Друге життя обласної літературної премії ім. П. Рудя Ніколи не забудуть люди Твій образ І твоє ім’я. Із нами вічно жити буде «Звитяжна молодість»



Скачати 87.14 Kb.
Дата конвертації21.12.2018
Розмір87.14 Kb.

Друге життя обласної літературної премії ім. П. Рудя
Ніколи не забудуть люди

Твій образ і твоє ім’я.

Із нами вічно жити буде

«Звитяжна молодість » твоя.

О. Палажченко

«Незабутньому другові»

Ці слова Олексія Палажченка присвячені нашому земляку, відомому поету-лірику, журналісту, хороброму воїну, учаснику партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни Пилипу Сергійовичу Рудю. У його віршах, листах до рідних, у кожній сторінці його дивовижної долі постає образ непересічної особистості, сильної духом людини, яка поєднує у собі талант, велику мужність і доброту та бажання присвятити себе людям. З юності Пилип був комсомольським активістом. Вже на той час на шпальтах місцевих газет з’являються його перші вірші. Потім журналістська робота, водночас поєднана з активною громадською діяльністю та навчанням в Ленінградському інституті журналістики, літературна діяльність.

Роки Великої Вітчизняної війни журналіст Пилип Рудь зустрів на Чернігівщині, працюючи кореспондентом республіканської газети «Радянська Україна». Згодом у складі партизанського з’єднання Сидора Ковпака пройшов шлях від рядового бійця до політрука. Видавав партизанську газету. Склав знамениту «Партизанську пісню». Восени 1942 року під час запеклих боїв з фашистами в Брянських лісах, відважний Пилип Рудь з гранатою в руках повів за собою всю роту. В цьому бою загинув. В 60-х роках побачила світ поетична збірка «Звитяжна молодість». У ці роки (1969 р) було започатковано щорічну обласну літературно- комсомольську премію.

Відповідно до затвердженого положення вона присуджувалася шорічно 26 червня з метою залучення молодих письменників, поетів, художників, скульпторів, композиторів та митців театру щодо створення ними високоякісних творів, які мають суспільне визнання і підвищують авторитет області у державі та за її межами. Лауреати премії одержували диплом лауреата та грошову премію:

за кращі твори художньої літератури (роман, повість, п’єса, поема, збірка віршів, оповідань, кращі твори журналістики);

за кращі твори образотворчого мистецтва (живопис, скульптура, плакат, декоративно-прикладне і монументальне мистецтво);

за кращі твори музичного мистецтва (симфонія, інструментальний концерт, пісня, вокально-симфонічний твір, музична композиція, включаючи і колективи художньої самодіяльності);

за кращі твори театрального мистецтва (театральні вистави, авторськеа майстерність).

20 років до кінця 80-х проіснувала премія імені Пилипа Рудя. За час свого існування лауреатами стали кращі поети, письменники, журналісти та творчі колективи Сумщини.



1969 рік
Першими лауреатами премії імені Пилипа Рудя з врученням диплома і грошової премії стали:

Палажченко Олексій Овсійович – письменник, за збірку творів про Пилипа Рудя;

Кизенко Нестор Митрофанович – художник Недригайлівського районного будинку культури, за картину «Нескорені»;

Плаксій Галина Володимирівна – керівник молодіжної хорової капели Сумського заводу електронних мікроскопів ім. 50-річчя ВЛКСМ, за високу виконавчу майстерність;

Макогонов Володимир Сергійович – артист Сумського обласного драматичного театру імені М. Щепкіна, за виконання ролі Миколи Островського в спектаклі Ю. Принцева «Дев’ята симфонія».
1971 рік
Народний ансамбль танцю будинку культури ім. Жданова Шосткинського ордена Жовтневої революції хімкомбінату (керівник заслужений працівник культури УРСР Анатолій Хрипунов) – за досягнуті успіхи в розвитку художньої самодіяльності, висову виконавчу майстерність та велику роботу по культурному обслуговуванню населення;

Александрочкін Юрій Михайлович – художник творчої кваліфікації обласного художнього фонду – за створення творів мистецтва, які відображали героїзм комсомольців та молоді Сумщини в роки Великої вітчизняної війни та активну участь у створенні музею партизанської слави, за роботи «Перед рейдом», «Жінки взяли автомати»;

Авторський колектив (Калітаєв К. Г., Стецюра В. Я., Махонько Є. Н., Махонько Н. І. ) – за створення фільму «Легенда Спадщанського лісу»;

Баранкін Віктор Олександрович – завідуючий відділом листів та масової роботи Сумської районної газети «Вперед» – за велику роботу з військово-патріотичного виховання молоді та створення серії документальних оповідань про юних патріотів Сумщини в період Великої Вітчизняної війни.
1973 рік
Кочура Панас Федорович – письменник – за велику роботу по патріотичному вихованню підростаючого покоління та створення ряду літературних творів про героїчні справи молоді. (за повісті «Родина Сокорин», «Окрилені», «Вогні юності», романи «Світлий ранок», «Золота грамота», «Коли ми дорослі», «Апостоли правди», «Із іскри – полум’я»);

Народний вокальний ансамбль «Сумчанка» ПК Сумського машинобудівного заводу ім. Фрунзе (керівник Тройник Іван Іванович) – за досягнуті успіхи в розвитку художньої самодіяльності, високу виконавчу майстерність і велику роботу по пропаганді пісень радянських композиторів;

Затуливітер Володимир Іванович – за книгу поезій «Теорія крила», нариси про тричі Героя Радянського Союзу І. М. Кожедуба і двічі Героя Соціалістичної Праці М. Х. Савченко («Колиска з явора»), про молодого депутата Верховної Ради СРСР Людмилу Школьну («Знайти себе»), про Героя Соціалістичної Праці нафтовика І. П. Мазура («Сонце в зеніті») та за переклади поезій білоруських, литовських, киргизьких молодих авторів, надруковані в обласній молодіжній газеті «Червоний промінь»;

Івченко Анатолій Аврамович – за створення скульптурних портретів і пам’ятників Радику Руднєву, Герою Радянського Союзу Гаю Головинському, Моті Гендіній, Герою Радянського Союзу Олександру Матросову, партизанам-ковпаківцям.

1976 рік
Народний жіночий вокальний колектив «Кролевчанка» Кролевецького РБК – за активну роботу по естетичному вихованню підростаючого покоління та пропаганді радянської пісні;

Дяченко Володимир Миколайович – фотокореспондент РАТАУ, голова Сумського міського фотоклубу «Горизонт» – за активну роботу по естетичному вихованню підростаючого покоління та створення ряду фотовиставок, що відображають діяльність комсомолу Сумщини.
1979 рік
Вокально-інструментальний ансамбль «Ромен-цвіт» з міста Роменза концертні програми останніх років;

Олександр Мисливченко – робітник Сумського машинобудівного об’єднання імені Фрунзе, співак Палацу культури цього підприємства – за пристрастну пропаганду радянських пісень та за концертні програми останніх років.
1981 рік
Педяш Олександр Дмитрович – поет, журналіст, кореспондент Сумської районної газети «Вперед» – за цикл віршів;

Народний танцювальний колектив «Юність» – Палацу культури Сумського машинобудівного виробничого об’єднання імені Фрунзе – за концертні програми останніх років, пропаганду хореографічного мистецтва і велику роботу по пропаганді художньої самодіяльності серед молоді;

Равинський Ігор Миколайович – головний режисер обласного театру драми і музичної комедії імені М. С. Щепкіна за здійснення постановки вистави за романом М. Шолохова «Тихий Дон».

1983 рік
Вертіль Олександр Васильович – журналіст обласної газети «Ленінська правда» – за поему «Путивльський набат» і цикл віршів про дружбу народів;

Капуста Віктор Львович – редактор обласної молодіжної газети «Червоний промінь»;

Лябах Микола Іванович – журналіст облтелерадіокомітету за художньо-документальний нарис «А сад росте…» та сценарій радіофільму «Від іскри запалає факел»;

Самодіяльний театр юного актора Конотопського районного Будинку культури (керівник відмінник народної освіти УРСР Козирєв Сергій Вікторович) – за естетичне виховання підростаючого покоління.
1985 рік
Народний вокально-інстументальний ансамбль «Молодість» Глухівського РБК (художній керівник Буряк Н. К.) – за активну участь у естетичному вихованні молоді;

Авторський колектив архітекторів Сумської філії Гіпрохіммаш (керівники групи Граділь Ю.С. та Шуль В. А.) – за роботу по проектуванню зон тихого відпочинку, шумних ігор, дитячої естради та ігрового елементу «Каравелла в дитячому парку».

1987 рік
Сумський театр для дітей та юнацтва (головний режисер О. Когут, головний художник Е. Ледньов);

Хореографічний колектив Сумського культурно-освітнього училища (художній керівник В. Євтушенк).

Молодіжний клуб «Свема» м. Шостка (керівник Д. Ананко).

Відповідальний секретар обласної молодіжної газети «Червоний промінь» В. А. Чернов.


1989 рік

Ансамбль скрипалів обласного відділення музичного товариства (керівники сестри В. А. та Л. А. Макарови) – за велику роботу по пропаганді музичного мистецтва серед молоді;

Народний хор Степанівського Будинку культури Сумського району (художній кеірвник М. П. Назаренко) – за велику роботу в розвитку пісенного мистецтва;

Студентський театр естрадної мініатюри «Ексцентрик» Сумської філії Харківського політехнічного інституту (керівник О. В. Лоза) – за активну та плідну працю в розвитку студентського самодіяльного театрального мистецтва;

Федорина Алла – член спілки журналістів СРСР, завідуюча відділом обласної молодіжної газети «Червоний промінь» – за цикл публікацій на морально-етичні теми.

2012 рік. З метою стимулювання творчої праці видатних діячів літератури, краєзнавства, культури та мистецтва, за їх особисті досягнення рішенням обласної ради від 30.03.2012 року було прийнято рішення відродити літературно-краєзнавчо-мистецьку премію імені Пилипа Рудя. (http://sorada.gov.ua/dokumenty-oblrady/6-skykannjy/category/75-rishennja-15-sesiji.html?downloa).

Щорічна премія, у загальній кількості 4 осіб, призначатиметься у таких номінаціях:

«Художня література» (поезія та проза);

«Журналістика»;

«Культура і народна творчість»;

«Мистецтво» (театральне, музичне, художнє, хореографічне).

Лауреати Премії будуть нагороджені дипломами, нагрудними значками, а також кожному з них вручатиметься грошова премія в День партизанської слави – 22 вересня або в день, приурочений до цієї дати.


На майбутнє планується розширення переліку номінацій, зокрема, однією з них стане «Краєзнавство».



2012 рік
Визначились перші лауреати літературно-краєзнавчо-мистецької премії:

Літературне об’єднання «Звенигора» м. Глухів (керівник Анатолій Мироненко) – «Художня література»;

Олександр Говійний вчитель історії та краєзнавець з батьківщини Пилипа Рудя с. Бистрик Кролевецького району – «Журналістика»;

Колектив авторів сумської «Диво-писанки» (керівник Валентина Коздровська) – «Культура і народна творчість»;

Василь Манько композитор і викладач Роменської дитячої музичної школи – «Мистецтво»


2013 рік
Петро Нестеренко – член Національної спілки письменників України – «Художня література»;

Ірина Вертікова – завідуюча відділом з питань політики і діяльності влади газети «Сумщина» – «Журналістика»;

Ігорь Білевич – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України – «Культура і народна творчість»;

Творчий колектив Сумської обласної організації Національної спілки художників України – «Мистецтво»
2014 рік

Василю Пазиничу – члену Національної спілки письменників України за книгу «Від схід сонця» – «Художня література»;

Володимиру Дудченку – члену Національної спілки журналістів України за ряд краєзнавчих публікацій – «Журналістика»;

Ганні Макаренко – завідуючій відділу мистецтв Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки за пропаганду краєзнавчо-мистецьких надбань регіону – «Культура і народна творчість»;

Тамарі Корінній – провідній актрисі Сумського обласного академічного театру драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна за створення на сцені театру плеяди яскравих образів – «Мистецтво».

2015 рік
Вікторія Дорошенко – заступник редактора Липоводолинської районної газети «Наш край» – «Журналістика»;

Галина Жук – викладач скульптури та кераміки Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського – «Культура і народна творчість»;

Василь Будянський – заслужений артист України – «Мистецтво»;

Анатолій Близнюк – заступник ректора обласної організації «Паліцинська Академія» – «Краєзнавство».

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка