До затвердження



Сторінка1/25
Дата конвертації05.01.2018
Розмір3.87 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25



ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Інженерне обладнання будинків і споруд

Пожежна автоматика будинків і споруд

ДБН В.2.5-13-98*

ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

Мінбуд України

Київ 2006



РОЗРОБЛЕНІ:

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНІ

Закритим акціонерним товариством

"Проектний інститут "Спецавтоматика"

(Красовська Е.Л., Калугіна Л.П., Карпов Ю.В.)

за участі:

УкрНДІПБ МВС України

(Невінчаний О.В., кандидати техн.наук Дунюшкін В.О.,

Колосов І.С.)

Управлінням промислової забудови, інженерної інфраструктури та захисту територій Держбуду України

Наказом Держбуду України від 28.10.98 р. № 247 та введені в дію з 01.04.99 р.


З введенням в дію ДБН В.2.5-13-98 втрачають чинність на території України

СНиП 2.04.09-84 та ВСН 25-09.67-85.

РОЗРОБЛЕНОЮ

ВНЕСЕНОЮ ТА ПІДГОТОВЛЕНОЮ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНОЮ

Видання здійснено із зміною № 1

(лист Мінбуду України № 12/7-587 від 07.07.2006)

Закритим акціонерним товариством

"Проектний інститут "Спецавтоматика"

(Красовська Е.Л., Калугіна Л.П.)

за участі:

Міжнародної асоціації "Пожежна безпека України"

(Прокоф'єв О.Д., канд.техн.наук Дунюшкін В.О.)

Державного Департаменту пожежної безпеки

МНС України (Євсеєнко О.О.)

Управлінням технічного регулювання Мінбуду України

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.05.2006 р. № 176

та введеною в дію з 01.01.2007 р.


Актуалізація нормативного документа виконана технічним комітетом стандартизації "Будівельні матеріали" Мінбуду України

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюд­жувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Мінбуду України.



© Мінбуд України, 2006

Офіційний видавець нормативних документів

у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів

Мінбуду України

Державне підприємство «Укрархбудінформ»

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ


Інженерне обладнання будинків і споруд ПОЖЕЖНА АВТОМАТИКА БУДИНКІВ І СПОРУД
ДБН В.2.5-13-98*

На заміну СНиП 2.04.09-84,

ВСН 25-09.67-85


Чинні від 2007-01-01

Ці Норми поширюються на проектування та монтаж автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, а також неавтоматичних дренчерних, газових та порошкових установок пожежогасіння і неавтоматичних установок пожежної сигналізації для будинків і споруд різного призначення.

Дані Норми не поширюються на проектування та монтаж автоматичних установок пожежо­гасіння і пожежної сигналізації для:


  • будинків і споруд, що проектуються за спеціальними нормами;

  • технологічних установок, розташованих поза будинками;

  • складських будівель з висотою стелажного складування продукції більше 25 м;

  • складських будівель з пересувними стелажами з висотою складування більше 5,5 м;

  • складських будівель з висотою складування продукції на підлозі більше 5,5 м;

  • складських будівель для зберігання спалимих сипких матеріалів, аерозольної продукції;

  • складських будівель лаків, фарб, смол, каучуків, шинної продукції, легкозаймистих і горючих
    рідин з висотою складування продукції більше 5,5 м;

  • житлових квартирних будинків.

Норми також не поширюються на проектування та монтаж установок порошкового пожежо­гасіння для гасіння металів (пожежі класу Д ГОСТ 27331), а також установок імпульсної дії.

Проектування і монтаж вищеперелічених установок пожежогасіння і пожежної сигналізації здійснюється за відомчими нормативними документами (далі - НД) та технічною документацією.

Терміни та визначення наведені в додатку А.

1 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ АВТОМАТИКИ 1.1 1.1 Загальні положення

1.1.1 Автоматичні установки пожежогасіння повинні виконувати одночасно і функції автоматичної пожежної сигналізації.

При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні у приміщеннях, обладнаних автома­тичним пожежогасінням, додатково встановлюється автоматична пожежна сигналізація.


  1. Автоматична пожежна сигналізація повинна працювати цілодобово.

  2. Автоматичні установки пожежогасіння, за винятком спринклерних, повинні мати дис­танційний та місцевий пуск.

  3. Вогнегасну речовину, тип і параметри установок пожежогасіння належить приймати з
    урахуванням НД, що встановлюють вимоги до конкретних будинків і споруд за пожежною небезпекою, виходячи з характеру технологічного процесу виробництв, властивостей матеріалів.

За відсутності в НД необхідних параметрів автоматичних установок пожежогасіння рекомен­дується використовувати дані додатків Б, Д, Ж.

  1. Параметри автоматичних установок пожежогасіння належить приймати в залежності від
    груп приміщень, наведених в додатку В.

  2. Вимоги до обладнання складів, які мають висоту стелажного зберігання продукції більше
    5,5 м, наведені в додатку Г.

  3. За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів устано­вок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводяться на пульти централізованого спостереження
    державної пожежної охорони.

1.2 Установки водяного та пінного пожежогасіння

1.2.1 Установки водяного, пінного, а також водяного пожежогасіння зі змочувачем підроз­діляються на спринклерні та дренчерні.

Параметри установок водяного пожежогасіння зі змочувачем належить визначати аналогічно параметрам установок водяного пожежогасіння.


  1. При обладнанні будинків і споруд водяними і пінними установками пожежогасіння, при техніко-економічному обгрунтуванні допускається передбачати установки пожежогасіння в при­міщеннях, де за нормами вимагається тільки автоматична пожежна сигналізація. Для цих приміщень витрати вогнегасної речовини не повинні бути визначальними, а інтенсивність зрошення приймається нормативною.

  2. Для кожної секції установки пожежогасіння слід передбачати окремий вузол керування.

  3. За наявності в приміщенні технологічних площадок, виконаних із суцільного матеріалу, обладнання або вентиляційних коробів (нахилених або горизонтальних) з мінімальним розміром по ширині або діаметру більше ніж 0,75 м, розташованих на висоті від підлоги не менше 0,70 м, належить під ними додатково встановлювати спринклерні або дренчерні зрошувачі, спонукальну систему установки пожежогасіння.

Спринклерні установки

1.2.5 Спринклерні установки пожежогасіння в залежності від температури повітря в примі­щеннях належить проектувати:



  • водозаповненими - для приміщень з мінімальною температурою повітря 5°С та вище;

  • повітряними - для неопалюваних приміщень будинків з мінімальною температурою повітря нижче 5 °С.

(Змінено. Зміна № 1)

  1. У складських приміщеннях із стаціонарними стелажами з висотою складування продукції
    від 5,5 до 25 м належить передбачати встановлення спринклерних зрошувачів в зоні високосте-
    лажного зберігання продукції під перекриттям (покриттям), під екранами у внутрішньостелажному
    просторі, а також під перекриттям (покриттям) у зонах приймання, упакування та відправлення
    продукції.

  2. Спринклерні установки належить проектувати для приміщень заввишки не більше 20 м. Ця
    вимога не поширюється на проектування установок для внутрішньостелажного простору приміщень,
    передбачених в 1.2.6, а також для захисту конструкцій будинків, споруд і вентиляційних камер.

За вихідні дані для розрахунку установок, що захищають конструкції будинків і споруд, а також приміщень вентиляційних камер, належить приймати параметри установок, призначених для захисту приміщень І групи, наведених у таблиці Б.1 додатка Б.

  1. У межах одного приміщення належить встановлювати спринклерні зрошувачі з випускним
    отвором однакового діаметра.

  2. Для однієї секції спринклерної установки слід приймати не більше 800 спринклерних
    зрошувачів різних виконань, а для внутрішньостелажного простору - не більше 500 зрошувачів. При
    цьому загальна ємкість трубопроводів кожної секції повітряних установок повинна бути не більше
    3.

При захисті кількох приміщень, поверхів будинку однією спринклерною секцією та необхідності видачі сигналу, що уточнює адресу займання, а також включення систем оповіщення та димо-видалення допускається встановлювати на живильних трубопроводах сигналізатори протоку рідини (СПР).
* Помітку (Змінено. Зміна № 1) наведено після кожного пункту зміненого тексту.

Перед СПР належить встановлювати запірну арматуру з датчиком контролю положення арма­тури "закрито" і "відкрито" і, як правило, зворотній клапан, який встановлюється після СПР. Спорож­нення системи спринклерної секції, що відсікається СПР, належить здійснювати через обвідну лінію. (Змінено. Зміна № 1)

1.2.10 Спринклерні зрошувачі установок належить встановлювати в приміщенні або в обладнанні з максимальною температурою навколишнього повітря, °С:

до 41 включно - з температурою руйнування теплового замка 57÷76ºС

вiд 42 до 50 включно те саме 68÷79ºС;

вiд 51 до 70 включно -"- 93ºС;

вiд 71 до 100 включно -"- 141ºС;

вiд 101 до 140 включно -"- 182ºС;

вiд 141 до 200 включно -"- 240ºС.

(Змінено. Зміна № 1)
1.2.11 Спринклерні зрошувачі водозаповнених установок належить встановлювати розетками
вгору або вниз, в повітряних установках - розетками вгору.

Спринклерні зрошувачі установок водяного пожежогасіння необхідно встановлювати перпен­дикулярно до площини перекриття (покриття), спринклерні зрошувачі установок пінного пожежо­гасіння - дифузором вниз або вгору під кутом, що не перевищує 15° до вертикалі.



(Змінено. Зміна № 1)

1.2.12 Спринклерні настінні зрошувачі використовуються у водозаповнених, повітряних установках. Відбивач зрошувача належить розміщувати паралельно площині підлоги.

Для неопалюваних складів з висотним стелажним зберіганням у внутрішньостелажному просторі належить використовувати настінні зрошувачі.

(Змінено. Зміна № 1)


  1. У будинках з балковими перекриттями (покриттями), які мають нульову межу поши­рення вогню, з виступними частинами (ребрами) заввишки більше 0,32 м, а в інших випадках -
    більше 0,2 м, спринклерні зрошувачі належить встановлювати між балками, ребрами плит та іншими
    виступними елементами перекриття (покриття) у кожному такому відсіці з урахуванням забезпечення
    рівномірності зрошення підлоги.

  2. У будинках з односхилими і двосхилими покриттями, що мають нахил більше ніж 1/3,
    відстань по горизонталі від спринклерних зрошувачів до стін і від спринклерних зрошувачів до
    гребеня покриття повинна бути не більше 1,5 м при покриттях з нульовою межею поширення вогню та
    не більше 0,8 м - у решті випадків.

  3. Відстань від розетки спринклерного зрошувача установки водяного пожежогасіння до
    площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,08 до 0,4 м.

Відстань від нижньої площини дифузора пінного спринклерного зрошувача до площини пе­рекриття (покриття) повинна бути не більше 0,5 м.

Відстань від відбивача спринклерного настінного зрошувача до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,07 до 0,15 м.

Допускається приховане встановлення зрошувачів або в поглибленні підвісної стелі.

(Змінено. Зміна № 1)


  1. У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі слід встановлювати під екраном, відстань від розетки спринклерного зрошувача до екрана повинна бути від 0,10 до 0,25 м.
    Відстань від розетки зрошувача до верху вантажів, які зберігаються, повинна бути не менше 0,05 м.

  2. Для подавання води або води зі змочувачем належить використовувати зрошувачі спринклерні з увігнутою розеткою (установлення розеткою вгору), з плоскою розеткою (установлення
    розеткою вниз) та настінні зрошувачі.

У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі з увігнутою розеткою встановлю­ються розеткою вниз.

Для подавання розчину піноутворювача і отримання піни належить використовувати зрошувачі пінні спринклерні.

1.2.18 Відстань між спринклерними зрошувачами установок водяного пожежогасіння, що встановлені під рівним (без виступів) перекриттям (покриттям), повинна бути не менше 1,5 м.

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) з нульовою межею поши­рення вогню не повинна перевищувати половини відстані між спринклерними зрошувачами, вказаної в додатку Б.

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) з ненормованою межею поширення вогню не повинна перевищувати 1,2 м.

(Змінено. Зміна № 1)

1.2.19 В місцях, де існує небезпека механічного пошкодження, спринклерні зрошувачі повинні


бути захищені.

Дренчерні установки

  1. Автоматичне включення дренчерних установок належить здійснювати від спонукальної
    системи з легкоплавкими замками або спринклерними зрошувачами, від автоматичних пожежних
    сповіщувачів, а також від технологічних датчиків.

  2. Дренчерні зрошувачі належить встановлювати з урахуванням їх технічних характеристик і
    карт зрошення для забезпечення рівномірності зрошення площі, яка захищається.

  3. Для декількох дренчерних завіс допускається передбачати один вузол керування.

  4. Відстань між зрошувачами в дренчерній завісі належить визначати з розрахунку витрат
    вогнегасної речовини не менше 1,0 л/с на 1 м ширини прорізу.

  5. У дренчерних установках водяного і водяного зі змочувачем пожежогасіння належить
    застосовувати водяні дренчерні зрошувачі, які встановлюються розетками вгору або вниз.

У дренчерних установках пінного пожежогасіння належить використовувати зрошувачі пінні дренчерні і генератори піни середньої кратності, що утворюють повітряно-механічну піну.

1.2.25 Розрахунковий рівень заповнення приміщення піною при об'ємному пінному пожежо­гасінні повинен перевищувати не менше ніж на 1 м найвищу точку обладнання, яке захищається.

При визначенні загального об'єму приміщення, яке захищається, об'єм обладнання, що зна­ходиться в цьому приміщенні, не слід віднімати від об'єму цього приміщення.

1.2.26 Відстань від легкоплавкого замка спонукальної системи до площини перекриття (по­криття) повинна бути в межах від 0,08 до 0,4 м.

Розміщення сповіщувачів пожежної сигналізації в спонукальних системах повинне відповідати вимогам розділу 1.6.

1.2.27 Спонукальний трубопровід дренчерних установок, заповнений вогнегасною речовиною,


належить встановлювати на висоті не більше 1/4 постійного напору (в метрах) у трубопроводі під
вузлом керування відносно запірних клапанів або відповідно до технічної документації на клапан,
який використовується у вузлі керування.

(Змінено. Зміна № 1)

Трубопроводи установок

1.2.28 Трубопроводи належить проектувати із сталевих труб згідно з ГОСТ 10704 - зі зварними та


фланцевими з'єднаннями, згідно з ГОСТ 3262 - зі зварними, фланцевими, різьбовими з'єднаннями,
а також з'єднувальними муфтами лише для водозаповнених спринклерних установок. Муфти трубопровідні рознімні можуть застосовуватись для труб діаметром не більше 200 мм.

При прокладанні трубопроводів за незнімною підвісною стелею та в закритих штробах з'єд­нання труб належить виконувати тільки зварюванням.

У водозаповнених спринклерних установках допускається застосування пластикових труб, які пройшли відповідні випробування. При цьому проектування таких установок повинно здійснюватись за технічними умовами, які розробляються для кожного конкретного об'єкта і погоджуються з ГУ МНС України.

(Змінено. Зміна № 1)


  1. Відстань від трубопроводу до будівельних конструкцій повинна бути не менше 0,02 м.

  2. Підвідні трубопроводи (зовнішні і внутрішні) необхідно проектувати кільцевими.

Підвідні трубопроводи, як правило, проектують тупиковими для трьох і менше вузлів керування, при цьому довжина зовнішнього тупикового трубопроводу не повинна перевищувати 200 м.

1.2.31 Підвідні кільцеві трубопроводи повинні розділятися засувками на ремонтні ділянки.

На кожній ремонтній ділянці повинно бути не більше трьох вузлів керування.

1.2.32 Зовнішні підвідні трубопроводи установок водяного пожежогасіння проектують, як пра­вило, спільними з трубопроводами протипожежного, виробничого або господарчо-питного водо­проводу.

На кожному вводі внутрішніх підвідних трубопроводів установок пожежогасіння належить передбачати встановлення постійно відкритих опломбованих засувок без електроприводів і під­ключати їх до вводів водопроводу перед водомірним вузлом.

Тип запірної арматури (засувки), що використовується в установках пожежогасіння, повинен забезпечувати візуальний контроль її стану ("закрито", "відкрито"). Допускається використання датчиків контролю положення запірної арматури.



(Змінено. Зміна № 1)

  1. Не допускається приєднання до живильних та розподільних трубопроводів установок
    пожежогасіння технологічного або санітарно-технічного обладнання.

  2. Не допускається встановлення запірної арматури на живильних та розподільних трубопроводах за винятком випадків, передбачених в 1.2.9, 1.2.35, 1.2.36, 1.2.37.

Допускається встановлення пробкових кранів у верхніх точках мережі трубопроводів сприн­клерних установок в якості пристроїв для видалення повітря та встановлення крана під манометр для контролю тиску перед найвіддаленішим та високорозташованим зрошувачем.

(Змінено. Зміна № 1)

1.2.35 В приміщеннях категорії В за пожежною небезпекою на живильних трубопроводах водо­заповнених спринклерних установок діаметром 65 мм і більше допускається встановлення внут­рішніх пожежних кранів з ручними водяними та пінними пожежними стволами. При цьому


встановлення кнопок дистанційного пуску насосів біля пожежних кранів не потрібно.

  1. Секція спринклерної установки з 12 і більше пожежними кранами повинна мати два
    вводи. Другий ввід з засувкою допускається здійснювати від суміжної секції. При цьому над
    вузлами керування необхідно передбачати засувки з ручним приводом, а підвідний трубопровід
    повинен бути закільцьованим і між цими вузлами керування встановлена розподільна засувка.

  2. Для захисту дверних та технологічних прорізів допускається приєднувати дренчерні
    завіси до живильних та розподільних трубопроводів спринклерних установок. Дренчерні завіси з
    спонукальними системами і місцевим пуском допускається приєднувати тільки до живильних
    трубопроводів спринклерних установок.

  3. На одній вітці розподільного трубопроводу установок, як правило, встановлюють не
    більше шести зрошувачів з діаметром вихідного отвору до 12 мм включно і не більше чотирьох
    зрошувачів з діаметром вихідного отвору більше 12 мм.

  4. Діаметр трубопроводу гідравлічної спонукальної системи дренчерної установки повинен
    бути 25 мм, а пневматичної - 15 мм.

1.2.40 Вузли керування установок пожежогасіння, як правило, розміщують в приміщеннях
насосних станцій. Допускається розміщення вузлів керування в приміщеннях, що захищені уста­новками пожежогасіння, за винятком приміщень категорій А і Б або поза ними.

Вузли керування, як правило, розміщують у приміщеннях будинків і споруд, що захищаються, на перших, цокольних і підвальних поверхах згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

До вузлів керування установок пожежогасіння повинен бути забезпечений вільний доступ об­слуговуючого персоналу.

Вузли керування, розміщені в приміщеннях, що захищаються, а також поза ними, в приміщеннях з пожежної небезпеки, які відносяться до категорії В, відокремлюються від них протипожежними перегородками 1-го типу і протипожежними перекриттями 3-го типу, а ті, що розміщені в примі­щеннях категорій Г або Д, - скляними або сітчастими перегородками, які не заважають візуальному контролю за приладами вузла керування.

Температура повітря в приміщеннях вузлів керування повинна бути не нижче 5 °С, з природним або штучним робочим освітленням, що забезпечує на робочих поверхнях освітленість не менше 75 лк і аварійним освітленням, - не менше 15 лк.

У вузлах керування водозаповнених спринклерних установок для запобігання хибним сигналам про спрацювання допускається передбачати перед сигналізатором тиску камери затримки.



(Змінено. Зміна № І)

  1. На вводах або на обвідних трубопроводах пожежних насосів підвищувальних насосних
    станцій належить передбачати пристрої регулювання тиску при зміні тиску в водопровідній мережі.
    Тиск у напірних трубопроводах насосних станцій не повинен перевищувати 1,0 МПа.

  2. Для забезпечення працездатності установок водяного і пінного пожежогасіння необхідно
    виконати гідравлічний розрахунок діаметрів трубопроводів за методикою додатка Б.

  3. Трубопроводи установок пожежогасіння, що подають вогнегасну речовину на осередок
    пожежі, не повинні мати гнучких стикових з'єднань.

  4. Живильні і розподільні трубопроводи повітряних спринклерних установок слід про­кладати з уклоном у бік вузла керування або спускних пристроїв, що дорівнює:

0,01 - для труб із зовнішнім діаметром менше 57 мм;

0,005 - для труб із зовнішнім діаметром 57 мм і більше.



Водопостачання установок

1.2.45 Як джерело водопостачання установок водяного пожежогасіння, як правило, викорис­товують водопроводи різного призначення.

Для установок пінного пожежогасіння, як правило, використовують водопроводи непитного призначення, в яких якість води відповідає технічним вимогам до застосовуваних піноутворювачів.

1.2.46 Запас води для установок пожежогасіння допускається зберігати в резервуарах водо­проводів різного призначення, обладнаних пристроями, що не допускають витрати вказаного запасу


води на інші потреби.

Об'єм води до 1000 м3 повинен зберігатися в одному резервуарі.



  1. При визначенні об'єму резервуара для установки водяного пожежогасіння належить
    передбачати можливість гарантованого поповнення його водою з мережі водопроводу автоматично
    на весь час пожежогасіння.

  2. Тип запірної арматури (засувки) на трубопроводі, що наповнює резервуар вогнегасною
    речовиною, повинен забезпечувати візуальний контроль (за положенням штока) її стану (відкрито-
    закрито). Вказану арматуру належить встановлювати в приміщенні насосної станції.

  3. Контрольно-вимірювальне обладнання з мірною рейкою для візуального контролю рівня
    вогнегасної речовини в резервуарах (ємкостях) належить розміщувати в приміщенні насосної станції.

При автоматичному наповненні резервуара вказане обладнання не передбачається.

1.2.50 Для установок пінного пожежогасіння належить передбачати, крім основного об'єму,


100 % резервний об'єм піноутворювача.

Резервний об'єм піноутворювача зберігається на складі або в резервуарах установки. Для збе­рігання основного і резервного об'ємів піноутворювача (розчину піноутворювача), як правило, передбачають два самостійних резервуари. При використанні одного резервуара його ємкість не повинна бути більше 1000 м3.

1.2.51 При визначенні необхідної для пожежогасіння кількості води, піноутворювача, розчину
піноутворювача належить враховувати внутрішній об'єм трубопроводів установки пожежогасіння.

Подачу води для заповнення пожежних резервуарів належить передбачати по трубопроводах від водопровідних мереж.

Пожежні резервуари необхідно обладнувати переливним та спускним трубопроводами.

(Змінено. Зміна № 1)


  1. Максимальний строк відновлення основного об'єму вогнегасної речовини в резервуарах
    (ємкостях) установок автоматичного пожежогасіння належить приймати згідно зі СНиП 2.04.02.

  2. Для забезпечення розрахункового тиску в трубопроводах спринклерних установок і підвідних
    трубопроводах дренчерних установок, необхідного для спрацювання вузлів керування, належить
    передбачати імпульсний пристрій (автоматичний водоживильник) - металеву ємкість, що запов­нена водою або розчином піноутворювача (не менше 0,5 м3), і стиснутим повітрям.

У спринклерних установках з приєднаними пожежними кранами для будівель заввишки більше 30 м кількість води або розчину піноутворювача в імпульсному пристрої повинна бути не менше 1 м3.

Як імпульсний пристрій можуть бути використані водопроводи різного призначення з тиском, що дорівнює або більше розрахункового.



  1. В установках пожежогасіння з резервним пожежним насосом, що має місцевий або дис­танційний пуск або привод від двигуна внутрішнього згоряння, який вмикається автоматично,
    належить передбачати автоматичний водоживильник, що забезпечує роботу установки з розрахун­ковою витратою вогнегасної речовини протягом 10 хв.

  2. Імпульсний пристрій або автоматичний водоживильник у будівлях заввишки більше 30 м,
    як правило, розташовують на верхніх технічних поверхах будинку.

  3. Автоматичний водоживильник (імпульсний пристрій) повинен автоматично вимикатися
    при включенні пожежного насоса.

  4. У насосній станції кількість пожежних насосів і насосів-дозаторів повинна бути не менше
    двох кожного типу (в тому числі один резервний).




  1. Рівень осі насоса належить, як правило, розташовувати так, щоб забезпечити повне
    заливання корпуса насоса вогнегасною речовиною. Корпус насоса належить розташовувати під
    заливанням не менш ніж на 0,5 м від розрахункового рівня вогнегасної речовини у резервуарі
    установки пожежогасіння.

  2. У резервуарі установки пінного пожежогасіння належить прокладати по внутрішньому
    периметру перфорований трубопровід на 0,1 м нижче розрахункового рівня води, призначений для
    подавання та перемішування піноутворювача.

  3. Насосні станції автоматичних установок пожежогасіння для забезпечення подавання до
    них води належить відносити до І категорії згідно зі СНиП 2.04.02.

  4. Насосні станції належить розміщувати в окремому приміщенні будинків на перших,
    цокольних і підвальних поверхах з урахуванням вимог СНиП 2.04.01. Вони повинні мати окремий
    вихід назовні або на сходову клітку, що має вихід назовні. Насосні станції допускається розмі­щувати в окремих будинках або прибудовах.

1.2.62 Приміщення насосної станції належить відокремлювати від інших приміщень проти­пожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.

Температура повітря у приміщенні насосної станції повинна бути не нижче 5 °С, відносну вологість повітря слід приймати відповідно до категорії робіт І-Б згідно із ГОСТ 12.1.005.

Робоче і аварійне освітлення слід приймати згідно зі ДБН В.2.5-28.

Станція повинна бути обладнана телефонним зв'язком із приміщенням пожежного поста або іншим приміщенням з персоналом, що веде цілодобове чергування.

Біля входу в станцію повинно бути світлове табло з написом "Станція пожежогасіння".

1.2.63 Обладнання у приміщенні насосної станції слід розміщувати згідно зі СНиП 2.04.02.

Засувки, що встановлюються на трубопроводах, які наповнюють резервуар вогнегасною речовиною, належить встановлювати у приміщенні насосної станції.

(Змінено. Зміна № 1)

1.2.64 Насосні станції автоматичних установок пожежогасіння повинні мати патрубки зі з'єднувальними головками діаметром 80 мм, зворотними клапанами і засувками для приєднання рукавів пожежних машин.

Кількість патрубків повинна бути не менше двох і приймається за умови забезпечення подавання в підвідний трубопровід розрахункової кількості вогнегасної речовини.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка