Економічні проблеми сталого розвитку Экономические проблемы устойчивого развития



Скачати 10.38 Mb.
Сторінка24/53
Дата конвертації11.05.2018
Розмір10.38 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   53

ХОЛІСТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ
студент гр.МК-11 Масько Я.В.
Розвиток маркетингу в умовах глобалізації економічних процесів потребує зміни традиційних поглядів на нові шляхи розвитку маркетингової теорії. Пріоритетним напрямком у сучасній науці маркетингу стає зміна концепції задоволення масових потреб споживачів на дотримання інтересів суспільства через високоякісне задоволення потреб кожного споживача.

Холістичний підхід у маркетингу прогнозує зосередження уваги на елементах інтегрованих бізнес-взаємодій фірми з клієнтами, посередниками і постачальниками. Головне в концепції холістичного маркетингу – підхід до клієнта як до повноцінного учасника системи маркетингу.

Холістичний маркетинг є відносно новою концепцією маркетингу. Серед науковців, які досліджували цю тему можна виділити роботи таких вчених як О. Абрамович, Т.Амбер, Г. Балієв, Дж.Блайд, С. Гаркавенко, Ф. Котлер, К. Келлер, А.Павленко, В.Руделіус, Я.Унарова, Р.Уфімцев, У.Філіпс.

Ф. Котлер та К.Л. Келлер одні з перших хто робили спроби визначити та структуризувати складові концепції холістичного маркетингу. Зміст холістичного маркетингу вчені ототожнюють з плануванням, розробленням і впровадженням маркетингових програм, процесів та заходів з врахуванням їх широти та взаємозв’язку [2].

Цей маркетинг буде більш цілісно, холістично розглядати соціальний простір, в якому знаходяться споживачі, власники і співробітники компаній. Маркетинг має охоплювати не тільки канали збуту, а і постачання, бути не окремою функцією, а рушійною силою компанії. Ф.Котлер підкреслює, що маркетинг повинен не ділити ринок і підприємство на частини, а приймати їх цілісно [2].

На думку російського дослідника О.А. Козлової, холістичний маркетинг повинен об’єднати в одну модель існуючі концепції як елементи певної структури, при створенні інноваційного механізму регулювання соціально-економічних відносин на єдиних принципах, враховуючи особливості ринків, на яких працює підприємство.

Такий підхід, на думку науковця, надає наступні можливості: використовувати усі переваги науково-практичного досвіду існуючих концепцій маркетингу; проаналізувати переваги та недоліки їх взаємодії; розглянути його особливість залежно від специфіки ринку, на якому працює підприємство [1].

Основна функція маркетингу полягає у створенні соціального ефекту, який створюється шляхом покращення економічних результатів діяльності деяких підприємств та урізноманітнення вибору споживачів. Підприємство розробляє комплекс пропозицій товарів, цін та послуг і використовує поєднання заходів просування, які включають рекламу, стимулювання збуту, спеціальні заходи спрямовані на охоплення каналів розподілу та цільових покупців.

На приватному рівні критерієм ефективності маркетингу є прибуток, одержаний від маркетингових заходів, а на суспільному рівні – ступінь задоволення споживачів, який припадає на одиницю витрачених економічних ресурсів. Тому, концепція ефективності маркетингу повинна бути комплексною, або холі стичною. Але, беручи до уваги складність цілей, сфери застосування та інструменти маркетингу, практичне застосування такого підходу довгий час вважалося неможливим.

Існує п’ять конкуруючих концепцій, які організація може вибрати за основу маркетингової діяльності: виробнича, товарна, збутова, маркетингова, холістичного маркетингу. Самою актуальною є концепція холістичного (цілісного) маркетингу, яка є результатом багаторічної еволюції поглядів підприємців на свою діяльність на ринку і на сам ринок, що відбувається внаслідок розвитку продуктивних сил суспільства. Підприємству потрібен новий погляд на те, як працювати і як конкурувати в новому маркетинговому середовищі. Холістичний маркетинг включає в себе чотири компоненти: маркетинг взаємовідносин, інтегрований маркетинг, внутрішній маркетинг і соціально відповідальний маркетинг.

Робул Ю.В. звертає увагу на оцінку ефективності холістичного маркетингу. Він запропонував гіпотези створення холістичної концепції ефективності маркетингу: ефективність маркетингової політики відповідає мірі впровадження маркетингової орієнтації і обмежується об’єктивною потребою у маркетингу в даних економічних умовах; об’єктивна потреба в маркетинговій політиці знаходиться під значним впливом перехідного стану економіки; маркетингова орієнтація включає орієнтацію бізнесу в напрямку сталого розвитку; не існує єдиного, універсального показника ефективності маркетингової політики; показники ефективності маркетингової політики повинні враховувати ступінь досягнення маркетингових цілей, використання маркетингових інструментів, ступінь і якість взаємодії з іншими підрозділами підприємств, а також показники розвитку ринків [3].

Таким чином, можна зробити висновок, що концепція холістичного маркетингу розглядає в одному циклі всі сфери взаємодії підприємства із споживачами та партнерами. Холістичний маркетинг акцентує необхідність розширеного, комплексного підходу до маркетингової діяльності. Він містить такі складові елементи: маркетинг відносин, інтегрований маркетинг, внутрішній маркетинг і соціально – відповідальний маркетинг. Впровадження холістичного маркетингу у практичну діяльність підприємств дасть змогу оптимізувати та зробити більш довготривалими відносини підприємства з покупцями чи ринком.




  1. Козлова О.А. Методология взаимодействий концепцій маркетинга как основа холистического маркетинга / О.А. Козлова // Экономика и управление. – 2011. – № 4 (77). – С. 130-133.

  2. Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент / Ф.Котлер, К.Л. Келлер. – 12-е изд. – С-Пб.: Питер, 2009. – 816 с.

  3. Робул Ю.В. Холістична концепція ефективності маркетингу / Ю.В. Робул // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – №4. – Т.2.– С. 124-130.


Науковий керівник: ст. викладач Нагорний Є.І.
РИЗИКИ В СФЕРІ МАРКЕТИНГУ
студент гр. МК-11 Овчаренко О.О.
Ризики притаманні всім видам діяльності підприємства, тому правомірно говорити про ризики маркетингу або маркетингові ризики. Однією з основних проблем, пов'язаних з управлінням маркетингових ризиків, є визначення самого поняття «маркетингові ризики».

Слід відзначити, що на сьогодні мало хто з фахівців в галузі управління ризиками займаються проблемами управління таким специфічним видом ризиків, як маркетингові. Але навіть серед обмеженого кола фахівців немає єдиної думки щодо визначення маркетингових ризиків. Різні автори по-різному трактують саме поняття маркетингових ризиків. Зокрема більшість з них визначають маркетингові ризики як сукупність ризиків, які характеризують ймовірністю виникнення певних подій та їх наслідків, що ускладнюють або роблять неможливим досягнення цілей на окремих етапах маркетингової діяльності або цілком у сфері маркетингу.

Відсутність загальноприйнятої структурованої методології управління ризиками промислових підприємств, а, отже, і теоретико-методологічної основи управління маркетинговими ризиками є причиною того, що на практиці у діяльності підприємств та компаній на тлі об'єктивної необхідності оцінки та управління маркетинговими ризиками дані питання не тільки не вирішуються, але навіть не ставляться подібні завдання. Дана ситуація ускладнюється відсутністю самої системи маркетингу на промислових підприємствах. На вітчизняному ринку найбільший розвиток система маркетингу отримала на підприємствах, зайнятих у споживчому секторі, а найменше – у промисловому .

У практиці вітчизняних підприємств роль відділів маркетингу прирівнюється або до рекламному відділу, або відводиться суто аналітична функція, причому отримані дані в ході досліджень не знаходять належного застосування. У той же час саме дослідницько-аналітична робота є основою для прийняття адекватних рішень, як в області маркетингу, так і при управлінні підприємством у цілому.

Маркетингові дослідження спрямовані на зниження ризиків діяльності підприємства, підвищення його конкурентоспроможності та поліпшення фінансових результатів, а також є джерелом необхідної та достовірної інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень і реалізації ефективних управлінських впливів.

Відсутність системи маркетингу на промислових підприємствах ускладнює, а точніше робить неможливим комплексне, безперервне і цілеспрямоване здійснення маркетингової діяльності, що в свою чергу, гальмує розвиток відповідної діяльності промислових підприємств в галузі управління та оцінки ризиків. Більшість фахівців сходиться на думці, що маркетинг – це, насамперед, інвестиції, а не тільки витрати.

Будь-який маркетинговий захід доцільно розглядати як інвестиційний проект. Інвестиційний проект, як відомо, це комплект документів, що містять формулювання мети майбутньої діяльності та визначення комплексу дій, спрямованих на її досягнення, а також комплекс дій (робіт , послуг , придбань, управлінських операцій і рішень), спрямованих на досягнення сформульованої мети.

Проводячи аналогію з маркетинговою діяльністю, інвестиційний маркетинговий проект можна розглядати як маркетинговий план, що містить комплекс заходів, спрямованих на досягнення маркетингових цілей. Ефективність маркетингового проекту визначається: комерційною ефективністю – зростання продажів , частки ринку і т.д.; економічна ефективність.

Розглядаючи маркетингову діяльність як інвестиційний проект, виникає можливість оцінки маркетингових ризиків відповідно до методичним апаратом і інструментами оцінки інвестиційних ризиків .

Таким чином, під маркетинговим ризиком розуміють подію або дію, пов'язану із здійсненням виробничо-збутової діяльності промислового підприємства та настання або реалізація якого відображається на функціонуванні підприємства і призводить до відхилення його фінансових результатів від планових або прогнозних. Під процесом управління маркетинговими ризиками – процес комплексного, систематичного і безперервного аналізу та моніторингу маркетингових ризиків, вироблення і реалізації маркетингових рішень на всіх рівнях управління з метою підвищення ефективності маркетингової діяльності.




  1. Вітлінський В.В. Аналіз, моделювання та управлін-ня економічними ризиками: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / В.В. Вітлінський, П. І. Верченко.  К.: КНЕУ, 2000.  292 с.

  2. Економіко-математичне моделювання в маркетингу [Электронный ресурс] : навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / І. Ф. Шатарська; [голова редкол.: О. Д. Шарапов] ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана».  К. : КНЕУ, 2009.  120 с.

  3. Старостина А.А.. Риск-менеджмент в маркетинге / А.А. Старостина, В.А. Кравченко // Стратегія економічного розвитку України. – 2002. – № 7. – С. 15-18.


Науковий керівник: асист. Голишева Є.О.
САМОМАРКЕТИНГ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОГО МАЙБУТНЬОГО
студент гр. МК-31 Прокопенко М.О.
Для багатьох студентів старших курсів та випускників ВНЗ гостро постає питання працевлаштування та подальшого кар’єрного росту, адже не завжди та установа, в якій людина бажає працювати, готова працевлаштувати її; також ї людина бажає працювати не на всі компанії, які пропонують їй робоче місце. Тому потрібно самовдосконалюватися та вміти презентувати себе так, щоб тебе бажала прийняти на роботу саме та установа, в якій ти сам бажаєш працювати. Часто для цього треба докладати багато зусиль, які, об’єднуючись, і становлять так званий самомаркетинг – мистецтво продавати себе на ринку праці.

Самомаркетинг – організація самореклами і вигідного представлення себе, своїх можливостей і навичок на ринку праці з метою викликати інтерес потенційного роботодавця. Крім того, самомаркетинг означає і систематичне підвищення вашої ринкової вартості в якості працівника, що дозволяє надалі прискорити ваше просування по службі або перейти на нове місце роботи [1]. Самомаркетинг – процес, що складається з двох частин:



  1. Зосередити увагу на собі, своїх знаннях, уміннях, навичках, особистісних якостях.

  2. Привернути увагу і вивчити вимоги роботодавця, на якого бажаєте працювати.

Таким чином, виділяють етапи самомаркетингу :

  1. Визначення та вивчення свого цільового ринку, а також факторів впливу на ньому.

  2. Вивчення та визначення споживчого попиту на цільовому ринку.

  3. Вироблення стратегії позиціонування товару «робоча сила» для продажу свого потенційного покупця.

  4. Продаж товару «робоча сила». Організація грамотної комунікації в системі «продавець – покупець».

  5. Підтвердити своє реноме [2].

Також виділяють 6 правил успішного самомаркетингу: потрібно знати про себе як про професіонала абсолютно все, щоб у потрібний момент зуміти запропонувати роботодавцю саме те, що він хоче, і вміло обійти недоліки; уважно вивчити філософію компанії, в яку збираєтеся влаштуватися; імідж повинен повністю відповідати тій меті, яку хочете досягти і залежати від того, на кого хотіли справити враження; більше спілкуватися і розширювати коло знайомих; скласти план самомаркетингу – список цілей і завдань на найближчий час; впевненість у своїх силах повинна бути у всіх вчинках [1].

Важливо зазначити, що самомаркетинг також неможливий без таких його складових, як самоіміджирування, самокорекція, самомоніторинг, самопрезентація, самопросування, саморегуляція та самореклама.

Проаналізувавши поняття самомаркетингу, його складові та етапи, дійшли висновку, що самомаркетинг – необхідний процес у сучасному світі для студентів та випускників ВНЗ. Починати створювати «себе» потрібно ще навчаючись в університеті, адже це складний, трудомісткій процес, без якого працевлаштуватися на бажану посаду надзвичайно складно. Головне правило маркетингу: правда не має значення, адже сприйняття – це реальність. Бажаєш бути успішним – треба знати, як презентувати себе роботодавцю. Для цього і потрібно займатися самомаркетингом, адже він допомагає навчитися показувати себе з вигідної сторони.


  1. Богданчикова М. «Шість правил успішного самомаркетингу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wday.ru/

  2. Концепція самомаркетингу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.samomarketing.ru/


Науковий керівник: асист. Грищенко О.Ф.
ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ЯК ІНСТРУМЕНТІВ ВУЛИЧНОГО МАРКЕТИНГУ
асист. СагерЛ.Ю., студент гр. МК-31 Данько А.С.
У сучасному рекламному просторі все частіше присутня проблема перевантаженості повідомленнями інформаційного та рекламного характеру, що заважають потенційному споживачеві виокремити інформацію про товар окремої компанії. Стандартні методи привернення уваги вже не дають бажаного ефекту.

Згідно з сучасним визначенням: «маркетинг-це один із видів творчої управлінської діяльності, що сприяє розширенню виробництва і торгівлі шляхом виявлення запитів споживачів і організацій і досліджень, щодо задоволення цих запитів…» При розгляді маркетингу з позиції ринку він являє собою ринкову діяльність,яка повинна забезпечувати надійну, достовірну та сучасну інформацію про ринок збуту, смаки та переваги споживачів, а також мати необхідний вплив на споживача, попит, ринок, що забезпечить максимально можливий контроль сфери реалізації [1].

Для виконання вищезазначених цілей маркетингу, необхідно використовувати нові інструменти реклами, які передбачають застосування різних видів та форм образотворчого мистецтва. Серед вже застосованих на практиці форм образотворчого мистецтва компаніями, відомими на світовому ринку, такі: спрей-арт, графіті-повідомлення, мозаїчні зображення, 3D-зображення, світлодіодні зображення, графіті з використанням рослинних матеріалів (мох, трава, тощо), використання флористики, як виду мистецтва для створення нестандартних рекламних повідомлень та створення позитивного враження про компанії.Варто, однак, пам’ятати, що реклама є найбільш дієвою, якщо направлена на вузьке коло реципієнтів. Недотримання останньої вимоги може призвести до зворотного небажаного ефекту і втрати потенційних покупців.

Застосування нетривіальних засобів реклами для максимізації прибутку і розширення ринків збуту продукції, можна вважати вдалою інновацією і найвищою формою маркетингової діяльності, що являє собою не лише спосіб передачі необхідної та актуальної інформації споживачу, а і окрему форму мистецтва. За умови вдалого використання вуличного ландшафту та засобів виразності образотворчого мистецтва подібна рекламна компанія забезпечить wow-ефект та приверне увагу потенційних споживачів товарів та послуг креативної компанії.




  1. Корж М.В. Маркетинг : навч. пос. / М.В. Корж. – Київ. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 12

  2. Чернышев М. Граффити и маркетинг. Самая большая коллекция видов граффити! // М. Чернышев [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.marketing20.ru


Методи оцінки ринкових позицій підприємства
асист. Сагер Л.Ю., студент гр. МКмс-31/2с Тімошова О.Є.
Вибір та застосування методів формування стратегії підприємства, в першу чергу, залежать від рівня і характеру агрегації та інтегрованості самого підприємства. У кожному окремому випадку необхідний диференційований підхід, аналіз специфіки галузі, оцінка цільового споживача. Зокрема, у процесі стратегічного аналізу агрегованих і диверсифікованих підприємств, для оцінки привабливості портфеля продукції та визначення можливих альтернатив його зміни застосовуються матричні методи або методи комплексного стратегічного аналізу.

Методологічні засади побудови стратегії розвитку підприємства досліджували такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Ансофф І., Бланк І.А., Віханський О.С., Карлофф Б., Книш М., Портер М., Томпсон А., Стрікленд А. та ін. Творчістю цих та багатьох інших вчених напрацьовано величезний науково-теоретичний та методичний матеріал, запропоновано безліч різноманітних рекомендацій щодо розв’язання тих чи інших питань, вирішення конкретних прикладних завдань. Разом з тим, процес вибору того чи іншого методу для конкретного підприємства є складним завданням та потребує подальшого наукового обґрунтування. Враховуючи досить значну кількість різноманітних методів вважаємо доцільним умовно класифікувати їх на три групи: методи, які характеризують ринкові позиції підприємства (продукції); методи, які характеризують рівень менеджменту підприємства; методи, які характеризують рівень фінансово-економічної діяльності підприємства. Відповідно розглянемо існуючі моделі за сформованою класифікацією.

Модель конкурентної переваги: в основу моделі покладена матриця конкурентної переваги, яка запропонована М. Портером. Вибір стратегії обумовлюється характером конкурентної переваги фірми: за витратами чи через диференціацію продукту, які можна застосовувати як для усього ринку, так і для окремого його сегменту. Згідно з моделлю існують три базові конкурентні стратегії: лідерства у витратах, диференціації та спеціалізації. Здебільшого модель застосовують у випадку сповільненого зростання та стагнації галузей.

Модель «продукт – ринок»: в основу моделі покладена матриця І. Ансоффа, яка дозволяє оптимізувати розподіл ресурсів підприємства і визначити характер його дій на ринку. Вибір конкретної стратегії залежить від рівня насичення ринку та можливостей до постійного оновлення виробництва.

Модель накопиченого досвіду: використовується для формування конкурентної стратегії в напрямку мінімізації витрат. ЇЇ сутність полягає в тому, що більша частка підприємства в певному секторі економіки обумовлює більший сумарний накопичений обсяг виробництва, а отже і нижчі питомі витрати на одиницю продукції.

Модель життєвого циклу продукту, попиту: модель дозволяє сформувати на підприємстві стратегію в сфері «продукт – ринок». На основі моделі ЖЦП здійснюють планування виробництва сукупності продуктів, які знаходяться на різних стадіях ЖЦП (дослідження, введення на ринок, зростання, насичення, падіння) і формують стратегії щодо різних продуктів на окремих стадіях життєвого циклу.

Модель життєвого циклу технологій: застосування моделі дозволить підприємству в майбутньому зберегти та закріпити свої конкурентні переваги. Вона основана на концепції життєвого циклу, врахування якого при прийнятті стратегічних рішень дає можливість оцінити рівень розвитку технології і результатів її використання, що сприяє оптимальному розподіленню коштів та їх інвестуванню в передові і перспективні технології виробництва.

Метод Бостонської консалтингової групи: матриця BCG, яка є методом вироблення стратегічних альтернатив щодо діяльності підприємства в межах його окремих стратегічних економічних елементів і бізнесу в цілому. Вона дозволяє визначити стратегічну позицію по кожному стратегічному економічному елементу підприємства.

Модель McKinsey: в основі методу удосконалена матриця BCG, яка призначена для визначення стратегії інвестицій та розвитку для стратегічних позицій бізнесу (СПБ), стратегічних зон господарювання (СЗГ). Її аналіз дозволяє оцінити портфель продукції підприємства і сформувати стратегію по кожному напряму діяльності.

Модель компанії Шелл: в основі методу удосконалена матриця DMP, яка є різновидом матриці МакКінсі та може застосовуватись на будь-якій фазі ЖЦП. Її параметрами є галузева привабливість і конкурентоспроможність підприємства.

Модель Hofer/Schendel; модель спирається на чітке розмежування різних рівнів стратегічного планування. Виділяється три рівні формулювання стратегії: корпоративний; бізнес-рівень; функціональний рівень. Одним із основних припущень в моделі є те, що грошовий баланс не повинен дорівнювати нулю.

Метод ADL: в основі методу лежить матриця, яка побудована за двома багатовимірними змінними: конкурентною позицією підприємства на ринку та ступенем зрілості ринку. Конкурентна позиція підприємства розраховується відповідно до критеріїв, що використовують при складанні матриці МакКінсі, проте в методології ADL розрізняють 5 конкурентних позицій підприємства: граничну; слабку; середню; сильну; домінуючу.




  1. Виханский О.С. Стратегическое управление: [учебник] / Виханский О.С. М.: Гардарики, 2003. 296 с.

  2. Кныш М.И. Конкурентные стратеги: [учебное пособие] / Кныш И.М. СПб.: «Любавич», 2000. 284 с.


АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ ПОЗИЦІЙ ТА ВИБІР СТРАТЕГІЙ РОСТУ

(НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»)
асист. Сагер Л.Ю., студент гр. МКмс-31/1м Кириченко Т.В.
Сьогодні, в умовах жорсткої ринкової конкуренції, фірми потребують впровадження такої політики діяльності, яка б забезпечила досягнення поставленої мети. В цьому їм значно допомагають стратегічні плани, які базуються на використанні маркетингових стратегій. З метою виявлення перспектив подальшого розвитку ПАТ «Полтавакондитер», проведемо аналіз стратегічних позицій товариства з метою вибору стратегій росту.

Для вибору конкретної стратегії росту, було обчислено чотири-компонентний показник (табл. 1) та побудовано матрицю Ансоффа.
Таблиця 1 – Розрахунок чотирикомпонентного показника


Назва показника

Формула для розрахунку

Умови оптималь-ності

Результати розрахунку

1

2

3

4

Виробнича складова

Показник виробничої потужності (КВП)



де Впф – фактичний випуск продукції за певний проміжок часу, грн;

М – виробнича потужність товариства, грн.



< 1



Інтегральний коефіцієнт завантаження (Кінт)

де Ке – коефіцієнт екстенсивного заван-таження обладнання;

Кі – коефіцієнт інтенсивного завантаження


< 1




Фінансова складова

Коефіцієнт маневрування

м)

де ВКоб – власний оборотний капітал, грн;

∑ВК – загальна сума власного капіталу, грн.


Км=0,3-0,6



Коефіцієнт ліквідності (Кл)

де ОК – оборотні кошти, грн;

КЗ – сума короткострокових зобов’язань, грн.


Кл = 2-3




Коефіцієнт автономії (Кавт)

де ВК – власні кошти компанії, грн;

ПБ – пасив балансу, грн.


Кавт > 0,5



Маркетингова складова

Показник ефективності бюджеті (dBM)

де ВМ – витрати на маркетинг, грн;

ЗВ – загальні витрати компанії, грн.






Ринкова складова

Місткість ринку (МС)

де П – кількість потенційних покупців;

К – коеф. повторних закупок;

Двид та Дкуп – частка споживачів, що віддають перевагу та готові придбати товар відповідно.







Коефіцієнт ризику

де Ут – утрати маркетингу, грн.







Отже, чотирикомпонентний показник для ПАТ «Полтавакондитер» має такий вигляд: S (1; 1; 1; 1), так як усі його складові відповідають нормативам. Це свідчить про стійкий стан підприємства, і передбачає застосування будь-якої стратегії росту. Зокрема, для товариства найбільш оптимальною є стратегія інтенсивного росту, яка передбачає збільшення обсягу випуску продукції, розширення існуючих меж ринку та вихід на нові.

Матриця Ансоффа (табл. 2). Її суть полягає у виборі однієї з чотирьох базових стратегій досягнення стратегічних цілей компанії на ринку.
Таблиця 2 – Матриця І. Ансоффа «Товар-ринок»


РИНОК/
ТОВАР

ТОВАР

Існуючий

Новий

РИНОК

Існуючий

«стратегія глибокого проникнення на ринок»

«стратегія розвитку товару»

Новий

«стратегія розвитку ринку»

«стратегія диверсифікації»

Після побудови матриці Ансоффа було виявлено, що найбільш прийнятною є стратегія розширення меж ринку, так як у товариства для цього є потужна технологічна база, достатнє фінансове забезпечення та висококваліфіковані спеціалісти, крім того, вихід на нові ринки є його найвагомішою ринковою можливістю.



Таким чином, детально проаналізувавши діяльність ПАТ «Полтавакондитер» було запропоновано найбільш ефективні стратегії росту, на які необхідно спиратися для подальшої діяльності. Наведені стратегії стануть запорукою стабільного розвитку товариства.


  1. Божкова В.В. Стратегічний маркетинг : конспект лекцій для студ. факультету економіки та менеджменту спец. 8.050108 "Маркетинг" денної та заочної форми навчання. Ч.1 / В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : СумДУ, 2010. – 116 с.

  2. Ілляшенко С.М. Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник / За загальною редакцією д.е.н., проф.. С.М. Ілляшенка. – Суми : ВТД „Університетська книга”, 2004. – 976 с.


МАРКЕТИНГ В ОСВІТІ
студент гр МК-31 Сєроклін Д.С.
Актуальність цієї теми полягає в тому, що держава, спрямовуючи зусилля на формування громадянського суспільства з ринковою, соціально орієнтованою економікою, має активізувати випереджаючі темпи розвитку освіти. В маркетингу в сфері освіти є проблеми, які не тільки не досліджені, а й досі не поставлені. В той же час маркетинг є рушійним компонентом ринкової культури, науки і практики управління та взаємодії суб’єктів ринку, зокрема ринку сучасних освітніх послуг.

Вченими було сформульовано: зміст та сутність категорії «освітня послуга», як специфічного маркетингового товару, що формує в процесі навчання світогляд, моральні цінності, норми поведінки особи та задовольняє її потребу в знаннях, уміннях та навичках для їхнього подальшого використання в професійній діяльності; категоріальний базис маркетингу в сфері освіти, у тому числі визначені його місія, сфера дії, предмет, об’єкти, структура задач, склад і функції учасників, зміст і спрямованість маркетингових відносин, основні принципи і методи маркетингової діяльності з урахуванням виявлених принципових особливостей як цієї сфери, так і навколишнього маркетингового середовища, що склалося в трансформаційний період України; принципи стратегій маркетингу в сфері освіти, які зорієнтовані на дихотомію пріоритетності співробітництва між навчальними закладами і розкриває ефективність конкуренції між виробниками освітніх послуг (це в свою чергу значно посилює вплив особистісного фактора викладача), що обумовлено властивою для сфери освіти відкритістю для обміну інформаційними ресурсами, у тому числі навчально-методичними. 

Вважаємо за доцільне сказати, що сфера освіти буде приваблива для інвесторів, тому що окупність інвестицій становить від 3 до 6 доларів за кожен вкладений долар. Але така віддача досягається далеко ще не відразу. Цим обумовлюється необхідність старанно продуманої сучасної концепції, стратегії і тактики дій суб'єктів господарювання у цій сфері.Маркетинговий підхід до управління діяльністю суб'єктів ринку зустрічається із цілком особливими труднощами у сфері освіти. Традиційно навіть у країнах із розвиненою ринковою економікою освіта була і залишається переважно об'єктом уваги й підтримки державними структурами, фінансується державою і органами управління на місцях потреба у маркетингу тут досі проходить становлення.

Науковий керівник: асист. Сагер Л.Ю.
МОТИВАЦІЯ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ
студент гр. МК-21 Тесленко Л.А.
Мотивація праці є одним із визначальних чинників високоефективної праці. Вивчення проблем мотивації має як і теоретичне так і безпосередньо практичне значення. Тому дана тема є напрочуд актуальною і потребує дослідження. Мотиви формують певну поведінку – ставлення працівників до трудового процесу і реалізується так, щоб отримати винагороду – те, що людина бажає цінним для себе, отримуючи її за витрачені зусилля, певну поведінку, виконані роботи тощо. Результатом мотивації є задоволення (незадоволення) певних цілей, що зумовлює задоволення, часткове задоволення, або незадоволення потреб працівника.

Мотивація персоналу є необхідним, але в той же час складним елементом в управленні. Мотивація необхідна кожній організації, тому що, як показує практика, причини невдач компаній на ринку пропонованих товарів і послуг криються частіше не в помилкових економічних розрахунках, а в недостатній мотивації співробітників компаній або взагалі в її відсутності. Мотивація дозволяє підвищити продуктивність праці, відповідно сприяє просуванню компанії на ринку. Система мотивації співробітників певної компанії має на увазі наявність цілого комплексу умов, спрямованих на залучення і утримання співробітників, на спонукання їх до виконання певних дій на підвищення продуктивності їхньої праці. Ефективна система мотивації передбачає облік індивідуальних переваг кожного співробітника і орієнтованість на головну мету компанії, бізнес-мету.

Стійка мотивація заснована на потребах людини, в той час як нестійка на потребах компанії. Крім цього, мотивацію прийнято розділяти на матеріальну і нематеріальну, матеріальна пов'язана з певними грошовими витратами на стимулювання співробітників, нематеріальна мотивація пов'язана більше з інтелектуальними, емоційними і тимчасовими витратами.

Матеріальні способи мотивації – це способи, в результаті реалізації яких люди отримують певні вигоди, що підвищує їхній добробут. Основною формою матеріальної мотивації є заробітна плата, яка залежить від займаної посади, кваліфікації, стажу роботи, кількості і якості праці. Інша важлива форма матеріальної мотивації – система преміювання, яка доповнює основну і є дієвим стимулюючим засобом. Що стосується нематеріальної мотивації, то, можна сказати, що її роль виконує корпоративна культура, в якій переважають такі цінності як: свобода прояву творчості та ініціативи, командна взаємозамінність, прагнення до розвитку. Всі співробітники беруть участь у розвитку та процвітанні компанії, при цьому, не замислюючись про премії та зарплати.

В даний час вітчизняним підприємствам для підвищення ефективності управління персоналом слід більш широко використовувати різні способи мотивації працівників. Багато керівників вітчизняних підприємств основну увагу приділяють фінансовим та організаційним сторонам підприємницької діяльності. Що ж до мотиваційної діяльності, то про неї, як правило, вони забувають або відсувають її на задній план [1].

І матеріальні, і моральні стимули мотивують персонал підприємств до праці. Виявлено, що основним і першочерговим мотивуючим фактором для більшості людей є матеріальне стимулювання, тобто задоволення її матеріальних потреб. Система матеріального стимулювання є недосконалою, бо вона тільки частково виконує відтворювальну та мотивуючу функцію. Але разом з тим вона прямим чином впливає на моральний стан та відношення до праці персоналу.

Тому для вирішення даної проблеми слід застосувати певні заходи: удосконалення системи матеріальної мотивації персоналу нижчих рангів шляхом розробки індивідуальної карти мотивації для працівників відповідного рангу; удосконалення діючої системи професійного розвитку персоналу; удосконалення системи соціального захисту персоналу; упровадження нових технологій управління, а саме: налагодження системи внутрішньої комунікації – обміну інформації на різних рівнях (вертикальному і горизонтальному), організація зворотного зв’язку від керівника, колег і підлеглих після завершення кожної важливої справи, формування організаційних цінностей, встановлення і розвиток довіри в колективі [2].

Важливим фактором підвищення продуктивності праці є мотивація праці. Потрібно удосконалювати моделі праці і створювати нові, що дають простір розвитку особистої матеріальної зацікавленості. Необхідно не просто забезпечувати матеріальну зацікавленість у визначених результатах праці, але і зацікавити працівника в підвищенні ефективності праці.




  1. Мотивація трудової діяльності – соціально-економічна основа кадрового менеджменту – Режим доступу: http://www.unn.ru/pages/vestniki_journals/99990193_West_econ_finans_2002_1(4)/B_2-20.pdf

  2. Мотивація трудової діяльності державних службовців – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/conf/2011-2/doc/5/02.pdf


Науковий керівник: ст. викладач Нагорний Є.І.
Інструменти маркетингу ВНЗ
студент гр. МКмс-31/2с Тімошова О.Є.
Важливою умовою ефективної маркетингової діяльності вищих навчальних закладів (далі – ВНЗ) є використання досвіду у цій сфері як вітчизняних, так і зарубіжних закладів вищої освіти, а саме досвід використання маркетингу на ринку освітніх послуг. Основними завданнями маркетингу освітніх послуг є визначення тенденцій, які притаманні ринку освітніх послуг; виявлення потреб потенційних споживачів, факторів, що впливають на вибір ними вузу, спеціальності, форми навчання; дослідження поведінки на ринку ВНЗ-конкурентів, їх пропозиції, цінової політики, організаційної та інноваційної діяльності.

Питанню використання інструментів маркетингу ВНЗ присвячені наукові праці авторів: Л. Піддубної, Л. Корчагової, М. Лукашенко, С. Мохначевої, Т. Тардаскіна, Р. Фатхутдінова. Однак недостатньо вивченим, на нашу думку, є ряд питань, пов’язаних із організацією маркетингової діяльності ВНЗ як важливої складової його конкурентоспроможності. Вищі навчальні заклади використовують набір стандартних маркетингових заходів: друк рекламної поліграфії; проведення роботи з потенційними абітурієнтами;використання власного інтернет-сайту ВНЗ; видання власних газет або журналів. Кожен з використовуваних інструментів містять ряд помилок та недопрацювань, які будуть розглянуті нижче.

«Дні відкритих дверей» для абітурієнтів готуються кожним факультетом чи іншим структурним підрозділом окремо, при кінцевому групуванні в єдиний набір стендів, вони виглядають розрізнено, часто різнобарвно і не є поєднаними спільною ідеєю. Щодо “Днів відкритих дверей” та інших заходів, під час яких використовуються стенди з інформацією про підрозділи навчального закладу, не підлягає сумніву, що кожен стенд повинен бути помітним та відрізнятись від інших, щоб привабити цільову аудиторію, але усі стенди повинні містити уніфіковану візуальну інформацію, що вони належать до однієї організації або тематики. Для цього необхідно розробити стандартну форму стенду, в певних частинах якої підрозділ, який займається її заповненням, не може здійснювати ніяких змін. А на решті вільного простору підрозділ може подавати будь-які зображення та інформацію, яку вважають за потрібне подати.

Проведення роботи з потенційними абітурієнтами полягає в тому, що, як правило, кожна кафедра зобов’язує усіх працівників або частину з них відвідати певний перелік шкіл, зустрітись з їхніми випускниками, розповісти про спеціальності, за якими здійснює навчання ця кафедра, залишити листівки чи буклети (при їх наявності). У таких випадках представники кафедри розповідають суто про діяльність кафедри, а при появі питань від випускників стосовно інших напрямків підготовки навчального закладу неспроможні кваліфіковано відповісти на запитання. У таких випадках представники залишають поза увагою випускників, потенційних для свого ВНЗ, яких вони не змогли зацікавити при зустрічі, що є значним недоліком таких зустрічей, оскільки подаючи заяву в певний ВНЗ на іншу спеціальність, то імовірність того, що одна з вказаних у заяві спеціальностей виявиться спеціальністю представника вузу, зросте.

Досягнути позитивних результатів у цьому напрямі можна, на наш погляд, лише при наявності маркетингово-профорієнтаційної групи, яка охоплюватиме усі функції з маркетингу на освітньому ринку.

Сучасним маркетинговим інструментом є друк сувенірної продукції. У випадку вибору такого рекламного заходу, найдоцільніше формувати три варіанти рекламних наборів:

1. VIP-переліку (брендові парасолі, наручні годинники, нагрудні відзнаки ВНЗ із використанням дорогоцінних матеріалів, електронні фоторамки та ін.);

2. Набори середньої вартості (річна поліграфія, щоденники, кварцеві настінні годинники, футболки, різні светри та джемпери, бейсбольні кепки, м’які іграшки, компакт-диски або флешки, книги про ВНЗ);

3. Дешеві набори (ручки, олівці, магніти із записником, серветки, кишенькові календарі, брелки тощо).

Одним з основних пріоритетів у діяльності маркетингово-профорієнтаційної групи у вузі має бути розширення присутності в Інтернет-просторі, використання найсучасніших інтернет-технологій та інструментів для формування і посилення власного іміджу, встановлення і підтримання зв’язків зі споживачами освітніх послуг, особами, які впливають на споживчий вибір, колегами, представниками науки і бізнесу, просування науково-освітніх послуг тощо. Позитивним моментом у цьому напрямі стало створення сайтів кафедр, викладення на сайті інституту детальної інформації про кожну кафедру, персональні сторінки викладачів.

Частина українських та закордонних ВНЗ видає власні газети або журнали. Спрямованість таких видань доцільно розділити на: наукові, де публікуються останні досягнення ВНЗ в науці, новини ВНЗ, цікаві наукові курйози тощо; загального змісту – більшість публікацій присвячено життю ВНЗ (рішення вищого керівництва, огляд досягнень певних кафедр,спортивні події ВНЗ, опитування студентів, оголошення тощо).

Найбільш вагомою проблемою проведення маркетингових заходів є те, що вони виконуються в межах одного закладу точково, різними відділами та службами, які не поєднанні між собою, тому такі зусилля вимагають більших матеріальних та часових затрат, ніж це б робилось централізовано – єдиним у ВНЗ підрозділом – службою маркетингу.

У підсумку можна зазначити, що використання запропонованих сучасних інструментів маркетингу зможе забезпечити ВНЗ бажаним рівнем конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг, але на досягнутому не варто зупинятися, потрібно застосовувати інноваційні інструменти.
Науковий керівник: ст. викладач Івашова Н.В.
особливості формування юридичного маркетингу
студент гр. МКмс-31/2с Тімошова О.Є.
Юридичний маркетинг сильно відрізняється від стандартного маркетингу. Весь його принцип побудований на залученні клієнтів, які потребують юридичної допомоги які готові заплатити n-суму грошей. Головні відмінності від стандартного маркетингу, це те, що в юридичному маркетингу не працює пряма реклама, а якщо і працює, то за рахунок бренду. Але, як відомо на початковому етапі впровадження маркетингу, так званого бренду немає, от і доводиться шукати оптимальні рішення для впізнаваності. Всі ці дії займають велику кількість часу, та й спрацьовує не відразу.

Питанням дослідження ринку юридичних послуг в останні роки присвятили свої наукові праці такі вітчизняні та зарубіжні автори, як В. Апопій, І. Акуліч, Н. Бреславцева, Дж. Вітерс, К. Вітерман, К.Лавлок, В. Маркова, О. Пащук, Г. Предик, Г. Разумовська, Б. Сербіновський, Т. Тультаєв, Л. Шевченко та інші. Однак, в даних працях проблеми ринку юридичних послуг досліджуються побічно, в контексті дослідження ринку послуг в цілому. У зв’язку з цим, нагальними є наукові розробки, присвячені безпосередньому та комплексному вивченню поняття та структури ринку юридичних послуг.

Однією з вирішальних передумов створення вільного і справедливого суспільства є розвиток ринку юридичних послуг. Представники західної економічної науки, які вивчають проблеми перехідних суспільств, відмічають, що проведення у даних країнах реформ може бути успішним лише в тому випадку, якщо вони будуть базуватися на ефективній правовій базі та на розвиненій правовій свідомості громадян. Разом з тим, відмітимо, що той шлях розвитку правової держави, як необхідної умови існування ринку юридичних послуг, який розвинені країни проходили еволюційним шляхом протягом віків, наша країна намагається пройти протягом останніх двадцяти років. Це суттєво впливає на становлення ринку юридичних послуг в Україні та визначає тенденції його подальшого розвитку.

Маркетинг юридичних послуг – це певний вид діяльності, метою якої є отримання підвищеного прибутку, завдяки задоволенню різнобічних вимог і запитів клієнтів з питань правового характеру [1].

Юридичний маркетинг – це комплекс спрямований дій, які фокусуються на прибутку компанії за рахунок реклами юридичних послуг, брендингу, автоматизації бізнес процесів, комунікабельності і мотивації співробітників юридичної компанії або приватного юриста, адвоката [2].

Продаючи юридичну послугу чи продаючи потрібну клієнтові юридичну інформацію, отримавши яку він знає які дії йому вживати для досягнення своїх цілей, а яких остерігатися. Правова інформація, якою його забезпечили, позбавляє його від страхів, іноді від проблем, які можуть обернутися йому колосальними фінансовими витратами, позбавленням волі або чим гірше [4]. Основними принципами маркетингу юридичних послуг можна назвати:



  • Націленість на підвищення кількості безпосередніх клієнтів;

  • Визначення кола клієнтури – рішення існуючих у клієнта проблем комплексним методом, в тому числі, аналіз існуючої про клієнта інформації, про його наміри, цілі і т.д;

  • Досягнення поставлених цілей шляхом комплексного підходу до проблеми;

  • Робота на довгострокову перспективу;

  • Функціями маркетингу юридичних послуг вважають: повний облік запитів клієнтів та існуючих на ринку вимог щодо якості наданих послуг; розробка актуального переліку надаваних послуг; розробка і прийняття рішень, які дозволяють оптимально вирішити поставлені завдання і т.д.

Дослідження ринку юридичних послуг самоціллю не є, це скоріше джерело інформації, яке сприяє прийняттю найбільш ефективного рішення. Етап попереднього дослідження характеризується пошуком і подальшим аналізом відомостей про ринок, опублікованих у спеціальній літературі. Саме в результаті проведеного аналізу стає зрозумілим, яка ще інформація необхідна. При аналізі ринку повинні враховуватися всі умови, які є необхідними для успішного продажу нових товарів або послуг. Крім цього під дослідженням ринку розуміють різнобічний аналіз самого клієнта, його потреб, мотивацій, сезонних коливань попиту, діяльності конкурентів, реклами і т.д.

Маркетинг – це точна наука. Вона складається з ясних, докладних і чітких методик, розробка і впровадження в життя яких, призводить до необхідних результатів. Маркетинг передбачає комплекс заходів, розміщених у певній послідовності. Він має свої принципи і закони. Дотримання принципів і законів юридичного маркетингу слідує ефективній юридичній діяльність і приносить результат. Не правильне їх трактування або ігнорування, призводить до збільшення непродуктивних витрат і збитків [3].

Тому для комфортної побудови своєї системи залучення клієнтів, маркетинг потрібно будувати. Знати, що працює, а що ні. Розуміти об’єктивні закони, за якими діють люди, клієнти. Чому вони приходять по одній рекламі і не приходять по іншій.


  1. Юридичний маркетинг – зона кабінетних досліджень. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pravotoday.in.ua/ua/press-centre/publications/pub-897/

  2. Юридический бизнес и юридический маркетинг. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://legalbusiness2.ru/?p=1952

  3. Маркетинг в юридических фирмах. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://nell.com.ua/news/view/87/

Науковий керівник: ст. викладач Нагорний Є.І.
ПОЛІТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ЗАСІБ МАНІПУЛЯЦІЇ ДУМКОЮ ВИБОРЦІВ
Студент гр. МК-31 Філатов В.Ю.
Маркетингові технології дають змогу виявити орієнтації громадянської думки, конкретні прагнення, уявлення людей, рівень конкурентоспроможності політичних груп. Вдале застосування прийомів маркетингу в політиці є передумовою досягнення популярності, перемоги на виборах, утримання міцних позицій на вершині політичного олімпу.

Іншими словами, маркетинг – це спосіб маніпуляції за допомогою аналізу даних. Говорити і обіцяти те, що хочуть чути люди – ось запорука успіху будь-якого політика. Але цього вже мало, свідомість людей з кожним роком зростає(якщо говорити про країни середнього і високого розвитку) і тому використання лише даного принципу не дає бажаних результатів, а впливає лише на вузький сегмент ринку, в нашому випадку – ринку виборців.



На основі специфічних особливостей політичної діяльності називають такі функції політичного маркетингу:формування інформаційного банку;вироблення методів аналізу та обробки даних інформаційного банку;оцінювання й аналіз умов політичного ринку, маркетингового середовища (мікро й макро);аналіз ринкових можливостей певних партій, суспільних інституцій, ідей, особистостей;вироблення оцінних і прогнозних моделей політичного попиту, життєвого циклу об'єктів і суб'єктів політики (партій, програм, ідей, лідерів);аналіз ефективності політичного маркетингу, коригування форм і методів політичної діяльності та ін. [1].

Говорячи про політичний маркетинг, не можна не сказати про маркетингові війни, коли компанії («CocaCola» vs «Pepsi», «Adidas» vs «Nike»), протягом довгого періоду ведуть суперечку за лідерство на своєму ринку. У політиці той же принцип. Наприклад, в США вже досить великий проміжок часу на політичному ринку ми бачимо 2 партії і відповідно 2 кандидати в президенти. Це певні устатковані правила, чи гарно це чи ні – не зрозуміло. Але порівнюючи стабільність і повний деструктив, то звичайно переважає перше. Коли новостворена партія (беручи до прикладу «УДАР») набирає такий шалений рейтинг за такий невеликий проміжок часу, то це говорить про те, що ситуація дійсно дуже хитка і її потрібно конче стабілізувати.

У підсумку варто зазначити, що свідомість людей зростає і користуватися однією стратегію стає все тяжче і тяжче. Думка більшості спеціалістів спирається на те, що основна зброя будь-якого політика – це щирість. І, швидше за все, саме до цього і прагнуть всі провідні політичні технологи.


        1. Бебик В.M. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія] / Бебик В.M. – К., 2000.


Науковий керівник: асист. Сагер Л.Ю.
ПОЕТАПНИЙ ПІДХІД ДО РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ
студент гр.МКмс-31/2с Шипіль А.С.
В сучасних умовах кожне підприємство зацікавлено в ефективному управлінні своєю маркетинговою діяльністю. Зокрема, йому необхідно знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати підходящі цільові ринки, розробляти ефективний комплекс маркетингу і успішно управляти втіленням у життя маркетингових зусиль.

Таким чином, суть стратегічного маркетингу полягає в пошуку рішень, спрямованих на задоволення потреб споживачів і спеціальних ринкових заходів. Актуальність обраної теми полягає в тому, що грамотне, обґрунтоване маркетингове рішення та правильно сформована маркетингова стратегія допоможуть підприємству вижити за несприятливих умов зовнішнього середовища.

Вибір стратегії залежить від ситуації, в якій знаходиться підприємство, тому маркетингові програми як короткострокові, так і довгострокові потребують розроблення і застосування такої стратегії, яка при заданих умовах максимально відповідала б державній економічній політиці і в той же час забезпечувала б комерційним структурам необхідну ефективність, рентабельність і матеріальну зацікавленість в результатах праці.

Теорія стратегічного планування нараховує достатню кількість стратегій, які стали основою для виводу з кризи чи її запобігання на окремих підприємствах, в галузях виробництва, в окремих країнах. Автори цих стратегій є всесвітньо відомими теоретиками і практиками в області стратегічного планування і управління (Ансофф І., Портер М., ін.).

Матриці, що ілюструють ці стратегії, стали класичними в теорії стратегічного планування і управління (матриця БКГ – Бостонської консалтингової групи, матриця корпорації «Дженерал електрик», матриця конкуренції Портера, ін.).

Аналізуючи етапи маркетингової стратегії за Ф. Котлером, Г.-Г. Леттау та іншими науковцями в даній роботі автором запропоновано більш підходящий процес розроблення маркетингової стратегії виведення товару на новий ринок (рис.1), що базується на існуючих підходах. Даний процес базується на симбіозі основних підходів та етапів, що описані в роботі.

У ході такого процесу необхідно дати відповіді на запитання: Чи сумісна можливість, яка відкривається на ринку, з місією і цілями фірми? Чи має фірма необхідні фінансові ресурси? Чи технічний рівень виробництва, гнучкість виробничих ліній дасть можли¬вість перейти на випуск нових товарів? Чи має фірма необхідні виробничі та маркетингові „ноу-хау", які дозволять досягнути конкурентних переваг? Чи зможе вона організувати виробництво з помірними витратами, що дасть змогу отримати бажаний прибуток? Чи має фірма можливості для ефективного розподілу товару?


Рис. 1 – Поетапний підхід розроблення стратегії

Кожен із зазначених етапів формування стратегії тісно пов’язаний один з одним, тому початковий аналіз дає точний напрямок для наступних етапів формування стратегії для підприємства.



Науковий керівник: асист. Сагер Л.Ю.


РОЗДІЛ 16



МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

МАРКЕТИНГОВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ

MARKETING RESEARCHES


Використання якіснИХ МЕТОДІВ дослідження для аналізу бренду фц «барса»
студент гр. МК-01 Ахрамеєва М.В.
На сьогоднішній день маркетингові дослідження мають велике значення для об’єктів, які діють у сучасних конкурентних умовах. Залишається актуальним питання про те, який саме тип дослідження застосувати у тому чи іншому випадку. Бренд, у першу чергу, з точки зору споживацької психології, представляє собою інформацію, збережену у пам'яті споживачів і асоціації, що спливають при будь-якому контакті з ним. До того ж, бренд є не тільки психологічним, а й соціальним явищем. Проведення кількісного дослідження не дає необхідної інформації для аналізу соціально-психологічних явищ, тому у таких випадках використовується якісне дослідження, яке дозволяє «докопатися» до самої суті проблеми.

Розглянемо використання якісного дослідження для характеристики такого молодого бренду сумського ринку як ФЦ «Барса». Основною цільовою аудиторією цього бренду у м. Суми є: батьки дітей, які займаються у цьому ФЦ; наявні та потенційні спонсори бренду; звичайні мешканці м. Суми.

Для того, щоб знати, що собою являє ФЦ «Барса», як бренд міста потрібно дослідити його зсередини. Для цього потрібно провести наративне інтерв'ю серед батьків учнів даного закладу. При чому, серед респондентів мають також бути і батьки, діти яких хотіли піти до ФЦ, але не пішли. Таке якісне дослідження дасть можливість виявити основні мотиви, які спонукають дітей займатися у «Барсі» та які підштовхують батьків віддавати дітей до цього футбольного центру. А також у ході розповіді респондентів можуть бути виявлені основні фактори, що стримують від навчання професійної гри у футбол у цьому закладі.

Для опитування спонсорів буде проведено глибинне напівструктуроване інтерв’ю. Основною метою дослідження буде виявлення основних факторів, наявність яких мотивує бізнесменів на спонсорування тих чи інших об’єктів чи подій. Проаналізувавши наявність таких факторів у ФЦ «Барса», можна буде зробити висновки про готовність вкладення коштів у даний заклад та подальші шляхи його розвитку. Звичайно, бренд міста має сприйматися більшістю його мешканців. З метою аналізу відношення сумчан до ФЦ «Барса» як до бренду міста Суми, буде проведено кількісне дослідження, яке тільки доповнить якісне.

Такий комплексний аналіз проблеми брендингу міста із залученням основної цільової аудиторії, дозволить мати цілісну картину наявного стану об’єкту, подальші шляхи його розвитку та інструменти за допомогою яких цей розвиток буде здійснюватися. Цільовою аудиторією виступають: батьки – як основа формування бренду зсередини, спонсори – як джерело розвитку міста, всі інші сумчани – як носії індивідуальності міста та розповсюджувачі цієї індивідуальності за його межи.


        1. Офіційний сайт ФЦ «Барса» [Електронный ресурс] – Режим доступу: http://www.fcbarsa.com.ua/

  1. Якісні дослідження поведінки, загальна характеристика якісних досліджень. Методи проведення якісних досліджень // Психологічна бібліотека [Електронный ресурс] – Режим доступу: http://psychlib.com.ua/

Науковий керівник: доц. Карпіщенко М.Ю.
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВИСТАВКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО АВТОТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ У 2013 РОЦІ
асист. Грищенко О.Ф., студент гр. МК-01 Білан М.І.
З кожним роком на первинному ринку автотранспорту збільшується обсяг проданої та поставленої на облік техніки. Конкуренція стає більш агресивною та потребує впровадження нових заходів маркетингових комунікацій, що привертає увагу потенційних споживачів. Доля виставкових заходів в маркетинговому бюджеті компаній-лідерів сягає 31 % та займає друге місце по ефективності методів просування на ринку дорожно-будівельної техніки (поступаючись тільки програмам лояльності) [1].

Виставкова діяльність дає учасникам можливість налагодити контакти як з потенційними споживачами та партнерами, так і з конкурентами. Це реальний шанс продемонструвати переваги техніки в дії в реальних умовах праці. В Україні діють декілька постійних виставок комерційного автотранспорту. Найбільша серед них – «TIR’2013». Автосалон TIR – це спеціалізований виставковий форум, покликаний демонструвати нові моделі, експлуатаційні характеристики і ходові якості комерційних автомобілів, вантажної і спеціальної техніки. Вантажний автосалон TIR зарекомендував себе як дієвий майданчик для просування продукції і демонстрації позитивного іміджу багатьох вітчизняних та іноземних компаній [2]. Організаторами виставки виступають асоціація автовиробників України «Укравтопром», компанії ДП «Прем'єр Експо» (Україна) і ITE Group Plc (Великобританія). В рамках «TIR’2013» представляється профільна техніка різних виробників, що представлена на українському ринку – автотранспорт України (БАЗ), Австрії (Scwarzmueller), Німеччини (Mercedes Bens, Schmitz), Італії (Iveco), Росії (Ural). Проводиться демонстрація самої техніки та її різна комплектація (модифікація). Виставкова діяльність передбачає не тільки експозиційну діяльність, але і можливість нових договорів, контрактів, проведення круглого столу, науково практичної конференції та майстер-сесії. Добре зарекомендувала себе на ринку виставкової діяльності «АвтоТех 2013». 16-та спеціалізована виставка представила техніку близько 30 виробничих і комерційних підприємств з усіх областей України. На відміну від TIR, до офіційної частини організатори додали розважальний формат: тест-драйв, фестиваль ретро автомобілів, парад спортивних авто, велотріал-шоу, заїзд байкарів, а також розважальна програма для гостей. Асортимент представлений на виставці охоплює більш широку аудиторію та представляє не тільки комерційну, вантажну та спеціалізовану техніку, але і автозапчастини та авто хімію, устаткування для СТО та АЗС, тюнинг та авто звук і навіть можливості страхування та кредитування.

В 11-й раз проходила виставка «БудТех 2013», участь в якій брали не тільки вітчизняні виробники техніки, але і закордонні партнери з Польщі, Нідерландів, Туреччини, Кореї та Росії. Велика увага була приділена конференціям та презентаціям новинок комерційного автотранспорту. Новою подією на ринку виставкової діяльності є «Техно Родео», що проводиться щорічно починаючи з 2012 року. Організатори вивели на перше місце демонстрацію техніки, перед конференціями, та порівняння потужності всіх «видів» кінних сил. Програма включає в себе показові кінно-спортивні та велосипедні змагання, шоу на квадро циклах, перегони тракторів та безпосередньо демонстрацію техніки. Таким чином, підводячи підсумки можна зробити висновок про те, що виставкова діяльність комерційного автотранспорту в Україні досить насичена та різноманітна за форматами.


  1. Рейтинг ефективності методів просування ринку дорожно-будівельної техніки України 2012 [Електронний ресурс] // Дослідження компанії «МАРКОМ». – Режим доступу: http://vk.com/photo-14442617_299037058 – Назва з титульного екрану

  2. TIR’2014 – 10 міжнародний автосалон вантажних і комерційних автомобілів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tir-motorshow.com.ua/ua/about/description.html


ВИКОРИСТАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ У МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
студент гр. МТс-32 Охріменко І.І.
Ідея маркетингу, як невід’ємної частини розвитку сучасних економічних наук у сфері виробництва та споживання, полягає не лише в інформуванні та просування товарів і послуг на ринку, але, перш за все, у забезпеченні можливості обміну інформацією між споживачем, продавцем і виробником.

Урахування думки потенційного споживача про продукт чи (особливо) послугу може мати випереджувальний характер і допомогти виробникові майже стовідсотково забезпечити потребу у такому вигляді, у якому вона продиктована самим споживачем. Тут варто мати на увазі маркетинг як допоміжний і часто універсальний інструмент ринку, і у жодному разі не як спосіб «реалізації» будь-якого продукту будь-якої якості будь-якою ціною.У напрямку вивчення запитів споживачів ще до моменту самої покупки, на наш погляд, найбільш ефективним може бути соціологічний інструментарій. Це наукові методи збору інформації, що використовуються у соціології і за своїм спектром застосування, можливостями модифікації опитувального листа (у випадку опитування) є універсальним для вивчення громадської думки (включно із розподілом на територіальні, економічні чи ринкові ареали).

Вдало організовані соціологічні дослідження володіють потенціалом вивчення суб’єктивного ставлення потенційного споживача до певних груп товарів, а також побажань та рекомендацій щодо функціональності товарів та змісту послуг. Окремим методом дослідження, що певною мірою поширений у маркетинговій діяльності є метод фокус-груп. Проте у сенсі репрезентативності набагато цікавішими можуть бути результати масових опитувань, контент аналізу (вивчення документів), експертного опитування, експерименту. Методи соціологічних досліджень, які вже за своїми суттю та функціональною специфікою націлені на вивчення найрізноманітніших аспектів життя суспільства можуть стати суттєвим інструментарієм отримання емпіричних даних маркетингу.

Використання соціологічного інструментарію у маркетингових дослідженнях дає змогу зробити маркетинг дієвим фактором не лише на етапі реалізації продукції, а вже під час формування попиту.



Науковий керівник: ст. викладач Карпіщенко О.О.
ВИКОРИСТАННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ДОСЛІДЖЕННЯХ МАРКЕТИНГУ
студент гр. ЕДп-02 Панченко Т.
Частина розвитку сучасних економічних взаємовідносин у сфері використання та виробництва, полягає не тільки в інформуванні та просуванні деяких послуг і товарів на ринку, але, насамперед, у задоволенні можливості обміну інформацією між суб’єктами ринкових відносин – це є однією з основних ідей маркетингу. Ідеться про своєрідний зворотній зв'язок, який в економічній теорії часто розтлумачується як взаємодія попиту та пропозиції з врахуванням нецінових чинників (сигнал від споживача виробникові).

Проте, якщо найбільш різноманітні маркетингові стратегії досить добре забезпечують донесення до потенційного споживача інформації про товари чи послуги, то лише в окремих випадках такі стратегії передбачають вивчення запитів самих споживачів, тих запитів, котрі виходять за межі «голосування» купівлею. Забезпечення врахування думки потенційного споживача про продукт чи послугу може мати випереджувальний характер і допомогти виробникові майже стовідсотково забезпечити потребу у такому вигляді, у якому вона продиктована самим споживачем. Доречно враховувати маркетинг як допоміжний і часто універсальний інструмент ринку, і у жодному випадку не як спосіб «реалізації» будь-якого продукту будь-якої якості за будь-якою ціною.



У напрямі вивчення запитів споживачів ще до моменту самої покупки, на мій погляд, найбільш ефективними можуть бути соціологічні інструменти. Це наукові методи збору інформації, що використовуються у соціології і за своїм спектром застосування, можливостями модифікації опитувача (у випадку опитування) є універсальними для вивчення громадської думки (включно із розподілом на територіальні, економічні чи ринкові ареали).

Проведення соціологічних досліджень ринку виходить далеко за межі «перевірки» наявності ніш чи можливостей розвитку бренду. У випадку організації соціологічного дослідження у відповідності до існуючих наукових принципів та методологічних вимог, маркетолог може одержати унікальної важливості інформацію про найрізноманітніші потенціали конкретних продукту, послуги, території, сегменту ринку, груп потенційних споживачів, цінових очікувань. Окрім того, гарно організовані соціологічні дослідження володіють потенціалом вивчення суб’єктивного ставлення потенційного споживача до певних груп товарів, а також побажань та рекомендацій.

Ще одним методом досліджень, що певною мірою поширений у маркетинговій діяльності є метод фокус-груп. Проте у сенсі репрезентативності (обґрунтованого наукового математично-статистичного представлення сукупності осіб за кількісно-якісними характеристиками і параметрами) набагато цікавішими можуть бути результати масових опитувань, вивчення документів, експертного опитування, експерименту.

Методи соціологічних досліджень, які вже за своїми суттю та функціональною специфікою націлені на вивчення найрізноманітніших аспектів життя суспільства можуть стати суттєвим інструментом отримання емпіричних даних для маркетингу.

Незважаючи на це, використання соціологічного інструменту забезпечує спрямування кожної окремої маркетингової стратегії до клієнта, скеровуючи продукти і послуги на запити споживачів, а не на «продаж заради продажу». Уживання соціологічного інструменту у маркетингових дослідженнях дозволяє зробити маркетинг дієвим фактором не лише на етапі реалізації пропозиції, а вже й на етапі формування попиту.
Науковий керівник: аспірант Сигида Л.О.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   53


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка