«…діти – це життя, і життя прекрасне, і ставитися до них треба як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на радість і обов’язок відповідальності»



Скачати 309.61 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір309.61 Kb.
ТипКонкурс

ВИШНІВЕЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

ЗБАРАЗЬКОГО РАЙОНУ
НА ОБЛАСНИЙ ТУР ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ

«КЛАСНИЙ КЕРІВНИК РОКУ»

ТОКІППО, ЛАБОРАТОРІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ ТА

ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

2015 р


ЗМІСТ
І. Актуальність проблеми.

ІІ. Опис виховної системи.

III. Результативність роботи.

IV. Література.

V. Додатки.

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ
Виховання дітей — ризикована справа. Адже у випадку удачі остання досягнута ціною великої праці і турботи, у випадку ж невдачі горе не порівняти ні з яким іншим.

Демокрит

Виховувати — це значить говорити дітям гарні слова, наставляти їх, а

насамперед самому жити по-людськи.

Олексій Острогорський
Колись давно я обрала собі нелегку дорогу. Учительську… Вимріяла собі цю професію ще у школі, будучи ученицею. Але здобула її не одразу. Так склалось, що спочатку здобула іншу спеціальність, але непереборне бажання здійснити свою мрію взяло верх і я таки вступила до Тернопільського педінституту. Закінчила його і прийшла працювати у свою рідну Вишнівецьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів учителем української мови та літератури. Зустрів мене чудовий педагогічний колектив: висококваліфікований, творчий, натхненний, небайдужий, ініціативний, живий. Було у кого навчатись майстерності і до кого тягнутись, бо ж у школі працювала вчителі, які знали мене ще ученицею. І я одразу поринула у шкільне життя, почались нелегкі, але цікаві і насичені будні. Через три роки отримала класне керівництво у п’ятому класі і зрозуміла, що діяльність класного керівника дуже цікава, багатогранна, трудомістка. Вона пов’язана з непередбаченими труднощами, невдачами, злетами і падіннями, навіть розчаруваннями, а іноді – з безсонними ночами, сльозами… Усе це так. Але я жодної хвилини не пошкодувала, що обрала цю життєву стежину. Я почуваю себе щасливою, коли бачу, як на моїх очах виростає Людина, як збагачується її духовний світ, як дитина починає усвідомлювати своє місце в житті, а у вирішенні проблеми шукає підтримки у тебе у вдячна за це. От тоді і забуваєш усі прикрощі і безсонні ночі, а душу наповнює почуття глибокого задоволення.

27 років у школі пролетіло, як один день. За 24 роки класного керівництва відлетіло від мене журавлятами три моїх випуски: 1999, 2006, 2013…

Перший випуск, як перше кохання. Здавалось: вилетять із стін школи мої журавлята, і я серцем полину за ними. Нікого більше не буду так любити, ні до кого більше не прикипить душа…

Але з вереснем приходили до мене мої п’ятикласники, заглядали в очі і чекали… Чекали тепла, розуміння, доброго слова і любові… Так! Саме любові, бо тільки вона здатна зачепити дитячу душу, чисту і відкриту, яка бачить тебе наскрізь.

А тому я знову і знову відкривала своє серце, летіла метеликом до дитячих сердець і своїм вогнем запалювала світлячки у їхніх душах.

І все починалося знову…

«Щоб дати учневі іскорку світла, учителю треба виховати у собі сонце…».

В кого яка доля,

А моя — прекрасна!

У своїм натхненні я

Знаходжу щастя.

Молодість і сила,

У майбутнє віра;

Виростають крила

І зліта надія

Труд педагогічний і

Любов до школи —

Не дадуть спинитись

Творчості ніколи!

Вчительство — це мистецтво та праця. Саме вчитель, педагог, викладач, вихователь закладає і створює основу творчої людської діяльності.

Вважаю, що класний керівник — найнеобхідніша людина для дитини в сучасній школі. Це стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв’язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість.

На мою думку, класний керівник – універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і лікар дитячих душ, чарівник, маг, скринька порад.

Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже у школі немає ближчої людини для учня, ніж класний керівник.

У стінах школи зростають ті, кому жити і створювати майбутнє. Я впевнена, що мої вихованці стануть новою українською елітою — моральною, високоосвіченою, інтелектуальною, культурною, національно свідомою. Я мрію виховати людину добрих помислів, почуттів і дій, яка існує в гармонії зі світом і власним серцем. Це й стало провідною ідеєю моєї роботи. Я впевнена, що необхідний широкий підхід до особистості дитини. Украй важливо розуміти всебічний розвиток не як розвиток певних сторін і якостей дитини, а як їх органічну єдність і цілісність.

У сучасних умовах, на мій погляд необхідно дійти до кожного учня, створити кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей, сформувати в дитини потребу до самовираження. Кожна людина прагне бути значною, соціально самостверджуватися, тому основним виховним завданням вважаю реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до виховання.

Тому обрала за педагогічний девіз слова психолога Інни Коламберт «Якщо шукати у всьому любов, вона обов’язково знайдеться — такий один із законів Всесвіту». Я твердо вірю в силу виховання, яка складається з дуже простих компонентів:



  • любові до дітей;

  • слова вчителя;

  • сили особистого прикладу;

  • справедливості – основи довіри.

Вчитель – учень — єдина духовна спільнота, а життєвий шлях дитини — шлях радості.

Головне в моїй роботі — виховання учня як особистості.

З цією метою я звертаюся до тих загальнолюдських цінностей, які вироблялися століттями, впродовж усієї історії цивілізації.

Людина. Сім’я. Вітчизна. Праця. Знання. Культура. Мир. Здоров’я. Земля.

Ці поняття для мене — основа виховної роботи.

Вихователь повинен бути професіоналом. Він повинен уміти ставити себе поряд з дитиною в діяльності, а не навпроти неї. Саме він повинен допомогти дитині зрозуміти себе і повірити в свої сили, створювати ситуації успіху.

Я не можу бути байдужою людиною, оскільки спілкуюся не з предметами, а із справжнім дивом природи — дітьми. І це диво потрібно виплекати теплом свого серця, багатством душі.

Чуле серце дитини не прийме брехні і закриється від учителя, що допустив помилку.

Головне завдання бачу в тому, щоб достукатися до найпотаємніших куточків дитячої душі, допомогти кожній дитині повірити в себе.

Твердо дотримуюсь заповідей вихователя:



  • не виховувати у поганому настрої («спокій, тільки спокій»);

  • визначити чого хочеш для дитини, дізнатися, що думає вона з цього приводу;

  • надати можливу самостійність;

  • не підказувати головного рішення, а показувати можливі шляхи до нього;

  • не пропустити перший успіх дитини;

  • робити своєчасні зауваження;

  • оцінювати вчинок, а не особу.

ІІ. ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ
Виховати людину інтелектуально, не виховавши її морально, — означає виростити загрозу для суспільства.

Рузвельт Т.
Уміння виховувати – це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути гарним слюсарем або пекарем. А важливий показник педагогічної майстерності, на мою думку,- це пошук нових шляхів підходу до дітей, уміння впливати на них.

Ефективність виховного впливу на учнів значною мірою залежить від встановлення правильного контакту з класом. А справа ця нелегка. Відразу знайти спільну мову і контакт з класом важко. Для цього необхідний тривалий час. У процесі роботи неминучі й конфліктні ситуації. Тому майстерність класного керівника полягає в тому, щоб вчасно підказувати учням правильну лінію поведінки, переконати їх, розбудити їхню думку, повірити в їхні сили та можливості, підтримати їх добрим словом. А слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Слово – це ніби той місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність. Воно потрібне дитині кожної хвилини – і тоді, коли вона втішається радощами життя, і тоді, коли її серце стискає сум.

Своїх дітей називаю журавлятами. А наш клас — це гніздечко, міцне і надійне.

Соломинку до соломинки, галузочку до галузочки — ми всі разом зміцнюємо його, вкладаючи сили і душу. Кожному у цьому гніздечку затишно, бо ми відчуваємо підтримку один одного. І я знаю, що ніякі життєві негаразди не зможуть його зруйнувати, адже ми — це єдиний журавлиний ключ.

А тому я обрала для роботи з класом тему, яка мені дуже близька.

Виховна проблема мого класу :



Створення умов для формування творчої, високоморальної, здорової особистості, яка буде здатна на свідомий вибір життєвої позиції.

Ще на початку знайомства з класним колективом поставила перед собою такі виховні задачі:



  • вивчити особливості кожної дитини, її фізичний, психологічний стан, сім’ю, індивідуальні особливості;

  • виявити та розвивати творчі здібності дітей, інтелектуальний розвиток в умовах інформаційного суспільства;

  • всіляко сприяти згуртованості класного колективу;

  • почати роботу з розвитку учнівського самоврядування;

  • активізувати роботу класного колективу через участь у загальношкільних заходах;

  • продовжувати традиції, що започаткувалися в період навчання в початковій школі, розвивати їх;

  • виховати учня, як члена суспільства і громадянина своєї Батьківщини;

  • прилучати дітей до джерел духовної культури, виховувати в них позитивні риси характеру: волі, чесності, самокритичності, орієнтації на аналіз власних дій.

На допомогу приходить досвід відомих учених: В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського, А.С.Макаренка.
Спираючись на досягнення сучасної педагогічної науки, використовуючи методи народної педагогіки, я шукаю нових підходів у вихованні, які б відповідали потребам у розвитку компетентної особистості, були б спрямовані на прищеплення моральних цінностей. Всю систему навчально-виховної роботи в класі спрямовую на вивчення потенціалу особистості учня, створення сприятливих умов для розвитку кожної дитини.

Під час планування виховної роботи враховую ступінь зайнятості дітей навчанням та іншими суспільно корисними справами, рівень їх досвіду та організаційних навичок. Іноді легше десять раз зробити все самому, ніж доручити дітям. Але досвід свідчить, що потужний виховний ефект приносять лише ті справи, організаторами і виконавцями яких є діти. Ретельна підготовка будь-якого виховного заходу без поспіху має іноді більше значення для виховання учнів, ніж сам виховний захід. Саме в план краще включати ті справи і заходи, які можна ретельно підготувати, якісно провести, які безперечно будуть виконані і принесуть колективу класу моральне задоволення, радість успіху.

Перед плануванням своєї роботи, на мою думку, класному керівникові потрібно подумати заздалегідь про коефіцієнт виховної дії класної години, тобто подумати не тільки про зміст і обсяг інформації, але й про враження, яке вона справлятиме на учнів.

Важливо, щоб класні години проходили не тільки у формі лекцій, а й у формі вільного дискусійного спілкування. Учні вчаться сперечатися не за допомогою гучного голосу, а завдяки силі переконання. Головне, щоб учні навчилися спілкуватися. На таких заходах потрібно створювати доброзичливу атмосферу у класі, допомогти кожній дитині виразити себе.

Щоб успішно вирішити цю педагогічну задачу, на мою думку, класному керівникові потрібно ретельно вивчити своїх учнів, їх психологічні особливості, нахили. Аналізуючи обдарованість учнів отримала таки результати:
Важливо виявити інтереси учнів класу, з’ясувати, наскільки вони різноманітні, чи об’єднують вони дітей, чи, навпаки, роз’єднують на безліч груп; як ставляться діти до інтересів своїх товаришів, що можуть бути спільними й об’єднувати весь клас. Учні мого класу займаються у зразковому танцювальному ансамблі «Орхідея» (36%), відвідують музичну школу (23%), гурток образотворчого мистецтва (28%), драматичний гурток (15%), фотогурток (14%), столярний гурток (10%), бісероплетіння (27%), квілінгу (24%), орігамі (22%), спортивний напрямок (45%).

Я спостерігала за своїми вихованцями з 5-го класу, проводила різноманітні анкети, тести і тепер добре знаю інтереси кожного учня. Це допомагає мені під час вибору тем для класних годин та надає можливість варіювати участь кожної дитини в обговореннях, диспутах, уроках мужності та чуйності та інших формах проведення класних годин.

Так як в центрі виховної системи є особистість, її нахили, здібності, потреби, інтереси, характер, соціальний досвід, свідомість. І кожен учень повинен усвідомлювати , що саме від нього залежить майбутнє нашої країни, виникла необхідність створити виховну систему «Ти - людина».

Мета: виховання повноцінної цілісної особистості, індивідуальності, формування національної гідності, совісті і честі кожного учня.

Очікуваним результатом є майбутній випускник, в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої  для  забезпечення його самостійності у різноманітних  сферах життєдіяльності, здорова (фізично, духовно) людина, творча особистість з розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні, з почуттям відповідальності за долю України, її народу,  людства.

Робота ведеться за 7 напрямками:
Напрямок «Ти – громадянин України»

Мета: виховання національно свідомих громадян, патріотів, які б щиро любили свою Україну, шанобливо ставились до історії та духовної спадщини свого народу.

Застосовую такі форми роботи:



  • бесіда («Ніхто не розмежує мою Україну», «І синє небо, і жовте колосся»);

  • круглий стіл «Україна – держава європейська»;

  • саміт («Тероризм. Ціна людського життя»);

  • участь у шкільних заходах (пам'яті Небесної сотні флеш-мобі «Україна єдина», урок-реквієм «Схилимо голови перед мужніми «кіборгами»»);

  • усний журнал «Державна символіка України, її історичне походження», ««Русский мир» — що це таке»;

  • диспути «Як я розумію патріотизм»;

  • мовно-літературна гра «Влучне слово»;

  • участь у відкритті меморіальної дошки воїна-афганця О.Гончарука, зустріч з воїнами-афганцями;

  • участь в урочистостях і покладанні квіті до пам’ятника воїнам УПА;

  • участь у конкурсі пісні і строю до Дня захисника Вітчизни.

Мої діти долучилися до всіх благодійних акцій, які проводилися у школі:

  • збір коштів і теплих речей, продуктів для воїнів АТО;

  • взяли участь у солодкій яр марці, кошти від якої пішли на допомогу воїнам АТО;

  • виготовляли подарунки і писали листи воїнам АТО до дня Святого Миколая.

Зараз оголосили акцію «Допоможи пораненому воїну», яка спрямована

на збирання пластику для виготовлення протезів пораненим воїнам АТО.

Я радію тому, що бачу високий рівень патріотичності у своїх дітях. Їм не потрібно нагадувати про те, як себе поводити під час виконання Державного Гімну, як ставитись до символів нашої держави, вдосконалювати рідну мову, не забувати звичаїв і традицій наших предків.

Напрямок «Ти - цінитель життя»

Мета:Формування здорового способу життя, свідомого ставлення до свого здоровя ціннісного ставлення до себе.

Завдання:


  • Формувати знання про особливості свого здоров’я, навички особистої гігієни;

  • Проводити профілактику захворювань, формувати навички здорового способу життя;

  • Формувати свідомий опір шкідливим звичкам.

Форми роботи: бесіди, тренінги, спортивні змагання, місячники профілактики шкідливих звичок, перегляд відеофільмів, пізнавальні години, відверті розмови.

Як класний керівник прагну спрямовувати виховні заходи на розвиток фізичної активності, постійної турботи про стан свого здоров’я, безпеку життєдіяльності, профілактику згубних звичок. Адже, щоб полюбити інших людей, потрібно насамперед полюбити себе. Тому навчаю учнів цінувати себе, як носія фізичних, духовних та соціальних сил.

Проведено заходи:


  • бесіди «Умій організувати свій розпорядок дня», «Профілактика травматизму»;

  • зустрічі з медичними працівниками;

  • тренінг «Підліток і негативні звички»;

  • пізнавальні години «Чи правильно ти харчуєшся?», «Твоє здоров’я у твоїх руках»;

  • відверті розмови: а) з хлопчиками «Твоя мама теж була дівчинкою» (відношення до дівчаток); б) з дівчатками «Ти — майбутня мама», «Особиста гігієна»;

  • спортивні змагання між учнями;

  • диспути «Чи вміємо ми дружити», «Все починається з любові».

Намагаюся збагачуватися духовний світ школярів, привчаю до культури спілкування. Діти люблять читати. Спільно з бібліотекарем школи організовуємо свято книги.
Напрямок «Ти – майстер на всі руки»

Мета:Формування ціннісного ставлення до праці; залучення учнів до суспільно-корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них працьовитості).



Завдання, які я поставила перед собою:

  • Навчити ставити життєві цілі;

  • Формувати вміння правильно оцінювати свої інтереси та здібності;

  • Розвивати загальні трудові навички, здатність до професійного й життєвого вибору.

У роботі з дітьми намагаюся сформувати у них усвідомлення соціальної значущості праці, розвивати потребу в трудові активності, ініціативність. Вважаю, що важливим завданням сучасної школи є виховання творчої конкурентоздатної особистості, яка усвідомлює суспільну значимість праці.

З цією метою використовую такі форми роботи: тести, години спілкування, зустрічі, усні журнали, проекти.

Відношення вихованців до праці можна побачити під час місячника благоустрою, чергувань в класі та проаналізувати, спілкуючись з батьками. Операція «Живи, книго!» підтвердила шанобливе ставлення в дітей до підручників.

Відкриті батьківські збори на тему «Моє хобі» стали для батьків і дітей справжнім святом. Ми в урочисто прибраному класі зробили виставку учнівських робіт. Це були і вишиванки, і в’язані речі, роботи з квілінгу, столярні вироби, медалі і кубки нашого чемпіона з вільної боротьби Юри Вовка, малюнки, фотографії. А також грали на музичних інструментах, танцювали, співали.

Окрім цього було проведено ряд заходів:



  • година спілкування «Яка професія тебе приваблює?»;

  • дослідження «Знайомство з професіями моїх батьків»;

  • гра «Професії від А до Я».

Напрямок «Ти – справжня людина»



Мета: Виховання моральних цінностей, формування правової культури, попередження  злочинності.

Завдання:

  • Формувати здатність прощати й просити пробачення;

  • Виховувати почуття відповідальності, готовності до компетентної участі у громадському житті;

  • Формувати усвідомленості цінності свободи.

Форми роботи: тиждень правових знань, рольова гра, бесіди, експрес-опитування, презентації, перегляд відеофільмів.

Виховні заходи були спрямовані на формування позитивних рис особистостей, знання своїх прав, протистояти виявам несправедливості та жорстокості.

Проведені такі заходи:


  • Круглий стіл «Що таке агресія»;

  • Експрес - опитування «Якби я був президентом»;

  • Година спілкування «Знаємо та розуміємо свої права»;

  • Презентація «Правила поведінки учнів»;

  • Класна година «Людина – творець добра».

Напрямок «Ти – господар на землі»

Мета:виховання дбайливого, ціннісного ставлення до природи, почуття відповідальності за довкілля.

Завдання:



  • Виховувати любов до природи;

  • Розвивати розуміння своєї ролі у збереженні довкілля.

Форми роботи: походи, екскурсії, бесіди, екологічний проект «Збережемо красу землі для нащадків», акції-конкурси малюнків.

Заходи, спрямовані на розвиток почуття обов’язку в збереженні природних багатств.

Проведено:

  • Одноденні походи в ліс, на риболовлю, до витоку р. Горинь;

  • Круглий стіл «Як уникнути лісових пожеж»;

  • Екскурсії до м. Львова, м. Тернополя, м. Кременця, м. Почаїв;

  • Триденна поїздка в г. Карпати.

Напрямок «Ти – надія родини»

Мета:Усвідомлення важливості ролі сім’ї в житті людини, виховання гуманних взаємовідносин між членами кожної родини, культури поведінки в сім’ї, ціннісного ставлення до людей.

Завдання:


  • Розвивати вміння співпраці;

  • Виховувати почуття власної гідності, милосердя, толерантність, миролюбність, готовність допомогти іншим.

Форми роботи: акція милосердя, вікторина, диспут, круглий стіл, родинне свято.

Проведено:

  • бесіди «Як поводитися в конфліктній ситуації?», «Підлітки та їх батьки. Грані взаєморозуміння»;

  • комплекс корекційних занять « Подолання невпевненості у спілкуванні з однолітками»;

  • уроки спілкування « як стати товариською людиною», « Як критикувати,не ображаючи»;

  • родинні свята «Найсвятіше слово «мама»», «Простелю той рушник…», «Христос воскрес – воскресне Україна»;

  • акція милосердя «Від серця до серця».

Напрямок «Ти – творець своєї долі»

Мета: Підвищення інтелектуального рівня учнів, розвиток творчих здібностей та нахилів дітей, формування ціннісного ставлення до мистецтва та культури.

Завдання :



  • Навчити ставити життєву мету;

  • Розвивати навички самоорганізації, здатність до професійного й життєвого вибору.

Форми роботи: екскурсії до музеїв, театру, організація класних виставок, дослідження, виховні години, участь у шкільних заходах естетичного спрямування.

Ефективними стали:

  • індивідуальні бесіди «Культура поведінки: ідемо до театру, музею»;

  • диспут «Культура — повага до людей і до себе»;

  • літературно-мистецькі заходи, присвячені творчості Т.Шевченка, Л.Українки;

  • літературний журнал до Дня української писемності і мови.

Учням запам’яталися екскурсії до пам’ятних місць С.Крушельницької, Б.Харчука.

Вважаю, що дитина змалку повинна жити в оточені прекрасного. Тому прагну створити в класному приміщенні затишок, комфорт, чистоту. Велику увагу приділяю естетичному оформленню будь-якого заходу, зовнішнього вигляду учнів. Коли у класі проходить Свято іменинника, слідкую за тим, як діти спілкуються, чи дотримуються правил етикету за столом і т.д.

У своїй роботі керуюсь принципом особистісно-орієнтованого виховання. Тому в центрі моделі виховної системи мого класу є особистість учня. Згідна із В.Сухомлинським, який сказав, що людина – це найвища цінність. Я переконана, що будь-яка людина, навіть маленька, заслуговує на повагу і підтримку. Тому використовую у своїй виховній діяльності технологію педагогічної підтримки. При цьому пам'ятаю, що пріоритет у вирішенні проблеми дитини належить самій дитині, а роль педагога полягає у створенні умов для усвідомлення проблеми і пошуку засобів виходу з ситуації. О.С. Газман неодноразово підкреслював діалектику зв'язку виховання і підтримки, яка обумовлена віком дітей. «Чим молодші діти, тим більше виховання. Чим старші, тим більше підтримки. Молодшим потрібні зразки, щоб знати, що культивувати в собі. Підлітки - хочуть «все самі». їм і потрібна допомога, підтримка в тому, щоб зрозуміти себе, вибрати свій шлях і добиватись успіху.

Але для того, щоб дитина прийняла твою допомогу і підтримку, потрібно заслужити її довіру і бути авторитетом для неї. Тому я обрала демократичний стиль керівництва. Значну увагу приділяю індивідуальній роботі з учнями.

Є різні підходи до організації діяльності школярів та різні виховні технології. Серед них мені, як класному керівнику, найбільш імпонують технологія колективної творчої діяльності та проектна технологія.

Однією з найбільш перспективних методик, що сприяють формування в учнів життєвих навичок соціальної активності вважаю проектну виховну технологію. Вона є одним із провідних засобів перетворення школи із школи навчання на школу життя, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів, оволодіння навичками планування власної діяльності, вибору засобів та шляхів її здійснення. Діяльність за проектом допомагає учням включитися в активну соціальну дію.

У практиці своєї роботи з класом використовую різноманітні проекти: довгострокові та короткотривалі, колективні та індивідуальні, благочинні, і творчі, екологічні.

Проблему для проекту беремо з реального життя, таку, що має значення для самих дітей і для багатьох людей. Для вирішення цієї проблеми учні повинні використати ті знання, що вони мають, і набути нових.

Найбільш результативним проектом нашого класу вважаю, соціально-екологічний проект «Збережемо довкілля для майбутніх поколінь».

Мета нашого проекту: зберегти рідний край у всій його красі для майбутніх поколінь, виховувати у молодших школярів любов до рідної землі і бажання примножувати цю красу, залучення широких верств населення до співпраці.

Над ним ми почали працювати ще з попередніми випусками, а зараз продовжуємо з моїми семикласниками.

А все почалось з того, діти взяли участь у відновленні і благоустрої козацького цвинтаря поблизу Вишнівецького замку. Діти були вражені, коли побачили на деяких кам’яних хрестах ледве помітні дати: 1647, 1656 …

Тоді було вирішено створити групи, які б знаходили занедбані куточки на території Вишнівеччини. Групи було названо «Доброчинці» та обрано ними девіз: «Твори добро, звершай, та нагороди ти від цього не чекай».

Завдання: очищення від сміття занедбаних територій, насадження дерев, очищення природних джерел, благоустрій вулиць.

Партнерами нашого проекту є: учні та вчителі школи, батьківська громадськість.

В рамках цього проекту було проведено:


  • відкритий виховний захід «Доторкнися серцем до природи» для учнів школи;

  • допомога місцевому лісництву у насадженні дерев;

  • посадка дерев навколо Вишнівецького ставу;

  • догляд за Братськими могилами та прибирання козацького цвинтаря;

  • розчищення джерела у лісі та поблизу річки Горинь;

  • благоустрій устрій вулиці, на якій кожен живе;

  • догляд за зеленими насадженнями навколо та в класі;

Працюючи над проектом, учні вчаться бути активними громадянами, брати участь у суспільному житті, берегти природу і примножувати красу землі. Про результативність даного проекту свідчить ще й те, що до участі в ньому щоразу долучається все більше дітей з інших класів.

Колективна творча справа - це спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань спільно з дітьми і дорослими. При організації виховних заходів враховую принцип «зміни ролей» і залучення всіх» учнів до виконання таких організаційних дій, що сприяють їх особистісному розвитку і готують до майбутньої самостійної діяльності.

Організовуючи захід за технологією КТС, виділяю такі етапи його підготовки і проведення:

1. У класі створюю тимчасову ініціативну група, своєрідну раду справи, якій доручається розробка плану майбутнього заходу. Таким чином у дітей формується досвід самоуправління, вони привчаються до оцінки і самооцінки.

2. Тимчасова ініціативна група спільно планує, розробляє програму,
(композицію, сценарій) майбутнього заходу.


  1. Після розробки програми заходу група складає список підготовчих справ, коштів, матеріалів, що необхідні для розв'язання задуму. Як результат, в учнів розвивається практичність, діловитість, уміння передбачати умови, які забезпечать успіх майбутньої справи.

  2. Ініціативна група, використовуючи усі свої організаторські уміння, розподіляє між учасниками заходу завдання, доручення, щоб забезпечити виконання кожного пункту програми.

  3. Клас, отримавши завдання, включається в діяльність по підготовці колективного заходу.

  4. Проведення підготовленого заходу.

  5. Зустріч тимчасової ініціативної групи відразу ж після завершення

заходу, в ході якої відбувається формування уміння самоаналізу колективної діяльності, розвиток досвіду практичної оцінки дій, вмінь,і звичка до обов'язкової оцінки результатів своєї діяльності, досвід дотримання єдності задуму і його втілення в дійсність.

Я переконалась у значних перевагах проектної методики та технології колективної творчої діяльності. Це, насамперед, набуття учнями соціальних навичок: роботи в команді, орієнтації на виконання певних завдань, критичний аналіз досягнутого, вміння відстоювати власну точку зору, формування відповідальності за роботу. Всі ці якості просто необхідні для життєво компетентної особистості, яка є активним членом суспільства.

Розвиток соціальної активності моїх учнів відбувається в процесі створення соціально-педагогічних ситуацій, які виникають під час реалізації акцій і заходів соціально значущого та суспільно корисного характеру. Процес розвитку соціальності дітей зумовлений змістом спільної суспільно корисної діяльності, яку я розглядаю як чинник соціального виховання. У ході цієї діяльності відбувається засвоєння учнями класу певних соціальних цінностей, розвиток соціальних якостей, соціальних почуттів і набуття позитивних зразків соціальної поведінки, а також морально-етичних взаємовідносин.

Учні мого класу є учасниками всіх загальношкільних суспільно корисних заходів та акцій, зокрема, традиційних благочинних акцій.

Діти із задоволенням беруть участь у конкурсах, вікторинах, у багатоплановій природоохоронній діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, вихованню таких загальнолюдських цінностей як справедливість, чуйність, чесність, гідність, толерантність, добросовісність, ввічливість, обов'язковість, працелюбність, готовність допомогти іншим, розвиває моральну активність особистості.
Батьки довірили нам найдорожче – своїх дітей. І для кожного батька й мами її дитина найкраща. Тому часто батьківська любов буває сліпою. А тому класному керівникові доводиться учити ще й батьків вмінню любити, а не залюблювати своїх дітей. Адже педагог Джордж Шоу говорив: «Головна небезпека, від якої необхідно оберігати дітей – це їхні батьки».

Тісна співпраця класного керівника і батьків – це ніби два крила у вихованні дитини. Ми вчимо, вчимося і доповнюємо один одного.

«Спочатку ми вчимо своїх дітей. Потім вчимося у них. Хто цього робити не хоче, той відстає від свого часу».

Ян Райніс, латинський поет, драматург

Вважаю, що діти і батьки знаходяться в постійному пошуку, сучасна сім'я має великий інтелектуальний потенціал, а завдання вчителя - вміло використати його для організації вільного часу дітей, заповнюючи дозвілля корисними як для здоров'я, так і для розуму справами. Яку сторону розвитку ми не взяли б, завжди визначальну роль відіграє сім'я. Саме сім'я відповідає за фізичний і емоційний розвиток дитини, сім'я відіграє головну роль в її розумовому розвитку, впливає на ставлення дитини до навчання і в часто визначає її успішність.

Батьківський комітет активно допомагає мені в організації класних та позакласних заходів. У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди. Без сумніву, школа може успішно виконувати свої функції щодо виховання підростаючого покоління тільки у тісному взаємозв'язку із сім'єю. Лише спільними цілеспрямованими зусиллями педагогів і батьків вдасться плідно впливати на розвиток особистості дитини, розв’язувати актуальні виховні завдання.

Виходячи з цього, вважаю одним із найактуальніших напрямів роботи класного керівника сучасної школи налагодження дієвого взаємозв'язку і ефективної співпраці з батьківською громадськістю.

Моя система роботи з батьківською громадськістю включає в себе такі напрямки:


  • вивчення виховного потенціалу сімей;

  • підвищення рівня педагогічної культури батьків;

  • безпосереднє залученню батьків до навчально-виховного процесу;

  • вироблення єдиного виховного впливу на дитину з боку батьків і школи.

Виховання дітей в сім'ї має, безперечно, суб'єктивний характер і залежить від рівня моральності і загальної культури батьків, їх життєвих планів, ідеалів, вчинків, родинних традицій тощо. Значну роль у цьому відіграє виховний потенціал сім'ї, який визначається внутрішньо притаманними конкретній сім'ї можливостями. Його важливо враховувати при виробленні стратегії співпраці школи з батьками учнів. Тому завжди розпочинаю свою роботу з новим колективом із вивчення сімей учнів.

Вивчення родин учнів відбувається за певною програмою і має охоплювати такі сторони:



  1. Загальні відомості про родину (склад родини; вік, освіта, професія батьків; побутові та санітарно-гігієнічні умови життя родини; матеріальне забезпечення)

  2. Інформація про родинне виховання (виховна спроможність і виховна активність батьків; громадська спрямованість родинного колективу; психологія родинних стосунків; наявність куточка школяра; дотримання дитиною режиму дня; робота батьків над формуванням загальної культури школяра, розвитком його здібностей; використання вільного часу, культура дозвілля; ставлення батьків до школи; хто із членів родини здійснює найбільший виховний вплив на учня).

При вивченні виховного потенціалу сім'ї використовую комплекс прийомів і методів: відвідування учнів удома, спостереження, бесіди, анкетування, тестування. Вивчення сім'ї передбачає глибокий всебічний аналіз як позитивних, так і негативних особливостей. Але виявлення позитивного і його розвиток має домінувати у процесі становлення стосунків виховної взаємодії педагогів і батьків.

В.О.Сухомлинський вважав, що немає важливішого завдання у сфері виховання, ніж учити матір і батька виховувати своїх дітей. Без турбот про педагогічну культуру батьків не можливо розв'язати жодної проблеми, що стосується навчання і виховання.

Найбільш поширеною формою роботи з батьками, яку я використовую з метою зростання педагогічної обізнаності батьків, є батьківські збори. їх проводжу систематично, не рідше 2 разів у семестр. Причому практикую проведення комбінованих батьківських зборів, на яких обговорюю різні сторони роботи з батьками, у тому числі піднімаю актуальні проблеми виховання та навчання дітей. Зокрема, тематика батьківських зборів включає проблеми адаптації школярів до навчання у школі, психологічні особливості учнів підліткового віку, попередження насилля в сім'ї та дитячих колективах, здоровий спосіб життя, формування пізнавальної активності учнів, прагнення до самоосвіти та інші.

На батьківських зборах, які проходять у нашому класі, присутні практично всі батьки. Досвід моєї роботи переконує, що для того, щоб домогтися регулярної присутності всіх батьків на зборах, потрібно просто зробити їх цікавими для батьків. Адже причини, через які батьки ігнорують відвідування школи, часто співпадають. По-перше, кому з батьків приємно йти слухати привселюдно про свою дитину погане? По-друге, сценарій цих зборів дуже часто однаковий, і не хочеться витрачати дорогоцінний час, щоб вкотре послухати те, про що можна довідатись із запису в щоденнику. Тому я вже давно відмовилась від формального характеру батьківських зборів, які присвячуються, як правило, підбиттю підсумків успішності за чверть та вирішенню господарських питань.

Але щоб використати у повній мірі пізнавально-виховної можливості батьківських зборів, які можуть стати ефективними уроками родинного виховання, доводиться прикласти чимало зусиль.

Визначити тему зборів, яка буде цікавою і корисною для всіх батьків, не так просто. У цьому мені допомагає анкетування батьків, проведене заздалегідь. У анкеті передбачаю питання, які проблеми виховання хвилюють батьків, яка інформація їм потрібна та яку допомогу у вихованні дітей вони можуть надати школі.

До підготовки зборів залучаю членів батьківського комітету. Крім того, продумую, хто з батьків зможе виступити на зборах, хто поділиться позитивним досвідом виховання. Чим більше батьків будуть брати участь у підготовці батьківських зборів, тим активніше вони будуть себе вести на самих зборах. Практикую запрошувати на батьківські збори вчителів, які викладають у моєму класах. Такі виступи вчителів - предметників допомагають батькам краще ознайомитись із особливостями тих чи інших предметів, вимогами програми, змальовують реальну картину підготовки учнів до уроку та якості їх роботи на самому уроці. Але, слід пам'ятати, що така бесіда батьків з вчителями повинна бути конструктивною, не зводитись до взаємних зауважень і претензій, а сприяти спільному виробленню шляхів вдосконалення навчальної діяльності учнів.

Звичайно, основна роль у підготовці батьківських зборів належить класному керівнику. Готуючись до зборів, заздалегідь складаю їх порядок денний майбутніх. Для прикладу, він може бути такий:

1. Інформація загального характеру (досягнення й перспективи розвитку школи, важливі події в житті школи, майбутні заходи тощо, повідомлення про виконання рішень попередніх зборів.

2. Аналіз розвитку дітей за певний період (особистісні зміни, навчальна діяльність: рівень мотивації, досягнення, проблеми).

3. Обговорення конкретної проблеми


  1. Психолого-педагогічні проблеми (виділяється наявна проблема; визначаються причини її виникнення; складається план заходів її вирішення, обговорюються усі варіанти та оцінюється їх ефективність, реальність втілення,

  2. Методичні проблеми (виділяється характер труднощів під час оволодіння навчальним матеріалом; аналізуються причини труднощів; спільне обговорення, збирання інформації, звернення до досвіду батьків; методичні поради щодо корекції навчальної діяльності. При цьому намагаюсь показати наочні приклади (як потрібно, як правильно), вказати на необхідні ресурси (література, телепередачі, екскурсії...)

4. Індивідуальні консультації з батьками, але при цьому дотримуюсь принципу не перетворювати індивідуальну консультацію на показову (з одним розмовляю, інші стоять навколо і слухають).

Щоб зацікавити батьків, використовую нетрадиційні форми проведення батьківських зборів: батьківські посиденьки, прес-конференції з проблем сімейного виховання, спільні тренінги, презентації роботи класу за рік.

Дуже цікаво і ефективно пройшли батьківські збори: «Досвід життєвотворчості: від батьків — дітям», «Моє хобі», у яких взяли участь батьки і діти.

Крім того, організовую відкриті уроки для батьків, дні добрих справ, залучаю батьків до організації екскурсій та проведення позакласних заходів. Індивідуальна робота дозволяє встановити безпосередній контакт з кожним членом сім'ї учня. Батьки учнів мого класу беруть активну участь у життєдіяльності класного колективу. їхню участь у житті класу відзначаю індивідуальними подяками, які вручаю на батьківських зборах.

У своїй роботі активно співпрацюю зі шкільним психологом і вчителями-предметниками. Разом ми виявили рівень розвитку психічних процесів учнів. Шляхом спостереження визначили тип темпераменту дітей. За допомогою анкетування, індивідуальних бесід з учнями, визначили їхні психофізіологічні показники, вивчили особливості характеру і поведінки, дослідили інтереси школярів, їхні нахили до певного виду діяльності, склали карту спрямованості інтересів учнів, визначили статус кожного учня в дитячому колективі (лідери, популярні, замкнуті, ті, хто прилаштовується), визначили роль дитини в суспільному житті класу (ініціатор, виконавець, організатор), виявили у дітей позитивні якості, які слід розвивати, і негативні якості, від яких, по можливості, слід позбавитися.

III. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ.

Отже, підсумовуючи досвід моєї роботи, можна виділити такі його


основні аспекти:

  • проектування основних напрямів діяльності відповідно до мети виховання особистості;

  • взаємозв'язок навчальної і позашкільної виховної роботи, скоординованість усіх виховних впливів і форм, їхні необхідність і достатність, чіткий ритм і раціональна організація життя колективу;

  • наявність відповідних відносин, що забезпечують самопочуття дитини в колективі (статус особистості в міжособистісних відносинах, почуття внутрішньої єдності з товаришами, соціальна захищеність, тощо);

  • здійснення всіх напрямів діяльності як комплексу впливів на особистість в єдиному цілеспрямованому процесі; використання виховних технологій, які максимально сприяють формуванню соціальної та моральної компетентності учнів;

  • емоційна насиченість життя класу;

  • творче співробітництво, що виражається в гуманному, довірливому стилі відносин дорослих і дітей, у їхньому взаєморозумінні і взаємодії щодо всіх колективних справ;

  • орієнтація на випускника як кінцевий результат виховної діяльності
    (загальна спрямованість і соціальна активність, моральна культура і
    духовна зрілість, готовність до праці, до вибору професії, продовження
    освіти, до сімейного життя).

Така система виховання дала позитивні результати:

  • зріс рівень згуртованості колективу;




  • покращились результати особистісного розвитку дітей;



  • учні готові до самореалізації;

  • сформувалося більш свідоме ставлення до державних законів і вимог суспільного життя;

  • зросла кількість учасників всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

Підводячи підсумки, можу з гордістю сказати, що я задоволена наслідками своєї роботи. Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми. Я з радістю віддаю всі свої ідеї дітям, і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними.



Отже, я завжди буду пам’ятати, що кожне питання, кожна проблема і, головне, кожна дитина мають свою власну стежку, яку я допомагаю роздивитись.
IV. ЛІТЕРАТУРА :

  1. Тараненко О. Діагностика виховної роботи в класі /О .Тараненко // Воспитание школьников. – 2004. – №7.

  2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. /

І. М. Дичківська. – К.: Академвидав. - 2004. – 352 с.

  1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. - Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 176 с.

  2. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 року № 1243. Веб-сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України www.mon.gov.ua, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.

  3. Організація науково-методичної роботи в школі: педагогічне проектування; робота шкільних методичних об’єднань; освітній моніторинг. – Х.: Вид. група «Основа». - 2009. - 253 с. – (Серія «Адміністратору школи»).

  4. Сазоненко Г. С. Педагогічні технології. – К., 2009. – 126 с.

  5. Чешенко О. І., Ягоднікова В. В. Інноваційність виховного процесу в сучасному освітньому просторі: організаційний аспект. // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2010. – №6. – С. 19-35.

  6. Ягоднікова В. В., Чешенко О. І. Формування інноваційного потенціалу класних керівників в системі методичної роботи загальноосвітнього закладу. // Наша школа. - 2011. – №4. – С. 48-53.

  7. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям.-Київ,1972.

  8. http://studentam.net.ua/content/view/7679/

  9. http://ped-kopilka.ru/klasnomu-rukovoditelyu/osnovnye-napravlenija-vospitatelnoi-raboty-v-shkole-i-koledzhe.html


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка