Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки Кафедра «Оркестрові інструменти» «Затверджую»



Скачати 267.87 Kb.
Дата конвертації10.07.2018
Розмір267.87 Kb.
ТипРобоча програма

Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Кафедра «Оркестрові інструменти»

«Затверджую»

Проректор з навчальної роботи

С.В. Хананаєв
«____» ________________ 2016 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ

спеціальність 025 «Музичне мистецтво»
спеціалізація: «Оркестрові струнні інструменти»

освітній ступінь магістр

Дніпро – 2016

Робоча програма «Виконавський аналіз музичних творів» підготовка магістерської виконавської програми для студентів за напрямом підготовки 025 «Музичне мистецтво».

« 20 » серпня 2016 року

Розробник: викладач кафедри «Оркестрові інструменти» Савченко Т.Ю.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри «Оркестрові інструменти»

Протокол № 1 від «__27__» серпня_ 2016 року

Завідувач кафедри «Оркестрові інструменти»

________________________________ (___Горовий С.Г.__)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_27_» ____серпня_____ 2016_ року

Схвалено Вченою радою Дніпропетровської академії музики ім. М.Глінки

Протокол № 1 від «_29_» __серпня___ 2016_ року

© Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, 2016 рік

© Т.Ю. Савченко, 2016 рік



  1. Опис навчальної дисципліни

Навчальна програма «Виконавський аналіз музичного твору» зі спеціальності «Оркестрові струнні інструменти» призначена для вищих навчальних закладів мистецтв фахового напряму «Магістр».

Завданням курсу є синтез та узагальнення на новому, більш високому рівні знань, які були отримані студентами в процесі навчання в консерваторії на лекційних курсах методики викладання гри на спеціальному інструменті, аналізу виконавських стилів, аналізу педагогічного репертуару, камерного ансамблю, квартету, педагогічної практики. Курс також базується на знаннях отриманих на предметах теоретичного циклу таких як: історія музики, гармонія, поліфонія, аналіз музичних форм.

Курс «Виконавський аналіз музичного твору» поєднує в собі практичні заняття та змішані практично-семінарські заняття. Суттєву частину циклу складають практичні заняття з аналізу конкретних музичних творів.

Основний зміст курсу об’єднується навколо головних проблем:

- виконавські проблеми найважливіших стилів скрипкового мистецтва;

- питання з методики навчання гри на спец. інструменті;

- засоби виразності скрипкового виконавства;

- питання теорії та психології виконавства.

Курс розрахований на один учбовий рік та складається з 80 годин, із яких 80 – лекційно-практичних, 100 – самостійна робота.

За результатами вивчення курсу проводиться залік.




Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, спеціалізація,

освітній ступінь



Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів - 6

Галузь знань

02 «Культура і мистецтво»




денна форма навчання
нормативна частина
цикл професійної підготовки

Спеціальність 025

«Музичне мистецтво»


Модулів – 4

Спеціалізація «Оркестрові струнні інструменти»

Рік підготовки:

1-й


Загальна кількість годин – 180


Семестр


І-ІІ


практичні заняття



80 год.



Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 1



Освітній ступінь

Магістр


Самостійна робота

100 год.



Вид контролю:

поточний контроль 1 семестр;

підсумковий контроль (залік) – 2 семестр

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить для денної форми навчання – 1 : 1,25.



  1. Заплановані результати навчання


Знати: - загальну характеристику творчості композитора;

  • історію виникнення твору чи циклу;

  • основні риси та історію виникнення жанру;

  • основні редакції твору


Вміти: - визначити характер твору;

  • визначити форму твору;

  • зробити гармонійний аналіз твору;

  • здійснювати аналіз усіх музичних засобів;

  • здійснювати порівняльний аналіз різних музичних текстів, належаних одному композитору (ракурс індивідуального стилю), одній національній культурі, конкретній історичній епосі.


Володіти: - методикою підбору репертуару з урахуванням програмних

вимог та індивідуальності студента;



  • виконавськими засобами музичної виразності;

  • методикою вирішення технічних проблем;

  • засобами підбору аплікатури з урахуванням стилістичних особливостей;



  1. Програма


Тема №1. Основні поняття виконавського аналізу та їх сутність.
Виконавські засоби виразності для створення індивідуального трактування музичного твору, інформація про епоху, її стильові особливості, аналіз авторського тексту на трьох етапах : композиторського (метро-ритмічний малюнок, звуковисотність, фразування, формоутворююча динаміка, артикуляція), композиторсько-виконавського (фактура, темп, аплікатурні ідеї автора), виконавського (динамічне та ритмічне нюансування, тембральна характеристика звуку).

Тема №2. Аналітичний аналіз. Виконавський аналіз.

Аналітичний аналіз ( «до виконавський» ) – включає в себе музичний аналіз, аналіз композиторських засобів виразності, історію появи музичного твору.

Виконавський аналіз – виконавські засоби виразності для створення індивідуального трактування музичного твору. Індивідуальні засоби музиканта-виконавця для відтворення авторського тексту (артикуляція, штрихи, нюансування, тембр, агогіка та ін..), що не фіксуються у нотах, або фіксуються частково. Досягнення яскравого художнього образу через осягнення форми і змісту твору (композиційної і драматургічної сторін музичної форми).

Тема №3. Цілісний аналіз.

Взаємодія всіх сторін музичного твору – звукової, інтонаційної, композиційної. Твір розглядається у єдності змісту та форми, теоретичних та історичних ракурсів, об`єктивного вивчення та естетичної оцінки, як художньо цільне, яке залежить від композиторського замислу, виконавської інтерпретації та направленості на слухача.



Тема №4 Засоби музичної виразності та їх взаємозв`язок.

Елементи музичного твору (мелодія, гармонія, метро ритм, фактура та ін.) зафіксовані в нотному тексті. Стабільні засоби музичної виразності (мелодія, гармонія, структура твору). Рухливі засоби ( фактура частково, динаміка, тембр, засоби артикуляції, агогіка).



Тема №5 План виконавського аналізу.

  1. Аналіз назви твору:

програма;

жанр: - танцювальний (менует, вальс, мазурка, марш і т.д.)

- вокальний (арія, романс, серенада, баркарола і т. д.)

- інструментальний ( прелюдія, соната,скерцо, увертюра і т.д)

- поліфонічний (фуга, інтенція, канон)

- частина циклічного твору (частина сонати, концерту, сюїти..)

темп (алегрето, ларго, віво….)


  1. Автор твору:

  • ім`я, країна народження, освіти і творчості композитора;

  • роки життя, приналежність до епохи;

  • основні стилістичні напрями творчості, новаторство композитора,їх проява в цьому творі.

  1. Композиторські засоби виразності: фактура, форма, метро ритм, інтонаційність, ритміка, тонально-гармонійний план, темпова область та ін..

  2. Виконавські засоби виразності: артикуляція, штрихи, динаміка і нюансування, тембр, агогіка, прийоми виконання ( прийоми звуковидобування, специфічні прийоми), остаточний темп виконання та ін..

  3. Аналіз виконавських труднощів: фактурних, метро ритмічних, темпових, аплікатурних, артикуляційних, тембрових, регістрових.

Примітка: - якщо твір є редакцією, перекладенням або транскрипцією, то слід знати його автора, інші редакції та варіанти перекладення, першоджерело;

  • Якщо в основі твору лежить вокальний твір, необхідно знати словесний текст.


Тема. №6. Авторський текст.

Розуміння авторського задуму композитора, роз шифровка закладених в ньому образів, символів, ідей. Причини обмеженості застосування динамічних, темпових, штрихових позначень, відсутність розшифрування мелізмів.



Тема №7. Редакція твору.
Редакція музичного твору містить текст оригіналу майже без змін, в якому автор редакції виставляє вказівки, що стосуються темпу, штрихів, динаміки, аплікатури, фразування, агогіки, розшифрування мелізмі, відмічає специфічні прийоми виконання. Порівняльний аналіз уртекста з різними редакціями дозволяє побачити варіантну множинність виконання одного і того ж музичного твору, досліджувати питання природи і специфіки виконавських засобів, їх тематичних, жанроутворюючих і драматургічних функцій, їх ролі у формотворенні, втіленні індивідуальної художньої ідеї твору.
Тема №8. Перекладення, транскрипція.

Перекладення музичного твору – пристосування фактури оригіналу до технічних можливостей якого-небудь іншого інструменту, ансамблю, тощо. Іноді перекладення містить полегшений виклад музичного твору для виконання на тому ж інструменті ( тембральні, фактурні, штрихові, динамічні зміни ).

Транскрипціярізновид перекладення, є переробкою музичного твору, що має самостійне художнє значення, або зміна ( в цілях більшої зручності або віртуозності) викладу без зміни інструмента, для якого призначений твір в оригіналі. Перетворення торкаються структури твору, його фактури і ритміки, застосування способів поліфонізації, перенесення матеріалу з одного регістра в інший, октавні подвоєння та інші засоби інструментального перевтілення.
Тема №9. Виконавський аналіз на трьох етапах роботи над музичним твором.
Перший - ознайомчий. Присвячений створенню загального уявлення про п’єсу, про її основні художні образи.

Другий – робота над твором. Знаменує собою поступове поглиблення в суть твору, що вивчається; на цій стадії відбуваються відбір і оволодіння засобами вираження, необхідними для реалізації його художнього змісту.

Третій – завершальний. Підводить підсумок усієї передуючої роботи, приносить і якісний новий початок: художній твір отримує закінчене виконавське втілення. Що вимагає від музиканта-інтерпретатора єдності почуття і думки, майстерності та натхнення.
Тема №10. Стиль і жанр в музиці як елементи виконавського аналізу.
Музичний стиль – виникаюча на певному соціально-історичному грунті і пов’язана з певним світосприйняттям система музичного мислення, ідейно-художніх концепцій, образів і засобів їх втілення, тобто, спільність образної системи, засобів музичної виразності і творчих прийомів композитора. Під стилем мають на увазі : 1) стійка єдність образних принципів художніх напрямів різних історичних епох, мистецтва, що проявляються в особистих видах; 2) характерні риси як окремого твору, так і жанру в цілому; 3) творча манера окремих композиторів.

Стилізація – навмисна імітація художнього стилю, характерного для того або іншого композитора, жанру, течії, народності, епохи.

Музичні жанри – пологи і види музичних творів, музики, що історично склалися у зв’язку з певним життєвим призначенням, у зв’язку з її різними соціальними ( зокрема, соціально-побутовими, соціально-прикладними) функціями і різними умовами виконання і сприйняття музики.

Жанри класифікуються: 1) по своєму походженню і життєвому призначенню (соціально-побутові і соціально-прикладні); 2) за способом і умовами битування (камерні і концертні); 3) по складу виконавців і способу виконання (вокальні, вокально-інструментальні і інструментальні).


Тема №11. Інтуїція в музично-виконавській діяльності

Два основні види інтуїції : чуттєва і інтелектуальна. Чуттєва – прямий розсуд істини за допомогою зовнішнього почуття; інтелектуальна – пряме досягнення розумом істини, не виведеної з інших істин за допомогою доказу.



Виконавська інтуїція як пряме рішення художньої задачі слуховому уявленні або в ігрових операціях, що виникає без опори на доказові міркування. У момент інтуїтивного «осяяння» виконавський аналіз замінюється «внутрішнім передслуханням» художньої істини – того «ідеального» виконавського варіанту, який дозволяє якнайповніше відбити ідейно-художню суть музичного твору. Але іноді в процесі творчості «внутрішнє передслухання» протікає в згорнутому виді так швидко, що не встигає фіксуватися в пам’яті. У цих випадках інтуїція виконавця проявляється безпосередньо в ігрових рухах, які самому музикантові можуть здатися несподіваними і спонтанними, але насправді заздалегідь підготовлені прихованою роботою свідомості.

Внутрішні детермінанти виконавської інтуїції : 1.спрямованість (установка) на рішення художньої задачі; 2.життєвий і творчий досвід виконавця; 3.психічні процеси .


Тема №12. Форми існування виконавської інтерпретації.
Музикознавський та виконавський аналізи твору.

Інтерпретація виконавця існує в двох основних формах: потенційний і актуальний. Перша містить в собі «згорнутий» образ твору, друга всякий раз являється на світло в процесі його інтонації перед слухачами – реальними або віртуальними.

Музикознавська інтерпретація – особливий рід пізнання твору, який може тривати багато років. Це розосереджений в часі процес вивчення, продумування і відчуття. Образ-концепт може застаріти, а потім відродитися, іноді радикально змінившись.
Тема №13. Виконавський ритм, темп, агогіка.

Темпо-ритмічна характеристика твору, вибір темпу у межах певної зони значень у зв’язку з характером музики, зони строгого ритмічного пульсу та вільної в ритмічному відношенні гри, стильова зумовленість агогічних відхилень композитора.



Тема м№14. Музичні стилі, жанри та напрямки.
Музичні стилі, жанри та напрямки – поняття, що дозволяють класифікувати музичні твори за певними категоріями. При цьому: - термін музичний жанр характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки;

-термін музичний стиль характеризує сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склались і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або творчого напрямку;

-термін музичний напрямок вживається для класифікації музичної творчості за її стильовими або жанровими ознаками. Цей термін є менш розроблений у вітчизняному музикознавстві і тому більш вільно вживаний.

Проблеми термінології. Відмінність понять жанру і стилю.



Тема №15. Аплікатура.
Аплікатура і стиль. Аналіз авторської аплікатури як відображення художнього мислення композитора і манери його гри, критична оцінка редакторської аплікатури, принципи вибору особистих аплікатурних варіантів.
Тема №16. Форма.

Особливості та втілення виконавцем форми твору. Форма та зміст. Форма і стиль. Форма як процес розвитку засобів музичної виразності. Взаємозв’язок форми та жанру. Структура твору. Класичні форми (соната, рондо, рондо-соната, варіації, фуга, циклічні форми).


Тема №17.Динаміка, артикуляція.
Динаміка як засіб виразності. Терасоподібна, контрастна, поступова, динамічний діапазон, інтонаційна мікродинаміка, динаміка вертикалі, формоутворююча функція динаміки. Артикуляційні засоби (авторські, редакторські, особисті).

Тема №18. Виконавські проблеми творів І.С.Баха(сонати та партити). Виконавський аналіз творів Баха.

Тема №19. Виконавські проблеми творів великої форми для струнно-смичкових інструментів. Виконавський аналіз творів.
Тема №20. Своєрідність та неповторність конкретного твору, його образний стрій, оригінальність композиторських рішень, можливості для створення самобутньої , яскравої інтерпретації.

  1. Структура (тематичний план) навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин Денна форма

ПР

Тема 1.

Основні поняття виконавського аналізу та їх сутність.



2

Тема 2.

Аналітичний аналіз. Виконавський аналіз.



2

Тема 3.

Цілісний аналіз.



2

Тема 4.

Засоби музичної виразності та їх взаємозв`язок.



2

Тема 5.

План виконавського аналізу.



2


Змістовий модуль 2

Тема 6.

Авторський текст.



2

Тема 7. Редакція.

2

Тема 8.

Перекладення, транскрипція. (семінар)



2

Тема 9.

Виконавський аналіз на 3-х етапах роботи над музичним твором.



6

Тема 10.

Стиль і жанр в музиці як елементи виконавського аналізу.



6

Контрольні заходи

2

Семестр ІІ

Змістовий модуль 3




Тема 11.

Інтуїція в музично-виконавській діяльності.



6

Тема 12.

Форми існування виконавської інтерпретації.



6

Тема 13.

Виконавський ритм, темп, агогіка.



6

Тема 14. Музичні стилі, жанри та напрямки.(семінар)




Тема 15.

Аплікатура.



6

Змістовий модуль 4




2

Тема 16.

Форма. (семінар)



2

Тема 17.

Динаміка, артикуляція.



6

Тема 18. Виконавські проблеми творів І.С.Баха.(сонати, партити). Виконавський аналіз творів.

6

Тема 19.

Виконавські проблеми творів великої форми для струнно-смичкових інструментів. Виконавські проблеми творів.



6

Тема 20. Своєрідність та неповторність конкретного твору, його образний стрій, оригінальність композиторських рішень, можливості для створення самобутньої яскравої інтерпретації.

(семінар)



2

Контрольні заходи

2

Разом

80



5. Завдання для самостійної роботи


з/п

Назва теми

Кількість

годин


1

2

3

1.

Провести порівняльний аналіз декількох редакцій Е.Лало «Іспанська симфонія»

5

2.

Дати оцінку виконавським засобам виразності у творах малої форми

5

3.

Проаналізувати камерні твори Ф.Мендельсона: фактура, засоби виразності, коло образів.

5

4.

Визначити роль артикуляції у виконанні імітаційної та контрастної поліфонії.

5

5.

Визначити роль Й.Гайдна в створенні форми сонатного алегро – видатного досягнення віденських класиків.

5

6.

Визначити особливості форми побудови камерної сонати для струнно-смичкових інструментів.

5

7.

Обґрунтувати важливість роботи над якістю звуку як основного засобу музичної виразності.

5

8.

Проаналізувати засоби музичної виразності у творах А.Вівальді на прикладі циклу «Пори року».

5

9.

Сформулювати засоби удосконалення самостійної роботи учня, розвитку його критичного ставлення до свого виконання внутрішнього слуху та уяви.

10

10.

Проаналізувати особливості фактури музики епохи романтизму.

5

11.

Проаналізувати форму та гармонію етюдів як засіб для полегшення їх запам’ятовування.

5

12.

Провести порівняльний аналіз редакцій «Сонат Партит» Баха.

10

13.

Сформулювати які завдання стоять перед виконавцем концертів Ф.Мендельсона.

5

14.

Сформулювати завдання, які стоять перед виконавцем поліфонії Баха.

5

15.

Проаналізувати діалектику обєктивного та суб’єктивного в інтерпретації музичного твору.

10

16.

Визначити до якого жанру належить «Іспанська симфонія» Е.Лало.

5

17.

Сформулювати основні проблеми аутентичного виконання.

5

Всього

100



6. Індивідуальні завдання


  • підготувати декілька п’єс з та зробити їх конструктивно-логічний аналіз з метою кращого запам’ятовування;

  • підготувати декілька різнохарактерних та різножанрових творів та проаналізувати їх з точки зору використання засобів музичної виразності;

  • порівняти різні редакції одного твору;

  • порівняти різні виконавські інтерпретації одного твору;

  • зробити порівняльний аналіз декількох творів старовинної та сучасної поліфонії;

  • розробити вправи для виконання різних технічних формул;

  • підготувати реферат на тему: «Інтерпретація як творчий процес. Художня інтерпретація музичних творів»;

  • розробити методичні рекомендації з приводу удосконалення навичок грамотного розбору нових творів;

  • визначити жанрові особливості, художній зміст, види техніки та їх значення у жанрі етюду;


7. Методи контролю

Поточний контроль:
Метод усного контролю: співбесіда, фронтальне опитування, підготовка доповідей та ін.

Метод письмового контролю: тести, виконання рефератів та ін. Система контролю: урок, семінарське заняття, семестровий контроль,



залік

8. Схема нарахування балів





Підсумковий тест

Сума балів

Семестр 1

Семестр 2

Аудиторні заняття

т. 1

т. 2

т. 3

т. 4

т.5

т. 1

т. 2

т. 3

т. 4

т. 5

Проводиться за бажанням студента для підвищення рейтингу

100

20

20

20

20

20

20

20

20

20

20

100

100






Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

5

відмінно

зараховано

82 – 89

В

4

добре

74 – 81

С

64 – 73

D

3

задовільно

60 – 63

Е

35 – 59

FX

2

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0 – 34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Критерії оцінки знань і вмінь:

За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Відмінно

90 – 100

A

Студент вільно, впевнено та емоційно відтворює текстову структуру хорового твору, вдало інтерпретує, дотримуючись особливостей стилю та жанру твору,досконало відчуває музичну форму, виконує хорову партитуру з урахуванням специфіки хорового звучання, володіє інтонаційним матеріалом (горизонталь, вертикаль).





За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Добре

82 – 89

B






Студент виявляє глибоке засвоєння музичного матеріалу, але його мануальний показ недостатньо впевнений, емоційно не виважений, припускається стильових неточностей, у грі хорової партитури не відтворено власний інтерпретаційний план, у виконанні хорових партій не дотримується вірних тембральних рішень.




За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Добре

74 – 81

С

Студент, відтворюючи текстову структуру хорового твору не розкриває її художньо-образний зміст, у грі хорової партитури не визвучує хорові тембри, у виконанні хорових голосів та вертикалі не дотримується авторських рамок(динаміка, логіка, темп).




За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Задовільно

64 – 73

D






Студент засвоїв художній матеріал, але демонструвати здобуті знання та вміння не в змозі, бо не опанував суттєві важелі хорового твору. Слабко сформоване художнє мислення не дозволяє відтворити хорову партитуру належним чином. У виконанні хорових партій припускається помилок, чим демонструє відсутність комплексного засвоєння хорової текстової структури.




За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Задовільно

60 – 63

E







Студент здатний сприйняти і відтворити значну частину музичного матеріалу, але має слабку уяву про художньо-стилістичну сутність хорового твору, виявляє недостатнє знання авторських ремарок, музичної термінології. Партитури виконуються з помилками, але є фрагментно, що свідчить про потенціальні можливості студента. У відтворені горизонталі та вертикалі відчувається відсутність твердих знань та навичок.




За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Незадовільно з можливістю повторного складання

35 – 59

FX









Студент здатний сприймати хоровий твір на репродуктивному рівні. Партитура виконується повністю, але зі значною кількістю помилок. Виконання хорових партій та вертикалі не відтворена авторська інтонаційна палітра.




За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

0 – 34

F









Студент володіє незначною частиною музичної текстової структури, виявляє невелику кількість мануальних вмінь та навичок. Партитура виконана на низькому рівні, що свідчить про відсутність знань музичного матеріалу. Горизонталь та вертикаль відтворюється незадовільно.



9. Рекомендована література
Основна


  1. Лесман И. А. Очерки по методике обучения игре на скрипке – Гос. Муз. Издательство, Москва 1964.

  2. Флеш Карл Искусство скрипичной игры – издательство Музыка, Москва 1964.

  3. Раабен Л. История руського и советского скрипичного искусства – издательство Музыка 1978.

  4. Шульпяков О. Техническое развитие музыканта-исполнителя - издательство Музыка 1973.

  5. Плохов А.В. Исполнительский анализ музыкального произведения, Ярославль, 2006.

  6. Благовещенский И.П. Некоторые вопросы музыкального искусства – Минск 1965.


Допоміжна


  1. Аберт Г. В.А.Моцарт. ч.I, II, ч.II, Книга I, II. – М.: Музыка, 1985.

  2. Бадура-Скода Е. и П. Интерпретация Моцарта. – М., Музыка, 1972

  3. Бейшлаг А. Орнаментика в музыке.

  4. Руденко В.И. Вопросы музыкальной педагогики М., Музыка 1986.

  5. Бирмак А. О художественной технике. – М.-Л., 1948

  6. Бенюмов М Авторський текст і деякі проблеми теорії музичного виконавця/ Музична класика в сучасному виконанні і педагогіці. – Вип.53,М.:Вид-во ГМПИ ім.. Гнесіних, 1981- с. 18-33.

  7. Браудо И. Артикуляция (О произношении мелодики) – Л., 1973

  8. Корихалова Н.П. Музично-виконавські терміни – Композитор 2003.

  9. Арзаманов Ф. Про роль курсу аналізу.

  10. Булатова Л.Б. О прочтении стилевых особенностей музыкального времени. – М., 2000

  11. Гинсбург Л. Про роботу над музичним твором – М.Музыка 1981.

  12. Гаккель Л. Фортепианное творчество С. Прокофьева. – М.: 1960

  13. Гольденвейзер А. 32 сонаты Бетховена. – М.: Музыка, 1966

  14. Горюхина Н. Эволюция сонатной формы. – К.: Музична Україна, 1973

  15. Корыхалова Н.П. Интерпретация музыки

  16. Куперен Ф. Искусство игры на клавесине. – М.: Музыка, 1973

  17. Мильштейн Я. Вопросы теории и исполнительства. – М.: Советский композитор, 1983

  18. Носина В.Б. Символика музыки И.С. Баха. Тамбов, 1993

  19. Рабинович Д. Исполнитель и стиль. М.: Советский композитор, 1979

  20. Уроки мастерства. Л.Н. Оборин – педагог. М.: Музыка, 1989

  21. Уроки М. Юдиной. Классика-XXI


11. Інформаційні ресурси в Інтернеті

  1. Cyberleninka.ru/article/n/isponitelskiy-analiz-pianista-kak-ocnova-interpretasii

  2. Academicon.ru>…ispolnitelskij_analiz_muzykalnog…

  3. https://yandex.ua/search/?text


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка