Енергоресурсозберігаючі мінеральні в’яжучі речовини та композиційні будівельні матеріали на їх основі



Скачати 185.1 Kb.
Дата конвертації26.10.2017
Розмір185.1 Kb.


Міністерство освіти і науки України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
Енергоресурсозберігаючі МІНЕРАЛЬНІ В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ НА ЇХ ОСНОВІ


  1. ПУШКАРЬОВА Катерина Костянтинівна − доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Київського національного університету будівництва і архітектури.

  2. ДВОРКІН Леонід Йосипович − доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Національного університету водного господарства та природокористування.

  3. ГРАДОБОЄВ Олег Володимирович − директор ТОВ «Балаклійський шиферний завод».

  4. ЗАЙЧЕНКО Микола Михайлович − доктор технічних наук, професор, проректор, завідувач кафедри Донбаської національної академії будівництва і архітектури.

  5. КАГАНОВСЬКИЙ Олександр Семенович − кандидат хімічних наук, генеральний директор ТОВ «АС Капітал менеджмент».

  6. ПЛУГІН Андрій Аркадійович − доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Української державної академії залізничного транспорту.

  7. ТИМОШЕНКО Сергій Анатолійович  кандидат технічних наук, перший заступник голови правління  генеральний директор ПАТ «Домобудівний комбінат №4»

  8. ШАБАНОВА Галина Миколаївна − доктор технічних наук, професор, головний науковий співробітник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

реферат

Київ − 2014
Сучасний етап розвитку індустріального будівництва має певні особливості та потребує використання високоякісних бетонів полі-функціонального призначення (high performance concrete), отримання яких можливо тільки в разі проектування їх складу як композиційних матеріалів. Високоякісний бетон є прикладом композиційного матеріалу і відрізняється складністю структури, кількістю та характером компонентів, особливостями міжфазової поверхні, формування якої визначається проявленням адитивних або синергетичних ефектів і має безпосередній вплив на експлуатаційні властивості матеріалу.

Основна робоча гіпотеза авторів базується на тому, що регулювання властивостей бетону як композиційного матеріалу можливо на різних ієрархічних рівнях його структури і досягається на мікрорівні за рахунок зміни складу в’яжучої речовини, що входить до складу матриці, використання всіх видів активації процесів гідратації та твердіння, а також зміни величини водоцементного відношення (В/Ц); на мезо- та макрорівнях - коригуванням виду і гранулометричного складу заповнювача (крупного, дрібного) та наповнювача; застосуванням мікронаповнювачів, які синергетично взаємодіють з в’яжучою речовиною, змінюючи мікроструктуру матриці; введенням добавок та домішок; використанням різних елементів для армування, в тому числі волокнистих матеріалів природного походження.

Виконана авторами робота ґрунтується на реалізації ідеї створення будівельних композиційних матеріалів, що представлені широкою гамою високоякісних бетонів та виробів з покращеними експлуатаційними характеристиками як єдиної системи, що розглядає процеси структуроутворення як процеси самоорганізації дисипативних систем та спирається на встановлені авторами закономірності процесів гідратації – дегідратації з залученням основ термодинаміки, колоїдної хімії та фізико-хімічної механіки дисперсних систем.

Ефективність такої ідеї полягає у створенні можливості регулювання властивостями матеріалів на всіх ієрархічних рівнях шляхом зміни їх складу, структури та технології, що і знайшло відображення у розробці широкої гами енергоресурсозберігаючих матеріалів загальнобудівельного та спеціального призначення, у тому числі вогнетривких, жаростійких, корозійностійких тощо.

Мета досліджень − створення теоретичних, експериментальних та методологічних основ енергоресурсозберігаючих мінеральних в’яжучих речовин і конкурентоспроможних композиційних будівельних матеріалів на їх основі.

Об’єкт і предмет дослідження: мінеральні в’яжучі речовини поліфункціонального та спеціального призначення; композиційні будівельні матеріали на їх основі; фізико-хімічні та колоїдно-хімічні властивості та процеси, що визначають їх міцність, водостійкість, водонепроникність, деформативність, корозійну стійкість, жаростійкість.

Короткий зміст роботи

1. Фізико-хімічні й термодинамічні основи синтезу мінералів та їх гідратації для отримання штучного каменю з напередзаданими властивостями.

2. Структуроутворення мінеральних в’яжучих речовин і композиційних матеріалів на їх основі з позицій колоїдної хімії та фізико-хімічної механіки дисперсних систем.

3. Інтенсифікація твердіння мінеральних в’яжучих речовин і композиційних матеріалів на їх основі.

4. Методологія багатопараметричного проектування складів будівельних композиційних матеріалів з напередзаданими властивостями.

5. Технологічні аспекти використання дисперсних речовин, у тому числі техногенного походження (золи, шлаки тощо), при отриманні будівельних композиційних матеріалів з покращеними експлуатаційними властивостями.

6. Конкурентоспроможні композиційні матеріали нового покоління на основі модифікованих мінеральних в’яжучих речовин.

7. Впровадження енерго- та ресурсозберігаючих композиційних матеріалів при будівництві та експлуатації об’єктів спеціального призначення.



Наукова новизна (за розділами короткого змісту роботи):

1. Встановлені нові фізико-хімічні закономірності синтезу, гідратації та дегідратації мінералів та їх склоподібних аналогів для отримання штучного каменю з наперед заданими властивостями в системах: СаОAl2О3; СаОSiO2; СаОMgOSiO2; СаОAl2О3SiO2; СаОMgOAl2О3SiO2 в присутності сполук лужних металів NaOH; Na2SiO3; Na2CO3. Показано, що оптимальні умови для синтезу міцності штучного каменю створюються при формуванні у складі продуктів гідратації гелевидної фази, армованої кристалохімічно подібними новоутвореннями. Експериментально доведено та підтверджено термодинамічними розрахунками, що оптимальні умови для синтезу міцності жаростійкого штучного каменю у вивчених системах cтворюються при гідратації мінералів СА, СА2, β- та γ-C2S і склоподібних аналогів CS; С2MS2CMS2; С3AS3CAS2 у присутності Na2SiO3 внаслідок формування у складі новоутворень гелевидної фази, що армована кристалохімічно подібними сполуками, здатними до топохімічної перекристалізації у безводні епітаксіально зрощені речовини. Запропоновано принципово новий підхід до оцінки якості структури штучного каменю, який враховує ступінь кристалохімічної подібності новоутворень на різних стадіях формування структури каменю в широкому діапазоні температур. Для кількісної оцінки змінення стану структури каменю при дії підвищених температур запропоновані критерій кристалохімічної подібності продуктів гідратації та дегідратації і коефіцієнт ступеня деструкції.

На базі розроблених уявлень про фізико-хімічні процеси гідратації та дегідратації мінеральних в’яжучих систем сформульовані основні принципи композиційної побудови штучного каменю з напередзаданими властивостями, у т.ч. жаростійкого, які дозволяють завдяки регулюванню фазового складу продуктів гідратації та дегідратації здійснити направлений синтез штучного каменю з прогнозованими термомеханічними характеристиками, а саме:



  • формування високоміцної структури штучного каменю при підвищених температурах досягається за рахунок направленого синтезу у складі продуктів гідратації сполук, які здатні до топотаксичної перекристалізації у безводні кристалохімічно подібні речовини;

  • підвищення довговічності жаростійкого каменю пов’язане з регулюванням його термостійкості за рахунок створення фрагментарної структури композиту, яка вміщує жорсткі цеолітоподібні каркасні новоутворення;

  • поліпшення експлуатаційних характеристик будівельних матеріалів, у тому числі підвищення їх жаро-корозійної стійкості, досягається внаслідок синтезу у складі продуктів випалювання новоутворень, які не тільки кристалохімічно подібні до продуктів дегідратації, але й стійкими до дії агресивних середовищ.

Теоретично обґрунтовано можливість створення нового класу барійвмісних цементів поліфункціонального призначення, що базується на прогнозуванні необхідних комбінацій фаз з урахуванням фундаментальних законів термодинаміки в прикладному застосуванні до фазових рівноваг багатокомпонентних барійвмісних оксидних систем, зокрема:

- отримані нові дані щодо субсолідусної будови три- та чотирикомпонентних оксидних систем, які містять оксиди алюмінію, заліза, кремнію та лужноземельні оксиди; здійснено тріангуляцію потрійних і чотири-компонентних систем та встановлено температури, при яких відбувається перебудова конод, що призводить до зміни будови систем в субсолідусі;

- визначено принципи регулювання фазового складу матеріалів, які синтезуються в умовах різкого та повільного охолодження, що детерміновано можливостями зворотності термодинамічної рівноваги в твердофазних реакціях у багатокомпонентних системах, які містять лужноземельні оксиди;

- встановлено кінетичні закономірності твердофазних процесів у досліджених оксидних системах, визначено швидкості реакцій фазоутворення барійвмісних цементів нового класу та енергію активації процесів;

- встановлено, що процеси фазоутворення у барійвмісних цементах відбуваються за рахунок реакцій у твердій фазі й достовірно описуються рівнянням Гінстлінгк-Броунштейна;

- досліджено особливості процесів гідратації і механізму твердіння барійвмісних цементів нового класу та встановлено, що основними продуктами гідратації є гідроалюмінати, гідросилікати та гідроферити у кристалічному, крипто-кристалічному або аморфному станах, які в процесі твердіння утворюють поліфазний високоміцний конгломерат.



2. Розвинуто положення колоїдної хімії і фізико-хімічної механіки твердіння щодо оцінки властивостей мінеральних в’яжучих речовин і композиційних матеріалів на їх основі, зокрема:

- встановлені електроповерхневі властивості структурних елементів на субмікрорівні, які визначають міцність, водостійкість, корозійну стійкість штучного каменю та композиційних матеріалів на основі мінеральних в’яжучих речовин; показано, що на субмікрорівні структурними елементами портландцементного каменю є частинки кристалогідратів і глобули гідросилікатного гелю, які є агрегатами частинок гелю;

- розроблена методика енергетичного розрахунку електроповерхневих потенціалів простих речовин, удосконалені методики розрахунку абсолютних і рівноважних електроповерхневих потенціалів сполук, експериментальних досліджень їх електроповерхневих властивостей  адсорбції колірних індикаторів, сепарації у високовольтному електричному полі, за допомогою якої визначені або уточнені значення електроповерхневих потенціалів і рівноважних електроповерхневих потенціалів продуктів гідратації мінеральних в’яжучих речовин та композиційних матеріалів на їх основі;

- розроблена модель будови електрогетерогенних контактів (ЕГК) між структурними елементами штучного каменю на основі мінеральних в’яжучих речовин, які складаються із парних контактів між потенціалвизначальними іонами цих структурних елементів; за допомогою моделі ЕГК розроблені основи кількісної теорії їх міцності, водостійкості, корозійної стійкості; встановлена залежність кінетики і ступеня корозійного руйнування цементного каменю від швидкості розчинення кристалогідратів гідроксиду кальцію та їх винесення, внаслідок яких зменшується кількість ЕГК між ними і гідросилікатним гелем;

- встановлене оптимальне співвідношення між кількістю кристалогідратів і гідросилікатного гелю в продуктах гідратації мінеральних в’яжучих речовин (К/Г)опт= 0,9÷1, яке разом з оптимальними величинами інших структурних характеристик – водов’яжучого відношення та коефіцієнтів розсунення зерен дрібного і крупного заповнювача забезпечує підвищення міцності, водостійкості, щільності, довговічності композиційних матеріалів на основі цих в’яжучих;

- обґрунтовано механізм безнапірної водопроникності й довготривалої повзучості цементного каменю і бетону, згідно з яким довготривала повзучість бетону обумовлена фільтрацією води із гідросилікатного гелю у поровий простір цементного каменю, а також із стиснутих зон конструкцій у розтягнуті зони за закономірностями безнапірної водопроникності; виведені відповідні рівняння для прогнозування довговічності конструкцій за деформаціями, в яких кінетика і граничні деформації залежать від довжини шляху фільтрації, В/Ц, , α, безнапірної водопроникності Wбв;

- обґрунтовано механізми корозії бетону обводнених конструкцій, зокрема вилуговування при фільтрації води крізь конструкцію; розглянуті процеси карбонізації, електрокорозії, біохімічної корозії; виведені відповідні кінетичні рівняння для прогнозування термінів служби обводнених конструкцій в умовах агресивних дій.

3. Встановлені закономірності інтенсифікації твердіння мінеральних в’яжучих речовин і композиційних матеріалів на їх основі, у т.ч. електрофізичною активацією, зокрема:

- теоретично й експериментально обґрунтовано способи активації композиційних цементів у високовольтному електричному полі, суть яких полягає в тому, що обробка цих цементів, що містять мінеральні добавки, близькі за гранулометричним складом до портландцементу (зола-винесення ТЕС, мелений доменний граншлак, мелений вапняк тощо), здійснюється в уніполярному полі коронного розряду, яке створюється групою вертикальних коронуючих електродів, упорядкованих в матрицю. Композиційні цементи, що містять високодисперсні добавки-ущільнювачі (кремнеземний пил, метакаолін) активуються методом сухого поверхневого модифікування, що передбачає попереднє біполярне зарядження частинок цементу і мінеральних добавок з їх подальшою агломерацією у високовольтному змінному електричному полі;

- на основі комп'ютерного моделювання електричного поля коронного розряду виконано розрахунок концентрації рухливих іонів в області корони, створених матрицею вертикальних електродів, що дозволяє визначити конструктивні характеристики пристроїв для активації композиційних цементів;

- одержано закономірності зміни електроповерхневих властивостей (спектр і концентрація активних центрів) найбільш поширених мінеральних добавок до бетонної суміші в результаті обробки в полі коронного розряду;



- розвинуто теоретичні уявлення про механізм впливу високовольтної електростатичної активації компонентів бетонних сумішей, зокрема в полі коронного розряду, на характер взаємодії в дисперсних системах, формування мікроструктури і властивостей бетонів; з використанням комп'ютерного моделювання електричного поля коронного розряду виконано розрахунок параметрів електростатичної поляризації дисперсних компонентів бетонних сумішей, що забезпечують максимальний ефект електроактиваційного впливу;

- визначено вплив параметрів поля коронного розряду (знак і величина електричного потенціалу, сила струму) на показник електрокінетичного потенціалу дисперсних компонентів бетону – портландцементу, золи-винесення, мікрокремнезему. Встановлено, що зростання негативного значення -потенціалу мінеральних дисперсій в результаті обробки в полі коронного розряду забезпечує електростатичну стабілізацію систем. Для підвищення агрегативної стабільності цементних паст необхідна електростерична стабілізація – комбінація високовольтної електростатичної обробки компонентів з використанням суперпластифікаторів у вигляді аніонних поліелектролітів.



4. Для багатофакторного прогнозування будівельно-технічних властивостей композиційних матеріалів на основі мінеральних в'яжучих речовин розроблено структурно-критеріальний та кібернетичні методи, які дозволяють на основі фізико-хімічних уявлень щодо механізму структуроутворення та синтезу властивостей дати кількісну оцінку впливу сукупності технологічних факторів на комплекс будівельно-технічних властивостей композитів. Структурно-критеріальний метод прогнозування властивостей матеріалів передбачає застосування рівнянь зв'язку між узагальненими структурними параметрами і параметрами, що характеризують їх властивості. Для найбільш складних технологічних задач прогнозування та оптимального забезпечення технічних параметрів матеріалів є ефективним кібернетичний метод, що передбачає застосування та сумісний аналіз математичних моделей, які характеризують властивості матеріалів і технологічні параметри їх виготовлення.

Суттєво розширені можливості розрахунково-експериментальних методів проектування складів бетонів; розроблені методи та алгоритми проектування оптимальних складів дорожніх і гідротехнічних бетонів та бетонів, що твердіють в умовах низьких температур. Запропоновано загальний спосіб проектування складів важких та легких бетонів на основі правила «приведеного» Ц/В, що дозволяє враховувати структурні особливості заповнювачів бетонів і «цементуючу ефективність» мінеральних добавок, а також пластифікуючу і повітровтягуючу здатність хімічних добавок. Запропоновано способи коригування та адаптації розрахункових залежностей при проектуванні складів бетонів і розчинів з урахуванням емпіричних даних, що отримані в процесі їх виробництва.

Розроблені принципи отримання бетонів з високим електричним опором та підвищененою електрокорозійною стійкістю для конструкцій, що працюють у складних умовах.

5. Розроблено нові принципи і технологічні аспекти використання дисперсних речовин, у тому числі техногенного походження (золи, шлаки, мікрокремнезем тощо), при отриманні будівельних композиційних матеріалів з покращеними експлуатаційними властивостями, зокрема:

- встановлено, що під час тонкого помелу золо- і шлаковмісних в'яжучих матеріалів, при введенні комплексних добавок − активаторів, що включають суперпластифікатори нового покоління, інтенсифікатори помелу, прискорювачі твердіння, досягається суттєвий синергетичний ефект, що забезпечує підвищення їх активності та покращення будівельно-технічних властивостей;

- експериментально доведена можливість виготовлення за енергозберігаючою технологією композиційних в'яжучих речовин марок М600–700 при заміні до 50−60 % портландцементного клінкеру золою-винесення, а також мінеральною добавкою на основі доменного шлаку та пилу-винесення клінкеро-випалювальних печей при одночасному введенні суперпластифікаторів нового покоління та інтенсифікатора помелу – поліпропіленгліколю;

- розроблено фізико-хімічні основи композиційної побудови малоклінкерних золо- та шлако-цементних в’яжучих систем, які не поступаються за своїми властивостями чистим портландцементам і передбачають одночасне використання сульфатних, кремнеземистих добавок та суперпластифікаторів групи нафталінформальдегідів, що забезпечує формування у складі новоутворень переважно твердих розчинів гідросульфоалюмосилікатного складу та низькоосновних гідросилікатів кальцію.



6. Розвинені теоретичні уявлення щодо структуроутворення композиційних матеріалів нового покоління на основі модифікованих мінеральних в’яжучих речовин, зокрема, цементних композиційних матеріалів (ЦКМ), наповнених дисперсними наповнювачами. Аналіз механізмів контактних взаємодій у таких системах дозволив сформулювати основні принципи створення структур підвищеної міцності.

Ефективним напрямком реалізації встановлених принципів є механо-хімічна активація наповнювачів за рахунок підвищення їх питомої поверхні і введення добавок суперпластифікаторів, а також при необхідності інших модифікуючих речовин. Розроблені науково-технологічні основи отримання високоміцних дрібнозернистих, литих, малоцементних бетонів, модифікованих сухих будівельних сумішей із застосуванням активованих наповнювачів на основі техногенної сировини.

Доведена можливість виготовлення високоміцних бетонів класів С60−С80 при застосуванні замість дефіцитного мікрокремнезему високодисперсних метакаоліну і золи-винесення. Поряд з підвищеною міцністю, застосування активних наповнювачів в композиційних матеріалах дозволяє реалізувати литтєву технологію виготовлення сумішей, що самоущільнюються. При цьому мінімізується водовідділення сумішей та їх розшарування, забезпечується тривале зберігання початкової легкоукладальності.

Суттєвий ефект спостерігається при введенні активованих мінеральних наповнювачів на основі техногенних матеріалів в сухі модифіковані будівельні суміші. Це дозволяє отримувати розчини нового покоління різного призначення – мурувальні, клейові, облицювальні, жаростійкі з покращеними адгезійними та когезійними властивостями, тріщиностійкістю, термо- та морозостійкістю, сульфатостійкістю та водонепроникністю.

Розроблені основи отримання високотехнологічних бетонних сумішей та бетонів з високими показниками фізико-механічних і деформативних властивостей, що передбачають модифікацію комплексними органо-мінеральними добавками та електричну активацію дисперсних компонентів бетону в полі коронного розряду.

Pозроблена ефективна технологія шлакопортландцементу низької водо-потреби марок М500−600 з вмістом клінкеру менше 20 %, яка передбачає введення під час помелу цементу комплексних добавок − активаторів. Розроблена технологія модифікованих золо-сульфатних і сульфатно-шлакових в'яжучих та композиційних матеріалів на їх основі з покращеними властивостями. Показано, що на основі сульфатно-шлакових в'яжучих можливе виготовлення бетонів з високою корозійною стійкістю та розчинів різноманітного призначення.

Розроблено принципи і технологічні аспекти виробництва екологічно безпечних конкурентоспроможних покрівельних виробів на основі портланд-цементу і волокнистих матеріалів, які полягають у застосуванні волокнистих матеріалів, пігментів, що є екологічно чистими та забезпечують задані властивості виробів; розроблені нові методики, що включають визначення електроповерхневих властивостей волокнистих матеріалів, пігментів і їх здатність утворювати ЕГК з продуктами гідратації цементу; запропоновані способи гарантування потрібної довговічності, у т.ч. світлостійкості, біостійкості виробів за рахунок їх об’ємної пігментації, введення нанодисперсного срібла тощо.

Встановлені залежності властивостей композиційних матеріалів від складу, структури та технології дозволили отримати конкурентоспроможні матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих речовин, зокрема:

- бетони загальнобудівельного та спеціального призначення, в тому числі вогнетривкі, жаростійкі, корозійностійкі, теплоізоляційні та ін., отримані з застосуванням промислових відходів;

- сухі будівельні суміші для опоряджувальних робіт, гідроізоляції, ремонту бетонних, залізобетонних і кам’яних конструкцій;

- покрівельні вироби різних профілів та кольорів на основі портландцементу, хризотилу та штучних волокон, що є безпечними для здоров’я людей та природного оточуючого середовища.

Практична значимість результатів досліджень полягає у створенні й вдосконаленні на їх основі енергоресурсозберігаючих мінеральних в’яжучих речовин і конкурентоспроможних композиційних будівельних матеріалів на їх основі: спеціальних цементів та бетонів, в т.ч. жаро- та корозійностійких, радіаційностійких, кислотостійких із застосуванням відходів і побічних продуктів виробництва; сухих будівельних сумішей широкого спектру призначення; розширеної номенклатури покрівельних виробів різних профілів; бетонів і розчинів з покращеними експлуатаційними властивостями, в т.ч. з підвищеною водонепроникністю, тріщиностійкістю, електричним опором, електрокорозійною стійкістю для конструкцій, що працюють у складних умовах (обводнених та таких, що піддаються дії електричних струмів витоку і блукаючих струмів тощо), у т.ч. для зведення і ремонту конструкцій і споруд залізниць.

Результати досліджень авторів впроваджені у виробництво, зокрема:


  • жаростійкі та вогнетривкі цементи і бетони на їх основі: для футерівки теплонапружених ділянок високотемпературних агрегатів на ВПО «Каустик» (м. Волгоград); футерівки камер з піролізу бензину та нафтопродуктів, камер з виробництва коксу на нафтомаслозаводі (м. Ніжній Новгород); в промислових електролізерах ЗТМК (м. Запоріжжя);

  • радіаційностійкі цементи та бетони на їх основі для захисту спеціального обладнання − в ІПКта КМ АН України, а також Інституті високих технологій ХНУ ім. В.Н. Каразіна;

- підібрані склади бетону використані при зведенні конструкцій Ново-дністровської гідроакумулюючої електростанції, а також при виготовленні виробів на Луцькому домобудівному комбінаті; при виробництві залізобетонних шпал без тепловологої обробки на підприємстві ТД «Україна Промресурс» (колишньому Кременчуцькому заводі залізобетонних шпал);

- впроваджена у виробництво широка номенклатура екологічно безпечних конкурентоспроможних покрівельних виробів на основі портландцементу і волокнистих матеріалів на ТОВ «Балаклійський шиферний завод».

Результати досліджень дозволили розробити та впровадити комплекс високоефективних методик оцінки технічного стану, прогнозування довговіч-ності конструкцій і споруд, що працюють у складних умовах, нові матеріали, вироби і технології при розробці проектів і проведенні робіт з відновлення, підсилення, подовження терміну служби (замість їх повної заміни) будівель і споруд, що працюють у складних умовах (піддаються дії електричних струмів): залізничного тунелю на 168 км дільниці Щербин  Волосянка Львівської залізниці; конструкцій мостів і шляхопроводів на 1508 км дільниці Котовськ Одеса; 284 і 377 км дільниці Основа  Букіне, 68 км дільниці Ворожба Люботин, 802 км дільниці ГребінкаЧеркаси Південної залізниці, бетонних і кам’яних конструкцій водопропускних труб на 111 км дільниці Харків  Куп’янськ, 365 км дільниці Основа  Букіне, 19 км дільниці Харків  Люботин Південної залізниці.

Особистий внесок авторів документально підтверджений, а економічний ефект, одержаний за ці роботи, склав понад 166 млн грн.

Результати досліджень авторів впроваджені у навчальний процес при підготовці бакалаврів, спеціалістів, магістрів за напрямами «Будівництво», «Залізничні споруди і колійне господарство». Підготовлено та видано 10 підручників, в т.ч. «Будівельне матеріалознавство» (К.К.Пушкарьова та ін., 2004, 2007, 2012), «Будівельне матеріалознавство» (Л.Й.Дворкін, 2009), «Матеріалознавство (для архітекторів та дизайнерів)» (К.К.Пушкарьова та ін., 2012); понад 35 навчальних посібників.
Кількість публікацій, патентів, захищених дисертацій

За результатами досліджень авторами в сукупності опубліковано 27 монографій, понад 2200 статей і повних текстів доповідей в наукових журналах, збірниках наукових праць і праць наукових конференцій, понад 45 підручників і навчальних посібників. Загальна кількість реферованих публікацій, зокрема у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS – 55. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено понад 140 авторськими свідоцтвами і патентами на винаходи. За результатами досліджень захищено 4 докторських і 32 кандидатські дисертації.

Значимість і переваги розроблених будівельних композиційних матеріалів порівняно з кращими вітчизняними та світовими полягають у подальшому розвитку теоретичних основ будівельного матеріалознавства при широкому залученні комп’ютерного моделювання при проектуванні їх складу, оптимізації структури та технологічного циклу виробництва. Таким чином, комплекс показників якості розроблених матеріалів та результати їх промислового впровадження свідчать про високу технологічність, функціональність, екологічність та економічність запропонованих технічних рішень.
Автори:

Пушкарьова К. К., доктор технічний наук, професор

Дворкін Л. Й., доктор технічний наук, професор

Градобоєв О. В., директор ТОВ «Балаклійський шиферний завод»

Зайченко М. М., доктор технічний наук, професор

Кагановський О. С., кандидат хімічних наук

Плугін А. А., доктор технічний наук, професор

Тимошенко С.А., кандидат технічних наук, професор



Шабанова Г. М., доктор технічний наук, професор



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка