Екологічне виховання дітей дошкільного віку



Скачати 134.46 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір134.46 Kb.

Екологічне виховання дітей

дошкільного віку

Екологічне виховання є одним з найважливіших завдань сьогодення та майбутнього. Останні декілька років все частіше ми чуємо такі словосполучення, як «екологічна криза», «екологічна катастрофа». Люди так марнотратне використовують природу, що вже практично не залишилося екологічно чистих куточків на нашій планеті. Народи й держави планети Земля вже чітко усвідомлюють: стихійно і без контролю використовувати її природні ресурси не можна.

Таким чином, екологічна проблема — це не просто проблема забруднення оточуючого середовища, це проблема перетворення стихійного впливу людей на природу в усвідомлену, цілеспрямовану, планомірну взаємодію з нею. Основою, витоком такої взаємодії є розвинутий в кожній людині достатній рівень екологічної свідомості, екологічної культури.

Природу Землі не можна розглядати окремо від людського суспільства. Людина і природа - це єдина функціональна система «природа-суспільство». Оптимальні взаємовідносини в середині цієї системи можливі лише при свідомому керуванні природним середовищем і співвідношенням стану природи, який існує в даний момент, з тим, яким хоче бачити цю природу суспільство в майбутньому. Без передбачення можливих наслідків в зміні природи, їх прогнозування сьогодні вже обійтись неможливо. Тому, знання про систему «природа-суспільство» - це основна форма екологічної свідомості.

Екологічна свідомість - це суспільна свідомість, яка може спеціально формуватись шляхом цілеспрямованого виховання й освіти.

Екологічне виховання — процес активного формування системи знань та уявлень про взаємини всіх природних факторів та їх взаємозалежність у відповідній єдності із природоохоронними моральними установами.

Зміст екологічного виховання має декілька послідовних стадій, кінцевою метою яких є особистість Із сформованою екологічною культурою.

Екологічна культура розглядається як соціально значима діяльність у сфері взаємодії суспільства і природи у взаємозв'язку з її результатами - матеріальними і духовними цінностями, правовими нормами, народними звичаями і традиціями.

Екологічна культура - культура всіх видів діяльності людини, більшою чи меншою мірою пов'язаних з пізнанням і перетворенням природи.

Формування екологічної культури у дошкільників — є однією з основних сходинок, складовою частиною формування культурної людини в цілому, всебічно розвинутої особистості. А тому потребує особливої уваги в роботі з дітьми.

Психологічною реальністю, яку ми і бажаємо створити у конкретній роботі з дітьми, стають відносини зі світом, природою.

Роль природи в морально-етичному розвитку дитини розкривали великі педагоги минулого Ж.- Ж.Руссо, Песталоцці, Дистервег, К.Ушинський - вони говорили про виховання у дітей «почуття природи» як почуття її благодійного впливу на людину. Проти формального вивчення природи і байдужого відношення до неї виступили російські просвітителі В.Г. Бєлінський, Н.А, Добролюбов, Д.У. Писарєв, Н.Г. Чернишевський. Вони закликали суспільство до того, щоб в дитячий заклад ввели повноцінні знання про природу. Вони підкреслювали вплив цих знань на формування моральних якостей особистості, які визначають поведінку людини в природі. Великий педагог К.Д. Ушинський закликав до поширення спілкування дитини з природою і казав: «Дивно, що виховний вплив природи дуже мало ціниться педагогіці»

Його ідеї про виховну цінність спілкування дитини з природою розвивали і збагачували Я.А. Герд, У.П. Павлов та інші педагоги-натуралісти.

Треба вже в дошкільному віці сформувати у свідомості дітей, що ніколи раніше люди не відчували такої тривоги за свій спільний дім, як тепер. Усі негаразди в ньому, мабуть, від того, що всі ми забуваємо одне тверде правило, що його так просто сформував французький письменник та льотчик Антуан де Сент- Екзюпері: «Піднявся вранці, умився, привів себе до ладу — зразу ж приведи до ладу планету».

Але ж це правило треба розуміти не в прямому його значенні, до нього треба відноситись з філософської точки зору. Якщо б можна, людина турбувалася про свою планету, про її майбутнє, хоча б намагалася не словом, а справою покращити її стан, тоді б , мабуть, мине були б свідками тих негараздів, які мають місце зараз. Тому що тільки у співдружності з природою ми можемо бути щасливими.

Багата педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського - серйозний внесок в теорію і практику виховання у дітей відповідального відношення до природи. У своїх працях педагог показав, що лише тоді формується бережне ставлення до природи, коли дитина поліпшує оточуюче середовище своєю працею.

К.Д. Ушинський вказував: « Теорія стає порожньою, коли не ґрунтується на узагальненні фактів досвіду».

А В.О. Сухомлинський, підтримуючи таку думку, додав: «Досвід спроможний просунути теорію вперед».

Великі педагоги закликали не відділяти життя і діяльність дітей від природи, вчили розумно, цілеспрямовано пізнавати і відчувати її фарби, звуки, форми, різноманітність, що і сприятиме поліпшенню навколишнього середовища.

Визначено, що екологічне виховання та освіта - це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань та практичних навичків, певної орієнтації та активної життєвої позиції в охороні природи.




Організаційна структура екологічного виховання у ДНЗ




Вихованці

Вихователі

Батьки дітей


збори-практикуми: “Роль сім’ї у вихованні бережливого ставлення дитини до природи

читання творів Сухомлинського, Рильського, Стельмаха

читання науково-методичної літератури



екскурсії в ліс, на поле, до річки, на луг





виготовлення методичних посібників, атрибутики для сюжетно-рольових ігор



спеціальне завдання для батьків (закріплення норм поведінки у навколишньому середовищі, залучення дітей до посильної природоохоронної роботи)



спеціально створювані педагогічні ситуації: “Оціни вчинок”,

“Добре погано”






підбір ілюстрованого та показового матеріалу




дидактичні ігри: “Музей природи”,

“Хто де живе”, “Наші рослини”, “Моє дерево”




проведення екологічних

розваг за участю батьків




організація тематичних виставок дитячих робіт




використання наочних матеріалів(папок-пересувок, листівок, анкет)



розглядання ілюстрацій: «В полі», «На фермі», «В лісі», «В саду та городі»


участь батьків у тематичних виставках




1. Мета та завдання екологічного виховання дітей
Мета екологічної освіти і виховання дошкільників — формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища.

Мета екологічного виховання:

  • виховання любові, чуйності, доброзичливого ставлення до об'єктів природи;

  • виховання потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу й гармонію;

  • розвиток інтересу, прагнення до пізнання природи;

  • виховання культури поведінки, відповідальності за свої вчинки у природі;

  • формування здатності та вмінь піклуватися про природні об'єкти та своє здоров'я;

• екологічно спрямована діяльність.

Усі заходи, що організують вихователі у роботі з екологічного виховання мають відповідати вимогам програми нового типу “Я у Світі”, що ґрунтується на принципі природо відповідальності, і допомогти в організації сфери життєдіяльності дитини.

При цьому важливо використовувати інтегрований підхід до розв'язання завдань через практичну діяльність у природі, залучаючи музичну, зображувальну, мовленнєву, ігрову форми роботи.

Основні завдання екологічної освіти дошкільнят:

1. Розвиток естетичного відчуття світу дошкільнят.

2. Розвиток уявлень про взаємозв'язки у природі.

3. Засвоєння елементів екологічної культури.

4. Засвоєння перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до природного оточення.

5. Виховання справжньої любові до природи, бажання піклуватися про рослин і тварин, різко негативне ставлення до їх знищення.

6. Стимулювання допитливості та зацікавленість у пізнанні природи.

7. Формування навичок культурної поведінки у довкіллі.



8. Формування постійної потреби у зміцненні й збереженні власного здоров’я та здоров'я інших людей.

Основні завдання екологічного виховання дошкільнят:

  • формування системи елементарних знань про предмети та явища навколишнього середовища як умови життя особистості в сучасному суспільстві;

  • набуття навичок розумової праці, удосконалення дослідницьких умінь, що виявляються в аналізуванні, систематизуванні, поясненні, доведенні, міркуванні;

  • цілеспрямоване керівництво вихователя розвитком мислення дитини під час ознайомлення із природою, дотримання чітко сформульованого плану;

  • на етапах опанування нового матеріалу, повторення, практичного застосування набутих знань і навичок доцільно опанувати метод моделювання природних об'єктів і явищ (діти із задоволенням експериментують, вирощують квіти, саджають насіння). Процеси, що відбуваються, навчають дітей розкутості, обережності, дбайливого ставлення, уміння берегти, цінувати природні явища.

Навчити дітей бачити взаємозв'язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя. Формувати у дітей уміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, рослина, тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов'язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні. Розвивати у дітей почуття: небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо. Навчити любити і охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому. Збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова. Серед актуальних завдань, які розв'язує сьогодні наш дошкільний заклад, чільне місце належить екологічному вихованню. І моє основне завдання як вихователя щодо екологічного виховання моїх вихованців полягає в тому, щоб навчити їх розуміти і любити природу; прищепити дітям відчуття різноманітності форм, фарб, звуків у природі, прищепити потребу не лише милуватися, а й пізнавати, спостерігати і, працюючи в її скарбницях, заглиблюватись у таємниці, розкривати доступні для них явища. В екологічному вихованні особливе місце посідають радісні емоції, відчуття волі на лоні природи, задоволення властивої дитині активності у взаємодії з навколишнім середовищем, можливість самовираження через конкретні дії дослідницького змісту. Екологічне виховання дітей в цьому віці детерміноване різноманітністю властивостей об'єктів і явищ природи, які є для них предметом естетичної насолоди і систематичною спонукою до активності і пізнання. Тому у своїй роботі використовую такі прийоми, при яких спілкування дітей з природою залишало б у їх пам'яті глибокий слід, позитивно впливало на почуття і свідомість. Природа при цьому повинна відкритись перед дитиною не лише як нероздільне ціле, жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, а й як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, навичками розумного використання природи, примноження і охорони її багатств.

Таким чином, ставлячи за мету виховати дошкільника екологічно грамотним, ставлю перед собою чіткі завдання, які вирішую з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей - дошкільнят, зокрема:

1. Формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори у розвитку живої природи (світло, температура, волога, родючість ґрунту) та взаємозв'язки і залежності, які виступають в ній при їх наявності.

2. Розвивати вміння класифікувати живу природу (рослини - трави, кущі, дерева; тварини - за основними особливостями зовнішнього вигляду) на основі безпосереднього сприймання і аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії з середовищем та живлення.

3. Активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності в природі (гра, праця, науково-дослідницька діяльність, навчання).

4. Показати дошкільнятам живі барометри природи — пристосування рослин і тварин до змін у неживій природі.

5. Познайомити дітей з перлинами народної мудрості про любовне, турботливе ставлення людей до природи.

6. Стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ у народній творчості (народні прислів'я, загадки, приказки, вірші, прикмети, легенди, повір'я, пісні). Даючи дитині знання про природу, обов'язково враховую принцип доступності та послідовності.

Активність дитячого розуму, його спостережливість та допитливість, прагнення до творчості - це те, що має враховувати педагог, виховуючи бережливе, турботливе ставлення малюка до природи, почуття співпереживання до своїх менших друзів. Звідси стає очевидним, що екологічне виховання неодмінно вимагає від вихователя систематичності та послідовності в роботі, вміння підібрати найефективніші форми пізнання природи та методи засвоєння дітьми інформації про неї, завдяки чому можна якнайповніше розв'язувати поставленні завдання. Виходячи із змісту, мети, завдань екологічного виховання, можна зробити слідуючи висновки: - щоб навчити дітей любити та берегти природу, потрібно передусім дати вихованцям знання про неї; сформувати переконання у тому, що в природі немає жодного об'єкта тільки корисного або тільки шкідливого. Все в природі взаємопов'язане і має велике значення для існування людини і життя загалом; для удосконалення навчально-виховного процесу доцільно використовувати класичні та нетрадиційні форми, методи, прийом роботи; це допоможе дітям з'ясовувати, усвідомлювати причинно-наслідкові зв'язки у природі; - щоб сформувати вміння дітей бачити, відчувати, розуміти красу навколишнього світу та мати естетичну насолоду від спілкування з ним, важливо щоденно використовувати як приклад, ставлення до природи дорослих людей ; - завдання екологічного виховання можна вирішувати під час різних видів дитячої діяльності, з ускладненням діяльності, з набуттям індивідуального досвіду активізуються пізнавальні, естетичні, морально-ціннісні мотиви, які й спрямовують поведінку дітей у природному довкіллі.

Я використовую багато форм та методів роботи, щоб дати дітям екологічні знання: - екологічні заняття всіх видів; - дидактичні ігри вправи; - екскурсії, спостереження; - проблемні ситуації, мовні логічні завдання; - праця в природі, дослідження; - конкурси, вікторини;- література, народний фольклор. Таким чином, всі ці засоби навчання та виховання дошкільників у своїй сукупності дають їм можливість не тільки одержати знання, закласти фундамент духовності, а й зрозуміти перші поняття — «екологічна свідомість» , «екологічна культура» - зрозуміти їх сутність. А формуються ці поняття протягом всього життя. Природа формує людину, ставить її на вищий щабель розвитку, вчить людину бути Людиною. А від людини залежить стан екології, природного багатства, збереження природи від стихійного і безконтрольного її використання.




Завдання екологічного виховання дошкільнят

Формування відповідних екологічних знань, пов’язаних із загальною вихованістю дітей, культурою поведінки в соціумі




Первинне ознайомлення дітей з професіями людей, які працюють у природничій сфері


Виховання позитивних особистісних якостей старших дошкільнят (турботливе ставлення до природи, працьовитість, співчуття)






Екологія

в ДНЗ


Закріплення знань дітей про правила доцільної поведінки у навколишньому середовищі



Формування у дітей початкових уявлень про системозберігаючу екологічну роботу




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка