Економічні проблеми сталого розвитку Экономические проблемы устойчивого развития



Скачати 10.38 Mb.
Сторінка49/53
Дата конвертації11.05.2018
Розмір10.38 Mb.
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   53


ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

студент гр. МК-21 Молодецький Д.Р.


В умовах світової фінансово-економічної кризи актуальною проблемою є наповнення дохідної частини державного бюджету, оскільки саме бюджет виступає одним з основних інструментів здійснення соціально-економічної політики держави.

Дослідженню проблеми сутності державного бюджету приділяється значна увага як серед вітчизняних, так і серед зарубіжних вчених. Вагомий внесок у вивченні цього питання зробили такі вчені-економісти, як О.Д. Василик, Л.К. Воронова, Г. Дворецька, М.В. Карасьова, В. Лобода та інші.

Згідно з Бюджетним кодексом України, бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Як зазначалося вище актуальною проблемою сьогодення для України є наповнення дохідної частини бюджету. Тож на основі бюджету України в 2014 році спробуємо виявити слабкі сторони основного інструмента державної політики.

Згідно з Законом України про Державний бюджет України на 2014 рік маємо доходи Державного бюджету України у сумі 395.304.327,7 тис гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 345.459.299,5 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 49.845.028,2 тис. гривень.

Також на основі даних про державний бюджет 2014 року можна сказати, що дохідна частина складається за таких основних статей доходу, як офіційні трансферти, податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти та цільові фонди. Згідно з бюджетом України на 2014 рік частка грошових коштів складає 0,69, податкові надходження мають 76,72 %, неподаткові надходження – 9,86 %, доходи від операцій з капіталом – 0,08 %, а стаття «Офіційні трансферти» отримала 0,04 % від загальної суми грошових надходжень.

Щодо видаткової частини, то маємо наступні данні видатки у сумі складають 462.211.728,3 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 408.073.741,9 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 54.137.986,4 тис. гривень. Видатки Державного бюджету України класифікують наступним чином: видатки на споживання – 370191739,3 грн. і вони складають 90,72 % від загальної суми; видатки розвитку – 36382002,6 грн., які складають 9,28 % від загального числа державних видатків.

Граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України маємо у сумі 71.564.275,4 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України – у сумі 62.565.692,7 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 8.998.582,7 тис. гривень.

До основних джерел фінансування державного боргу можна віднести наступні: фінансування за борговими операція, яке в свою чергу включає запозичення та погашення; надходження від приватизації державного майна та фінансування за активними операціями. Загальне фінансування планується здійснити на суму 71 564 275,4 тис. гривен.

В Україні формування бюджету з дефіцитом зумовлюється тим, що в нашій державі є значна потреба у проведенні в багатьох сферах, фінансуванні розвитку інфраструктури, підвищення якості адміністративних та соціальних послуг. Для їх забезпечення необхідно залучити додаткові джерела фінансування шляхом більш активного використання економічного потенціалу країни.

Заходи держави щодо наповнення бюджету мають ґрунтуватися на політиці оптимізації податкового навантаження та детінізації економіки. Для цього необхідно створити гнучку та максимально ефективну податкову систему. Вона на даний час має цілу низку недоліків, які вже набули системного характеру. Не виникає сумніву щодо того, що податкова система України потребує перетворень. Для того щоб змінити поточний стан податкової системи необхідні структурні зрушення в даній сфері. До основних напрямків трансформації податків відносять: зниження податкового навантаження на суб’єктів малого бізнесу; спрощення механізму обчислення податків; запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб; зменшення ставки або диференціація ставок ПДВ; реформування податкових пільг та інші.

Підсумовуючи зазначимо, що в сучасних умовах розвитку державний бюджет виступає офіційним фінансовим документом про доходи і видатки країни на поточний рік. Державний бюджет являється обов’язковим атрибутом суверенітету держави і забезпечує розвиток усіх її сфер діяльності.


Науковий керівник: ст. викладач Касьяненко Т.В.
ПІДХОДИ ДО вибору показників фінансового стану НА стадіЯХ життєвого циклу ПІДПРиЄМСТВА
студент гр. Ф-01 М’янівська Я.В.
Кожне підприємство має свій життєвий цикл, котрий включає в себе декілька стадій розвитку. Успіх підприємства залежить від уміння грамотно планувати та організовувати свою діяльність.

Для виявлення негативних тенденцій в розвитку підприємства необхідно регулярно проводити аналіз фінансового стану, котрий включає ряд показників. Але ці показники можуть мати різні значення та тенденції в залежності від етапу життєвого циклу. Тому на різних стадіях приділяти увагу потрібно різним коефіцієнтам.

Етап зародження. Характеризується наявністю великих затрат, зростанням збуту та відсутністю прибутку. Підприємство тільки формує свій потенціал, тому робити висновки щодо ефективності діяльності на основі показників рентабельності не слід, хоча повинна бути тенденція до збільшення. Увагу потрібно приділити коефіцієнтам ліквідності та стійкості.

Етап прискорення зростання. Спостерігається зростання попиту на продукцію та максимальні темпи росту об’ємів реалізації, збільшується взаємодія з підприємствами. На цій стадії, крім показників ліквідності та фінансової стійкості, потрібно враховувати показники ділової активності, котрі повинні мати стійку тенденцію до зростання.

Етап гальмування зростання. Відбувається остаточне освоєння технології виробництва. Метою є отримання високих темпів зростання прибутку з досягненням середньогалузевих показників. Саме тому потрібно контролювати показники рентабельності продукції, а також показники оборотності, ліквідності та фінансової стійкості.

Етап зрілості. Наявна жорстка конкурентна боротьба. Маючи стабільні показники рентабельності продукції, необхідно домагатися високих показників рентабельності капіталу. Якщо динаміка показників оборотності та рентабельності свідчить про стабільність, то можна зробити висновок про успішну реалізацію стратегії підприємства. Якщо показники коливаються є шанс опинитися на межі настання етапу спаду.

Належний аналіз показників фінансового стану з прив’язкою до стадії життєвого циклу дозволяє досить точно корегувати діяльність підприємства.
1. Кривов'язюк, І. В. Економічна діагностика : навч. посіб. / І.В. Кривов'язюк. – К. : ЦУЛ, 2013. – Книга. – 456 с.
Науковий керівник: доц. Антонюк Н.А.
ОСОБЛИВОСТІ ІНФЛЯЦІЙНОГО ТАРГЕТУВАННЯ
студент гр. Ф-01 М’янівська Я.В.
Нестабільність у всіх сферах життєдіяльності актуалізує необхідність підтримання стабільності монетарної сфери, отже, при виборі режиму грошово-кредитного регулювання мають бути враховані всі особливості сучасного стану економіки та проаналізовані передумови та можливості впровадження того чи іншого режиму монетарної політики.

Одним з найбільш популярних нині є режим інфляційного таргетування – на сьогоднішній день, близько 30-ти країн здійснюють інфляційне таргетування, а вперше він був запроваджений у Новій Зеландії у 1989 р. [2].

Інфляційне таргетування – це чіткий режим монетарної політики, згідно з яким офіційно проголошуються кількісні цільові орієнтири (або допустимі межі коливання цільових орієнтирів) рівня інфляції на один чи більше горизонти прогнозування, а також офіційно визнається, що низький, незмінний рівень інфляції є першочерговою кінцевою метою монетарної політики [1].

Країни, які впроваджують інфляційне таргетування, керуються певними мотивами, зокрема: інфляція розглядається як змінна, яка залежить від монетарної політики в довгостроковому періоді; в свою чергу, високий рівень інфляції має руйнівний вплив для досягнення важливих макроекономічних цілей – низького безробіття, раціонального розподілу реальних доходів; інфляційне таргетування забезпечує стабільність монетарної політики, тобто утримує інфляційні очікування населення та бізнесу на низькому рівні та зменшує мінливість інфляції.

Спираючись на їхній досвід і практику, можна передбачити напрями подальшої модернізації та розвитку цього режиму в Україні, яка має перехідну економіку зі значною нестабільністю та передумовами до зростання інфляції.

Для фактичного впровадження інфляційного таргетування необхідне проходження певних етапів:етап дезінфляції – період, протягом якого монетарна влада вносить зміни в режим монетарної політики, які спрямовані на забезпечення зниження інфляції до необхідного рівня; етап цінової стабільності, який полягає в утриманні інфляції на оптимальному рівні в майбутніх періодах [3].

На етапі дезінфляції слід підтримувати економічне зростання, оскільки існує серйозна загроза високих економічних збитків від запровадження жорстких монетарних заходів. Тобто, збільшення реального ВВП слід вважати додатковою ціллю центрального банку на обох етапах інфляційного таргетування. Звідси випливає, що центральний банк має забезпечувати зростання економіки у грошовій масі, узгоджуючи при цьому з інфляційною ціллю. На другому етапі слід сконцентрувати свої зусилля на стабілізації інфляції. Якщо взяти до уваги світовий досвід, оптимальний рівень інфляції для розвинутої економіки є вищим за нуль, але не перевищує 3%.

Інфляційне таргетування залежить від гнучкості, діапазону встановлення, а також від органів державного управління, які відповідають за оголошення рівня інфляції та економічних умов розвитку певної країни.

Основними засадами грошово-кредитної політики на 2013 рік юридично закріплено, що Національний банк України здійснює таргетування інфляції, визначивши індекс споживчих цін таргетом [4]. Але у сучасних умовах перед монетарною владою стоять досить складні завдання, зокрема підтримання стабільності банківської системи, реалізація дій щодо стабілізації обмінного курсу тощо. Тому НБУ потрібно скоординувати свої дії на шляху подальшого впровадження інфляційного таргетування, щоб досягти певних переваг, зокрема підвищити довіру до своєї діяльності та забезпечити виконання інфляційних цілей. У цьому випадку інфляційне таргетування як важливий та ефективний засіб загальноекономічної стабілізації монетарної зможе дати відчутні результати щодо цінової стабільності, створюючи при цьому сприятливе середовище для економічного зростання.
1. Інфляція та фінансові механізми її регулювання [Текст] / Інститут економіки та прогнозування НАН України; ред. А. І. Даниленко. – К. : Ін-т екон. та прогнозув., 2007. – ISBN 978-966-02-4362-0.

2. Петрик О. Теоретико-концептуальні основи таргетування інфляції [Текст] / О. Петрик, С. Ніколайчук // Банківська справа. – 2009. – № 2. – С. 3-12.

3. Савченко, А. Інфляційне таргетування: проблеми та перспективи його запровадження в Україні [Текст] / А. Савченко, Ю. Семенова // Економіка України. – 2008. – № 7. – С. 46-56.

4. Основні засади грошово­кредитної політики НБУ на 2013 рік. Рішення Ради НБУ від 05.09.2012 р. № 16 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/go/vr016500­12.


Науковий керівник: доц. Скляр І.Д.
Вплив оподаткуВання на економічну діяльність підприємства
студент гр. МК-21 Никонець М.О.
В процесі виконання фіскальних функцій податкова система взаємодіє з суб`єктами господарської діяльності. Даний взаємозв`язок є досить складний і має двосторонній характер. З одного боку податки впливають на фінансово-економічний стан підприємства, а саме обсяг оборотних коштів, величину прибутку, інвестиційну діяльність, а з іншого особливості суб`єктів господарювання (конкурентоспроможність, рентабельність виробництва, форма власності, заміна обсягів виробництва вироблених товарі чи послуг). Ці аспекти прямо пропорційно впливають на формування бази оподаткування, а як наслідок і на економічну діяльність підприємств.

Прагнення держави миттєвого поповнити бюджет, часті зміни в податковому законодавстві призвели до поглиблення нестабільності господарювання, а також надмірного податкового навантаження на українських виробників. Багато досліджень показує, що дохід отриманий державою суто фіскальними методами, менш значущий порівняно з економічним збитком, який завдається суб'єктам ринкових відносин.

Податки впливають на прибутковість, на виробничу діяльність підприємств, на платоспроможність, на формування фінансових ресурсів для інвестиційної діяльності та на конкурентоспроможність продукції.

Функціонування податкової системи України проявляється при аналізі певних податків, що найбільше впливають на діяльність підприємств, а саме відрахувань на соціальні заходи та податок на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств.

Оцінити вплив податків на роботу підприємства можна за допомогою прибутку, що являється основою джерела фінансових ресурсів для розвитку виробництва. Сплата податку на прибуток може бути як частина від отриманого підприємством прибутку, а отже може значно вплинути на суб'єктів господарювання. Згідно зі ст. 151.1 та п. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК передбачено поступове зниження ставки податку на прибуток до 16 %. З 01.04.11 р. застосовується ставка – 23 %; з 0101.12 р. – 21%; з 01.01.13 р. – 19 %; з 01.01.14 р; – 16 %. Для європейських країн величина ставок податку на прибуток підприємств варіюєтьс в діапазоні від 10 до 33,3 %.

Аналогічно впливають непрямі податки, оскільки кінцевим платником є населення. Ястремський О.І. та Гриценко О.Г. дослідили вплив різних видів податків на діяльність підприємства. Були проведені систематичні розрахунки основних параметрів підприємства при зміні ПДВ від 0 до 40 % та податку на фонд оплати праці від 0 до 70 %. При ставках податків на фонд оплати праці від 0 до 20 % наявні класичні криві А. Лаффера. Результати розрахунків цих авторів, свідчать про складну взаємодію ставок податків та доходів бюджету від податкових надходжень. На основі зроблених розрахунків був зроблений висновок, що максимальний дохід держава одержує при відсутності податків на фонд оплати праці та при ставці ПДВ на рівні 15 %.

Також високі ставки ПДВ мають негативний вплив на діяльність підприємства внаслідок наявності часового розриву між моментом оплати ПДВ у ціні товару і моментом відшкодуванням його з бюджету. Частка ПДВ у податкових надходженнях держбюджету України збільшується з кожним роком, зокрема в 2007 році частка становила 56,4 %, в 2008 – 57,7 %, в 2009 – 53,1 %, а в 2010 – 58,6 %. Отже сплата ПДВ в бюджет справляє вплив на діяльність великої кількості суб’єктів підприємництва.

На ефективність діяльності підприємств впливають збори соціального та обов'язкового пенсійного страхування. При умові затвердження мінімальної зарплати в затверджених розмірах мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємців у 2014 році становитиме від 422,65 до 451,45 грн. Дані збори впливають на підприємства опосередковано, так як вони додаються до собівартість продукції. Як наслідок – скорочення платоспроможного попиту кінцевого споживача, а отже, зменшення обсягу виробництва і зниження сукупного прибутку підприємства.

Підвищення рівня прямого оподаткування фізичних осіб зменшує номінльні, а отже і реальні доходи населення. Як наслідок відбувається скорочення попиту населення на товари, вироблені підприємствами. За умови незмінної пропозиції ціни знизяться, а отже скоротяться прибутки підприємств, зменшаться темпи нарощування обсягів виробництва.

Отже, з упевненістю можна говорити, що оподаткування має сильний вплив, адже воно впливає як на прибутки, так і на конкурентоспроможність продукції підприємства. Дослідження Ястремського О.І. та Гриценка О.Г. дають чітко зрозуміти, що існує взаємодія ставки податку та надходження до держбюджету, саме тому законодавством України і передбачається зниження ставок. Не менш важливим являється збори соціального та пенсійного страхування, а також ПДВ. Тому, відповідно саме від правильно обраної податкової політики держави в значній мірі залежить успішність розвитку підприємств.


Науковий керівник: ст. викладач Касьяненко Т.В.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
студент групи Ф-21 Оголь О.О.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   53


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка