Дудкіна олена павлівна



Скачати 399.36 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.08.2018
Розмір399.36 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ



ДУДКІНА ОЛЕНА ПАВЛІВНА

УДК 338.98


РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН (МЕТОДИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ)


Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних

сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук
Львів - 1999
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільській академії народного господарства Міністерства освіти України.



Науковий керівник: доктор економічних наук,

професор Мельник Алла Федорівна,

Тернопільська академія народного господарства,

завідувач кафедри.



Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

професор Євдокименко Валерій Кирилович,

Чернівецький державний університет

ім. Ю.Федьковича,

завідувач кафедри;

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Кравців Василь Степанович,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

завідувач відділу.

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ досліджень проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери, м.Київ

Захист відбудеться “ 28 ” січня 2000 року о 14 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “ 27 ” грудня 1999 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В.І

.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Складні та неоднозначні трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України, знаходять відображення і в соціально-економічному розвитку регіонів. Характерні для їх сучасного стану неухильне падіння обсягів суспільного виробництва, зростання як офіційного, так і прихованого безробіття, різке зниження рівня життя основної маси населення, яскраво виражена структурна незбалансованість його споживчого попиту, проблема поповнення місцевих бюджетів супроводжуються посиленням соціальної напруги, зростанням психоемоційного навантаження на населення, техногенного та антропогенного тиску на довкілля. Звідси актуальними постають пошуки нетрадиційних шляхів виходу із кризової ситуації, розробка оптимальних способів та засобів розв’язання соціально-економічних проблем. Одним із перспективних напрямів може стати прискорений розвиток рекреаційної індустрії як такої, що має відповідне природно-ресурсне, певне інфраструктурне, трудоресурсне, організаційно-інформаційне забезпечення у ряді регіонів.

Рекреація як специфічна сфера економіки, що тісно пов’язана із суміжними та обслуговуючими її галузями, справляє безпосередній мультиплікуючий вплив на соціально-економічний розвиток регіону, забезпечує досягнення економічного, соціального та екологічного ефекту, виступає фактором оптимізації структури регіональних господарських комплексів. Високий рівень її локалізованості детермінує необхідність вивчення відповідних територіально-господарських форм організації рекреації в регіоні - рекреаційних зон різних ієрархічних рівнів. Необхідність вивчення регіональних особливостей функціонування рекреаційних зон з метою розробки адекватних сучасним економічним умовам механізмів регулювання їх розвитку, особливо в умовах регіоналізації управління економікою, і визначили вибір теми дослідження.

Рекреація, як відносно новий об’єкт міждисциплінарних досліджень, постійно знаходиться в центрі уваги економічної та економіко-географічної науки. Найбільш глибоко і системно проблеми розвитку рекреації розглядаються в економіко-географічному аспекті, який передбачає дослідження: поняття, структури, особливостей, територіальної локалізації рекреаційних ресурсів (Багров М.В., Веденін Ю.А., Гідбут О.В., Ігнатенко М.Г., Лобанов Ю.М., Преображенський В.С., Руденко В.П., Твердохлєбов І.Т.); особливостей розвитку територіально-рекреаційних систем (комплексів) (Долішній М.І., Євдокименко В.К.., Корецький Л.М., Смаль І.В., Недашківська Н.Ю., Нудельман М.С., Пістун М.Ф., Стеченко В.К., Шаблій О.І.); рекреаційної місткості та природно-рекреаційного потенціалу території (Долішній М.І., Ігнатенко М.Г., Руденко В.П., Крачило М.П., Генсірук С.А., Нижник М.С., Лобанов Ю.М., Преображенський В.С., Родічкін І.Д., Котляров Є.А., Шаблій З.О., Шаблій О.І.).

Великий масив сучасної соціально-економічної літератури висвітлює: особливості рекреації як специфічного виду діяльності, зокрема, туризму (Азар В.І., Ананьєв М.А., Ісмаєв Д.К., Гезгала Я., Зачиняєв П.М., Квартальнов В.А., Немоляєва М.Е., Ходорков Л.Ф.) та санаторно-курортного обслуговування (Гела А.А., Гринів Л.С., Жук П.В., Трохимчук С.В.); проблеми забезпечення розвитку рекреації об’єктами соціальної інфраструктури (Євдокименко В.К., Садова У.Я., Жильцов Є.Н., Якобсон Л.І.).

Традиційно особливості надання рекреаційних послуг розглядаються, насамперед, в контексті комплексу платних послуг населенню (Агабаб’ян Є., Євдокимова І., Корягіна Т.І., Куценко В.І., Мельник А.Ф., Паціорковський В.В.). Аналіз літератури з обраної теми засвідчує увагу науковців до методології розробки і практики реалізації Державної та регіональної політики розвитку рекреації (Долішній М.І., Євдокименко В.К., Кравців В.С., Габрель М.М.). Проте дослідження рекреації як сфери ринкових відносин, особливостей організації та функціонування регіональних (локальних) рекреаційних зон як специфічних територіально-господарських утворень, розробка адекватного сучасним умовам організаційно-економічного механізму регулювання їх розвитку ще не знайшли достатнього наукового обгрунтування.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з виконанням досліджень по держбюджетних темах, передбачених планом НДР Тернопільської академії народного господарства: “Організаційні та методологічні проблеми формування ринку регіону” (1991-1995 рр.), “Обгрунтування напрямків і розробка науково-обгрунтованих рекомендацій по вдосконаленню механізму державного регулювання і підтримки малого бізнесу у сфері послуг” (шифр ПДР-01-95Б, 1995-1996 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження визначено теоретико-методичне обгрунтування і розробку напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку рекреаційних зон регіону з урахуванням його соціальних, економічних та екологічних особливостей в контексті здійснення регіональної політики держави. Реалізація поставленої мети передбачала вирішення наступних завдань:

– визначення економічної суті та місця в структурі ринкового господарства рекреації, рекреаційних послуг та рекреаційних зон;

– обгрунтування методичних принципів та міждисциплінарних підходів до вивчення регіональних ринків рекреаційних послуг, рекреаційних зон та функціональних механізмів регулювання їх розвитку;

– визначення регіональних особливостей розвитку рекреаційної діяльності;

– проведення регіонального аналізу розвитку рекреаційних зон та визначення ємності ринку рекреаційних послуг;

– обгрунтування моделі управління рекреаційними зонами регіону;

– розробка пропозицій щодо компонування та територіальної організації рекреаційних зон;

– обгрунтування методичних підходів до розробки регіональних програм розвитку рекреаційних зон;

– розробка рекомендацій щодо складання регіональних бізнес-планів розвитку рекреаційних зон, зокрема, приміських.

Об’єкт і предмет дослідження. Предметом дослідження є процеси формування та розвитку рекреаційних зон у регіоні, механізми їх регулювання в контексті здійснення регіональної політики держави. Об’єкт дослідження – рекреаційні зони регіонального та локального рівня Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей.

Методологія і методика дослідження грунтується на результатах фундаментальних та прикладних наукових розробок, що мають концептуальне значення для вирішення поставлених у дисертації завдань. Дослідження проводилось на основі врахування міждисциплінарних підходів (системного, геокомплексологічного, соціоекологічного, історико-логічного), а також забезпечення певних принципів вивчення рекреаційних зон та регіональних ринків рекреаційних послуг (принципу полікомпонентності, регіональної цілісності, ієрархічності, динамічності, соціальної пріоритетності, диференційованості, єдності аналізу і синтезу, просторово-часової єдності, екологічної спрямованості). Використовувався комплекс наступних методів: системного аналізу, економіко-математичного моделювання, багатофакторного прогнозування, експертних оцінок, регіонального маркетингу та регіонального аналізу, статистичного, програмно-цільового, картографічного методів. Інформаційною базою слугували матеріали управлінь статистики, відділів та управлінь обласних (районних) державних адміністрацій досліджуваних областей, матеріали періодичних видань, міжнародних науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

1. На основі комплексного аналізу економічної суті та властивостей рекреації, рекреаційних послуг та їх місця в економіці регіону поглиблено поняття “рекреаційна зона”.

2. Обгрунтовано модель управління рекреаційними зонами регіону на основі поєднання методів державного, громадського та інституціонального регулювання рекреаційних процесів.

3. Виявлено специфіку розвитку рекреаційних зон та визначено їх місце в економічній структурі регіональних господарських комплексів.

4. Розроблено методичні засади регіонального аналізу розвитку рекреаційних зон та визначення ємності ринку рекреаційних послуг.

5. Подальшого розвитку дістала теорія регіонального маркетингу щодо вивчення регіональних (локальних) ринків рекреаційних послуг.

6. Запропоновано організаційно-економічні механізми формування та функціонування приміських рекреаційних зон, визначено методичні підходи до розробки регіональних програм та бізнес-планів їх розвитку.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості практичного застосування регіональними органами управління та суб’єктами рекреаційного бізнесу розроблених методики проведення регіонального аналізу розвитку рекреаційних зон; методики розрахунку ємності регіональних (локальних) ринків рекреаційних послуг; рекомендацій щодо створення єдиного координаційного органу з регулювання розвитку рекреаційних зон; а також методичних підходів до формування регіональних програм і складання регіональних бізнес-планів розвитку приміських рекреаційних зон.

Результати дослідження знайшли застосування при підготовці техніко-економічного обгрунтування проекту Державної програми соціально-економічного розвитку Поділля, розробленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 1995 року № 279. Запропонований в дисертації бізнес-план спеціальної приміської рекреаційної зони “Гайд-парк м.Тернополя” прийнятий для подальшої реалізації управлінням економіки Тернопільської міської Ради. Теоретичні та методичні положення дисертаційного дослідження використовуються в курсах лекцій для студентів усіх форм навчання ТАНГ з дисциплін “Аналіз економічного і соціального розвитку регіону”, “Державне регулювання економіки”, “Регіональний аналіз”, “Регіональна економіка” (Довідки про впровадження № 4632 від 12.11.1999р., № 126-02/762 від 22.11.1999р.).



Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача у ці праці вказаний в авторефераті в переліку основних публікацій по темі дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження апробовані на наукових та методичних семінарах кафедри прогнозування та державного регулювання економіки ТАНГ, викладені на міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: “Проблеми економічної політики у вільних економічних зонах” (м.Чернівці, 1995), “Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва” (м.Луцьк-Київ, 1995), “Нові підходи до організації і проведення лікування, реабілітації та рекреації в умовах курорту” (м.Трускавець, 1995), “Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на XXI століття” (м.Чернівці-Київ, 1996), “Ринкові реформи в Україні: аспект статистики і аналізу господарсько-фінансової діяльності” (м.Чернівці, 1996), “Актуальні проблеми розвитку економіки України в перехідний до ринку період” (м.Тернопіль, 1996), “Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання” (м.Чернівці, 1997), “Проблеми трансформації в гуманітарній, соціально-економічній та науково-освітній сфері” (м.Тернопіль, 1997).

Публікації: Основні положення дисертації опубліковані в 21 друкованій праці загальним обсягом 6,5 д.а.. Особисто автору належить 6,0 д.а.

Структура роботи. Логіка і структура роботи визначена метою та основними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (162 позиції), 8 додатків. Робота загальним обсягом 162 сторінки основного тексту містить 7 таблиць, 16 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ



Розділ 1. Теоретико-методичні основи регулювання розвитку рекреаційних зон. Дослідження регіональних особливостей розвитку рекреаційних зон, розробка адекватних сучасним умовам організаційно-економічних механізмів регулювання їх розвитку будуються на вивченні феномена обраного об’єкта дослідження у трьох аспектах:

– сутнісному (аналіз основних дефініцій рекреації, рекреаційної діяльності, рекреаційної послуги та рекреаційної зони);

– системно-функціональному (дослідження структури, взаємозв’язків складових елементів, впливу комплексу факторів на розвиток та цілісність системи – регіональної рекреаційної зони);

– організаційно-управлінському (розгляд основних принципів та методичних підходів до побудови організаційних структур; обгрунтування складу функціональних механізмів регулювання розвитку рекреаційних зон, а також регіональних (локальних) ринків рекреаційних послуг).

Співставлення наукових підходів до висвітлення суті рекреації, рекреаційної діяльності, функцій рекреації дозволяє стверджувати, що просторовою формою організації рекреаційної діяльності виступають рекреаційні зони різних функціональних типів та ієрархічних рівнів. Останні розглядаються як територіально-господарські утворення, що характеризуються тріадою взаємопов’язаних елементів: території (рекреаційних ресурсів природного та антропогенного походження); рекреантів, в т.ч. із виділенням місцевого населення (носіїв попиту на рекреаційні послуги); суб’єктів рекреаційного підприємництва та комплексу рекреаційної, виробничої та соціальної інфраструктури (виразників пропозиції рекреаційних послуг).

Рекреаційна зона трактується як територіальна основа функціонування регіональних (локальних) ринків рекреаційних послуг. Опираючись на проаналізовані у дослідженні властивості рекреаційних послуг, визначено специфіку ринку рекреаційних послуг, кон’юнктура якого детермінується співвідношенням споживчого попиту населення (в першу чергу, платоспроможного) на рекреаційні послуги і рекреаційної пропозиції.

Дослідження особливостей ринку рекреаційних послуг приводить до висновку, що ринкова система організації економічної діяльності у цій сфері не є бездоганною і має ряд суперечливих аспектів. Серед них: обмеженість (недосконалість) конкуренції, яка часто пов’язана з унікальним для споживача характером певних видів рекреаційних послуг; належність рекреаційних послуг до категорії “суспільних благ” (“колективних товарів”); віднесення їх до “виробництв із позитивними та негативними зовнішніми ефектами”; існування певних ринків рекреаційних послуг, де ринкове саморегулювання (в основному на соціально значущі види послуг) не спрацьовує. Усунення вказаних протиріч та недоліків механізму функціонування ринку рекреаційних послуг вимагає втручання держави за умови паралельного застосування і комбінування елементів регулюючого впливу громадських та інституціональних структур, а також саморегулювання суб’єктів рекреаційного підприємництва. Означена форма регулювання проявляє себе через специфічний організаційно-економічний механізм регулювання розвитку рекреаційної сфери.

На основі застосування загальнометодологічних підходів у роботі розглянуто методичні засади дослідження розвитку рекреаційних зон та механізмів їх регулювання. Зокрема, визначено регіональний маркетинг у сфері рекреації як систему дослідження, освоєння і формування регіонального (локального) ринку рекреаційних послуг, орієнтовану на пріоритет споживача; запропоновано комплекс маркетингових досліджень у рекреаційній сфері: маркетинг послуг, організацій, визначних місць, окремих осіб, ідей.

Процес регулювання розвитку рекреаційних зон у регіоні грунтується на необхідності отримання та аналізу достовірної інформації про стан, можливості та перспективи розвитку рекреаційної діяльності у регіоні, тому в умовах переходу від дивізіонального до функціонального типу управління вагомого значення набуває регіональний аналіз. Останній автором визначено як сукупність способів і прийомів дослідження системи показників діяльності окремих рекреаційних об’єктів, а також їх специфічних територіально-господарських формувань, що є основою економічного обгрунтування рішень щодо регулювання розвитку рекреаційних зон у регіоні. У дисертації окреслено основні завдання регіонального аналізу рекреаційної сфери території та згруповано їх відповідно до функціональних аспектів: управлінського, соціально-економічного, економіко-географічного, ринкознавчого.

Розділ 2. Оцінка стану та проблеми розвитку рекреаційних зон у регіоні. Аналіз сучасного стану рекреаційної діяльності у досліджуваному регіоні, на основі врахування обгрунтованої автором системи макроекономічних та регіональних факторів, дозволив визначити певні регіональні особливості її розвитку:

– щодо ринку рекреаційних послуг: зростання структурної незбалансованості ринку послуг у регіоні, зниження частки рекреаційних послуг у структурі платних послуг внаслідок загального зубожіння населення і переміщення витрат на послуги, плата за які має обов’язковий характер; різке зменшення споживання рекреаційних послуг сільським населенням; скорочення витрат населення на рекреаційні послуги у загальних витратах і заощадженнях;

– щодо формування і функціонування рекреаційних зон у досліджуваному регіоні: зниження фактичного рівня забезпеченості населення регіону об’єктами рекреаційної інфраструктури порівняно із нормативним; хронічне незавантаження об’єктів рекреаційної інфраструктури і значна зношеність основних фондів цих підприємств; продовження експлуатації і використання традиційних рекреаційних зон і незначне освоєння перспективних зон та нетрадиційних видів рекреаційної діяльності; залучення відомчих рекреаційних підприємств та об’єктів соціальної інфраструктури, що знаходяться у комунальній власності, до створення локальних рекреаційних зон;

– щодо організації рекреаційного підприємництва у регіоні: поглиблення процесів зміни форм власності на користь колективних і приватних; розвиток нових форм господарювання та управління рекреаційною діяльністю.

Вивчення сучасної практики здійснення аналізу рекреаційної діяльності у регіоні дозволило автору характеризувати його за суттю не як регіональний, а як галузевий, з огляду на ряд причин: різногалузевої та різновідомчої приналежності об’єктів рекреаційної сфери; багатосуб’єктності здійснення аналізу регіональної рекреаційної діяльності; недосконалості системи збору інформації та орієнтації її на галузевих споживачів; відсутності організаційної єдності в процесі проведення регіонального аналізу; відсутності факторного аналізу "сліду" реалізації управлінських рішень стосовно розвитку рекреаційного бізнесу, оптимізації територіального розміщення, компонування і комбінування рекреаційних зон; неврахування комплексоутворюючого підходу у процесі проведення регіонального аналізу.

У дослідженні запропоновано наступні напрями проведення регіонального аналізу розвитку рекреаційних зон: аналіз і оцінка природно-рекреаційного потенціалу зони; дослідження рекреаційних потреб і рекреаційного попиту; вивчення рекреаційної міграції та сезонності надання рекреаційних послуг; аналіз стану рекреаційної інфраструктури; аналіз виробничо- та соціально-інфраструктурної забезпеченості зони; аналіз трудоресурсного забезпечення; аналіз фінансової (інвестиційної) ємності зони; дослідження стану та тенденцій ринкових перетворень у рекреаційній сфері; аналіз кон’юнктури ринку рекреаційних послуг у регіоні; визначення місця рекреаційної зони в економіці регіону; аналіз ефективності рекреаційної діяльності. У результаті дослідження розроблено відповідну систему показників, що характеризують кожен із вказаних напрямів регіонального аналізу та методику їх розрахунку.

Результати аналітичних досліджень у дисертації розглядаються як основа побудови концепції розвитку рекреаційних зон регіону, яка б містила в собі постановку пріоритетних цілей рекреаційної діяльності, основних напрямів здійснення рекреаційної діяльності та оптимального розміщення рекреаційних об’єктів (їх комбінування і компонування). Розробка означеної концепції об’єктивно опирається на оцінку ємності регіонального (локального) ринку рекреаційних послуг, яка визначається автором як певна кількість (вартість) послуг, що може поглинути ринок за певних умов у визначений проміжок часу. На основі співставлення уже існуючих методик автором запропоновано власну методику розрахунку ємності регіонального (локального) ринку рекреаційних послуг, в основі якої – врахування: сезонності (циклічності) попиту на окремі види рекреаційних послуг; територіальної локалізації рекреаційної діяльності; варіативності та комбінаторності рекреаційних послуг, що надаються в певній рекреаційній зоні; еластичності попиту на різні види рекреаційних послуг. Вплив вищезазначених особливостей локального ринку рекреаційних послуг на величину його ємності доцільно розраховувати через систему відповідних коефіцієнтів.

Пропонована методика розрахунку ємності ринку рекреаційних послуг грунтується на побудові мультиплікативно-аддитивної моделі з використанням нормативних і експертних показників:

Єр = [ (Чij x Kj) + А + Сo] x Келаст x Ксез x Клок x Кдив,

де Єр – ємність ринку рекреаційних послуг в рекреаційній зоні (регіоні); Чіj – чисельність і-ї групи споживачів j-го виду рекреаційних послуг, чол.; Кj – норматив раціонального споживання j-го виду рекреаційних послуг i-ю групою споживачів (на підприємствах в організованій мережі); А – альтернативні форми задоволення рекреаційного попиту в зоні, чол.; Сo – ступінь задоволення рекреаційного попиту через самообслуговування, чол.; Келаст – коефіцієнт еластичності рекреаційного попиту від цін та доходів; Ксез – коефіцієнт сезонності рекреаційного попиту, що виникає в рекреаційній зоні; Клок – коефіцієнт територіальної локалізації рекреаційних послуг; Кдив – коефіцієнт диверсифікації рекреаційних послуг у рекреаційній зоні.

Розрахована за даною формулою величина ємності ринку рекреаційних послуг обов'язково повинна кореспондуватись із визначеною попередньо величиною рекреаційної ємності рекреаційної зони, яка б акумулювала в собі природоресурсні, екологічні, психофізіологічні, територіальні та інфраструктурні аспекти. Проведені за даною методикою розрахунки ємності ринку рекреаційних послуг на прикладі рекреаційних зон Тернопільської області, результати яких представлені у таблиці 1, і порівняння їх з рекреаційною ємністю означених зон засвідчили досить неоднозначну ситуацію на ринках рекреаційних послуг. Так, рекреаційна ємність Тернопільської, Монастириської, Зборівської, Лановецької, Козівської та Підволочиської зон є недостатньою для забезпечення ємності локальних ринків рекреаційних послуг (навіть за умови впорядкування ландшафтів). З огляду на це, для вказаних зон доцільною є розробка заходів щодо залучення потужностей сусідніх рекреаційних зон, розширення інфраструктурного забезпечення, доповнення рекреаційних послуг, що надаються в зонах, новими, нетрадиційними видами (наприклад, ділового, сільського туризму тощо).

У певних рекреаційних зонах регіону, зокрема, Теребовлянській, Кременецькій, Бережанській, Гусятинській, є можливість природно-ресурсного забезпечення ємності ринку рекреаційних послуг за рахунок упорядкування ландшафтів. Остання обставина дозволяє



Т а б л и ц я 1




Розрахунок ємності ринку рекреаційних послуг у рекреаційних зонах Тернопільської області
















Рекреаційний район

Показники попиту населення на

Коефіцієнт еластичності

Коефіцієнт сезонності

Коефіцієнт

Коефі­цієнт

Ємність ринку рекреаційних

Рекреаційна ємність




рекреаційні

попиту на

попиту на

територі-

диверси-

послуг у зоні




зон,тис.чол.

Рекреаційна зона

послуги

рекреаційні

рекреаційні

альної

фікації

(Єр), тис.чол.




природ-

за умови




(Чij*Kj+A+Co), тис.чол.

послуги (Келаст)

послуги (Ксез)

локалізації

рекреацій-










них ланд-

впорядку




санатор.-

турист.-

санатор.-

турист.-

санатор.-

турист.-

рекреа­ційних

них послуг

санатор.-

турист.-

сумарна

шафтів

вання




курортні

екскурс.

курортні

екскурс.

курортні

екскурс.

послуг (Клок)

(Кдив)

курортні

екскурс







ландшафтів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Чортківський








































1.Тернопільська

32,50

106,38

0,13

0,73

1,2

1,3

0,17

4

3,45

68,65

72,10

5,6

14,5

17.Підволочиська



5,20

17,02

0,13

0,73

1,02

1,03

0,10

3

0,21

3,84

4,05

0,8

2,1


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка