Енциклопедія «острозька академія XVI-XVII ст.»



Скачати 77.48 Kb.
Дата конвертації25.10.2017
Розмір77.48 Kb.
ТипРеферат


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

«ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ XVI-XVII СТ.»

(Острозька академія XVI-XVII століття. Енциклопедія. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. – 512 с.: іл.)

1. АТАМАНЕНКО Віктор Борисович – доцент кафедри історії Національного університету «Острозька академія».

2. КРАЛЮК Петро Михайлович – доктор філософських наук, професор, перший проректор з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія».

3. КУЛАКОВСЬКИЙ Петро Михайлович – доктор історичних наук. доцент, завідувач кафедри країнознавства Національного університету «Острозька академія».

4. ПАСІЧНИК Ігор Демидович – доктор психологічних наук, професор, ректор Національного університету «Острозька академія».




Реферат

Острог – 2012

ВСТУП


Вивчення феномену Острозької академії було започатковане ще в 19 ст. і характеризувалося постійною увагою українських та зарубіжних дослідників (М.Максимович, М. Костомаров, І. Огієнко, М. Грушевський, І. Франко, К.Харлампович). Вагомий внесок у вивчення джерел з історії Острога, діяльності князів Острозьких та Острозької академії здійснили М. Ковальський, І. Мицько, Н.Яковенко, Т. Кемпа, її місце в розвитку українського книгодрукування – Я.Ісаєвич, української філософської думки – Я.Стратій. Острозьку Біблію як релігійну пам’ятку розглядав Р.Торконяк. Але не було системного дослідження феномену Острозької академії як явища української культури. Недостатньо досліджені питання ролі Острозької академії у розвитку української філологічної науки, літератури, педагогічної думки. Малодослідженими залишалися діячі Острозької академії – Г.Смотрицький, Д. Наливайко, І. Федоров та ін.

Мета енциклопедії – системне дослідження феномену Острозької академії кінця 16 – початку 17 століття в контексті розвитку тогочасної української культури. Завданням проекту було: 1. Простежити особливості рецепції та розвитку Острозькою академією православно-слов’янських культурних традицій Київської Русі. 2. З’ясувати інтенсивність і специфіку впливу окцидентальних (зокрема, ренесансних і реформаційних) тенденцій на генезис Острозької академії. 3. Розглянути Острозьку академію як інституцію, породжену умовами третьої комунікативної революції. 4. Виявити місце Острозької академії в розвитку освіти й педагогічної думки України ранньомодерного періоду. 5. З’ясувати значення Острозької академії в розвитку української філологічної науки на базі аналізу особливостей перекладу Острозької Біблії та змісту «Граматики» Мелетія Смотрицького. 6. Розглянути роль Острозької академії у становлення ранньомодерної української літератури, зокрема, її роль у генезисі традицій індивідуального авторства. 7. Проаналізувати діяльність представників Острозької академії в контексті формування української релігійно-філософської традиції ранньомодерного періоду.

ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ

У процесі роботи над науковим дослідженням виникла необхідність більш детальніше дослідити питання соціально-економічного контексту діяльності Острозької академії (1576-1636) і вивчити відповідні джерела.

Зокрема було здійснено археографічне опрацювання інвентарного опису володінь Януша Острозького 1615 р., Степанської волості князів Острозьких, вивчалася архітектурна спадщина цієї князівської династії, систематизовані матеріали, які стосуються діяльності Костянтина Івановича й Василя-Костянтина Острозьких, Івана Федорова (Федоровича), Мелетія Смотрицького та інших діячів, пов’язаних з Острозькою академією.

З метою інтенсифікації наукової комунікації з досліджуваної теми, апробації та популяризації матеріалів наукових досліджень були започатковані наукові читання, присвячені князю В.-К. Острозькому (проводилися в 2009 та 2010 рр.), в яких брати участь вчені з Острога, Львова, Києва, Житомира. Починаючи з 2008 р. на звітній науковій викладацько-студентській конференції в НУ «Острозька академія» «Дні науки» працювала секція «Острогіана». На базі НУ «Острозька академія» були проведені наукові конференції «Князь Василь-Костянтин Острозький в історії України та Європи» (2008), «Віра і розум в історії слов’янської філософії» (до 430-річчя з дня народження М.Смотрицького) (2008), «Князь Костянтин Іванович Острозький в історії Центрально-Східної Європи» (2010). Матеріали конференцій публікувалися у фахових виданнях. У м. Замосць (Польща) НУ «Острозька академія» спільно з Державною вищою школою ім. Шимона Шимоновича була проведена польсько-українська конференція «Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці» (2010). Науковці, які працювали над енциклопедією «Острозька академія XVI – XVII ст.», виступали зі своїми доповідями про Острозьку академію на 10 конференціях та наукових читаннях в Україні й за кордоном. Інформація про дослідження історії Острозької академії була озвучена І.Пасічником у листопаді-грудні 2009 р. в Торонтському університеті (Канада), Північно-Іллінойському університеті (США), Українському народному союзі (Нью-Джерсі, США), Українському культурному товаристві ім. Св. Софії (Філадельфія, США), університеті Міннесоти (США), Технічному університеті Рочестера (Нью-Йорк, США), Українському культурному осередку ім. Св. Андрія (Флорида, США).

Опрацювання археографічних матеріалів дало можливість з’ясувати невідомі й маловідомі сторінки в діяльності батька засновника Острозької академії, Василя-Костянтина Острозького, – Костянтина Івановича Острозького, якого можна вважати культурним предтечею цього вищого навчального закладу.

ОТРИМАНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Під час роботи над енциклопедією «Острозька академія XVI – XVII ст.» була проведена систематизація матеріалів, які стосувалися різних аспектів діяльності цього навчального закладу, здійснено комплексний, багатоаспектний аналіз цього феномену, показане його значення для розвитку української культури.

Встановлено, що Острозька академія кінця XVI – початку XVII ст., з одного боку, була продовжувачем культурних традицій Київської Русі й візантійського спадку, з іншого боку, результатом впливу окцидентальних (ренесансних та реформаційних) тенденцій. Академія, будучи частиною Острозького культурного осередку, мала культурно-синтетичний характер, поєднуючи західні й східні елементи. Водночас ця синтетичність не виключала боротьбу цих елементів. Діяльність академії сприяла становленню ранньомодерної української культури – частково зорієнтованої на Захід системи освіти, авторської літератури, порівняльного мовознавства, перекладознавства, філософії й теології. Викладачі та випускники академії сприяли становленню й розвитку важливих українських культурних інституцій кінця XVI – початку XVII ст. – Львівського, Київського, Луцького братств, Дерманського культурного осередку, Скиту Манявського, Межигірського монастиря.

ВІДМІННІ РИСИ Й ПЕРЕВАГА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАД ВІТЧИЗНЯНИМИ Й ЗАРУБІЖНИМИ АНАЛОГАМИ ЧИ ПРОТОТИПАМИ

В українській гуманітаристиці, зокрема в історіографії та літературознавстві, продовжують зберігатися народницькі й близькі до них радянські стереотипи. Тому в підручниках з історії України, української літератури, філософії часто маємо ігнорування культури аристократичної, в т.ч. й діяльності Острозької академії. Дане дослідження сприятиме руйнуванню цих застарілих стереотипів та виробленню більш адекватного погляду на наше історичне минуле й культурну спадщину.

У більшості сучасних підручників з історії України згадки про Острозьку академію мають фрагментарний характер і не дають розуміння її місця в історико-культурному процесі. Виняток становлять лише «Нариси історії України» Н.Яковенко (існує кілька видань цієї книги). Проте й тут не показано ролі Острозької академії в становленні ранньомодерної української літератури, філософії, її роль у формуванні середнього й вищого шкільництва в Україні. Ці прогалини значною мірою дає можливість заповнити дане дослідження.

Зокрема, воно дає також можливість ґрунтовно розглянути становлення й розвиток середнього та вищого шкільництва в Україні ранньомодерного періоду. Ці питання, як правило, досить поверхово розглядаються в дослідженнях з історії педагогіки (див.: Сірополко С. Історія освіти в Україні. – Київ, 2001). Дане дослідження дає змогу відстежити процес становлення української полемічної літератури кінця XVI – початку XVIІ ст., головним осередком у даний час був Острог. Навіть у спеціальних оглядових студіях з цього питання роль Острозького культурного центру фактично ігнорується (див.: П.Білоус. Історія української літератури ХІ-XVIII ст. – Київ, 2009). І хоча останнім часом історики української філософії все більше ведуть мову про роль Острозької академії в розвитку філософської думки в Україні кінця XVI – початку XVIІ ст. (див.: М.Ю.Русин, І.В. Огородник, С.В.Бондар та ін. Історія української філософії. – Київ, 2008), однак переважно акцентують увагу на аналізі полемічної літератури, пов’язаної з Острогом. Наше ж дослідження дає змогу поглянути на це явище більш широко, врахувавши літературу перекладного характеру, філософські аспекти передмов та маргіналій Острозької Біблії тощо.

На даний час спеціальних видань, присвячених власне Острозькій академії кінця XVI – початку XVIІ ст., є одиниці. Це – монографія І.Мицька «Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1636)» (Київ, 1990) та енциклопедичне видання «Острозька академія XVI-XVII ст.» (Острог, 1997). Перше видання хоча й написане на широкій документальній базі, однак у ньому, в силу різних причин, проігноровано чимало аспектів у діяльності Острозької академії. Це – підготовка й видання Острозької Біблії 1581 р., перекладацька діяльність, розвиток полемічної літератури, вплив Острозької академії на розвиток освіти й культури в Україні. Всі ці питання належно вивчені й представлені в енциклопедії «Острозька ХVI – ХVIІ ст.». Щодо енциклопедичного видання «Острозька академія XVI-XVII ст.», то тут була здійснена одна з перших спроб представити різні аспекти діяльності Острозької академії. Однак окремі персоналії, писемні твори тут не були розглянуті. Нинішнє ж видання енциклопедії «Острозька академія XVI-XVII ст.» значно повніше.

ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ (ПРОДУКЦІЇ) У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Результати дослідження використовуються при підготовці студентів зі спеціальностей «історія», «культурологія», «педагогіка», «релігієзнавство», при читанні курсу «Історія Острозької академії» (вивчають усі студенти НаУОА), під час вивченні спецкурсів «Джерела з історії Острозької академії», «Історичне краєзнавство», «Проблеми соціально-економічної історії України XVI – XVII ст.», «Українське суспільство ранньомодерної доби», «Історичні постаті нової доби».

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ПРОДУКЦІЇ

Результати науково-дослідної роботи знайдуть застосування при подальшому вивченні історії української культури першого українського національного відродження кінця XVI – початку XVII століття, зокрема в сферах історії педагогіки, історії філологічної науки, історії літератури, релігії, філософії тощо, при вивченні діяльності й творчості видатних діячів української культури зазначеного періоду. Вони дадуть змогу уточнити й відкоригувати ряд моментів у систематичних працях з історії України й з історії української культури, у шкільних підручниках та навчальних посібниках вищої школи.

Атаманенко Віктор Борисович,

доцент кафедри історії ім. М.Ковальського НаУОА _________
Кралюк Петро Михайлович,

перший проректор з навчально-наукової роботи НаУОА _________


Кулаковський Петро Михайлович,

завідувач кафедри країнознавства НаУОА _________


Пасічник Ігор Демидович,

ректор НаУОА _________





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка