До вихода ведучих, голос за сценою) (1)



Скачати 210.76 Kb.
Дата конвертації21.03.2019
Розмір210.76 Kb.

(до вихода ведучих, голос за сценою) (1)

У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися, це - геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, це – доброта.
 
 В. Гюго

Сказав мудрець:) (2)

Живи, добро звершай!



Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара —

Людина починається з добра.

Учень. Вас запитаю, де живе добро?(3)

І як знайти до нього ту стежину?(4)

Посеред багатьох в житті доріг,(5)

Малесенькую стежечку єдину.(6)

Як відшукать добро, його сліди?

Як доторкнутися до нього вчасно?

Бо навіть в темряві життєвих тупіків,(7)

Воно горить для нас так ясно!

І як не втратити добро, а пронести?(8)

Як дарувати його всім, кому потрібно?(9)

Його чекають й ранньої весни,(10)

Й тоді, коли вже на душі так зимно.(11)

Вас запитаю, де живе добро?(12)

В яких краях і у якім джерельці?

І чую голос: «Любі, я у вас

Живу - у кожному я серці».(13)



Ведучий. Добрий день, шановні гості!

Ведуча. Добрий день, дорогі друзі!
Ведучий. А день сьогодні добрий тому, що людським теплом і добротою зігріваються серця.

Ведуча. Добро живе в серці кожного із нас і це так прекрасно і неповторно! Ми можемо творити добро своїми руками! Ми творці добра на всій планеті! Дорогі гості, у нас сьогодні незвичайна мить. Саме ми створимо усі разом велике серце доброти, вклавши у нього зі своїх сердець частиночку добра.

Ведучий. З чого починається добро? Де його витоки? Звідки воно береться в наших серцях? Я вважаю, що добро починається з батьківських сердець. Кожна мати, виховуючи своє дитя, не шкодує тепла, ніжності, любові свого серця!

Діалог сина та матері

Син. Матусю рідна, я лише ступаю (14)
На цей важкий, тернистий шлях життя,
В усьому тільки добре помічаю,
А кажуть, вистачає в світі й зла?

Мати. А світ  розпочинається з любові,
Як день із світанкової зорі.
Коли пречисті, рідні колискові
Співають невсипущі матері.
(15)
І долю вам хрещато вишивають
Піснями, що тепліших не знайти,
І денно й ночно в Господа благають
(16)
Вас від страждань і горя вберегти.


Син. А світ мережаний то цвітом, то снігами, (17)
А в світонька такі шляхи круті!


Мати. І між його вітрами й віражами
Ви осягнете істини святі.
Не нарікай на труднощі даремно,
Не підкоряйся млявості імлі…


Син. Коли ж навколо раптом стане темно?

Мати. У грудях сонечко любові засвіти.(18)
Для себе, для родини й України.
Пильнуй вогонь добра від зла і марноти,
Бо ти на світі білому - Людина,
(19)
Бо в світі трудному світильник Божий-ти.
У цій шаленій чорно-білій січі,
Крізь болісні і радісні літа
Несімо любові промені одвічні -
Хай торжествують світло й доброта!

Я шаную своїх батьків, вдячний їм за те, що вони подарували мені життя! Батьки мої друзі і порадники! Щоб жити довго і щасливо на цій землі, треба шанувати своїх батьків. Тому поправу ці почуття я вкладаю у серце доброти!



Пісня «Твори добро»

Ведуча Милосердя й доброта — як два крила, (20) на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб виіскрити доброту з наших сердець, потрібен землетрус чи Чорнобиль? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба у звичайному плині немає людей, які потребують допомоги?

Ведучий.Ще з давніх часів благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба,(21) дати притулок бездомному, захистити старість і немічність,(22) порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.(23)

Читець. (24)

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш.

Коли у радощах витаєш

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То ранячи людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Є поміж нас багаті й бідні,

Кому що треба, доля не пита,

Та є дві речі всім нам необхідні:

У світі – мир, у душах – доброта.

Ведучий.

 «Жила-була на землі дівчина, яку звали Любов.(25) Не весело було їй жити на світі без подружки.(26) Ось і звернулася вона до сивого, старого чоловіка, який прожив уже більше ста років (27)

 - Допоможіть мені, дідусю, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все життя.

 

 Подумав чарівник і сказав:



 

 - Приходь до мене завтра вранці, коли заспівають перші пташки і роса ще не зійде.

 Уранці, коли яскраво сонечко освітило землю, прийшла Любов на призначене місце і побачила: стоять п’ять прекрасних дівчат.

 

 - Ось вибирай, - сказав чарівник. – Одну звати Радість, (28) іншу – Вдача,(29) третю – Краса,(30) четверту – Журба,(31) п’яту – Доброта.(32)



 

 - Усі вони прекрасні, - сказала Любов. - Не знаю, кого й вибрати…

 

 - Твоя правда, - відповів чарівник, -всі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а можливо, і дружитимеш, але вибери тільки одну з них. Вона і буде тобі подругою на все життя.



 

 Підійшла Любов до дівчат ближче і подивилася в очі кожній. Вона задумалася, а потім підійшла до Доброти і простягла їй руку…»(33)


Танець (34)

 Ведуча.  Ще в найдавніших колядках, (35)які дійшли до нашого часу, побажаннях, примовках, люди зичили одне одному саме Добра. Коли зустрічалися, говорили: «Доброго здоров’я», «Добрий день», «Добрий вечір», «Дай, Боже час добрий». Коли були в гостях, прощаючись, зичили тільки добра: «На добро!», «У добрий час!». Існував звичай платити добром за добро, хто його порушував, піддавався загальному осуду. У народних казках же герої, що чинять саме добрі справи, завжди одержують винагороду, досягають бажаного, перемагають(36). Ось так високо народ цінував Добро!

 Ведучий. «Темного лугу калина, доброго роду дитина», «Лихо не без добра». Одним з найстрашніших прокльонів був вислів «Бодай тобі добра не було!».(37) Лагідну людину називали не інакше як добрий. І нині ми, прощаючись увечері, кажемо: «На добраніч»(38), Навчаємо добра,тобто виховуємо на основі справедливості. Усна народна творчість і зараз розглядає Добро і Зло як антиподи, віддаючи перевагу першому, наприклад, «Добро роби – добро й буде», «Хто людям добра бажає, той і собі має», «Добре діло роби сміло», «Добрий чоловік надійніше кам’яного мосту», «Все добре переймай, а зла уникай» та багато інших.

Ведуча. Один із мудреців сказав: «Доброта схожа на сонечко» яке зігріває(39), огортає теплом душі живих істот, робить життя ясним, світлим, радісним». Серед якостей, якими визначається цінність людини, одне з найперших місць посідають її моральні чесноти: доброта, милосердя, чесність, скромність, доброзичливість, сміливість тощо.

 Ведучий. А чи всі з вас правильно розуміють, що таке добро, а що таке зло? Наші психологи пропонують вам психологічну гру «Що таке добре, а що таке погано?».(40) Ваше завдання – заперечити (ні) або підтвердити (так) наведені положення.

 Гра. (проводять гру 2 учні)

 1. Погано не співчувати людині коли з нею трапилась біда.

 2. Погано хуліганити, бешкетувати.

 3. Погано заздрити успіхам товариша чи однокласника.

 4. Погано не дозволяти кривдити себе і не дозволяти собі кривдити інших.

 5. Погано користуватися результатами праці інших.

 6. Погано не бути боягузом, не відступати перед труднощами.

 7. Погано не поважати думку іншого, хоч вона і відрізняється від твоєї.

 8. Погано розкидатися обіцянками і не виконувати їх.

 9. Погано перебільшувати свої здібності.

 10. Погано бути жадібним, злим, зажерливим.

 11. Погано радіти, коли в товариша радість.

Ведуча.У наш час, час наукових злетів технічного прогресу, високих технологій, на жаль, зла не поменшало, а побільшало, воно на кожному кроці чатує на людську душу. Зло багатолике. Воно проявляється як егоїзм, душевна черствість, жорстокість. А зароджується воно, коли ще дитина робить перші усвідомлені кроки в житті. Ось чому так важливо уже в дитинстві, а тим паче у вашому віці, формувати тверді переконання на основі християнського вчення про добро і зло, шляхом самовиховання виробляти в собі непримиренність до всього негідного. А що є негідним, проти чого боротися? Та все ж найважливіше для кожного з нас – виховати в собі людину. В. Сухомлинський писав: «Інженером можна стати за п’ять років, учитися ж на людину треба все життя» - і закликав:«Виховай у собі людську душу!». А що таке душа? Чи є вона взагалі? Адже її не можна побачити, до неї не можна доторкнутися. Та все ж таки ми спробуємо зараз побачити, якою може бути душа, станемо свідками дива, яке приготував для нас (ім’я учня).

 Дослід.

 У склянці прозора рідина – речовина луг. Уявіть собі, що це людська душа – чиста, не заплямована ні обманом, ні злими жорстокими вчинками. Та ось щось трапилось з людиною – і вона скоїла злий учинок (капає по капельці фенолфталеїн, вода стає рожевого кольору, дедалі темнішого), потім – ще щось недобре, погане. Поступово Душа темніє, їй важко, вона страждає, болить, мучиться. І, не витримавши цих душевних мук, людина знову починає творити добро (у розчин по капельці додається будь-яка кислота, і він знову стає безбарвним, прозорим). І сталося диво – душа знову поступово очистилася, стала красивою.

Ведуча. А яка вона, людина з чистою, красивою душею?(41) Чим відрізняється від інших? Така людина завжди готова прийти на допомогу іншим від щирого серця. Вона відрізняється від інших своїми вчинками, вона омита святим бажанням любити. І ця чистота, ця краса робить людину добрішою, мудрішою. І хоч до душі не можна доторкнутися, її можна легко зруйнувати, тому треба мати в душі святе, чисте, прекрасне, бо без цього ми вже не люди, бо переступимо через закони людяності, доброти, честі.

Ведучий.Оповідання В. Сухомлинського «Підлога буде чиста. А душа?»

Першокласниця Марійка, прийшовши додому, побачила, що підлога в кімнатах чиста, аж блищить.(42)

— Як у нашому класі після уроків, — сказала мамі Марійка.(43)

Хтось постукав. Мама відчинила двері. До хати ввійшла сусідка — престара бабуся Христина. (44)

Бабусі вісімдесят дев’ять років.(45) У неї сім синів, три дочки, багато внуків і правнуків. Мама низько вклонилася бабусі Христині, узяла її під руку й повела до вітальні. Жахнулася Марійка: надворі дощ, взуття у бабусі брудне, — там, де пройшла бабуся, розпливлися калюжі. (46)

Коли бабуся пішла додому, Марійка сказала:

— А ми б до класу з такими брудними черевиками не впустили… Підлога ж мусить бути чиста…

— Підлога буде чиста, доню… А душа? — тихо сказала мама.(47)

Ніколи не можна залишатися байдужим. Саме байдужість душевна вада Марійки.Чи не час нам зробитися чутливішими, проявити кращі душевні риси.
Пісня «Червона калина» (48)

Ведуча. Вдумайтесь у такі факти: в Україні проживає майже 2млн. одиноких людей.(49) Близько 200 тисяч із них цілком або частково не здатні обслуговувати себе. 15 тисяч із них проживаютьу будинках-інтернатах, їх об′єднує немічність, самотність.
Ведучий.(50) У злиднях живуть 150 тисяч наших земляків. Близько 30 тисяч із них мешкають у напівзруйнованих халупах.
Ведуча .За останні 5 років злочинність зросла на 45%. У країні нині засуджено понад 100 тисяч підлітків(51), 527 тисяч взято на облік у міліції.
Ведучий.У світі 39млн. ВІЛ-інфікованих,(52) із них 4,5млн. – діти. В Україні 41452 ВІЛ хворих людей, в Харківській області – 1114осіб.
Ведуча. В Україні 700 тисяч дітей у віці від 12 до 18 років – наркомани, (53)40%  підлітків вживають алкогольні напаї.

    Не зобидь ні старця, ні дитини,


    Поділись останнім сухарем,
    Тільки раз ми на землі живем.
    У могилу не бери провину.

    Зло нічого не дає крім зла,


    Вмій прощати, як прощає мати.
    За добро спіши воздати -
    Мудрість завше доброю була.

    Витри піт солоний із чола


    І трудись, забувши про утому.
    Бо людина – ціниться по тому,
    Чи вона зробила, що могла,
    Скільки сил у неї вистачило,
    Щоб на світі більше щастя стало.
Звуки сопілки або скрипки).
 Ведучий.Милосердя. яким важливим і необхідним воно є у нашому житті. Чи завжди проявляємо людяність, доброзичливість, допомогу до тих, хто так цього потребує?

Мудрі французи кажуть: «От якби то молодість знала, якби ж то старість могла…»



ВедучаСтарість - не радість, так скажете ви.(54) Ніхто її не чекає, всяк прихитряється відсунути її небажаний прихід. Та вона підкрадається несподівано, раптово впаде, як сніг на скроні, і ти розумієш, - усе краще вже було, все в минулому. А з тобою лише спомини та недуги, самота та немічність.

Промайнули молоді роки бурхливим потоком, і стушила ходу свою старість.



Ведучий.Такі реалії життя, така людська доля. У кожного вона своя – комусь усміхнулася більше , комусь – менше. Старість – така ж частина життя, як і молодість. Як дитинство…


Інсценізація.
(Кімната, звучить голосно музика, хлопчик витанцьову з книжкою, старенька бабуся сидить в кріслі, потім повільно встає з паличкою).
Бабуся.
    Сєня, трішки приглуши,
    Голова уже гудить.
Онук.
    Ой, сидиш собі й сиди,
    В тебе завжди щось болить.
    Скільки раз казать, я – Сем,
    Не понятно вам, чи що?
    Ви, бабулю, вже совсєм,
    Не цікавитьвас ніщо.
    Зараз реп саме у моді,
    Відчуваєте прилив?
Бабуся.
    Ой, прошу, онучок, годі,
    Виключи вже цей мотив.
    Вже весна співа на дворі,
    Чуєш пісню солов′їв?

Онук.
    Ви насправді, бабцю хворі,
    Це давно старі пісні.
    В них ні кайфу, ні приколу,
    Можна і коньки отдать.


Бабуся.
    Ой,не чула я ніколи,
    Щоб коньки весною брать.
    Вже пирій шумить в городі,
    І осот, як біс, поліз.
Онук.
    Ой, бабан, ну досить, годі,
    А то ще добавиш сліз.
    Тяпка – це у прошлом вєкє,
    Соврємєнна жизнь бурлить,
    Зараз мисль о человєкє,
    Вже пора перекусить.
Бабуся.
    Ось картошечка тепленька,
    Солоненькі огірки...
    Їж, прополемо гарненько
    Й відпочинем залюбки.
Онук.
    Ой, наївсь, тепер поспатиб,
    Я люблю відпочивати.
Бабуся.
    Та, щоб їсти, треба мати,
    Працювати й зароблять.
Онук.
    Йди вже, бабцю, на городик,
    Поспілкуйся з бур′янцем.
Бабуся.
    Спину ломить на погоду.
Онук.
    Це гімнастика лікує й збереже твоє лице.
Бабуся.
    Може, й правда розімнуся,
    Хай дитина ще поспить,
(бере паличку)
    Боже ж мій, я не нагнуся
(виходить)
    Ой, болить, болить, болить.
Читець. Фроленков

«Ой коли б ти, діду…»

Жив онук у місті, (55)дід його – в селі.(56)

Внук трудився в банку,(57) дід – біля землі.(58)

Щира, нерозлучна дружба в них була.

Внук возив від діда всі харчі з села.(59)

Птицю і свинину, (60)груші, виноград.(61)

Обчищав до нитки в діда ферму й сад.

Часом при нагоді завжди говорив:

«Щоб ти, любий діду, двісті років жив.(62)

Мав прекрасний настрій, форму бойову.

А я біля тебе в щасті проживу».

Старенький трудився чесно, поки міг.

Та ось занедужав і звалився з ніг.(63)

Не встає із ліжка. За вікном – зима.

Виглядає внука, а його нема.(64)

Внук не поспішає в цей тривожний час,

Бо нема вже в діда сала і ковбас.

У листі дід просить: «Забери мене.».(65)

Внук дружині каже: «Бач, куди він гне?!(66)

Хоче, щоб забрали, стали доглядать.

А чому ж не хоче взяти його зять?..»

Дружно односельці почали писать.(67)

Довелось із скрипом діда забирать.

І онук говорить сам собі тепер(68)

«Ой коли б ти, діду, по скоріше вмер».(69)

Притча про добро (відео) (70)

Ведуча.Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина з молоком матері і на протязі усього життя дарує світу.

Учень зачитує розповідь:

Серед поля стоїть маленька хатинка(71), її побудували, щоб у негоду люди могли сховатись і пересидіти у теплі. Одного разу серед літнього дня (72) захмарило, і пішов дощ. А в лісі було в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба ллє дощ, як з відра. Коли бачать: до хатини біжить(73) ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтить від холоду.

І ось один із тих хлопчиків, що сиділи в сухому одязі, сказав: «Як мені тебе шкода»(74). Другий теж промовив красиві жалісливі слова(75) «Як страшно опинитись у зливу серед поля. Мені шкода тебе!». А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху. (76)

Пісня «Посміщка» (77)

Засівайте добро на землі,

Не чекайте, коли вас покличуть.

У сумні, чи то радісні дні,

Засівайте добро на землі!

Засівайте подяку й тепло,

Засівайте любов, мир і ніжність.

Все прощаючи сійте і сійте.

Засіваючи, в добре лиш вірте.

Залишіть після себе прекрасне,

Вічне, чисте, святе, осяйне.

Пам’ятайте: добро починається з тебе,

І любові добро не мине!

Засівайте добро на землі!

Ведучий . Поспішайте, діти, робити добро! Нехай не затьмарить вашу душу зла справа. Хай тепло ваших сердець зігріває всіх: і рідних, і друзів, і навіть незнайомих людей. І тоді настане час, коли зможете сказати: «Я роблю важливу справу – приношу людям радість!»

                                              



Читають (4 учні)

Добро  і  Зло  -  це  зовсім  не  сусіди.(78)


Живуть  вони  на  двох  материках.
На  першому,  де  Зло,  там  завжди  біди,
Там  де  Добро  -  приносить  щастя  птах...

В  країні  Зла  чорніє  день  і  нічка,(79)


Росте  там  сад,  мов  хащі  в  бур'янах,
Тече  у  нім  зловісна  чорна  річка,
Що  не  насниться  в  найстрашніших  снах...
 Там  де  Добро  панує  -  там  усюди(80)
Буяє  цвіт,  дерева  у  плодах,
І  в  мирі  там  живуть  скрізь  добрі  люди,
Не  знають,  що  це  "горе",  "зло"  і  "страх"...

Сміється  на  весь  світ  ДобрА  країна,(81)


І  плаче  на  весь  світ  країна  Зла.(82)
Завжди  Добро  хай  обира  людина,(83)
Щоби  у  щасті  й  радості  жила!..

Танець.   (84) 

Ведуча.Справжня доброта німа. Людина, яка робить добро за велінням серця, ніколи не буде вихвалятися цим, хизуватись своїм вчинком перед іншими.

Ведучий.Підкажіть, а чи можете Ви назвати ту людину, яка по відношенню до Вас найдобріша, яка щоденно, щохвилинно, що секунди виявляє свою любов, турботу, яка дарує Вам доброту і нічого не чекає у відповідь.

Ведуча.Так, це Ваша матуся.( 85) Це вона з першої хвилини життя схиляється над Вами, це вона в тривозі і надії вдивляється у Ваші оченята, сподіваючись і прагнучи щастя для Вас.

Ведучий.Материнська любов найсвятіша. Та, на жаль, не всі і не завжди ми уміємо її оцінити. Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зронене слово залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює її коси та розсипає зморшки на чолі.

Сценка (86)

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася в юрбі. Загубилася і заплакала:

- Мамо! ... Де моя мама?

Люди оточили дівчинку і питають:

- Як тебе звуть, дівчинко?

- Оля.


- А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

- Маму звуть... мама... матуся. Люди усміхнулися. І знову питають:

- Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

- Очі в неї... найдобріші...

- А коси? Які в мами коси - чорні, русі?

- Коси... найкрасивіші...

Знов усміхнулися люди. Питають:

- Ну скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є,згадай.

- Руки в неї... найласкавіші.

Пішли люди і оголосили по радіо: "Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки".



Пісня про батьків (87)

Ведуча.Поряд із радістю і щастям ужитті йдуть хвороба, сум, скорбота, смерть. (88)

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ «НА КЛАДЦІ»

На вузенькій кладці через річку розминутися ніяк. З одного берега по кладці йде чоловік у білій сорочці. Йде і весело співає. З протилежного берега на кладці йде чоловік у чорній сорочці. Йде, схиливши голову,— сумний, невеселий. Зійшлися на середині річки. Чоловік у чорній сорочці каже:
- Я дуже поспішаю, дай мені дорогу, повернись на берег, а потім перейди річку.
- Куди ж ти поспішаєш?— запитав чоловік у білій сорочці.
- У мене вдома велике горе. Син помер.
- Я теж поспішаю, сказав чоловік у білій сорочці.
- Куди ж ти поспішаєш?
- У мене вдома велика радість. Син народився.
  Довго стояли мовчки на кладці обидва чоловіки, дивилися в очі один одному.     Потім чоловік у білій сорочці тихо і сумно сказав:
- Тобі треба бути вдома швидше.
     Сказавши це, чоловік у білій сорочці повернувся назад і пішов на берег, туди, куди треба йти чоловікові в чорній сорочці (В. Сухомлинський).
Ведучий.Кожна людина повинна вміти розділити людську радість і біль. Бо як говорить народна мудрість: «Чужого горя не буває». І сьогодні ми з вами доторкнемося до великого таїнства людської душі — милосердя і дізнаємося у чому воно виявляється.

Ведуча.З-поміж різноманітних проявів добра чи не найпереконливішим є милосердя.(89) Словник української мови витлумачує цю чесноту як співчутливе ставлення до когось. Милосердною людиною називають людину, готову прийти на допомогу іншим, сповнену доброти та чуйності.

Кажімо більше ніжних слів


Знайомим, друзям і коханим,
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.

Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, у яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя.

Добре те, що сонце світить. Добре те. Що вітер віє. (90)

Добре те що цей от ліс разом з нами ріс і ріс (91)

Добре гратися надворі . (92)Добре вчитися у школі.(93)

Добре плавати в ставку,(94) добре те ,що я живу!(95)


Добрим бути, зовсім це непросто,

Не залежить доброта від росту,

І від кольору теж не залежить.

Доброта – не цукор і не нежить!

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

Якщо доброта, як сонце, світить,

Весело дорослим й усім дітям.

Добрим бути - зовсім це непросто,

Не залежить доброта від росту,

Тільки треба добрим, добрим бути

І в біді нікого не забути!

Я вірю в силу доброти, добро завжди сильніше злого,

Дає наснагу, щоб цвісти і світлу обирать дорогу

Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається,

Що кривди розбива пласти, красою тулиться до серця.

Я вірю в силу доброти, що має долю роботящих,

Що хоче, щоб і я, і ти , і все було на світі кращим.

Про людей, які дарували нам добрий погляд, добре привітне слово ми довгий час згадуємо з теплом та вдячністю. Такій людині нам неодмінно хочеться віддячити чимось гарним, теплим: сердечною ласкою, лагідною усмішкою..(96)


Кажімо більше ніжних слів знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане від зливи наших почуттів

Нехай тих слів солодкий мед чиюсь загоїть рану

Чи перший біль чи то останній, коли б то знати наперед!

Кажімо більше ніжних слів, комусь всміхаймось ненароком,

То не життя людське коротке, короткі в нас слова черстві.

Кажімо більше ніжних слів…

Пісня «За вроду дякую батькам» (97)

Ведуча.Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині, розуміли ще за сивої давнини. У Вавилоні був такий звичай: недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив. Такий звичай побутував і в ассирійців, і в єгиптян. Звичай чинити добро безкорисливо.

Ведучий.Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружувався, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Уже давно немає тих, хто саджав ці дерева. Забули їх імена, імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в XVII столітті, плодоносять і радують людей ще й сьогодні.

Ведуча. Прекрасний звичай побутує й нині на Кавказі. Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, угамувавши голод чи спрагу, не може навіть подякувати: не знає кому.

Григорій Сковорода був переконаний, що досконалість людини в тому, наскільки здатна вона приносити добро і користь ближньому.

З давніх-давен дзвони крім богослужіння. повсюдно використовувались як набат для сповіщення про якесь лихо, біду: на сполох під час пожежі, ворожого нашестя.

Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доброти, бо тільки доброта та довіра робить нас справжніми людьми.



Ведучий Колись Василь Сухомлинський написав наказ і ми хочемо, щоб ви взяли його в життя як пам'ятку. (98)

  • − Бути хорошими дітьми - означає не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна твоїми поганими вчинками.

  • − Вмій відчувати найважчі душевні муки матері й батька, їхня хвороба — твоя біда.

  • − Вмій бути добрим у думках і почуттях. - Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби батькам приносять не лише праця та втома, а й хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі.

  • − Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними своїх батьків!

Притча про доброту.

Ранок було дуже холодний. (99)Хлопчик, який продавав газети, (100)дуже замерз, і від голоду у нього вже не було сил. Йому потрібно було продавати газети, так як необхідно було заробляти на проїзд на автобусі до школи, так як в його селищі не було старших класів.

Хлопчик настільки був голодним, що набрався сміливості і вирішив підійти до найближчого будинку і попросити їжі.(101) Коли йому відчинили двері, то йому стало ніяково, і він попросив тільки попити.

Жінка, яка відчинила йому двері, зрозуміла, глянувши на хлопчика, що він голодний. Вона винесла йому молоко у великій склянці.(102) Коли хлопчик випив все молоко, він запитав:

- Скільки мені треба заплатити за молоко?

- Нічого, - жінка з посмішкою на обличчі йому відповіла,(103) - мене вчили з дитинства не брати гроші за добрі справи.

- Я буду молитися за Вас, - тихо прошепотів хлопчик.

Він відчув себе повним сил, коли він відійшов від будинку, і його віра стала сильнішою. Він зрозумів, що Бог завжди допомагає стражденним і приходить на допомогу в самий важкий момент.

Минуло багато років і все навколо змінилося. Та молода жінка, яка вже стала бабусею та її здолала важка хвороба.(104) Лікарі, які були в тому селищі, не могли їй допомогти. Її перевели в міську лікарню. Все одно діагноз ніхто не міг поставити. Для цього викликали доктора медичних наук.(105)

Як тільки доктор дізнався звідки ця жінка, то він відразу ж пішов оглядати цю жінку. Це був той самий хлопчик, який підробляв, продаючи газети.

Він дізнався цю жінку і робив все можливе і неможливе, щоб їй допомогти.

Лікування зайняло багато часу і зусиль від доктора, але, зрештою, хвороба залишила стареньку.

Після лікування доктор сказав, щоб рахунок за лікування спочатку було надано йому.

Коли він отримав рахунок,(106) то він написав щось внизу рахунку і тільки тоді розпорядився, щоб рахунок передали жінці.

Жінка чекала,(107) коли їй прийде рахунок за її лікування і розуміла, що воно обійдеться їй дуже дорого і, можливо, їй доведеться продати все своє майно.

Коли їй принесли рахунок, то вона молилася Богу. Вона почала пильно дивитися на рахунок з кругленькими цифрами і побачила внизу рахунку напис: «Рахунок повністю сплачений за один стакан молока» і підпис лікаря.

Жінка розплакалася(108) і тут же згадала голодного хлопчика і склянку молока, який вона йому винесла.

1 учень. (109)

Спасіння — у добрі, спасіння — у любові,

І це стосується, напевно, нас усіх.

Чого ж ми носимо у серці та у слові

Отруту заздрості та злості вічний гріх?

Нехай не топче нас неправди битий чобіт…

Зустрівши ближнього, хай відчуття твоє

Душі признається, що у людській подобі

Це сам Господь правицю подає.

2 учень

Коли ти будеш добрим,

Про тебе люди скажуть.

Ніколи не забудуть про ввічливість твою.

У школі і удома усім давно відомо

Що добрих не народжують, а добрими стають.



3 учень

Не лінуйтесь робити добро

Лише зла не бажайте нікому

Бо воно, як велика гора

Стане вам на шляхові земному.

4 учень

І старайтесь робити добро

День і ніч, і у кожну хвилину,

Щоб серденько, як сонце цвіло,

Це хорошою робить людину

5 учень. Правда в світі є дуже проста:

Сонце землю теплом зігріває.

А людину – її доброта

І любов у житті прикрашає.



Ведуча .З давніх давен усьому людству відоме зображення "дерева життя" –(110) гілочки, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього, що наводить на думку, про те, що все навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що народжується зараз, народжується майбутнє.

Ведучий. Час невпинно біжить вперед. Збігають хвилини, години пливуть роки. Хочеться вірити, що у вас все буде гаразд, хочеться, щоб слова доброти, почуті сьогодні, ви пронесли крізь усе життя. Пам’ятайте, людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх тратити його на погані справи. (111)



Ведуча. Будьте добрими, людяними, милосердними, терпеливими, нехай не черствіють ваші душі у щоденних клопотах, бережіть своє серце від усього злого. Всім нам не легко у сьогоднішній скрутний час, але пам’ятаймо, що поруч є люди, яким набагато гірше. Бо ми можемо хоч на крихту покращити їхнє життя своїм ставленням, усмішкою, теплим поглядом.

Пісня «Квітуча Україна»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка