Досвід роботи по темі «Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учнів на уроках читання»



Скачати 209.84 Kb.
Дата конвертації14.04.2019
Розмір209.84 Kb.
ТипУрок

Досвід роботи по темі «Розвиток

інтелектуальних та творчих

здібностей учнів

на уроках читання»

Проблема розвитку творчої особистості у початковій ланці була і залишається актуальною. Державі потрібні не відмінні виконавці, а інтелектуально розвинені, творчо обдаровані особистості.

Здатність дитини до саморозвитку, її творча активність – головні умови успішності у подальшому житті. Якщо дитина в школі не навчиться щось самостійно творити, то у майбутньому вона буде так само безініціативною, пасивною. Тому слід із перших днів зустрічей із дітьми виявити їхні можливості, розвивати творчі здібності, нахили, інтереси . Розвиток творчих здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію. Сучасна школа має формувати особистість, яка може вчитися й бажає вчитися, здатна жити й працювати в сучасному суспільстві. Одне із провідних місць у формуванні особистості належить читанню.

Читання –це віконце,через яке діти бачать,пізнають світ і самих себе ”

Таке визначення дав цьому провідному навчальному предмету визначний педагог – гуманіст В.О. Сухомлинський, уточнивши що читання – «найважливіший інструмент навчання», який «має бути вільним, швидким, лише тоді цей інструмент буде готовий до дії». Без високої культури читання, акцентував В.О.Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту. У початковій школі навчальний предмет « Літературне читання» багатофункціональний. У процесі вивчення здійснюється мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Саме тому я працюю над проблемою « Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учнів на уроках читання»

Актуальність досвіду зумовлюється концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в Україні, спрямованими на становлення творчої особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань; сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти; забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини; сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності; забезпечує особистісно-орієнтовну модель навчання; робить можливим оригінальний підхід до побудови сучасного уроку в початковій школі; створює атмосферу співробітництва, взаємодію вчителя і учнів.

Читання − могутня виховна сила завдяки якій людина починає думати про себе, оцінювати свої дії та вчинки, вимірювати себе певною мірою. Тому, головне завдання вчителя навчити кожну дитину читати, працювати і любити книги.
Урок читання є співтворчість вчителя й учня. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчих здібностей учнів полягає в умінні читати. Уміння читати – це наявність інтересу до читання, до книг як джерела пізнання довкілля, громадського виховання, опанування літературної мови, розвиток духовного світу дитини, її почуттів.

Книга завжди, в усі часи посідала особливе місце в інтелектуальному та духовному збагаченні підростаючого покоління. До недавнього часу. Комп'ютер і телевізор відняли в дитини час на читання. Читацькі досягнення дітей у початковій школі вимірюються зараз секундоміром. Ринкова література спотворила смаки дітей. Нестача в дітей часу на читання змушує турбуватися про те, щоб у їхні руки потрапила повноцінна література й щоб вона максимально сприяла розвитку їхнього розуму та серця.


Урок читання – урок творчості, а творцями його є учні – не об'єкти, а суб'єкти. Виховати в дитині любов до книги можна лише словом, яке переростає у діло. Поставила перед собою такі завдання:

-запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- створити умови для розвитку інтелекту школярів,їхніх творчих здібностей; - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного;
- створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості учнів;
- розвивати уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірність;
- створювати «ситуації успіху»;

- формувати мовленнєві вміння;

- розширювати коло читання молодшого школяра, його начитаність;

- розвивати увагу, пам’ять, спостережливість;

- пробуджувати інтерес до читання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним; - забезпечити повноцінне сприйняття художніх і навчально-пізнавальних текстів в їх специфіці;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Формування інтелектуально розвиненої , творчої особистості засобами художньої літератури (тобто на уроках літературного читання) насамперед передбачає:


систематичне розв'язування на уроці різноманітних творчих завдань;
урахування вікових особливостей учнів;

залучення до роботи на уроці всіх учнів;

використання різних засобів, підходів до учня;

проблемний підхід до вивчення творів.

Читання – самостійне плавання в морі знань і завдання кожного з нас полягає в тому, щоб кожен вихованець зазнав щастя цього плавання, почувався сміливцем, який опинився віч – на – віч із безмежним морем людської мудрості.
А щоб плавання було цікавим і корисним я використовую на уроках читання інноваційні технології.

В навчально – виховному процесі ефективно використовувати такі інноваційні технології:

Проектне навчання

Інтерактивні технологій.

Учитель, який передає дитині лише знання,- це ремісник; той, хто виховує особистість, розвиває творчий потенціал дитини - справжній митець своєї справи. Тому на уроках я використовую нестандартні форми роботи :

- урок – казка;

- уроки-проекти;

- театралізовані уроки;

- уроки – ігри;

- уроки – змагання;

- уроки – подорожі.

c:\users\юра\desktop\sdc11938.jpgc:\users\юра\desktop\школа мол.пед\dscn0781.jpg

А творчість починається з вміння читати, фантазувати, міркувати, мислити.


Розвиваючи вміння читати маємо широкі можливості для розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів. Провідна ідея мого досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання (інноваційних та здоров'язберігаючих технологій), що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь й навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів. Застосування цих технологій на уроках читання дає змогу створювати навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв'язне мовлення, виявляти можливості.

У своїй роботі я користуюся методиками, які формують творчу, мислячу особистість дитини, організовую радісне навчання без примусу, розвиваю в них стійкий інтерес до знань, потребу їх самостійного пошуку. В основі такого підходу – визнання індивідуальності учня, розвиток власного неповторного суб'єктивного досвіду, творчих задатків, розкриття багатства індивідуального світу дитини.

Навчання учнів будую в такій послідовності:

Цікаво → знаю → вмію

Інтерактивне навчання дає змогу виконувати одночасно кілька завдань, працювати в команді, прислухаючись до думки своїх товаришів; самостійно формувати креативне мислення; розвивати творчу фантазію та комунікативні здібності дітей. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, учитель і учень є рівноправними об’єктами навчання. Свою роботу я почала із використання простих технологій – робота в парах, малих групах, використання інтерактивних вправ «Мозковий штурм». «Мікрофон», «Я почну, а ви продовжіть», «Давайте сперечатися», «Переплутанка» тощо.

Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних і кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш поширеними є: групова робот, що ґрунтується на принципах одночасності і позитивної взаємодії, однакової участі дітей і їх індивідуальної відповідальності;

робота в парах, що дає можливість учням обмінятьсь ідеями з партнером і лише тоді озвучувати свої думки перед класом; метод «Мікрофон» привчає дітей по черзі, швидко висловлювати свою думку, позицію чи відповідати на запитання.«Мікрофон» — це обговорення проблеми у загальному колі, тобто надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

Матеріал уроку. «З чого складається книга?», «Хто створює книгу?» (4 клас).

Запитання вчителя: — Як до нас приходить книжка? З чого її виготовляють?

— З чого складається книга? Хто її створює?

     «Мозковий штурм» - ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників, де кожен має можливість виконувати різні ролі: партнерів, що вчаться співробітництву; учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми; мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами; співробітників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися; експертів, що аналізують проблему; друзів, які спілкуються один про одного, довіряють, допомагають.           «Мозковий штурм» — це чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Група із 5-7 осіб, що є «генераторами ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений проміжок часу. Висувати можна будь-які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї можуть доповнюватися і розвиватися. Усі ідеї записуються на дошці. Учасникам групи забороняється критика. Враховуючи вікові особливості молодшого шкільного віку, і щоб вдосконалити якість ідей, дітям варто надати час для написання своїх ідей спочатку індивідуально.

Матеріал уроку. М. Рильський «Ким ти хочеш бути, хлопчику?..» (4 клас).

Запитання вчителя: — Що означає бути людиною?

Побудова «Асоціативного куща» - це певна стратегія навчання, що спонукає дітей думати вільно та відкрито на певну тему. Спочатку висловлюються і фіксуються найскладніші асоціації, а потім – другорядні. Так «Асоціативний кущ» поступово розростається. Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учні пригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім — другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

Тема. І. Гнатюк «Козацький дуб(4 клас).

Запитання

— Що ви знаєте про козаків?

— Про що ви згадуєте , коли чуєте це слово?

Давайте складемо тематичну павутинку до слова «козак».

(Воїн, захисник держави, солдат,смілива людина, борець за долю України)

c:\users\юра\desktop\sdc11935.jpg

Робота в парах

Я пропоную учням завдання, ставлю запитання для невеличкої дискусії чи аналізу. Після пояснення питань або фактів, наведених у завданні, даю їм 1-2 хв. для обміркування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об’єдную учнів у пари, визначаю, хто з них буде висловлюватися першим, і пропоную обговорити свої ідеї одне з одним. По закінченні часу для обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом. При потребі, це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України…». Тому у сучасній школі весь навчально-виховний процес спрямований на формування духовного світу особистості, розкриття потенціальних можливостей та творчих здібностей учнів. У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського, який писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво і само майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці…». Тому вважаю, своїм головним завданням  розвинути в дитині всі позитивні якості, закладені в ній природою, і тим самим допомогти їй знайти своє місце к суспільстві, призначене для неї природою. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, коли навчально-виховний процес буде будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростанні їх самостійності і творчої активності. Позитивним аспектом у розв’язанні даного питання є запровадження нових освітніх технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини, застосування методів, що активізують творчу діяльність учнів у навчанні. Впевнена, що у навчальному процесі дитину постійно має супроводжувати почуття вільного вибору, навчання повинно характеризуватись розвивальною тенденцією, щоб приносити дитині радість життя. Як зробити, щоб дитина, не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевнено, бажала вчитися. .

Виходячи із зазначеної мети навчання, я застосовую на уроках читання розвивальні творчі вправи, які сприяють інтелектуальному розвитку учнів, їх творчих здібностей. Завдяки систематичному впровадженню таких вправ розвивається фонематичний слух дітей, пам’ять, увага, творча уява, мислення, мовлення, комунікативні здібності.

Роботу над розвивальними творчими вправами здійснюю поетапно за допомогою дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій, під час яких розвиваються та поєднуються операційне та образно-асоціативне види мислення. Це дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної й творчої діяльності учнів, забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Використання творчих та пізнавальних завдань дає можливість навчатися у невимушеній формі, потребує від учнів пошуку нових знань і способів дій, розвивають інтерес до читання. Вони сприяють розвитку спостережливості, учать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Отже, застосування таких вправ – це вправляння у розвитку мислення, кмітливості, спостережливості, уяви учнів.



Види вправ

«Плутанки слів».

Запишіть слова правильно, складіть звукові схеми слів:

АМК - …, ОРГА- …, РОКЛИ - …, НОГМ - …, УЛГОБ - …, ЗАКАЛА - …, АГАБАТ - …

2. «Метаграми».

Я необхідна в медицині,

М`яка, пухнаста, біла.

Та буква «Х» на дім родинний

Мене навік змінила. (Вата – хата).

3. «Нові слова».

Додавши приголосний, утворіть нові слова від поданих слів: коза, рука, буква, коса, буря.

4. «Перетворення слів».

Змінюючи у слові бій першу літеру на іншу, утворіть і запишіть якнайбільше нових слів, що мають інше значення. (Бій, мій, лій, сій, дій, вій, тій, цій). Придумайте короткі вислови або речення з новими словами.
5. «Чарівні ноти».

Пригадайте і запишіть якнайбільше слів, що мають склади – назви нот (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі).

До + ля = доля, по + мі + до + ри = помідори, до + мі + но = доміно.

6. «Переставлені літери».

Переставити літери, щоб утворилось нове слово.

Осел – село, лісок – сокіл, курча – ручка, старий – айстра, марка – рамка.

7. «З одного слова зроби речення»

СОВА – Сьогодні Оля вивчила алфавіт.

СІНО – Сергій і Ніна – однокласники.

8. «Прочитай слова по порядку»

3 СТЕЖКА          7 КОЛОСОК             2 дорога

6 ВІТЕР               1 ЗЕМЛЯ                   5 ПРОСТІР

9 РАДІСТЬ         4 ПШЕНИЦЯ             8 ХВИЛЯ

9. «Встанови кордони сів»

МИНУЛОБАГАТОРОКІВ
ЩОТИПІСЛЯСЕБЕЗАЛИШИШ?
АЗАЛИШАТИТРЕБАДОБРІДІЛА
10. «Склади слова»

Із слова «сторінка» можна скласти понад 20 слів:

Ранок, стінка, сто, рік, ранка, …

11. «Склади букви»

Прочитай слова кожного рядка. Візьми з першого слова першу літеру, з другого – другу, з третього – третю і т.д. Одержи нове слово.
1. Риба, рАк, маКарони, полЕ, поліТ, пір'їнА – РАКЕТА.
12. «Буква загубилася»

…іля саду, …іля …роду …а…ин виораний город. …ара…анять по городу …ара…оля та горох.

13. «Буква заблукала»

У коси великі роги.


Над морем літали майки.
Біля пічки росте очерет.
На зубі сидить дятел.
14. «Розсипані букви»
В словах розсипались букви. Постав букви на свої місця.
КИБІЛ, ГОХІР, НІВ, ШАПЕР, НОЗЕР, ЛАЛАПОК, ЛАБІГПО, ЖНІПОРО.
15. «Склади приклад»

СОМ – ОМ + НІГ = СНІГ

МИР – Р + ША = МИША

ТИМ – М + ГР = ТИГР

16. «Склади вірш»

Розмістити рядки в такому порядку, щоб вийшов вірш. Порядок рядків познач цифрами.

Для малих діток

І поклав мішок,

А в мішку всього багато,

Дід Мороз прийшов у хату

Таким чином, використання розвивальних творчих завдань на уроках читання сприяє тому, що учні:

- уміють спостерігати, аналізувати, використовувати отриману інформацію в різних ситуаціях;

- мають елементарні прийоми запам’ятовування, творчу уяву і мислення;
- мають великий словниковий запас;

- можуть вільно висловлювати свої думки;


- можуть співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу.

На мою думку, основне завдання сучасного вчителя – залучити учнів до

активної діяльності. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань.

Забезпечити оптимальний психологічний і особистісний розвиток здібної дитини можна лише через поєднання ігрових завдань, кожне з яких несе навантаження на окремий психічний процес. У своїй роботі я окреслила певні етапи, що мають свої ігрові завдання і відповідають віковим особливостям учнів.


1. Перший період починаю в 1 класі. Основні ознаки моєї роботи:
• чуйне ставлення до всіх проявів дитячої творчості;
• особистий приклад творчого підходу до розв'язання проблем;
• постійне залучання дітей до співтворчості;
• використання ігор для розвитку психічних процесів: «Розшифруй казку», «Чи таке буває?», «Скринька з казками», «Відгадай загадку», «Збери картинку», «Звідки клаптик?», «Чомучка», «Що в кулаці?», «Добре-погано», «Оживлення», «Скажи з різними емоціями», «Без слів», «Протилежності», «Найсмішніше», «Торбинка з подарунками», «Закінчи речення».

2.Наступний етап організації та створення творчого середовища.


Загальні ознаки цього етапу:

• мотиваційна спрямованість на здобуття нових знань;

• бачення проблеми;

• організація групової роботи;

• уміння синтезувати і пов'язувати ідеї оригінальним шляхом;

• уміння комбінувати з багатьох можливостей;

• використання ігор для тренування творчих здібностей, що розвивають одночасно декілька психічних процесів («Придумай риму», «Чистомовки», «Перекладачі», «Буквальні питання», «Передбачення», «Інсценізація», «Придумай історію», «Подорож хмарами», добірка творчих вправ для розвитку комунікативних здібностей.

3. Стимулювання і розвиток творчих здібностей.

На цьому етапі я надаю дітям можливість активно ставити запитання, заохочую до висловлення оригінальних ідей, проводжу моніторинг розвитку творчих здібностей учнів, систематично використовую елементи різних педагогічних технологій, що передбачають творчі навчальні завдання для стимуляції дослідницької активності учнів.

Виявлення індивідуальних літературно-творчих здібностей


1) Дитячі твори сприяють збагаченню словникового запасу учнів, опануванню засобів художньої виразності, залученню дітей до техніки творчості .
2) «Римування» розпочинаю з 1 класу, де використовую «Римування-запам'ятовування» (багаторазове читання таких римувань дозволяє значно легше засвоїти будь-яке орфографічне правило) та «Римування-тренування» (такі вправи привертають увагу дітей до орфограми, є засобом накопичення слів, що ілюструють те або інше правило). Римування записую на дошці. Спочатку вірші читаю сама, а діти стежать за читанням очима. Потім вірші читають хором не тільки голосно, але й пошепки — читають із різними інтонаціями (радість, смуток, подив, подразнення), при цьому опрацьовується чіткість артикуляції. Далі у вірші виділяються знайомі та незнайомі літери, а потім, уже на пізніших етапах навчання знайомі або незнайомі орфограми.
3) «Віршування» розпочинаю після того, як діти засвоять поняття рими та ритму. Наслідком такої роботи є створення збірки дитячих віршів нашого класу.
Колективні творчі вправи

1) Написання казок - один із видів навчальних текстів, вагомий засіб пізнання дітьми навколишнього світу. Заслуговує на увагу і метод інсценізації. Усе це — один зі способів створення позитивного настрою в процесі навчання, що дає змогу розвивати гнучкість та мислення, особливо в нетипових ситуаціях.


2) Створення проектів, в яких завдання повинні припускати використання й осмислення життєвого досвіду учня, інформації, почерпнутої з різних джерел.
Інтерактивні форми роботи

1.Анаграми - приказки, які в 4 класі діти будуть створювати самостійно, сприяють розвитку не тільки різних психічних процесів, але й допомагають розв'язанню лінгвокраїнознавчих питань у початковій школі.


3) Мовна ритміка, метою якої є не тільки розвиток мовлення, а й її злитістю, темпом, логічним наголосом, інтонацією. Використання прийомів «мовної ритміки» необхідне для дітей зі стомлюваністю, непосидючістю, запальністю, замкнутістю, тривожністю, що особливо властиво дітям із мовленнєвими проблемами. Практикою доведений позитивний вплив подібних фізкультхвилинок на загальний психічний стан кожного учня у класі. Мовленнєві ігри, містять природні рухи й усне мовлення, розвивають пізнавальну активність дитини. Вони стосуються її інтересів, фантазії й уяви. За допомогою цих природних рухів дитина передає свої емоції, учиться володіти ними, що відіграє найважливішу роль у її спілкуванні в цілому й у формуванні колективу класу.

Під час уроків читання на всіх етапах використовую творчі завдання. Так, на етапі сприймання художнього твору — це завдання-настанови.


Для домашнього завдання також пропоную вправи на вибір, що задовольняють інтереси, враховують рівень розвитку дитини.

Виконання будь-якої творчої роботи закінчую аналізом та оцінюванням, що потребує від учнів вияву критичності й незалежності суджень, проблемного бачення інших творчих властивостей. Найчастіше використовую взаємоаналіз і взаємооцінювання, у процесі яких кожен розвивається і як читач, і як творець.


Навчити дітей відчувати мелодійність рідного слова, красу навколишньої природи, тонкощів людських стосунків, посіяти добро в дитячі душі, заохочувати дітей у їх фантазіях, ставати на місце будь-яких живих створінь, щоб навчитись відчувати чужу радість і чужий біль,— це одне з завдань уроків у початкових класах.

Для розвитку творчих здібностей дітей дбаю про розкріпачення дитячої фантазії. Наприклад, вже в першому класі, вивчаючи букви, ставлю перед ними такі питання:



  • Який предмет нагадує ця буква? На що вона здається вам схожою?

Створюю такі умови, щоб кожен міг сказати своє слово, створити власний образ.

Джанні Радарі говорив про те, щоб діти навчились думати, вони насамперед повинні навчитись придумувати, тобто в них має бути вільна думка.

Завдання на розвиток літературно – творчих здібностей

У зміст уроків включаю творчі завдання, які стимулюють розвиток різних елементів літературно – творчих здібностей.

Основними є такі види завдань:

1.На розвиток фантазії:



  • Як продовжити казку чи оповідання?

  • Придумати розповідь на задану тему.

  • Розказати, якими уявляються герої, що з ними могло трапитися далі?

  • Уявіть,що ви складаєте мультфільм за цим твором. Які події та у якій послідовності мають бути у ньому зображені?

  • Скласти казку на задану тему або з заданими героями.

2.Доповнення та перебудова тексту; складання творчих переказів;    придумування подій, які могли передувати зображеним; розширення змісту оповідання новими епізодами; уявлення себе учасником подій; придумування нового закінчення казки чи оповідання;

3. Відновлення у тексті пропущених слів і речень;

4. Складання ланцюжків ознак, добір римованих слів, продовження віршів;

5. Словесне малювання та ілюстрування прочитаного;

6. Складання за аналогією казок, віршів.

7. Прогнозування можливого розвитку подій, змісту твору на основі заголовка, ілюстрації.

створюю таку атмосферу спілкування на уроках, що заохочує дітей придумувати щось своє, фантазувати. Застосовую ігрові прийоми    ( перевтілення, інсценізації).

Завдання на відтворюючу уяву:

- відтворити обстановку, у якій відбувалися події;

- розказати, якою у цей день могла бути погода;

- спрогнозувати наслідки, які могли б спричинити зміна часу описуваних подій.

Такі завдання розвивають нестандартне мислення.

Крім того пропоную дітям завдання на ілюстрування прочитаних творів, які вони виконують з великим задоволенням, а також малювання словесних картин.

Враховуючи обмаль навчального часу на уроці, з метою не перевантажувати урок, а  більше працювати на уроці над вдосконаленням навичок читання та різними видами роботи над текстом працюю за системою попереднього опрацювання твору учнями самостійно вдома.

Аналітичне читання завжди проводиться після цілісного емоційного сприймання учнями твору. Обговоренню на уроці підлягає те в художньому творі, що не сприймається дітьми під час самостійного читання: мотиви, наслідки вчинків героїв, опис зовнішності персонажів. їхніх переживань і роздумів. Усі ці елементи твору розглядаються не самі по собі, а у їх відношенні до ідеї, яка розкривається у виборі зображувальних засобів мови, будові речень, образах, тобто у кожному елементі твору.

Аналіз має бути вибірковим і сприяти загальному і літературному розвитку дітей.  З цією метою на етапі поглибленого аналізу використовую різноманітні види пізнавальних завдань, які дозволяють краще зрозуміти текст і відпрацювати всі якості читання.



Типові  пізнавальні завдання:

1. Знайти і пояснити образні слова та вислови, які передають суттєві ознаки подій.

2. Знайти слова,які передають:  різні стани людини; різні засоби пересування, руху; засоби спілкування дійових осіб; нанизування ланцюжка ознак,які вживані у творі для опису зовнішності та характеру дійових осіб.

3. Пояснити походження слів, які мають важливе значення для розуміння змісту і головної думки твору.

4. Знайти слова та вирази, які повторюються в оповіданні, вірші, і поміркувати,чому їх так вжито у творі, звернути увагу, якими розділовими знаками вони виділені.

5. Які із слів,записаних на дошці, можна використати, розповідаючи про того чи іншого героя?

6. Які слова вказують, від чийого імені ведеться розповідь?

7. Формування в учнів умінь ставити пізнавальні запитання до прочитаного, прослуханого, побаченого. Вони ускладнюються поступово. У 2 класі діти  формулюють запитання за зразком, наслідуючи вчителя або продовжують початок речення. Звертається  увага на слова, якими починається запитання, його інтонацію. У наступних класах ця робота відбувається з опорою на знання з розділів « Текст»,

« Розвиток мовлення», одержані на уроках української мови. Для учнів 3 – 4 класів доступним є завдання на формулювання запитань з певною метою.  Наприклад, «поставте таке запитання, щоб можна було визначити ставлення автора до героя твору», « спитайте так, щоб визначити, коли відбувалася ця подія», «як слід запитати, щоб учень описав головну подію в оповіданні» тощо.

8. Перечитування уривка з метою з’ясування мотивів вчинків дійових осіб.

9. Завдання на формулювання різних оцінних суджень, які характеризують дійових осіб твору або  ставлення до них автора.

10. Завдання на пошук порівнянь і пояснення їх значень.

11. Порівняння прочитаного з власними спостереженнями, почуттями.

12. Зіставлення змісту  прочитаного з ілюстраціями.

13.Порівняння у роботі над творами – загадками.

14. Визначення і пояснення причинно – наслідкових зв’язків.

15. Перечитування тексту з метою визначення ознак жанру твору.

16. Перечитування тексту з метою його ущільнення.

17. Завдання на визначення головної думки і складання плану прочитаного. Знайти і прочитати частину тексту, яка відповідає певному пункту плану.

18. Завдання на доведення власної думки або поліпшення висловленого іншими.

19. Перечитування тексту або його уривків з метою підготовки до інсценізації.

20. Перечитування з метою виконання дослідницьких завдань.

21. Придумування іншої назви твору.

 Найбільшою мірою для розвитку творчих здібностей учнів придатні спеціальні розділи, що є у підручниках кожного класу.

У 2 класі - це « Я хочу сказати своє слово», у 3 – « Візьму перо і спробую», у 4 –« У кожного є співуча пір’їнка». Ці розділи передбачають різні види творчих завдань, які стимулюють розвиток компонентів літературно – творчих і образотворчих здібностей учнів.

     В 3 класі, вивчаючи розділ « Візьму перо і спробую», учні спробували свої здібності у складанні віршів. Найбільш вдалі вірші друкували в шкільній газеті, що стимулювало дітей до продовження спроб своїх творчих здібностей. В класі створили папку, в яку збираємо всі творчі спроби.

Як класний керівник приділяю багато уваги формуванню та розвитку колективу. Учні класу активні в суспільному житті класу та школи, систематично приймають участь у виступах художньої самодіяльності, конкурсах, загальношкільних заходах.

Дуже полюбляють учні подорожі та екскурсії, після яких залишаються незабутні враження,нові знання. Вивчали трагічні події в історії нашого краю у селі Кортеліси, познайомилися з життєвим та творчим шляхом нашої землячки Лесі Українки у селі Колодяжному, перегорнули сторінки історії давніх часів у замку Любарта ( м. Луцьк)

Із великим задоволенням учні приймають участь в святах «Першого дзвоника», «Осінній ярмарок», «День вчителя», «Дня матері», «Прощавай , Букварику!», родинних святах, в благодійних заходах, змаганнях до Дня збройних сил, Новорічний карнавал та багато інших.

На протязі п’яти років практично всі учні із задоволенням приймали участь у Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах : «Кенгуру», «Колосок», «Гринвіч», «Соняшник» і мали призові місця.

Бурко Діонісій приймав участь в ІІ етапі ( районному) Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П. Яцека і зайняв призове місце. Цей учень активно приймав участь в районному етапі олімпіади з української мови і мав гарний результат.

За роки своєї роботи з дітьми можу зробити висновки та рекомендувати: Використовувати інноваційні технології на уроках читання, які забезпечують активну діяльність учнів, що у свою чергу позитивно впливають на якість засвоєння навчального матеріалу і розвиток творчих здібностей особистості.. Розвивати творчі здібності дітей – це можливість помандрувати у світ кожної дитини через її розповіді, малюнки, казки, вірші. Це можливість познайомитися із захопленнями, найзаповітнішими мріями дітей. Це відкриття дитячого Я – собі, ровесникам і самій дитині. Це вихід на особистість дитини. Будувати уроки на основі закономірностей навчально – виховного процесу з використанням останніх досягнень передової педагогічної практики з урахуванням питань здоров'язбереження.



Створювати сприятливу, доброзичливу атмосферу на уроках, як важливу складову підвищення ефективності навчання та стану здоров'я дітей.


   

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка