Додатковий матеріал для використання на уроках біології Зміст



Скачати 108.59 Kb.
Дата конвертації15.08.2018
Розмір108.59 Kb.
ТипУрок

Додатковий матеріал для використання на уроках біології
Зміст

I.Вступ


II. Екологiя плазунiв

III. Роль i значення плазунiв. Їх охорона.

ІV.Висновок.

VII.Використана лiтература



I. Вступ

Роль плазунів у природі та житті людини. Плазуни слугують поживою різним тваринам (зокрема, певним видам птахів і ссавців). Деякі види плазунів (змій, черепах, крокодилів), а також їхні яйця використовуе в їжу людина.

Більшість лускатих корисна, бо змії знищують велику кількість гризунів шкідників сільського господарства, а ящірки – шкідливих комах.

Іноді люди стають жертвами отруйних змій унаслідок необережного

поводження з ними. Водночас отруту змій широко використовують у медицині для виготовлення різноманітних ліків. Для отримання зміїної отрути, створюють спеціальні заклади, де утримують відловлених у природі змій.

II. Екологiя плазунiв

Плазуни, або рептилії, — клас хребетних тварин — у процесі еволюції

повністю пристосувалися до життя на суші і тільки деякі особини постійно

живуть у воді (морські змії і водяні черепахи). Ці тварини більш

різноманітні, ніж земноводні; їх налічується близько 6 тис. видів,

об’єднаних у чотири ряди: лускаті (ящірки, змії, хамелеони), черепахи,

крокодили й дзьобоголові (гатерія). Плазуни — стародавні мешканці нашої

планети. Історія їх виникнення і розвитку сягає майже 200 млн років.

Якщо про жаб, тритонів і саламандр ходить немало легенд, то про плазунів — їх ще більше. Сторіччями викликали жах отруйні змії, проти укусів яких людина в минулому була безсилою. Далеко не всі вони отруйні, хоч це приписувалося всім. «Раз повзе, раз змій — значить, отруйний». Правда, у ряді тропічних країн отруйні змії становлять певну небезпеку й нині. Інколи в періодичній пресі бувають повідомлення про напад на людей

великих удавів і крокодилів. У більшості випадків, коли людина

зустрічається в природі з цими тваринами, вони не нападають на неї, а

намагаються заховатись.

У деяких тропічних країнах м’ясо плазунів вживають у їжу. Крокодилів,

ящірок і зміїв виловлюють заради гарної й міцної шкіри. Делікатесом

вважають м’ясо черепах, роговий шар панцира їх використовують для

виготовлення різних виробів, а яйця за смаком і поживністю не

поступаються пташиним. Останнім часом люди інтенсивно полюють і на

отруйних зміїв, відловлюючи їх для взяття отрути. На жаль, усе це

призвело до того, що численність багатьох видів плазунів у природі різко

скоротилася. Це не в меншій мірі стосується земноводних і плазунів фауни

України.

Незважаючи на те що багато людей неприязно ставляться до земноводних і

плазунів, є чимало прихильників цих тварин. І амфібії, й рептилії з

давніх-давен були об’єктами спостережень у домашніх умовах і так, як і

риби, птахи й дрібні звірки, поселилися в оселі людини.

Найчастіше в міських квартирах утримують наземних черепах —

середземноморських і степових. Тулуб у цих тварин «закований» у кістяний

панцир, який зверху покритий роговими щитками. Голова розміщена на

довгій шиї, як і кінцівки, може втягуватися під панцир. Зубів у черепах

немає, але щелепи з гострими краями.

У середземноморської черепахи довжина панцира — до ЗО см. На передніх кінцівках п’ять кігтів. Панцир високий, світло-оливкового кольору із чорними плямами. Вона живе в посушливих степах і на схилах гір, покритих чагарниками, а також у лісах і садах Чорноморського узбережжя Кавказу, Дагестану, Азербайджану, Вірменії й Грузії. Живиться соковитою

трав’янистою рослинністю, найчастіше — бобовими (конюшина, горох та

ін.), інколи плодами та ягодами. В невеликій кількості поїдає комах і

молюсків. У кінці жовтня заривається в землю, де й зимує у глибокій

сплячці.

Степова, або середньоазіатська, черепаха трохи менша, ніж

середземноморська. На передніх кінцівках у неї чотири кігті, панцир

низький, жовтуватий, як правило, без плям. Живе в пустелях на півдні

Казахстану і на рівнинах Середньої Азії, іноді поселяється на баштанах

та городах. Спосіб життя і живлення степової черепахи подібні до таких у

середземноморської.

Як уже зазначалося, плазуни не мають постійної температури тіла. Вона

залежить від температури навколишнього середовища. При низькій

температурі тварини стають кволими, мало рухаються, ховаються в укриття,

відмовляються від корму. Постійна висока температура для них також

згубна, як і холод.

Болотна черепаха — середніх розмірів, довжина панцира — до 20 см.

Зверху вона темно-оливкового або буро-коричневого кольору з крапками й

смугами, знизу — жовтувато-бура. Шия, ноги й хвіст у численних жовтих

плямках. Ця тварина живе у болотах, ставках! озерах і річках. Вона

прекрасно плаває й пірнає, може довго залишатися під водою. Корм собі

добуває у воді, де полює на рачків, молюсків J пуголовків, жаб і дрібну

рибу, поїдає також водорості. Годинами може лежати на березі, на корчі,

який стирчить із води, гріючись на сонці. Взимку залягає в сплячку,

ховаючись на дні водойми.

Вуж звичайний не чисельний у лісових масивах, але часто трапляється

вздовж річкових долин і нижніх частин гірських потоків. Серед плазунів

він найбільше залежний від присутності води та заболочених урочищ, де

охоче живиться дрібними земноводними. Частими є випадки, коли в долинах

Опору у мілководних дощових калюжах у червні або липні переховується по

кілька молодих вужів, що протягом тривалого часу полюють на личинок

земноводних. Серед плазунів вужі найбільш вдало адаптувались до

антропогенного середовища і часто оселяються поблизу людського житла, де

полюють на дрібних гризунів, особливо, якщо житлові або й нежитлові

споруди розташовані поруч з річковою долиною чи потоком.

Ящірка прудка обирає добре освітлені ділянки південних схилів, часто

біля сільськогосподарських угідь, на пасовищах і сіножатях, узліссях і

вирубках. Оселяється в норах або під трухлявими пеньками. Досить подібні

біотопи ящірки живородної.


III.Роль i значення плазунiв. Iх охорона.
У зв’язку з активним перетворенням природи людиною виникає проблема охорони та збереження видового різноманіття плазунів. Рідкісні та зникаючі види занесені до Червоної книги.

Укладають міжнародні договори, що беруть під охорону певні види чи групи плазунів (наприклад, морських черепах), а також забороняють вивозити й торгувати дикими тваринами. Якщо різні засоби охорони плазунів у природних умовах не дають помітних успіхів, тоді їх штучно розводять і

випускають у звичайне середовище мешкання (наприклад, морських черепах).

Аналізуючи обсяг видів, що тепер визнані вразливими і зникаючими,

важливо сказати, що кількість таких видів має сталу тенденцію до

зростання - від 20 % видів у попередньому виданні ЧКУ (1993 рік) до 30 %

у поточному (2009 рік). В наступному виданні можуть опинитися

веретільниця і гадюка лісова (звичайна).

Найменш вразливими видами плазунів є полоз водяний та два види ящірок —прудка і живородна. Перший з цих видів демонструє розширення ареалу і

наростання чисельності, що загалом характерно для інвазійних видів. Два

інші види залишаються типовими для більшості місцезнаходжень: прудка

ящірка — переважно у передгір'ях, живородна — у більш вологих і

прохолодних гірських місцезнаходженнях.

Одним з найбільших факторів вразливості всіх видів плазунів є втрата ними біотопів внаслідок господарського освоєння території та пряме винищення тварин людьми (останнє особливо стосується змій). Обидва ці фактори можуть бути мінімізовані, проте для цього потрібна добра воля громади і поширення знань про цінність цих об'єктів живої природи і загалом про важливість охорони фауністичних комплексів у цілому.

Ящірка живородна має більшу щільність практично у кожному лісництві.

Особливою загрозою для зменшення чисельності популяції звичайної гадюки є неприязне ставлення населення до цієї тварини (що характерно для переважної більшості регіонів країни). Гадюки часто гинуть від переслідування людиною, яке, як правило, виникає спонтанно, але досить часто.

Гадюка звичайна Vipera berus L. відносно малочисельна у лісах. В біотопічному відношенні цей вид надає перевагу добре прогрітим лісовим вирубкам, малинникам, та узліссям з достатньою кількістю густих чагарників. Масова поява цих плазунів спостерігається в третій декаді березня.

Гадюка звичайна часто гине від рук пастухів, збирачів ягід і грибів,

туристів. Тому доцільно розгорнути программу охорони плазунів, що гинуть через низьку екологічну свідомість населення. Слід врахувати, що серед плазунів для людини саме гадюка звичайна з точки зору лісогосподарської практики може розглядатись як найкорисніший вид наземних хребетних, але через недостатні знання та страх перед отруйними плазунами, вона та мідянка частіше гинуть при зустрічі з людьми, ніж будь-які інші плазуни.

При тому в кормовому раціоні цих плазунів переважають дрібні мишоподібні гризуни, ящірки, рідше крупні комахи або яйця дрібних птахів. Тоді як живородна, прудка ящірки та веретільниця живляться переважно дрібними комахами, серед яких найбільш часто трапляються жуки.

Цікавим представником є безнога ящірка веретільниця ламка Angvis fragilis L., яку інколи плутають зі змією мідянкою. Переважно трапляється на вузьких лісових стежках, особливо на ділянках узлісь, на схилах, де проводиться регулярний випас худоби.

Можна вважати, що розповсюдження цього виду плазунів у лісах

пов'язане з випасанням худоби, в процесі якого протоптуються тимчасові стежки, формуються ерозійні ділянки на схилах, а головне, що завдяки випасанню підтримуються типові для веретільниць біотопи з низькотравними асоціаціями. Щільність веретільниці в лісах є низькою, у сприятливих біотопах може дорівнювати 2-3 особинам на 1 км маршруту лісових ґрунтових доріг.

Мідянка звичайна Coronella austriaca Laur. -невелика неотруйна змія.

Найпривабливішими для мідянки є узлісся з невисокими чагарниками,

невеликі відкриті площі серед рідколісся чи на вирубках, окраїни

ґрунтових доріг, якими проганяють худобу, що сприяє підтримці важливих

для цього виду ділянок. Мідянки також часто можуть гинути від рук

пастухів, що вважають цей вид отруйним або плутають з гадюкою.

Трапляється рідко й нерегулярно, тому біотопічний розподіл і чисельність

ще залишаються малодослідженими і можна сподіватись на нові знахідки у різних лісництвах. Загалом цей вид оселяється на південних схилах, зарослих негустими чагарниками та високим травостоєм, з ерозійними ділянками біля узлісь, на вирубках, в місцях локального випалювання рослинності, нагромадження деревини.

Очевидно, чисельність помітно коливається в різні роки, залежно від

успішності зимівлі.

Земноводні і плазуни викликають у більшості людей відчуття огиди й

страху. Справді, немає в світі такої країни чи куточка, де про зміїв,

жаб і навіть ящірок не розповідали б різних небилиць, страшних казок та

легенд. Так про жаб, корисних і зовсім безневинних земноводних, ще й

тепер у багатьох країнах розповідають ніби вони поїдають полуниці в

садах, тоді як у дійсності ці тварини живляться тільки живим кормом:

червами, молюсками та членистоногими. Характерно, що багато земноводних добувають собі корм у темний час доби, коли птахи, також активні винищувачі комах, шкідливих молюсків, червів, відпочивають. Отже, обидві групи тварин — птахи і земноводні — цілу добу, змінюючи один одного, вірно служать людині, яка часом і не знає про важливу роль наших помічників у збереженні лісових багатств, урожаїв садів, городів та полів.

М’ясо деяких земноводних — жаб, саламандр — їстівне і в багатьох країнах Європи, Азії й Америки його вживають у їжу. І нарешті, земноводні є прикрасою водойм. Своїм голосним криком, особливо ввечері, вони

оживляють озера й страви, береги річок і болотисті місця. Якщо

придивитися до них без пристрасті, вони зовсім не огидні, як вважає

дехто. Вдивіться в смарагдово-зелену жабу-крякавку, яка неначе

приклеїлася до стовбура дерева і мелодійно кричить, роздуваючи свій

горловий мішок. Вона схожа на брошку з каменю-самоцвіту. А наша звичайна ставова жаба, яка сидить на листку глечиків у тихій заводі, — жива картина.

Тепер у ряді країн світу люди, переконавшись у нешкідливості

земноводних, у їхній користі, взяли багатьох із них під охорону.



ІV.Висновок.
Тваринний світ є важливою складовою частиною природних багатств України. Він охоплює все різноманіття дикої фауни. Це один

з основних компонентів навколишнього природного середовища,

джерело духовного та естетичного збагачення і виховання людей,

об'єкт наукових досліджень. Тваринний світ є також важливою базою

для одержання промислової і лікарської сировини, харчових

продуктів та інших матеріальних цінностей.

До тваринного світу належать дикі тварини — ссавці, птахи,

плазуни, земноводні, риби, а також молюски, комахи та інші, що перебувають у стані природної волі. Тваринний світ надзвичайно багатий. Тільки в Україні нараховується понад 100 видів наземних та

багато водних диких тварин, близько 400 видів птахів.

Не належать до тваринного світу сільськогосподарські то інші

домашні тварини, а також ті, що утримуються в неволі або

напіввільних умовах для господарських, культурних, наукових,

естетичних цілей.

Отже, природоохоронне законодавство розповсюджується лише на

диких тварин, що перебувають у стані природної волі. Тварини, які

втратили цей стан по волі людини і знаходяться, наприклад, у

зоопарках чи звірогосподарствах, охороняються правом не як об'єкти

природи, а як майно, що належить певним власникам.

Правова охорона тваринного світу здійснюється не тільки

шляхом охорони безпосередньо самих тварин, але і середовища їх

перебування: нори, хатки, лігва, мурашники, гнізда птахів, боброві

загатки та інше житло і споруди.



V.Використана лiтература
1.Акімов І. А. (ред.). Червона книга України. Тваринний світ. — Київ:

Глобалконсалтинг, 2009. — 624 с.

2.Загороднюк І. В. (ред.). Земноводні та плазуни України під охороною

Бернської конвенції. — Київ, 1999. — 108 с. — (Серія “Каталог флори і

фауни Бернської конвенції”, випуск ІІІ).

3.Таращук В. І. Земноводні та плазуни. Фауна України. — К.: АН УРСР,

1959. — Том 7. — 246 с.

4.Щербак Н. Н., Щербань М. И. Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат. — Киев: Наук. думка, 1980. — 268 с.

5.Шербак М. М. (ред.). Червона книга України. Тваринний свiт. — К.: Укр.

енцикл. — 1994. — 464 с.







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка