Дослідження: система роботи над переказом в початкових класах



Скачати 495.33 Kb.
Сторінка5/5
Дата конвертації23.01.2018
Розмір495.33 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5

Приложение 1

Конспект уроку читання №1 (4(3) клас)

Тема уроку: Видатний письменник України Михайло Коцюбинський. Оповідання “Маленький грішник”

Мета уроку: Коротко ознайомити учнів з особистістю М.Коцюбинського, опрацювати зміст оповідання “Маленький грішник”, розкрити його тему, вчити учнів давати характеристику дійовим особам. Розвивати навички правильного, виразного читання, читання вголос і мовчки. Виховувати слухняність, чесність.

Обладнання: портрет М.Коцюбинського, твори письменника для дітей: “Харитя”, “Ялинка”, “Маленький грішник”, “Десять робітників”, казки “Два цапки”, “Дві кізочки”, “Івасик і Тарасик”; читанка 4(3), дошка.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Яке було домашнє завдання? (Навчитися виразно читати і розповідати казку І.Франка “Три міхи хитрощів”).

- В яку пору року відбуваються події, відображені в казці? (Це було восени, коли дозріває виноград).

- Прочитати в особах першу розмову Лисички і Їжачка (Учні читають).

- Який малюнок намалювали б до цієї частини?

- Описати, якою уявляєте Лисичку, що потрапила у сильце?

- Як порада Їжачка допомогла Лисичці?

Читання в особах від слів “Пішли у двох...” до кінця казки.

- Як виявилась нечесність, боягузтво і зрада Лисички?

- Розповісти, як Лисичка була покарана?

- Чому вчить казка “Три міхи хитрощів”? (Казка вчить бути чесними, справедливими, бути вірними друзям).

- Які ще казки І.Я.Франка ви читали? (“Лисичка і Журавель”, “Фарбований лис”).

- Іван Якович Франко дуже любив дітей. Він хотів, щоб діти зростали дужими, розумними, чесними, справедливими. Цьому вчив, це виховував у дітях своїми казками.

(Оцінювання відповідей учнів, мотивація оцінок).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитись з видатними письменниками України і ознайомимося з письменником М.Коцюбинським та опрацюємо зміст оповідання “Маленький грішник”.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Ознайомлення з особистістю М.Коцюбинського.

- Перед вами портрет Михайла Михайловича Коцюбинського. Давайте прочитаємо написані на дошці його слова:

“Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере наймеш. На чиїх слідах виростають найкращі квіти? Хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти”.

М.Коцюбинський

На дошці напис:

“17 вересня 1864 року, м.Вінниця”.

- Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року в місті Вінниці. У дитинстві був слухняним, добрим хлопчиком, дуже уважним і старанним учнем, гарно ставився до своїх друзів у школі, до своїх сестер і брата. Вчився добре, любив читати книжки. На долю сім’ї випало лихо: осліпла мати, батько залишив родину. Турботи про сім’ю бере на себе Михайло, який одночасно і вчиться, складає іспит на народного вчителя, вчителює і пише свої твори. У творах зображує життя селянської бідноти, поневіряння, засуджує несправедливість.

М.Коцюбинський багато написав і для вас, діти. Це твори, які ви вже читали “Десять робітників”, “Харитя”, “Ялинка”, “Про двох цапків”, “Дві кізочки”, “Івасик і Тарасик” і “Маленький грішник” (будемо сьогодні читати), а також ще ряд інших.

Помер письменник 25 квітня 1913 року після хвороби. Похований у місті Чернігові.

2. Підготовка до сприймання твору.

- Зараз ми будемо читати оповідання Коцюбинського “Маленький грішник”. Але в ньому зустрінуться слова, які можуть бути вам незрозумілими. Прочитаємо ці слова з дошки.

Торговиця – місце на базарній площі, де торгують худобою.

Юпка – верхній одяг.

Шати – багатий одяг.

Покопотіти – побігти дрібними кроками.

Гринджалята – низькі і широкі сани.

3. Первинне ознайомлення з твором.

- Я почну читати оповідання, а ви уважно слідкуйте, бо хтось буде продовжувати. Зверніть увагу на те, про кого розповідається в оповідання і кого так назвав автор: маленький грішник.

(Спочатку читаю я, потім учні продовжують).

Ланцюжкове читання.

4. Бесіда після читання твору.

- Про кого розповідається в оповіданні? Чому оповідання називається “Маленький грішник”?

- Про які часи йдеться в оповіданні? (Події, описані в оповіданні відбуваються за часів царату).

- Який епізод з оповідання вас найбільше схвилював? Чому?

5. Робота над текстом оповідання.

- Прочитайте опис природи в першій частині оповідання від слів “Дмитрик, восьмилітній хлопчик...” до слів “Ярино! А несіть швидше води...” (Учень читає).

- Що говориться про настрій Дмитрика? (Дмитрикові було сумно, йому шкода своєї мами).

- Знайти і зачитати опис зовнішності Дмитрика. Про що свідчить його одяг? (Одяг був з матері, бо він великий. Хлопчик був бідний, на ньому порваний одяг).

- Прочитати в особах розмову Дмитрика та Гаврилка про те, як треба жебрачити.

- Якими ви уявляєте хлопчиків? (Бідними, голодними).

- Що ви можете сказати про вдачу Гаврилка? (Він намагається жити за рахунок інших).

Фізкультхвилинка

Буратіно потягнувся.

Раз – нагнувся, два – нагнувся.

Руки в сторони відвів.

Ключик, видно, загубив.

А щоб ключик нам знайти,

Треба всім в похід піти.

1, 2, 3, 1, 2, 3.

Треба всім в похід піти.

- Прочитати початок другої частини оповідання до слів “Дмитрик, вагаючись трохи, віддав гроші”.

- Як виявилось тут ставлення Дмитрика до своєї матері? (Дмитрик неслухняний, легковажний).

- Прочитати мовчки. Який злочин вчинили діти? Які думки гнітили Дмитрика, коли він згадав, що вони пограбували бідного діда? (Дмитрик зрозумів, що так погано чинити, але боявся Гаврилка, щоб той не глузував).

- Яке горе спіткало Дмитрика? (Дмитрик попав під коні; у нього померла мати).

- Що переживав хлопчик у лікарні? Як думав жити далі? (Дмитрикові було шкода мами. Він переживав, хто його нагодує, зодягне, каліку? Хлопчик вирішує не старцювати, не дружити з Гаврилком, а самому заробляти гроші на хліб).

6. Характеристика дійових осіб оповідання.

- Назвіть дійових осіб оповідання. (Дмитрик, Марійка, Гаврило, мама Дмитрика, тітка).

- Давайте поговоримо про Дмитрика. Який він? (Дмитрик – 8-річний хлопчик. Одягнений у стару мамину одежу).

- Які стосунки між Дмитриком, Гаврилком і Марійкою? (Дмитрик, Гаврило і Марійка дружать, але ця дружба не чесна, бо Гаврило використовує Дмитрика, штовхає дітей до поганих справ).

- Чи справді Дмитрик повністю підвладний Гаврилкові? Як він ставиться до матері? (Дмитрикові шкода хворої матері, але він прагне ласощів, забав, які не спроможна дати йому мама).

- Кого звинувачує Дмитрик у тому, що сталося? (Він звинувачує себе).

- Що вирішує хлопчик у лікарні?

- Отже, Дмитрик, хоч і любив маму, але через свою неслухняність, легковажність був до неї неуважним, не слухався її наказів. І це стало причиною його горя.

V. Підсумок уроку.

- Про що сьогодні ви дізналися на уроці? З чим ви познайомилися?

VI. Домашнє завдання.

- Підготуватись виразно читати твір “Маленький грішник”. Слабші читають 1 частину, сильніші – весь твір. Уміти розповідати зміст твору, характеризувати головного героя.


Приложение 2

Конспект уроку читання № 2

Тема: Мова і мовлення в житті людини. Спілкування. Краще недоговорити, ніж переговорити.

Після цього уроку учні зможуть:


  • набути навичок роботи в малих групах;

  • поважати сказане слово;

  • уживати слова ввічливості;

  • глибше усвідомити роль мови у житті людини;

  • щоденно дбати про свій мовний етикет;

  • втілювати в життя народну практику спілкування;

  • слідкувати за чистотою своєї мови і мови однолітків.

Обладнання: дошка, крейда, пам’ятка-плакат (розподіл ролей у малих групах); Іржі Томан “Мистецтво говорити”; “Українські прислів’я та приказки”; таблиця-плакат, виготовлена учнями; Ольга Олійник “Українська мова 8-9”.

Хід уроку:

І. Мотивація (Виділяю з трьох сильніших учнів групи спостерігачів, які слідкуватимуть за мово під час відповіді).

Прочитати осінню казку-діалог, складену вдома. Чи допомогли окремі слова, фразеологізми? Чому?

То як все-таки зберегти повагу до слова?

Думка учнів-спостерігачів.

А що таке мовний етикет?

ІІ. Представлення теми та очікуваних результатів.

Після цього уроку ви всі старатиметеся і далі поважати сказане слово, уживатимете слова ввічливості, задумаєтесь над роллю мови у житті людини, намагатиметесь щоденно дбати про свій мовний етикет, втілюватимете у життя народну практику спілкування, очищуватимете свою мову від слів-паразитів.

ІІІ. Надання необхідної інформації (Діти об’єднуються в групи щоб добре запам’ятати інформацію учителя).

Прочитайте епіграф. До чого він нас спонукує?

Помандруйте сторінками підручника до розділу “Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. Функції мови. Мова і мовлення”.

ІV. Інтерактивна вправа. ”Незакінчені речення”

1. Користуючись відповідними книжками і набутими знаннями, кожна група доповнить речення, записане на дошці; складе поради ровесникам відповідно до змісту і етики розмови; добере відповідні прислів’я і приказки.

(завдання записані на дошці)

Вийшли такі записи:

Мова – це (засіб мовлення)

Мовлення... – це процес, у якому можуть бути виділені окремі його елементи – мовленнєві дії, що створюють мовленнєву діяльність.

Спілкування означає... (діловий або дружній зв’язок).

Спілкування здійснюється... (у двох формах, усній і письмовій, позначених своєю специфікою).

Мовленнєва діяльність – це... (говоріння, слухання, читання і письмо).

Діалог відбувається завдяки... (говорінню і слуханню).

Функції мови -... (комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, номінативна, емоційна, виражальна, об’єднуюча).

Починаючи розмову, подумай, чи є у тебе що сказати. Не допускай зловживання вмінням говорити.

Мова – засіб встановлення добрих стосунків між людьми.

Прислів’я і приказки:

Краще недоговорити, ніж переговорити.

Що маєш казати, що наперед обміркуй.

Всякому слову свій час.

Бережи хліб на обід, а слово – на відповідь.

Погане слово проковтни.

Одне погане слово скажеш – почуєш десять.

Краще мовчати, ніж брехати.

Коли дурень мовчить, він схожий на розумного.

Довга балачка більше докучає, ніж довга мовчанка.

2. За змістом дописаних прислів’їв сформулюй і запиши правила-нагадування мовного етикету. (Не переговори, поміркуй, не спіши, бережи, проковтни, думай, помовчи, розумій, не докучай).

3. Із молитви “Благослови мене Господи!” (Ольга Олійник “Українська мова 8-9” випиши дієслова, які тобі допомагатимуть слідкувати за чистотою своєї мови.

(Вірую, молюся, дякую, дарує, усміхається, зігріє, схиляюся, наповнює, увійшла, освітила, благослови, борони, допоможи).

4. Дати оцінку почутому із уст учителя:

Я заздрю всім, у кого є слова.

Немає в мене слів. Розстріляні до слова.

Мовчання тяжко душу залива.

Ословленість – дурна і випадкова.

Я заздрю всім, у кого є фарби є, -

Жагучі коні з дикого мольберту.

До мене жодна фарба не встає,

Сховати в сіре суть своє розверту.

Я заздрю всім, до кого мене звук, -

Лічильник Гейзера пищить так потойбічно.

На кожній арфі чистить дзьоба крук

І “Never more” кує мені стоїчно.

Я випалив до чорноти жури

Свою прокляту одчайдушну душу

І жестами, німий, розговорив...

Хай жестами, але сказати мушу

(І.Драч)

5. Конкурс таблиць-плакатів, виготовлених учнями вдома.




Забудь!

“Блін”


“Класно”

“Короче”


“Вообще”

“Тусуйся”

“Галімий”

“Харить”


Пам’ятай!

Ой! Ай! Як це так!? Навіщо?

Гарно, чудово, прекрасно.

Взагалі, загалом, почекай, отже, подумай.

Отже, взагалі, зовсім.

Іди геть!

Поганий, непотрібний.

Надоїдає, заважає.


6. Розкажіть про товариша, однокласника (знайомого чи незнайомого), який, з вашого погляду, вміє (не вміє) спілкуватися. Аргументуйте свою думку, спираючись на таблиці-плакати.

V. Підбиття підсумків (рефлексія)

Чого навчилися і яке завдання поставимо перед собою?

Які труднощі виникали?

Що порадите однокласникам для подолання труднощів.

Чи допоміг нам епіграф краще зрозуміти тему?

Взаємоперевірка між групами з участю 3-х учнів-спостерігачів, виставлення оцінок:

Написала(в) акуратно, без помилок (0-7 б.)

Допомагала(в) іншим (0-1 б.).

Узагальнювала(в) думки і просувала роботу групи вперед (0-3 б.)

Швидко і виправно працювала(в) з додатковою літературою (0-1 б.)

VІ. Домашнє завдання.

Подумай і запиши: скільки ти вжив у своїй мові за один день слів увічливості, прислів’їв, приказок, фразеологізмів. Запиши їх у відповідних мовленнєвих ситуаціях.

Повтори Кл. відм. в українській мові; уживання Ти, Ви.

Придивися, як вітаються у твоїй сім’ї, твої друзі, знайомі, сусіди.

Заглянь в орфографічний словник: як пишеться слово “будь ласка”?

Приложение 3

Конспект уроку читання №3 4(3) клас

Тема уроку: Л.Глібов. Байка “Зозуля й Півень”.

Мета уроку: Розширювати знання учнів про творчість Л.Глібова, про жанр байки. Розвивати образність мовлення, виразність читання. Виховувати справедливість, чесність.

Обладнання: портрет Л.Глібова, персонажі байки: Зозуля й Півень, малюнки до байки, читанка 4(3), дошка з записами.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Девіз уроку (на дошці):

Сторінки бережно гортаю, всі тексти швидко я читаю. Читати дуже я люблю і стисло текст перекажу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Яке було домашнє завдання? (Навчитися виразно читати байку Л.Глібова “Вовк і Кіт”, вміти читати в особах).

Читання байки учнями – конкурс на виразне читання.

Читання байки в особах.

- Хто найкраще прочитав? Чим сподобалося читання?

- Чого Вовк забіг у село? Від кого він хотів сховатися?

- Чому жодна порада Кота не підходила Вовкові?

- Що в поведінці Вовка особливо засуджується? Яка головна думка байки? Як ви розумієте прислів’я “Що посіяв, те й пожнеш”?


(Виставлення оцінок учням, кожна оцінка мотивується).

ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

- Діти, хто з вас пам’ятає, що таке байка? (Коротке оповідання чи вірш із повчальним висновком).

- На минулому уроці ви ознайомилися, а на сьогодні навчилися виразно читати байку “Вовк і Кіт”. Хто автор цієї байки?

- Що ви знаєте про Леоніда Глібова?

- Перед вами портрет байкаря. Подивіться на дошку. Що означають числа?

Леонід Глібов (1827-1893), с.Веселий Поділ.

(Підсумовую відповіді учнів).

- Видатний український письменник Леонід Глібов народився в с.Веселий Поділ на Полтавщині, писав вірші, пісні, віршовані загадки, п’єси і байки. Байок Глібов написав аж 107.

- Які байки Глібова ви вже читали? (“Чиж і Голуб”, “Коник-стрибунець”, “Вовк і Кіт”).

- Кого описує автор у образі тварин? (Під образами тварин автор розуміє людей).

- Для чого пишуть байки? (У байках висміюють все лихе, щоб люди не робили так).

- А тепер відгадайте загадки:

Ку-ку, ку-ку! – кричу я в лісі,

На зріст маленька, свитка сіренька.

(Зозуля).

(Показую малюнок)

Двійчаста і розгониста хода,

Іде – як цар до трона,

На голові – корона.

(Півень)

(Показую малюнок),

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми ознайомимося з байкою “Зозуля і Півень”, яку написав Л.Глібов, і навчимося виразно читати її.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Підготовка учнів до сприймання твору.

- Діти, чи розумієте ви значення слова “підлесливий”? (Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто відданим, говорить у вічі одне, а має на думці інше; це людина, яка хоче піддобритись до когось і за це його слухає, вихваляє).

- Отже, підлеслива людина, це та, яка догоджає кому-небудь надмірно, незаслужено, вихваляє когось, щоб піддобритися. Сьогодні ми ознайомимось із значенням цього слова, прочитавши байку “Зозуля і Півень”.

- А чи чули ви, як “співає” півень, зозуля? (Вони не співають. Півень кукурікає, а зозуля кує).

- А що роблять солов’ї, синички? (Соловейко виспівує гарні мелодії травневими ночами. У народі кажуть про тих, хто гарно співає, виспівує, як соловейко”).

2. Перше читання твору.

Читаю байку “Зозуля й Півень”.

- А зараз ви будете читати байку, але спочатку потрібно навчитися правильно читати слова, які зустрінуться у нашій байці.

Словникова робота.

На дошці слова:

Жалібненько, пшениченька, мерщій, безталанне, знічев’я,

Самостійне мовчазне читання байки.

Прочитайте байку про себе і скажіть:

- За що хвалили одні одного Півень і Зозуля?

- Чи відвертими, справедливими були ці вихваляння?

3. Повторне читання байки.

Читання байки вголос.

4. Робота над ідейним спрямуванням тексту.

- Якими ви уявляєте собі Півня і Зозулю? За що вони хвалили одне одного? Якими були ці вихваляння? (Нещирі, несправедливі вихваляння).

- Знайдіть у байці і прочитайте слова, в яких передано головну думку твору.

- Як ви розумієте прислів’я “Рука, як кажуть, руку миє”?

- Запам’ятайте це прислів’я і користуйтесь ним при нагоді у своєму житті.

Фізкультхвилинка

Лапки в боки, вгору вушка,

Скачуть білочки-подружки.

1, 2, 3, 4, 5 –

По гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві

Роблять білки вільні вправи.

1, 2, 3, 4, 5 –

Люблять білочки стрибать.

5. Аналіз зображувальних засобів.

- Як звертаються тут дійові особи один до одного? Прочитайте, як Півень вихваляє спів Зозулі.

- Прочитайте відповідь Зозулі. З чим вона порівнює спів Півня?

(Зіронько моя, куме, голубонько, кралечко моя, братику – ласкаві і доброзичливі звертання).

- Якими словами вони характеризують “спів” один одного?

(Веселенько, жалібненько, тонесенький, милесенький голосочок – знову дуже ласкаво).

- Чи свідчать ці вихваляння про наявність голосу в Зозулі чи Півня? Про їхній гарний спів? Чому автор вибрав ці слова, а не інші, які характеризують дійсно гарний спів? (Тому, що нічого такого про їхній спів не можна сказати).

- Про що говорить автор таким чином? (Про підлесливість, нещирість персонажів).

- Як автор доводить це? (Порівняннями: виспівуєш, наче жар-птиця, як соловей).

- Чи можна порівняти Півня з жар-птицею, а Зозулю з соловейком? Чи справедливі ці оцінки? (Ні).

- Чиїми словами автор передає правду в байці? (Словами горобця і автора).

- Які негативні риси зображені автором у байці? (Нещирість, улесливість, що принижують гідність людини).

- Які почуття висловив автор у байці? (Незадоволення, обурення).

6. Робота над виразністю читання байки.

- Як потрібно читати (з якою інтонацією) вихваляння Зозулі і Півня? (Нещиро, підлесливо). А як слова горобця? (Голосно, передаючи правду). Слова автора?

7. Читання байки в особах.

- Що потрібно, що прочитати цю байку в особах?

- Скільки осіб треба для читання байки? Хто саме? (Зозуля, Півень, Горобець, автор).

VI. Підсумок уроку.

- Що сьогодні нового дізналися на уроці?

- Яку байку прочитали?

- Яка головна думка байки?

- Яке прислів’я зустрічається в байці?

- Як ви його розумієте?



VII. Домашнє завдання.

- Навчитися виразно читати байку Л.Глібова “Зозуля і Півень”. Підготуватись читати в особах. Хто має бажання і вміє гарно малювати, може створити малюнок до байки.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка