European credit transfer system ects – інформаційний пакет



Сторінка3/3
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.63 Mb.
1   2   3

Затверджую

Декан _____________ проф. Кугутяк М.В.

Графік навчального процесу

на денній формі навчання напряму підготовки,

спеціальності 055 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» на 2016-2017 н. р.
V курс (ОКР «магістр» 1 рік 6 місяців навчання)


Термін

Кількість тижнів

Вид діяльності

1.02-12.02.2017р.

2

Самопідготовка студентів, контроль за самостійною роботою студентів

13.02-11.06.2017р.

16

Теоретичне, практичне навчання

12-28.06.2017р.

3

Сесія

29-30.06.2017р.




Ліквідація академічної заборгованості (талон №2)

01.07-30.08.2017р.

9

Канікули

29-30.08.2017р.




Ліквідація академічної заборгованості (талон №3)



V курс (ОКР «магістр» 1 рік 6 місяців навчання) 2 рік навчання (осінньо-зимовий семестр)


Термін

Кількість тижнів

Вид діяльності

1.09-06.10.2016р.

5

Теоретичне, практичне навчання, самостійна робота студентів

07.10-25.12.2016р.

11

Виробнича практика

26.12.2016р.-13.01.2017р.

3

Канікули

16-20.01.2017р.

1

Сесія

23-24.01.2017р.




Ліквідація академічної заборгованості (талон №2)

30-31.01.2017р.




Ліквідація академічної заборгованості (талон №3)

01-05.02.2017 р.




Атестація

5м курс


7. АНОТАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН


Назва предмету: Методика і організація наукових досліджень

Статус: цикл дисциплін професійно-практичної підготовки Рік/семестр: ОКР «Магістр», І рік, І семестр

Усього годин: 90, з них аудиторних 30 год. (16 год. лекцій та 14 год. семінарських занять), на самостійну роботу 60 год.

Мета навчальної дисципліни вивчити методологічні засади дослідження, аналізу та прогнозування міжнародних відносин як багатокомпонентного та складного явища.
Завдання навчальної дисципліни «Методика і організація наукових досліджень» – оволодіння студентами теоретичними засадами здійснення дослідження міжнародних відносин як цілісної системи явищ і процесів у світі; розуміння основних тенденцій розвитку міжнародної ситуації та роль і місце України в цьому контексті; вміти аналізувати сучасний стан та мати навички до визначення проблем та перспектив розвитку міжнародної ситуації та визначати проблеми та перспективи.

Назва предмету: Актуальні проблеми зовнішньої політики і міжнародних відносин країн пострадянського простору

Статус: цикл професійної та практичної підготовки Рік/семестр: ОКР «Магістр» І рік, І семестр
Усього годин: 90, з них аудиторних 30 год. (16 год. лекцій та 14 год. семінарських занять), на самостійну роботу 60 год.
Мета навчальної дисципліни вивчення концептуальних засад зовнішньої політики країн пострадянського простору, їх зовнішньополітичної діяльності, спрямованої на реалізацію їх національних інтересів у міжнародних відносинах, а також висвітлення основних тенденцій і особливостей взаємодії країн пострадянського простору між собою та з третіми державами, зокрема Україною.
Завдання навчальної дисципліни «Актуальні проблеми зовнішньої політики і міжнародних відносин країн пострадянського простору» – ознайомлення студентів з особливостями формування та реалізації зовнішньополітичних концепцій країн пострадянського простору та покликані сприяти розвитку аналітичного та синтетичного мислення завдяки порівняльному аналізу різних підходів до розробки зовнішньої політики та застосуванні теоретичних знань при розгляді закономірностей реалізації зовнішньополітичних стратегій.

Назва предмету: Актуальні проблеми європейських інтеграційних процесів
Статус: дисципліни вільного вибору студента Рік/семестр: ОКР «Магістр», І рік, І семестр
Усього годин: 90, з них аудиторних 30 год. (16 год. лекцій та 14 год. семінарських занять), на самостійну роботу 60 год.
Мета навчальної дисципліни «Актуальні проблеми європейських інтеграційних процесів» – є вивчення сучасних євроінтеграційних процесів їх ролі і місця в сучасному світі.
Завдання навчальної дисципліни «Актуальні проблеми європейських інтеграційних процесів» – засвоєння студентами знань про ключові напрями та проблеми європейських інтеграційних процесів, ознайомлення з науковими підходами до вивчення європейської інтеграції на сучасному етапі, формування навиків самостійної роботи з науковою літературою та джерелами з відповідної проблематики, підготовка студентів до використання набутих в процесі навчання знань в ході майбутньої професійної діяльності.


Назва предмету: Політико-правові системи країн ЦСЄ

Статус: цикл професійної та практичної підготовки Рік/семестр: ОКР «Магістр» І рік, ІI семестр
Усього годин: 90, з них аудиторних 30 год. (16 год. лекцій та 14 год. семінарських занять), на самостійну роботу 60 год.
Мета викладання навчальної дисципліни: ознайомити студентів з особливостями політико-правових систем країн ЦСЄ.
Завдання навчальної дисципліни «Політико-правові системи країн ЦСЄ» – дати студентам цілісні й систематизовані знання про принципи й основні риси політичних і правових систем країн ЦСЄ, розкрити чинники, що впливають на їх формування. Вивчення дисципліни дає змогу зрозуміти роль і значення політико-правових систем.


Назва предмету: Міжнародні системи та глобальний розвиток

Статус: цикл професійної та практичної підготовки Рік/семестр: ОКР «Магістр» І рік, ІІ семестр
Усього годин: 90, з них аудиторних 32 год. (16 год. лекцій та 16 год. семінарських занять), на самостійну роботу 58 год.
Мета викладання навчальної дисципліни: розгляд закономірностей становлення, функціонування та зміни міжнародних систем, дій та взаємодій міжнародних систем різних рівнів та структур у конкретних проявах в умовах глобального розвитку і в контексті світового політичного процесу.
Завдання навчальної дисципліни «Міжнародні системи та глобальний розвиток» – сформувати у студентів розуміння сутності поняття міжнародні системи, визначити закономірності та головні тенденції глобального розвитку та їх вплив на сучасне міжнародне становище.

Назва предмету: Актуальні проблеми зовнішньої політики України і міжнародних відносин
Статус: дисципліни вільного вибору студента Рік/семестр: ОКР «Магістр» І рік, ІІ семестр
Усього годин: 90, з них аудиторних 30 год. (16 год. лекцій та 14 год. семінарських занять), на самостійну роботу 60 год.
Метою навчальної дисципліни «Актуальні проблеми зовнішньої політики України і міжнародних відносин» є вивчення засад становлення і розвитку зовнішньополітичної діяльності Української держави від 1991 року по всіх стратегічних напрямках.
Завдання навчальної дисципліни сформувати у студентів об’єктивне уявлення щодо сутності зовнішньої політики України, її основних завдань, які полягають у реалізації національної безпеки України і спрямовані на збереження і захист унітарності держави, недоторканності її кордонів, територіальної цілісності, забезпечення економічного розвитку, інформаційної безпеки, захист прав i свобод людини.
Назва предмету: Актуальні проблеми зовнішньої політики України і міжнародних відносин
Статус: дисципліни вільного вибору студента Рік/семестр: ОКР «Спеціаліст» І рік, ІІ семестр
Усього годин: 90, з них аудиторних 30 год. (16 год. лекцій та 14 год. семінарських занять), на самостійну роботу 60 год.
Метою навчальної дисципліни «Актуальні проблеми зовнішньої політики України і міжнародних відносин» є вивчення засад становлення і розвитку зовнішньополітичної діяльності Української держави від 1991 року по всіх стратегічних напрямках.
Завдання навчальної дисципліни сформувати у студентів об’єктивне уявлення щодо сутності зовнішньої політики України, її основних завдань, які полягають у реалізації національної безпеки України і спрямовані на збереження і захист унітарності держави, недоторканності її кордонів, територіальної цілісності, забезпечення економічного розвитку, інформаційної безпеки, захист прав i свобод людини.

Назва предмету: Європа в зовнішній політиці США і Росії
Статус: дисципліни вільного вибору студента Рік/семестр: ОКР «Магістр», І рік, ІІ семестр
Усього годин: 90, з них аудиторних – 30 год. (16 год. лекцій та 14 год. семінарських занять), на самостійну роботу 60 год.
Мета навчальної дисципліни «Європа в зовнішній політиці США і Росії» – допомогти студенту усвідомити міжнародно-політичний контекст взаємовідносин, дати критику головних тенденцій розвитку європейського напряму в зовнішній політиці держав в їх протирічивості, показати, яким чином вони впливають на міжнародну систему.
В результаті вивчення курсу студенти повинні орієнтуватися в традиціях, сучасних особливостях і актуальних проблемах зовнішньої політики країн США і Росії щодо Європи, знати проблемні аспекти відносин, які визначають європейський вектор політики держав.

8. ФАХОВЕ СПРЯМУВАННЯ І КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО


ФАХІВЦІВ
Кваліфікаційні вимоги для студентів напрямку підготовки 055 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації і регіональні студії», ОКР «Магістр»
Проведення інформаційно-аналітичних досліджень
У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, аналітиків, використовуючи інформаційно-аналітичні матеріали міністерств і відомств, агенцій, відповідних зарубіжних структур, спираючись на вітчизняний та світовий досвід інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного курсів держав уміти:


  • проводити міжнародно-політичні дослідження.


Складання оглядів та рефератів за іноземними інформаційними
матеріалами

  • складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або самостійно використовуючи інформаційно-аналітичні матеріали зарубіжних агенцій, відповідних зарубіжних аналітичних структур, спираючись на вітчизняний та світовий досвід інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного курсів держав уміти:

- складати огляди та реферати за іноземними інформаційними матеріалами.
Пошук міжнародної інформації зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного та правового характеру

використовуючи інформаційно-аналітичні матеріали зарубіжних агенцій, відповідних вітчизняних і зарубіжних аналітичних структур, уміти:


- проводити пошук інформації.

Узагальнення міжнародної інформації зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного та правового характеру


  • складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або самостійно, використовуючи зібрані інформаційно-аналітичні матеріали, держав уміти проводити:

- аналіз міжнародної інформації соціальних систем; - аналіз міжнародних систем та глобального розвитку; - аналіз проблем інформаційного суспільства.


Моделювання ситуацій міжнародних відносин

  • складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або самостійно,

використовуючи зібрані та узагальнені інформаційно-аналітичні матеріали конкретної ситуації міжнародної обстановки, уміти проводити:


- моделювати ситуації міжнародних відносин.

Прогнозування можливих наслідків подій міжнародного характеру

У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або самостійно, використовуючи інформаційно-аналітичні матеріали конкретної ситуації міжнародної обстановки, уміти:

- проводити пошукове і нормативне прогнозування.

Усне та писемне мовлення іноземною мовою

Використовувати в своїй діяльності іноземну мову.


Викладання у вищій школі

У складі науково-педагогічних працівників кафедри вищого навчального закладу ІІІ – ІV рівня акредитації уміти:




  • проводити навчальні заняття (семінарські, лабораторні, практичні, індивідуальні та консультації);




  • забезпечувати керівництво рефератами, курсовими роботами, практиками;




  • забезпечувати керівництво самостійною роботою студентів;

  • проводити поточний, модульний і підсумковий контроль якості підготовки студентів;




  • готувати навчально-методичні розробки.

Організація пошуку та збирання міжнародної інформації

У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або самостійно, використовуючи інформаційно-аналітичні матеріали зарубіжних агенцій, відповідних вітчизняних і зарубіжних аналітичних структур, спираючись на вітчизняний та світовий досвід інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного курсів держав уміти:



  • вибирати джерела та канали отримання інформації, регламент збирання інформації, забезпечувати точність, надійність та релевантність інформації.


Участь у переговорах і дипломатичних бесідах

У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин:



  • застосовувати комунікативні дискурси.


Формування іміджу України

У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин:




  • використовувати семіотику в політичній рекламі, пропаганді та контрпропаганді;




  • застосовувати символи для покращання іміджу України на світовій

арені.

Виступи у засобах масової комунікації з аналітичними оглядами, коментарями, прогнозами


    • складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або особисто брати участь з виступами у засобах масової комунікації з аналітичними оглядами, коментарями, прогнозами.


Управління колективами аналітиків

    • складі групи фахівців сфери міжнародних відносин:




  • виконувати функції керівника (наукового керівника);

Пошук інформації з використанням глобальних інформаційних мереж
У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або особисто, використовуючи глобальні інформаційні мережі, інформаційні системи і технології:

  • використовувати електронну пошту;




  • використовувати телеконференції;

  • застосовувати методи пошуку в мережі Інтернет.

Підготовка документів для дипломатичних комунікацій

У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або особисто готувати документи для дипломатичних комунікацій.


Аналіз документів
У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або особисто, здійснювати:
- реферування документів; - оброблення даних.
Автоматизований синтез документів

У складі групи фахівців сфери міжнародних відносин, або особисто, використовуючи програмно-технічні засоби здійснювати:



  • введення даних, форм;

  • комп’ютерне оброблення документів, їх верифікацію та оформлення;

  • генерацію звітів;

  • забезпечення стилістичної якості документів.

Підготовка довідок, проектів дипломатичних, юридичних та інших ділових документів.
Самостійно, використовуючи інформаційно-аналітичний матеріал, зібраний особисто або наданий іншими фахівцями, уміти:


  • вибрати структуру та форму, стиль викладу документа;

  • викласти текст документа з використанням програмно-технічних засобів.


9. ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ З НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ»
– засіб здійснення зовнішньої політики держави, що являє собою сукупність невоєнних практичних заходів, прийомів і методів, застосовуваних з урахуванням конкретних умов і характеру розв’язуваних задач; офіційна діяльність глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, відомств іноземних справ, дипломатичних представництв за кордоном, делегацій на міжнародних конференціях по здійсненню цілей і задач зовнішньої політики держави, захисту прав та інтересів держави, його установ і громадян за кордоном.


– посадова особа, яка уповноважена урядом вести переговори з представниками іноземних держав. Основними функціями дипломата є представлення та захист інтересів його країни та її громадян, збір інформації про країну перебування, а також сприяння встановленню дружніх, культурних, торговельних та інших зв’язків між країнами. Дипломат має певний міжнародними договорами дипломатичний ранг і володіє дипломатичним імунітетом. Дипломатичний ранг не обов’язково пов’язаний з конкретним займаним постом, він являє собою особливий юридичний статус, що забезпечує надання дипломату акредитує, спеціальних привілеїв, таких як недоторканність особи, непідсудність судам країни перебування, звільнення від митного огляду. При цьому обсяг дипломатичних привілеїв (дипломатичний імунітет) однаковий для дипломатів всіх рангів.






() – дипломатичне представництво держави в столиці іншої, або при міжнародній організації.
Консульство (консулят) – орган зовнішніх відносин держави, розміщений на території іншої держави (за згодою останньої) для виконання певних функцій. Район діяльності консула і місцеперебування консульства визначаються угодою між обома державами. Права, привілеї та імунітет консульства включають: право користуватися прапором і гербом своєї держави; недоторканність приміщення; звільнення від податків; недоторканність консульських архівів; свободу зносин консульства зі своїм урядом, дипломатичним представництвом, іншими консульствами своєї держави, де б вони не знаходилися, з використанням засобів зв’язку, шифрів, дипломатичних і консульських кур’єрів.
– дипломатичний представник держави вищого рангу в іноземній державі (у декількох державах за сумісництвом) і в міжнародній організації. Посли призначаються главами держав і акредитуються при главі тієї держави, куди вони призначені.
Акредитація (лат.accredo, «довіряти») – процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відпоправі акредитація – сукупність дій, пов’язаних з призначенням і вступом у дію (на посаду) постійного представника держави, глави дипломатичного представництва у певній державі чи міжнародній організації.
(фр. lettre de créance, лат. litterae credentiales або I. fidei)

документ, за допомогою якого здійснюється акредитація дипломатичного представника. Назва походить від слова «вірити», оскільки основний сенс грамоти – прохання до глави приймаючої держави «вірити всьому тому, що буде говорити» глава дипломатичного представництва.
Верховний комісар ООН з прав людини – підпорядковується Генеральному секретарю ООН і відповідає за заохочення, захист і здійснення всіма людьми цивільних, економічних, соціальних, політичних і культурних прав. Його обов’язки полягають у зміцненні та оптимізації існуючих механізмів забезпечення прав людини; в участі у діалозі з усіма урядами з метою забезпечення прав людини; координації діяльності в галузі заохочення і захисту прав людини в рамках всієї системи ООН; в загальному керівництві діяльністю Центру ООН з прав людини. Пост Верховного комісара з прав людини встановлений резолюцією ГА ООН 23 грудня 1993 р. Він призначається ГА ООН строком на 4 роки і за посадою є заступником Генерального секретаря ООН.
Збройні сили ООН – об’єднані збройні сили держав-членів Організації Об’єднаних Націй, створювані та застосовуються відповідно до Статуту ООН за рішенням Ради Безпеки ООН і під його керівництвом. Вони призначаються для підтримки або відновлення міжнародного миру і безпеки у випадках загрози миру, порушень миру або актів агресії (ст. 39 Статуту ООН) лише у виняткових ситуаціях, коли інші заходи можуть виявитися або вже виявилися недостатніми (ст. 42 Статуту ООН).
Європейський Союз (ЄС) – міждержавне об’єднання , що поєднує в собі риси міжнародної організації та федеративної держави; виникло в 1993 р. на базі Європейських Співтовариств. Договір про Європейський Союз, підписаний в 1992 р. в Маастріхті (Нідерланди) главами держав і урядів 12 держав-членів Європейського Співтовариства, вступив в силу 1 листопада 1993 р. На сьогодні у ЄС входять 28 держав. Органами ЄС є: 1. Європейська рада; 2. Європейський парламент; 3. Рада Європейського Союзу; 4. Європейська комісія; 5. Європейський суд.
Європейський суд з прав людини – з 1 листопада 1998 р. працює на постійній основі. Створений Європейською конвенцією про захист прав людини та основних свобод (ст. 19) з метою забезпечення поваги до зобов’язань, що випливають з Конвенції для держав, які є її учасниками і зробили спеціальні заяви про визнання для них у якості обов’язкової юрисдикції Європейського суду з прав людини з усіх питань, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Міжнародні організації – об’єднання держав, створені на основі міжнародної угоди з метою сприяння вирішенню міжнародних проблем, передбачених відповідним установчим документом, та розвитку всебічного співробітництва держав.

Організація об’єднаних націй (ООН) – універсальна міжнародна організація по забезпеченню миру, безпеки і міжнародного співробітництва. Створена в 1945 р. з ініціативи провідних країн антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Китаю, Англії і Франції). Головними органами ООН є: Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки ООН, Економічна і Соціальна Рада ООН, Рада з Опіки, Міжнародний Суд ООН і Секретаріат ООН.


Організація північноатлантичного договору – (НАТО) – була створена на основі підписаної в Вашингтоні 4 квітня 1949 р. угоди. Договір безстроковий, однак передбачається можливість виходу з нього будь-якого учасника після закінчення 20-річного терміну і через рік після його заяви про денонсацію договору. Вищий орган НАТО – Північноатлантична рада, який складається з представників всіх держав-членів в ранзі послів і проводить свої засідання не рідше одного разу на тиждень під головуванням Генерального секретаря НАТО. Штаб-квартира НАТО знаходиться в Брюсселі (Бельгія).
Рада Європи – перша європейська міжурядова організація, створена після Другої світової війни. Її Статут був підписаний і ратифікований в 1949 р. Цілями Ради Європи є забезпечення все більш тісних зв’язків між державами-членами для захисту та реалізації їх ідеалів і принципів, сприяння перетворенню Європи в демократичний і безпечний простір, захист і зміцнення плюралістичної демократії та прав людини, розвиток і зміцнення європейської самосвідомості для формування європейської культурної ідентичності. Умовою прийому до Ради Європи є гарантія свободи вираження думки, особливо свобода засобів масової інформації, захист національних меншин, дотримання основ міжнародного права , а також зобов’язання підписати Європейську конвенцію з прав людини та визнати усю сукупність її контрольних механізмів.
Структуру Ради Європи утворюють: 1.Комітет міністрів; 2. Парламентська асамблея; 3. Збори галузевих міністрів; 4. Секретаріат. Комітет міністрів, що складається з міністрів закордонних справ держав-членів, є вищим органом Ради Європи. Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Страсбурзі (Франція). Офіційними мовами Ради Європи є англійська та французька.

Рада з Опіки – один з головних органів ООН. Відповідно до Статуту ООН складається з: 1) держав-членів ООН, які управляють територіями під опікою; 2) постійних членів Ради Безпеки ООН, які не управляють територіями під опікою; 3) такого числа інших членів ООН, обраних Генеральною Асамблеєю ООН протягом року , яке може виявитися необхідним для забезпечення того, щоб загальна кількість членів Ради розподілялося порівну між членами ООН, керівниками й не керуючими територіями під опікою.
Співдружність Незалежних Держав – міждержавне об’єднання, створене на основі Угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав, підписаної в Мінську 8 грудня 1991 р. представниками трьох республік колишнього СРСР – Республіки Білорусь, РРФСР і Україною.

Спеціалізовані установи ООН – міжнародні міжурядові організації, що здійснюють діяльність в економічній, соціальній, культурній та інших областях.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка