Духовні скарби нашого краю



Скачати 53.86 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір53.86 Kb.
ТипУрок

Тема уроку: Духовні скарби нашого краю
Мета: Познайомити з духовною спадщиною краю.

Поглиблювати інтерес до народної творчості.

Виховувати повагу до людей краю, почуття краси.
Обладнання: плакати, вироби петриківців, вишиванки
(Запрошені гості)

Хід уроку

Бесіда:


Оголошення теми і мети уроку.

Отже, сьогодні у нас урок – подорож по духовним скарбницям нашого народу, зокрема, нашого Дніпропетровського краю.

До подорожі готувались заздалегідь і тому, допомагатимете мені.

Зупинка 1. Квіти Петриківки – краса Дніпропетровщини.


  • Чи доводилось вам зустрічатись із цими шкатулками, пано?



  • З квітами, що розмальовані на них?

Розповіді дітей.

1-й учень.



2-й учень.



  • Петриківку, що на Дніпропетровщині знають і на нашій землі і за її межами. Це – мальовниче село, засноване колись волелюбними запорозькими козаками, подарувало Україні чудових майстрів. Петриківські квіти сьогодні квітнуть на предметах домашнього вжитку (пано, шкатулки, тарілки).

  • Що роблять з квітами Петриківці?

  • Розписують їх.

  • Які почуття випромінюють роботи петриківських майстрів? Який колір переважає у їх роботах?

3-й учень.

  • Це щире захоплення красою навколишнього світу. В розписах переважають червоні, жовті жовтогарячі, жовто-зелені кольори. Ці кольори радують нас, зігрівають нашу душу.

4-й учень.

Квіти Петриківки звертаються до нас мовою предків, які вміли любити і цінувати красу материнської землі. Мистецький хист петриківчан увінчав красу квітів, перенісши їхню красоту із стін на дерево, полотно, картон.



  • Чи корисні ці речі виготовлені майстрами?

  • Якрю повинна бути людина, на ваш погляд, щоб створити таку красу?

(відповіді дітей)

Вчитель: Отже, в цьому селі живуть люди, які вправними своїми руками, прекрасною душею стверджують простоту і радісну красу світу.



Петриківський розпис могутньо уславлює життєдайну силу природи, її невичерпну фантазію і щедрість.

І так, ми побували в селі Петриківці, познайомились з чудовими виробами, слідуюча зупинка у нашому місті, у селі Городищі. Тут народилась, вчилась незвичайна людина, яка у своїх віршах прославила наш край, вірші цієї людини читають і дорослі і малі.

Зупинка 2. Поезія – духовність щонайвища.


  • Чи знайомі з цими книжечками? “Літечко”, “Шахтарчата”

  • Хто їх написав? (Г.П.Бідняк)

  • А що ви знаєте про цю людину?

Розповіді дітей

1-й учень.

Григорій Прокопович Бідняк народився 21 березня 1933р. в с.Городищі. вчився у 5 школі. Про неї написав вірш, на цей вірш написана музика і він став піснею-гімном школи № 5.

Не забуду її я ніколи

Там жар-птиці перо я знайшов

Як приїду в село йду до школи

В світ поезії з неї пішов.

2-й учень.

Перші твори поета з’явилася ще в п’ятому класі, допомогла йому стати поетом вчителька Марія Григорівна Луговська. Я прочитаю уривок вірша, який присвятив поет вчительці.

Вчитель:


Духовна спадщина поета знайшла собі шанувальників різних жанрів поезії від дотепної байки. Ліричного вірша до щирої любові до України, до свого вербового краю. Поет у своїх віршах розкриває душу народу, його найвищі життєві стремління.

3-й учень.

Григорій Бідняк видав дві книжки, які присвятив своїй маленькій Батьківщині. Це “Місто скарбів” та “Вербовий край” у них оспівує свою рідну землю, людей, які там жили і живуть і яких він полюбив усім серцем.

(Учень читає вірш “Вербовий край”)

4-й учень.

А ще поет вміє розмовляти з дітьми зрозумілою їм мовою – це головна ознака таланту письменника.

(вірш “Вишенька”)

5-й учень.

А ще поет у своїх віршах радить як нам жити.

(вірш “Не сваріться”)

Вчитель:

Діти, я хочу доповнити, що це тільки маленька частина творчості поета, яку ми прослухали. На слова деяких віршів написана музика і вірші його стали піснею.

У всі часи поезія виражена найзаповітніші мрії і прагнення кожного народу.

А справжній поет – це завжди володар душ свого народу, свого часу, це його голоса.

І поет, наш земляк, Григорій Бідняк розкриває душу народу, його найвищі життєві устремління, допомагає усвідомити почуття чогось красивого, почуття любові до свого краю, до України, а це і є той цінний духовний скарб, який потрібний кожній людині.


  • Діти, ви мабуть, вже стомились і треба вам відпочити. Але відпочинок наш буде надзвичайний, будемо відпочивати з піснею.

Зупинка 3. Пісня в душі Українців.

  • А коли співають пісні? І які вони бувають?

  • Навіщо вони потрібні?

  • А хто складає пісні?

  • А ви співаєте пісні?

(звучать пісні у виконанні дітей)

  • Але, я хочу послухати як сприймають пісню в сім’ї нашої однокласниці Юлії Бредіхіної.

Тож слово мамі Юлії, хай вона розповість що для їхньої сім’ї пісні.

(Розповідь, а потім звучить пісня)

Вчитель:

Добра пісня, зігріває душу народу, саме через пісню можна передати свій настрій, показати яка в тебе душа.

Пісня для нас українців, а українці то співучий народ, необхідна для повітря, як вода. Неможна уявити наш народ без пісні. Тож, хороша пісня, яку любить народ це теж духовний скарб.

Зупинка 4. Найпотаємніші думки і сподівання у вишиванках.


  • Подивіться, діти на ці рушники, сорочки, що їх прикрашує? (вишиванки)

  • Що ж таке вишиванка?

  • Яке їх призначення?

  • Де їх можна бачити? Чи є у вас вдома вишиванки?



Учень читає вірш “Вишиванка”

Біле поле полотняне

Рівно ткане, чисто пране,

А по ньому голка ходить,

За собою нитку водить,

Покрутнеться так і сяк_

Зацвіте червоний мак.

Зазирне і там, і тут_

І волошки зацвітуть.

Застрибає навпрошки_

Зажовтіють колоски.

А як пройдеться поволі_

Зеленіють трави в полі.

Біле поле полотняне

Рушником барвистим стане.

Вчитель:


Багатовікові уявлення українців про красу рідної природи дістали своє відображення у багатьох чудових зразках народної творчості, почесне серед яких посідають українські вишиванки, що є своєрідним символом і візитною карткою нашої Батьківщини

Вчитель:


  • А візиткою нашого міста був рушник, який вишила на честь 75 річчя області і подарувала в музей Дніпропетровська жінка, яка живе зовсім недалеко від школи, по вул. Куйбишева – це Катерина Василівна Хміль. Тож, давайте познайомимось із нею, з її роботами.

  • Слово Катерині Василівні.

  • Скажіть, будь ласка, чи довго ви займаєтесь вишивкою?

  • Коли ви вишиваєте?

  • Який у вас настрій коли творили голкою?

  • Що ви робите із своїми роботами?

(Розповідь вишивальниці)

Вишиванки цієї жінки захоплюють і горюють око.



  • Що можете сказати поглянувши на її роботи?

Вчитель:

Багато секретів приховує країна вишиванка і відкриває вона їх не всім і зразу. Мова її виробів стає зрозумілою лише тим, хто закохано і шанобливо ставиться до народного мистецтва, природи рідного краю.



Вишиванка – то духовне коріння народу, художнє втілення його тісного зв’язку з красою рідної землі.



  • Ми з вами здійснили маленьку подорож по духовним скарбам нашого краю.

  • Чи потрібна нам була ця подорож?

  • Що ви дізнались і який висновок можете зробити з цієї подорожі?

Слово експерту, спостерігачу подорожі.

Учень робить висновок.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка