Експертний висновок на підручники



Скачати 287.48 Kb.
Дата конвертації10.06.2019
Розмір287.48 Kb.

( Методична експертиза )

Експертний висновок на електронну версію оригінал-макета підручника



«Музичне мистецтво»

Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів

(автор Кондратова Л.Г.)
1. Відповідність вимогам навчальної програми.

Змістове наповнення підручника відповідає вимогам програми. Тобто учні мали б знати і розуміти:

а) музичну культуру рідного краю;

б) особливості аранжування народної та академічної музики;

в) специфіку традиційної та сучасної обробки народної музики;

г) особливості відображення етнічних мотивів у класич. і сучасній музиці…

– Раджу авторові підручника внести корективи у задане програмою структурування і розглядати теми (1-го семестру) в дещо іншій послідовності:

а) музична культура рідного краю;

б) специфіка традиційної та сучасної обробки народної музики;

в) особливості відображення етнічних мотивів у класич. і сучасній музиці;

г) особливості сучасного аранжування народної та академічної музики.

При такім структуруванні є змога:

1) розповісти учням про два основні способи обробок народних мелодій – Миколи Лисенка [із застосуванням прийомів народної підголоскової поліфонії] і Філарета Колесси [з переважанням «німецької» гармонічної вертикалі].

2) уникнути помилок через надто широке трактування слова arrangement.

Щодо аранжування (сучасного естрадизóваного): його суть полягає в «приготуванні дієт» – приємних для слуху, легко перетравлюваних початківцями, коротких витяжок із серйозних творів.

Знаючий учитель уміє подати ці "музичні страви" так, щоб учням захотілося почути ще й першоджерело – оригінал твору – у повному обсязі та у виконанні на автентичних інструментах, для яких цей твір було написано.



2. Чіткість структурування навчального матеріалу.

Підручник повинен сприяти впорядковуванню знань, у тому числі й отриманих учнем з інтернету, радіо, TV. Рецензований підручник, на жаль, – це "суцільна змістова каша". Матеріал у ньому не впорядковано ні по-горизонталі (за національними ознаками), ні по-вертикалі (за часо-стильовими ознаками). А якщо "каша" в підручнику, – то буде "каша" і в головах дітей.

Щоб навести лад в розташуванні матеріалу необхідно:

1) усі пісні перенести в окремий розділ;



  1. погрупувати всю навчальну інформацію згідно темарію Програми, а кожну підтему постаратися викласти "по горизонталі й вертикалі".

Щодо реалізації міжпредметних зв’язків.

– Варто відмóвитися від реалізації декількох, запропонованих автором "міжпредметних зв’язків", наприклад:

С.9 Приготуй акварельні фарби та пензлик. Намалюй свої враження від музики Л.Ревуцького за допомогою штрихів і кольорів. ?

С.19 Із осіннього листя створи власне аранжування під назвою «Осінній етюд».

– Замість музики – ручна праця та марáння паперу в дитячому садку ?

Щодо доцільності [недоцільності] розміщення додаткових текстів.

С.7 «Музична краєзнавча скарбничка» (- табличка з 6-ти прямокутників).

Що з нею робити? Для чого вона? – ніяких пояснень…



3. Технічні засоби полегшення користування підручником.

Полегшує користування рецензованим підручником наступне:

Нагорі лівого листка кожного розвороту вказано номер і тему семестру.

Нагорі правого листка – назву підтеми.

Наприкінці підручника подано таблицю змісту.

Пояснення термінів дано в книзі у вигляді «врізок» – виділених рамочкою й кольором прямокутників. Більшість пояснень взято зі словника-довідника «Музика» Юрія Юцевича.



4. Наукова коректність змісту, повнота розкриття основних положень, використання сучасної загальноприйнятої наукової термінології.

В підручнику трапляються випадки невдалого використання термінології. Наприклад: Охарактеризуй засоби виразності творів. ?

Краще: ≈ Охарактеризуй вжиті композитором засоби музичного мовлення і застосовані виконавцем засоби музичної виразності. (с.17)

Вислів засоби музичної виразності стосується майстерності виконання музичного твору. Це сукупність способів "артикулювання інтонаційного потоку", яка дозволяє виконавцеві вирáзно, переконливо, художньо й технічно досконало виконати твір (і навпаки, примітивно, невиразно "промимрити" його).

А от вислів засоби музичного мовлення стосується нотного тексту твору (клавіру, партитури, дирекціону), що власноруч написаний автором або опублікований видавництвом. Сюди відносимо мелодію, гармонію, компози-ційну форму твору, орнаментування, оркестрування, вписані в нотний текст позначки динаміки, темпу і т. д. Тому в підручнику варто вживати не одне узагальнене, а два конкретизовані поняття: засоби музичного мовлення (композитор), засоби музичної виразності (виконавець).

Зустрічаємо в підручнику й наукову некоректність, неповноту розкриття основних положень. Наприклад, на сторінці 157 дано табличку:



Різновиди опери

Оперета

Опера-буффа

Зінгшпіль

Рок-опера

Опера-комік

– Насправді різновидів опер є значно більше: опера-серіа, опера-семісеріа (напівсерйозна опера), опера-водевіль, опера-балет, велика опера, баладна опера, «опера спасіння», музична драма, сарсуела, тонадилья тощо.

5. Практична спрямованість навч. матеріалу, зв’язок його з життям.

– Навряд чи учні зможуть коли-небудь використати здобýті знання у навчальних і життєвих ситуаціях для вирішення практичних проблем.

Як справедливо зазначає Hellene Hiner: Слухання музики – серйозний розділ музичного виховання. Твори, вибрані для слухання, мають ґрунтовно проаналізовуватися. Їхні основні теми обов’язково мають бути проспівані або заграні на інструменті. Якщо цього не робити, то уроки «про музику» залишаться безкорисною для розвитку учнів говорúльнею.

Не формуючи основоположні навички музиканта, ми не вправі вимагати від них ні розуміння музики, ні справжньої любові до неї.



6. Можливості підручника для забезпечення диференційованого підходу до навчання. – Елементи диференціації зустрічаються лише в системі завдань, запитань, вправ. Розгляньмо, напр., табличку «Перевір себе» (с. 204).

(( Дано 6 запитань. За кожну правильну відповідь – по два бали))

• Тип музичних інструментів, у яких використовуються електронні схеми:

а) народні інструменти; б) електронні інструменти; в) шумові інструменти.

• Вокальна та інструментальна музика до театральних вистав:

а) театральна музика; б) музика кіно; а) естрадна музика. [...]

(( Дано 4 запитання. – По три бали за правильну відповідь ))

• Музика, створена з використанням електронного устаткування, – це:

а) академічна музика; б) електронна музика; в) розважальна музика. [...]

(( Дано 3 запитання. – По чотири бали за правильну відповідь ))

• Лідер українського рок-гурту, створеного в 1994 році у Львові:

а) О.Скрипка; б) О.Пономарьов; в) С.Вакарчук. – Гра «у піддавки» ?

7. Відповідність змістового наповнення оригінал-макету віковим особливостям учнів.

Не всі учні здогадливі, не всі, наприклад, зрозуміють сутність ось такого змістового наповнення: (с.3) Уперше для тебе звучатимуть цікаві композиції в сучасних різноманітних напрямках. (↑ ↓→ ↨ ↔ ? ) – Доцільніше: стилях.



8. Мова викладу навчального матеріалу.

• Мова підручника пересолоджена «поетúчностями».

С.3 … відчинить двері неповторна електронна музика.

… прагнуть пізнати багато нового й чудового в світі музичних традицій …

• Нерідко зустрічаємо занадто «кучеряві» вислови.

С.7 Композитори завжди виявляли неабияке зацікавлення до музичної культури своєї країни. ( Краще: … завжди цікавилися муз. культурою свого народу.)

• Щодо логічного зв’язку між частинам тексту.

С.7 … а пізніше, до кінця ХІХ століття, у дусі романтизму були створені національні школи в Норвегії (Е.Ґріґ), Іспанії (І.Альбеніс), Фінляндії (Я.Сібеліус).

Музична культура рідного краю мала великий вплив на творчість українського композитора Л.Ревуцького.

– Якщо автор почала розповідати про виникнення національних композиторських шкіл Європи, то логічніше було б нагадати учням про засновника укр. композиторської школи М.Лисенка, а не перестрибувати одразу до Ревуцького.

• Щодо діалогічності текстів підручника.

– Дуже сумніваюся, що діалоги "українського хлопчика Богдана та його подруги Христинки", сприятимуть «залученню школярів до активної роботи з навч. матеріалом і спонукатимуть до власних суджень, висновків, міркувань».

На 66 сторінках (‼) зустрічаємо в книзі зображення цих персонажів і читаємо уривки з їхніх не вéльми змістовних діалогів. Чи не забагато ?

9. Реалізація у змісті підручника виховних можливостей предмета.

Позитивно вплине на формування почуття патріотизму і національної самосвідомості відмóва від забави в модні слова-брязкальця (побрякушки):

С.3 Юний друже! (…) Відкриттям цього року стане знайомство з новими музичними явищами: джазовою та рок-музикою, популярною піснею і шансоном.



Краще: … популярними піснями різних народів.

Слово шансон бажано уникати, бо воно цілковито звульгаризóване репертуаром "русских шансонье" – їхніми піснями про ментов, нары, сладкий запах мака. Вживати його варто виключно в розмовах про французьку музику, бо chanson – це і старовинна французька народна пісня, і багатоголосна пісня епохи Відродження, і сучасна естрадна пісня францýзькою мовою з французьких кінофільмів. – І не більше! На жаль, автор цього ніяк не втямить ↓

С. 138 Марк Бернес – радянський кіноактор і співак, видатний шансоньє. (???)

– Не завадило б у текстах додáти до прíзвищ найвідоміших музикантів світу їхні імена, бо книга повинна плекати повагу до них за їхній внесок у світову музичну культуру (с.12 – Джузеппе Верді, Шарль Гуно, Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін та ін.).



10. Українознавче наповнення змісту оригінал-макету підручника.

– Є в підручнику інформація про рідний край, Україну, досягнення українців. Та бажано не перебóрщувати, малюючи горобців у вишиванках (с. 1, 205), босих дівчат на тлі калини і верби (с. 32, 64), вікнá у Всесвіт з рушником (с. 54), бійця АТО з "оселедцем" (с. 179) тощо.



11. Мотивація навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу до навчального предмета засобами, запропонованими в оригінал-макеті.

Щодо спрямованості навчального матеріалу на розвиток здібностей.

– Розповіді «про музику» творчих здібностей не розвивають…

Здібності розвиває спів з нот, підбір мелодій на слух, музичний диктант і т. п. Але підручник про ці види роботи і не згадує.

Щодо спрямованості на розвиток навичок самоосвіти.

– Самоосвітою учнівська молодь займається нині переважно за допомогою інтернету. Та вказівок «щó шукати» і «дé шукати» – у книзі нема.

Щодо спрямованості на розвиток інтересу учнів до предмета.

– Є в підручнику інформація, яка обов’язково розів’є інтерес учнів → до пошуку ляпів, совкізмів, зáумів, глупóт:

С. 110 Хтось вміє грати на баяні,

А хтось ганяє у футбол,

А я танцюю на дивані шалений танець рок-н-рол.

Щодо завдань проблемно-пошукового характеру.

– У книзі таких не знайшов, але їх можна запозичити з переписки Богдана з Христиною. (С. 27) «Христино, я впізнав у симфонії Моцарта мелодію мого мобільного рингтону (?) Давай влаштуємо змагання: хто назбирає більше рингтонів…». [ Рінґтон (англ. ring tone) – сигнал дзінка стільникового телефону ]

– А ще можна самому скласти завдання із текстів автора.

Наприклад, можна запропонувати учням: з’ясуйте, чи дійсно симфонічним творам Моцарта притаманна унікальність оркестрування ?

С.24 У творах В.А.Моцарта відчувáється унікальність оркестрування. Так, сольні партії з його творів виконують на скрипках, флейтах, гобоях і кларнетах, а весь оркестр інколи виконує лише супровід. [ - Ну і "унікальність" ! ]



12. Дидактична доцільність системи завдань, поданих в підручнику.

Про оцінювання вправ, задач тощо з позицій забезпечення ними передбачених навчальною програмою освітніх результатів.



Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Учень уміє: створювати власні музичні композиції з використанням ком-п’ютерних технологій. (!?)

Учень застосовує: знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості; а також знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності. (!! ??)

– «Дай Боже козі вовка з’їсти!», «Папір усе витримає!»

Учням "не полóжено" знати ноти, сольфеджувати, грати хоча б одним пальцем на німій клавіатурі, але "полóжено" (у вільний від навчання час) займатися «виконавською творчістю і творчою діяльністю» …

… Як добре, що в рецензованому підручнику нема таких завдань !

Про завдання на систематизацію вивченого.

– Такого роду завдань не побачив. Надіймося, що навчальний матеріал сáм себе систематизує у підсвідомості учнів.



13. Можливості підручника для здійснення учнями самостійної навчальної діяльності.

– У книзі нема інструкцій, пам’яток, алгоритмічних приписів щодо виконання певних операцій і дій.

Є лише добірки запитань для самоконтролю, але без зазначення рівня досягнутих навчальних результатів. Запитання здебільшого однотипні, нецікаві. Наприклад: Чи відомі тобі ці пісні? Яка з них тобі сподобалася найбільше?

Є в книзі завдання для здійснення «ефективної самостійної роботи». Наприклад: (с.59) Спробуй зробити влáсну обробку народної мелодії. (!)

Є й категорично неприйнятні завдання. Наприклад:

(с.195) Заспівай весняну дитячу пісню в стилі реп.

– Підручник повинен впорядкóвувати знання учнів, навчáти музичних умінь, розвивати їхні музичні задатки. Чи не краще було б запропонувати: Діти, заплющіть очі, затуліть долонями вуха, зосередьтесь. Спробуйте уявити музику, яку ви слухали на уроці ( - почýти вашим внутрішнім слухом хоча б якусь простеньку музичну тему, якийсь ритм, якийсь тембр).



14. Логіка розміщення та використання ілюстративного матеріалу як самостійного або додаткового джерела інформації.

– На сторінках підручника дано декілька сотень репродукцій картин, малюнків, рисунків, фотографій, схем, піктограм тощо. Переважну більшість з них розміщено в логічній послідовності – відповідно до змісту текстів.



Помічені неточності:

С.104 Під зображенням контрабаса дано підпис – Гітара.

Під зображенням ударної установки – Барабани.

С.186 Кнопковий акордеон – названо баяном (від Боян). [...]



Трапляються невдало сформульовані тексти:

С. 45 Пульт органа, за яким Й.С.Бах провів чимало часу.



Краще: Пульт органа, на якому грав Й.С.Бах.

С.19 Чим квіткове аранжування нагадує музичне? (???) – Нічим. [...]



Переважну більшість мелодій (нот) розміщено в книзі неграмотно:

С. 21-23, 41-43, 53-55, 69-71, 81-83; 9-10, 31-32, 63-64, 97-98,109-110 …

Висновок:
« Підручник не може використовуватися в навчально-виховному

процесі загальноосвітніх навчальних закладів ».

Cтарший викладач

Львівського ОІППО Р.Є. Дверій
20.02.2015
Підпис ст. викл. Дверія Р.Є. засвідчую

Директор ЛОІППО Р.Б. Шиян


( Методична експертиза )
Експертний висновок на електронну версію оригінал-макета підручника

«Музичне мистецтво»

Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів

(автори Хлєбникова Л.О., Наземнова Т.О., Дорогань Л.О., Міщенко Н.І.)
1. Відповідність вимогам навчальної програми.

– Зміст підручника відповідає вимогам Програми.



2. Чіткість структурування навч. матеріалу у змісті оригінал-макету. – Виклад навчального матеріалу послідовний, логічний.

В кількох місцях бачимо педагогічно обґрунтовану реалізацію внутрішньопредметних і міжпредметних (- рідше) зв’язків.

Матеріал достатньо добре структуровано, із доцільним розміщенням текстів і позатекстових компонентів.

3. Технічні засоби полегшення користування підручником.

В підручнику є таблиця змісту і нескладна система спеціальних позначок для ефективнішого орієнтування у змістовому наповненні книги.

Виокремлено в підручнику додаткові тексти.

Є словничок музичної термінології тощо.



4. Наукова коректність змісту, повнота розкриття основних положень, використання сучасної загальноприйнятої наукової термінології.

– Достатньо повно розкрито сутність різноманітних об’єктів вивчення (творчість композиторів, особливості музичних стилів, жанрові особливості).

Розгляд музичних явищ і подій ведеться з поясненням їх взаємозв’язків, відповідно до вікових можливостей учнів. Пропонована інформація відповідає положенням сучасної музикознавчої науки.

5. Практична спрямованість навч. матеріалу, його зв’язок з життям.

– Здобуті знання учні зможуть використати в різноманітних життєвих ситуаціях, насамперед у спілкуванні з однолітками, спільного відпочинку, відвідин концертів і музичних вистав.

Основним методичним прийомом оволодіння навчальним матеріалом є слухання творів із наступним музикознавчим обговоренням-аналізом почутого.

6. Забезпечення диференційованого підходу до навчання.

– Підручник містить доволі значну кількість матеріалів для здійснення диференційованого навчання й ефективної організації праці учнів із різним рівнем музичних задатків і загальнонавчáльних можливостей.

Найповніше зреалізовується потреба в диференціації в системі завдань і запитань різного ступеню складності. Однак принизливого поділу на "касти" – тут нема. Учень сам визначає для себе, що йому краще вдається: чи порозмірковувати вголос про особливості почутого твору, чи переповісти зміст розповіді про композитора, чи заспівати вивчену пісню.

Нагадаю, що 12-бальні "конуси" оцінювання (надолі – цілковитий анальфабет, нагорі – 100 % геній) абсолютно не годяться для уроків музики.

На фізиці-хімії одразу бачимо поділ на "мудрих - не мудрих" і, відповідно до затвердженої МОН градуйованої вертикалі, спокійно ставимо оцінки.

На уроці музичного мистецтва маємо цілковито іншу ситуацію. "Пеньок в теорії" може мати прекрасний голос і пам’ятати цілі опери. "Глухар" може до безтями любити музику. "Сіренька мишка" може так відчувати приховане в музиці і так розповісти про пережите – що й професорам академії «не снилося».

Тобто наш "конус" ▼ складається із суми вертикалей (якість музичного слуху, якість голосу, знання теорії музики, знання історії музики, виконавські навики, музична пам’ять і т. д.). І кожна вертикаль є теж ‹12-бальна ›.

7. Відповідність змістового наповнення оригінал-макету віковим особливостям учнів.

– Змістове наповнення підручника здебільшого посúльне для розуміння учнями його сутності та для самостійного користуватися ним.

Вичерпності пояснень сприяє наявність достатньої кількості ілюстративного матеріалу, насамперед (як обіцяють автори), звуко- і відеозаписів.

8. Мова викладу навчального матеріалу.

– Мова підручника не завжди відповідає літературним нормам. Є тексти без логічного зв’язку між розділами. Не завжди чітко сформульовано визначення, висновки. Довжина речень не завжди "в межах розумного".

Приклад речення-безконечника із втратою наприкінці сенсу мовленого:

Захоплива тема цього проекту дозволить вам виявити музичні вподобання користувачів мобільних телефонів, зібрати відомості про «біографії» класичних музичних творів, що є популярними у рингтонах (мелодіях дзвінка), підготувати прослуховування та виконання деяких із них, щоб відтворити початковий музичний образ, замислений і створений безпосередньо самим композитором.

[ ? Тобто треба виконати телефонну мелодійку (рінґтон), щоб почути ідеальне звучання музичного твору, витворене уявою композитора ? ]

Приклад пишномовства:

С. 8 Композитори-піснярі складають натхненні гімни своїй Батьківщині, що зростила їх і подарувала крила. (?)

С. 4 Світ музичного мистецтва (…) стирає кордони. (?)

С. 122 У звучанні цього твору відкрилася у всій своїй величі могутня постать Й.С.Баха.

Приклад нерозуміння авторами суті вжитих слів:

С. 38 … заспів наспівного характеру змíнює запальний танцювальний приспів.

[ ? Дуже змінює чи тільки трошечки ? ]

Приклад суперечливості тверджень:

До США щедрівка потрапила завдяки (…) Пітеру Вільхоуському.

1922 року в Нью-Йорку «Щедрик» Леонтовича вперше прозвучав у виконанні хору О.Кошиця. [ – То завдяки кому до США потрáпив «Щедрик»? Вільхоуському чи Олександру Кошицю ? ]

Приклад поєднання ознак "наукового і науково-популярного стилів":

С. 14 Багатьом українським композиторам-класикам притаманні (…) гармонізація мелодій, утворення багатоголосся. (?)

Приклади некоректних висловлювань:

С.7 Великим надбанням Лисенка було створення національної музичної школи, що дозволило україн. музиці посісти гідне місце у світовій культурі.

Краще: ≈ Великою заслугою Лисенка стало заснування української професійної композиторської школи …

С.16 Початком українського оперного мистецтва вважають оперу «Запорожець за Дунаєм».



Після таких слів учень обов’язково скаже:

Опера «Запорожець за Дунаєм» – це початок українського оперного мистецтва, «Тарас Бульба» – середина, а «Цвіт папороті» – кінець …

С.17 … у якій яскраво розвиваються комедійна ( Карась – Одарка) та лірико-романтична (Оксана – Андрій) сюжетні лінії. Треба Івáн Карась …

С.17 Після знищення Запорозької Січі 1775 року частина запорожців утекла до Туреччини.



Запорожці ніколи не втікали – вони або гинули в бою, або відступали. .

Тому краще так:

– Після знищення московитами Запорізької Січі 1775 року багато запорожців переселилися з родинами за Дунай – на територію тодішньої Туреччини.

С.17 Реалістичне втілення в опері українських народних образів, використання скарбів укр. пісенності … визначили її як один із найвизначніших …

– Скарби, óбрази, обрáзи, образú (треба характери), найвизначніші, найвідоміші … – і знов «великих слов велика сила»…

С. 8 Звернення сучасних музикантів до спадщини видатних майстрів, талановиті обробки відомих класичних творів є тому красномовним доказом.

– Навіщо "обробляти" класичні твори ?



Краще: ≈ Звернення сучасних виконавців до спадщини видатних майстрів, талановиті естрадні аранжування відомих класичних творів є тому красномов-ним доказом.

(Або) … новітні інтерпретації відомих класичних творів …

9. Реалізація у змісті оригінал-макету підручника виховних можливостей навчального предмета.

– Підручник виховуватиме, якщо говорúтимемо правду.

С. 39 (Про Володимира Івасюка) Його загадкóва загибель на злеті (?)

Учні повинні знати, що наші "старші брати" вбили Івасюка, Білозіра, Василя Симоненка, Василя Стуса і мільйони інших українців, у т.ч. дітей.

Бо як писав російський філософ, письменник, публіцист Іван Ільїн (1883-1954): "Россия – самая паскудная, до блевоты мерзкая страна во всей мировой истории. Методом селекции там вывели чудовищных моральных уродов, у которых само понятие Добра и Зла вывернуто наизнанку. Всю свою историю эта нация барахтается в дерьме и при этом желает потопить в нем весь мир..."

С. 37 – Вельмишановні автори. Не виховуйте блюдолизів-гнучкошиєнків. Не підсолоджуйте академіку М.Чемберджі тільки за те, що він здійснював загальну редакцію підручника (див. с. 2). Ну не є він «другий Івасюк» !



10. Українознавче наповнення змісту оригінал-макету підручника.

У підручнику є достатньо багато інформації про українську музику, українських музикантів. Жаль лише, що автори не розповіли про внесок в українську і світову культуру наших діаспорян, наприклад, Квітки Цісик …



11. Мотивація навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу до навчального предмета засобами, запропонованими в оригінал-макеті.

Є в книзі вдалі завдання проблемно-пошукового характеру, які посприяють розвиткові творчих здібностей учнів, мотивуватимуть до самоосвіти, до зацікавлення мистецтвом. Наприклад:

С. 110 Створіть мюзикл на шкільну тематику. За основу візьміть цікаві шкільні історії, використайте улюблені мелодії та власні тексти.

С. 105 Спробуйте придумати власний сюжет на тему шкільного життя для створення оперети.

– До цих завдань пропоную додати ще й такі:

1. Викладіть нижчеподані слова в ритмі коломийки.



Ой кувала ми зозуленька та й коло потічка. (с. 33)

А хто склав співаночку? Йванкова Марічка.

Ой кувала зозуленька та й коло потічка.

А хто склав ми співаночку? – Йванкова Марічка.

2. Замість цього підрядника ("риби") дайте гарніший переклад.



О прекрасна, божественна радосте! (с.154)

Дочко небес! Натхненна,

Ми ступаємо у твоє святилище! (...)

Обнімайтеся, мільйони!

Злийтеся в радості єдиній!

Радість, гарна іскро Божа!

Несказанно любо нам

Увійти, царице гожа,

В твій пресвітлий дивний храм. (…)

Обнімітесь, міліони,

Поцілуйтесь, мов брати!

Вічний Отче доброти,

Дай нам ласки й охорони!

[Ода «До радості». Переклад Миколи Лукаша]

12. Дидактична доцільність системи завдань, поданих в підручникe.

У підручнику дано достатньо велику кількість завдань, які виявлятимуть результати навчання, забезпечуватимуть досягнення передбачених програмою освітніх результатів, які уможливлять здійснення диференційованого навчання тощо.



13. Можливості підручника для здійснення учнями самостійної навчальної діяльності.

Підручник забезпечував би здійснення ефективної самостійної роботи, коли б в ньому було менше помилок, неточностей, смислової плутанини.

С.14 Всесвітньовідомою вона (- пісня «Щедрик») стала завдяки геніальному аранжуванню Я.Степового. (???)

С.42 ● вірші до церковних свят, оригінальні псалми.

За характером деякі з творів збірки нагадують релігійні псалми, а деякі – народні пісні. Чимало серед пісень і творів сатиричного звучання.

Краще: ≈ ● вірші на чéсть церковних свят, авторські псáльми (тобто побутові духовні пісні).

За характером деякі з творів збірки нагадують псалмú (релігійні гимни й молитви, створені на основі біблійних текстів), а деякі – народні пісні.

Серед пісень збірки є й чимало творів сатиричного звучання.

С.44 … теми сковородинівських пісень… [ ? ]

С.18 «Ніч напередодні Різдва» чи «Ніч перед Різдвом» ?

С.50 Фолк-опера чи фольк-опера ? (– українці кажуть фольклор)

С.122 «Пристрасті за Матвієм» чи «Страсті за Матвієм» ?

(– є ж Страсний Тиждень) …



14. Логіка розміщення та використання ілюстративного матеріалу як самостійного або додаткового джерела інформації.

У книзі є багато гарних, потрібних ілюстрацій (з позиції повноти реалізації ними своїх дидактичних функцій, їхньої відповідності змісту, коректності).

Та крім мелодії «Гімну» (с.3) у цьому підручнику з музики – нема нот!

[ купуємо кота в мішку ? ]



До уваги авторів: В нотах славня України (гимну, гімну) в останньому такті 2-го нотного рядка знизу треба зняти одну лігу, а склад – ду написати під останньою вісімкою.

С.133 Фотографію бажано замінити.


Висновок:


«Підручник може використовуватися у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів – однак

лише після суттєвого доопрацювáння».

Cтарший викладач

Львівського ОІППО Р.Є. Дверій
Підпис ст. викл. Дверія Р.Є. засвідчую

Директор ЛОІППО Р.Б. Шиян



Методична експертиза
Експертний висновок на електронну версію оригінал-макета підручника

«Музичне мистецтво»

Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів

(автори Масол Л.М., Аристова Л.С.)
1. Відповідність вимогам навчальної програми.

– Зміст підручника повністю відповідає вимогам, що визначені навчальною програмою.



2. Чіткість структурування навч. матеріалу у змісті оригінал-макету.

– Навчальний матеріал підручника структуровано достатньо добре, із доцільним розміщенням текстів, довідкових матеріалів, позатекстових компонентів. Виклад навчального матеріалу послідовний, логічний. Підручник забезпечує педагогічно обґрунтовану реалізацію внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків.



3. Технічні засоби полегшення користування підручником.

– Для ефективнішого орієнтування у змістовому наповненні книги в підручнику дано нескладну систему спеціальних позначок, а наприкінці книги – таблицю змісту. Додаткові тексти в підручнику виокремлено. В підручнику є словничок музичних термінів тощо.



4. Наукова коректність змісту, повнота розкриття основних положень, використання сучасної загальноприйнятої наукової термінології.

– У книзі достатньо повно розкрито сутність різноманітних об’єктів вивчення (творчість композиторів, особливості музичних стилів, жанрові особливості творів). Розгляд музичних явищ і подій ведеться з поясненням їх взаємозв’язків, відповідно до вікових можливостей учнів.

Пропонована інформація в основному відповідає положенням сучасної музикознавчої науки. На жаль, бачимо й неточності, смислові неув’язки.

С.48 Про «Адажіо» Томазо Альбіноні: З часу його опублікування біографом Ремо Джадзотто (…) популярність твору тільки набирає обертів. (?)



Вікіпедія стверджує, що «Адажіо» – це вміла підробка, містифікація самого Ремо Джадзотто. На думку музикознавців, ця п’єса стилістично відрізняється і від творів авторства Альбіноні, і від барокових творів взагалі.

С.44 Аранжування тем Паганіні входить до відомого Концерту для фортепіано з оркестром Сергія Рахманінова і має назву «рапсодія». (??)

С.59 Сергій Рахманінов. Рапсодія на тему Паганіні з Концерту для фортепіано з оркестром № 1. (???)

Вікіпедія: Теми каприсів Паганіні лягли в основу ряду творів композиторів наступних поколінь. Зокрема:

Й. Брамс: Варіації на тему Паганіні (1863, за 24-м каприсом).

С. Рахманінов: Рапсодія на тему Паганіні (1934, за 24-м каприсом).

В. Лютославський: Варіації на 24-й кап. Паганіні для ф-но з оркестром…

5. Практична спрямованість навч. матеріалу, його зв’язок з життям.

– Отримані знання і вміння учні зможуть використати в різноманітних життєвих ситуаціях, насамперед у спілкуванні з однолітками, спільного відпочинку, відвідин концертів і музичних вистав.

Основним науково-методичним прийомом оволодіння навчальним матеріалом є слухання творів із наступним обговоренням-аналізом почутого.

6. Можливості підручника для забезпечення диференційованого підходу до навчання.

– Підручник містить значну кількість матеріалів для здійснення диференційованого навчання й ефективної організації праці учнів із різним рівнем музичних задатків і загальнонавчáльних можливостей.

Найповніше зреалізовується потреба в диференціації в системі завдань і запитань різного ступеню складності. Наприклад, для найслабших:

С.79 За бажанням, Створи дискографію найпопулярніших рок-гуртів.

Окремі завданння необхідно переформулювати, наприклад:

С.48 Чи можна стверджувати, що сучасне аранжування надало класичній музиці нового життя забáрвлення ?



7. Відповідність змісту підручника віковим особливостям учнів.

– Змістове наповнення підручника цілком посúльне для розуміння учнями його сутності та для самостійного користуватися ним.

Вичерпності пояснень сприяє наявність достатньої кількості ілюстративного матеріалу, насамперед фотографій, репродукцій картин тощо.

8. Мова викладу навчального матеріалу в підручнику.

– Не можна спотворювати імен, прізвищ, термінів, назв і т. п. Тому назву видавництва (з яким співпрацюють автори) у книжках для українців слід писати так, як вона звучить, тобто СІЦІЯ (лат. sicia, російською – Сиция).



До слова: дуже бажано, щоб електронні документи МОНУ зазначали адресу Міністерства (комп’ютерною латинкою) – Kyjiv [Київ], а не Кiеv [Кієв],

С.7 Людвиг ван Бетховен. Правильно – Людвіґ …

Див. кн.: Пономарів О. Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар. – Київ: Просвіта, 1997.

– А щоб не було суперечок про вимову прізвища – Бетхóвен, Бетгóвен, Бетовéн – варто додати запис німецькою: Beethoven. – І хай учні самі виконають завдання "проблемно-пошукового характеру", хай самі довідаються: Гріг чи Ґріґ, Глинка чи Глінка, Кліберн чи Клайберн … ( Нагадаю: ми ж не кажемо Максим Гіркúй, а таки Гóрький ).

С.7 ... геній Бетховена розквітнув наповну: композитор створив…

– Варто уникати жаргонізмів тітушок і мажорів. Є ж гарне українське слово уповні, тобто цілком, у самому розпалі, у фазі найвищого розквіту.

С.8 … опера «Фіделіо» чи «Феделіо» ?

… вже не міг чути овації. Краще: … вже не чýв овацій.

... а й вольовим характером. Ось як він написав одному вельможі в запалі. (?)

... а й вольовим, запальним характером. Ось як він написав одному вельможі.

С.8 Останнє десятиліття (…) було затьмарене політичною ситуацією …

Краще: …ускладнене, обтяжене.

С.29 Якщо кажемо: всесвітньо відомий композитор і диригент українського походження, то треба писати Стравинський, а не Стравінський.

(– бо Гординський, а не Гордінський; Корчинський, а не Корчінський … )

С.13 … людина не здатна так велично грати. ( ? )

С.29 … граційна гондола ( ? )

C.3 ( зайве пишномовство) Тож нехай музика звучить у вашому серці.



(недоречні "солодощі") З величéзною повагою. Автори.

Як природніше, милозвучніше: схарактеризуй чи охарактеризуй ?

Треба додати імена: не Є.Лисик …, а Євген Лисик, Генріх Семирадський …

С.29 Карнавал – театралізоване свято, учасники якого вдягають яскраві костюми й маски. Краще: Карнавал – театралізоване свято, учасники якого одягнені в маски та яскраві, незвичні костюми (казкові, етнографічні тощо).

С.32 … підготуйте пантоміму на під музику кожного з творів.

С.35 … нерівнозначний бій ( ? ) С.38 … ритмопластичні танці ( ? )

С.41 Паганіні першим зі скрипалів виконував концертні програми напа-м’ять, вводячи в гру нові технічні прийоми. Краще: напам’ять. Придумав нові прийоми гри, які збагатили колористичні можливості інструмента.

С.44 … Це спроба показати долю геніальної окремої особистості.

С.52 Сучасна інтерпретація «Серенади», яку композитор написав на вірші Рельштаба, сьогодні вражає своєю енергією. ( А вчора вражала?)

С.55 … для виконання його в іншому складі інструментів (голосів).



Краще: … для виконання іншим складом інструментів (голосів).

С.79 … звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.



Краще: … звідки привіз велику колекцію касет із записами рок-музики.

С.91 У назві пісні Я тебе ніколи не забуду треба змінити ритміку наголосів:



Я нікóли тебе не забуду. (…)

С.128 Перевірте свої досягнення. Краще: Перевірте свої знання.



9. Реалізація у змісті підручника виховних можливостей предмета.

В підручнику є гарна, конче необхідна для спільного осмислення з дітьми максима Майкла Джексона. Щоб точніше передати думку автора, бажано внести в цей текст кілька правок (с. 60): «Врешті-решт, найважливіше – багато працювати, і бути чесним і перед собою, і зі своїми рідними. Того, що нині є, завтра вже не буде. Ризикуй. Борись. Удосконалюйся: плекай, розвивай свій талант. Будь найкращим у справі, яку ти робиш. Дізнавайся про неї якомога більше – понад усіх інших. Використовуй усі нагоди, щоб показати свої уміння – чи то на танцювальнім майданчику, чи то в басейні, чи будь де в іншому місці. – Ось це власне і всé, про що я завжди намагаюся пам’ятати».

Є й теми для інших виховних роздумів, наприклад, про трагічну загибель пароплава «Титанік», про ціну безвідповідáльності та ненасúтності.

С.6 В океані він не зміг оминути крижану гору – айсберг. …

Бажано змінити: ≈ «Титанік» спокійно б обминув айсберг, якщо б радисти прислýхалися до попереджень із інших кораблів про небезпеку і повідомили про чорний айсберг капітана й стернових. На жаль, радисти "не мали часу" – вони "клепали гроші" – посилали радісні телеграми своїх заможних клієнтів. …

10. Українознавче наповнення змісту оригінал-макету підручника.

– У підручнику є достатньо багато інформації про українську музику (народну, академічну, естрадну), про українських музикантів, про українські виконавські колективи тощо.



11. Мотивація навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу до навчального предмета засобами, запропонованими в оригінал-макеті.

У підручнику є достатня кількість вдалих завдань проблемно-пошукового характеру, які посприяють розвиткові творчих здібностей учнів, мотивуватимуть до самоосвіти, до зацікавлення мистецтвом.



12. Дидактична доцільність системи завдань, поданих в підручнику.

– Підручник містить достатньо велику кількість завдань, які виявлятимуть результати навчання, забезпечуватимуть досягнення передбачених програмою освітніх результатів, які уможливлять здійснення диференційованого навчання тощо. Однак деякі з них треба доопрацювати, наприклад:

С.55 2. Розшифруйте вислів … – Треба дати ключ до шифру, щоб діти надурно не гайнували час.

13. Можливості підручника для здійснення учнями самостійної навчальної діяльності.

– Підручник забезпечуватиме здійснення ефективної самостійної роботи, коли в ньому буде менше невдало сформульованих завдань, запитань. Наприклад:

С.35 Які балети ви знаєте?

Краще: Які балети ви бачили, музику яких чули по радіо?

С.57 Чи можна вважати музику Л.Бетовена сучасною ?



Краще: Чи потрібна сучасній людині музика Л.Бетовена ? …

14. Логіка розміщення та використання ілюстративного матеріалу як самостійного або додаткового джерела інформації.

– Підручник містить багато якісних, потрібних ілюстрацій (з позиції повноти реалізації ними своїх дидактичних функцій, їхньої відповідності змісту, коректності). Однак є й недоліки.

С.3 Фотографії (диригента, піаніста, гармошечника) під словами Ніни Матвієнко треба замінити. Бо якщо вже говоримо Ось на такому пориві й живе українська пісня сьогодні, – то слід дати фотографії музикантів-українців.

С.56 Не варто простенькі малюнки художників видавництва давати (на одній сторінці, розвороті) поруч з фотографіями та репродукціями картин.

Щодо текстів біля ілюстрацій.

С.57 Пам’ятник Бетховена у Відні чи Бетховену у Відні ?

С.128 Які ілюстрації відображають джазову і класичну музику, а які – рок-оперу і мюзикл? Краще: Які ілюстрації зображають виконання джазової та класичної музики, а в яких – "чується" рок-опера і мюзикл?

Щодо нотного матеріалу.

– Ідеальний варіант розташування всього нотного матеріалу – окремий розділ наприкінці підручника.

Про пісню Жанни д’Арк.

– Якщо рок-опера «Біла ворона» йшла в театрі ім. І.Франка упродовж 11 років (с.93), то мусить бути й українська версія лібрето. Раджу авторам дати в підручнику пісню Жанни д’Арк – Жанни «Воля» із українським текстом.

Про слова під нотами.

– Слова пісень доцільно підписувати згідно вимог правильного вокалу – приєднуючи кінцеву приголосну складу до наступної нотки-складу.

«Легенда про пісню» (с.9).



Гірше: Жи-ве і-ще в сві-ті від-лу-нок ле-ген- ди, ста-рої, мов світ …

Краще: Живе іще в світі відлу - нок леге - нди, старої, мов світ …

До слова: В нотах для дітей бажано вживати «інструментальний» спосіб запису нот (а не «вокальний»). Він легше сприймається зором, – бо одразу видно метричні долі [частки] тактів. Ну а краща орієнтація в нотах прискорюватиме засвоєння дітьми мелодій.



Висновок:
«Підручник може використовуватися у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів –

лише після суттєвого доопрацювáння».

Cтарший викладач

Львівського ОІППО Р.Є. Дверій
20.02.2015
Підпис ст. викл. Дверія Р.Є. засвідчую

Директор ЛОІППО Р.Б. Шиян







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка