European credit transfer system ects – інформаційний пакет



Сторінка2/4
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4

3. УМОВИ НАВЧАННЯ (КОРОТКА ІНФОРМАЦІЯ ПРО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНУ БАЗУ ФАКУЛЬТЕТУ)
Факультет історії, політології і міжнародних відносин утворився у вересні 2016 р. в результаті реорганізації історичного факультету, який функціонував ще в Станіславському учительському інституті з 1940 р. У повоєнні роки його було реорганізовано в історико-філологічний, згодом – в історико-педагогічний, історичний факультет, в 2005 р. – в Інститут історії і політології, а в 2008 р. – в Інститут історії політології і міжнародних відносин. За час існування підготовлено 12 тисяч спеціалістів. У 1990 р. вперше в історії факультету створено кафедру історії України, яку очолив доктор історичних наук, професор, академік АН вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки Володимир Грабовецький. Зусиллями викладачів підготовлено понад 150 монографічних і колективних видань з історії України та Прикарпаття.

Підготовку фахівців забезпечують 9 кафедр: історії України, етнології і археології, всесвітньої історії, історії слов’ян, історіографії і джерелознавства, політології, політичних інститутів та процесів, міжнародних відносин, іноземних мов і перекладу. Їх кількісна і якісна характеристика відповідають нормативно-правовим вимогам.


Для студентів п’яти (зреформованих трьох) напрямків передбачено 22 види навчальних і виробничих практик. Для їх проведення укладено 33 угоди про співпрацю (Івано-Франківська ОДА, Центр сертифікованих перекладів, Державний архів Івано-Франківської області, Івано-Франківський краєзнавчий музей та ін.). З кожного напряму підготовки наявні наскрізні програми практик, положення про організацію всіх видів практик, забезпечено навчально-методичними виданнями. Під час практики студенти виконують завдання з різних напрямів, відповідно до спеціальності, науково-дослідну роботу, проводять апробацію результатів власних курсових дипломних та магістерських досліджень.
На факультеті створено 6 мультимедійних класів: по 2 на кожній спеціальності. Це становить 45 % від загальної кількості лекційних аудиторій, яких є 13. На спеціальностях «Політологія», «Міжнародні відносини, комунікації та регіональні студії» широко практикується використання аудіо та відеотехніки. Лекційні аудиторії гуманітарного корпусу покриті мережею Wi-Fi.
Матеріально-технічна база відповідної кафедри
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» має сучасну матеріальну та розвинену соціальну інфраструктуру.
Базою для підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів спеціальностей «Середня освіта. Історія», «Історія та археологія» («Історія»), «Етнологія», «Політологія», «Міжнародні відносини, комунікації та регіональні студії» слугують аудиторні приміщення факультету історії, політології і міжнародних відносин загальною площею понад 2140 кв. м. Їхній санітарний стан відповідає сучасним вимогам. На факультеті нараховується 9 кафедр, 4 навчально-наукові центри, 1 музей. Загалом за студентами факультету закріплено 24 аудиторії, з них 5 навчально-методичних кабінетів: кабінет історії України, кабінет історії Українського війська, кабінет історії слов’ян, кабінет політології та кабінет методики викладання історії та політології. На факультеті історії, політології і міжнародних відносин діє музей археології Прикарпаття та камеральна археологічна лабораторія (51 м2). Також тут розміщені «Науковий центр досліджень українського національно-визвольного руху», «Центр політичних досліджень», «Прикарпатський центр політичних та євроінтеграційних досліджень» (48 м2), що покращує навчально-наукову роботу факультету. Загальна площа, яка припадає на 1 студента становить 14 кв. м, навчальна – понад 3,5 кв. м. До послуг студентів факультету – Центр інформаційних технологій площею 600 кв. м із 120 персональними комп’ютерами, спеціалізовані мультимедійні лекційні аудиторії площею 150 кв. м на 100 місць та 100 кв. м на 70 місць.
Санітарно-технічний стан будівель і споруд, що використовуються у навчальному процесі, є задовільними, про що свідчать матеріали СЕС та Пожежної інспекції. Умови експлуатації приміщень є задовільними.
Навчально-виховний процес супроводжується застосуванням комп’ютерної техніки. У своєму розпорядженні викладачі і студенти мають 10 комп’ютерів, під’єднаних до локальної мережі Інтернет, а також технічні засоби навчання: зокрема 8 телевізорів, 2 відеомагнітофони, цифровий фотоапарат, диктофони, магнітофони, проекційну апаратуру: графо-, епі-, діапроектори, кодоскопи. Для кращого освоєння навчального матеріалу створено електронний варіант таблиць, схем, роздаткового матеріалу. Активно викладачами факультету історії, політології і міжнародних відносин у навчальному процесі використовується комп’ютерна база Центру інформаційних технологій для забезпечення дистанційного навчання. В електронному варіанті розроблені форми контролю і особливості оцінювання знань студентів.

Також для студентів факультету працюють ряд читальних залів. Серед них – спеціалізований читальний зал історичних і політичних наук на 120 місць, читальні зали філософських наук, кабінету україніки, гуртожитку № 5. Поряд з факультетом розташована Обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Франка.


Всі структурні підрозділи факультету комп’ютеризовані та підключені до мережі Інтернет.
У систему матеріального забезпечення факультету входить 150 місць в гуртожитку для студентів. У гуртожитку створено належні умови для проживання.
Таким чином, матеріально-технічне забезпечення навчального процесу для бакалаврів, спеціалістів, магістрів спеціальностей Середня освіта. Історія», «Історія та археологія» («Історія»), «Етнологія», «Політологія», «Міжнародні відносини, комунікації та регіональні студії» відповідає вимогам.
Навчання на базі кафедри історії України здійснюється в навчальних аудиторіях та методичних кабінетах. Їхній санітарний стан відповідає сучасним вимогам. Загалом за кафедрою закріплено 2 аудиторії (один з них
– кабінет історії українського війська), а також музей кафедри історії України. В аудиторіях є 6 схематичних стендів та ескіз інтер’єра. Навчально-виховний процес супроводжується застосуванням комп’ютерної техніки. Кафедра має в своєму розпорядженні 2 комп’ютери (під’єднані до локальної мережі Інтернет), 2 системні блоки, 2 принтери, копіювальний апарат, сканер. На кафедрі функціонує локальний безпровідниковий зв’язок Wi-Fi.
Колектив кафедри активно використовує ТЗН; у його розпорядженні графопроектор, переносний мультимедійний проектор, озвучувальна апаратура. Запровадження та використання ТЗН у навчальному процесі відбувається у відповідності з напрацьованими програмами та методичними рекомендаціями. Зокрема, широкого застосування в лекційних курсах набув метод комплексного висвітлення теми, який передбачає обов’язкове використання проекційної апаратури: графо-, діа- та мультимедійних проекторів та аудіотехніки. Впровадженню персональних ЕОМ та комп’ютерної техніки відведено значне місце у курсі «Методика викладання історії», «Історичне краєзнавство, музеєзнавство» тощо.
Викладачами кафедри історії України в навчальному процесі активно використовується комп’ютерна база Центру інформаційних технологій для забезпечення дистанційного навчання. В електронному варіанті розроблені форми контролю і особливості оцінювання знань студентів. Зокрема, розроблені у віртуальному навчальному середовищі МООDLE тестові завдання. Навчальне середовище МООDLE дозволяє використовувати тести – один із основних видів контролю та перевірки знань, набутих у процесі навчання. Система допускає у тестах питання певних типів: питання в закритій формі, питання з множинним вибором, числовий тип питання, коротка відповідь, альтернативне запитання.
Навчально-методичний процес на кафедрі етнології і археології здійснюється в навчальних аудиторіях та методичних кабінетах. Їхній санітарний стан відповідає сучасним вимогам. Загалом за кафедрою закріплено дві аудиторії, одна з яких мультимедійно оснащено. В структурі кафедри функціонує музей археології Прикарпаття. Навчально-виховний процес супроводжується застосуванням комп’ютерної техніки. Кафедра має в своєму розпорядженні 3 комп’ютери, копіювальну техніку і під’єднані до локальної мережі Інтернет. Крім комп’ютерної техніки, колектив кафедри активно використовує ТЗН; у його розпорядженні телевізор та відеомагнітофон, диктофон, кодоскоп, магнітофон, озвучувальна апаратура. Запровадження та використання ТЗН у навчальному процесі відбувається у відповідності з напрацьованими програмами та методичними рекомендаціями. Зокрема, широкого застосування в лекційних курсах набув метод комплексного висвітлення теми, який передбачає обов’язкове використання проекційної апаратури: графо-, епі-, діапроекторів, кодоскопу та аудіотехніки.
Навчання на базі кафедри всесвітньої історії здійснюється в навчальних аудиторіях та методичних кабінетах загальною площею понад 200 кв. м. Їхній санітарний стан відповідає сучасним вимогам. Загалом за кафедрою закріплено 2 аудиторії, 1 навчально-методичний кабінет: кабінет методики викладання історії.
Навчально-виховний процес супроводжується застосуванням комп’ютерної техніки. Кафедра має в своєму розпорядженні 3 комп’ютери (під’єднані до локальної мережі Інтернет), 3 системні блоки, копіювальну техніку. Колектив кафедри активно використовує ТЗН; у його розпорядженні телевізор та відеомагнітофон, диктофон, кодоскоп, магнітофон, озвучувальна апаратура. Запровадження та використання ТЗН у навчальному процесі відбувається у відповідності з напрацьованими програмами та методичними рекомендаціями. Зокрема, широкого застосування в лекційних курсах набув метод комплексного висвітлення теми, який передбачає обов’язкове використання проекційної апаратури: графо-, епі-, діапроекторів, кодоскопу та аудіотехніки.
Навчально-методичний процес на кафедрі історії слов’ян здійснюється через закріплені чотири аудиторії, три з яких для проведення семінарських занять, одна – лекційна – оснащена мультимедійною установкою. Їхній санітарний стан відповідає сучасним вимогам. Навчально-виховний процес супроводжується застосуванням комп’ютерної техніки. Кафедра має в своєму розпорядженні 2 комп’ютери, 2 системні блоки, 2 принтери, 1 сканер. Комп’ютерна техніка під’єднана до локальної мережі Інтернет. Колектив кафедри активно використовує ТЗН. Запровадження та використання ТЗН у навчальному процесі відбувається у відповідності з напрацьованими програмами та методичними рекомендаціями.
Викладачами кафедри історії слов’ян в навчальному процесі активно використовується комп’ютерна база Центру інформаційних технологій для забезпечення дистанційного навчання. В електронному варіанті розроблені форми контролю і особливості оцінювання знань студентів.
Навчання на базі кафедри історіографії і джерелознавства здійснюється в навчальних аудиторіях та методичних кабінетах. Їхній санітарний стан відповідає сучасним вимогам. Загалом за кафедрою закріплено 2, а також кабінет нумізматики, в якому розміщено низка стендів та вітрин з нумізматичним матеріалом. Навчально-виховний процес супроводжується застосуванням комп’ютерної техніки. Кафедра має в своєму розпорядженні 1 комп’ютер, 1 системний блок, 1 принтер, копіювальну техніку і під’єднані до локальної мережі Інтернет.
Крім комп’ютерної техніки, колектив кафедри активно використовує ТЗН; у його розпорядженні телевізор та відеомагнітофон, диктофон, кодоскоп, магнітофон, озвучувальна апаратура. Запровадження та використання ТЗН у навчальному процесі відбувається у відповідності з напрацьованими програмами та методичними рекомендаціями.

Таким чином, матеріально-технічне забезпечення навчального процесу факультету історії, політології і міжнародних відносин відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційних характеристик освітньо-професійних програм та робочих навчальних планів і програм спеціальностей «Середня освіта. Історія», «Історія та археологія» («Історія»), «Етнологія», «Політологія», «Міжнародні відносини, комунікації та регіональні студії».


Кафедра політології і кафедра політичних інститутів та процесів ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» використовує 7 обладнаних аудиторії для проведення лекційних, семінарських і практичних занять (605, 609, 702, 703, 705, 706), 1 комп’ютерний клас (204, вул. Чорновола 1), 3 мультимедійні кабінети (702, 605, 609). Також, для виконання навчального плану за спеціальністю «Політологія» використовуються лабораторія соціальних досліджень (710 А), навчально-методичний центр політичних та євроінтеграційних досліджень (706 А).
Спеціальність «Міжнародні відносини, комунікації та регіональні студії» факультету історії, політології і міжнародних відносин знаходиться в окремому корпусі №10 (вул. Чорновола, 1). Приміщення має 2 поверхи – площею 600 кв. м., 11 навчальних аудиторій (з них 1 комп’ютерний клас – 15 комп., 2 мультимедійні ауд. 105, 205, бібліотека).
4.ОСНОВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ
В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ, СПОСОБИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
У процесі викладання курсів професорсько-викладацький склад використовує різні методи та форми викладання навчання (лекції: вступні, тематичні, підсумкові, лекції-практикуми, лекції-диспути тощо), практичні, семінарські заняття (у формі діалогу, тренінгів, ділової гри, конференцій тощо), консультації (колективні, індивідуальні, групові), а також реалізує різні форми поточного та підсумкового контролю (тестування, написання рефератів, письмові та усні заліки та екзамени, контрольні, курсові роботи).
Семестровий контроль рівня знань та успішності студентів відбувається у формі екзамену. Підсумкова оцінка (максимум 100 балів) визначається як сума оцінок за поточний контроль знань та результатів складання змістових модулів.

При поточному контролі оцінюються: систематичність роботи на семінарських заняттях, рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, знання джерельного та історіографічного матеріалу, активність при обговоренні питань. При виставленні балів за модульний контроль оцінюються: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів, самостійне опрацювання тем, написання реферату, контрольних робіт, підготовка наукової доповіді із запропонованих тем, конспект і захист монографії.


Академічні успіхи студента виставляються у відомостях успішності за стобальною, національною та шкалою ЕСТS. Встановлюється таке співвідношення між шкалою оцінок ЕСТS, національною шкалою оцінювання 100-бальною шкалою.

Відповідно до видів контролю набутих студентом знань та вмінь, 100-бальна шкала передбачає врахування поточних оцінок, підсумкових балів, балів за контрольну роботу, балів за індивідуальну роботу, а також екзаменаційних балів.




Шкала ЕСТS

Національна шкала

Університетська










шкала

А

5 (ВІДМІННО)

ЗАРАХОВАНО

90-100













В

4 (ДОБРЕ)




80-89













С







70-79













D

3 (ЗАДОВІЛЬНО)




60-69













Е







50-59















2 (НЕ

НЕ ЗАРАХОВАНО

26-49




ЗАДОВІЛЬНО)




з можливістю













F







1-25













Обчислення балів для студентів денної форми з навчальної дисципліни «Новітня історія України» передбачено семестровий контроль у формі екзамену. Підсумковий бал з навчальної дисципліни складається з підсумкового семестрового балу та балу за екзамен. Упродовж семестру студент отримує бали за різні види робіт, які сумують ся в підсумкові семестрові бали. Підсумковий семестровий бал складається з суми балів, отриманих студентом денної форми навчання за свою навчальну діяльність протягом семестру і дорівнює сумі підсумкового балу за семінарські (практичні) заняття (максимально 20 балів), балу за 2 модульні контрольні роботи (20 балів) і балу за індивідуальну роботу (10 балів) та в сукупності може складати максимально 50 балів.




Вид

Поточний

Контр.

Контр.

Конспект і

Сума

Екзаме

Підсум

контролю

контроль

робота

робота

захист

балів за

н

кова







№1

№2

монографії

модулям




оцінка













тощо

и




у 100-






















бальній






















шкалі

























Максимал

20

10

10

10

50

50




ьна



















100

кількість



















(50+50)

балів













































При обчисленні підсумкового семестрового балу враховується:


Поточні оцінки успішності (5 – «відмінно» 4 – «добре», – «задовільно», 2 – «незадовільно») – виставляються під час проведення семінарських занять;
Підсумкова оцінка за семінарські заняття виставляється студенту в кінці семестру за результатами роботи на семінарських заняттях і є середнім арифметичним (заокругленим до сотих) всіх отриманих оцінок за семінарські заняття. Отримані «незадовільні» оцінки враховуються при додаванні оцінок і входять у загальну кількість отриманих оцінок

Приклад обрахунку підсумкової оцінки за семінарські (практичні) заняття:


З навчальної дисципліни студент протягом семестру отримав 4, 4, 3. Підсумкова оцінка за семінарські заняття за семестр складає: (4+4+3): 3 =
3,66667 = 3,67.
Підсумковий бал за семінарські заняття (максимально 20 балів) – підсумкова оцінка за семінарські заняття, помножена на коефіцієнт 4, заокруглена до цілого (наприклад, якщо підсумкова оцінка за семінарські заняття 3,67, то підсумковий бал за семінарські заняття буде становити 3,67 × 4 = 14,68 ~ 15 балів);
Бал за модульну контрольну роботу (максимально 20 балів). З навчальної дисципліни передбачено написання двох контрольних робіт, тому остаточні бали за модульну контрольну роботу визначаються як середнє арифметичне, заокруглене до цілого (наприклад, за першу контрольну студент отримав 15 балів, а за другу – 12, то остаточний бал за контрольну роботу буде становити (15+12) : 2 = 13,5 ~ 14 балів);
Бал за індивідуальну роботу (максимально 10 болів) – бали за виконані індивідуальні (індивідуально-дослідні) завдання, студенту, який має наукові публікації, виступи на наукових конференціях, бере активну участь в роботі студентського наукового гуртка, був учасником олімпіад, конкурсів з відповідної (чи суміжної ) дисципліни за поданням наукових керівників чи керівників норкових гуртків та рішенням кафедри в підсумковий семестровий бал може додаватись максимально 10 балів за участь в науковій роботі (за умови, що підсумковий семестровий бал не перевищує 50 балів).
Результати екзамену (бал за екзамен) оцінюється максимально 50 балів.
Обчислення балів для студентів заочної форми з навчальної дисципліни передбачено семестровий контроль у формі екзамену.
Підсумковий бал з навчальної дисципліни складається з підсумкового семестрового балу (максимально 50 балів) та балу за екзамен(максимально 50 балів).
Підсумковий семестровий бал дорівнює сумі підсумкового балу за семінарські заняття (10 балів), балу за 2 контрольні роботи (20 балів) і балу за індивідуальну роботу (20 балів) та в сукупності може складати максимально 50 балів.
Підсумковий бал за семінарські заняття визначається так само, як для студентів денної форми навчання з урахуванням коефіцієнту 2 (наприклад, студент отримав за семінарські заняття оцінки 2, З, 3, то підсумковий бал за семінарські становить; (2 (незадовільна оцінка теж враховується) + 3+3) : 3 (кількість оцінок) = 2,66 × 2 = 5,32 ~ 5 балів).

  • Поточний контроль. Ставиться задача визначити рівень засвоєння основних фактів і ознак понять, розуміння нових способів дій з історичним матеріалом, ступінь емоційності ставлення до нього , глибину й усвідомленість оцінок, висновків, ідей. Для цього, поряд із традиційними бесідами, передбачається складання різних типів планів, заповнення контурних карт, вирішення хронологічних задач, логічних і проблемних завдань, розв’язання яких будується на основі роботи із різноманітними історичними джерелами. Такі прийоми: усні, відносно розгорнуті відповіді з матеріалу підтеми чи цілої теми, усні короткі відповіді студентів з місця, письмові і графічні відповіді, фронтальні письмові і графічні відповіді. Причому завдання для розгорнутих відповідей індивідуалізоване стосовно до рівня розвитку студента. Тренувальні самостійні роботи виконуються за зразком: розв’язання задач, заповнення таблиць, схем та ін. Пізнавальна діяльність студента проявляється в пізнанні, осмисленні, запам’ятовуванні. Ціль таких робіт закріплення знань, формування умінь і навичок. Оптимальною формою оцінювання, зрозуміло, є тестування, якому властива точність, простота, доступність, можливість автоматизації (для перевірки).

  • Контрольно-діагностичні роботи мають на меті з’ясувати рівень розвитку предметних компетентностей та динаміку засвоєння студентами програмового матеріалу. Цей вид контролю спрямовується на визначення й оцінювання сформованості знань та загально предметних та спеціально предметних умінь і навичок, якими оволодівають студенти у процесі навчання історії. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється протягом певного періоду шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності.

  • Конспект і захист монографії, заповнення хронологічних і синхроністичних таблиць, конспектування джерел, монографічної літератури складання тематичних покажчиків, написання історичних повідомлень, рефератів тощо. Цей вид контролю має служити для студентів додатковими стимулом до навчання, поглиблення та розширення знань; розвитку пізнавальних здібностей. Реконструктивні самостійні роботи. Під час таких робіт відбувається перебудова рішень, складання плану, тез, анотування. На цьому рівні можуть виконуватися реферати.

  • Засоби навчання:




Навчальні книги

Наочне

Інформаційні

Програмно-




приладдя

матеріали до

методичне







аудіовізуальних

забезпечення







засобів навчання

комп’ютерною










технологією

• підручники;

• таблиці;

кінофільми;

• автоматизовані

• навчальні

• плакати;

• відеофільми;

навчальні курси;

посібники;

• муляжі;

• діафільми;

• навчальні

хрестоматії;

• моделі;

• плівки з

завдання для

• наукова

• натуральні

накладними

розв’язання

література;

об’єкти

проекціями;

розрахункових,

• словники;




• відеозаписи

облікових,

• довідники;







проектно-

• збірники







графічних,

нормативних







пошуково-

документів;







інформаційних та

• спеціалізована







оптимізаційних







завдань;

література;













• професійні

• методичні













програми;

посібники













• тести;



















• контрольні










задачі та завдання


Критерії поточної оцінки («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»)
Оцінка «п’ять» ставиться, якщо студент виявив глибокі, повні , цілісні, міцні і творчо засвоєні знання програмного матеріалу, усвідомлені уміння і навички щодо застосування знань на практиці: володіє логікою предмета, висловлює власне ставлення до навчального матеріалу; відповідь чітка і завершена, у письмовій роботі не повинно бути помилок. Ознайомлений з найновішими досягненнями вітчизняної історіографії, джерелознавства, науковими концепціями, знає історичну термінологію, персоналістику, володіє понятійним апаратом, відмінно орієнтується в історичній хронології , володіє просторовою компетенцією (інтелектуальні операції, що дають змогу бачити за умовно-площинними зображеннями історичні факти, події та явища); створює розумний баланс між соціальною, економічною, політичною і культурною складовою історії, вміє систематизувати, співставляти, аналізувати, доводити, порівнювати Історичний матеріал, рецензує відповіді ровесників. Має синтетичне мислення (тобто вміння бачити зв’язки і тенденції історичного процесу, які безпосередньо не спостерігаються); визначати роль людського фактора в історії; дає характеристику альтернатив розвитку окремих ситуацій; пояснення того, чому події склалися саме так, а не Інакше; вміння ставити під сумнів сталі принципи та ідеї; обдумана ризикованість; терпиме ставлення до своїх та чужих помилок.
Оцінка «чотири» ставиться, якщо студент має глибокі і повні знання програмного матеріалу, знає досягнення історіографії, виявляє розуміння історичних процесів; визначає причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій, зв’язки між ними; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, вміє порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти, використовуючи різні джерела інформації; вміє виявляти суперечності в позиціях, різні інтереси , потреби соціальних груп й окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції та напрями історичного розвитку; оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події; рецензує відповіді студентів; зіставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх при характеристиці подій, явищ, процесів; виявляє знання історичних термінів та понять; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії; вміє аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів, простежуючи зв’язки і тенденції історичного процесу. Проте, наявні незначні неточності, пропуски, помилки (не більше однієї-двох) те недостатній досвід у творчому застосуванні умінь і навичок; власне ставлення студента висловлюється, але в аргументації зустрічаються окремі неточності: писемне мовлення добре.
Оцінка «три» ставиться, якщо студент може: називати події за датами та дати подій (не менше половини), називати и визначати поняття і терміни; називати постаті (давати неповну характеристику), визначати хронологічну послідовність подай, знати історичні джерела, не використовуючи їх, перераховувати істориків з проблеми дослідження, називати історико-географічні об’єкти і показувати їх на карті, встановлювати причини і наслідки, порівнювати однорідні історичні події та явища; зробити висновки. При цьому аргументація слабка, є суттєві помилки в знанні фактичного матеріалу та висновках, наявні помітні прогалини в історіографії і джерелознавству, писемне мовлення спрощене.
Оцінка «два» ставиться, якщо студент не вміє: орієнтуватися в історичному часі, не знає значної кількості дат, практично не орієнтується в історичній персоналістиці, джерелознавстві та історіографії, називає історико-географічні об’єкта, не вміючи їх показати на карті; допускає велику кількість помилок у встановленні причинно-наслідкових зв’язків, не володіє навичками порівняння, аналізування, синтезування, структурування і т. д.
Критерії оцінювання за шкалою

  • А «Відмінно». Теоретичний зміст курсу засвоєний повністю, без прогалин, необхідні практичні навички роботи з засвоєним матеріалом сформовані, всі передбачені програмою навчання завдання виконані.




  • В «Дуже добре». Теоретичний зміст курсу засвоєний повністю, без прогалин, необхідні практичні навички роботи з засвоєним матеріалом в основному сформовані, всі передбачені програмою навчання завдання виконані.

  • С «Добре». Теоретичний зміст курсу засвоєний повністю, без прогалин, деякі практичні навички роботи з засвоєним матеріалом сформовані недостатньо, всі передбачені програмою навчання завдання виконані.




  • D «Задовільно». Теоретичний зміст курсу засвоєний частково, але прогалини не мають суттєвого характеру, необхідні практичні навички роботи з засвоєним матеріалом в основному сформовані., більшість передбачених програмою навчання завдань виконані, деякі з виконаних завдань, можливо, містять помилки.

  • Е «Достатньо». Теоретичний зміст курсу засвоєний частково, деякі практичні навички роботи не сформовані, багато з передбачених програмою навчання завдань не виконані.




  • «Умовно незадовільно». Теоретичний зміст курсу засвоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програмою навчання завдань не виконані.




  • F «Безумовно незадовільно». Теоретичний зміст курсу не засвоєний, необхідні практичні навички роботи не сформовані, усі виконані завдання містять грубі помилки.

Загальна оцінка виставляється як середнє арифметичне із чотирьох оцінок за кожну відповідь.


Критерії оцінювання індивідуального завдання (денна форма навчання)
Бал Критерії оцінювання навчальних досягнень
1-3 Конспект монографії, або конспект історичних термінів і постатей

виконаний задовільно, однак відтворити зміст прочитаного не може


4-6 Конспект виконано задовільно. Студент може репродуктивно

відтворити текст законспектованої монографії, однак у його відповіді є значні помилки.

7-8 Конспект монографії, або конспект історичних термінів і постатей

виконаний добре. Помилки під час захисту індивідуального завдання незначні.

9-10 Здатність презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння,
оцінку) історичних явищ на основі захисту конспектів наукової літератури, ретельно заповнює хронологічні і синхроністичні таблиці, при написанні історичних повідомлень, рефератів використовує значний обсяг джерел і літератури, висновки самостійні, тези і анотування здійснені на високому рівні, студент допомагає створювати роздатковий матеріал тощо.
Критерії оцінювання індивідуального завдання (заочна форма нявчання)
Бал Критерії оцінювання навчальних досягнень
1-4 Конспект монографії, або конспект історичних термінів і постатей

виконаний задовільно, однак відтворити зміст прочитаного не може


5-10 Конспект виконано задовільно. Студент може репродуктивно відтворити

текст законспектованої монографії, однак у його відповіді є значні помилки.

11-15 Конспект монографії, або конспект історичних термінів і постатей

виконаний добре. Помилки під час захисту індивідуального завдання незначні.


16-20 Здатність презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння,
оцінку) Історичних явищ на основі захисту конспектів наукової літератури, ретельно заповнює хронологічні і синхроністичні таблиці, при написанні історичних повідомлень, рефератів використовує значний обсяг джерел і літератури, висновки самостійні, тези і анотування здійснені на високому рівні, студент допомагає створювати роздатковий матеріал тощо
Критерії оцінки виконання контрольної роботи
2+1+1+6 = 10 балів
1 контрольна (10 балів) + 2 контрольна (10 балів) = 20 балів (максимальна кількість)
Тести на знання хронології (1 повністю правильна відповідь – 0,2 бали, частково правильна – 0,1.
10 тестів* 0,2 = 2 бали (максимальна кількість)

Тести на знання історичних постатей (1 повністю правильна відповідь – 0,2 бали, частково правильна – 0,1. 5 тестів *0,2 = 1 бал (максимальна кількість)


Тести на знання Історичних джерел (або історіографії) (1 повністю правильна відповідь – 0,2 бали, частково правильна - 0,1. 5 тестів *0.2 = 1 бал (максимальна кількість)
[Або заповнення контурних карт (1 повністю правильна відповідь – 0,2 бали, частково правильна – 0,1. 5 завдань *0,2 = 1 бал (максимальна кількість)]
2 теоретичні завдання максимальна кількість 6 балів (оцінки сумуються і діляться на 2).
Бал Критерії оцінювання навчальних досягнень за теоретичне завдання


  1. Студент може назвати одну дві події, дати, історичні постаті чи

історико-географічні об’єкти


  1. Студент може 3.5 простими реченнями розповісти про історичну подію

чи постать; упізнати історичну подію, постать за описом; знає основні дати; має елементарну просторову компетентність


  1. може відтворити основний зміст навчальної теми на рівні підручника;

визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; дає неповну характеристику історичним постатям, має просторову компетентність




  1. відтворює фактичний матеріал теми, послуговуючись підручником і

довідковими виданнями; може дати стислу характеристику історичній постаті; встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає Історичні терміни; може показати на карті місця основних подій


  1. достатньою мірою оперує історичним матеріалом, узагальнює окремі

факти і формулює висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами з джерел і наукової літератури, може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення поняттям; у цілому самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати ці знання


  1. студент володіє набутими знаннями та використовує їх для розв’язання

нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді інших студентів; зіставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх при характеристиці подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії. Виявляє здатність презентувати власну Інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ на основі глибоких і міцних знань, можливість самостійно побачити та сформулювати проблему; зібрати дані, проаналізувати їх, запропонувати методику їх обробки; здатність дійти висновків і побачити можливості практичного застосування отриманих результатів; здатність побачити проблему загалом, усі аспекти й етапи її вирішення; самостійність в використовуванні навичок і вмінь, прийомів розумової праці, методу пізнання. Має синтетичне мислення (тобто вміння бачити зв’язки, які безпосередньо не спостерігаються); вміння ставити під сумнів сталі принципи та ідеї; обдумана ризикованість; терпиме ставлення до своїх та чужих помилок

Критерії оцінки екзамену (50)
Три теоретичні завдання (по 13 балів кожне): 13+13+13=39 Тестове завдання на знання хронології: 5 завдань по 1 балу=5 балів
Тестове завдання на знання історичних постатей або історичних термінів: 5 завдань по 1 балу = 6 балів
Таким чином, 39+5+6+50 балів
Бал Критерії оцінювання теоретичного завдання
1-1 має загальне уявлення по темі, може репродуктивно відтворити (у
межах чотирьох-шести простих речень) частину навчального матеріалу теми, дати визначення Історичних термінів; назвати основні дати; знає історичні постаті, географічні об’єкти. Відсутність або низький рівень засвоєння навчального матеріалу.
5-6 може відтворити основний зміст навчальної теми на рівні підручника;
визначати окремі ознаки історичних понять, перерахувати основні дати; знає окремі історичні джерела, дає характеристику історичним постатям, має просторову компетентність. Є помилки в знанні фактичного матеріалу та висновках, слабка ознайомленість із найновішими досягненнями вітчизняної історіографії, і
7-8 у цілому послідовно й логічно, самостійно відтворює навчальний

матеріал теми, використовуючи при підготовці наукові праці, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини , наслідки, значення), відокремлює окремі ознаки явищ та процесів; знає історичні карти і карти-схеми; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує документи як джерело знань. Є не суттєві помилки в знанні фактичного матеріалу та висновках

9-10 студент володіє глибокими набутими знаннями та використовує їх для
розв’язання нової навчальної проблеми; використовує знання найновіших досягнень вітчизняної історіографії, джерелознавства, наукових концепцій, виявляє розуміння Історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; зіставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх при характеристиці подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії. Помилки не суттєві (не більше 3).
11-13 Здатність презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння,

оцінку) історичних явищ на основі глибоких і міцних знань, можливість самостійно побачити та сформулювати проблему; зібрати дані, проаналізувати їх, здатність побачити проблему загалом, усі аспекти й етапи її вирішення; самостійність в використовуванні навичок і вмінь, прийомів розумової праці, методу пізнання. Має синтетичне мислення (тобто вміння бачити зв’язки, які безпосередньо не спостерігаються); вміння ставити під сумнів сталі принципи та ідеї.


5. ГРАФІК ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка