльності.

1.2. Головні завдання курсу - навчити студентів історії розвитку і формування суспільної географії, основних методологічних і методичних підходів до вивчення структури суспільно-господарських комплексів – природного середовища, населення, соціальної та виробничої інфраструктури, основних видів господарської діяльності.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: Студент зобов’язаний оволодіти знаннями про особливості формування і розвитку суспільної географії як науки. Освоїти теоретичні основи, методологічні та методичні підходи до вивчення територіальних суспільно-господарських комплексів, їх структурної організації та компонентів і видів господарської діяльності.



ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретичні і методологічні основи курсу «Основи суспільної географії».

НЕ 1.1. Теоретичні засади суспільної географії. Об’єкт і предмет суспільної географії. Основоположні теоретичні базові вчення курсу. Географічні теорії, концепції та гіпотези. Історія розвитку суспільної географії.

НЕ 1.2. Методологія та методи дослідження суспільної географії. Наукові методи та їх систематика. Історичній, картографічний, порівняльний, статистичний, економіко-математичний, геоінформа-ційний методи досліджень. Методи спостережень, системного аналізу, економічного районування, дистанційних спостережень. Зв’язок суспільної географії з іншими науками.

НЕ 1.3. Закони і закономірності у суспільній географії. Теорії і концепції суспільної географії. Базові поняття закону і закономірностей науки. Система суспільно-географічних законів і закономірностей. Теорії і концепції суспільної географії.

НЕ 1.4. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень. Об’єкти суспільно-географічних досліджень. Польові та камеральні дослідження. Якісні і кількісні характеристики суспільно-географічних об’єктів. Суспільно-географічниі дослідження: методологічний огляд. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень. Об’єкти суспільно-географічних досліджень. Польові та камеральні дослідження. Якісні і кількісні характеристики суспільно-географічних об’єктів.

НЕ 1.5. Простір і час у суспільній географії. Співвіднощення простору і часу в суспільно-географічних дослідженнях. Географічний простір: зміст і функції поняття. Розмірність географічного простору. Територія. Час в географії. Суспільно-географічні процеси.

ЗМ 2. Методики суспільно-географічних досліджень.

НЕ 2.1. Геодемографічні дослідження. Соціально-географічні дослідження. Геодемографічні дослідження. Методика аналізу геодемографічних процесів. Аналіз територіальної диференціації геодемографічних процесів. Геодемографічний прогноз. Методика геодемографічного районування. Аналіз демографічної ситуації. Геодемографічне районування. Дослідження систем розселення. Соціально-географічні дослідження. Вимір людського розвитку. Показники якості життя населення. Дослідження рівня життя населення

НЕ 2.2. Географічні дослідження міст. Географічні дослідження міст. Цільові настанови та тематичні напрямки досліджень. Методологічні проблеми геоурбаністики. Паспортна характеристика міста. Дослідження природного середовища міста. Містобудівна оцінка природного середовища: комплексні підходи. Населення та трудові ресурси міста. Розселення населення в місті. Земельно-господарський устрій міста. Екологічний стан міського середовища. Функціональне зонування міста (зоннінг). Оцінка якості міського середовища для життєдіяльності населення.

НЕ 2.3. Дослідження промислових підприємств і вузлів. Дослідження промислових підприємств і вузлів. Понятійно-концептуальний апарат. Цільові настанови досліджень промислових підприємств і вузлів. Інформаційна база досліджень. Паспортна характеристика промислового підприємства. Програма обстеження підприємства. Аналіз місця і ролі промислового підприємства в господарському комплексі. Зв'язки підприємства. Вплив підприємства на довкілля. Природоохоронна діяльність підприємства. Поглиблене дослідження технологічних циклів виробництв та технологічних процесів. Територіальна організація промислових підприємств і угруповань.

НЕ 2.4. Дослідження сільськогосподарських підприємств. Дослідження земель. Планування території. Дослідження сільськогосподарських підприємств. Цільові настанови досліджень. Вихідні матеріали. Програма дослідження сільськогосподарського підприємства. Рослинництво. Тваринництво. Економічні показники сільськогосподарського підприємства. Аналіз структури сільськогосподарського виробництва. Виробнича спеціалізація сільського господарства. Дослідження земель. Планування території. Аналіз фактичного використання земель. Дослідження землекористування. Агроландшафтні системи землекористування. Органічне землеробство. Агроландшафтне кадастрове районування. Планування території.

НЕ 2. 5. Дослідження водогосподарських комплексів. Транспортні та морегосподарські комплекси Дослідження водогосподарських комплексів. Цільові настанови і напрямки досліджень. Водні ресурси та їх державний облік. Характеристика якості води. Управління водними ресурсами. Споживання та використання водних ресурсів. Водогосподарський комплекс та його складові. Функціонально-технологічна організація водогосподарського комплексу. Територіальні водогосподарські системи. Форми територіальної організації водного господарства. Річковий транспорт. Рибний промисел. Транспортні та морегосподарські комплекси. Дослідження транспортних комплексів і мереж. Транспорт як галузь і як вид економічної діяльності. Дослідження морського порту. Функціональна організація транспорту. Транспортні виробничі системи. Транспортна логістика. Природно-географічні умови судноплавства. Морські шляхи. Морські простори. Дослідження. морегосподарських комплексів. Берегові зони.

НЕ 2.6. Рекреаційно-географічні дослідження. Рекреаційно-географічні дослідження. Цільові настанови рекреаційно-географічних досліджень. Особливості рекреації як виду економічної діяльності. Рекреаційний комплекс та його складові. Рекреаційні ресурси та їх класифікація. Систематика і класифікація рекреаційно-туристичної діяльності. Територіальна організація рекреаційного господарства. Географічні дослідження для формування екологічних мереж. Концепція природних каркасів екологічної безпеки територій та відповідні напрямки географічних досліджень. Екологічні мережі. Мета та завдання програм формування регіональних екологічних мереж. Нормативно-правові засади розробки регіональних екологічних мереж. Складові елементи регіональної екологічної мережі. Напрямки формування регіональної екологічної мережі. Збереження та відтворення природного стану елементів екологічної мережі. Каркас екологічної безпеки і принципи раціональної організації території.

НЕ. 2.7 Дослідження будівельно-індустріальних комплексів. Дослідження лісогосподарських комплексів. Дослідження будівельно-індустріальних комплексів. Цільові настанови досліджень. Функціонально-галузева систематика будівельної індустрії. Структурування будівельно-індустріальних комплексів за видами економічної діяльності. Технологічні цикли будівництва. Дослідження лісогосподарських комплексів. Лісове господарство як вид економічної діяльності. Дослідження лісопромислових комплексів.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: Либідь, 1997. - 320 с.

  2. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – 231 с.

  3. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астропринт. 2001. – 559 с.

  4. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: навчальний посібник. – Одеса: астропринт, 2005. – 632 с.

  5. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. — Львів: Лівів, ун-т ім. І. Франка, 2001. – 744 с.

  6. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. –Лівів, ун-т ім. І. Франка.


Дисципліна «ОСНОВИ СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

Мета вивчення дисципліни: ознайомлення майбутніх бакалаврів-географів з основним теоретичними і практичними положеннями соціальної географії, показати її роль в розумінні соціальних процесів, що відбуваються в Україні та світі, сформувати уявлення про регіональні особливості розвитку соціальних процесів.

Завдання вивчення дисципліни: сформувати в студентів уявлення про роль соціальної географії в розвитку соціальних процесів та суспільства, ознайомити із особливостями соціальних процесів та розвитку соціальної сфери в регіонах України.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, тестові опитування, семінарські і практичні заняття, індивідуальні навчально-дослідні завдання, консультації.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Поняттч соціальної географії

НЕ 1.1 Зміст, предмет і завдання соціальної географії. Об’єкт дослідження соціальної географії та його структура. Основні напрями дослідження соціальної географії в Україні. Основні функції соціальної географії.

НЕ 1.2. Становлення і розвиток соціальної географії в Україні та світі. Зародження і формування соціально-географічних знань у Стародавньому світі. Розвиток соціальної географії в Середні Віки. Соціально-географічні дослідження у ХVIII – XX століттях. Розвиток соціальної географії в другій половині ХХ століття

НЕ 1.3. Теорія географічного та соціального просторів і просторові властивості суспільства. Еволюція знань про географічний «простір-час» і діалектика розвитку гаосистеми у «просторі часі». Поняття про соціально-географічний простір. Форми територіальної організації людського суспільства і види територій

НЕ 1.4. Соціально-географічні дослідження, методологія, програма, методи. Основні методологічні принципи соціально-географічних досліджень. Соціологічні підходи до вивчення соціально-географічних явищ і процесів. Види і типи соціально-географічних досліджень.

ЗМ 2. Особливості розвитку соціальної географії

НЕ 2.1. Географія соціально-демографічного розвитку території України. Динаміка народонаселення. Поняття якості населення та його основні характеристики. Соціально-демографічна політика, як основа соціальних перетворень.

НЕ 2.2. Соціально-географічні аспекти урбанізації. Урбанізація як географічний процес. Основні стадії розвитку урбанізації в світі. Перспективи урбанізації в Україні.

НЕ 2. 3. Особливості та шляхи вдосконалення галузевої структури регіональної соціальної географії. Напрямки перспективного розвитку географії культури. Сакральна географія, як складова частина соціально-географічних досліджень. Розвиток медичної географії. Диверсифікація соціальної сфери регіону, як шлях до забезпечення структури регіональної соціальної географії.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983.

  2. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К., 1997. – 320с.

  3. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) – К.: Либідь, 1993.

  4. Ивчина К. Социально-экономическая география. – м.: Прогресс, 1987.

  5. Соціально-економічна географія / За ред. О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1994.

  6. Шевчук Л.Т. Соціальна географія: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2007 – 349с.

Дисципліна «РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – навчити студентів теоретичних і методичних основ рекреаційної географії і набуття студентами практичних навичок з територіальної організації рекреаційної діяльності.

1.2. Головні завдання курсу:

  • розкрити понятійно-термінологічний апарат рекреаційної географії;

  • розкрити зміст рекреаційної діяльності і висвітлити соціально-економічну сутність рекреації;

  • розкрити зміст рекреаційних ресурсів, засобів їх використання і оцінки;

  • розкрити поняття територіальної рекреаційної системи (ТРС);

  • висвітлити механізм рекреаційного районування;

  • охарактеризувати сучасний етап розвитку рекреаційної діяльності на всіх ієрархічних рівнях.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • аналізувати існуючий рекреаційний потенціал території щодо здійснення того чи іншого виду рекреаційної діяльності;

  • виявляти регіональні особливості використання рекреаційних ресурсів і відповідну спеціалізацію рекреаційних районів;

  • характеризувати і аналізувати стан розвитку рекреаційної індустрії в певних рекреаційних районах;

  • давати рекомендації і пропонувати певні рішення з розвитку рекреаційних районів та ефективного розподілу туристських потоків;

  • визначати можливості зарубіжних партнерів щодо розробки турів, укладати угоди із зарубіжними споживачами, використовуючи результати досліджень світового ринку послуг;

  • розробляти проекти нових турів, пропонувати ефективні форми надання рекреаційних послуг, враховувати потенційний попит споживачів.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Поняттєво-термінологічний апарат рекреаційної географії.

НЕ 1.1. Поняттєво-термінологічний апарат рекреаційної географії. Поняттєво-термінологічний апарат дисципліни, його складові. Структура і зміст понять «рекреація», «рекреаційна діяльність», «рекреаційна географія». Класифікація рекреаційної діяльності.

НЕ 1.2 Рекреаційна діяльність. Основні етапи розвитку рекреаційної діяльності.Рекреаційні потреби (суспільні, групові, індивідуальні) та географічні особливості території.Класифікація рекреаційної діяльності.

НЕ 1.3. Територіальна рекреаційна система як ключова ланка рекреаційно-географічних досліджень. Поняття про територіальну рекреаційну систему (ТРС). Науково-методичні основи вивчення територіальної рекреаційної системи. Типізація ТРС та їх спеціалізація. Картографічне моделювання територіальних рекреаційних систем.

ЗМ 2. Рекреаційні ресурси України.

НЕ2.1. Рекреаційні ресурси та їх оцінка. Принципи і методи комплексної оцінки рекреаційних ресурсів території. Кліматичні рекреаційні ресурси. Бальнеологічні ресурси.Водні рекреаційні ресурси.Рельєф як рекреаційний ресурс.Біотичні рекреаційні ресурси.Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду.

НЕ 2.2. Рекреаційне районування України. Мета рекреаційного районування.Таксономічні одиниці рекреаційного районування.Принципи рекреаційного районування.Основні схеми рекреаційного районування України. Характеристика окремих рекреаційний районів України.

НЕ 2.3. Історико-культурні ресурси. Основні історико-культурні об’єкти України: територіальний аспект.Оцінка архітектурно-історичних рекреаційних ресурсів.Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні.Проблеми залучення історико-архітектурних ресурсів до туристсько-рекреаційного господарства

НЕ 2.4. Санаторно-курортні заклади України. Поняття курорту і курортної місцевості.Історія формування курортного господарства України.Кількість рекреаційних установ по областях України.Географія лікування окремих хвороб на курортах України. Санаторно-курортне господарство світу.Курорти Європи.Курорти Азії.Курорти Америки, Африки, Австралії та Океанії.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1.Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. – 395 с.

2.Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 208 с.

3.Николаенко Д.В. Рекреационная география: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 288 с.

4.Нікопелова О.М., Леонова С.В., Біленький К.Е. Сучасні підходи до аналізу стану природних лікувальних ресурсів та оцінка природних територій курортів // Український географічний журнал, 2007. - №1. – С.39-42.

5.Рекреационная география / Под ред. В.С. Преображенского, Б.Н. Лиханова. – М., 1976.

6.Рекреационные системы / Под. ред Н.С. Мироненко, М. Бочваров. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 136 с.

7.Стафійчук В.І. Рекреалогія. Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2006. – 264 с.

8.Теоретические основы рекреационной географии / Под ред. В.С. Преображенского. – М.: Наука, 1975. – 222 с.

9.Теоретические проблемы рекреационной географии. – М., 1989. – 182 с.

10.Теория рекреалогии и рекреационной географии. – М.: Наука, 1992. – 178 с.

11.Фоменко Н.В.Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник.– К.:Центр навчальної літератури, 2007.– 312 с.

ДИСЦИПЛІНА «ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – дати студентам поглиблені теоретичні та практичні відомості про класифікацію туризму, структуру та поширення туристських ресурсів, основні чинники, напрями та тенденції розвитку туризму, міжнародне співробітництво у галузі туризму, особливості його розвитку в регіонах світу та України.

1.2. Головні завдання курсу:

- розкрити понятійно-термінологічний апарат географії туризму;

- розкрити зміст рекреаційної діяльності і висвітлити соціально-економічну сутність туризму;

- трозкрити зміст туристичних ресурсів, засобів їх використання і оцінки;

- висвітлити механізм туристичного районування;

- охарактеризувати сучасний етап розвитку туристичної діяльності на всіх ієрархічних рівнях.



1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

-виділяти та аналізувати фактори розвитку туризму;

-працювати із статистичними, довідковими та картографічними матеріалами;

-давати характеристику світовим, європейським, національним рекреаційно-туристським ресурсам;

-аналізувати особливості розвитку туризму в регіонах світу і України.

-виявляти регіональні особливості використання рекреаційних ресурсів і відповідну спеціалізацію рекреаційних районів;

-характеризувати і аналізувати стан розвитку рекреаційної індустрії в певних рекреаційних районах;

-давати рекомендації і пропонувати певні рішення з розвитку рекреаційних районів та ефективного розподілу туристських потоків;

-визначати можливості зарубіжних партнерів щодо розробки турів, укладати угоди із зарубіжними споживачами, використовуючи результати досліджень світового ринку послуг.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Введення в дисципліну. Туризм як галузь.

НЕ 1.1. Туризм та його світовий розвиток. Зміст «географії туризму» та основні поняття. Історія туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму. Вплив туризму на світову економіку. Сегментування в туризмі.

НЕ 1.2. Класифікація видів туристичної діяльності. Класифікація видів туризму за територіальними ознаками. Класифікація видів туризму за метою. Види туризму за часовими характеристиками. Класифікація видів туризму за індивідуальними запитами. Класифікація туризму за видами залежно від засобу пересування туристів.

НЕ 1.3. Рекреаційно-туристичне районування світу. Поняття рекреаційно-туристичного районування. Районування в міжнародному туризмі, його особливості та принципи.

Туристичні макрорайони та мезорайони світу, їх специфіка та структура.



ЗМ 2. Розвиток туризму в регіонах світу.

НЕ 2.1. Європейський туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.2. Азіатсько-Тихоокеанський туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.3. Американський туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.4. Африканський туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.5. Близькосхідний туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибуттів. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.6. Туристично-рекреаційне районування України. Причорноморський туристичний район. Карпато-Подільський туристичний район. Полісько-Столичний туристичний район. Придніпровсько-Донецький туристичний район. Харківський туристичний район.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1.Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування:Монографія. - К.: ВПІД «Київський університет», 2001. -395 с.

2.Герасименко В.Г. Основы туристского бизнеса: Учеб. пособие. - Одесса: Черноморье, 1997. - 160 с.

3. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу: Навчальний посібник. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с.

4.Ердавлетов С.Р. Основы географии туризма: Учебное пособие. — Алма-Ата: Изд-во КазГУ, 1991. - 172 с.

5.Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги – XXI, 2003. – 300 с.

6.Котляров Е.А. География отдыха и туризма. Формирование и развитие территориальных туристских комплексов. - М.: Мысль, 1978. - 239 с.

7.Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник. - М.: Аспект Пресе, 2002. - 464 с.

8.Зачиняев П.Н., Фалькович Н.С. География международного туризма. -М.: Мысль, 1972.-263 с.

9.Крачило Н.П. География туризма: Учебное пособие. - К.: Вища школа, 1987.-208 с.

10.Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти): Навч. посібник. 3-є вид., перероб. та доп. - К.: Альтерпрес, 2005. - 432 с.

11.Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 208 с.

12.Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. — М.: Советский спорт, 2002. - 464 с.

ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ ЛАНДШАФТНОЇ ЕКОЛОГІЇ»

Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)

Форма контролю: залік

І.Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни Постійне погіршення екологічного стану території України потребує пошуків конкретних підходів до вивчення, екологічної оцінки ландшафтного середовища. Оцінка стану ландшафтного середовища на різних рівнях виконується шляхом аналізу даних польових досліджень та фондових матеріалів конкретної території. Результатом такого аналізу є зведена ландшафтно - екологічна карта та пояснювальна записка до неї, які можна використовувати в прикладних цілях (виробничих, планувальних, рекреаційних, санітарно - гігієнічних та iн.)

Метою вивчення основ ландшафтної екології є ґрунтовна підготовка студентів з основ даного курсу, вироблення навичок та умінь використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів на­родного господарства.



1.2. Завдання вивчення дисципліни

Основне завдання курсу "Ландшафтна екологія" - розв'язання проблем, пов'язаних із засвоєнням студентами науково - методичних i практичних навичок аналізу та оцінки ландшафтно - екологічної ситуації для потреб різних галузей народного господарства, охорони та раціонального використання ландшафтного середовища i поліпшення стану здоров'я населення.



1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

-вільне володіння теоретичним матеріалом;

-засвоєння основних понять та визначень;

-знання та володіння методами ландшафтно-екологічних досліджень;

-вироблення навичок та умінь використання ландшафт­ної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів на­родного господарства.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Природні ландшафти.

НЕ 1.1 Вступ. Ландшафтна екологія як наука. Ландшафтна екологія як наука. Об’єкт і предмет вивчення. Мета і завдання вивчення дисципліни.

НЕ 1.2. Вчення про геосистеми.Скласти схему моделей окремих типів геосистем дати їх аналіз.

НЕ 1.3. Розвиток ландшафтної екології в нашій країні та за кордоном. Короткий нарис з історії ландшафтознавства. Розвиток ландшафтної екології в нашій країні

НЕ 1.4. Природні територіальні комплекси Укласти ряд компонентів ландшафту та схему співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць фізико-географічної диференціації. Аналіз фрагментів карт ПТК

НЕ 1.5. Методи ландшафтно-екологічних досліджень.Методи ландшафтно-екологічних досліджень.Специфіка методів для різних ландшафтів

НЕ 1.6. Вертикальні структури природних геосистем. Скласти ландшафтний профіль конкретної території

НЕ 1.7. Принципи загально-наукової класифікації ландшафтів. Основні таксономічні одиниці ландшафтів.Прикладні класифікації.Ординація геосистем.

Районування.



НЕ 1.8. Морфологічні одиниці ландшафту, критерії їх виділення. Аналіз морфологічних одиниць на прикладі окремих фрагментів ландшафтних карт. (Підготовчий період до складання ландшафтних карт )

ЗМ 2. Природно-антропогенні ландшафти

НЕ 2.1. Антропогенне навантаження та стійкість геосистем.Антропогенне навантаження та стійкість геосистем.Оцінка антропогенного навантаження.Стійкість природних геосистем.

НЕ 2.2. Територіальні ландшафтні структури.Скласти фрагменти великомасштабних карт окремих територій за генетико-морфологічним принципом.

НЕ 2.3. Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів. Еколого-геохімічна ситуація. Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів.

Еколого-геохімічна ситуація.



НЕ 2.4. Ландшафтно-екологічне картографування. Дати аналіз різних типів територіальних ландшафтних структур. Аналіз покомпонентних карт екологічної характеристики території.

НЕ 2.5. Ландшафтно-екологічне прогнозування.Ландшафтно-екологічне прогнозування.Ландшафтно-екологічний моніторинг

НЕ 2.6. Процесна ландшафтна екологія. Дати опис і накреслити модель функціонування ландшафту (обігу речовин і енергії).

НЕ 2.7. Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території. На основі кількісних даних скласти еколого-геохімічні картосхеми міських територій, дати оцінку екологічної ситуації.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Беручашвілі Н.Л. Четыре измерения ландшафта.-М., 1986.-182с.

  2. Боков В.А. й др.Геоэкология: Научно-методическая книга по экологии. - Симферополь, 1996.

  3. Волошин I.M. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. - Львів: Простір М, 1998:-356с.

  4. Геоэкологические принципи проектирования природно-технических геосистем. М-, 1987.-322 с.

  5. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К.; Либідь, 1993.-224 с.

  6. Гуцуляк В.,М. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2005. – 124 с.

  7. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

  8. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

  9. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник. - Чернівці: Рута, 1995.

  10. Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч. посібник.- Київ: НКМ ВО, 1992. -60с.

  11. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. – Вінниця: Арбат, 1998. – 292 с.

  12. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учеб­ник. - М.: Висшая школа, 1991. - 364 с.

  13. Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 2003. -32 с.

  14. Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 1999. -32 с.

  15. Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг-К., 1993. -152с.

  16. Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг-К., 1993. -152с.

  17. Методи геоекологічних досліджень: Навч. посібник /За ред. М.Д. Гроздзинського та П.Г.Шищенка.-К.: ВЦ"Київський університет", 1999.-243с.

  18. Одум Ю. Экология В 2 т. - М, 1986.-Т. 1.-326с.;Т.2.-376с.

  19. Основи обшей экологии и неоэкологии: Учеб. пособие.Ч. 1.-Харьков: Торнадо. 1999- 192с.

  20. Преображенский B.C., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. СХ; Основы ландшаф­тного анализа.- М., 1988.- 192 с.

  21. Природа Чернівецької області / За ред. Геренчука К.І.. – Львів: Вид-во

  22. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. - Новосибирск. 1978. - 319.с.

  23. ТопчиевА.Г.Геозкология; географические основи природопользования. Одесса, 1996.

  24. Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. - К.: Вища школа, 1988.-192с.

  25. Экогеохимия городских ландшафтов / Под ред. Н.С. Касимова. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 336 с.

ДИСЦИПЛІНА “ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ”

Кількість годин (кредитів): 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік



І. Пояснювальна записка

Опис: дисципліна включає основні поняття про біосоціальну сутність людини та її взаємозв’язок з природою. Зокрема розглядаються наступні теми: основи генетичної екології людини; адаптогенез і адаптаційні механізми; життєве середовище, цілісність людини та екологія людських популяцій; антропогенний вплив на природу в сучасному світі й стан здоров’я людини; суспільство, ресурси природи та екологія людини.

А) Попередні умови: необхідні загальні знання з біології, основ загальної екології, соціальної екології, безпеки життєдіяльності, моделювання і прогнозування стану довкілля.

Б) Цілі та завдання: на основі набутих знань сформувати концепцію людини, як унікального біологічного виду, , який поєднує у своїй природі біологічне і соціальне; проаналізувати особливості, закони й механізми в системі “Суспільство-природа", сучасні проблеми екології людських популяцій, стану здоров’я людей в сучасному світі та стратегії майбутнього по оптимізації взаємодії людини і природи. На основі вивченні студент повинен: засвоїти основні поняття про цілісність людини, принципи охорони життєвого середовища людини, екологічні аспекти суспільного життя людини; знати та вміти використовувати методи вивчення генетики людини, її адаптації до екстремальних умов праці та проживання, фізіологічного та психологічного стану людини, системи потреб людини; мати екологічне мислення.

В) Бібліографія:

  1. Алекесеев С.В., Пивоваров Ю.П., Янушанец О.И. Экология человека. – М.: ИКАР, 2002. – 770с.

  2. Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України ( проблеми ноогенетики ). – К.: НПУ, 2000.- 110с.

  3. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. - Львів: Афіша, 2000.- 248 с.

  4. Микитюк О. М., Злотін О.З., Юровдій В.М. Екологія людини. – Харків: ХДПУ, 2000.- 208с.

  5. Медична біологія / За ред. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори. Вінниця: Нова книга, 2004. – 656с.

  6. Сміяв І.С., Банадига Н.В., Багірян І.О Медична генетика дитячого віку. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 188 с.

Лектор: Оплачко Любов Тимофіївна., к.б.н., доц

практичні: Филипчук Тетяна Василівна

Методи викладання та навчання: лекції, консультації ( групові й індивідуальні ), групові семінари, практичні заняття, ділові ігри.

Оцінювання: постійне оцінювання ( для стаціонарного навчання ), реферати; тестове опитування, ( для стаціонарного та індивідуального навчання ). Екзамен письмовий.

Мова: російською.

ДИСЦИПЛІНА «Історична географія з основами етнографії»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Виявлення обєкту і предмету дослідження, структури історичної географії та її завдань, історії розвитку і становлення. Простеження особливостей перебігу природно-історичного процесу, загалом і в Україні, зокрема. Характеристика часово-просторових закономірностей заселення і подальшої історичної динаміки території держави від палеоліту і до новітніх часів. Зясування походження українців на їхніх етнічних землях та появи на них некорінних етносів. Дослідження хронологічної та просторової зміни демографічних показників українського та інших народів, що замешкують землі України.



1.2 Завдання вивчення дисципліни:

– охарактеризувати науково-методологічну організацію історичної географії та її складових;

– виявити ретроспективні особливості розвитку історичної географії та встановити характерні риси її етапів;

– висвітлити природно-історичний процес як передумову розвитку первісного суспільства, визначити особливості та місце у ньому території України;

– здійснити географічний аналіз особливостей заселення й освоєння території України від палеоліту і до кінця ХХ століття;

– зясувати етногенез українців у межах суцільної української території;

– дати характеристику походженню та територіальному розповсюдженню національних меншин в Україні та провести їхню демографічну характеристику.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення історичної географії з основами етнографії студент повинен:

– знати і розуміти основні поняття історичної географії, особливості, завдання, функції, структуру, методи, часові особливості розвитку;

– розуміти й аналізувати природно-історичний процес, його чинники і складові;

–знати і розуміти основні особливості залюднення і господарського освоєння території сучасної Української держави;

–знати і розуміти основні поняття теорії походження етносів, аналізувати генеалогію українців та географічні особливості поширення етносів в Україні.



ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ. Парадигма історичної географії. Дослідження природно-історичного процесу

НЕ 1.1 Науково-методологічна організація ретроспективної географії та її складових.

Обєкт і предмет вивчення ретроспективної географії. Структура ретроспективної географії та її завдання. Методи дослідження ретроспективної географії та їхні особливості. Місце ретроспективної географії на межі природничих і гуманітарних наук.



НЕ 1.1.1 Взаємодія природи і суспільства як головний напрям історико-географічних досліджень.

Роль природного середовища у розвитку суспільства. Процес антропогенізації природного середовища. Визначення тенденцій, закономірностей формування та взаємодії природно-територіальних і суспільно-територіальних систем і їхніх компонентів.



НЕ 1.2 Історія розвитку ретроспективної географії

НЕ 1.3 Природно-історичний процес та особливості його вивчення. І етап (до ХІІІ ст. включно) – зародковий етап виокремлення окремих елементів ретроспективної географії. ІІ етап (ХІV-ХVІ ст.) – збір джерел і фактів. ІІІ етап (ХVІІ-ХVІІІ ст.) – критичний аналіз джерел. ІV етап (три чверті ХІХ ст.) –формування ретроспективної географії як галузі історичної науки. V етап (остання чверть ХІХ – перша пол. ХХ ст.) – постава нової історичної географії. VІ етап (від другої половини ХХ ст.) – становлення ретроспективної географії як самодостатньої галузі знань.

НЕ 1.3.1 Роль природних чинників в антропогенезі.

Загальні чинники впливу на природно-історичний процес. Голоцен – як головний відтинок розвитку природи і людини. Особливості вивчення процесів заселення території.

Теорії походження людини, теорія расогенезу. Поняття про популяції, індивідуальна та популяційна адаптація до природного середовища. Адаптивні типи (антропологічні параметри, фізіологічні особливості)

НЕ 1.3.2 Культурно-господарська адаптація до природних умов

Використання природних ресурсів за привласнюючих форм господарства. Використання природних ресурсів за відтворюючих форм господарювання. Формування адаптованих до природних умов укладів життя та відповідних культурно-побутових комплексів.



ЗМ 2. Географічні особливості заселення й освоєння території України за історичний період часу.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   27


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка