Діяльнісний підхід у вивченні географії як фактор формування активної життєвої позиції Вчитель географії Калинівської сзш Розумна Ірина Миколаївна



Скачати 188.04 Kb.
Дата конвертації26.10.2017
Розмір188.04 Kb.



Діяльнісний підхід у вивченні географії як фактор формування активної життєвої позиції


Вчитель географії

Калинівської сзш

Розумна Ірина

Миколаївна

ТЕ, ЩО Я ЧУЮ, Я ЗАБУВАЮ.


ТЕ, ЩО Я ЧУЮ Й БАЧУ, Я ТРОХИ ПАМЯТАЮ.
ТЕ, ЩО Я ЧУЮ, БАЧУ Й ОБГОВОРЮЮ, Я ПОЧИНАЮ РОЗУМІТИ.
КОЛИ Я ЧУЮ, БАЧУ, ОБГОВОРЮЮ Й РОБЛЮ, Я НАБУВАЮ ЗНАНЬ І НАВИЧОК”


Кредо учителя

Географія – наука комплексна, тож навчання географії має розвивати пізнавальний інтерес у школяра, сприяти створенню в його уяві цілісних образів географічних об’єктів і явищ, допомогти зрозуміти географічні проблеми сучасного суспільства та їх причинний характер, формувати ставлення до нашої планети як до спільного дому, почуття дбайливого господаря, патріота.

Шкільна програма з географії передбачає розв’язання таких завдань:

- дати учням основи знань з географії та деяких суміжних наук про Землю і суспільство;

- сформувати в них наукові погляди на природу і взаємодію суспільства й природи;

- виховати любов і бережливе ставлення до природи і ресурсів Батьківщини;

- ознайомити з принципами раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища;

- навчити учнів практично застосовувати здобуті географічні знання, правильно поводитися в природі, користуватися джерелами географічної, політичної, економічної інформації, картами, електронно-обчислювальною технікою, оцінювати стан природи своєї місцевості і вплив на неї господарської діяльності;

- прищепити навички навчальної праці, спостережливості, логічного мислення, пам’яті, вміння створювати образ території, естетично сприймати навколишнє середовище.

Діяльнісний компонент змісту географічної освіти сприяє формуванню активної життєвої позиції учнів. Щоб у результаті вивчення географії досягти виконання всіх завдань, відповісти на всі де? як? чому?. Не лише вивчення програмового матеріалу, а й тих видів діяльності учнів, що відпові -дають їхнім віковим можливостям. Сучасні дослідники проблеми розвитку змісту освіти(В.Ільченко, В.Корнєєв, В. Паламарчук,С.Подмазін, О Савченко, А. Сиротенко та інші) наголошують на тому, що головним елементом нав -чання є діяльність. Основними видами навчально-пізнавальної діяльності є: [таб.1] загально навчальна діяльність, спеціальна (географічна) діяльність, творча діяльність, самоорганізуюча діяльність. Основою для інтелектуаль -ного розвитку дитини та її мислення є оперування інформацією. Зрозуміло, що простої подачі наявної інформації недостатньо. У своїй діяльності приділяю увагу не тільки пошукові і запам’ятовуванню інформації, а й вмілому та доцільному її використанню, що сприяє розвитку розумових здібностей учнів та їх мислення. Наприклад під час уроків використовую матеріал в позатекстовій формі: таблиці, схеми, графіки, малюнки, діаграми, карти, фотографії, ілюстрації, кінофільми(полегшує подачу інформації використання мультимедійного центру) та додаткову літературу , літературні твори. [таб.2]Учні виділяючи та порівнюючи, переводячи інформацію з однієї форми в іншу вчаться відбирати необхідну інформацію,розділяють матеріал на першочерговий та другорядний, визначають істинність фактів (наприклад 5 клас «Чи ж дійсно зірки падають на Землю?»)запланована «інформаційна помилка». Потрібно активізувати пізнавальний інтерес у школярів. Це явище( пізнавальний інтерес) багатозначне, тому на процес навчання і виховання він може впливати різними своїми сторонами. На практиці пізнавальний інтерес розглядають як частину зовнішніх стимулів процесів, як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, як ефективний інструмент учителя, даючи йому можливість зробити процес навчання захопливим, виділити ті чинники, які можуть захопити увагу школярів, зацікавити їх працею над учбовими задачами. Наприклад можна використати ключові слова і вислови що пробуджують, стимулюють учнів до розумової діяльності.[таб.3]

Використовуючи різноманітні методи і засоби для розвитку пізнавального інтересу учнів. Мрію, щоб по закінченню вивчення шкільного курсу географії учні не тільки вільно орієнтувалися в географічній номенклатурі, а також могли пояснити причини виникнення тих чи інших природних процесів і явищ, та можливі їх наслідки.

Для зацікавлення учнів уроками географії, активізації їх пізнавальної діяльності, на уроках вивчення нового матеріалу користуюся структурно – логічними конспектами, які записують учні за вчителем з дошки чи екрану, роздаткового матеріалу.[таб.4] В конспектах найсуттєвіша логічно-послідовна інформація, плани характеристик природних явищ та процесів. СЛК використовуються для порівняльної характеристики об’єктів, для проведення поточної перевірки знань учнів, організації групової чи парної форм роботи, підготовці до ДПА та ЗНО. Такий конспект уроку допоможе учням виконувати домашнє завдання з ним легко пригадати про, що йшла мова на уроці. Використання даної методики дозволить не тільки засвоїти матеріал, що вивчається, але й розвивати пізнавальний інтерес учнів до курсу,їх логічне мислення.

Не секрет, що географія без карти – «німа». Робота з картою є найпершою практикою для учня на уроці географії. Працювати з картою дуже подобаєть ся учням і тому намагаюсь урізноманітнювати види роботи з картою. Основне завдання є навчити дитину читати карту, давати характеристику об’єктів за картою, співставляти тематичні карти, вміло оперувати всіма видами карт тощо… Найбільше учням подобається метод - «німа контурна карта». Перед тим, як роздати учням завдання вони записують до зошита географічну номенклатуру. Відшукують її на карті і позначають на своїх контурних картах. А вже через урок отримують завдання на контурній карті. Це сприяє кращому засвоєнню знань з географічної номенклатури.

Звертаючись до попереднього досвіду школярів, аналізую знання, та для себе визначаю рівень обізнаності та сформованості знань в учнів. Матеріал , що вивчається, намагаюся максимально пов’язати з життям та досвідом учнів. Наприклад описую знайомі учням природні явища(іній, роса, град) ставлю перед ними завдання пояснити причини їх виникнення. Завдяки постановці проблемного питання учні на уроці починають мислити цілеспрямовано і активно, певною мірою звертаючись до власного досвіду і набувають нового.

А от визначення причинно-наслідкових зв’язків , об’єднує роботу з виявлення причин і наслідків, встановлення зв’язків, виявлення закономірностей розміщення географічних об’єктів і явищ: закономірності розташування тектонічних форм та рельєфу, або приуроченість тектонічних структур до певних родовищ корисних копалин; густота річкової сітки та кількість опадів тощо.

Дослідницький підхід сприяє розвитку мислення, інтелектуальних, творчих здібностей учнів. Дослідження проводимо з учнями, як на уроці так і в позаурочний час. Роботи учні представляли не лише під час вивчення певної теми,а й на учнівських конференціях та конкурсах – захистах, МАН. Проектна діяльність вимагає інтеграції знань, дає змогу самостійно здобувати знання, вміло застосовувати їх на практиці, сприяє розвитку критичного мислення, набуттю учнями комунікативних навичок і вмінь; розвиває вміння користуватись дослідницькими методами, збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

На закріплення і під час перевірки домашнього завдання учні не просто переказують матеріал, а цю частину уроку перетворюю на ігрову площадку. Тому, що, вважаю, гарна гра вимагає від гравців чималих зусиль на подолання перешкод, що виникають під час гри. Вона привчає їх до погоджених дій, до точності та своєчасності виконання ігрових завдань, відповідальності перед командою чи групою, за яку вони грають. «Гарна гра схожа на гарну роботу , - писав А. Макаренко, - погана гра схожа на погану роботу». Це не тільки порівняння, у ньому помічене те істотне, що ріднить гру з працею. У пізнавальній географічній грі закріплюється вміння застосовувати отримані раніше знання, навички користування довідковою та іншою літературою. А головне, у процесі гри школярі одержують знання, отримуючи при цьому задоволення. Позитивні емоції допомагають краще засвоїти досліджуваний матеріал, гра може стати засобом усебічного розвитку школяра, його здібностей.

Ігри які я використовую для розвитку пізнавальних інтересів учнів активізації пізнавальної діяльності на уроці:



«Міні – алфавіт» - із букв слова придумати географічні терміни які зустрічалися на уроці;

« Узнай по контуру» - завдання по контуру узнати географічний об’єкт(озеро, острів) ;

« Збери карту» макет географічного об’єкту розрізається на декілька частин потрібно скласти його як найшвидше(контури материків вирізані з картону);

«Географічний ланцюжок» - швидко продовжувати ланцюжок географічних термінів, які починаються з останньої букви попереднього слова( Україна – Австралія – Японія..);

« Пошта» - в 6 корзин з надписами материків учні вкладають картки коментуючи свої дії;

«Знайди помилку»Клас ділиться на дві команди. Кожна команда отримує картку, на ній у чотири стовпці записані слова, назви, що входять до сьогоднішньої теми, але є й такі, що не входять. Учні на перших партах по команді починають викреслювати з першого стовпчика зайві слова (кожна парта одне слово), після чого передають картку на другу парту, яка викреслює зайві слова з другого стовпчика. Ті у свою чергу передають картку на наступну парту. Перемагає та команда, яка перша знайде всі неправильні слова і пояснить, що вони означають (як обґрунтування їх «неправильності»).

«Хто більше?»За фіксований час учням пропонується скласти певну кількість запитань до сьогоднішньої теми. Бажано, щоб їх було якомога більше. Перемагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе на них відповісти.

«Кольорова стрічка» Учням роздаються різнобарвні квадратики. На їх звороті написані слова — відповіді на запитання, які отримують учні від учителя. "Серед них є неправильні відповіді. Завдання учнів полягає в тому, щоб серед запропонованих відповідей знайти правильну та викласти їх у певному порядку. Утворюється різнобарвний ланцюжок.

Приклад запитань

1. Родючість ґрунту залежить від! вмісту в ньому... (Гумусу)

2. Материнською породою українських чорноземів є... (Лес)

3. Не підлягають зональному розміщенню... (Лучні ґрунти)

4. Сформувались внаслідок видужання засолених ґрунтів... (Солоні)

5. На лесовому підґрунті під широколистяними лісами сформувались... (Сірі лісові ґрунти)

6. В межах лісової смуги Карпат і поширені... (Буроземи і буро-підзолисті ґрунти)

«Світлофор»Кожному учню роздається по три сигнальні картки: червона, жовта, зелена. Вчитель зачитує твердження. Якщо воно правильне, то піднімається зелена картка, неправильна — червона, частково правильна — жовта.

Твердження

1. На Поліссі поширені дерново-підзолисті грунти.

2. Звичайні чорноземи поширені в північній частині степу..

3. На півдні України поширені! світло-каштанові ґрунти.

4. Вміст гумусу у верхньому шарі звичайних чорноземів сягає 6,5%.

5. У подах Причорномор'я сформувались солонці.

6. Північні схили Головного пасма Кримських гір вкрито буроземними лісовими ґрунтами.

7. У Карпатах переважають бурі лісові чорноземні ґрунти.



«Кліматолог» Знаючи основні кліматичні елементи давайте охарактеризуємо кліматичні сезони. Для цього розділимось на чотири групи, кожна з яких визначить, який сезон вона буде характеризувати. Характеризуємо за планом.

План

1. Коли починається сезон.

2. Вплив яких баричних центрів переважає.

3. Середні температури липня та січня.

4. Переважаючі вітри.

5. Особливості (які метеорологічні явища бувають)Перемагає група і заслуговує звання і кращих кліматологів, яка правильно і швидше визначить особливості і своїх кліматичних сезонів.



«Кубики»

На гранях куба розміщені елементи, які необхідно охарактеризувати. Клас поділяється на дві групи. Під час характеристики кубик повинен переходити від одного учня до іншого. Написи на гранях кубика

1. Охарактеризуйте вплив величини сумарної сонячної радіації на клімат….

2. Охарактеризуйте вплив атмосферної циркуляції на клімат….

3. Який вплив на клімат …. має характер підстилаючої поверхні?

4. Як на території змінюється кількість опадів? Чому?

5. Як на території змінюються січневі та липневі температури? Чому?

6. Як змінюється напрям вітру за сезонами на території….?



Метод «Американська мозаїка»

Навчальний матеріал ділиться на три частини. Наприклад.

1. Вплив баричних центрів на клімат, особливості за сезонами.

2. Типи повітряних мас на території, пояси тиску та переважаючі вітри.

3. Особливості циклональної та антициклональної діяльності на території.

Учні діляться на групи по троє, кожна з яких опрацьовує певне питання з переліку. Потім члени різних команд, які вивчали одне й те саме питання збираються для 5—10-хвилинного обговорення його. Після цього повертаються до своїх команд і пояснюють зміст своєї частини матеріалу іншим членам групи. Рівень засвоєння перевіряється за результатами індивідуальної самостійної роботи.



« Чи знаєш ти» - до назви материка підібрати кожній літері географічний об’єкт, що знаходиться на цьому материку


«Географічний футбол» - клас ділиться на 2 команди, які по черзі задають одна одній запитання по темі уроку. За правильністю відповіді слідкує вчитель, а також капітани команд (воротарі), які можуть і мають право доповнити відповідь своєї команди;

« Чарівна регата» - клас ділиться на 2 команди. Капітани по черзі називають клітинки наприклад: А-2. Вчитель відкриває на полі ці клітинки, якщо там знаходиться буква, то команді зараховується 10 балів і надається право ще одного ходу. В тому випадку, коли клітинка пуста, команді ставиться запитання. За правильну відповідь вона отримує 10 балів, а право ходу передається іншій команді. Коли на полі будуть відкриті всі клітинки з буквами, команди повинні скласти з них слово. Команда, яка зробить це першою, отримує ще 40 балів. В цій роботі використовуються групові форми роботи з учнями, а також можливий індивідуальний підхід .

Вважаю, що постійний контроль за знаннями учнів також відіграє велику роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Тому на уроках географії для закріплення і перевірки домашнього завдання використовую такі методи:«географічний диктант», тематичні картки, кросворди, тестові завдання.[ТАБ 5]Ці методи дозволяють перевірити знання учнів всього класу по темі. Наприклад диктант по темі «Атмосфера» в 6 класі.

Практичні методи навчання відіграють вирішальну роль у формуванні навичок і умінь застосування знань, а також у досягненні їх нового, вищого рівня. Їх головною ознакою є активізація репродуктивної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Практичні роботи проводжу в усіх класах під час вивчення, або ж узагальнення і систематизації знань. Тому, що практичній роботі належить особливо важливе місце в розвитку самостійності та пізнавально-діяльної активності учнів. Учні з задоволенням креслять діаграми, будують графіки, розу вітрів, визначають географічні координати, креслять плани місцевості.

Розробила роздатковий матеріал на кожну парту для полегшення сприйняття інформації під час уроку куди входять плани характеристик географічних об’єктів, практичні роботи.

Також потрібно не забувати, що рівень знань учнів в класі різний тому в своїй практиці використовую індивідуальний підхід до кожного учня урізноманітнюючи завдання під час уроку . Це наприклад розв’язання географічних задач різної складності, визначення різної кількості географічних координат, одні складають міні твір на певну тему сильніші реферат чи проектну роботу.

В практику школи все більше входять нестандартні уроки. Сам факт існування більше 20 видів уроків говорять про те, що нехтувати такими формами організації уроку не слід. Нестандартний урок тому так і називається, що кожний вид його має свої особливості. Сама назва урок-гра, урок-мандрівка показує, що вони означають. Головний зміст в активізації пізнавальної діяльності на уроці, в рухові думок, почуттів і поведінки дітей, із однієї ситуації руху в іншу. Що може підстерігати людину, яка мандрує? Що їй потрібно знати щоб мандрівка пройшла успішно? Багато несподіванок, і в цьому вже інтерес. Уроки ці клопітливі, так, як вимагають попередньої зустрічі з дітьми, сумісного думання і програмування ситуацій, підготовки обладнання, організації колективних дій дітей. Структура уроку підпорядковується з нестандартною формою роботи. Урок можуть вести учні, але вступне слово про цілі, задачі уроку завжди веде вчитель. В кінці уроку обов’язково підводжу загальні підсумки по рядам, оголошую команду, яка виграла і збираю учнівські зошити, щоб проаналізувати і на слідуючому уроці зачитати оцінки, які учні ставили собі в зошит.



Діяльнісний підхід забезпечує:

- власну пізнавальну активність учнів;

- опору на діяльність;

- співробітництво;

- мотивацію діяльності;

- формування адекватної оцінки і самооцінки;

- активну життєву позицію.

При цьому учні оволодівають предметними і універсальними компетенція ми, вчаться критично мислити, вміють бачити труднощі і шукати шляхи їх розв’язання. Що спонукає учнів до роботи над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня не лише в процесі навчання, але й у подальшому житті, сприяють формуванню активної життєвої позиції.

[таб.1]


Діяльнісний компонент змісту географічної освіти


Загальнонавчальна діяльність


Спеціальна

( географічна ) діяльність




Творча діяльність


Самоорганізуюча діяльність


  • пошук і обробка інформації; робота з літературою;

  • навички спілкування;

  • володіння інформаційними технологіями.




- робота з картами, таблицями, схемами;

  • орієнтування на місцевості;

  • визначення причино – наслідкових зв'язків,

  • робота з цифровим матеріалом,

  • складання опису природи




  • розв'язання проблемних завдань;

  • дослідження;

  • створення проектів;




  • самоаналіз;

  • самоконтроль, самооцінювання;

  • Рефлексія.






Діяльність учня -

способи, за допомогою

яких учні під

керівництвом учителя

йдуть від незнання до

знання

Діяльність педагога -

способи організації

навчально-пізнавальної

діяльності учнів

та керування цією

діяльністю
[таб.2]

Діяльнісний підхід - способи сумісної діяльності учителя та учнів у процесі навчання за допомогою яких досягається досягається виконання поставлених задач



Формування видів діяльності учнів

на уроках та в позаурочний час




Активна життєва позиція

[таб.3]


Складена за таксономією цілей навчання Б. Блума

Рівень за таксономією

цілей навчання



Ключові слова і вислови, які можуть бути використані для стимулювання розумових процесів

Уміння учнів

Пізнання

Встановіть,зіставте,назвіть, опишіть, перелічіть,розкажіть, сформулюйте,співвіднесіть…

Пізнання фактів та явищ, які мають безпосереднє відношення до проблеми

Застосування

Продемонструйте; поясніть мету застосування; скористайтеся цим, щоб вирішити…

Розглядають нові проблеми, використовуючи вже вивчені поняття та ідеї.

Розуміння

Розкажіть своїми словами; опишіть, що ви відчуваєте до..підсумуйте; покажіть взаємозв’язок; поясніть зміст.

Розуміння фактів, що мають відношення до проблеми.

Аналіз

Розкладіть на складові; поясніть причини; порівняйте; розмістіть одне за одним; класифікуйте; поясніть як і чому

Уміння розділяти ідеї, проблеми на складові

Синтез

Розберіть; створіть; що відбувається, якщо….; придумайте інший варіант; чи є інша причина…

Встановлення взаємозв’язків між поняттями, ідеями для узагальнення

Оцінювання

Встановіть норми; відберіть і виберіть; зважте можливості, висловіть критичні зауваження; виберіть те, що вам найбільше подобається; що ви думаєте про…

Формулювання самостійних оцінювальних суджень зі складної проблеми

[таб. 4]Наприклад тема уроку в 10 класі «Світові природні ресурси».

Географічне природа ресурсна

середовище людство простір глобальні

+природні проблеми

ресурси енергетична


Ресурсозабезпеченість – співвідношення на к-ть років мах: Росія, США

Канада, Китай,

природних використання на душу Австралія,Бразилія

ресурсів населення мін: Японія,

Швейцарія
актуальні засоби виробництва

Природні ресурси – природні компоненти як

потенційні предмети споживання

За видами


мінерально-сировинні


енергетичні


земельні


ґрунтові

водні

гідроресурси

біологічні


кліматичні





рекреаційні


геотермальні


генетичні


космічні


Атмосферні: кисень, гази, енергія, оптичні, інформаційні, озоновий шар.

оздоровчі, гідротермальні

історичні, води,

культурні.. нагріті породи


По вичерпності

вичерпні(до певної межі) невичерпні


відновлювані не відновлювані (енергія Сонця, припливи, вітрові, геотермальні,

(лісові, рослинні, (мінеральні) морських хвиль, синтетичного палива, біомаси,

тваринні, водні, кліматичні(тепло, волога – агрокліматичні, енергія вітру)

земельні, ґрунтові)
природокористування – заходи суспільства по вивченню

освоєнню


використанню навколишнього

перетворенню середовища

охорони

екологічні проблеми : забруднення



зміна властивостей

відтворення

якості природи

вичерпання природних ресурсів

шляхи вирішення(очистка, переробка, рекультивація, розробка нових технологій, штучних матеріалів, маловідходність, безвідходність !

[таб5]


Наприклад диктант по темі «Атмосфера» в 6 класі.

1.На 1 км підйому t° знижується на

5°-6°С.

2. На кожний кілометр підйому атмосферний тиск знижується на 100мм.рт.ст..



3. Нормальний атмосферний тиск над рівнем моря при t°○°С 760мм.рт.ст..

4. Горизонтальний рух повітря з області високого тиску в область низького – вітер.

5. Що характеризує вітер –

напрям, сила, швидкість.

6. Сила з якою повітря тисне на земну поверхню

– атмосферний тиск.

7. Прилади якими вимірюється атмосферний тиск

– барометри.

8. Коли тиск повітря підвищується, стовпчик ртуті у трубці падає чи зростає?

9. При пониженому атмосферному тиску температура знижується чи піднімається?

10. Легкий, іноді ледве відчутний вітерець

– бриз.


11. Вітри, що спостерігаються на східному і південному узбережжях Євразії – мусони.

12. Прилад, що визначає напрям вітру

– флюгер.

13. Показники, що характеризують погоду?

14. Від чого нагрівається повітря?

15. Від чого залежить нагрівання поверхні Землі?



16. Від чого залежить кут падіння сонячного проміння?
сканирование0029


сканирование0025сканирование0024сканирование0027
сканирование0076сканирование0070сканирование0074
сканирование0073 сканирование0033 сканирование0034 сканирование0030

сканирование0028 сканирование0068
Література

  1. Бухлова Н. В. Як навчити учня вчитися: Поради та рекомендації. Методичний посібник -К.: « Шкільний світ», 2007.-128с.

  2. Вишнякова С. М. Профессиональное образование: Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. -М: НМЦСПО, 1999.-538с.

  3. Гончаренко С. Український педагогічний словник. –К, 1997

  4. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник//Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. –К, Богдана, 2003

  5. Закон України « Про освіту»// Голос України.-1996.-25 квітня

  6. Концепція національного виховання//Освіта.-1994.-26 жовтня.

  7. Освітні технології/ за ред..О.М.Пєхоти.-К.:А.С.К.,2002

  8. Пометун. О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. –К, 2007.

  9. Пометун О. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання.-Київ, 2005

  10. Стадник. О. Г. Нетрадиційні форми уроків географії .- Харків,2004.

  11. Хуторской А.В. Современная дидактика.-СПб.-М.-Минск, 2001


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка