Драган Марина Василівна Образотворче мистецтво. Посібник. «Образотворче мистецтво: види та жанри»



Скачати 202.19 Kb.
Дата конвертації14.04.2019
Розмір202.19 Kb.
ТипУрок










Драган Марина Василівна

Образотворче мистецтво. Посібник. «Образотворче мистецтво: види та жанри»

Посібник призначений допомогти в розвитку художньо-творчих здібностей. Доступно і стисло подано теоретичний і наочний матеріал, що дасть можливість учням детально і змістовно засвоїти знання із жанрів та видів образотворчого мистецтва та підготуватись до уроку. Посібник покликаний розв'язувати такі головні завдання як збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей; формування комплексу художніх компетентностей, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти.

Поданий матеріал буде корисний учням, вчителям образотворчого мистецтва, батькам та всім, хто цікавиться мистецтвом.
Драган Марина Василівна


Посібник


Образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво — мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, живопис тощо) та в просторі (скульптура).

Сутність

Образотворче мистецтво відображає дійсність у наочних образах, відтворює об'єктивно наявні властивості реального світу: об'єм, колір, просторовість, матеріальну форму предмета, світлоповітряне середовище тощо. Проте образотворче мистецтво зображує не тільки те, що доступне безпосередньому зоровому сприйняттю, але й передає розвиток подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь. Воно розкриває духовний склад людини, її психологію.



Відображення дійсності

Образотворче мистецтво у сукупності своїх видів створює реальну картину життя людини та природи, а також наочно втілює ті образи, яких немає в реальності, які є наслідком людської фантазії.



Професії у царині образотворчого мистецтва

Творчих працівників у царині образотворчого мистецтва узагальнено називають художниками (хоча здебільшого кожен із них спеціалізується у певній галузі образотворчого мистецтва — як скульптор, маляр, графік тощо).файл:chrám svaté sofie (kyjev).jpgфайл:caracalla02 pushkin.jpgфайл:edgar degas - manet seated, turned to the right.jpgmhtml:file://c:\documents%20and%20settings\admin\рабочий%20стол\марина\живопис%20—%20вікіпедія.mht!http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/adriaen_van_ostade_006.jpg/220px-adriaen_van_ostade_006.jpg



Види образотворчого мистецтва

ГРАФІКА, ЖИВОПИС, СКУЛЬПТУРА, АРХІТЕКТУРА, ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО


ГРАФІКА

Графіка — вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного, та менше ніж у живопису, використання кольору. Графічний — виконаний у стилі графіки.Різновид образотворчого мистецтва, що зумовлюється специфічними засобами зображення лініями, штрихами, крапками і плямами на поверхні,основою якої, зазвичай, виступає білий папір. Твори можуть мати як монохромну, так і поліхромну гаму.

Графіка поділяється на такі різновиди:

Станкова, книжкова, плакатна, прикладна, архітектурна

Історія

Графіка - це вид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає "пишу, дряпаю, малюю". Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найбільш простий для людини спосіб відтворення побаченого - лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури.

З поміж якого, малюнок - це найбільш давній вид графіки, з нього і починається зародження образотворчого мистецтва. Найбільш традиційним різновидом графіки й досі залишається малюнок. Витоки малюнку можна знайти у наскельному живописі неоліту, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, волога глина. З часом малюнки перенесли на керамічні вироби і тканини. В Давній Греції головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний чорнофігурний вазопис, червонофігурний вазопис ). З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі.



З часом ускладнилися засоби друкованої графіки - офорт, літографія, ліногравюра тощо. Інший різновид графіки - гравюра або естамп (станкова графіка). Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, який виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. Це довели дорогоцінні малюнки геніїв від італійського Відродження і бароко до майстрів сучасності (малюнки Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Рафаеля, Мікеланджело, Босха і Грюневальда, Рембрандта, архітектора Баженова, Едуарда Мане, Родена, Павла Коріна, Дмитра Жилінського, київського графіка Сергія Конончука).

дарина верещагіна. хижак.jpgліногравюра.jpgліногравюра.jpgліногравюра.jpg



Оригінальна графіка



Друкована графіка


02.jpg


киноплакат.jpgо. шутова. лев..jpg


07.jpg

Книжкова графіка



Промислова графіка

Плакатна графіка

Оригінальна графіка


оксана вугілля.jpgморанді натюрморт офорт.jpgкульчицька зима офорт чб графіка.jpgа. дюрер. олывець.jpg



Анімалістичний жанр

Портрет

Натюрморт

Пейзаж

04.jpgжіночий портрет 084.jpgvsadnik[1].jpgавтопортрет серебрякова.jpg



Світло-тіньова техніка

Тонова техніка



Лінійна техніка

Силует



графіка 01.jpg


Графіка



ГРАВЮРА

Гравюра — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відтиск з друкарської форми вважається авторським твором.

Класифікація

В залежності від використаного матеріалу для друку графіку поділяють на декілька різновидів — гравюра на металі, ліногравюра, ксилографія (дереворит), літографія, гравюра на картоні, воску тощо В залежності від способу обробки (гравіювання) форми гравюра на металі також підрозділяється на види: гравюра різцем на міді, офорт, меццо-тінто, акватінта, суха голка та ін. Для створення рельєфу в даних випадках використовується або механічний спосіб (різьблення за допомогою голки, різця тощо), або хімічний (за допомогою кислоти).

Гравюра як різновид мистецтва виникла досить пізно порівняно з іншими різновидами мистецтв. Для друку спочатку використовували різні матеріали — тканину, дерево, шкіру, картон. Надзвичайно повною є збірка гравюр країн Європи в музеї Альбертіна у Відні (понад 1 000 000 аркушів та 65 000 малюнків) — відділ Художньо-історичного музею. Власні збірки гравюр мають музеї Лувр, Метрополітен-музей, Ермітаж, музей мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків у Києві та інші.thumbs_100_2661.jpg

100_2663.jpg


КСИЛОГРА́ФІЯ АБО ДЕРЕВОРИТ

Ксилографія або дереворит — гравюра на дереві. Виникла ксилографія в Китаї не пізніше VI століття.

Історія

Перші зразки західноєвропейської гравюри, що їх виконано в техніці обрізної гравюри на дереві, з'явилися на межі XIV — XV століть. У 1780-х роках художник і гравер Томас Бьюїк винайшов спосіб торце́вої гравюри на дереві (на поперечному зрізі стовбура твердих порід). Він сам створив ілюстрації до «Загальної історії чотириногих» і двотомної «Історії птахів Британії».

Відома в Україні (в основному на Волині та Галичині) з початку 14 століття. Майже забута у 18 — 19 століттях, втім до цього часу відносяться роботи київського ієродиякона Севастяна. Мистецтво ксилографії, відроджується у 1920-х рр. В цьому стилі працював Хасевич Ніл, Яків Гніздовський.

Техніка

В обрізній гравюрі використовують дошки подовжнього розпилу стовбура дерева.

На відшліфовану поверхню дошки (якщо передбачається тиражувати гравюру на друкарському верстаті, то завтовшки близько 2,5 см) наноситься малюнок, після чого лінії цього малюнка обрізаються з обох боків гострим ножем, а фон вибирається широкими стамесками до глибини 2-5 мм. Після цього дошку можна прокатувати фарбою і виконувати відтиснення на папері.

ксило.jpgв. фаворський. ф достоєвський.jpg



К. Хокусай

В. Фаворський.

“Ф. Достоєвський”




Ксилографія

Т. Бьюїка


ЛІТОГРАФІЯ

Літографія— техніка гравюри, коли фарба під тиском переноситься з плоскої друкарської форми на папір. При застосуванні літографії на кам'яній пластині створюється візерунок за допомогою олії, смальцю або гуміарабіка. Жирні місця не змочуються фарбою і стають тлом.

Літографію винайшов у 1796 році баварець АлоїсЗенефельдер. Він же відкрив першу літографську майстерню у Мюнхені. Більш дешева техніка літографії ( у порівнянні з офортом ) давала також перевагу в створенні більшого накладу. Це сприяло її широкому застосуванню в друкарнях. Зенефельдер також видав перший підручник для літографів.

Літографія використовується для друку текстів або зображень на папері або іншому матеріалі. В наш час здебільшого використовується офсетна літографія.

Необхідні прилади і матеріали

Літографський верстат. Літографський камінь ( зазвичай вапняк, зараз переважно використовують металеві платівки ). Літографський олівець або літографська туш.


лито.jpgлитография минск..jpg


К. Антоніс



Б. Сорока “ Мінськ ”


3.jpg
Літографський камінь з малюнком, Прінстонський університет, збірка університетської бібліотеки


ЛІНОГРАВЮРА

Ліногравюра (від лінолеум і гравюра) — опукла гравюра, створювана вирізуванням малюнка на лінолеумі. Щодо техніки та художніх засобів подібна до ксилографії. Виникла на початку 20 століття.
Найвідоміші майстри ліногравюри в Україні — Олена Кульчицька, Олександр Пащенко, Валентин Литвиненко, В. Левицький, Іван Селіванов, Олексій Фіщенко, Георгій Якутович та ін. В області ліногравюри також працював видатний український художник 1930-х років Сергій Конончук.
линогравюра.jpgлино.jpg



М. Жук

А. І. Авдишев



g:\графіка\техніки\ліногравюра.jpg

Ліногравюра




ОФОРТ

Офорт — різновид гравюри на металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами.

Історичні дані

На металевій дошці голкою роблять малюнок,а заглиблення елементів зображення посилюють шляхом травлення металу кислотами, витравлені місця наповнюють фарбою і на спеціальному станку друкують відбиток на зволоженому папері. Офорт виник у Західній Європі в 16 столітті. Цим засобом широко користувалися українські митці, зокрема

Т. Шевченко.

За іншою версією офорт виник на зламі 15-16 століть і,можливо,в Німеччині.Роботи майстра з Аугсбургу Даніеля Хопфера цього часу якраз не що інше,як офорти.

Допитливі італійці майже одразу запозичили цю нову техніку створення гравюр. Італії 15-16 століть належала художня ініціатива в Західній Європі. Тому навчатися сюди приїздили майстри з усіх усюд. Офорт став надбанням майже всіх розвинених країн Старого Світу. Офорти робили італійці, німці, французи, особливо багато-голландські майстри. Саме голландець зробив гравюру-портрет Богдана Хмельницького в 17 столітті.

Спочатку травленню підлягали дошки з заліза,саме ними користувався геніальний АльбрехтДюрер(1471-1528). Але дошки з заліза швидко псуються. Більшість майстрів перейшла на дошки з міді, навіть Дюрер. В 19 ст. майстри офорту почали використовувати дошки з цинку. В Парижі 19 ст. навіть була Спілка аквафортістів, до якої належав і ЙоханБартольдЙонкінд(1819-1891),що сам створив 20 офортів.



8.jpgофорт.jpgbattista_piranesi_-_temple_of_castor_and_pollux.jpg

6.jpg

Абрахам Босс. Майстерня офортів




ЖИВОПИС

Живопис — вид образотворчого мистецтва, пов'язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді, гнучкі або тканеві поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом.

Найбільш поширені твори живопису, виконані на пласких або майже пласких поверхнях, таких як натягнуте на раму полотно, папір, поверхні стін і т. д. До живопису відносять і виконані фарбами зображення на декоративному та церемоніальному посуді, поверхня якого може мати складну форму.



Перелік мистецьких напрямів за алфавітом

Академізм Ампір Ар нуво, тобто модерн, декоративний стиль дикого капіталізму Бароко Караваджизм , різновид стилю бароко з більшим ухилом в реалізм і демократичність Готика Дадаїзм Еклектика (в архітектурі, тобто історичні стилі в суміші) Імпресіонізм Класицизм Кубізм Натуралізм Прерафаелізм Примітивізм Романський стиль або романика Реалізм Символізм Фовізм

Техніка живопису

Основними видами техніки живопису є:



Темпера; емаль; гуаш; пастель; туш; живопис по штукатурці - фреска , а секко; гратаж; гризáйль; олія; клеєві фарби; акварель; акрилові фарби; восковий живопис.

Жинриживопису

Портрет. Натюрморт. Пейзаж. Історичний. Анімалістичний. Батальний. Побутовий. Міфологічний.

Види живопису



Станковий живопис (картина)

Монументально-декоративний живопис (стінні розписи, панно)

Декоративний

розпис предметів ужитку



Декораційний живопис (театральні і кінодекорації)



Мініатюра

Іконопис


Панорама

Діорама



Жанри живопису


Релігійний Батальний Натюрморт Портрет



Казковий Пейзаж Побутовий Історичний



филиппо липпи_ коронование св девы
Пастель

Темпера
винсент ван гог_портрет доктора гаше
Акварель

Гризайль

Олія

Гуаш

Декоративний живопис

Станковий живопис

Монументальний живопис

Декораційний живопис

Мініатюра
12.jpg дубы.вечер и.шишкин..jpg 03.jpg 4ec4920b552c.jpg акварель.jpg 13.jpg 12.jpg


СКУЛЬПТУРА

Скульптура (вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів. Скульптура зображує головним чином людину, рідше тварин, її головні жанри — портрет, історичні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр. Художньо-виразні засоби скульптури — побудова об'ємної форми, пластичне моделювання (ліпка), розробка силуету, фактури, у деяких випадках також кольору.

Розрізняють круглу скульптуру(статуя, група, статуетка, погруддя), яку можна розглядати з різних сторін, і рельєф (зображення розміщене на площині, зокрема барельєф). Монументальна скульптура (пам'ятник, монумент) пов'язана з архітектурним середовищем, вирізняється значущістю ідей, високим рівнем узагальнення, великими розмірами; монументально-декоративна скульптура включає всі види оздоблення архітектурних споруд і комплексів (атланти, каріатиди, фризи, фронтонна, фонтанна, садово-паркова скульптура); станкова скульптура, не залежить від середовища, має розміри, близькі до натури чи менші, і конкретний поглиблений зміст.

Трохи осторонь стоїть садово-паркова скульптура, яка слугує оздобленням садів, скверів, парків і має декоративний, меморіальний характер. Вона слугує також м'яким переходом від великого розміру будівель і рослин парку до масштабу звичайної людини.













АРХІТЕКТУРА

Архітектура — це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. На сучасному етапі розвитку людства архітектура становить одну з найважливіших частину засобів виробництва (промислова архітектура — будівництво заводів, фабрик, електростанцій, тощо) та матеріальних засобів існування людського суспільства (громадська архітектура — житлові будинки, громадські споруди та ін.). Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства.

Функціональні,конструктивні та естетичні якості архітектури, а саме користь, міцність та краса, — тісно взаємопов'язані. Від конструкційного рішення багато в чому залежать і естетичність творів архітектури. Споруда не тільки повинна бути міцною, але і виглядати має міцною. Надлишок матеріалу навпаки викликає враження надмірної ваги. Візуальна ж недостатність матеріалу асоціюється з нестійкістю, ненадійністю та викликає здебільшого негативні емоції. Функціональне призначення будівлі визначається її типом, в залежності від якого обираються засоби створення певного художнього вигляду. Останній створюється за допомогою засобів архітектурної композиції. Серед її основних засобівархітектоніка, масштаб, пропорції та ритмічні відношення, пластика, фактура та кольори.



Чинники архітектури

Як галузь суспільного виробництва мистецтво архітектури залежить від досягнень науково-технічного прогресу, характеру виробничих відносин, від природних і кліматичних умов, художніх смаків та ін. В останні десятиліття якісні зміни будівельної техніки, створення нових конструкцій і матеріалів істотно вплинули на сучасну архітектуру. Багатогранність практичних потреб людства зумовила створення і будівництво найрізноманітніших типів і видів споруд, з яких утворюються ансамблі, комплекси та цілі міста. Виникає і розвивається містобудування — проектування і спорудження міст. В процесі розвитку архітектури окремих країн і народів, залежно від матеріальних, духовних і природних умов суспільного життя, склалися різноманітні архітектурні стилі, що визначаються своєрідністю взаємопов'язаних типів споруд, будівельних конструкцій та архітектурної форми.

До новітньої доби в архітектурі канонічними та навіть взірцевими вважались архітектурні формули Вітрувія (римський архітектор та інженер другої половини 1 ст. до н. е.), що відповідали потребам свого часу (бароко, класицизм, готика, романський стиль та ін.). Саме Вітрувій обґрунтував, що першоосновами архітектури є міцність, користь та краса. За ним краса будь-якої споруди залежить від пропорцій, які мають співвідноситись із певними, визначеними ним, гармонічними відношеннями пропорцій людського тіла.

Із настанням періоду модернізму (не плутати з модерном) та із розповсюдженням сучасних будівельних матеріалів та технологій, з кризою «єдиної епохи» і виникненням принципу різності культур, архітектурна форма майже незворотно стала відриватись від функції. Сьогодні форма все частіше залежить не від матеріалу, як в часи Вітрувія, а від семіотичних претензій замовника чи автора-архітектора. Формули Вітрувія стала цікавити лише студентів і «класицистів». Розвивається в різноманітних стилях архітектура надзвичайно масштабно і поширено в усьому світі, особливо сьогодні цінується краса давніх звичаїв та їх модернізація.



Зародження архітектури

Зародження архітектури відносять до доби первіснообщинного ладу у добу пізнього палеоліту (близько 10 тисяч років до н. е.), коли виникли перші штучно споруджені житла і поселення. Були освоєні найпростіші прийоми організації простору на основі прямокутника і кола, почався розвиток конструктивних систем з опорами-стінами або стійками, конічним, двоскатним або плоским балковим покриттям. Застосовувалися природні матеріали (дерево, камінь), виготовлялась цегла-сирець. Все це було освоєно людиною раніше, ніж з'явилась писемність.

Кінець існування первісного суспільства позначився будівництвом фортець зі стінами або земляними валами та ровами. У мегалітичних спорудах (менгіри, дольмени, кромлехи) поєднання вертикальних та горизонтальних блоків каменю свідчить про подальше освоєння закономірностей архітектоніки (наприклад, кромлех в Стоунхенджі, Великобританія). Варто згадати також оселі на палях у Франції, глиноплотові будинки Трипільської культури в Україні.










ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО

Декоративно-прикладне (ужиткове) мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашувальне». Прикладне (ужиткове) ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.

Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут.


Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдино можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін., тобто використання штучних, винайдених людиною матеріалів.


Види декоративно-прикладного мистецтва


1.jpg 4.jpg 11.jpg 22.jpg

Народна іграшка Різьба по дереву Гутництво Килимарство



18.jpg 23fe01-09.jpg odeja.jpg img_4149.jpg

Кераміка Писанкарство Народний одяг Лозоплетіння



изображение 276.jpg img_4021.jpg пряжа.jpg img_3890.jpg img_3925.jpg

Батик Витинанка Ткацтво Ковальство Вишивка



изображение 229.jpg 2.jpg yaremche78.jpg изображение 270.jpg img_3937.jpg

Бісероплетіння Флористика Розпис Обробка шкіри Народна іграшка



ЗМІСТ
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО …………………………………………………………………………………………… 2

ГРАФІКА …………………………………………………………………………………………………………………..…… 3

Гравюра………………………………………………………………………………………………………………………….. 7

Ксилогра́фія або дереворит ……… ………………………………………………………………………………………….. 8

Літографія ……………………………………………………………………………………………………………………. 10

Ліногравюра …………………………………………………………………………………………………………………... 12

Офорт ………………………………………………………………………………………………………………………… 14

ЖИВОПИС …………………………………………………………………………………………………………………... 16

СКУЛЬПТУРА ………………………………………………………………………………………………………………. 19

АРХІТЕКТУРА ………………………………………………………………………………………………………………. 21

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО ………………………………………………………………………… 24

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка