Економічні проблеми сталого розвитку Экономические проблемы устойчивого развития

Скачати 10.38 Mb.
Дата конвертації11.05.2018
Розмір10.38 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   53

Student of the group Mm-32 Myroshnychenko D.V.
Business performance management consists of a set of management and analytic processes, supported by technology, that enable businesses to define strategic goals and then measure and manage performance against those goals. Core business performance management processes include financial planning, operational planning, business modelling, consolidation and reporting, analysis, and monitoring of key performance indicators linked to strategy. Business performance management involves consolidation of data from various sources, querying, and analysis of the data, and putting the results into practice.

Business Process Management Software (BPMS) is a collection of software tools that help to facilitate a BPM initiative. Within a BPMS platform, there are tools to aid in all phases of the BPM lifecycle: Design, Modelling, Execution, Monitoring and Optimization. BPM tools provide visual mapping and documenting processes which can help with understanding the current process state, and then use that knowledge within an organization. Some tools offer additional analysis and simulation capabilities that can aid in analysing processes for the purpose of identifying opportunities for improvement.One of such BPMS tool is Dashboard.

Dashboard is an easy to read, often single page, real-time user interface, showing a graphical presentation of the current status (snapshot) and historical trends of an organization’s key performance indicators (KPIs) to enable instantaneous and informed decisions to be made at a glance.

Dashboards often provide at a glance views of KPIs (key performance indicators) related to a particular objective or business process (sales, marketing, human resources, or production). The term ‘dashboard’ originates from the automobile dashboard where drivers monitor the major functions at a glance via the instrument cluster. Dashboards give signs about a business letting the user know something is wrong or something is right. The corporate world has tried for years to come up with a solution that would tell them if their business needed maintenance or if the temperature of their business was running above normal. Dashboards typically are limited to show summaries, key trends, comparisons, and exceptions. There are four key elements of a good dashboard: Simple, communicates easily; Minimum distractions; Supports organized business with meaning and useful data; Applies human visual perception to visual presentation of information.

Dashboards have following classifications:

  • Strategic: dashboards support managers at any level in an organization, and provide the quick overview that decision makers need to monitor the health and opportunities of the business. Dashboards of this type focus on high level measures of performance, and forecasts. Strategic dashboards benefit from static snapshots of data (daily, weekly, monthly, and quarterly) that are not constantly changing from one moment to the next.

  • Analytical: dashboards for analytical purposes often include more context, comparisons, and history, along with subtler performance evaluators. Analytical dashboards typically support interactions with the data, such as drilling down into the underlying details.

  • Operational: used to monitor real time operations and alert the users to deviations for the norm. This often means that operational dashboards need to be updated frequently if not in real time, contain less information than analytical or strategic dashboards, and make it nearly impossible to avoid or misunderstand an alert when something deviates from the acceptable standards. Operational dashboards should provide users with specific alerts and provide them with exactly what information they need to quickly get operations back to normal.

The automation of key performance indicators can provide many benefits to the organization. Dashboard benefits are:

  • Performance dashboards translate corporate strategy into metrics and goals that are customized for each team working the process. Managers log into their performance dashboard and get a clear picture of the strategic objectives and the level they are at in achieving these goals.

  • Increase in bottom line revenue.

  • Promotes greater business insight, more informed decision making and better results.

  • Allows you to identify and correct trends before they become an issue.

  • Reduction of labor effort and overhead costs.

  • Elimination of duplicate data entry.

  • Ability to provide detailed, accurate, and analytical reports quickly.

  • Possibility effectively to identify, track, trend, and correct problems as you evaluate the health of key areas of your organization.

  • Continually identification of operational efficiencies.

  • Proactively identification and apply corrective measures.

  • The Dashboard will assist to identify potential areas to improve (causing bottlenecks to achieve target performance requirement).

Dashboards are unique. The design of each dashboard is driven by the business and their needs and culture. This allows to apply Dashboard in any area of business/production and achieve established goals easily.
Supervisor: senior lecturer Myroshnychenko I.A.
Стратегия управления финансовой устойчивостью на основе економико-математических моделей
студент группы Ммс-31/м Овеков И.М.
Повышение гибкости и скорости управления на предприятии в условиях современной экономики может быть достигнуто при помощи математических моделей и инструментов, позволяющих оптимизировать подготовку управленческих решений. Принятие качественных управленческих решений в сфере финансов основываются на анализе финансового состояния хозяйствующего субъекта.

Учитывая то, что в современной экономике предприятия функционируют в условиях неопределенности учет таких оценок является сложной математической и экономической задачей. Как следствие, возрастает актуальность разработки экономико-математической модели оценки финансового состояния хозяйствующего субъекта. Финансовая устойчивость формируется в процессе всей производственно-хозяйственной деятельности и является главным компонентом общей устойчивости предприятия. На устойчивость финансовой системы предприятия оказывает влияние ряд внутренних и внешних факторов, которые необходимо учитывать при построении экономико-математической модели. К внутренним факторам можно отнести: состав и структуру выпускаемой продукции, размер и соотношение между постоянными и переменными издержками, технологию производства, структура финансовых ресурсов, размер оплаченного уставного капитала и т.д.

Для построения математической модели финансовой устойчивости необходимо учитывать основные статьи бухгалтерского баланса предприятия. Основными источниками информации для анализа финансовой устойчивости являются данные бухгалтерского учета и отчетности. Процесс формирования активов предприятия при помощи экономико-математической модели показана на рис. 1.
Финансовые показатели

Экономико-математическая модель

Финансовые показатели
Рис. 1 – Процесс формирование активов предприятия через задаваемые значения финансовых показателей
Экономико- математическая модель позволяет определить величины основных статей баланса, задавая значения определенным параметрам, таким как текущие средства, краткосрочные пассивы, собственные оборотные средства, денежные средства, запасы, дебиторская задолженность и т.д.

Экономико-математическая модель может иметь следующий вид:

где – текущие активы; – краткосрочные пассивы; – собственные оборотные средства; денежные средства; – маневренность функционирующего капитала; – коэффициент текущей ликвидности; – дебиторская задолженность; – коэффициент быстрой ликвидности; – запасы и прочее; – запасы; – доля собственных оборотных средств в запасах; – прочие текущие активы.
В результате решения системы уравнений можно получить основные экономические показатели деятельности предприятия. В результате анализа определяются важные показатели эффективности деятельности коммерческих предприятий, которые свидетельствуют либо об успехе предпринимательской деятельности, либо об угрозе банкротства.

Разработанная экономико-математическая модель позволяет решить следующие задачи: проводить качественную оценку финансового состояния предприятия, помочь руководителю принимать управленческие решения по улучшению финансового состояния предприятия; управлять системой финансовых показателей; устанавливать взаимосвязи между различными финансовыми показателями, а также прогнозировать и планировать финансовую деятельность.

Научный руководитель:ассист. Опанасюк Ю.А.
доц. Панасовский Ю.В., студент гр. Ммс-31/м Султанов Б.Т.
Рыночные условия функционирования производственного предприятия требуют тщательного пересмотра системы формирования оплаты труда. При централизованном планировании единственным принципом регулирования заработной платы служило положение об эквивалентности меры труда и меры потребления каждого члена общества. В рыночной системе оплата труда строится на принципе прямого обмена квалификации и времени наемного работника на заработную плату и доход от участия в прибыли. Причем это уже зависит от складывающейся и меняющейся обстановки на рынке труда, где на свободных рыночных конкурентных отношениях формируется спрос и предложение рабочей силы, устанавливаются тенденции и направленность потребности в ней.

В рыночных условиях основным требованием к организации заработной платы должен оставаться баланс интересов работника и работодателя. Для работника заработная плата является главным и основным источником его личного дохода, средством воспроизводства и повышения уровня благосостояния его самого и его семьи. В этом состоит стимулирующая роль заработной платы, заключающаяся в особой заинтересованности наемного работника в результатах своего труда как фактора увеличения размера получаемого вознаграждения. Для работодателя заработная плата работников – это расходуемые им средства на использование привлекаемой по найму рабочей силы, что составляет одну из основных статей себестоимости производимых товаров и услуг. Поэтому в процессе становления рыночных отношений главным требованием к организации заработной платы на предприятии, отвечающим как интересам работника, так и интересам работодателя, является обеспечение необходимого роста заработной платы при снижении ее затрат на единицу продукции и гарантии повышения оплаты труда каждого работника по мере роста эффективной деятельности предприятия в целом.

Соблюдение этих требований при разработке конкретного механизма оплаты труда должно побуждать руководителей и специалистов предприятия в максимальной степени использовать имеющиеся научные, технические, организационно-экономические и социальные резервы повышения эффективности производства. Цель реализации этих требований: создать для работодателей необходимые предпосылки для роста массы прибыли и уровня рентабельности, а для работников – обеспечить постоянный рост своего дохода в виде получаемой заработной платы.

В этой связи выработка соответствующих рекомендаций для предприятия в области выбора стратегии оплаты труда является весьма актуальной задачей. В странах с развитой рыночной экономикой накоплен достаточно большой опыт, в котором организация заработной платы является одной из приоритетных задач для успешного функционирования предприятий. Оплата труда на таких предприятиях тесно увязана с эффективностью производства, что в итоге оказывает влияние на всю национальную экономику.

Грамотная политика в области оплаты труда должна учитывать еще два важных аспекта. Прежде всего, это принцип сегментации уровня оплаты труда, предусматривающей разграничение его по отдельным сегментам, т.е. группам работников, различающимся приоритетностью сферы деятельности и уровнем материальной обеспеченности. Такое регулирование осуществляется на различных уровнях – в рамках генерального и отраслевых тарифных соглашений и в коллективных договорах предприятий.

Другим немаловажным аспектом при выборе долгосрочной политики оплаты труда наемным работникам является учет ее регулирующей функции, которая заключается в воздействии принимаемой системы оплаты труда на соотношение между спросом и предложением рабочей силы, на формирование персонала, численности работников и уровня их занятости.

Отраслевые тарифные соглашения могут служить основой при решении вопросов внутриотраслевой дифференциации зарплаты. Однако разница в уровне средней заработной платы между предприятиями даже внутри отрасли не должна быть непомерно высокой. Для сравнения можно сослаться на опыт Швеции, где соотношение оплаты труда между любыми категориями населения не превышает один к двум.

Оперативное регулирование оплаты труда на внутрихозяйственном уровне имеет целью создание условий, способствующих достижению соответствия между предложением труда, исходящим от работников, и спросом труда со стороны работодателя на взаимоприемлемой основе. Практика решения такой задачи может быть успешной лишь в том случае, если она опирается на изучение механизма ценообразования на рынке труда и связанного с ним поведения субъектов рыночных отношений. Соответственно и формирование фондов оплаты труда может считаться приемлемым, если его постоянный во времени рост в абсолютном значении не влечет за собой снижение производственной рентабельности.

Правильное понимание и полный учет особенностей, содержания, функций и принципов организации заработной платы могут способствовать построению научно обоснованных моделей и концепций оплаты труда, заинтересовывающих как работодателей, так и работников в максимальных конечных производственных результатах.
Вплив стейкхолдерів на формування іміджу компанії
студент гр. М-01 Перфільєва О.О.
Світові корпорації все частіше обирають своєю метою задоволення потреб нинішнього покоління, без загрози для майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Організації в даний час покликані нести відповідальність за наслідки впливу їх діяльності на суспільство та природне середовище. Теорія стейкхолдерів (зацікавлених сторін) Е. Фрімена [1] змінили систему цілепокладання фірм. Тепер, для того щоб діяти ефективно у відповідь на вимоги навколишнього бізнес-середовища, організації мають враховувати соціальні, екологічні, політичні аспекти та інтереси різнобічних зацікавлених сторін у своїй діяльності, отже розробляти та впроваджувати принципи корпоративної соціальної відповідальності.

Корпоративна соціальна відповідальність (далі КСВ)відповідальність організації за вплив її рішень та дій на суспільство, навколишнє середовище шляхом прозорої та етичної поведінки, яка сприяє сталому розвитку, у т.ч. здоров’ю та добробуту суспільства; враховує очікування зацікавлених сторін; відповідає чинному законодавству та міжнародним нормам поведінки та інтегрована у діяльність організації і практикується у її відносинах [2].

Існують різноманітні кількісні та якісні методи, що визначають вплив КСВ на імідж компанії. Зокрема, деякі з них пов'язують іміджеву складову із стейкхолдерами, зазначаючи, що репутація компанії багато в чому залежить від відношення зацікавлених сторін до цієї компанії.

В нашому дослідженні ми дотримувались виокремлення таких трьох основних груп стейкхолдерів: клієнти; співробітники та суспільство.

В рамках конкурсного проекту, запропонованого компанією "Ернст енд Янг", групою студентів СумДУ під керівництвом викладачів було проведено дослідження, в ході якого були визначені коефіцієнти вагомості впливу кожної із груп стейкхолдерів на імідж компанії.

Для того, щоб визначити вплив кожної із груп на репутацію компанії, ми визначили взаємозв'язок між очікуваннями трьох груп стейкхолдерів від компанії і навпаки (табл. 1). Так, наприклад, для клієнтів найбільш важливо отримати від компанії якісні послуги, а компанія навзаєм отримує необхідний їй обсяг продажів послуг, а отже – прибуток. Для співробітників важлива заробітна плата, а компанія вимагає в обмін потрібну продуктивність праці, яка прямо пропорційно впливає на прибуток. Для суспільства в цілому необхідна сплата податків, а для компанії – довіра від суспільства, оскільки саме місцеве суспільство складається з потенційних клієнтів і співробітників.

Таблиця 1 – Визначення вагових коефіцієнтів впливу на імідж компанії за групами стейкхолдерів.


Обсяг продажів

Якість обслуго-вування

Продуктивність праці

Оплата праці

Сплата податків

Довіра до компанії



Клієнти (існуючі та потенційні)









Співробітники (існуючі та потенційні)









Суспільство органи влади, ЗМІ, навчальні заклади, лікарні, дитячі будинки, НПО і т.д.)











100 %

Потім всі критерії були проранжовані залежно від важливості для кожної з груп стейкхолдерів. Найбільш важливому критерію присвоюється оцінка «3», найменш важливому – «1». Всі оцінки підсумовуються по групам і знаходиться загальна сума всіх оцінок. Далі оцінка по групі ділиться на загальну – це і є вагомість групи.

Як висновок можна сказати, що найбільший ваговим вплив на імідж компанії мають співробітники, тому компаніям необхідно звертати увагу на задоволеність працівників роботою, а також на лояльність працівників по відношенню до компанії, в якій вони працюють.

Більше того, теорія менеджменту передбачає, що КСВ позитивно впливає на ефективність управління людськими відносинами. Згідно дослідженню Cochran [3], фірма, в якій добрі відносини з персоналом, може знизити коефіцієнти плинності персоналу та підвищити мотивацію. Важливим є той факт, що цей позитивний аспект КСВ фірми може створювати додаткові конкурентні переваги у залученні найкращих фахівців.

  1. Freeman R.E. et al. Stakeholder Theory and “The Corporate Objective Revisited” / R. Edward Freeman, Andrew C. Wicks, Bidhan Parmar // Organization Science. – Vol. 15, No. 3, May–June 2004, pp. 364–369.

  2. ISO 26000: Керівництво із соціальної відповідальності. – 132 с.

  3. Cochran P.L. The evolution of Corporate Social Responsibility / Cochran L. Philip // Business Horizon. – No 50, 2007. – pp. 449-454.

Наукові керівники: доц. Лукя´нихін В.О., доц. Швіндіна Г.О.
студент гр. Е-01 Портянка А.Г.
В сучасних умовах ринкового середовища аналіз інвестиційної активності та діапазону інвестиційної діяльності забезпечує підвищення рівня конкурентоспроможності та високих темпів розвитку підприємства.

Актуальність даного питання призводить до необхідності проведення досліджень особливостей планування інвестиційних процесів на підприємстві.

Інвестиційна діяльність підприємства являє собою цілеспрямовано здійснюваний процес пошуку необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об'єктів (інструментів) інвестування, формування збалансованої по обраних параметрах інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації [1].

Планування інвестиційної діяльності становить основу управління інвестиційною діяльністю підприємства і являє собою процес розроблення системи планів і планових показників із забезпечення підприємства необхідними інвестиційними ресурсами й підвищення ефективності його інвестиційної діяльності в майбутньому.

В нашій країні існує багато недоліків і проблем пов’язаних з інвестиційною діяльністю. Проблеми пов’язані, насамперед, із недосконалістю нормативно-правової бази й недостатнім рівнем підготовки відповідних фахівців, також з тим, що безліч методів оцінки інвестицій перебувають в стадії становлення.

Нерозв’язаною проблемою аналізу інвестиційної діяльності являється відсутність значень фінансових показників, відсутність яких не дає змоги порівняти значення фінансових коефіцієнтів відносно встановлених норм. Причиною даної проблеми є те, що підприємства не подають у фінансовій звітності дані фінансових індексів, за якими користувачі, і потенційні інвестори могли б проаналізувати фінансовий стан підприємства.

На інвестиційну діяльність підприємства значно впливає ризик, який виявляється як ризик, що пов'язаний з формуванням прибутковості інвестиційних операцій. Врахування ризику вимагає серйозної уваги з боку керівників підприємства, оскільки є постійно діючим фактором, який необхідно передбачати в процесі прийняття всіх управлінських рішень щодо інвестиційної діяльності.

Необхідність планування інвестиційної діяльності обумовлюється такими причинами [2]: для реалізації стратегій підприємство може використовувати різні види інвестицій, різний обсяг інвестиційних коштів, тому доцільно розробляти декілька альтернативних проектів; необхідність вибору з альтернативних інвестиційних проектів найбільш ефективного; необхідність якнайшвидшого отримання віддачі від інвестицій; планування сприяє зниженню ризику, що пов'язаний із прийняттям інвестиційних рішень.

В економічній літературі існує багато різних підходів і методик аналізу та оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємств, основними з яких є: визначення ефективності інвестицій на основі дисконтування потоку надходжень; оцінювання загальної вартості інвестицій; оцінювання доцільності капітальних вкладень; аналіз інвестиційної привабливості; аналіз беззбитковості інвестиційних проектів; економічний аналіз ефективності запланованих капітальних вкладень; визначення структури капітальних вкладень та ефективності їх використання; оцінювання ефективності інвестиційних проектів; оцінювання інвестиційних проектів, до реалізації яких залучаються іноземні інвестори; планування капітальних витрат та ін. Проаналізувавши положення, методики, можна зробити висновок, що вони не повною мірою враховують особливості економіки України і потребують подальшого вдосконалення [3].

Проблема активізації інвестиційної діяльності на підприємствах України є досить актуальною, вирішення якої пов’язане з подоланням недосконалості в процесах планування, аналізу та реалізації інвестиційної діяльності. Планування інвестиційної діяльності з використанням новітніх методів дозволить направляти ресурси в ефективні сфери, вибирати кращі з альтернативних проектів, збільшувати їх прибутковість та підвищувати ефективність діяльності підприємства в цілому.

Нагальність цього питання не терпить відкладень, адже саме на ефективній підприємницькій діяльності в Україні і буде базуватись стабільна та конкурентоспроможна ринкова економіка.

  1. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //globalteka.ru/books/doc_details/5321----.html

  2. Васильєв О.Л. Планування інвестиційної діяльності підприємств / О.Л. Васильєв, О.В. Синельников. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Znpudazt/2012_133/n133-120.pdf

  3. Бондар М.І. Стан та вдосконалення аналізу ефективності інвестицій/ Бондар М.І. // Економіка та держава. – 2008. – №2. – С.8-11

Науковий керівник: асист. Вишницька О.І.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   53

База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка